Понад 80% українських агрокомпаній у першому півріччі 2026 року підвищили зарплати працівникам на 10-20%, однак дефіцит кадрів залишається однією з ключових проблем галузі, а пошук персоналу став складнішим, ніж торік, свідчать результати дослідження аналітичної компанії Agrohub.
Згідно з ним, 81% опитаних компаній уже переглянули рівень оплати праці. Найбільш динамічно зарплати зростали для агрономів, інженерів, трактористів і водіїв – саме тих категорій працівників, де кадровий дефіцит найгостріший. Для утримання водіїв частіше підвищувалися відрядні розцінки та змінна частину доходу, а не фіксовані оклади.
Найбільший дефіцит кадрів у першому півріччі спостерігався серед трактористів, водіїв, інженерів і працівників елеваторів. Основними чинниками, що ускладнюють пошук персоналу, усі учасники дослідження назвали мобілізацію, 69% – нестачу кваліфікованих фахівців, 56% – зростання зарплатних очікувань кандидатів. Серед інших причин – міграція населення та конкуренція між роботодавцями.
У відповідь на кадровий дефіцит агрохолдинги дедалі активніше залучають працівників з інших регіонів України, людей віком 50+ та жінок на посади, які раніше традиційно вважалися чоловічими. Крім того, бізнес інвестує у внутрішнє навчання персоналу та автоматизацію виробничих процесів, щоб зменшити залежність від дефіцитних професій.
“Компанії виконали свої плани на перше півріччя й підвищили доходи працівників, проте закриття вакансії сьогодні часто коштує дорожче, ніж утримання поточного фахівця. Водночас ми бачимо, що матеріальна мотивація вичерпує себе як єдиний інструмент – нескінченна “гонка зарплат” не здатна подолати фізичну нестачу людей на ринку”, – прокоментував керівник напряму HR360 в Agrohub Дмитро Лєбєдєв.
За його словами, у другому півріччі компанії зміщуватимуть акцент із масштабного підвищення зарплат на автоматизацію, розвиток внутрішнього навчання, розширення джерел залучення персоналу та перегляд моделей організації праці.
Дослідження Agrohub проведено у червні 2026 року серед 16 агрохолдингів із сукупним земельним банком 2,2 млн га, які працюють у рослинництві, тваринництві та елеваторному бізнесі.
Україна опинилася на останньому місці серед країн Європи за доступністю придбання GTA VI, як випливає з візуалізації Maven Mapping, де порівнюється кількість робочих годин, необхідних для придбання гри за умови середньої погодинної оплати праці.
За даними дослідження, середньому українському працівникові знадобиться близько 31,12 години, щоб придбати нову частину Grand Theft Auto. Це майже чотири повні робочі дні за стандартного восьмигодинного графіка.
Для порівняння, у країнах Північної та Західної Європи придбання GTA VI еквівалентне кільком годинам роботи. У Данії для цього потрібно близько 1,7 години, у Норвегії — 1,77 години, у Нідерландах — 2,2 години, у Німеччині — 2,32 години, у Франції — 2,67 години.
У країнах Центральної та Південно-Східної Європи цей показник помітно вищий. У Хорватії для придбання гри потрібно близько 4,94 години, у Сербії — 16,95 години, у Румунії — 17,64 години, у Чорногорії — 17,92 години, у Болгарії — 18,77 години, у Туреччині — 23,52 години, у Боснії та Герцеговині — 23,89 години.
Україна з показником 31,12 години посідає останнє місце в рейтингу. Це свідчить не стільки про ціну конкретної гри, скільки про розрив у купівельній спроможності між українським ринком і заможнішими країнами Європи. Якщо для працівника в Данії чи Німеччині така покупка порівнянна з кількома годинами праці, то для українця це витрата майже на половину робочого тижня.
Такі рейтинги не є офіційною економічною статистикою, оскільки залежать від обраної ціни гри, методики розрахунку зарплати та курсу валют. Однак вони наочно показують, як глобальні ціни на цифрові товари сприймаються в країнах з різним рівнем доходів.
Джерело: Maven Mapping – https://www.threads.com/@maven.mapping/post/DaACB90iNhn/number-of-hours-needed-to-buy-gta-vi/
Медіана загального місячного доходу трактористів (без урахування бонусів) в Україні за підсумками 2025 року зросла до 31,6 тис. грн, що на 12% більше порівняно з показником 2024 року, повідомили в компанії Agrohub із посиланням на результати щорічного дослідження HR360 Benchmarking.
Згідно з дослідженням, медіана заробітної плати тракториста з урахуванням бонусних виплат наразі становить 36,3 тис. грн на місяць. Загальне зростання фонду оплати праці (ФОП) у цьому сегменті склало 5%, що частково зумовлено дефіцитом кадрів: чисельність задіяних працівників скоротилася з 27 до 25 осіб на 10 тис. га.
Найдорожчою технологічною операцією в агросекторі залишається збирання врожаю. У 2025 році середня оплата за цю роботу зросла на 5% — до 383 грн/год. На другому місці за рівнем доходу — обприскування із показником 320 грн/год (+8%), на третьому — посів, де розцінки зросли на 14%, до 271 грн/год. Найдешевшою операцією залишається коткування — 142 грн/год (+17%).
Аналітики зазначили, що на ринку зберігається гострий дефіцит мультизадачних фахівців. Лише 0,5% трактористів здатні одночасно виконувати посів, обприскування та збирання врожаю. При цьому на одного працівника в середньому припадає 3700 га в обробці.
Аналіз моделей оплати праці свідчить про домінування комбінованої форми (фікс + відрядна частина + бонус), яку застосовують 76% агрокомпаній. У структурі такого доходу фіксована частина займає 36%, змінна — 53%, бонусна — 11%. Суто відрядна оплата праці зберігається у 21% компаній, тоді як фіксована ставка зустрічається лише у 2% випадків.
У віковій структурі персоналу спостерігається тенденція до омолодження: частка трактористів віком до 25 років за останні три роки зросла з 6% до 10%. Водночас категорія працівників 55+ скоротилася з 18% до 14%. Більшість задіяних спеціалістів (52%) — це люди віком до 45 років.
“Ринок поступово переходить до складніших моделей оплати праці. Для компаній стає критично важливо не лише залучити тракториста, а й утримати його. Саме тому роботодавці підвищують фіксовану частину доходу, що є більш ефективним інструментом у конкуренції за робочу силу, ніж просто підняття відрядних розцінок”, — зазначив керівник Agrohub HR360 Benchmarking Дмитро Лєбєдєв.
Дослідження також зафіксувало незначне використання дронів для обприскування та десикації — наразі за допомогою БПЛА обробляється трохи більше 1% усіх площ. При цьому 89% польових робіт агрохолдинги виконують власною технікою, а 11% передають на аутсорс.
Дослідження доходів і функціоналу трактористів Agrohub HR360 Benchmarking проводилося в січні-жовтні 2025 року серед 7 холдингів (41 польова компанія), де працюють 3634 фахівці.
Міжнародна мережа JYSK з 1 лютого 2026 року підвищує оклади співробітників роздрібної мережі в Україні: індексація заробітних плат становитиме в середньому 15% та охопить усіх працівників магазинів, повідомив country director “JYSK Україна” Євген Іваниця.
“Це рішення є частиною системного підходу JYSK до підтримки команди, збереження конкурентного рівня оплати праці та інвестування в людей, які щодня забезпечують високий рівень сервісу для наших клієнтів. Ми цінуємо внесок кожного та продовжуємо працювати над створенням стабільного й відповідального робочого середовища”, – повідомив він в LinkedIn.
Наразі в Україні працюють 112 магазинів JYSK у 38 містах та інтернет-магазин jysk.ua, а в штаті мережі ритейлера тут – понад 900 співробітників.
За даними аналітичної системи YouControl, виручка ТОВ “Юск Україна” у січні-вересні 2025 року виросла на 24% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 5,3 млрд грн, чистий прибуток – на 22%, до 959 млн грн.
JYSK – частина сімейної Lars Larsen Group з понад 3,5 тис. магазинів у 50 країнах. Виторг JYSK у 2024/2025 фінансовому році становив EUR6,2 млрд.
Як повідомляє Сербський Економіст, середня річна зарплата працівників з повною зайнятістю в ЄС у 2024 році склала 39 800 євро, що на 5,2% вище, ніж у 2023 році, за даними Євростату.
Найвища середня зарплата зафіксована в Люксембурзі — 82 969 євро, Данії — 71 565, Ірландії — 61 051.
Найменші показники у Болгарії — 15 387, Греції — 17 954 та Угорщині — 18 461.
Повний перелік за країнами ЄС за 2024 рік:
Люксембург — 82 969 євро;
Данія — 71 565;
Ірландія — 61 051;
Бельгія — 59 632;
Австрія — 58 600;
Німеччина — 53 791;
Фінляндія — 49 428;
Швеція — 46 525;
Франція — 43 790;
Словенія — 35 133;
Іспанія — 33 700;
Італія — 33 523;
Мальта — 33 499;
Литва — 29 104;
Кіпр — 27 611;
Естонія — 26 546;
Португалія — 24 818;
Чехія — 23 998;
Хорватія — 23 446;
Латвія — 22 262;
Польща — 21 246;
Румунія — 21 108;
Словаччина — 20 287;
Угорщина — 18 461;
Греція — 17 954;
Болгарія — 15 387.
https://t.me/relocationrs/1760
Середньомісячна заробітна плата штатних працівників у серпні 2025 року скоротилася на 2,2% до показників липня 2025 року і склала 25 911 грн, повідомила Державна служба статистики (Держстат) у вівторок.
Як повідомляє Держстат, загальна заборгованість з виплати заробітної плати в серпні цього року зросла на 3,3% порівняно з попереднім місяцем 2025 року і на 1 вересня 2025 року склала 3,517 млрд грн.
За даними статвідомства, в серпні 2025 року середньомісячна заробітна плата зросла в сфері держуправління та оборони на 3,6%, до 53 125 грн, у сфері мистецтва, спорту та розваг – на 2%, до 18 504 грн, будівництві – на 1%, до 22 997 грн, у сільському господарстві – на 0,8%, до 25 127 грн, на підприємствах водного транспорту – на 0,6%, до 24 869 грн, у сфері операцій з нерухомістю – на 0,3%, до 23 062 грн.
Одночасно зафіксовано зниження зарплати у сфері освіти на 10% – до 14 432 грн, охорони здоров’я – на 6,9%, до 18 672 грн, у фінансовій та страховій діяльності – на 6,7%, до 52 269 грн, у сфері тимчасового розміщення та організації харчування – на 3,1%, до 19 001 грн, інформації та телекомунікацій – на 3%, до 65 213 грн, на підприємствах транспорту, поштової та кур’єрської служби – на 2,8%, до 26 038 грн, у сфері адміністративного обслуговування – на 1,3% до 20 080 грн, оптової та роздрібної торгівлі – на 0,9%, до 31 134 грн, на підприємствах авіаційного транспорту – на 0,6%, до 57 582 грн, у професійній, науковій та технічній діяльності – на 0,5%, до 33 906 грн, у промисловості – на 0,4%, до 28 951 грн, наданні інших видів послуг – на 0,4%, до 29 002 грн.
