Українські аграрії поточного року виростили 81 млн тонн валового врожаю зернових, що склало 5-6% світового виробництва, повідомив президент Української зернової асоціації (УЗА) Микола Горбачьов.
“Україна знаходиться на таких ґрунтах, що ми залежимо від погодних факторів більше, ніж від технологій. Хоча технології в Україні за останні 20-30 років просунулися вперед, і ми, вирощуючи раніше 30 млн тонн, стали вирощувати вже 100 млн тонн. Цього року нам пощастило з погодою – врожайність за всіма культурами була вищою за середню. Ми отримали, можна сказати, рекордну врожайність по кожній із культур”, – сказав він у рамках Business Breakfast з Forbes Ukraina в середу.
За інформацією президента УЗА, це дало змогу країні компенсувати втрату 6 млн га орних земель, які нині перебувають під окупацією, а також на лінії фронту й не обробляються аграріями.
“У світі виробляється понад 2,5 млрд тонн зерна, з яких Україна цього року виростила понад 80 млн тонн. Якщо взяти в абсолютних цифрах торгівлю зерном, то Україна займає близько 5-6%. Це серйозний вплив (на світовий ринок – ІФ-У)”, – наголосив Горбачов, уточнивши водночас, що ця частка виробленого зерна не дає змоги Україні контролювати світовий ринок.
Він нагадав, що аграрії залежать не від валу виробленої продукції, а від цін на неї, і висловив сподівання, що 2023-2024 маркетинговий рік дасть змогу ще вирівняти світові ціни й українські сільгоспвиробники не опиняться у збитках.
Як повідомлялося, посіви озимої пшениці цього сезону становили 4166 тис. га (-834 тис. га до попереднього), озимого ячменю – 536 тис. га (-255 тис. га), ріпаку – 1374 тис. га (+110 тис. га).
Згідно зі скоригованим прогнозом Мінагрополітики, 2023 року аграрії зможуть зібрати 79,1 млн тонн зернових та олійних культур, з яких зернові – 57,5 млн тонн та олійні – 21,6 млн тонн.
УЗА 3 листопада поточного року оновила оцінку потенційного врожаю-2023, збільшивши її до 81,6 млн тонн зернових та олійних, що на 10,6% більше, ніж 2022 року, коли було отримано 73,8 млн тонн.
Словаччина продовжить ембарго на ввезення українського зерна з 1 січня 2024 року на невизначений термін, а також розширить перелік сільгосппродукції України, доступ для якої на внутрішній ринок країни буде закрито, повідомляє агентство ЕФЕ.
За даними агентства, яке посилається на заяву Мінсільгоспу Словаччини, наприкінці цього року спливає термін ембарго на ввезення в Словаччину українських товарів – пшениці, кукурудзи, буряків і насіння соняшнику. У Братиславі ухвалили рішення зберегти ці обмеження.
Крім цього, уряд країни вирішив розширити список української продукції, щодо якої з 1 січня 2024 року також діятиме заборона на ввезення, це ячмінь, пшеничне борошно, тростинний цукор, солод, соєві боби, мед, а також деякі інші товари.
Усі продукти, на які поширюються обмеження, можуть перетинати кордон країни тільки в запечатаному вигляді транзитом. Мета цих заходів – захист місцевих сільгоспвиробників.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у січні-жовтні 2023 року збільшило обсяг перевезення зерна та продуктів помелу на 5,8%, або на 1,32 млн т порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 24,26 млн т, ідеться у зведенні УЗ.
Згідно з документом, в експортному сполученні за 10 місяців було перевезено 17,55 млн т зерна і продуктів помелу, що на 0,7%, або 129 тис. т менше в порівнянні з аналогічним періодом 2022 року.
Загалом за 10 місяців залізницею в напрямку портів було перевезено 10,46 млн т зернових вантажів, що на 15% менше, ніж за аналогічний період 2022 року. При цьому обсяг перевезень у напрямку прикордонних переходів становив 7,09 млн т (на 31% більше).
Обсяги перевезень зернових вантажів у напрямку портів зростають із серпня, у зв’язку з початком роботи тимчасового морського коридору в порти Великої Одеси, зазначили в УЗ.
Уточнюється, що в жовтні частина перевезень зернових у напрямку портів становила 56,8%.
Раніше повідомлялося, що українським морським коридором, встановленим ВМС ЗСУ, з 10 серпня 2023 року скористалося 151 судно, з яких 121 вже вийшло ним із 4,4 млн тонн експортного вантажу.
Згідно з прогнозом заступника міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Юрія Васькова, за умови повноцінної роботи морського коридору більше ніж 50% експортних відвантажень 2024 року здійснюватимуть морем.
За результатами аналізу експортних операцій з сільськогосподарською продукцією аналітики БЕБ виявили, що за 9 місяців ризикові підприємства експортували зернові невідомого походження на 133,9 млрд грн. Це понад 20% від загальної кількості.
Наразі Бюро економічної безпеки надало свої пропозиції до Кабінету Міністрів України аби мінімізувати ризики в цьому секторі економіки.
Одним з найпоширеніших методів «чорного» експорту зерна є використання ризикових підприємств. Вони заздалегідь створюються для експорту необлікованого зерна, що придбане за готівку.
Тобто аграрії вирощують зерно та за готівку продають компаніям, що зазвичай оформлені на підставних осіб та не займаються постійною господарською діяльністю.
Ці компанії не подають документи про походження зерна або декларують у митних деклараціях удаваних виробників.
Після того, як зерно залишає межі України, його перепродають кілька разів і воно вже легально потрапляє до кінцевого покупця. В результаті валютна виручка не повертається до України, а бюджет не отримує надходжень, оскільки компанії-експортери є фіктивними.
Зазвичай кінцевим покупцем зерна є компанія нерезидент, яка передає кошти за товар іншому нерезиденту, повʼязаному з українським експортером.
Також існує схема, в якій валюта перераховується на розрахункові рахунки нерезидента, який потім закуповує товар, наприклад, у Китаї та імпортує до України, щоб потім реалізувати його за готівку та продати іншим підприємствам податковий кредит.
Задля протидії правопорушенням у цій сфері працівники Бюро економічної безпеки постійно аналізують експортні операції. За результатами такого аналізу було створено 43 аналітичні продукти та довідки, а до ДМС направлено майже 4,5 тисячі доручень щодо ініціювання огляду (переогляду) вантажів. Наприклад, за інформацією ТУ БЕБ в Одеській області митниця відмовила у митному оформленні 75 митних декларацій загальним обсягом 1,6 млн тон на суму понад 430 млн доларів.
В рамках 22 кримінальних проваджень детективи БЕБ повідомили про підозру 12 посадовим особам «ризикових» підприємств-експортерів зерна за вчинення злочинів, передбачених статтями 212 та 205-1 Кримінального кодексу України, проведено 71 обшук, 12 кримінальних проваджень вже скеровано до суду. Судами винесено 8 обвинувальних актів.
Україна від початку російської агресії вимушено змінила географію експорту агропродукції, внаслідок чого частка Європи в січні-жовтні 2023 року сягнула 59% порівняно з 32% у 2021 році, повідомив Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ) у Facebook.
Згідно з повідомленням, подібне зростання експорту агротоварів до Європи є вимушеним і пояснюється скороченням постачань в інші регіони: частка Африки скоротилася до 7% з 14%, Азії – до 12% з 19%, південно-східної Азії – до 4% з 13%.
“Основна причина таких змін – блокування морських портів України російськими військами. Розвиток альтернативних маршрутів, які були можливі тільки через територію країн ЄС, призвів до змін. Українські аграрії змушені були шукати покупців своєї продукції в країнах Європи”, – пояснили аналітики.
В УКАБ нагадали, що поставки до країн Африки та Азії під час війни стали можливими лише завдяки роботі зернового коридору у співпраці з ООН і Туреччиною, а також тимчасового зернового коридору, який здійснює відвантаження зараз.
Структура експорту українських агротоварів у 2023 році за основними експортними позиціями подібна до минулорічних показників: 39% припадало на частку зернових культур, 26% – рослинних олій, 4% – м’яса, 2% – молочна продукція, яйця та мед. Водночас експорт олійних культур скоротився до 12% порівняно з 16% у 2022 році, за рік експорт макухи зріс до 6% з 5%. Дозвіл постачати цукор на зовнішні ринки дозволив виробникам за рік довести його частку в експорті агропродукції до 3%.
У довоєнному 2021 році структура аграрного експорту України мала такий вигляд: зернові культури – 45%, рослинні олії – 26%, олійні культури – 9%, шроти – 6%, м’ясо – 3%, тютюнові вироби – 2%.
“Єдиний варіант відновити експорт на традиційні для України ринки – забезпечити безпеку морських шляхів експорту та збільшити обсяги відвантаження цим каналом”, – резюмували в УКАБ.
Міністерство сільського господарства та добробуту фермерів Індії включило Україну до переліку країн, які не обробляють зернові культури фумігантами з діючою речовиною метилбромід (СН3Br), повідомила Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів з посиланням на Посольство України в Республіці Індія.
“Це дасть змогу звільнити вітчизняних експортерів від сплати передбачених місцевим законодавством додаткових платежів (пені) та експортувати зернові вантажі під час знезараження препаратами на основі фосфіду алюмінію”, – зазначено в повідомленні Держпродспоживслужби у вівторок.
У відомстві уточнили, що українське зерно для експорту в Індію має бути знезаражено препаратами виключно на основі фосфіду алюмінію. При цьому нагадується, що робота з відновлення експорту українського зерна в Індію велася з 2016 року.
