Міжзоряний об’єкт 3I/ATLAS, також позначений як комета C/2025 N1 (ATLAS), не «зникав», а на кілька тижнів став важкодоступним для спостережень через геометрію: після періоду видимості для наземних телескопів він пройшов занадто близько до Сонця на небі, а потім знову з’явився «з іншого боку Сонця», відкривши нове вікно для спостережень.
Як відзначають NASA і Європейське космічне агентство (ESA), 3I/ATLAS – третій підтверджений міжзоряний об’єкт, виявлений в Сонячній системі, після Oumuamua (2017) і 2I/Borisov (2019).
Комета була вперше зафіксована 1 липня 2025 року системою ATLAS в Чилі.
Найближче зближення 3I/ATLAS із Землею очікується 19 грудня 2025 року на відстані близько 270 млн км (приблизно 1,8 а.о.). ESA окремо підкреслює, що в момент максимального зближення об’єкт буде знаходитися по інший бік Сонця відносно Землі, і загрози для планети він не представляє.
Ключові «останні» наукові акценти пов’язані не стільки з траєкторією, скільки з фізикою комети. За даними ESA, спостереження James Webb вже виявили в комі набір типових для комет компонентів, включаючи воду і вуглецевмісні сполуки, а в кінці листопада – початку грудня рентгенівські обсерваторії XRISM і XMM-Newton зареєстрували дифузне рентгенівське світіння навколо ядра – ESA називає 3I/ATLAS першою міжзоряною кометою, що спостерігалася в рентгенівському діапазоні.
Окрема лінія обговорень в науковій популяризації – «аномалії» на кшталт негравітаційних прискорень і незвичайної структури хвоста. Частина робіт трактує це як звичайний наслідок виділення газу і пилу (аутгасінгу), що створює невелику реактивну тягу – саме такі ефекти характерні для активних комет і використовуються в моделях їх руху.
3I/ATLAS – міжзоряна активна комета, відкрита 1 липня 2025 року. За даними ESA, перигелій (максимальне зближення з Сонцем) припав на 29 жовтня 2025 року, а найближче зближення із Землею – на 19 грудня 2025 року. NASA оцінює верхню межу діаметра ядра в 5,6 км, при цьому реальний розмір може бути істотно меншим.
Середня ціна гектара землі у 2023 році, грн
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Землю Національного ботанічного саду ім.Гришка в Києві, незважаючи на заборону, передали під житлову забудову, повідомила прес-служба Державної аудиторської служби України.
У релізі зазначається, що під час аудиту виконання бюджетних програм Національною академією наук України та її установами Держаудитслужба знайшла порушення у фінансовій діяльності Національного ботанічного саду ім. М.М.Гришка. А саме, всупереч прямій законодавчій забороні земельна ділянка Національного ботанічного саду на вул. Садово-Ботанічній (б. Тімірязевській), 1 у Києві стала предметом інвестиційної угоди, згідно з якою передбачалося зведення житлових і нежитлових будівель, частину яких мав отримати ботсад.
За минулі шість років забудовник не міг реалізувати угоду саме через особливий режим охорони території Національного ботанічного саду. Водночас, за цей час установа отримала від інвестора готівку, послуги та інші товари (зокрема цибулини тюльпанів і ґрунт) на 2,6 млн грн.
У релізі підкреслюється, що Національний ботанічний сад ім. М.М.Гришка входить до природно-заповідного фонду України, є об’єктом комплексної охорони і належить до земель природного та історико-культурного призначення, які охороняються як національне надбання держави. Законом «Про природно-заповідний фонд України» (ст. 16) забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, що суперечить цільовому призначенню заповідника, зокрема будівництво споруд, не пов’язаних з його функціонуванням.
Капіталізація ринку сільгоспземель в Україні за підсумками січня-березня 2024 року збільшилася на 202,5 млрд грн, завдяки зростанню на 7% кількості угод купівлі-продажу земель сільгосппризначення, а також підвищенню цін на землю на 11,2%, повідомив віцепрезидент Київської школи економіки (KSE) з економічної освіти, професор Олег Нів’євський на семінарі “Ринок земель: нові гравці, нові виклики, нові перспективи”, організованому KSE і програмою USAID АГРО.
За його інформацією, в Україні в першому кварталі 2024 року було укладено 25,7 тис. угод купівлі-продажу ділянок сільськогосподарського призначення сукупним обсягом 58,8 тис. га, що на 7% перевищує показники четвертого кварталу 2023 року, в якому було зафіксовано рекордну кількість угод купівлі-продажу сільгоспземель за весь час після початку повномасштабного вторгнення.
За результатами перших трьох місяців цього року, середньозважена ціна гектара сільськогосподарської землі збільшилася на 11,2%. Якщо в четвертому кварталі минулого року вона становила 37,7 тис. грн, то в січні-березні 2024 року зросла до 42,0 тис. грн/га. Таким чином, капіталізація ринку сільгоспземель від початку поточного року зросла на 202,5 млрд грн, констатував Нів’євський і пов’язав ці явища, зокрема, з відкриттям доступу юридичних осіб до ринку землі з 1 січня 2024 року.
“Не дивлячись на повномасштабну війну і досить обмежену модель, ринок сільськогосподарських земель в Україні успішно розвивається. Яскравим свідченням тому є нещодавнє рішення Нацбанку щодо збільшення коефіцієнту ліквідності сільгоспземель з 0,35 до 0,5. Це вже відкрило можливість для агросектору та землевласників залучити додаткове фінансування на суму $25 млрд, що можна порівняти зі щорічними фінансовими потребами аграріїв і землевласників”, – зазначив віцепрезидент KSE.
Експерт KSE Агроцентр Роман Нетер повідомив, що в січні-березні 2024 року 436 юридичних осіб придбали 2957 сільськогосподарських ділянок сукупною площею 8,5 тис. га. При цьому трохи менше половини транзакцій припало саме на березень 2024 року, коли своїм правом купівлі сільгоспземель скористалися 276 юридичних осіб, які придбали 1253 земельні ділянки сукупною площею 3,5 тис. га.
Він нагадав, що низка експертів наприкінці 2023 року перед запуском другого етапу ринку землі висловлювали побоювання щодо можливості акумулювання великими гравцями значних площ сільгоспугідь. Але за підсумками першого кварталу 2024 року ці побоювання не підтвердилися.
“Частка юросіб на ринку землі в першому кварталі становила лише 14,5%, тоді як решта угод, як і раніше, відбуваються між фізичними особами. Водночас відкриття доступу юридичним особам до ринку земель уже позитивно позначається не тільки на ліквідності, а й на прозорості ринку”, – підкреслив Нейтер.
Директорка програми USAID АГРО Ксенія Сидоркіна розповіла, що розвиток ринку сільгоспземель дедалі більше впливає на систему публічних фінансів громад після перенаправлення до держбюджету ПДФО, сплаченого військовослужбовцями. Із січня 2024 року зростання надходжень, пов’язаних із сільгоспземлями, на чверть компенсувало зниження інших податкових надходжень громад. Наприклад, тільки в лютому цього року податки, пов’язані із сільгоспземлею, забезпечили 13% усіх податкових надходжень громад порівняно з 10% у лютому 2023 року, і сягнули 3 млрд грн, що на 20% вище за аналогічний показник минулого року.
“Ринок земель сільськогосподарського призначення – це додатковий ресурс для відновлення територій, потенціал якого ще належить реалізувати спільними зусиллями уряду, законотворців і громад”, – сказала керівниця USAID АГРО та висловила впевненість у необхідності реалізації реформи просторового розвитку територій і низки інших проєктів із консолідації земель, розвитку зрошення, доступного кредитування для малих і середніх агровиробників, зокрема і за підтримки Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві, а також за підтримки Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві.
Сидоркіна повідомила, що експерти з міжнародного права консорціуму компаній Civitta, Aequo та EasyBusiness за підтримки програми USAID АГРО розробили концепцію гармонізації земельного законодавства України до права ЄС. Вона передбачає розробку та ухвалення 14 законодавчих актів, які сприятимуть наближенню українського законодавства до європейського, розвитку земельних відносин та агросектору в цілому.
З січня 2024 року ринок землі став відкритим для юридичних осіб — проте не зазнав значних змін. Переважно, компанії, які володіли значною кількістю земельних ділянок, продають землю, а не купують. Загалом від початку року компанії продали понад 200 гектарів землі за даними Державного земельного кадастру.
З січня 2024 року ринок землі було відкрито для юридичних осіб. Відтепер компанії мають право офіційно купувати до 10 тисяч гектарів землі. Попри очікування, бізнес навпаки почав продавати ту землю, що вже була у його власності, аніж купляти нову. Вже 207 гектарів земельних ділянок було продано компаніями за перші два тижні 2024 року.
Наразі Державний земельний кадастр відстежує 281 українську компанію, кожна з яких володіє земельними ділянками понад 100 гектарів.
Які компанії в Україні володіють найбільшою кількістю землі?
Найбільшою кількістю землі в Україні наразі володіє агрофірма “СВІТАНОК”: понад 5 тисяч га. На другому місці — Дружківське рудоуправління: 3,3 тисячі га. Трійцю замикає “ЗЕМЛЕТРЕЙД” — 3,1 тисяча га.
З топ-10 компаній, які володіють найбільшою кількістю угідь в країні, лише “ЗЕМЛЕТРЕЙД” продала 20 гектарів від початку відкриття ринку землі. Інші ж бізнеси жодних операцій із землею поки не проводили.
З-під уваги ДЗК та, відповідно, з топу землевласників від початку року вже вийшли дві компанії. Ці бізнеси розпродали свій земельний банк так, що в них залишилось менше 100 гектарів землі. Йдеться про “Долина” та “Екор Гарден СТС”. Станом на 1 січня 2024 року ці компанії володіли землею площею 388 та 120 гектарів відповідно.
Середньозважена ціна на землю з початку 2023 року в Україні зросла на 10,4% – до 38,5 тис. грн/га, а капіталізація ринку сільгоспземель зросла на 115,1 млрд грн, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
“Другий етап земельної реформи дасть змогу збільшити вартість земельних ділянок приватної власності та доходи землевласників. Надходження до місцевих бюджетів громад також зростатимуть. Крім того, українським агровиробникам відкриється доступ до банківського кредитування під заставу землі”, – прокоментували запуск другого етапу ринку землі з 1 січня 2024 року в Україні в Мінагрополітики.
У міністерстві звернули увагу громад на те, що вони тепер мають можливість здавати в оренду сільгоспземлі комунальної власності через Prozorro.
“Продаж наповнює їхні бюджети щорічно 355,2 млн грн доходу. А обіг і використання с/г земель приносить громадам у середньому 10%-12% сукупного бюджету громад”, – зазначили в аграрному відомстві та додали, що за період роботи ринку в Україні було продано лише 1% земель, з яких 99,5% залишилися в аграрному виробництві.
Як повідомлялося, ринок землі в Україні було відкрито 1 липня 2021 року з моменту набуття чинності закону України № 552-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення”.
Другий етап впровадження закону “Про ринок землі” стартував в Україні 1 січня 2024 року: ринок відкрили для юридичних осіб-резидентів України, також громадяни отримали право набувати у власність до 10 тис. га землі замість 100 га на першому етапі. Мінімальна ціна купівлі с/г земель має бути не нижчою за НГО (нормативна грошова оцінка). Переважне право на купівлю ділянки залишається за орендарями. Іноземці не мають права ні продавати, ні купувати землю. Продаж комунальної та державної землі залишається забороненим.
