Загальна сплата операційних податків (без акцизів на пальне і митних платежів) у січні-червні 2026 року становила 8,727 млрд грн, що на 15,8% більше, ніж за аналогічний період 2025 року, і на 58% більше, ніж у першому півріччі 2024-го.
Про це повідомив директор “Консалтингової групи А-95” Сергій Куюн з посиланням на дані Тимчасової слідчої комісії з питань економічної безпеки Верховної Ради.
“Мабуть, найбільш ілюстративним маркером поступового виходу паливних мереж із “тіні” є динаміка сплати “зарплатних” податків (ПДФО та ЄСВ) і, відповідно, зростання офіційних окладів”, – написав він у “ДТ” 20 жовтня.
Загалом, за інформацією експерта, у топ-40 мереж АЗС відрахування “зарплатних” податків зросли на 82% – з 1,993 млрд до 3,618 млрд грн за І півріччя 2024 і 2026 років відповідно. А середній розрахунковий оклад працівників за порівнювані періоди збільшився з 12,1 тис. до 22,7 тис. грн на місяць, або на 88%.
“Такі цифри свідчать про те, що ще два роки тому ця галузь переважно платила в “конвертах”. Були такі, хто офіційно нараховував навіть менше за встановлену державою мінімалку. Проте дещо відбулося”, – зазначив Куюн.
За його словами, ринок був змушений переглянути “зарплатну” дисципліну у 2025 році, коли почалося “економічне” бронювання працівників, зокрема, для компаній ПЕК. Один із критеріїв – офіційний оклад на юрособу не менш як 20 тис. грн, який з 1 вересня цього року був підвищений урядом до трьох мінімальних зарплат – 25 941 грн.
Як пояснив експерт, ще одним цікавим маркером паливного ринку є податок на прибуток (ПнП), який до грудня 2024 року абсолютна більшість мереж АЗС взагалі не платили або робили це символічно. Саме з цієї причини уряд із парламентом встановили фіксовану плату – авансовий внесок із податку на прибуток, який не повертається за будь-яких результатів господарської діяльності. Базовий платіж – 60 тис. грн на місяць, що діє для багатьох паливних АЗС.
“Результат більш ніж красномовний: у першому півріччі 2026 року топ-40 мереж сплатили 1,72 млрд грн податку на прибуток підприємств (ПнПП), що на 70% більше, ніж за аналогічний період 2024-го, тобто до запровадження авансового ПнП”, – наголосив директор “А-95”.
За його словами, наразі ситуація у галузі погіршується через посилені атаки агресора, пошкодження й знищення активів. Своєю чергою дедалі більше відчувається тиск уряду на паливні ціни. Як свідчить статистика, попри зростання витрат, націнка АЗС на дизпальне й бензин у 2024-2026 роках лишається стабільною.
“Усе це може призвести до погіршення податкової віддачі. З іншого боку, як свідчать наведені цифри, існує потенціал для подальшої детінізації”, – вважає Куюн.
Найбільший відсотковий приріст кількості вакансій на українському ринку праці у вересні 2026 року порівняно з червнем зафіксовано у сфері освіти й перекладу, де попит на фахівців зріс на 30%, свідчать результати дослідження платформи “OLX Робота”.
Як йдеться в пресрелізі платформи, медіанна зарплата в освітній сфері зменшилася на 14% – до 17,25 тис. грн. На другому місці за динамікою зростання кількості оголошень – медицина та фармацевтика (+28%, медіанна зарплата зросла на 13% – до 22,5 тис. грн). У сфері IT медіанні зарплати зросли на 18% (до 32,5 тис. грн), хоча загальна кількість вакансій скоротилася на 7%.
Разом з тим за абсолютними показниками лідерами за кількістю пропозицій восени залишаються робітничі спеціальності та логістика. Зокрема, у вересні найбільше оголошень роботодавці публікували у сферах виробництва і робітничих спеціальностей (19,1 тис. вакансій із медіанною зарплатою 30 тис. грн), роздрібної торгівлі та продажу (16,6 тис. оголошень, 27,5 тис. грн), будівництва (майже 10,2 тис. оголошень, зарплата сягає майже 43,8 тис. грн), а також у готельно-ресторанному бізнесі та туризмі (майже 8 тис. оголошень, 25 тис. грн).
Порівняно з червнем, у сфері логістики, складу та доставки оголошень було на 176 більше, а медіанна зарплата – на 2,5 тис. грн нижча (порівняно з вересневими 35 тис. грн).
Щодо активності кандидатів, то найбільше відгуків на одне оголошення у вересні отримували вакансії у сферах реклами, дизайну та PR (36 відгуків), кол-центрів (27 відгуків) і початку кар’єри для студентів (25 відгуків). Найбільший стрибок зацікавленості з боку шукачів спостерігався в IT-сегменті, де кількість відгуків на одну вакансію зросла одразу на 97%.
“Загалом, дані свідчать про те, що як на початку літа, так і на початку осені роботодавці найбільше шукали фахівців робітничих спеціальностей. Дослідження також підтвердило тезу про розбіжності між потребами роботодавців та кандидатів, адже як у червні, так і у вересні найбільше відгуків на 1 оголошення отримали вакансії у сфері реклами, дизайну та PR”, – резюмували в OLX Робота.
Кількість вакансій у другому кварталі поточного року зросла на 13% порівняно з першим кварталом, тимчасом як кількість резюме збільшилася на 75% до аналогічного періоду 2025 року, свідчить перший аналітичний зріз інтерактивного інструменту квартальної аналітики платформи з пошуку роботи robota.ua.
Згідно з цими даними, найбільше вакансій у ІІ кв.-2026р. на Київщині (136,7 тис., або 40,6% загальної кількості). Також активно шукають робітників у Львівській (26,8 тис. або 8%), Дніпропетровській (25,8 тис. або 7,6%), Одеській (19,3 тис. або 5,7%) та Харківській областях (17,6 тис. або 5,2%).
З початку року кількість вакансій поступово зростає після спаду у листопаді-грудні 2025 року до 92,4 тис. Так, у січні 2026 року було 101,2 тис. пропозицій роботи, у лютому – 105,8 тис., у березні – 110,5 тис., у квітні – 113,2 тис., у травні тренд сповільнився, і на ринок надійшло майже стільки ж вакансій, як і місяць тому – 113,3 тис.
Очікування щодо зарплати дещо нижчі за пропозиції роботодавців: у травні запропонована ними заробітна плата становила 28 тис. грн проти 25 тис. грн, на які сподівалися шукачів роботи.
Як зазначається у звіті платформи, масштабна вибірка інструменту охоплює понад 337 тис. опублікованих вакансій, 656 тис. активних шукачів роботи, майже 1,9 тис. населених пунктів і понад 110 млн переглядів.
Окрім ринкових показників, квартальний звіт платформи висвітлює ключові тенденції ринку праці. Важливою умовою, зокрема, прозорість зарплат стає: 33% шукачів роботи взагалі не відгукуються на вакансії без зазначеної оплати, а на тлі європейської Директиви про прозорість оплати в Україні з’явилася петиція про обов’язкове поле із зарплатою на рекрутингових платформах.
Зазначається, що в умовах кадрового дефіциту бронювання в секторі ОПК перетворилося на важливий HR-бенефіт, який пропонують 74% компаній (згідно з дослідженням Ради зброярів і Core Team). Також, згідно з дослідженням Українського центру соцреформ, роботодавці активніше залучають старших кандидатів: близько 65% компаній готові розглядати працівників віком 50+, а понад 60% – працівників віком 60+ .
ПрАТ “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” (ІнГЗК, Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), яке входить до групи “Метінвест” і знаходиться у тимчасовому простої, у січні-червні поточного року спрямував на профілактичні заходи та програми поліпшення безпеки, гігієни праці та виробничого середовища 3,4 млн грн.
Згідно з інформацією про підсумки виконання колективного договору за перше півріччя 2026 року, попри воєнний стан і тимчасову зупинку технологічного циклу виробництва, головними пріоритетами спільної роботи адміністрації та профспілки залишаються люди – їхня безпека, зайнятість, своєчасна виплата зарплати та збереження соціальних гарантій.
При цьому констатується, що виконано 19 запланованих комплексних заходів. Завдяки цьому покращено умови праці для 217 працівників та санітарно-побутові умови для 48 співробітників. Понад 1,7 млн грн спрямовано на забезпечення працівників засобами індивідуального захисту та спецодягом.
В умовах воєнного стану окремі положення колдоговору виконуються частково через відсутність організаційних і технічних умов для повноцінної діяльності підприємства. А для тих співробітників, хто задіяний у підтримці життєзабезпечення комбінату та контролі можливості швидкого відновлення технологічного циклу були виконані певні зобов’язання. Зокрема, у першому півріччі-2026 середньомісячна зарплата становила понад 17 тис грн – порівняно з першим півріччям 2025 року вона зросла на 30,4%.
Як повідомляв операційний директор (СОО) групи “Метінвест” Олександр Мироненко, Інгулецький ГЗК зупинений з 2024-го – через високі ціни на електрику виробництво там неефективне. Актив законсервований належним чином, і, за сприятливої ринкової кон’юнктури, можна відновити виробництво.
ІнГЗК спеціалізується на видобутку і переробці залізистих кварцитів Інгулецького родовища, розташованого в південній частині Криворізького залізорудного басейну. Виробляє залізорудний концентрат. Виробнича потужність підприємства – 14 млн тонн залізорудного концентрату на рік.
ІнГЗК входить до групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (СКМ, Донецьк, 71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%). Керуючою компанією групи “Метінвест” є ТОВ “Метінвест Холдинг”.
METINVEST, БЕЗПЕКА, гірничодобувна промисловість, ЗАРПЛАТА, ІнГЗК
У Україні за січень-серпень 2026 року було відкрито 4 621 виконавче провадження щодо стягнення заборгованості із заробітної плати, що на 16% менше, ніж за аналогічний період минулого року, коли було зареєстровано 5 470 таких проваджень, свідчать дані Єдиного реєстру боржників, проаналізовані Опендатаботом.
Незважаючи на скорочення кількості нових проваджень, загальний обсяг невирішених заборгованостей із заробітної плати залишається значним. Станом на вересень у Єдиному реєстрі боржників налічується 35 922 активних проваджень, пов’язаних із невиплатою заробітної плати.
Частина боргів залишається невирішеною протягом багатьох років. Зокрема, 1 957 активних проваджень було відкрито ще у 2017 році й досі не закрито.
Нові провадження у січні–серпні 2026 року було відкрито проти 311 компаній. З них 144, або близько 46%, є приватними підприємствами, 117 належать державі, ще 50 — територіальним громадам.
Таким чином, на державні та комунальні компанії разом припадає понад половину підприємств, проти яких цього року було відкрито нові виконавчі провадження щодо заборгованості із заробітної плати.
Опендатабот формує статистику на основі Єдиного реєстру боржників, до якого потрапляють виконавчі провадження після винесення відповідних рішень про стягнення заборгованості.
Джерело: Опендатабот, дані за січень-серпень 2026 року.
Понад половина нових виконавчих проваджень щодо заборгованості із заробітної плати в Україні за вісім місяців 2026 року припала лише на дві галузі — постачання електроенергії та газу й виробництво хімічної продукції.
За даними OpenDataBot, у січні–серпні щодо підприємств сфери постачання електроенергії та газу було відкрито 1 545 проваджень, або близько третини всіх нових справ щодо заборгованості із заробітної плати.
Ще 989 проваджень, або 21%, припало на виробників хімічної продукції.
Таким чином, ці дві галузі разом склали близько 55% усіх нових виконавчих проваджень щодо заборгованості із заробітної плати в країні.
Наступною за кількістю проваджень стала галузь виробництва іншого транспортного обладнання — 263 справи. На підприємства машинобудування припало 235 проваджень, на виробників електричного обладнання — 191.
Загалом за січень-серпень 2026 року в Україні зареєстровано 4 621 нове виконавче провадження щодо заборгованості із заробітної плати, що на 16% менше, ніж роком раніше.
Висока концентрація боргів в енергетиці та хімічній промисловості пов’язана, зокрема, з присутністю в цих секторах великих підприємств зі складним фінансовим становищем та значною накопиченою заборгованістю перед працівниками.
Зокрема, серед компаній із великою кількістю нових проваджень у 2026 році — «Сумихімпром», Одеський припортовий завод, «Карпатнафтохім» та «Дніпроазот».
Джерело: Опендатабот, Єдиний реєстр боржників.
