Медична група ADONIS (Київ) оцінює збитки через ракетний удар агресора в понеділок у майже 3 млн доларів, повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” співвласник медгрупи Віталій Гірін.
Він уточнив, що внаслідок обстрілу постраждала філія клініки в Дніпровському районі Києва в районі ст. метро “Лівобережна”.
Наразі триває збір коштів сім’ям загиблих співробітників.
посилання на банк https://send.monobank.ua/jar/bdmPmH8ua
Номер картки банку 5375 4112 2005 6423
Як повідомлялося, внаслідок ракетного удару агресора в понеділок у відділенні клініки ADONIS загинуло семеро людей – п’ятеро медиків і два пацієнти. У цій же будівлі розташоване відділення іншої приватної клініки, в якій ніхто не постраждав.
Відділення, по якому було завдано удару, зараз не працює, візити пацієнтів переносяться в інші центри медгрупи.
На початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року снаряд російського агресора влучив у приватний пологовий будинок клініки ADONIS у Київській області
ADONIS – мережа приватних медичних центрів для дорослих і дітей. Приватна клініка ADONIS заснована понад 25 років тому. До її мережі входять 7 філій у Києві та області, зокрема центр реабілітації та лабораторія стовбурових клітин. У філіях клініки лікарі ведуть прийом за 75 медичними напрямами. В умовах війни філії ADONIS з хірургічними підрозділами надають якісну медичну допомогу військовим і мирним жителям.
Прямі збитки українського агросектору за два роки від початку широкомасштабного вторгнення Росії сягнули понад $10 млрд, тож потрібно прискорити темпи його відновлення для забезпечення внутрішньої та світової продовольчої безпеки, заявив виконувач обов’язків міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький на форумі сільського господарства майбутнього (Forum for the Future of Agriculture).
Він нагадав, що Україна є одним зі світових лідерів експорту зернових та олійних культур і відновлення сільськогосподарської галузі забезпечить стабільність світових продовольчих ринків.
“Через російську агресію українські аграрії зазнали значних втрат. Від знищення сільськогосподарської техніки на загальну суму $5,8 млрд до втрати та руйнування тваринницьких ферм на понад $250 млн. А міжнародні ціни на продовольство у 2022 році зросли приблизно на 35%. Лише після налагодження нових шляхів експорту вдалося стабілізувати ситуацію. Тому для відновлення українського агросектору необхідна підтримка”, – процитувала його слова пресслужба Міністерства аграрної політики.
В.о. міністра наголосив на необхідності довгострокових проєктів з підтримки українського агросектору. Одним із них є програма фінансової підтримки України від Європейського Союзу Ukraine Facility.
Висоцький підкреслив, що збільшення виробництва продукції з доданою вартістю – це внесок в енергетичну безпеку України та Європейського Союзу. За його словами, Україна – потенційно може виробляти з різних видів відходів сільськогосподарської діяльності достатньо біоетанолу та біометану.
Він також вказав на необхідність запровадження пільгового страхування для агровиробників.
Водночас лише чверть державних компаній подає до Держстату фінансову звітність
Майже 800 державних та казенних компаній подали фінансову звітність у 2023 році, за даними Держстату. Щороку 40% цих компаній є збитковими. Варто зауважити, що лише чверть компаній державного сектору дотримуються закону та подають до Держстату свою фінансову звітність.
789 державних та казенних підприємств подали фінансові звіти у 2023 році. Це лише чверть від усіх держкомпаній в Україні у 2024 році. Найменше компаній відзвітували про свої фінансові успіхи у 2021 році – лише 475
“На противагу до приватного бізнесу у держпідприємств є значні переваги — окрім того, що вони є державною власністю, часто-густо такі компанії також є монополістами. Тобто за умови грамотного управління мають усі можливості бути навіть прибутковішими за приватний бізнес.
Проте, як показують дані фінзвітності Держстату, майже половини з ДП навіть у таких умовах є збитковою. Ми створили Реєстр державних компаній, аби було простіше співставляти їх фінансови показники та бачити, яка державна власність працює максимально неефективно”, — коментує Олексій Іванкін, керівник Опендатабота.
Слідкуємо за ефективністю державних підприємств на сторінці Реєстру державних підприємств.
В середньому, 40% від держпідприємств, що подали звіти, є збитковими. Наприклад, торік з 789 компаній – 313 мали збитки (39,7%), у 2022 році з 797 підприємств – 389 збиткові. У 2021 році серед тих, хто відзвітував про своє фінансове становище, 30,9% були збитковими.
Найбільших збитків торік зазнав аеропорт “Бориспіль” – 1,4 млрд грн. А за темпами зростання збитків лідирує “Добропіллявугілля-Видобуток” – майже у 12 разів, зі 122 млн грн до майже 1,4 млрд грн за рік.
Попри значну кількість збиткових компаній є й ті, що нарощують свої обороти. Наприклад, обіги“Укрспецекспорт” за рік зросли майже на третину, до 32 млрд грн. А “Павлоградський хімічний завод” від початку повномасштабної війни збільшив обіг у 2,6 рази – до 8,2 млрд грн.
Попри великі обороти, лідерами за прибутком є зовсім інші підприємства. Найприбутковішим державним підприємством країни є “Ліси України” – 2,8 млрд грн. А найбільше зростання прибутку продемонстрував торговельний порт “Чорноморськ”: за рік його прибутки зросли у 26 разів: з 37,2 млн до 986 млн грн.
https://opendatabot.ua/analytics/state-companies-2024
АТ “Дніпровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів” (“Дніпровагонрембуд”) у 2023 році, за попередніми даними, отримало чистий прибуток у розмірі 27,76 млн грн, що на 35,6% більше за аналогічний показник 2022 року (20,47 млн грн).
Згідно з інформацією в системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) до порядку денного загальних зборів акціонерів товариства 18 квітня, непокритий збиток на початок 2024 року становив 565,8 млн грн.
Отриманий за 2022 рік чистий прибуток акціонери, як і роком раніше, планують спрямувати на погашення збитків минулих років, дивіденди не виплачувати.
За даними НКЦПФР, станом на третій квартал 2023 року понад 98,8% акцій АТ “Дніпровагонрембуд” належить венчурному закритому корпоративному інвестфонду “Унібудінвест”, афілійованому з бізнесменом Леонідом Юрушевим.
За даними підприємства, за минулий рік його поточні зобов’язання скоротилися на 11,7% – до 243 млн грн, довгострокові зменшилися на 30%, склавши 8,56 млн грн.
Вартість активів “Дніпровагонрембуду” скоротилася на 6,3% – до 122 млн грн, зокрема сумарна дебіторська заборгованість зросла на 28% – до 24,75 млн грн.
Власний капітал компанії негативний – 129,6 млн грн.
Основна спеціалізація “Дніпровагонрембуду” – ремонт і виробництво рухомого складу залізниць та його комплектуючих.
За даними ресурсу Clarity-project, у 2023 році компанія наростила чистий дохід від реалізації на 21,4% до 2022 року – до 309 млн грн.
За час війни прямі та непрямі збитки агросектору сягнули $40,2 млрд, однак це не остаточні цифри, оскільки українські території ще перебувають у тимчасовій окупації, тож повною мірою збитки прорахувати складно, повідомив голова комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду.
“Підтверджені прямі збитки аграрної галузі перевищили $8,7 млрд. Йдеться про руйнування інфраструктури, господарських об’єктів, логістичних ланцюжків, знищення та розкрадання ворогом зерна і сільгосптехніки. А ще є непрямі збитки – щонайменше в $30,5 млрд. І це, на жаль, не остаточна цифра. Коли ми точно підрахуємо збитки, завдані внаслідок підриву ворогом Каховської ГЕС, сума буде набагато більшою”, – сказав депутат у середу на конференції “18 місяців війни. Збиток агросектору і перспективи відновлення галузі”.
За його словами, складно оцінити наслідки забруднення сільськогосподарських угідь вибухонебезпечними предметами, руйнування верхніх шарів ґрунту через “прильоти” і підриви під час розмінування.
“Ми бачимо, що велика територія замінована. Потенційно забруднені вибухонебезпечними предметами 174 тис. квадратних кілометрів українських земель. І це без урахування тимчасово окупованих регіонів”, – зазначив депутат і повідомив про підготовку законопроєкту “Про якість ґрунтів”.
Гайду також наголосив, що держава поки що не може самостійно покрити потреби постраждалих фермерів і пообіцяв залучати міжнародних партнерів до підтримки агросектору.
“Акцентував увагу на доцільності розмежування програм для фермерів. Адже потреби аграріїв дуже різняться. Наприклад, ті фермерства, які ведуть свою діяльність на деокупованих територіях, не можуть залучати інвестиції, адже фінустанови здебільшого не хочуть із ними співпрацювати. Хоча вони першими повертаються на місця після звільнення регіону, щоб відновлювати свою діяльність і наповнювати місцеві бюджети”, – написав він у Facebook.
Голова профільного парламентського комітету вважає, що одним із механізмів відшкодування завданих збитків можуть стати “зернові репарації” – механізму, який надалі допоможе аграріям отримати компенсацію за зруйновані підприємства.
Міжнародна інвестиційна група Solway Investment Group, що володіє ТОВ “Побузький феронікелевий комбінат” (ПФК, Кіровоградська обл.), має намір звернутися до судових інстанцій по компенсацію завданих збитків від вторгнення Росії в Україну.
Згідно з інформацією компанії, надісланою агентству “Інтерфакс-Україна” в середу, українські підприємці підтримують ініціативу уряду України щодо захисту бізнесу та створення міжнародного реєстру збитків, фіксації та оцінки ушкоджень унаслідок агресії РФ і здійснюють заходи щодо незалежної експертної оцінки збитків, зокрема упущеної вигоди.
Водночас уточнюється, що минулого тижня юристи низки підприємств узяли участь у консультаціях із судовими експертами щодо проведення судової експертизи для фіксації та оцінки збитків – як прямих, так і непрямих, зокрема, упущеної вигоди, заподіяної підприємствам унаслідок агресії РФ.
Захід проведено з ініціативи Української асоціації виробників феросплавів (УКРФА) та іншої електрометалургійної продукції для підприємств-членів асоціації.
Раніше представники УКРФА взяли участь у заходах, присвячених різним аспектам захисту активів, а в грудні минулого року Міністерством юстиції України було зареєстровано спільний наказ Міністерства економіки України та Фонду державного майна України “Про затвердження Методики визначення шкоди та обсягу шкоди, заподіяної підприємствам, установам і організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв’язку зі збройною агресією Російської Федерації, а також втраченої вигоди від нерозповсюдження російського майна”.
За словами виконавчого директора УкрФА Сергія Кудрявцева, якого цитують у пресрелізі, зазначена методика буде обов’язковою для використання під час оцінювання шкоди, завданої постраждалим унаслідок збройної агресії, а також для проведення судової експертизи, пов’язаної з оцінюванням шкоди. Очікується офіційне опублікування наказу, після якого він набуде чинності.
“На сьогодні вже багато великих бізнесів проводять активну роботу з фіксації та оцінки збитків, що вимагає залучення судових експертів, висновок яких підприємства використовуватимуть для обґрунтування позовних вимог щодо стягнення збитків коштом активів РФ у відповідних судових інстанціях”, – констатують у пресрелізі.
ПФК планує звернутися до судових експертів з метою проведення відповідного дослідження та отримання висновку, адже через агресію Росії завдано реальних збитків, припинено металургійне виробництво, від якого залежить добробут і соціально-економічне становище Побузької територіальної громади.
“Так, унаслідок російських атак по енергосистемі України, починаючи з 1 листопада поточного року, ПФК був змушений зупинити роботу, коли було зупинено як електропіч із випуску феронікелю, так і частину основного металургійного обладнання. Крім того, було знеструмлено смт Побузьке, і комбінат, який є містоутворювальним підприємством для селища, вимушено втратив можливість надання комунальних послуг”, – повідомив генеральний директор ПФК Денис Шевченко, якого цитує пресслужба.
За його словами, попередня оцінка суми збитків наразі становить приблизно $12 млн. На переконання керівника ПФК, в умовах отримання репарацій з агресора слід враховувати не тільки прямі збитки, заподіяні майновому комплексу, а й передбачити компенсацію витрат, що виникли внаслідок порушення нормальної роботи транспорту в країні. Він вважає, що залучення міжнародних інституцій до стягнення збитків від агресивних дій окупантів на користь українського бізнесу сприятиме якнайшвидшому відновленню України.
Водночас гендиректор наголосив, що озвучена сума – лише попередня оцінка, бо під час підрахунку збитків слід враховувати й той факт, що після початку вторгнення Росії, яке спричинило порушення логістики та призвело до неможливості отримання необхідних обсягів сировини, комбінат був змушений зупинити одну електричну піч.
“До російського ракетного удару по підстанції ми працювали з неповним навантаженням – приблизно на 40% основного. Після бомбардування підстанції комбінат залишився без електропостачання, через що піч та її системи забезпечення зупинилися. Ми провели цілу низку заходів, спрямованих на те, щоб не допустити аварії, оскільки піч була завантажена рідким металом і шлаком загальною масою близько 1500 тонн”, – пояснив Денис Шевченко.
На сьогодні ПФК не здійснює переробку руди на товарний феронікель.
Своєю чергою, заступник генерального директора ПФК з правових питань Рустам Джамгуров, наголосив, що залучення судових експертів, зокрема міжнародних, є необхідною умовою для підготовки подання позову до суду. А створення відповідного реєстру дасть змогу об’єктивно оцінити розмір збитків з метою подальшого їхнього стягнення за рахунок активів і репарацій з держави-агресора.
“Отримання експертного висновку щодо збитків від агресії РФ дасть можливість на подання позову про відшкодування збитків. Слід врахувати, що підприємство зазнає втрат кожного дня, тому для нарахування суми збитків та подання позову до суду доцільно охопити максимальний період. Також ми чекаємо на визначення чіткого механізму, щоб стягнути завдані збитки українському бізнесу за рахунок активів держави-агресора. Без цього будь-які позови в українські та/або міжнародні суди проблематичні, а рішення цих судів можуть бути не виконані”, – констатував юрист.
Побузький феронікелевий комбінат – єдине в Україні підприємство, що виробляє в промислових масштабах феронікель.
У 2003 році, після тривалого простою, міжнародна компанія Solway Investment Group придбала активи комбінату і роком пізніше перезапустила його. Побузький феронікелевий завод було перетворено на Побузький феронікелевий комбінат з відновленням і випуску феронікелю. Основною сировинною базою для виробництва феронікелю є привізна руда.
Наразі ПФК повністю інтегрований у виробничий процес Solway Investment Group. Загальна сума інвестицій групи в комбінат становила понад $130 млн.
На початку листопада-2022 ПФК заявив про вимушене припинення виробництва через обстріли росіянами енергоінфраструктури.
Міжнародна інвестиційна група Solway розпочала діяльність 2002 року. Є приватною компанією, що веде диверсифікований бізнес у гірничодобувній і металургійній промисловості. Ключові компанії групи зареєстровані у Швейцарії, Люксембурзі, Естонії та на Мальті. 100% статутного капіталу належить громадянам ЄС. Основні виробничі активи Solway розташовані в Північній Македонії, Гватемалі, Індонезії, в Аргентині та Україні.
