Польща після 15 вересня не дозволить імпорт зерна з України, оскільки інтерес польських фермерів для уряду країни важливіший за будь-які правила ЄС щодо цього, заявив міністр сільського господарства і розвитку села Польщі Роберт Телуш.
“Ми знаємо, що могло б статися, якби зерно (з України) потрапило до Польщі після 15 вересня. Тим паче що наразі ціна на зерно низька, а зерносклади вже заповнені. Ми знаємо, що це в наших інтересах і будемо це захищати. Ось чому я їду з цим посланням до Іспанії на саміт міністрів сільського господарства”, – цитує його виступ під час Національної сільськогосподарської виставки в Ченстохові минулої неділі польське видання farmer.pl.
Телуш поінформував громадськість, що в понеділок відвідає Іспанію, де з представниками інших прифронтових країн – Угорщини, Болгарії, Словаччини, Румунії – переконуватиме країни Європейського Союзу продовжити після 15 вересня заборону на імпорт зерна з України в ЄС до кінця 2023 року.
“Коли почалася війна в Україні, польське суспільство, зокрема й фермери, стали рятівниками української справи. (…) Польське суспільство стало паличкою-виручалочкою. Ми сьогодні в Брюсселі голосно заявляємо: мертвий рятувальник – поганий рятувальник. Ми не дозволимо польському фермеру програти через довільні рішення чиновників із Брюсселя”, – сказав заступник міністра сільського господарства Кшиштоф Цецора.
За інформацією державного секретаря Мінсільгоспу Польщі Януша Ковальські, польський уряд підтримав польських фермерів на суму EUR3,181 млрд, тоді як сума фінансової підтримки з боку Європейської комісії становить лише EUR63,614 млн.
Польща, у разі необхідності, введе односторонню заборону на імпорт українського зерна після 15 вересня, водночас транзит товарів буде збережено, заявив на прес-конференції у вівторок у Polsat News міністр сільського господарства Роберт Телуш.
Він спростував інформацію ЗМІ про розкол у коаліції країн, які забороняють імпорт українського зерна, і про те, що кількість країн-членів Європейського Союзу, які виступають проти позиції Польщі щодо продовження обмежувальних заходів після 15 вересня, збільшилася з 13 до 20.
“Уперше чую, що більше країн проти. Я розмовляв із цього приводу з багатьма міністрами з Європейського Союзу. Я бачу розуміння того, що потрібно будувати коаліцію. Ми повинні побудувати механізм. Я переконаний, що Румунія входить до коаліції”, – процитувало слова Телуша польське видання farmer.pl.
Він також повідомив, що наступного тижня проведе переговори з представниками Словаччини, щоб разом визначити, “в якому напрямку ми будемо рухатися”.
“На даний момент я не сумніваюся, що коаліція є”, – запевнив Телуш.
Польський міністр підкреслив, що збереження заборони на ввезення українського зерна тільки до 15 вересня є “політичним аргументом для подальшої дестабілізації ситуації в Польщі”.
“Ми цього не допустимо”, – запевнив він.
Польський уряд хоче, щоб це питання було врегульовано “полюбовно в Європейському Союзі, щоб не було необхідності ламати двері”.
“Якщо необхідно (…) запровадити односторонні заборони, ми їх запровадимо, тому що нас хвилюють інтереси аграріїв (…), і на цю тему не ведеться дискусія”, – констатував Телуш.
Відповідаючи на запитання про можливі ризики накладення штрафних санкцій на Польщу, якщо вона порушить правила єдиного ринку, міністр заявив, що “не хочу слухати, як нас, поляків, лякають штрафами (…)”, і додав, що Польща “проводитиме жорстку політику в інтересах поляків”.
Телуш повідомив, що Польща веде діалог з Україною, Литвою і Латвією для здійснення транзиту зерна через Польщу.
“Ми ведемо діалог з Україною, а також з Литвою і Латвією, щоб використовувати їхні порти”, – сказав він і запевнив, що зерно, яке йде з Польщі, назад не повертається.
“Якщо ми говоримо про продовольчу безпеку Польщі, продовольчу безпеку Європи, то зерно має текти в Європу і має текти за межі Європи. Допоможемо в дорозі”, – заявив глава польського аграрного міністерства.
За його інформацією, до введення заборони на ввезення до Польщі (українського зерна – ІФ-У) транзитом в’їхало близько 114 тис. тонн зерна, а в червні – 260 тис. тонн. При цьому з Польщі “пішло” близько 6 млн тонн зерна. У Польщі залишилося близько 3-4 млн тонн зерна, “але це запас, який має бути завжди”, адже щомісячна потреба в ньому становить 2,5 млн тонн, пояснив міністр сільського господарства Польщі.
Єврокомісія 5 червня дала згоду на продовження до 15 вересня обмежень експорту пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України до Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини. “Обмеження не означають заборони на транзит цих товарів через Болгарію, Угорщину, Польщу, Румунію та Словаччину”, йшлося в документі, підписаному главою ЄК Урсулою фон дер Ляєн.
Агрохолдинг “Кернел”, один із найбільших в Україні, практично завершив збирання озимої пшениці на площі 60 тис. га та озимого ріпаку з 10 тис. га, відзначає зростання врожайності з них і прогнозує зростання виробництва всіх культур у сезоні-2023, йдеться в повідомленні компанії на Варшавській фондовій біржі.
Згідно з повідомленням, у сезоні-2023 площі агрохолдинг розширив площі в 1,7 раза під озимою пшеницею, а під озимим ріпаком – удвічі порівняно з торішніми показниками. Сприятливі погодні умови дали змогу отримати більший урожай цих культур: врожайність озимої пшениці сягнула 6,6 т/га, що є суттєво вищою, ніж у роком раніше, коли вона становила 4,6 т/га; озимого ріпаку – 3,3 т/га порівняно з 2,5 т/га роком раніше.
“Кернел” також відвів під ярі культури значні площі, зокрема, 120 тис. га під соняшник, 84 тис. га під кукурудзу і 65 тис. га сою.
“Ризики для ярих культур групи (кукурудза, соняшник і соя) наразі обмежені, тому група очікує отримати врожайність, близьку до історичних середніх показників”, – зазначили в агрохолдингу.
“Кернел” оцінює перспективи врожаю в Україні як “загалом сприятливі” і прогнозує збільшення виробництва зернових та олійних культур порівняно з попереднім роком.
Говорячи про перспективи збуту вирощеної продукції у 2024 фінансовому році, базовий сценарій агрохолдингу передбачає експорт тільки через порти річки Дунай і внутрішні шляхи через схильність сільськогосподарської інфраструктури до руйнувань, спричинених регулярними ракетними ударами Росії.
“Кернел” уже забезпечив деякі потужності для експорту соняшникової олії та шроту, але поки що не забезпечив стабільний і економічно ефективний варіант перевалки зерна. Агрохолдинг повідомив про необхідність додаткових інвестицій, які будуть спрямовані на нарощування потужностей для експорту зерна і зниження логістичних витрат.
“Прогноз прибутку на 2024 фінансовий рік на початку сезону передбачає значне зниження EBITDA через підрив продуктивності сегментів сільського господарства, інфраструктури та торгівлі, що зумовлено відносно слабкими світовими цінами на зерно і дорогою експортною логістикою”, – пояснили в агрохолдингу.
Водночас “Кернел” очікує, що сегмент переробки олійних культур стане основним джерелом прибутку для групи у 2024 фінансовому році.
Агрохолдинг повідомив, що не має доступу до кредитних лімітів у банках і покладається на накопичені грошові кошти. Водночас, він продовжує переговори з різними фінансовими інститутами для отримання кредитних коштів CapEx.
Невизначеність щодо відшкодування ПДВ у майбутньому і можливий ризик девальвації гривні також посилюють ризики агрохолдингу отримати збиток від курсової різниці.
“Будь-які оцінки обсягів і маржі дуже чутливі до поточної оперативної обстановки в Україні внаслідок постійних збоїв через війну. Робота холдингу спрямована на зниження подальших ризиків збитків, викликаних можливими майбутніми ударами росіян”, – резюмували в “Кернел”.
Агрохолдинг “Кернел” до війни посідав перше місце у світі за виробництвом соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) та її експортом (близько 12%). Компанія є одним з найбільших виробників і продавців бутильованої олії в Україні. Крім того, агрохолдинг займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
Найбільший співвласник “Кернела” через Namsen Ltd. – український бізнесмен Андрій Веревський, який цього року в рамках викупу і делістингу компанії з Варшавської фондової біржі збільшив свою частку з 41,3% до 74,05%.
Чистий прибуток “Кернела” за дев’ять місяців 2023ФР (липень-2022 – березень 2023 року) зріс на 36% – до $437 млн за падіння виручки на 45% – до $2,715 млрд.
Україна завершує розробку схеми зі світовими страховиками для страхового покриття зернових суден, що прямують до/з чорноморських портів, повідомив заступник міністра економіки України Олександр Грибан в інтерв’ю Financial Times.
За його інформацією, угоду “розробляють і активно обговорюють” між відповідними міністерствами, а також вітчизняними банками та міжнародними страховими групами, включно з Lloyd’s of London.
Схема може бути введена в дію вже наступного місяця, причому п’ять із 30 суден проходитимуть через “небезпечні місця” в українських водах.
Як повідомлялося, у липні Росія вийшла з Чорноморської зернової ініціативи і заявила, що розглядатиме будь-яке цивільне судно, що залишає порти України, як військову ціль.
Однак під прикриттям українських берегових систем оборони суховантаж Joseph Schulte вийшов 16 серпня з порту “Одеса” і скористався тимчасовим коридором у Чорному морі. 18 серпня він прибув до берегів Туреччини і кинув якір у порту “Амбарли” біля Стамбула. Контейнеровоз Joseph Schulte перебував в одеському порту з 23 лютого 2022 року. На його борту перебувало 2000 контейнерів і 30 тис. тонн вантажу, зокрема продовольства.
Раніше Україна оголосила про створення “гуманітарного коридору” в Чорному морі для звільнення вантажних суден, які опинилися в пастці в її портах після виходу Росії із “зернової угоди”.
Молдова пропонувала допомогу з транзитом українського зерна від початку війни, а зараз намагається знайти рішення, яке влаштує молдовських фермерів і допоможе Києву, заявила президент Молдови Майя Санду.
Говорячи про ситуацію з українським зерном, Санду назвала її “складною темою”.
“Ми намагаємося знайти рішення. Відбуваються дискусії з Україною, Румунією та Європейською комісією, щоб побачити, як ми можемо узгодити інтереси молдавських фермерів, але також забезпечити цей транзит зерна з України. Ми зобов’язані допомогти Україні, яка сьогодні забезпечує наш світ”, – сказала в інтерв’ю RFI.
За її інформацією, Молдова намагатиметься знайти найкраще рішення для обох сторін. Одне з них – швидкі інвестиції в транспортну і портову інфраструктуру для збільшення пропускної спроможності на цей період.
“Ми хочемо збільшити наш експорт, ми хочемо розвивати свою інфраструктуру, і ми можемо це зробити, зокрема, за рахунок ресурсів Євросоюзу”, – пояснила вона.
Санду розповіла про проблему фермерів у Молдові, у яких ще до війни в Україні, не було достатньо можливостей для експорту.
“Доводиться констатувати, що залізнична і портова інфраструктура в Республіці Молдова недостатньо розвинені. Зараз, коли з України йдуть ці великі обсяги, ситуація ускладнилася”, – зазначила Санду.
Як повідомлялося, Молдова має намір провести модернізацію залізничної інфраструктури та залізничного полотна, щоб наростити експорт українських сільгосптоварів, для чого співпрацює з Румунією, Україною та донорськими організаціями.
Аграрії всіх областей України провели збирання ранніх зернових і зернобобових культур на площі 6185,1 тис. га, намолотивши 27 млн 259 тис. тонн зерна за врожайності 44,1 ц/га, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Згідно з повідомленням, лідерами зі збирання зернових є аграрії Запорізької області, які обмолотили 96% площ, найбільший намолот залишається за Одеською областю – 3,2 млн тонн. Повністю завершено збирання ранніх зернових культур у Полтавській, Вінницькій та Одеській областях.
До теперішнього часу в Україні зібрано ячмінь на 1398 тис. га, що становить 94% від планових, з них намолочено 5,567 млн тонн; пшениці з 4,384 млн га (94%) зібрано 20,818 млн тонн; гороху з 152,2 тис. га (101%) отримано 379,1 тис. тонн.
Аграрії Херсонської, Дніпропетровської, Одеської та Тернопільської областей розпочали збирання проса, якого намолочено 379,1 тис. тонн із площі 152,2 тис. га, що є 3% від плану.
Дніпропетровська область намолотила 0,1 тис. тонн гречки з 0,08 тис. га, що становить 5% усіх площ під цією культурою в країні.
Крім того, інших зернових і зернобобових культур намолочено 492,1 тис. тонн із 249 тис. га.
Аграрії 13 областей завершили збирання ріпаку. Його намолочено з площі 1370,7 тис. га (92% від планових площ), з якої зібрано 3944,1 тис. тонн озимого ріпаку.
Мінагрополітики у зв’язку з переглядом прогнозу щодо врожаю всіх сільгоспкультур відстежує інформацію щодо їхньої врожайності. Так, щодо ячменю поточного тижня вона становила 39,8 ц/га проти 38,8 ц/га тижнем раніше, пшениці – 47,5 ц/га (46,2 ц/га), гороху – 24,9 ц/га (24,6 ц/га), озимого ріпаку – 28,8 ц/га (28,1 ц/га), проса – 12,1 ц/га (6,9 ц/га). Дані щодо гречки в 11,3 ц/га відповідають показникам минулого тижня.
Як повідомлялося, посіви озимої пшениці цього сезону становили 4166 тис. га (-834 тис. га до попереднього), озимого ячменю – 536 тис. га (-255 тис. га), ріпаку – 1374 тис. га (+110 тис. га).
Згідно зі скоригованим прогнозом Мінагрополітики, 2023 року аграрії зможуть зібрати зернових у таких обсягах: пшениці – 20,9 млн тонн, ячменю – 5,8 млн тонн і кукурудзи – 28,1 млн тонн. Валове виробництво олійних культур сягне 20,3 млн тонн, зокрема, соняшнику – 12 млн тонн, ріпаку – 4 млн тонн, соєвих бобів – 4,2 млн тонн. Урожай цукрових буряків прогнозується на рівні 13,7 млн тонн.
