Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка вдруге за тиждень зустрівся з експертами громадянського суспільства для обговорення збереження повної функціональності правоохоронної та антикорупційної систем.
Згідно з повідомленням Офісу віцепрем’єра, ключове питання порядку денного – обговорення поданого президентом України Володимиром Зеленським до Верховної Ради проєкту закону №13533 про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо посилення повноважень Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).
“Дякую вам за готовність до відкритого діалогу та співпраці. Завдяки, зокрема, вашій експертизі та попереднім консультаціям вдалося максимально швидко напрацювати проєкт законодавчих змін, спрямований відповісти на виклики та забезпечити інституційну незалежність антикорупційної системи”, – цитує Качку пресслужба.
Він наголосив, що така взаємодія державного сектору та громадянського суспільства вже стає системною, а також зазначив, що в планах подальша регулярна координація з представниками громадянського суспільства.
Зазначається, що під час зустрічі сторони обговорили також питання реалізації трансформацій, передбачених Дорожньою картою у сфері верховенства права – зокрема пов’язані з подальшим функціонуванням органів правопорядку.
Як повідомлялося, 24 липня президент Володимиром Зеленським вніс до Верховної Ради законопроєкт щодо повноважень НАБУ і САП.
Ухвалення законопроекту «Про систему страхування військових ризиків» №12372 у нинішньому вигляді викличе низку негативних наслідків, вважає генеральний директор Асоціації «Страховий бізнес» (АСБ) В’ячеслав Черняховський. Керівник АСБ ставить питання про доцільність створення Державного агентства зі страхування військових ризиків, оскільки значну частину його функцій здебільшого вже давно виконують страхові компанії, які з середини 2022 року почали успішно впроваджувати нові програми такого страхування.
Зокрема, на його думку, законопроєкт не дає змоги всім охочим підприємцям і громадянам скористатися такою державною програмою, збільшує витрати дефіцитного держбюджету на внесок до статутного фонду Державного агентства зі страхування військових ризиків (від 8 млрд грн). А також передбачає високі витрати на підтримку діяльності Агентства, оскільки для його роботи необхідно мати велику кількість співробітників і структурних підрозділів як у повноцінної страхової компанії. Крім того, безпосередньо договори страхування або перестрахування в системі страхування військових ризиків можуть укладатися за участю страхових посередників (ними можуть виступати страхові агенти, зокрема банки).
Також спірними положеннями законопроєкту, на його думку, є обмежене коло об’єктів, а саме майно, передане банкам у заставу/іпотеку, протягом усього строку дії договору та об’єкти житлового будівництва протягом усього періоду нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту. І обмеження територій, де можна страхувати військові ризики. При цьому передбачено можливість автоматичного припинення чинного договору страхування для об’єктів, розташування яких припало на територію підвищеного ризику.
На думку В’ячеслава Черняховського, деякі норми законопроєкту не відповідають міжнародним практикам у частині страхування: «По-перше, обов’язковість страхування майна без згоди їхніх власників – це нетиповий підхід. Зазвичай власник самостійно розпоряджається ним, зокрема й у питаннях страхового захисту. Таке страхування застосовується лише в деяких країнах і тільки в найнебезпечніших регіонах (наприклад, страхування від землетрусів у Туреччині). По-друге, зазвичай при страхуванні катастрофічних ризиків держава надає допомогу шляхом спеціального перестрахування на пільгових умовах зниження страхових тарифів. Прикладом може бути американська програма страхування від повеней», – зазначає він.
За словами Черняховського, АСБ пропонує інші підходи до розширення системи страхування військових ризиків, а саме: створення і впровадження програми часткового субсидування державою добровільного страхування військових ризиків з можливістю доступу всіх підприємств і громадян до такого механізму. Замість створення Державної агенції можна зобов’язати Експортно-кредитну агенцію, яка має за статутом таке право, перестрахувати воєнні ризики, які передаватимуть страхові компанії, за заздалегідь визначеними умовами та правилами.
Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект про множинне громадянство, повідомив народний депутат Ярослав Железняк.
«Рада підтримала за основу закон №11469 про введення інституту множинного громадянства в Україні», – написав Железняк у Телеграмі.
За його словами, законопроект підтримали 247 народних депутатів на пленарному засіданні Верховної Ради у вівторок.
Комітет з питань правової політики рекомендує Верховній Раді ухвалити в цілому законопроєкт (№9235) про окремі питання розкриття банківської таємниці та заходів щодо встановлення опіки над майном зниклої безвісти фізичної особи, повідомляє прес-служба апарату українського парламенту.
Законопроєкт пропонує внести зміни до Цивільного кодексу та законів «Про нотаріат», «Про банки і банківську діяльність» та «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин».
Законопроєкт, зокрема, визначає порядок встановлення нотаріусами опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, яка зникла безвісти за особливих обставин. Проєкт закону розширює перелік осіб, яким банки можуть розкривати інформацію, що становить банківську таємницю. Зокрема, передбачається її розкриття на запити нотаріусів для вчинення нотаріальної дії для вжиття заходів щодо встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, яка зникла безвісти за особливих обставин.
Ухвалення законопроєкту дасть змогу членам сім’ї фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою або зниклою безвісти за особливих обставин, отримувати від нотаріуса свідоцтво про встановлення опіки над майном зазначених осіб. Закон також забезпечить захист прав та інтересів України в зарубіжних юрисдикціях під час розгляду справ, пов’язаних із відшкодуванням шкоди, заподіяної внаслідок міжнародного збройного конфлікту на території країни.
Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт про внесення до деяких законів змін щодо окремих питань розкриття банківської таємниці 23 травня.
Парламент Португалії схвалив законопроєкт про створення гуманітарної візи, пише місцеве видання Correio da Manhã.
Повідомляється, що документ дасть змогу людям, яких переслідують на батьківщині, отримати спеціальну візу в Португалію, щоб, приїхавши, попросити в ній політичного притулку. Наразі це можна зробити за туристичною візою, яку потрібно отримувати в країні громадянства або в іншій – за наявності посвідки на проживання.
Процедуру видачі гуманітарних віз тепер розроблять у парламентському комітеті з конституційних питань. Партія “Ліберальна ініціатива”, яка підготувала законопроєкт, хоче домогтися, щоб гуманітарну візу можна було отримувати в португальському посольстві в будь-якій країні, а не їхати на батьківщину “з усіма наслідками, що випливають із цього, ризиками”.
Зазначається, що на візу, зокрема, зможуть розраховувати росіяни, яких переслідують із “політичних мотивів”, зазначають португальські депутати.
Доопрацьований законопроєкт про підвищення податків під час війни (№11416-д) зареєстровано у Верховній Раді в п’ятницю, повідомляє сайт парламенту.
Текст законопроекту про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування в період дії воєнного стану поки що на сайті відсутній.
Авторами законопроєкту є народні депутати Данило Гетманцев та Андрій Мотовиловець (фракція «Слуга народу»), Олександр Лукашев (депутатська група «Відновлення України»).
Як повідомлялося, парламентський комітет із питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував ВР ухвалити за основу доопрацьований законопроєкт про підвищення податкових ставок.
За словами голови комітету Гетманцева, законопроєкт передбачає підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5%, встановлення військового збору в розмірі 1% від доходу для фізичних осіб-підприємців (ФОПів) – для платників єдиного податку ІІІ групи та на рівні 10% мінімальної зарплати – для платників єдиного податку І, ІІ і IV груп.
