Вантажообіг порту Колобжег у липні-вересні поточного року зріс на 52% через відновлення перевалки української агропродукції, повідомляє польське видання Rynek Infrastruktury.
Згідно з повідомленням, Колобжег раніше не був включений до постанови уряду Польщі про транзит українського зерна. У третьому кварталі порт відновив прийом української агропродукції, що і допомогло збільшити вантажообіг.
У третьому кварталі польський порт обробив понад 73 тис. тонн вантажів, що на 52% більше за аналогічний період 2022 року, коли було оброблено 48 тис. тонн. Серед вантажів – зерно, колоди, вапняк, пелети та добрива. На частку зерна припадає половина перевалок. Із зернових у Колобжезі перевантажували переважно кукурудзу, а також ячмінь.
Порт тимчасово зупиняв роботу у квітні поточного року. Тоді влада Польщі заборонила імпорт українського зерна, але дозволила його транзит. Колобжег спочатку не потрапив до списку портів, які можуть обробляти українське зерно, але згодом уряд Польщі дозволив підприємству обробляти українські вантажі.
“Ми продемонстрували, що ми непередбачувані у своїх діях як країна, тому побудова довгострокових ділових відносин сприймається як ризикована, оскільки одна постанова може перевернути все з ніг на голову”, – зазначив голова адміністрації порту Артур Лієвський.
Через тиждень після введеної польським урядом заборони помилку було виправлено: Колобжег включили до списку морських портів, через які можливий транзит зерна з України. Однак відновлення довіри зайняло багато часу, і якийсь час у Колобжезі не з’являвся жоден вантажний потяг із продукцією українського виробництва. Після тримісячної перерви наприкінці липня в морський порт Колобжег прибув перший поїзд із кукурудзою з України, розповіло видання.
Агрохолдинг “ІМК” на початку жовтня завершив посів озимої пшениці під урожай-2024, під яку відвів 20,3 тис. га, повідомила пресслужба агрохолдингу у Facebook.
Згідно з повідомленням, тепла і суха погода вересня дала змогу ІМК засіяти всі заплановані площі озимою пшеницею, а опади другої декади жовтня допомогли отримати дружні озимі сходи.
Крім того, агрохолдинг наприкінці другої декади жовтня завершив обмолот соняшнику на площі 32,1 тис. га, з якої було зібрано 92,7 тис. тонн із середньою врожайністю 2,9 тонни/га.
При цьому врожайність на землях півночі Чернігівської області, які торік не оброблялися через окупацію та подальшу необхідність обстеження на наявність вибухонебезпечних предметів, склала 2,2 тонни/га. На решті площ ІМК у Чернігівській, Сумській та Полтавській областях врожайність соняшнику склала 3,3 тонни/га.
“Що стосується врожаю соняшнику, то його середня врожайність не є рекордною для ІМК, з огляду на зазначені об’єктивні причини, але тим не менш, загальний вал і якісні показники соняшнику дають надію на його успішну реалізацію на переробку”, – наголосив операційний директор ІМК Олександр Вержиховський.
Як повідомлялося, ІМК у сезоні-2023 отримав рекордну середню врожайність озимої пшениці – 7,1 тонни/га, що стало найвищим результатом за 25 років діяльності агрохолдингу. Під культуру було відведено 33,3 тис. га, з яких намолотили 236 тис. тонн зерна.
“ІМК” спеціалізується на вирощуванні зернових, олійних культур і виробництві молока в Україні. Обробляє близько 123,3 тис. га землі в Полтавській, Чернігівській та Сумській областях. Володіє потужностями зі зберігання 554 тис. тонн зернових та олійних культур.
Агрохолдинг “ІМК” у січні-березні 2023 року одержав $4,10 млн чистого збитку, що в 2,6 раза менше, ніж за аналогічний період минулого року, і багато в чому зумовлено зростанням витрат на логістику та дистрибуцію. Виручка холдингу збільшилася на 11% – до $41,96 млн, з якого $35,03 млн склав експорт. Валовий прибуток ІМК завдяки зниженню собівартості зріс у 3,9 раза – до $8,60 млн. Через зростання витрат на логістику та дистрибуцію вдвічі (до $9,40 млн) зафіксовано операційний збиток у $2,85 млн, що вдвічі краще за показник першого кварталу 2022 року.
Румунія до кінця 2023 року вдвічі збільшить пропускну спроможність транзиту зерна з України, заявив прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку за підсумками візиту в Україну, повідомило румунське видання actmedia Romanian News Agency.
“Разом з урядом України нам вдалося знайти спільно узгоджену формулу, за допомогою якої можна як полегшити транзит зерна, так і захистити румунський ринок та інтереси вітчизняних аграріїв. Крім того, на спільному засіданні урядів наших країн 18 жовтня ми підтвердили наше зобов’язання подвоїти транзитну потужність з 2 млн тонн на місяць до 4 млн тонн до кінця року. І ми зробимо це, продовжуючи інвестувати в інфраструктуру порту Констанца, дунайських портів, а також в автодороги і залізницю”, – повідомив Чолаку.
При цьому він укотре запевнив, що експорт зерна з України до Румунії здійснюватиметься з урахуванням інтересів румунських фермерів.
Видання нагадало, що з початку війни в Україні транзитом через Румунію пройшло майже 30 млн тонн українського зерна.
Аграрії всіх областей України намолотили 57,6 млн тонн зернових та олійних культур, з них 39,228 млн тонн зернових, 18,457 млн тонн олійних культур, повідомила прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства. Згідно з повідомленням, збір зернових і зернобобових культур проведено на площі 8275,3 тис. га за врожайності 47,4 ц/га.
До теперішнього часу в Україні завершено збирання та обмолот ячменю з 1505 тис. га (101% плану), якого отримано 5,863 млн тонн; пшениці – з 4695 тис. га (101%) зібрано 22,210 млн тонн; гороху – з 154,4 тис. га (103%) отримано 396,8 тис. тонн, а також ріпаку – з 1396 тис. га (98%) отримано 4,005 млн тонн насіння.
Завершується збирання проса, якого з 77,4 тис. га (93%) отримано 162,4 тис. тонн, і гречки – з 136,6 тис. га (97%) намолочено 203,6 тис. тонн. Кукурудзи з 1376,7 тис. га (34%) намолочено 9,282 млн тонн.
Крім того, інших зернових і зернобобових культур намолочено 961,6 тис. тонн з 331,2 тис. га.
В Україні триває збирання олійних культур, зокрема, соняшнику – 10,211 млн тонн (9,042 млн тонн тижнем раніше) з площі 4,358 млн га (86%), сої – 4,2411 млн тонн (3,776 млн тонн) з 1,641 млн га (91%).
Цукрові буряки викопано з площі 125,3 тис. га (96,4 тис. га тижнем раніше), що склало 50% планових площ. Його отримано 5,912 млн тонн.
Мінагрополітики у зв’язку з переглядом прогнозу відстежує інформацію щодо врожайності всіх сільгоспкультур. Так, урожайність пшениці становила 47,6 ц/га, ячменю – 39 ц/га, гороху – 25,7 ц/га, проса – 21 ц/га, гречки – 14,9 ц/га. Урожайність кукурудзи – 67,4 ц/га, ріпаку – 28,7 ц/га, сої -25,8 ц/га, соняшнику – 23,4 ц/га. Урожайність цукрових буряків – 471,9 ц/га.
Як повідомлялося, посіви озимої пшениці цього сезону становили 4166 тис. га (-834 тис. га до попереднього), озимого ячменю – 536 тис. га (-255 тис. га), ріпаку – 1374 тис. га (+110 тис. га).
У Мінагрополітики зазначили, що аграрії Київської, Кіровоградської, Миколаївської, Полтавської, Сумської, Черкаської та Хмельницької намолотили понад 2 млн тонн зерна в кожній області. В Одеській, Вінницькій, Дніпропетровській – більш ніж по 3 млн тонн. Запорізька область завершила збирання зернових культур.
Згідно зі скоригованим прогнозом Мінагрополітики, 2023 року аграрії зможуть зібрати 79,1 млн тонн зернових та олійних культур, з яких зернові буде отримано в таких обсягах: пшениці – 21,7 млн тонн, ячменю – 5,7 млн тонн і кукурудзи – 28,5 млн тонн. Валове виробництво олійних культур сягне 21,6 млн тонн, зокрема, соняшнику – 13 млн тонн, ріпаку – 4 млн тонн, соєвих бобів – 4,6 млн тонн. Урожай цукрових буряків прогнозується на рівні 13,7 млн тонн.
Як повідомлялося, на початку весни 2023 року загальний валовий збір на поточний рік прогнозувався на рівні 63,5 млн тонн, або на 13% менше щодо показника 2022 року. У червні, після початку жнив, прогноз було підвищено до 68 млн тонн, (на 7% менше). На початку вересня у зв’язку зі сприятливими погодними умовами прогноз був переглянутий у бік збільшення до 76,7 млн тонн.
Україна планує відправити як гуманітарні вантажі до Нігерії, Судану і Сомалі 57 тис. тонн зерна, повідомив заступник міністра аграрної політики та продовольства Маркіян Дмитрасевич під час зустрічі з заступником виконавчого директора Всесвітньої продовольчої програми (WFP) Карлом Скау.
Згідно з повідомленням пресслужби Мінагрополітики, сторони обговорили відправлення суден з українським гуманітарним зерном до Нігерії (25 тис. тонн) і Судану (32 тис. тонн) у рамках програми Grain from Ukraine. Також обговорювалася можливість направлення гуманітарного вантажу в Сомалі.
Крім того, було розглянуто питання підготовки до проведення в Києві наступного міжнародного саміту з продовольчої безпеки.
“Зокрема, можливе розширення географії та номенклатури поставок за ініціативою Grain from Ukraine”, – наголошується в повідомленні на сайті відомства.
Латвійський порт “Rīgas Universālais Termināls” (RUT) прийняв і розвантажив перший тестовий потяг із 1423 т українського ріпаку, що завантажили в 54 контейнери, повідомило латвійське видання ldz.lv.
Згідно з повідомленням, контейнери з українським зерном доставило дочірнє підприємство SIA “LDZ CARGO” VAS “Latvijas dzelzceļš”. Контейнери з України прибули до Ризького порту через Каунаський інтермодальний залізничний термінал, де їх було завантажено на платформи ТОВ “LDZ CARGO” для продовження шляху до Риги. Наразі український ріпак розвантажується і зберігається на складах RUT.
“Я дуже радий успішній співпраці Латвійської залізниці, Ризького порту і Ризького універсального терміналу, які забезпечили першу доставку українських зернових вантажів залізницею і перевалку в порту. Також у майбутньому Латвія стане важливим союзником України, наближаючи та інтегруючи Україну в європейську транспортну мережу”, – сказав міністр транспорту Латвії Каспарс Брішкенс.
За інформацією керівника Ризького вільного порту Ансіса Зельтіньша, з початку війни термінали Ризького порту активно працювали з перевезення української зернової продукції. Її доставляли в порт автотранспортом, який “не можна порівняти із залізничним транспортом з погляду ефективності та обсягу вантажоперевезень”.
Кілька терміналів у Ризькому порту за технологічними та інфраструктурними можливостями будуть повністю готовими до прийому та ефективної обробки контейнерних поїздів з українською зерновою продукцією. Ми сподіваємося, що ця перша перевірка всього логістичного ланцюжка виявиться успішною, і відтепер ми регулярно прийматимемо поїзди з українським зерном у Ризькому порту”, – наголосив він.
Приймання зерна в контейнерах – новий досвід для терміналів Ризького порту, зазначило видання.
Керівник відділу оптових складів компанії РУТ Едгарс Рудзітіс повідомив, що термінал обладнано і він готовий до прийому зернових контейнерних поїздів з України. У нього є необхідні технології для обробки контейнерів, склади і відповідна інфраструктура для навального зберігання і навантаження вантажів.
Незважаючи на новий вид перевалки і складнощі, всі роботи були виконані в найкоротші терміни – можливості терміналу також дали змогу перевізнику виконати свою головну вимогу – швидко звільнити залізничні платформи, щоб їх можна було використати для нових відправок, розповів він.
Голова правління VAS “Latvijas dzelzceļš” Рінальдс Плявніекс зі свого боку розповів, що доставлене в контейнерах українське зерно – перший вантаж з України, який буде перевезено через інфраструктуру компанії.
“Ми неодноразово підтверджували, що потужності латвійської залізничної інфраструктури та SIA “LDZ CARGO” дають нам змогу перевозити й обробляти великі обсяги вантажів, зокрема зернових з України. Відповідно до ситуації, що склалася, ми створили нові варіанти вантажоперевезень і плануємо розвивати їх у майбутньому, щоб вантажоперевезення зерна та інших продуктів між Україною і Латвією могли здійснюватися регулярно”, – запевнив вантажоперевізник.
Контейнери були відправлені з України 25 вересня, 8 жовтня вони були перевантажені на платформи SIA “LDZ CARGO” в Каунасі, а вже 11 жовтня платформи прибули в Ризький порт і почалося розвантаження на Ризькому універсальному терміналі. Залізничні перевезення було організовано ТОВ “LDZ CARGO” спільно із замовником ТОВ “LTG Cargo Україна” в рамках договору про співпрацю, укладеного в листопаді 2022 року.
