Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

ОБРОБКА ЗЕМЛІ ВЛАСНИКОМ ЗАМІСТЬ ЗДАЧІ В ОРЕНДУ МОЖЕ ВИВЕСТИ УКРАЇНУ З НИНІШНЬОЇ БЕЗВИХІДНОЇ МОДЕЛІ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН

Концентрація землі в одних руках шляхом оренди земельних ділянок у їхніх власників за роки незалежності призвела до деградації української сільськогосподарської галузі, вирішити цю проблему можуть об’єднання землевласників, що легально працюють і консолідуються у питаннях вирощування та продажу врожаю, вважає голова громадської організації “Всеукраїнське товариство власників землі” (ГО ВТВЗ) Роман Головін.

На пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” він зазначив, що головною проблемою орендних земельних відносин в Україні є концентрація землі в одних руках. Так, у 10 найбільших українських орендарів сконцентровано 10% сільгоспземель країни.

Крім того, користувач землі, який не є її власником, не зацікавлений у капіталовкладеннях у земельний актив, а також у подальшій переробці сільгосппродукції, що виробляється, та в розвитку тваринництва, пояснює експерт.

Головін уточнив, що запуск ринку землі у 2021 році не змінив ситуацію на краще для власника землі, а продовжив концентрацію землі в руках орендарів. З його появою орендна плата за ділянки с/г призначення не зросла, власник землі не отримав права розпоряджатися землею без дозволу орендаря, а договір оренди практично неможливо розірвати. За словами Головіна, через відсутність перспектив та залякування орендарями власники землі дедалі частіше вирішують продати землю за безцінь.

“Україна опинилася в ситуації безвихідного напряму реалізації земельних відносин, які призвели до занепаду аграрної галузі, спричинили та спричиняють суспільно-економічні й суспільно-політичні протиріччя і конфлікти. Таких земельних відносин не існує в жодній цивілізованій країні”, – наголосив голова ГО під час пресконференції.

Головін зазначив, що вирішити це питання можуть об’єднання власників землі, які консолідують спільні зусилля для продажу свого врожаю за максимально високою ціною, вирішують питання виробничого сервісу та найму субпідрядників, бухгалтерського обліку й адміністрування податків. Таке публічне самостійне господарювання на землі через участь у створеному Товаристві власників землі (ТВЗ) уможливлює отримання прибутку від користування землею її власником у 2-2,5 раза більше непублічного (тіньового) сільського господарства, або господарювання через оформлення землевласника приватним підприємцем (ФОП).

ТВЗ – юрособа, створена шляхом об’єднання власників землі задля консолідації використання земельних ділянок у самостійній сільгоспдіяльності, водночас соціально значима для його учасників, нашого суспільства й держави загалом. Організація є платником єдиного податку четвертої групи та платником податку на додану вартість, що передбачає особливий режим оподаткування для об’єднання та власника землі, що вступає до нього.

“ТВЗ не сплачує податок на прибуток, а отже, його не сплачує і власник землі. Власник землі – учасник ОВЗ не сплачує мінімального податкового зобов’язання (1500-2000 грн з 1 га землі), земельного податку (300-600 грн з 1 га), податку з доходів фізичних осіб (2000-8000 грн з 1 га землі) у вигляді податкового зобов’язання та не сплачує ЄСВ (22% від отриманого доходу)”, – уточнив експерт.

При цьому він зазначив, що учасники об’єднання мають можливість продажу свого врожаю за ринковою вартістю з поверненням ПДВ, тоді як фермери-одноосібники, які вирощують сільгосппродукцію без держреєстрації, змушені продавати її на 40-50% дешевше через відсутність у них документів, що підтверджують їхнє право власності на врожай.

Також ТВЗ має право на повернення ПДВ при закупівлі товарів і послуг, сплачує єдиний податок розміром 0,95% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, що обробляється. Крім того, в ТВЗ здійснюється персональний бухгалтерський облік за кожним учасником, що означає облік персональних витрат і персональний прибуток.

За словами Головіна, зазначені податкові й адміністративні преференції дають змогу власнику землі, який самостійно обробляє землю через участь у ТВЗ, мати значну перевагу порівняно з нелегалізованими власниками землі й орендодавцями. Такий спосіб господарювання дає йому змогу отримувати в середньому 12-20 тис. грн прибутку з гектара землі.

За розрахунками голови ВООЗ, за вартості врожаю в 28 тис. грн/га власник землі може отримати за рахунок оптимізації оподаткування та бухгалтерії 8-12 тис. грн прибутку з гектара, а за вартості врожаю 42 тис. грн/га він заробить 14-22 тис. грн/га.

“У системі самостійного господарювання значною мірою зростають доходи мільйонів власників землі, забезпечується контроль аграрної галузі та її централізована підтримка, а головне – гарантовано забезпечується продовольча безпека країни”, – підсумував Головін.

, , ,

ОБСЯГ УГОД ІЗ ЗЕМЛЕЮ В УКРАЇНІ ЗА ТИЖДЕНЬ ЗБІЛЬШИВСЯ У 2,2 РАЗА

В Україні за тиждень 15-19 листопада проведено 5 тис. земельних транзакцій на ділянки сільгосппризначення, що в 2,2 раза більше за показники минулого тижня, при цьому загальна площа проданих земельних ділянок зросла у 2,45 раза – до 13,86 тис. га, повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства у п’ятницю.

За повідомленням, загалом з моменту відкриття ринку землі 1 липня укладено 47,77 тис. земельних угод на ділянки загальною площею 119,89 тис. га.

Отже, минулого тижня щодня здійснювалося в середньому 714 операцій із землею (минулого тижня – 325 операцій на день) на загальну площу 2 тис. га (0,81 тис. га).

Відповідно до даних Мінагрополітики, найвища середня ціна гектара землі на Київщині – 96,4 тис. грн. За нею слідують Львівська – 95,7 тис. грн/га та Івано-Франківська – 49,4 тис. грн/га області. Замикають п’ятірку Рівненська та Одеська області – відповідно 27,2 тис. грн/га та 26,6 тис. грн/га, за ними – Чернівецька та Хмельницька області – відповідно 26,0 тис. грн/га та 22,4 тис. грн/га.

Найдешевша земля, за даними міністерства, у Кіровоградській та Закарпатській областях – 5,4 тис. грн/га та 6,0 тис. грн/га відповідно, а також у Луганській – 8,6 тис. грн/га та Вінницькій – 9,1 тис. га, тоді як середня у країні – 22,79 тис. грн/га.

За сумарною площею проданих земельних ділянок лідирує Харківська область із показником 16,27 тис. га. За нею слідують Кіровоградська – 14,06 тис. га, Дніпропетровська – 10,11 тис. га, Полтавська – 10,01 тис. га та Херсонська області – 9,11 тис. га.

Середній у країні розмір проданої земельної ділянки в угоді – 2,45 га, хоча їхні середні розміри коливаються від 0,38-0,67 га в Івано-Франківській та Чернівецькій областях до 4,0-5,07 га у Донецькій, Дніпропетровській, Херсонській, Кіровоградській та Луганській областях.

Як повідомлялося, ринок земель сільськогосподарського призначення, запущений в Україні в рамках здійснюваної урядом земельної реформи, почав працювати 1 липня. На першому етапі реформи купувати та продавати земельні ділянки зможуть лише громадяни країни. Одна фізична особа зможе мати не більше ніж 100 га.

Право купувати землю сільгосппризначення 1 січня 2024 року отримають юридичні особи, створені відповідно до законодавства України, при цьому кінцевий бенефіціар однієї або кількох юросіб зможе консолідувати через них сукупно не більше ніж 10 тис. га.