Міністерство аграрної політики і продовольства України оновило прогноз по валовому виробництву зернових і олійних культур. Цього року українські аграрії можуть зібрати близько 56,4 млн тонн зернових, а також 20,3 млн тонн олійних, повідомила прес-служба міністерства.
“На початку весни 2023 року загальний валовий збір на поточний рік прогнозувався на рівні 63,5 млн тонн, що було на 13% менше щодо показника 2022 року. У червні, після початку жнив, прогноз було підвищено до 68 млн тонн, що було на 7% менше за показник 2022 року. Наразі, завдяки сприятливим погодним умовам, є всі підстави для чергової зміни прогнозу в позитивний бік до 76,7 млн тонн, що на 5% більше за показник 2022 року”, – зазначається на сайті міністерства.
Згідно з повідомленням, незважаючи на те, що загальна площа посівних ярих та озимих зернових цьогоріч була меншою на 980 тис. га, ніж торік, та становила 10 895 тис. га, погодні умови сприяли майже рекордній врожайності зернових культур (до 51,8 ц/га), що дає змогу значно збільшити обсяги виробництва врожаю.
За попередніми оцінками Мінагрополітики, 2023 року аграрії зможуть зібрати зернових у таких обсягах: пшениці – 20,9 млн тонн, ячменю – 5,8 млн тонн і кукурудзи – 28,1 млн тонн.
Валове виробництво олійних культур, за прогнозами міністерства, сягне 20,3 млн тонн, зокрема, соняшнику – 12 млн тонн, ріпаку – 4 млн тонн, соєвих бобів – 4,2 млн тонн.
Аграрії цього року зберуть 13,7 млн тонн цукрових буряків.
Група компаній “Прометей” завершила жнива ранніх зернових і намолотила 45 тис. тонн зерна з 6,5 тис. га в Миколаївській області, повідомили в пресслужбі агрохолдингу.
“Цього року погодні умови сприяли вегетації зернових на півдні України, тож маємо відмінний результат. Водночас, результату сприяла злагоджена робота колективу та технічна підготовка до обмолоту”, – зазначено в повідомленні.
Наступним кроком “Прометея” буде підготовка полів до посіву озимого ріпаку. Зокрема, триває закупівля міндобрив, обробіток ґрунту та підготовка техніки до посівної.
ГК “Прометей” надає послуги зі зберігання, доробки та логістики сільгоспкультур. До російської агресії володіла 34 елеваторами в Миколаївській, Кіровоградській, Київській, Хмельницькій, Запорізькій, Сумській, Одеській, Херсонській та Дніпропетровській областях.
За підсумками 2021 року група компаній планувала отримати $45 млн EBITDA, тоді як 2020 року цей показник сягнув $32,6 млн, 2019 року – $30,5 млн.
“Прометей” протягом 2023 року планує збільшити земельний банк із 20 тис. га до 50 тис. га, а в перспективі наростити його до 100 тис. га.
Аграрії всіх областей України провели збирання ранніх зернових і зернобобових культур на площі 3782 тис. га, намолотивши 16 млн 574 тис. тонн зерна за врожайності 44 ц/га, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Згідно з повідомленням, за темпами обмолоту лідирують аграрії Миколаївської та Одеської областей, які намолотили 1772,2 тис. тонн і 2,009 млн тонн зерна відповідно. У цих областях зернові намолочено на 82% і 64% площах.
До теперішнього часу в Україні зібрано ячмінь на 939 тис. га, що становить 66% від планових, з них намолочено 3,755 млн тонн; пшениці з 2,698 млн га (60%) зібрано 12,513 млн тонн; гороху з 125,3 тис. га (87%) отримано 306,4 тис. тонн.
Крім того, на площі 1182,3 тис. га (86% від планових площ) зібрано 3319,8 тис. тонн озимого ріпаку.
Мінагрополітики щотижня змінює інформацію про врожайність зібраних культур і вказує про її зростання. Так, щодо ячменю поточного тижня вона становила 40 ц/га, а тижнем раніше 39,4%, пшениця з 44,4 ц/га сягнула 46,4 ц/га, озимий ріпак з 26,8 ц/га – до 28,1 ц/га. Лише горох незначно “здав позиції” з 24,7 ц/га до 24,5 ц/га.
Згідно з повідомленням, аграрії дев’яти областей завершили збирання гороху. У Дніпропетровській області приступили до збирання гречки.
Як повідомлялося, посіви озимої пшениці цього сезону становили 4166 тис. га (-834 тис. га до попереднього), озимого ячменю – 536 тис. га (-255 тис. га), ріпаку – 1374 тис. га (+110 тис. га).
Україна у 2022-2023 маркетинговому році (МР) зібрала 70 млн тонн зерна і змогла вивезти заплановані до експорту дві третини врожаю навіть з урахуванням рекордно високих перехідних залишків, міністр аграрної політики і продовольства Микола Сольський повідомив в ефірі марафону “Єдині новини”.
“Минулого року ми зібрали всього близько 70 млн тонн. Все, що планували вивезти, вивезли. Це приблизно дві третини. У нас перехідні залишки на початок липня – кілька мільйонів тонн. Якщо порівнювати з перехідними залишками торік, то це в кілька разів менше, – тоді було 22 млн тонн. Це пояснюється тим, що кілька місяців ми не їхали і мали величезний урожай 2021 року”, – пояснив він.
Сольський нагадав, що в травні в Мінагрополітики прогнозували, що врожай зернових цього року буде на 10% нижчим за минулорічний. Однак зараз очікування змінилися і в міністерстві очікують, що врожай зернових буде меншим приблизно на 6% у зв’язку зі сприятливими погодними умовами.
“Аграрії вирішили кукурудзу сіяти не в такому обсязі (як раніше – ІФ-У), а посіяти більше соняшнику та сої. Це в грошах може бути той самий дохід, але витрат на логістику менше, і займатися цим потрібно менше, тому що умовно врожайність кукурудзи на гектар удвічі-втричі більша, ніж у сої та соняшнику”, – пояснив міністр.
Сольський зазначив, що фермерам до труднощів не звикати, і висловив упевненість, що українські аграрії впораються з викликами, які постійно виникають перед ними.
Основною проблемою українських фермерів міністр назвав не складнощі з реалізацією виробленої продукції, а з ціною на неї.
“У найближчі місяці робота всіх, хто має відношення до державної влади, буде пов’язана з тим, щоб вони (аграрії – ІФ-У) змогли продавати дорого. Це пов’язано зі зменшенням логістичних витрат, з розширенням можливостей, куди це може їхати, в які країни продавати”, – резюмував він.
Транзит українського зерна через Польщу неухильно зростає: якщо в лютому він становив 114 тис. тонн, то в червні перевищив 260 тис. тонн, заявив польський міністр сільського господарства і розвитку села Роберт Телуш після он-лайн переговорів у середу з міністром агрополітики України Миколою Сольським.
“Це дуже хороша новина для аграріїв, адже зерно з України не надходить на польський ринок”, – наводять слова польського міністра у твіттері та на сайті міністерства.
Водночас він заявив, що бачить шанс для Єврокомісії продовжити рішення про заборону експорту українського зерна до Польщі після 15 вересня, звинувативши у спробах дестабілізувати ситуацію в Польщі як тих, хто перебуває при владі в ЄС, так і польську опозицію.
“У наших інтересах захистити польського фермера. Саме тому було зроблено чітку заяву прем’єр-міністра Моравецького, що після 15 вересня українське зерно не надходитиме до Польщі”, – ще раз підкреслив Телуш.
За його словами, польська сторона хоче, щоб так звані “коридори солідарності” працювали ефективно, що дало змогу ефективно транспортувати українські товари без шкоди для польського аграрного сектору.
У пресрелізі польського відомства вказується, що з цією метою Телуш запропонував заходи щодо полегшення транзиту українських зернових до морських портів різних країн ЄС, якими зацікавився Сольський, однак інші деталі відсутні, а українське міністерство офіційно не коментувало переговори.
Польський Мінсільгосп повідомив, що українська сторона найближчим часом також представить проект детальних рішень. “Він (Сольський – ІФ-У) пояснив, що російські ракетні удари по портовій інфраструктурі України поставили українських експортерів у дуже скрутне становище. Тепер їм доведеться організувати експорт зерна за іншими маршрутами”, – йдеться в релізі.
Телуш поінформував про переговори з Литвою і Латвією про використання їхніх портів для експорту зерна з України. “Ці переговори йдуть у правильному напрямку”, – додав міністр.
За його словами, Польщі цього року вдалося значно наростити експорт зерна через свої чотири основні порти. Зокрема, якщо в січні він становив 299 тис. тонн, то в лютому – 539 тис. тонн, у березні – 628 тис. тонн, у квітні – 704 тис. тонн, у травні – 882 тис. тонн, а в червні – майже 940 тис. тонн.
Польща за 4 місяці цього року експортувала понад 4,5 млн тонн урожаю, констатував Телуш.
Зазначається, що міністри також порушили питання доступу польських продуктів птахівництва та яєць на український ринок, і наразі ветеринарні служби обох країн ведуть інтенсивну роботу з вирішення цього питання.
Польський Мінсільгосп вказав, що Україна є важливим партнером Польщі у сфері агропродовольчої торгівлі. У 2022 році було зафіксовано збільшення експорту сільгосппродукції на ринок України на 16% – до $945,3 млн. Основними статтями експорту були: сир і кисломолочний сир, продукти, які використовуються на корм тваринам, і кава. У квітні 2023 року експорт сільгосппродукції на український ринок збільшився більш ніж на 35% порівняно з аналогічним періодом 2022 року, уточнюється також у релізі.
Виробничий напрямок Групи компаній відзвітував про закінчення жнив ранніх зернових.
Площа збору пшениці в Миколаївській області склала 6 500 га, всього було намолочено більше 45 тис тонн збіжжя.
«Цьогорічні погодні умови сприяли вегетації зернових на Півдні України, – коментує збір врожаю агроном-технолог Ілля Троїцький, – тому маємо відмінний результат. Водночас результату сприяла злагоджена робота колективу та технічна підготовка до обмолоту».
Роботи на полях не закінчуються, наступним кроком аграріїв Прометея є підготовка полів до посіву озимого рапса. Зокрема, триває закупка міндобрив, обробка ґрунту та підготовка техніки до посівної.
