Віртуальний monobank запустив послугу отримання заробітної плати на свої картки, повідомляється на сайті Юнекс Банку.
Згідно з повідомленням, для користування послугою підприємство має відкрити транзитний рахунок, поповнити його на суму, яку потрібно виплатити на картки працівникам із картками monobank, та завантажити реєстр у бухгалтерський веб-кабінет.
Зазначається, що monobank виплачує з транзитного рахунку суми на картки працівників у реєстрі.
Банк уточнив, що підключитися до послуги можна віддалено.
“Послуга безкоштовна, а тарифи, як завжди – 0”, – зазначено у повідомленні.
Як повідомив співзасновник monobank Олег Гороховський, кількість клієнтів monobank у листопаді 2021 року збільшилася до 4,5 млн осіб, зокрема 111 тис. клієнтів-підприємців. Зазначається, що 42,6% від загальної кількості клієнтів користуються застосунком щодня, а 89,5% – щомісяця.
Крім того, кредитний портфель банку станом на листопад становить 23 млрд грн, а залишки та депозити клієнтів – 29 млрд грн.
monobank заснували в січні 2017 року колишні топ-менеджери ПриватБанку Гороховський, Дмитро Дубілет і Михайло Рогальський. На жовтень-2017 банк випустив першу тисячу кредитних карток, у лютому 2018 року почав залучати гривневі депозити.
Реальна заробітна плата в Україні в серпні 2021 року порівняно із серпнем 2020 року зросла на 10,9%, тоді як порівняно з липнем поточного року вона скоротилася на 2,2%, повідомила Державна служба статистики (Держстат) у вівторок.
Як зазначив Держстат, середня номінальна заробітна плата штатних працівників у серпні порівняно з липнем-2021 знизилася на 2,4%, тоді як у річному вимірі зросла на 22,3%, сягнувши 13 997 грн, що в 2,3 раза вище за рівень мінімальної зарплати (6 тис. грн).
Статвідомство уточнює, що в липні 2021 року середня номінальна заробітна плата штатних працівників становила 14 345 грн, у червні – 14 313 грн, у травні – 13 499 грн, у квітні – 13 543 грн, у березні – 13 612 грн, у лютому – 12 549 грн, у січні – 12 337 грн.
За його даними, найбільше зростання середньої заробітної плати штатних працівників у серпні-2021 проти серпня-2020 спостерігалося в Рівненській (на 26,5%), Хмельницькій (на 25%), Львівській (на 24,4%), Полтавській (на 24,3%), Черкаській (на 24,2%), Херсонській (на 23,5%), Закарпатській (на 23,4%), Волинській (на 23,3%) та Сумській (на 23,1%) областях.
Найвищий рівень середньої зарплати минулого місяця зафіксовано в Києві – 20 385 грн, найнижчий у Чернівецькій області – 10 811 грн.
У серпні 2021 року порівняно з аналогічним місяцем 2020 року заробітна плата зросла у сфері тимчасового розміщення й організації харчування – на 57,3%, мистецтва, спорту та розваг – на 30,3%, в охороні здоров’я – на 28,4%, у сільському господарстві – на 28,3%, освіті – на 27,4%, у сфері держуправління та оборони – на 26,2%, інформації та телекомунікацій – на 25,1%, у професійній, науковій і технічній діяльності – на 23,4%, у сфері операцій з нерухомістю – на 22,1%, на підприємствах транспорту, поштової та кур’єрської служби – на 20,8%, у фінансовій та страховій діяльності – на 19,5%, у сфері оптової та роздрібної торгівлі – на 19,3%, у будівництві – на 18,6%, на підприємствах промисловості – на 16,5%, діяльність у сфері адміністративного обслуговування – на 12,8%, у сфері надання інших видів послуг – на 9,7%.
Держстат нагадує, що дані наведено без урахування тимчасово окупованих територій АР Крим, міста Севастополя, частини Донецької та Луганської областей.
Українська промислова компанія “Інтерпайп” із 1 жовтня поточного року підвищить заробітну плату в середньому на 10%.
Відповідно до прес-релізу у вівторок, підвищення зарплати торкнеться всіх співробітників трубного дивізіону, сталевого дивізіону та дивізіону залізничної продукції, а також співробітників централізованих функцій.
Водночас уточнюється, що в межах підвищення зарплати буде застосовано диференційований підхід залежно від дивізіону і категорії співробітників.
Прес-служба нагадує, що раніше поточного року компанія вже підвищувала зарплату виробничому персоналу всіх промислових активів.
Директор із персоналу “Інтерпайпу” Віталій Пахомов наголосив, що компанія продовжує дотримуватися високих соціальних стандартів. “З початку карантину ми впровадили безпрецедентні заходи безпеки, зокрема безоплатне ПЛР-тестування і безоплатну доставку на роботу корпоративним транспортом. Навіть під час локдауну наші підприємства продовжували працювати, а співробітники і їхні сім’ї отримували стабільний дохід. “Інтерпайп” регулярно переглядає зарплату виробничого персоналу. У жовтні ми робимо друге підвищення за цей рік, щоб підтримати наших співробітників і забезпечити їх фінансову стабільність. Так, з урахуванням поточного підвищення середня заробітна плата у компанії за підсумками 2021 року зросте більше ніж на 20%”, – констатував Пахомов, слова якого наведено в прес-релізі.
“Інтерпайп” – українська промислова компанія, виробник безшовних труб і залізничних коліс. Продукцію компанії постачають більш ніж до 80 країн світу через мережу торговельних офісів, розміщених на ключових ринках СНД, Близького Сходу, Північної Америки та Європи. У 2020 році “Інтерпайп” реалізував 662 тис. тонн готової продукції, зокрема – 192 тис. тонн залізничної продукції. Продаж залізничних продуктів здійснюється під брендом KLW.
В “Інтерпайпі” працюють 11 тис. працівників. У 2020 році компанія перерахувала до бюджетів усіх рівнів 2,54 млрд грн.
У структурі компанії п’ять промислових активів: “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод (НТЗ)”, “Інтерпайп Новомосковський трубний завод (НМТЗ)”, “Інтерпайп Ніко-Тьюб”, “Дніпропетровський Втормет” та електросталеплавильний комплекс “Дніпросталь” під брендом “Інтерпайп Сталь”.
Кінцевим власником Interpipe Limited є український бізнесмен Віктор Пінчук і члени його сім’ї.
Угорська бюджетна авіакомпанія Wizz Air із 1 жовтня планує повернути зарплати пілотів до докоронавірусного рівня, а також розпочинає кампанію з набору пілотів та бортпровідників.
Як повідомила прес-служба авіакомпанії у понеділок, зокрема, до грудня 2021 року передбачається найняти ще 200 пілотів та 800 бортпровідників.
“Протягом наступних 10 років Wizz Air прагне створити ще тисячі робочих місць, оскільки має намір втричі збільшити авіапарк – до 500 літаків Airbus. Щоб заповнити вакансії, створені завдяки цьому зростанню, Wizz Air планує працевлаштовувати в середньому 2 тис. фахівців щороку до 2030 року”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що на сьогодні авіакомпанія виконує рейси більше ніж за 1 тис. маршрутів у 197 напрямках і в 49 країнах, що перевищує 100% потужності Wizz Air до пандемії.
“Минулий рік, безсумнівно, був складним для галузі, але ми з гордістю повідомляємо, що Wizz Air є однією з перших авіакомпаній, які повернули зарплати пілотів до допандемійного рівня. Ми дякуємо кожному члену нашої команди за відданість, наполегливу працю та стійкість, яку вони демонстрували з березня 2020 року. Оскільки авіакомпанія продовжує зосереджуватися на постійному зростанні, ми з нетерпінням очікуємо тисячі нових співробітників у нашій команді в найближчі роки”, – наведено слова виконавчого віце-президента та головного операційного директора групи Wizz Air Holdings Plc Майкла Делеханта.
Міністр енергетики Герман Галущенко вважає, що робота гірників має бути адекватно оцінена, повідомляє прес-служба Міненерго.
“Я особисто переконався, що це важка і непересічна професія. Така праця має адекватно оцінюватися державою. Ми будемо робити все можливе, щоб закрити питання із заробітної плати”, – заявив Галущенко під час свого візиту на шахту “Степова” ДП “Львіввугілля” в середу.
За його словами, бюджет на наступний рік має враховувати реальні потреби вугледобувної галузі, щоб гірники отримували зарплату систематично, а не від свята до свята.
Зазначається, що Міненерго тісно взаємодіє з народними депутатами для вирішення проблем вугільної галузі.
Зокрема, вже на найближчих засіданнях Верховної Ради має бути розглянуто питання про надання додаткових коштів на зарплати гірників цього року. Крім того, Міненерго зробило розрахунки необхідної суми коштів для вугільної галузі на наступний рік і надало документи на погодження до Мінфіну. За словами міністра, від стабільної роботи вугільної галузі та наявності планових запасів вугілля залежить стале проходження опалювального сезону.
Глава Міненерго також привітав гірників із прийдешнім професійним святом – Днем шахтаря.
Загальна заборгованість із виплати заробітної плати в Україні у червні цього року збільшилася на 7,2%, із початку року – на 37,6% і на 1 липня становить 3,593 млрд грн, повідомила Державна служба статистики (Держстат) у середу.
За її даними, сума заборгованості із зарплати на підприємствах, які перестали подавати звіти протягом 2019-2020 рр., на цю саму дату становить 158,6 млн грн.
Як повідомляє статвідомство, скорочення заборгованості із заробітної плати у червні-2021 зафіксовано в Закарпатській (на 23,6%), Хмельницькій (на 12,8%) та Сумській (на 0,6%) областях.
При цьому зростання заборгованості з виплати зарплати спостерігалося в Луганській (удвічі), Львівській (на 25%), Рівненській (на 23,7%), Кіровоградській (на 13,1%), Чернігівській (на 12,8%), Тернопільській (на 12,1%) і Дніпропетровській (на 11,1%) областях.
Держстат уточнює, що в галузевому розрізі у червні 2021 року заборгованість із виплати заробітної плати зросла у сфері фінансової та страхової діяльності втричі (до 0,7 млн грн), охорони здоров’я – на 20,6% (до 84,11 млн грн), у сфері мистецтва, спорту, розваг та відпочинку – на 12% (до 1,95 млн грн), держуправління, оборони та обов’язкового соцстрахування – на 11,5% (до 6 млн грн), професійної, наукової й технічної діяльності – на 11,4% (до 305,56 млн грн), у сфері освіти на 10% (до 22,65 млн грн), у промисловості – на 7,3% (до 2,688 млрд грн), на підприємствах транспорту, складського господарства і кур’єрської діяльності – на 6,5% (до 206,35 млн грн), сільському господарстві – на 4,4% (до 77,81 млн грн), будівництві – на 2,3% (до 86,06 млн грн).
При цьому у сфері тимчасового розміщення та організації харчування заборгованість із зарплати скоротилася на 12,8% (до 1,65 млн грн), на підприємствах оптової та роздрібної торгівлі – на 9,9% (до 36,26 млн грн), у сфері операцій із нерухомістю – на 4,9% (до 39,02 млн грн), адміністративного та допоміжного обслуговування – на 3,4% (до 17,31 млн грн), інформатизації й телекомунікацій – на 1,6% (до 15,65 млн грн).
Офіційний курс на 28 липня – 26,906 грн/$1.
