Криворізький залізорудний комбінат (КЗРК) за підсумками роботи в січні-вересні поточного року наростив чистий збиток в 3,2 разапорівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млрд 487,217 млн грн.
Згідно з проміжним звітом КЗРК, наявним у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна“, чистий дохід за цей період знизився на 41,6% – до 1 млрд 601,822 млн грн.
Нерозподілений прибуток на кінець вересня-2025 становив 2 млрд 8,823 млн грн.
Згідно з річним звітом, КЗРК завершив 2024 рік з чистим збитком 2 млрд 14,015 млн грн, тоді як у 2023 році він складав 63,411 млн грн. Чистий дохід у 2024 році складав 3 млрд 443,081 млн грн, у 2023-му – 5 млрд 577,923 млн грн.
Комбінат у 2024 році видобув 1,693 млн тон сирої руди, обсяг товарної руди склав 1,370 млн тон, план на 2025 рік – 4,385 млн тон сирої руди, товарної – 3,6 млн тон.
Як повідомлялось, ТОВ “Твій енергопостачальник” (Київ) 23 травня 2025 року звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство КЗРК через заборгованість у оплаті за використану е/е. Господарський суд Дніпропетровської області ухвалив рішення про відкриття провадження про банкрутство КЗРК 9 червня поточного року.
КЗРК спеціалізується на підземному видобутку залізної руди. У його складі – чотири шахти: “Покровська” (колишня “Жовтнева”), шахта “Криворізька” (“Батьківщина”), “Козацька” (раніше – “Гвардійська”) і “Тернівська” (раніше – рудоуправління ім.Орджонікідзе, потім ім.Леніна).
За даними НДУ на перший квартал 2025 року, основним акціонером КЗРК є компанія Starmill Limited (Кіпр), якій належить 99,8812% його акцій. Оперативний контроль на комбінаті до введення процедури банкротства здійснювала група “Приват”.
У травні 2023 року Україна запровадила санкції проти десятків пов’язаних із російськими фізособами іноземних компаній, які володіють великими активами в Україні, зокрема КЗРК. Частину цих активів вже було заарештовано, однак санкції відкривали шлях до їхньої конфіскації. Відповідний указ президента №279 від 12 травня опубліковано на сайті глави держави. Зокрема, до переліку юросіб увійшла компанія Starmill Limited, якій належить 99,89% КЗРК під оперативним контролем групи “Приват”.
Статутний капітал підприємства – 1 млрд 991,233 млн грн.
Страхова компанія ARX (Київ) за січень-вересень 2025 року здійснила виплати на загальну суму 50,831 млн грн у межах страхування від воєнних ризиків, повідомляється в інформації страховика.
Виплати зроблені по 104 страховим випадкам. З яких, 97 – стосувалися автотранспорту, застрахованого від пошкодження або знищення внаслідок пошкодження або повної загибелі авто від ракет та безпілотників, включаючи пошкодження від їхніх уламків, або уламків споруд та дерев, спричиненими падінням даних уламків.
Крім того, сім випадків — це виплати за договорами страхування будівель та споруд з оздобленням та комунікаціями, цілісні майнові комплекси, а також обладнання, оргтехніка, ТМЦ, пошкодженої внаслідок ракетних та/або дронових атак на загальну суму понад 40 млн грн.
ARX є частиною міжнародного страхового холдингу Fairfax Financial Holdings Ltd.
10 червня 2025 року під час масованого обстрілу Києва будівля бізнес-центру була пошкоджена уламками ворожого БпЛА типу «Шахед».
Суттєвих пошкоджень зазнали фасад будівлі, стіни, скління, внутрішні перегородки, стеля, підлога та двері. Також постраждали інженерні та комунікаційні системи: вентиляція, опалення, електропостачання, освітлення, пожежогасіння, а також покрівля, внутрішнє оздоблення приміщень, меблі та офісна техніка.
Будівля була застрахована від воєнних ризиків у рамках співстрахування трьома компаніями — «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ», «UNIQA» і «ТАС». Страхове покриття включало будівлю з усіма приміщеннями, оздобленням, скляними елементами та офісним обладнанням. За результатами експертної оцінки сума страхового відшкодування склала понад 12 млн грн. Розмір виплати визначався виходячи з вартості відновлювальних робіт без урахування зносу.
22 вересня 2025 року «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» отримав останні необхідні документи, а вже 26 вересня здійснив свою частку виплати — 4 112 237 грн. Таким чином, від моменту завершення збору документів до фактичного перерахування коштів клієнту пройшло лише чотири дні.
«Випадки з воєнними ризиками — це особлива категорія врегулювань, яка потребує максимальної швидкості та об’єктивності. Наше завдання — забезпечити клієнту фінансову підтримку для оперативного відновлення бізнес-процесів, навіть у таких надзвичайних умовах», — зазначили в «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ».
«АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» висловлює вдячність партнерам зі співстрахування — компаніям «UNIQA» та «ТАС» — за конструктивну співпрацю та ефективну взаємодію у процесі врегулювання цього складного страхового випадку.
Водночас під час процесу врегулювання, 28 серпня 2025 року, цей самий бізнес-центр вдруге зазнав пошкоджень від обстрілу. Вибухова хвиля та уламки знову завдали шкоди будівлі. Наразі триває врегулювання другого страхового випадку, за яким також буде здійснено виплату.
Глобальний розрив у захисті від кіберризиків становить $0,9 трлн, при цьому застраховані збитки покривають лише 1% економічних втрат від кіберінцидентів. Про це йдеться у звіті «Посилення кібербезпеки: ключові показники для політиків», підготовленому страховою групою Zurich разом з Альянсом кіберзагроз та Інститутом CyberGree і опублікованому на сайті Zurich.
У ньому міститься заклик до впровадження стандартизованих національних показників кібербезпеки.
Як зазначається, звіт спирається на надійні кількісні дані для поліпшення стандартів і передового досвіду. Хоча такі організації, як ENISA і CISA, встановлюють рамки на корпоративному рівні, національні показники для прийняття політичних рішень практично відсутні.
У новому звіті Zurich представлено шість ключових показників та інституційну основу для урядів, щоб допомогти уточнити національні кіберризики, зміцнити стійкість та забезпечити прийняття обґрунтованих політичних рішень. Зокрема, створення Національних бюро кіберстатистики – спеціалізованих установ для збору цих показників – забезпечить послідовну звітність про інциденти, відстеження загроз і стійкості, публікацію ключових аналізів і оцінку ефективності регулювання безпеки. Ці бюро також можуть підтримувати наднаціональний орган для узагальнення результатів, що дозволить здійснювати більш глибоке глобальне порівняння і розуміння загроз, що розвиваються.
Залізничні пасажирські перевезення в Україні, монополістом яких сьогодні є “Укрзалізниця” потребують запровадження механізму Public Service Obligations (PSO, ПСО) – прогнозованої компенсації пільгових перевезень, вважає перша заступниця голови парламентського комітету з питань транспорту та інфраструктури Юлія Сірко (фракція “Голос”).
“Пасажирка має дуже багато пільгових пасажирів, які платять або 0, або 50%, наприклад, як УБД і так далі. У нас є цілий ряд пільговиків, які користуються транспортом, включаючи залізничний, і це, де-факто, не компенсується державою і не компенсується місцевими органами влади”, – сказала вона на експертній дискусії Центру транспортних стратегій “Тарифи на залізничні вантажні перевезення у 2025-2026рр” у середу.
За її словами, без впровадження комплексом законів ПСО “Укрзалізниця” буде змушена постійно звертатися до уряду та Верховної Ради за фінансуванням збиткових пасажирських перевезень.
Сірко додала, що ПСО дозволять зробити цю сферу прозорою та нагадала, що Україна зобов’язалася імплементувати ці норми в рамках програми Ukraine Facility.
“На жаль, пасажирка і так продовжує бути збитковою. Це вимагає від “Укрзалізниці” оптимізацію всіх процесів, оптимізацію своєї операційної діяльності, розуміння капітальних вкладень на 3-5 років і розуміння збитковості на 3-5 років”, – зазначила також перша заступниця голови профільного парламентського комітету.
Як повідомлялося, операційний збиток “Укрзалізниці” від міжміських та міжнародних пасажирських перевезень за минулий рік склав 8,81 млрд грн за доходу 10,67 млрд грн, тоді як від приміських – 9,31 млрд грн за доходу 0,52 млрд грн.
Верховна Рада нещодавно внесла зміни до державного бюджету на 2025 рік, та направила “Укрзалізниці” 8 млрд грн податку на прибуток банків, які мали б іти до бюджету Києва. У травні цього року “Укрзалізниця” також отримала з бюджету 4,3 млрд грн на підтримку пасажирських перевезень в умовах війни.
Збитки вагоноремонтного напрямку через ситуацію на ринку залізничних перевезень, зокрема профіцит вагонів, у 2025 році можуть сягнути 600 млн грн, потрібне більше залучення бізнесу для пошуку альтернатив, заявив керівник напрямку “Ремонт і виробництво” “Укрзалізниці” (УЗ) Євген Шрамко.
“На зустрічі (з бізнесом та інвесторами в серпні, яку ініціювала УЗ – ІФ-У) ми обговорили прогноз щодо парку вагонів, який, на жаль, є невтішним. Нові вагони майже не будуються через профіцит. Все це призводить до того, що збитки вагоноремонтного напрямку, за нашими прогнозами, наприкінці 2025-го сягнуть 600 млн грн”, – сказав він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна“.
Представник “УЗ” нагадав, що обсяги перевезень зменшилися на 40%, а перевезення вагонами державної компанії знизилося ще більше – на 58%. Через це обсяги ремонтів, у собівартості яких майже 70% — це витрати на персонал, також зменшилися на 55%.
Шрамко зазначив, що з огляду на цю ситуацію та погіршення прогнозу на найближчий рік компанія вирішила вийти в публічний простір і залучити міжнародних партнерів, консалтерів, які можуть допомогти отримати гранти чи інше фінансування для трансформації вагоноремонтних підприємств без втрати персоналу та потенціалу, а також максимально залучити бізнес для більш ефективного використання виробничих потужностей, які наразі виявилися надлишковими.
Шрамко уточнив, що після зустрічі всім учасникам надіслали опитувальник з метою отримати інформацію про реальні потреби ринку, зокрема які саме об’єкти потрібні, враховуючи їхню локацію та інфраструктуру (електропостачання, газ, водопостачання).
“Отримали тільки 13 відповідей. Чесно кажучи, цього недостатньо. Тож будемо далі працювати з бізнесом, асоціаціями, інвесторами”, – зауважив керівник напрямку.
За його словами, це перший крок на шляху прозорої оптимізації та реорганізації надлишкових виробничих потужностей, які генерують збитки “Укрзалізниці”, надалі проводитиметься підготовка переліку об’єктів та пропозицій для міжнародних та місцевих інвесторів.
“Ми розглядаємо різні варіанти: оренду, державно-приватне партнерство, перепрофілювання, – і прагнемо, щоб всі вони здійснювалися на конкурентних засадах”, – наголосив Шрамко.
Він додав, що наступного року під час правильної поступової реорганізації планується зайнятися і локомотиворемонтним напрямком, де потужності компанії теж великі.
“З огляду на поточну ситуацію в галузі та динаміку перевезень, повернення до обсягів минулого року, за нашими прогнозами, наразі виглядає малоймовірним”, – наголосив директор напрямку.
Напрямок “Ремонт і виробництво” “Укрзалізниці” відповідає за ремонт, обслуговування, модернізацію та виготовлення вагонів, локомотивів, електропоїздів. Виробляє критичні запчастини, залізобетонні шпали, технічне обладнання тощо. Має 11 підприємств, частина яких філії, частина – приватні АТ.
Як повідомлялося, обсяги вантажних перевезень залізницею в Україні скоротилися зі 180 млрд т*км у 2021 році до 113 млрд т*км у 2024 році, а перевезення вагонами компанії – з 1206 тис. до 727 тис. Цього року очікується зменшення цих показників відповідно до 106 млрд т*км та 481 тис.
Такі умови спричинили зниження обсягів ремонтів вагонів з 31,75 тис. у 2021 році (з них вагони “Укрзалізниці” – 20,15 тис.) до 24,23 тис. у 2024 році (12,48 тис.), а цьогоріч очікується подальше скорочення до 14,04 тис. (3,96 тис.).
