Запорізькі підприємства гірничо-металургійної групи “Метінвест” – “Запоріжсталь”, “Запоріжвогнетрив”, “Запоріжкокс” і Запорізький ливарно-механічний завод (ЗЛМЗ) – за підсумками січня-вересня поточного року наростили перерахування до бюджетів усіх рівнів на 35% порівняно з аналогічним періодом минулого року – сумарно понад 2,1 млрд грн податків і зборів.
Згідно з пресрелізом групи в п’ятницю, з найбільш вагомих за обсягом відрахувань – сплата єдиного соціального внеску та єдиного податку на доходи фізичних осіб. Також значна частка відрахувань припадає на сплату екологічного та податку на землю, військового збору.
“Підприємства групи «Метінвест» залишаються одними з найбільших платників податків у Запоріжжі. За дев’ять місяців поточного року металурги «Метінвесту» спрямували до місцевого бюджету майже 700 млн грн – ця сума на чверть більша, ніж торік. Податки – основа роботи бюджетного сектора, база для стійкої життєдіяльності прифронтового регіону. Тому, незважаючи на всі складнощі воєнного часу, наші підприємства залишаються надійною опорою Запоріжжя”, – наголосив в.о. генерального директора “Запоріжсталі” Тарас Шевченко.
При цьому підприємства компанії в регіоні системно реалізують соціально важливі проєкти з реінтеграції ветеранів війни та підтримки їхніх родин, допомоги вразливим категоріям населення, допомоги в ліквідації наслідків обстрілу та відновлення зруйнованих об’єктів інфраструктури.
Як повідомлялося, з урахуванням асоційованих компаній і спільних підприємств група “Метінвест” за дев’ять місяців 2024 року збільшила сплату податків до бюджету України на 38% – до понад 15 млрд грн. З початку повномасштабного вторгнення “Метінвест” спрямував на допомогу Україні та її громадянам 7,5 млрд грн, з яких 4 млрд грн – на потреби армії в рамках мілітарної ініціативи “Сталевий Фронт” Ріната Ахметова. Група залишається надійною опорою країни в боротьбі з противником.
Запорізькі підприємства “Метінвесту” 2023 року сплатили до бюджетів усіх рівнів понад 2,1 млрд грн, зокрема до місцевих бюджетів – понад 818 млн грн. При цьому в умовах воєнного стану вони відмовилися від податкових пільг на понад 350 млн грн на користь держави.
З урахуванням асоційованих компаній і СП “Метінвест” 2023 року перерахував до бюджетів усіх рівнів в Україні 14,6 млрд грн податків і зборів. З початку повномасштабної війни група спрямувала на допомогу Україні та її громадянам 4,8 млрд грн, з яких понад 2,5 млрд грн – на потреби армії.
Запорізькі підприємства “Метінвесту” за 2022 рік сплатили до бюджетів усіх рівнів близько 3,4 млрд грн, зокрема до місцевих бюджетів перераховано минулого року майже 820 млн грн.
“Запоріжсталь” – одне з великих промислових підприємств України, продукція якого широко відома і має попит на внутрішньому ринку та в багатьох країнах світу. “Запоріжсталь” перебуває в процесі інтеграції в групу “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Фонд держмайна (ФДМ) України 7 листопада поточного року знову виставить на онлайн-аукціон з умовами державний пакет акцій АТ «Інститут титану» (Запоріжжя) у розмірі 100% статутного капіталу. Згідно з інформацією в системі prozorro.sale, оголошення про проведення трираундового англійського аукціону датовано 29 жовтня.
Стартова ціна зазначеного пакета акцій знижена з 97,651 млн грн (без урахування ПДВ) до 48 млн 825,5 тис. грн (без урахування ПДВ).
При цьому призначений на 30 жовтня аукціон не відбувся.
Як повідомлялося, ФДМ раніше проводив продаж компанії на аукціонах, які не відбулися.
Основним видом діяльності Інституту титану, згідно з його статутом, є дослідження та експериментальні розробки у сфері природничих і технічних наук.
Статутний капітал АТ – 75,311 млн грн.
Вода вже подається із Запоріжжя на насосно-фільтрувальну станцію у Марганець (перша гілка), де вона очищується та розходиться до споживачів – у Марганецьку, Мирівську, Широківську, Томаківську громаду. Друга гілка забезпечуватиме водою Нікополь, Покровське та Червоногригорівку (Дніпропетровщина), про це заявив власник компанії Autostrada Максим Шкіль.
Будівництво водогону та підготовку його до запуску Autostrada завершила ще у лютому. Увесь цей час довелося чекати на визначення балансоутримувача об’єкта та на забезпечення постійною напругою.
Сучасна система водогону повністю автоматизована та інформатизована, наразі вже повністю працює від джерела постійного електропостачання. Створено централізований операторський пункт керування усім водогоном – на елементній базі сучасного обладнання автоматизації та систем передачі даних. Це дозволяє мінімізувати залучення оперативного персоналу та підвищити надійність та ефективність роботи водогону.
Магістральний водогін Autostrada побудувала з нуля за 7 місяців – від проєктування до реалізації. Це рекордно короткий термін. Тільки розробка проєктів такого рівня займає до півтора року. У нас цього часу не було, враховуючи гуманітарну катастрофу, в якій опинився регіон через підрив Каховської ГЕС.
Одночасно тривало проєктування, отримання технічних умов, погоджень та дозволів і власне будівництво – проектувальники, геодезисти, будівельники працювали злагоджено та паралельно – безпосередньо на об’єкті, в режимі 24/7!
Це були надскладні задачі, але ми їх вирішили!
Протяжність мережі – 77,9 км. Проєктна потужність водогону – 150 000 м3 води за добу. Важливо було забезпечити забір води саме з Дніпра – найбільшої української річки, яка має постійний приток живої води. Так як через постійні ворожі обстріли доступ до русла Дніпра обмежений в багатьох районах, забір води вирішено було робити із Запоріжжя – великого промислового міста зі складним рельєфом. Проєктувальники проводили траси фактично за картами, адже зйомка забрала би багато часу. І лише після того, як траса була прокладена, уточнювали все це геодезією. Влаштовували труби там, де це неможливо відкритим способом, а під автомобільними дорогами, залізницею та річкою – здійснювали проколи, методом горизонтального буріння – бурова установка пробурює свердловину, в яку затягують футляр у вигляді сталевої труби, після цього у цей футляр протягується склопластикова труба.
На об’єкті споруджено:
– 6 водопровідних насосних станцій. Кожну насосну станцію обладнано чотирма потужними насосними агрегатами (від 315 кВт до 800 кВт). Об’єм води, який можуть перекачувати насоси – до 3300 м3 за годину,
– 46 камер “Вантуз” (для стравлювання повітря в мережі),
– 47 камер “Випуск” (для зливу води із системи),
16 камер перемикання (для перемикання потоку води в системі між нитками трубопроводу),
– 3 камери лічильника,
– 1 розподільча камера (для розподілення потоку води між мережами – від мережі 800мм до 500мм/700мм).
Для забезпечення електропостачання ВНС водогону споруджено загально 26-кілометрова основна та резервна лінії електропостачання мереж 6кВ та 35кВ, відповідно облаштовано на кожній ВНС трансформаторні підстанції напругою 6/0,4 кВ та 35/0,4 кВт.
Для забезпечення безперебійної подачі напруги, в якості альтернативного (резервного) джерела живлення, на кожній підстанції встановлено по 2 дизель-генератори потужністю до 1 МВт.
При будівництві водогону було використано склопластикові труби, виготовлені із армованого скловолокном поліефіру. Такі труби витримують тиск до 26 атмосфер, вони легкі та довговічні – більш стійкі до високих температур та хімічних реагентів.
Щоб убезпечити водогін від обстрілів, практично всю систему магістральних трубопроводів та насосних станцій сховано під землю.
По закінченню робіт проведено ремонт доріг, якими рухалася будівельна техніка, благоустрій територій, озеленення.
За умов відсутності своєчасного фінансування будівництво здійснювалося фактично за кредитні та обігові кошти компанії. Незважаючи на стовідсоткову готовність водогону ще в лютому, борг держави перед Autostrada лише за цей об’єкт – 1,5 млрд грн.
Autostrada, ЗАПОРІЖЖЯ, магістральний водогін, МАРГАНЕЦ, Томаківка, ШКІЛЬ
Комунальне підприємство міського електротранспорту “Запоріжелектроторанс” оголосило два тендери на закупівлю нових тролейбусів із низькою підлогою та електробусів у рамках проєкту “Міський громадський транспорт України”, який фінансують за кошти Європейського інвестиційного банку (ЄІБ), випливає з оголошень Офіційного вісника ЄС від 4 серпня, оприлюднених у ProZorro в понеділок.
Перший тендер на орієнтовну суму EUR4,03 млн без ПДВ (зокрема EUR3,03 млн – грант Інвестплатформи сусідства ЄС (NIP)) передбачає закупівлю повністю низькопідлогових тролейбусів завдовжки 11,9 – 12,7 м із динамічною зарядкою від контактної мережі, обладнаних батареєю для автономного ходу. У суму контракту входять обладнання та інструменти для техобслуговування, набір запчастин, супутні послуги.
Пасажиромісткість тролейбуса – не менше ніж 100 осіб, зокрема 30 (+/-10%) сидячих. Відкидні сидіння не допускаються, але має бути одне місце для пасажира в інвалідному візку і чотири – для маломобільних пасажирів.
Розкриття пропозицій заплановано на 19 вересня 2023 року, дата прибуття першої партії – не пізніше ніж через вісім місяців від дати отримання авансу, загалом контракт розрахований на 11 місяців.
За оцінками експертів, на цю суму орієнтовно можна закупити 14-16 тролейбусів.
Другий тендер на орієнтовну суму контракту EUR9,84 млн коштів ЄІБ передбачає закупівлю двовісних низькопідлогових електробусів завдовжки 12,5 м (+/-0,5), включно із зарядними станціями.
Очікувана пасажиромісткість – щонайменше 105 осіб, зокрема 30 (+/- 10%) сидячих місць. У салоні має бути передбачено одне місце для пасажира в інвалідному візку, місця для маломобільних пасажирів, а також місце для собаки-поводиря.
Строк контракту – 12 місяців, а перша партія має бути поставлена не пізніше ніж через 9 місяців із дати отримання авансу.
Розкриття пропозицій заплановано на 20 вересня.
Ціна – не єдиний критерій присудження цих контрактів, але всі критерії вказані тільки в документах на закупівлю.
Kомпанія Ferrexpo надала товари гуманітарного призначення для внутрішньо переміщених осіб із Бердянська, які розмістились у Запоріжжі.
Місто Бердянськ біля Азовського моря було окуповане з перших днів війни. Окупанти зайняли всі адміністративні будівлі та бази, встановили свій контроль над містом. Зараз у місті немає газу, є велика проблема з продуктами, готівкою, медикаментами та пальним. Час від часу чути вибухи, у місті відсутній мобільний зв’язок, частково відсутнє електропостачання. У довоєнний час у місті Бердянськ проживало понад 110 тис. жителів, більшість з них були змушені евакуюватись з міста, щоб вижити.
Тисячі жителів Бердянська, що втекли від війни, на сьогодні знайшли прихисток у Запоріжжі. Ці внутрішньо переміщені особи потребують гуманітарної підтримки, а саме базових побутових речей та нормальних умов життя. Багато сімей прибули із маленькими дітьми та людьми похилого віку.
За словами Юрія Химича, керівника програм корпоративної соціальної відповідальності Ferrexpo в Україні, необхідно підтримати людей, які змушені були покинути свої домівки в Бердянську, допомогти їм повернутися до нормального життя й почати адаптуватися до нової реальності. На сьогодні коштом Гуманітарного фонду Ferrexpo придбано та доставлено в Запоріжжя продукти харчування, засоби гігієни та медикаменти на суму понад 2 млн. грн.
Основний акціонер Ferrexpo Костянтин Жеваго особисто бере участь в обговоренні проблемних питань спільно з менеджментом Ferrexpo, здійснює моніторинг ситуації в Україні та відгукується на запити про допомогу в ті регіони, де її найбільше потребують.
«Наближення перемоги та найшвидше відновлення прстраждалих регіонів і країни в цілому – та мета, яка об’єднує керівників та працівників Ferrexpo. Кожен із нас робить все можливе для цього», – зазначили в Компанії.
Довідка про Ferrexpo:
Ferrexpo – швейцарська залізорудна компанія з активами в Україні. Акції Ferrexpo входять до преміального лістингу Лондонської фондової біржі за індексом FTSE 250 (тікер FXPO). Група виробляє високоякісні залізорудні окатки преміум-класу для металургійної промисловості, які порівняно з використанням більш поширених видів залізорудної сировини дозволяють зменшити викиди вуглецю і підвищити продуктивність виробників. Підприємства Ferrexpo забезпечують сировиною світову металургійну промисловість понад 50 років. У 2021 році Група виготовила 11,2 мільйонів тонн залізорудних окатків, завдяки чому компанія Ferrexpo стала 3-м найбільшим експортером окатків у світі з часткою ринку приблизно 9%. Група має широку клієнтську базу, до якої входять сталеливарні підприємства по всьому світу, у тому числі в Австрії, Німеччині, Японії, Південній Кореї, Тайвані, Китаї, Словаччині, Чехії, Туреччині, В’єтнамі та США. Додаткову інформацію можна знайти на сайті www.ferrexpo.com.
FERREXPO, БЕРДЯНСЬК, ДОПОМОГА, ЖЕВАГО, ЗАПОРІЖЖЯ, КОСТЯНТИНЖЕВАГО, КСВ, ПЕРЕСЕЛЕНЦІ, ФЕРРЕСКПО, ЮРІЙХИМИЧ
Гірничо-металургійна група “Метінвест” бізнесмена Ріната Ахметова перерахувала $500 тис. до цільового благодійного фонду на закупівлю захисної амуніції та аптечок для Сил територіальної оборони Запоріжжя.
“Об’єднуючись задля відстоювання незалежності України та українців, ми наближаємо перемогу. Армія та Сили територіальної оборони захищають мирне населення, а ми намагаємось захистити та підтримати їх у боротьбі за суверенітет держави, нашу свободу та незалежність”, – наголосив керівник Центру координації гуманітарної місії ” у Запоріжжі, генеральний директор “Запоріжсталі” Олександр Мироненко, якого цитує пресслужба меткомбінату.
При цьому наголошується, що Фонд Вадима Новинського також перерахував $500 тис. на підтримку Сил запорізької тероборони.
Сукупні внески, перераховані до цільового благодійного фонду Запоріжжя, будуть спрямовані на закупівлю бронежилетів, куленепробивних шоломів та медичних аптечок стандарту НАТО для захисників.
Згідно з пресрелізом, група “Метінвест” з перших днів війни підтримує Збройні сили України та Сили територіальної оборони у містах присутності компанії. З початку бойових дій зі сталі “Метінвесту” виготовлено понад 35 тис. протитанкових їжаків, а також шиповані ланцюги проти колісної техніки та протидесантні їжаки. За підтримки компанії продовжується будівництво фортифікаційних споруд міста. Підприємства “Метінвесту” надають важку спецтехніку та автомобільний транспорт для потреб захисників, а також пальне, акумулятори та рації.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних та металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – у Донецькій, Луганській, Запорізькій та Дніпропетровській областях, у країнах Європи. Зокрема, у Болгарії знаходиться завод Promet Steel потужністю 500 тис. тонн металопрокату на рік, в Італії – Metinvest Trametal та Ferriera Valsider сумарною потужністю 1,2 млн тонн на рік. У Великій Британії компанії належить завод Spartan UK, який може випускати 200 тис. тонн сталевого прокату на рік.
Основними акціонерами “Метінвесту” є група СКМ (71,25%) Ріната Ахметова та “Смарт-холдинг” (23,75%) Вадима Новинського, які спільно управляють компанією.
