Харківський тракторний завод (ХТЗ), що входить до групи DCH бізнесмена Олександра Ярославського, планує ініціювати процедуру превентивної реструктуризації.
Згідно з оприлюдненою у системі розкриття Нацкомісії з цінних паперів і фондового ринку (НКЦПФР) повідомленні про загальні збори акціонерів товариства 9 травня, це єдине питання, що внесено в його порядок денний.
Подробиці у повідомленні не наведені.
Процедура превентивної реструктуризації запроваджена законом “Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та деяких інших законодавчих актів України щодо імплементації Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 2019/1023”, що набув чинності 1 січня поточного року.
Превентивна реструктуризація закріпила можливість підприємств відновлювати свою фінансову стійкість до настання стану неплатоспроможності. Закон надає більше можливостей для врегулювання відносин між боржником та кредиторами.
Як повідомлялося, акціонери ХТЗ у червні 2020 року ініціювали досудову санацію товариства у зв’язку із загрозою неплатоспроможності, а у серпні того ж року суд затвердив план досудової санації строком на два роки.
У липні 2022 року ХТЗ звернувся до суду із проханням про внесення змін до плану санації та затвердження його у новій редакції, обґрунтовуючи це введенням воєнного стану в Україні та постійними обстрілами Харкова, що призвело до повної зупинки заводу та неможливості розрахунків із контрагентами.
Суд 1 серпня 2022 року затвердив новий план досудової санації та продовжив досудову санацію на три роки.
У 2023 році на ХТЗ за підтримки Всесвітньої продовольчої програми ООН та Швейцарського фонду протимінної діяльності (FSD Ukraine) було розроблено, сертифіковано і запущено у виробництво машину для розмінування на базі гусеничного трактора Т-150.
Спеціалізація ХТЗ, заснованого 1930 року, – виробництво тракторів і спецтехніки для робіт у сільському та комунальному господарствах, будівництві. Завод не повідомляє результатів своєї фінансово-господасрької діяльності.
За даними проєкту Claroty Project, ХТЗ завершив 2024 рік зі збитком 359 млн грн супротив 14,6 млн грн чистого прибутку роком раніше, за зростання чистого доходу на 50,6% – до 300 млн грн. Поточні зобов’язання зросли до 1,7 млрд грн з 251,7 млн грн , але довгострокові скоротились з 1,2 млрд до 86 млн грн.
ПрАТ “Електрометалургійний завод “Дніпроспецсталь” (Запоріжжя) за підсумками роботи 2024 року отримало чистий збиток та має розглянути рішення про ліквідацію.
Згідно з оголошенням компанії в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) про проведення 29 квітня дистанційно загальних зборів акціонерів, за проєктами рішень, копію яких має агентство “Інтерфакс-Україна“, планується у зв’язку з відсутністю чистого прибутку гроші не розподіляти, дивіденди не нараховувати та відрахування до резервного фонду не здійснювати. Збитки покрити за рахунок прибутку майбутніх періодів.
“Прийняти рішення про ліквідацію товариства, у відповідності та на виконання вимог ч.2 ст.16 закону “Про акціонерні товариства”, – вказано в проєктах рішень.
Планується також підтвердити низку угод.
Разом з тим, згідно з уточненням компанії, надісланим агентству “Інтерфакс-Україна”, констатується, що 24 березня 2025 року товариство розмістило повідомлення у порядку передбаченому діючим законодавством про проведення річних загальних зборів. У зв’язку зі зниженням чистих активів товариства, до порядку включені, у тому числі, питання у відповідності до вимог ст.16 закону України “Про акціонерні товариства”, зокрема, розгляд та затвердження заходів, які мають бути вжиті для покращення фінансового стану товариства, у відповідності та на виконання вимог ч. 2 ст. 16 закону України “Про акціонерні товариства”. Також – про ліквідацію товариства, у відповідності та на виконання вимог ч. 2 ст.16 закону України “Про акціонерні товариства”.
Крім того зазначається, що товариство зобов’язано включати до порядку денного питання про заходи для покращення фінансового стану та про ліквідацію одночасно, оскільки це передбачено ст.16 закону. При цьому, керівництво товариства та акціонери не мають на меті приймати рішення про ліквідацію товариства, напроти, мають намір затвердити заходи, які мають бути вжиті для покращення фінансового стану товариства.
“Слід зазначити, що прийняття загальними зборами рішення за питанням №6 “Про заходи, які мають бути вжиті для покращення фінансового стану товариства” автоматично виключає голосування за питанням № 7 “Про ліквідацію товариства” (умова взаємопов’язаності питань визначена в рішенні Наглядової ради щодо проведення загальних зборів акціонерів)”, – резюмується у повідомленні.
За даними НДУ на третій квартал 2024 року, його акціями володіють компанії Wenox Holdings Ltd. – 47,1128%, Boundryco Ltd. – 11,0131%, Gazaro Ltd. – 16,5197%, Crascoda Holdings – 6,6826% та Middleprime Limited – 9,7901% (усі – Кіпр).
Раніше повідомлялося, що міжнародна інвестиційно-консалтингова група EastOne у травні 2008 року продала свій пакет акцій “Дніпроспецсталі” у розмірі близько 30%, який знаходився раніше під мандатом групи. При цьому нових акціонерів заводу пов’язують із VS Energy International, бенефіціарами якої є кілька російських підприємців.
Статутний капітал ПрАТ складає 49,720 млн грн.
Торік збитки АТ “Чернігівобленерго” внаслідок аварій, спричинених падінням дерев та гілок на лінії електропередачі, склали 5,1 млн грн проти 2,6 млн грн у 2023 році.
“Підрахувавши збитки, завдані товариству через неналежне утримання дерев і кущів протягом 2024 року, бачимо, що ситуація стосовно цього питання не просто не покращилася, а навпаки – стала набагато гіршою”, – повідомила компанія на своєму сайті.
За інформацією товариства, минулого року працівники “Чернігівобленерго” зафіксували 968 перерв в електропостачанні через падіння дерев або гілок на лінії електропередачі (у 2023 році – 618 перерв). Окрім того, 240,7 тис. споживачів певний час перебували без електропостачання (195,7 тис.) і 8691 годину в них не було світла (6156 год.).
Зазначається, що відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є органи влади, організації, установи, підприємства та власники приватних домоволодінь у зонах своєї територіальної відповідальності.
При цьому “Чернігівобленерго” підкреслило, що бере активну участь у розчищенні трас охоронних зон ліній електропередачі. Зокрема, компанія щороку розробляє свої графіки розчищення, погоджує з відповідними органами і ретельно їх дотримується.
“Також ми завжди готові посприяти безпечному проведенню робіт щодо приведення зелених насаджень у належний стан відповідними особами, знеструмивши ЛЕП або їхні окремі елементи за умови попереднього погодження дати виконання таких робіт”, – вказано в повідомленні
Загальна сума прямих збитків, завданих інфраструктурі України внаслідок повномасштабного вторгнення Росії, станом на листопад 2024 року сягнула майже $170 млрд, що на $12,6 млрд більше, ніж на початку 2024 року, повідомила пресслужба Київської школи економіки (KSE).
Згідно оцінки аналітиків KSE, Міністерства розвитку громад та територій і Міністерства економіки, найбільших втрат зазнали житловий фонд, транспортна інфраструктура та енергетика.
Житловий сектор залишається найбільш постраждалим — прямі збитки оцінюються у $60 млрд. Станом на листопад 2024 року пошкоджено або зруйновано 236 тис. житлових будівель, з яких 209 тис. — приватні будинки, 27 тис. — багатоквартирні, а ще 600 — гуртожитки. У регіональному розрізі найбільших руйнувань зазнали Донецька, Харківська, Луганська, Київська, Чернігівська та Херсонська області, ідеться в дослідженні.
Втрати транспортної інфраструктури аналітики оцінюють у $38,5 млрд. При цьому пошкоджено та зруйновано понад 26 тис. км автомобільних доріг, що оцінюється у $28,3 млрд. Втрати залізничного транспорту становлять $4,3 млрд, інфраструктури портів — $0,85 млрд, авіаційної галузі — $2 млрд. Прямі втрати приватного легкового транспорту оцінюються у $2,2 млрд — знищено або пошкоджено 260 тис. автомобілів.
Енергетичний сектор України втратив $14,6 млрд. Внаслідок атак було повністю зруйновано Каховську та Дніпровську ГЕС, Трипільську та Зміївську ТЕС, пошкоджено або зруйновано значну інших генеруючих потужностей, а також високовольтних підстанцій та об’єктів нафтогазової інфраструктури.
Промисловість, будівництво та сектор послуг, за оцінкою експертів, зазнали збитків на $14,4 млрд. Підприємства втратили обладнання, виробничі площі та логістичні потужності. Станом на листопад 2024 року зруйновано або серйозно пошкоджено майже півтисячі великих і середніх приватних, а також державних підприємств.
У KSE збитки агропромислового комплексу оцінили в $10,3 млрд. Втрачено понад 130 тис. одиниць сільгосптехніки, знищено або пошкоджено 4 млн тонн зерносховищ та 16 тис. га багаторічних культур. Значних втрат зазнав і лісовий фонд — через бойові дії та пожежі пошкоджено 298 тис. га лісів, втрати оцінюються у $4,5 млрд.
Втрати освітньої інфраструктури оцінюються у $7,3 млрд. За період повномасштабного вторгнення пошкоджено або зруйновано понад 4 тис. закладів освіти, зокрема 229 шкіл, 110 дитячих садків і 97 університетів.
Охорона здоров’я втратила $4,3 млрд. Під удари потрапили лікарні, поліклініки та інші медичні заклади. Загалом пошкоджено 1 554 медичні об’єкти, зокрема 515 лікарень та 465 амбулаторій.
Культурна спадщина, спортивні та туристичні об’єкти зазнали руйнувань на суму $4 млрд. Постраждали 3 921 об’єкт культури, 399 релігійних споруд, 343 спортивні комплекси.
Сектор житлово-комунального господарства втратив $3,5 млрд. Значних руйнувань зазнали 925 котелень, 214 центральних теплових пунктів, понад 354 км тепломереж.
Цифрова інфраструктура та телекомунікаційний сектор зазнали прямих збитків на $1,2 млрд. Пошкоджено інтернет-мережі, мобільні радіомережі та магістральні лінії зв’язку. На деокупованих територіях руйнування мереж подекуди сягало 100%, знищено тисячі базових станцій мобільного зв’язку, резюмували аналітики.
Сталеливарна компанія ArcelorMittal скоротила чистий збиток і збільшила виручку в IV кварталі, а її EBITDA перевищила прогнози аналітиків.
Як повідомляють у пресрелізі компанії, у жовтні-грудні 2024 року її чистий збиток становив $390 млн, або $0,51 на акцію, проти збитку в $2,97 млрд, або $3,57 на акцію, у порівнянному періоді попереднього року. Без урахування разових факторів прибуток склав $0,52 на акцію проти $1,18 роком раніше.
Коригування прибутку враховує одноразові податкові витрати, пов’язані зі зміною податкової ставки в Люксембургу (у розмірі $0,4 млрд), а також формування резерву у зв’язку з податковими розглядами ($0,2 млрд).
EBITDA компанії у четвертому кварталі зросла на 13%, до $1,65 млрд з $1,45 млрд роком раніше, тоді як консенсус-прогноз аналітиків, представлений раніше самою компанією, передбачав її збільшення до $1,53 млрд.
Виручка ArcelorMittal у звітному кварталі підвищилася до $14,7 млрд з $14,6 млрд у четвертому кварталі 2023 року.
Виробництво сталі в четвертому кварталі збільшилося до 14 млн тонн з 13,7 млн тонн роком раніше, а постачання сталі – до 13,5 млн тонн проти 13,3 млн тонн.
Компанія очікує, що світове споживання сталі (без урахування Китаю) зросте на 2,5%-3,5% у 2025 році порівняно з 2024 роком.
Котирування акцій ArcelorMittal дорожчають на 3,5% на торгах у четвер.
Виробник техніки для сільського господарства і спецмашин АТ “Завод «Фрегат» (Первомайськ Миколаївської обл.) у січні-вересні поточного року наростив чистий дохід від реалізації продукції на 42,4% порівняно з тим же періодом минулого року – до 134,7 млн грн.
Згідно з оприлюдненим у системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) фінансовим звітом компанії, її збиток зріс у 5,4 раза – до 41,6 млн грн за рахунок зростання витрат за статтею «інші витрати» в 7,5 раза – до 48 млн грн.
Зі свого боку, завод отримав 50,7 млн грн валового прибутку – на 46,4% більше, ніж у січні-вересні-2023, а прибуток від операційної діяльності зріс майже втричі – до 16,4 млн грн.
Як повідомлялося, у першому півріччі поточного року завод наростив збиток у 5,8 раза до того ж періоду 2023 року – до 29,14 млн грн за зростання виручки на 56,3%, до 99,2 млн грн.
Таким чином, у третьому кварталі 2024 року завод збільшив збиток у 4,7 млн грн – до 12,4 млн грн, а чистий дохід зріс на 14% – до 35,5 млн грн.
Завод “Фрегат” спеціалізується на виробництві систем зрошення, дорожніх огороджень, металоконструкцій, а також виробів машинобудування, машин спецпризначення.
Підприємство, зокрема, експортує захисні огорожі для автошляхів у Німеччину, Нідерланди, Польщу, а також у країни колишнього СНД (крім РФ і Білорусі), куди також поставляються сільгоспмашини для рослинництва.
Основні зарубіжні споживачі – BBV Baustahl und Blechverarbeitungsgesellschaft mb, Scuer GmbH (Німеччина), Meerman Technisch Buro B.V. (Нідерланди), Agrorada (Польща).
Станом на 1 жовтня поточного року середня чисельність співробітників становила 240 осіб, середня заробітна плата – 11,5 тис. грн.
У 2023 році завод скоротив чистий збиток у 5,4 раза до 2022 року – до 25,8 млн грн за зниження чистого доходу на 16% до 140 млн грн.
За даними НКЦПФР на третій квартал 2024 року, Fregat Engineering Limited (Кіпр) володіє більш ніж 96,25% статутного капіталу АТ “Завод «Фрегат», а кінцевими бенефіціарами, за даними opendatabot, є члени сім’ї Дементієнків з Дніпра.
