Парламентський комітет з питань фінансів, податкової та митної політики у вівторок рекомендував ухвалити за основу законопроєкти №8298 і №8299, які звільняють від ПДВ і зборів ввезення устаткування й комплектуючих для власного виробництва до кінця воєнного стану (ВС), повідомив голова комітету Данило Гетманцев у телеграмі.
“Мінфін не підтримав практично весь закон… Під час комітету зазначили, що без узгодження з МВФ цей законопроєкт ухвалюватися не буде. Переговори з МВФ щодо цього закону не проводилися ще”, – зазначив у Телеграм заступник голови комітету Ярослав Железняк.
Як уточнив Гетманцев, законопроєкти також передбачають пільгову ренту для залізної руди і на воду на період ВС, а також пільги з єдиного податку для платників 4 групи.
Крім того, планується продовження термінів служби зареєстрованих РРО, у яких такий термін закінчився в період дії ВС, а також скасування оподаткування для електронної марки і цифрової поштової марки та послуг з демонстрації та показу фільмів з українським дубляжем.
“Мій прогноз – ніколи не приймемо в цілому це в такому обсязі, саме через позицію МВФ”, – зазначив Железняк.
Головним корупційним ризиком законопроєкту №5655 про реформу містобудівної сфери є його розробка з порушенням принципу прозорості та врахування громадської думки.
Таку позицію виклало Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) у листі до Національної спілки архітекторів України (НСАУ), повідомила агентству “Інтерфакс-Україна” заступник голови Архітектурної палати НСАУ Ганна Кирій.
“Національне агентство завжди наголошувало – і у своїй публічній позиції на засіданні Комітету 28 листопада 2022 року, і у своїй неформальній комунікації з дипломатами країн “Великої сімки”, – що головним корупційним ризиком проєкту закону вважає його розроблення у недостатньо відкритий та інклюзивний спосіб, із порушенням принципу прозорості та врахування громадської думки, встановленого законом України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”, – ідеться в листі НАЗК.
Водночас, профільний комітет Верховної Ради не повною мірою врахував зауваження Нацагентства за підсумками доопрацювання законопроєкту на засіданні 9 грудня, зазначає відомство.
Згідно з даними НАЗК, доопрацьований законопроєкт, як і раніше, містить норму, що встановлює принцип мовчазної згоди щодо поновлення права на виконання підготовчих і будівельних робіт замовником/генпідрядником у разі невиконання своїх обов’язків уповноваженою особою органу містобудівного контролю із внесення до Реєстру буддіяльності відомостей про подачу позову щодо припинення такого права протягом 30 днів із дня видачі відповідного припису.
Зі свого боку Нацагентство рекомендувало виключити цю норму в доопрацьованій редакції закону.
НАЗК наголошує, що його представники не брали участі в засіданні профільного комітету 9 грудня і засіданні парламенту 13 грудня, коли було ухвалено закон, і тому не можуть повною мірою оцінити ступінь урахування своїх рекомендацій і зауважень у фінальній редакції закону.
Нацагентство також ніколи не агітувало ні за, ні проти ухвалення законопроєкту, але проводило антикорупційну експертизу та додатковий аналіз законопроєкту з наданням зауважень у межах своєї компетенції, наголошується в листі.
Як повідомлялося, 13 грудня Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №5655 про реформування сфери містобудування. За нього проголосували 228 депутатів. Петиція з вимогою ветувати законопроєкт набрала понад 25 тис. підписів і чекає на розгляд президентом.
Раніше, 1 грудня 2022 року, законопроєкт було знято з розгляду парламентом. На його доопрацюванні наполягали Асоціація міст України, мери міст, НАЗК, Міністерство культури та інформполітики, Національна спілка архітекторів України.
Петиція з вимогою накласти вето на законопроєкт №5655 про реформування сфери містобудівної діяльності, розміщена на сайті президента України, набрала понад 25 тис. голосів у день ухвалення його парламентом.
Тепер петицію має розглянути глава держави.
“Нові містобудівні норми під виглядом лібералізації містобудівної сфери та прискорення будівництва фактично розв’язують руки великим забудовникам, яким тепер не доведеться проходити перевірки від органів місцевого самоврядування. Перевірки будівництва та документації за цим проєктом можуть здійснюватися приватними фірмами, а роль головних архітекторів міст у цьому процесі значно обмежується. Якщо закон буде ухвалено більшістю депутатів Верховної Ради на наступній сесії, процес хаотичної забудови наших міст і сплюндрування історичних пам’яток буде прискорено”, – йдеться в тексті петиції.
Як повідомлялося, 13 грудня Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №5655. За нього проголосували 228 депутатів.
Раніше 1 грудня 2022 року законопроєкт було знято з розгляду парламентом. На його доопрацюванні наполягали Асоціація міст України, мери міст, Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК), Міністерство культури та інформполітики, Національна спілка архітекторів України.
Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроєкт №5655 про реформування сфери містобудування, який передбачає, зокрема, введення уповноважених осіб містобудівного контролю та страхування їхньої відповідальності.
Відповідний законопроєкт на засіданні у вівторок отримав 228 голосів, повідомив народний депутат Ярослав Железняк (фракція “Голос”) у Телеграм-каналі.
Згідно з пояснювальною запискою до законопроєкту, він передбачає удосконалення питань щодо розроблення проєктної документації на будівництво та її експертизи, запровадження держреєстрації права на виконання будівельних робіт із використанням реєстру буддіяльності держреєстраторами, нотаріусами. Крім того, скасовується отримання дозвільної документації для отримання такого права.
Документ вводить поняття уповноважених осіб містконтролю, які підлягають реєстрації та страхуванню. Замовник будівництва зможе самостійно обрати орган містобудівного контролю. Також передбачається створення Містобудівної палати як консультативно-дорадчого органу при профільному міністерстві.
Органи місцевого самоврядування отримають функції нагляду за самовільним будівництвом.
Як повідомлялося, Верховна Рада 1 липня 2021 року ухвалила за основу в першому читанні законопроєкт №5655. Пізніше 1 грудня 2022 року законопроєкт було знято з розгляду парламентом. На його доопрацюванні наполягали Асоціація міст України, мери міст, Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК), Міністерство культури та інформполітики, Національна спілка архітекторів України.
Верховна Рада ухвалила новий законопроєкт “Про медіа”.
За відповідний законопроєкт № 2693-д у другому читанні та в цілому проголосували 299 народних депутатів на пленарному засіданні парламенту у вівторок у Києві, повідомив парламентарій Ярослав Железняк (фракція “Голос”) у “Телеграм-каналі”.
Законопроєкт визначає правові засади діяльності в Україні суб’єктів у сфері медіа, а також засади державного управління, регулювання та нагляду (контролю) у цій сфері.
У законодавче поле, зокрема, вводиться поняття “он-лайн-медіа”. Для них передбачається добровільна реєстрація, що гарантує законодавчий захист.
Згідно із законопроєктом, якщо зареєстрований суб’єкт у сфері он-лайн-медіа допускає грубе порушення, регулятор застосовує до нього штраф. У разі вчинення протягом одного місяця другого або третього грубого порушення після застосування штрафу, рішення про який не було скасовано в установленому законом порядку, накладається штраф у подвійному розмірі.
Передбачається заборона розповсюдження зареєстрованого онлайн-медіа за рішенням суду – цей захід застосовується в разі вчинення протягом одного місяця четвертого грубого порушення, якщо за попередні подібні порушення було застосовано штрафи, рішення про які не було скасовано в установленому законом порядку.
Законопроєкт також передбачає тимчасову заборону розповсюдження незареєстрованих он-лайн-медіа, яка становить 14 календарних днів. Тимчасова заборона застосовується в разі значного порушення, якщо протягом одного місяця до суб’єкта було застосовано п’ять штрафів за такі порушення і рішення про них не було скасовано в установленому законом порядку.
Як повідомлялося, зазначений законопроєкт у першому читанні народні депутати ухвалили 30 серпня. Під час підготовки документа до другого читання парламентарії подали 2332 поправки та пропозиції.
Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК) після розгляду доопрацьованої редакції законопроєкту № 5655 про реформу містобудівної діяльності оцінило її як таку, що не узгоджується з антикорупційною стратегією, і рекомендує доопрацювати законопроєкт.
“Відповідно до Антикорупційної стратегії на 2021-2025 роки пріоритетними сферами для запровадження заходів із запобігання корупції визначено, зокрема, будівництво, земельні відносини та інфраструктуру. Проблемами в цій галузі визначено, серед іншого, недосконалість чинних інструментів контролю та недостатність прозорості процесів будівництва. За результатами розгляду доопрацьованої редакції проєкту закону було встановлено, що запропонована редакція не розв’язує окреслені проблеми, а отже не узгоджується з антикорупційною стратегією”, – повідомив заступник голови НАЗК Андрій Вишневецький у листі до профільного комітету Верховної Ради, з яким ознайомилося агентство “Інтерфакс-Україна”.
Так, у зауваженнях і рекомендаціях НАЗК серед іншого зазначено, що законопроєктом №5655 не передбачено механізму усунення виявлених порушень законодавства, встановлених унаслідок здійснення нагляду, немає санкцій для об’єктів нагляду в разі встановлення порушень і не зазначено, як ці порушення мають бути усунуті. Також не передбачено процедури анулювання права на будівництво, отриманого на підставі поданих документів, що суперечать містобудівному законодавству. Тому пропонується передбачити процедуру припинення права на будівництво та анулювання дозвільних документів у разі виявлення органом нагляду правопорушень.
Законопроєкт № 5655 пропонує доповнити закон “Про регулювання містобудівної діяльності” новою ст. 383 і встановити, що об’єкт будівництва, який споруджено або споруджують із порушенням обмежень у використанні земель, не може вважатися об’єктом самочинного будівництва, якщо такі обмеження не зазначено в містобудівних умовах та обмеженнях та/або не внесено до Державного земельного кадастру.
“Зазначені обставини практично узаконюють будівництво з порушенням обмежень у використанні земель. Щодо наявності інформації про обмеження у використанні земель у Державному земельному кадастрі слід зазначити, що інформація, внесена до ДЗК, є неповною, перебуває у стані створення та може не містити даних про ту чи іншу земельну ділянку”, – йдеться у зауваженнях.
Водночас НАЗК рекомендує передбачити як підставу для відмови в наданні містобудівних умов і обмежень (МУО) невідповідність даних і відомостей з метою отримання МУО вимогам містобудівної документації, а під час розроблення проєктів і проведення експертизи встановлювати відповідність вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Крім цього НАЗК подало низку інших пропозицій.
