ПрАТ “Млибор” (Чернігів), що входить до агрохолдингу ІМК, планує збитки за підсумками 2025 року спрямувати на покриття за рахунок прибутків майбутніх періодів і не нараховувати дивіденди, повідомила компанія у системі розкриття Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Згідно з проєктом рішення річних загальних зборів, призначених на 3 квітня 2026 року, акціонери також розглянуть питання про попереднє схвалення значних правочинів на суму до $100 млн терміном на один рік.
Як зазначено у порядку денному зборів, йдеться про залучення кредитів та банківських продуктів в АТ “Райффайзен Банк” з лімітом до 500 млн грн та поширення діючого майнового забезпечення на оновлені умови фінансування зі строком дії до вересня 2029 року. При цьому загальний ліміт за генеральним договором встановлено на рівні еквівалента $11,5 млн.
Підприємство планує поширити чинну іпотеку та заставу за зобов’язаннями ТОВ “Чернігівська індустріальна молочна компанія” та ПП “Агропрогрес” перед Райффайзен Банком.
Крім того, збори мають намір затвердити звіти наглядової ради та виконавчого органу за 2025 рік, а також висновки зовнішнього аудиту і річний звіт компанії. Акціонери розглянуть питання про схвалення правочинів із заінтересованістю, що можуть вчинятися протягом року на суму понад 1% вартості активів, та затвердять правочини, вчинені у період з квітня 2025-го по квітень 2026-го.
Акціонерам також пропонують повністю припинити повноваження чинного складу наглядової ради з 15 квітня 2026 року та обрати її нових членів шляхом кумулятивного голосування. Винагорода членам ради нараховуватися не буде, а умови договорів із ними буде затверджено на зборах.
За даними сервісу Opendatabot, дохід ПрАТ “Млибор” у 2025 році зріс на 39,3% — до 85,54 млн грн порівняно з 61,41 млн грн у 2024 році. Чистий збиток підприємства склав 44,00 млн грн проти 33,99 млн грн збитку роком раніше. На кінець звітного періоду активи товариства оцінювалися у 331,85 млн грн, сумарні зобов’язання — у 155,16 млн грн. Показник рентабельності зафіксовано на рівні “мінус” 51,44%.
ПрАТ “Млибор” — один із ключових елеваторів групи ІМК, розташований у Чернігові. Має потужності для одночасного зберігання 102 тис. тонн зерна (пшениці, кукурудзи, соняшнику) та дві зерносушарки продуктивністю 3500 тонн/добу. Бенефіціар підприємства – Олександр Петров.
Як повідомляе Fixygen, акціонери ПрАТ “Новомосковський завод мінводи” (с.Знаменівка Дніпропетровської обл.) на річних загальних зборах 20 квітня 2026 року розглянуть питання про перехід до однорівневої структури управління, повідомила компанія в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Згідно з проєктом порядку денного, акціонерам пропонується ухвалити рішення про припинення діяльності наглядової ради як колегіального органу та припинення повноважень її членів Оксани Коляди, Світлани Кочергіної та Олексія Лайкова. У разі затвердження змін товариством управлятимуть загальні збори та генеральний директор.
Крім того, акціонери планують затвердити звітність за 2025 рік, порядок покриття отриманих торік збитків і визначити основні напрямків діяльності на 2026 рік.
Акціонери також планують розглянути внесення змін до статуту компанії, затвердити внутрішні положення у новій редакції, надати попередню згоду на вчинення генеральним директором значних правочинів протягом року.
ПрАТ “Новомосковський завод мінводи” (с.Знаменівка Дніпропетровської обл.) засновано 1996 року. Підприємство спеціалізується на виробництві безалкогольних напоїв, мінеральних та інших вод. Крім того розливає воду в полікарбонатні балони. На заводі працюють шість італійських ліній розливу. Підприємство випускає продукцію під ТМ “Новотроїцька”, “Дніпровська”, “Хіт парад”, “Шустрик”, “Аквілея” та квас “Новотроїцький”.
Згідно з даними Opendatabot, підприємство у 2024 році наростило чистий збиток у 5,9 раза порівняно з 2023 роком — до 23,443 млн грн. Тим часом його дохід скоротився на 19,2% — до 157,85 млн грн, тоді як активи та зобов’язання зросли в 1,6 раза — до 325,61 млн грн та 382,38 млн грн відповідно. Чисельність персоналу за рік збільшилася у 2,2 раза — до 459 працівників. Статутний капітал ПрАТ становить 1 млн 15,76 тис. грн.
Бенефіціарами підприємства є Оксана Коляда та Аліна Вовк. Акціонерами з великими частками залишаються “Ділсонтра Трейдінг ЛТД” (24,61%), “Інтеграле Інвестментс ЛТД” (23,84%), Оксана Коляда (31,5%) та Валерій Коляда (8,86%).
Потреба у відновленні та реконструкції телекомунікаційного, цифрового та медійного секторів України становить $7,1 млрд протягом 2026–2035 років, а загальний збиток оцінюється в $2,5 млрд, йдеться у звіті щодо оцінки збитків і потреб (Rapid Damage and Needs Assessment, RDNA5), які виникли внаслідок широкомасштабного російського вторгнення.
Зазначається, що серед пріоритетів у відновленні – ремонт частково пошкодженої телекомунікаційної та поштової інфраструктури, розширення систем резервування, таких як резервне живлення та супутникове з’єднання.
Згідно з документом, потреби у відновленні телекомунікаційної сфери зосереджені у прифронтових та густонаселених областях, зокрема на Донецьку, Запорізьку, Київську та Харківську області разом припадає понад 65%. Щодо збитків, то на Донецьку, Запорізьку, Херсонську та Харківську області припадає 55% загальної шкоди.
“Збитки відображають втрачені доходи приватних операторів та постачальників поштових послуг, збільшення експлуатаційних витрат через ремонт та додаткові витрати на резервні генератори електроенергії”, – йдеться у звіті.
“Разом пошкодження та втрати порушили доступ до інформації, освіти та державних послуг”, – констатується у документі.
Звіт RDNA5 підготовлено спільно зі Світовим банком, Єврокомісією та ООН. Він охоплює період з 24 лютого 2022 року до 31 грудня 2025 року. Згідно з ним загальна вартість відновлення в Україні становить $588 млрд протягом наступного десятиліття, що майже втричі перевищує прогнозований номінальний ВВП України за 2025 рік. Роком раніше оцінка потреб складала $524 млрд, ще за рік до того – $486 млрд, ще роком раніше – $411 млрд.
Оцінка RDNA5 оцінює пряму шкоду Україні $195 млрд порівняно зі $176 млрд у оцінці RDNA4 та $152 млрд у оцінці RDNA3.
Оновлена “Швидка оцінка завданої шкоди та потреб на відновлення” (RDNA5) показала $13,9 млрд збитків і $33,5 млрд, необхідних на відновлення освіти і науки України, повідомляє Міністерство освіти і науки.
“Сектори освіти і науки також зазнали значних втрат. Загальні збитки оцінюють у 13,9 млрд доларів США та охоплюють інфраструктуру й активи всіх підсекторів — від дошкільної освіти до наукових установ”, – йдеться в повідомленні міністерства.
Зазначається, що найбільші пошкодження зафіксовано в науковій інфраструктурі, закладах вищої освіти та школах, зокрема в Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській, Миколаївській, Херсонській, Сумській, Чернігівській, Київській, Луганській і Донецькій областях, а також у місті Києві.
“Для повного відновлення та відбудови сектору освіти і науки на 2026–2035 роки загальну потребу оцінено в 33,5 млрд доларів США”, – додали у відомстві.
Пріоритетними напрямами для підтримки є: відбудова закладів освіти; відновлення очного навчання через будівництво та модернізацію укриттів та запровадження тимчасових рішень для забезпечення доступу до очного навчання; комплексне подолання навчальних втрат (поліпшення викладацьких практик, гнучкі програми надолуження та психосоціальна підтримка потрібні для компенсації втраченого навчального часу і подолання психологічних травм).
“Коли ми говоримо про збитки, завдані росією українській системі освіти і науки, йдеться не лише про зруйновані будівлі. Це обмежений доступ до навчання, втрачені можливості та освітні розриви, які впливають на майбутні доходи дітей і економічний потенціал країни — і ці наслідки посилюються, доки триває війна”, — цитує міністра освіти і науки Оксена Лісового прес-служба.
Звіт RDNA5 підготовлено спільно зі Світовим банком, Єврокомісією та ООН. Він охоплює період з 24 лютого 2022 року до 31 грудня 2025 року. Загальна вартість відновлення в Україні на 31 грудня 2025 року становить $588 млрд (понад EUR500 млрд) протягом наступного десятиліття, що майже втричі перевищує прогнозований номінальний ВВП України за 2025 рік.
Криворізький гірничо-металургійний комбінат ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” (АМКР, Дніпропетровська обл.) у 2025 році досить успішно реалізовував металопродукцію на ринку ЄС, але наразі через СВАМ та дефіцит електроенергії знижує виробництво та працює зі збитком.
Як зазначив директор АМКР із звʼязків з держорганами Олег Крикавський під час заходу “Як обстріли енергосистеми впливають на роботу бізнесу?”, організованого Центром економічної стратегії (ЦЕС), підприємству допомагає працювати і триматись те, що воно є частиною великої транснаціональної компанії.
“Нам допомагало те, що ми отримали понад $1 млрд допомоги від транснаціональної корпорації, які були використані, аби підприємство продовжувало працювати. Наразі підприємство працює в середньому на 50% своїх можливостей. Ми були минулого року досить успішними на ринку ЄС, у тім числі завдяки діям уряду, тому що була досягнута гарна угода з Євросоюзом про продовження безмитної торгівлі ще на три роки. За 2025 рік ми з 3 млн тонн до 1,2 млн тонн металопродукції експортували на європейський ринок. Але через СВАМ у нас зростають витрати, через що доведеться закрити один цех – блюмінгу”, – сказав топ-менеджер.
При цьому він уточнив, що АМКР знаходиться у невигідному становищі у порівнянні з європейськими виробниками в рамках СВАМ, бо доведеться сплачувати $63-90/тонна, залежно від виду продукції. Також великі тарифи на е/е, контракти по імпорту е/е дуже короткі.
“Ми мали кілька випадків, коли ми не дотримали обсягів споживання е/е і наш трейдер продав її на ринку по 0 грн. Мало того, що ми купили, ми не отримали, ми змушені зменшувати виробництво, ми отримали прямі збитки. І ми, звичайно, перебуваємо в діалозі з урядом по цьому питанні”, – пояснили у компанії.
Відповідаючи на питання про прильоти по обладнанню, Крикавський зазначив, що обладнання працює під час тривог. Але збитки через аварійні ситуації є, і вони болючі. Підприємство у звичайних умовах споживає 400 МВт*г, а через обмеження зараз ми споживаємо 230-250 МВт*г, а бути ліміти і 70мВт*г.
“Тобто решта, це пікові години, ти повинен думати, що з цим робити. Зазвичай ти думаєш в сторону імпорту, тому що потрібно якось працювати. Плюс ти не можеш на п’ять-сім годин людей вигнати, не оплачувати їм роботу. Люди на роботі отримують заробітну плату, тобто необхідно працювати”, – констатував представник АМКР.
Він додав, що на підприємстві був випадок, коли постраждала коксова батарея від того, що не було е/е через аварію у мережі.
“Хто винен у цьому, ми розбираємося. Але одна коксова батарея згоріла. Коксова батарея – це, по суті, хімічний процес, тобто його зупинити не можна. Ми поставили промислові генератори на такі випадки, але навіть їм потрібно від 16 і більше для того, аби запуститися”, – пояснив менеджер.
Через половину працюючих потужностей підприємство намагається перекривати одні потужності іншими, паралельно щось ремонтувати, що простоює, щоб в якийсь момент можна було їх запустити.
“Ми думаємо над власною генерацією, над когенерацією. Там є обмежений ресурс, обмежений потенціал. Це дуже дорого. Але паралельно над цим працюємо, в нас є свої ТЕЦ і є технології сьогодні, які дозволяють це зробити. Але у нас велике підприємство і потребує великі потужності”, – резюмував директор АМКР із звʼязків з держорганами.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури та катанки. Підприємство має повний виробничий цикл, його виробничі потужності розраховані на щорічний випуск понад 6 млн тонн сталі, більш ніж 5 млн тонн прокату і понад 5,5 млн тонн чавуну.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
ПрАТ “Судноплавна компанія “Укррічфлот” в січні-вересні поточного року отримало чистий збиток 196,007 млн грн, тоді як в аналогічному періоді минулого року був чистий прибуток 23,731 млн грн.
Згідно з проміжним звітом компанії, який є у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна“, у третьому кварталі 2025 року збиток становив 61,264 млн грн.
Дохід за цей період зменшився у 7,7 раза – до 22,781 млн грн із 176,283 млн грн.
Нерозподілений прибуток на кінець вересня становив 316,777 млн грн.
Компанія завершила 2024 рік із чистим збитком 29,983 млн грн, тоді як у 2023 році він складав 22,251 млн грн.
ПрАТ “Судноплавна компанія “Укррічфлот” – приватний логістичний оператор, здійснює річкові та морські транспортування вантажів.
За даними НДУ станом на третій квартал 2025 року, у власності Oltinoro Investments Limited знаходиться 5,5% акцій, у Culata Limited (обидві – Кіпр) – 9,7758%. Пайовий закритий недиверсифікований венчурний інвестиційний фонд “П’ятий”, від імені та за рахунок якого діє ТОВ “КУА “Сварог Ессет Менеджмент”, – 66,1032%; ТОВ “Промекспертінвест” – 9,1666%.
Статутний капітал ПрАТ “Укррічфлот” – 51 млн 428,586 тис. грн, номінальна вартість акції –0,30 грн.
