Україна станом на 5 березня з початку 2024-2025 маркетингового року (МР, липень-2024-го – червень-2025-го) експортувала 29,68 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 490 тис. тонн відвантажено у поточному місяці, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства з посиланням на дані Державної митної служби.
Згідно з повідомленням, станом на 8 березня минулого року загальний показник відвантажень становив 30,989 млн тонн, зокрема в березні – 1,319 млн тонн.
При цьому з початку поточного сезону експортовано пшениці – 12,155 млн тонн (у 2023/24 МР – 12,375 млн тонн), ячменю – 2,126 млн тонн (1,761 млн тонн), жита – 10,8 тис. тонн (1 тис. тонн), кукурудзи – 14,924 млн тонн (16,569 млн тонн).
Загальний експорт українського борошна з початку сезону станом на 5 березня оцінюється в 49 тис. тонн (у 2023/24 МР – 74,9 тис. тонн), зокрема пшеничного – 45,2 тис. тонн (71,1 тис. тонн).
Україна – стратегічний партнер ЄС та світу. Поки значна частина земель у світі стає непридатною для сільського господарства через кліматичні зміни та деградацію ґрунтів, в Україні за загальної площі країни 60,35 млн га, у сільськогосподарському виробництві вже використовується 42,73 млн га або 70,8% території, повідомляє SEEDS.
Про це пише в блозі на сайті Світ.UA Дмитро Уставицький, співзасновник логістичної компанії NIDERA AGRO, експерт з міжнародної логістики та інноваційних рішень, галузевий лідер ГО Світ.UA
«Попри реалії війни експорт зерна з України має вирішальне значення для продовольчої безпеки країн світу. ЄС цього місяця презентує оновлену Спільну аграрну політику Євросоюзу, яка буде ухвалена у 2028 році. Наразі обговорюється, щоб торговельні преференції, запроваджені у 2022 році через війну, були продовжені до 2027 року, оскільки війна продовжується.
За даними МінАПК, у 2024 році експорт агропродукції приніс 24,6 млрд доларів, що становить 59% від загального експорту країни. Українським аграріям вдалося наростити обсяги експорту на 12,5% у порівнянні з 2023 роком. Найбільше зросли продажі зернових (+1,1 млрд дол.) та олійних культур (+0,5 млрд дол.)», – вважає Дмитро Уставицький.
На його думку, саме логістика в агросекторі України відіграє вирішальну роль у забезпеченні продовольчої безпеки як всередині країни, так і на зовнішніх ринках.
«Логістика охоплює весь ланцюг поставок – від доставки насіння, добрив і техніки до виробників до транспортування врожаю на місця зберігання, переробки, внутрішніх ринків і експортних терміналів. Ефективна логістика допомагає мінімізувати втрати врожаю, зберегти його якість і забезпечити конкурентоспроможні ціни», – додає експерт з міжнародної логістики та інноваційних рішень.
Виклики війни: інфраструктурні втрати та ризики
Повномасштабне вторгнення Росії показало критичну важливість стабільної логістики. Знищення транспортної інфраструктури, блокування морських шляхів, руйнування елеваторів та замінування сільськогосподарських земель ускладнили аграрні процеси. Однак Україна змогла адаптуватися, розширивши експортні маршрути через Дунайські порти та альтернативні сухопутні коридори до ЄС.
Експортний потенціал: можливості та обмеження
Європейський Союз залишається основним торговельним партнером України. Українське зерно допомагає знизити продовольчу інфляцію в ЄС.
«Однак сусідні країни розглядають український агросектор не лише як партнера, а й як конкурента, що ускладнює вихід на нові європейські ринки. Тому питання продовження торгових пільг для експортерів і вирішення проблем блокування кордонів у пріоритеті.
Україна має значний експортний потенціал, адже має високу якість продукції. Наприклад, Президент Української зернової асоціації (УЗА) провів аудит у країнах ЄС і отримав позитивний фідбек щодо якості українського зерна, яке визнане одним із найкращих у Європі», – нагадує Дмитро Уставицький.
Як середні фермери можуть виходити на ринки ЄС
«Наразі українські фермери отримали можливість продавати зерно в ЄС без митних бар’єрів. Наприклад, фермер, який має 500 га землі, може постачати продукцію напряму переробникам в Італії. І наразі українське зерно може дістатися Сан-Мартіно в Італії лише за 2 тижні!
Зараз 90% українського зерна (пшениця та кукурудза) постачається до Італії, поступово витісняючи російську продукцію з місцевого ринку. Це демонструє ефективність української логістики, яка поступово інтегрується в європейську інфраструктуру», – наголошує співзасновник логістичної компанії NIDERA AGRO.
Розвиток логістичної інфраструктури: ключ до конкурентоспроможності
За словами експерта, наразі його команда побудувала повний логістичний ланцюг для фермерів:
«Сьогодні фермери мають вибір – продавати зерно на внутрішньому ринку або експортувати за вигіднішими умовами. Прозорість цін на торгових платформах дозволяє планувати продажі ефективніше, що зменшує логістичні витрати», – додає Дмитро Уставицький.
Фінансові можливості для експортерів
На дужку експерта з міжнародної логістики та інноваційних рішень, фермери вже навчилися працювати з валютними контрактами, що спрощує експортні операції. Банки спростили механізм обслуговування валютних рахунків, що дозволяє уникати курсових ризиків.
«Проте експорт потребує сертифікації та професійного супроводу. Ми допомагаємо малим виробникам проходити цей процес без ризиків, надаючи рішення для експорту партій від 1 800 тонн. Гарантія якості – ключовий фактор успішного експорту», – вважає Дмитро Уставицький.
Торгові стратегії та навчання фермерів
Одна з поширених помилок, вважає експерт – це продаж зерна одразу після збору врожаю, коли ціни найнижчі. На його думку, вигідніше зберігати продукцію та аналізувати ринок, щоб продавати в найвигідніший момент.
Крім того подальше покращення агрологістики неможливе без інвестицій у:
«У ГО Світ.UA ми підіймаємо ці питання і будемо організовувати зустрічі із Міністерством аграрної політики, щоб обговорити можливості державної підтримки малих та середніх фермерів у виході на міжнародні ринки.
В умовах війни експортний супровід малих і середніх фермерів стає стратегічно важливим напрямком для забезпечення продовольчої безпеки та розвитку економіки.
Українські виробники залишаються важливими партнерами для ЄС, тому має бути певна торгівельна культура, адже головна вимога європейських покупців – чесність у питаннях якості та кількості продукції», – додає Дмитро Уставицький.
На його думку, Україна має унікальні можливості для інтеграції в європейський ринок навіть попри виклики війни. Інвестиції в логістику, цифрові рішення та міжнародне співробітництво допоможуть зробити цей процес ефективним і прибутковим для українських фермерів.
Україна станом на 28 лютого з початку 2024/25 маркетингового року (МР, липень 2024-го – червень 2025-го) експортувала 28,853 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 3,162 млн тонн було відвантажено в цьому місяці, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства з посиланням на дані Державної митної служби.
Згідно з повідомленням, станом на аналогічну дату минулого року загальний показник відвантажень становив 29,136 млн тонн, зокрема в лютому-2024 – 5,26 млн тонн.
При цьому, з початку поточного сезону експортовано пшениці – 11,883 млн тонн (у 2023/24 МР – 11,449 млн тонн), ячменю – 2,124 млн тонн (1,597 млн тонн), жита – 10,8 тис. тонн (1 тис. тонн), кукурудзи – 14,405 млн тонн (15,671 млн тонн).
Загальний експорт українського борошна з початку сезону станом на 24 лютого оцінюється в 46,4 тис. тонн (у 2023/24 МР – 73 тис. тонн), у тому числі пшеничного – 42,9 тис. тонн (69,3 тис. тонн).
Загальний експорт з України зернових і олійних культур за липень-січень 2024/25 маркетингового року (МР) липень 2024-го – червень 2025-го) оцінюється в $11 млрд, що на 13,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року, коли він становив проти $9,7 млрд, повідомила Українська зернова асоціація (УЗА) в Facebook.
Згідно з повідомленням, в групі зернових культур лідирує експорт кукурудзи, який в липні-січні 2024/25 МР оцінюється у $2,412 млрд проти $2,098 млрд за такий самий період попереднього МР, пшениці – $2,084 млрд ($1,488 млрд), ячменю – $350 млн ($212млн).
При цьому в сегменті олійних культуру збільшились відвантаження соєвих бобів та насіння ріпаку – відповідно до $909 млн ($718 млн) та $1,452 млрд ($1,145 млрд), тоді як експорт насіння соняшнику скоротився до $22 млн ($57 млн).
Україна у поточному сезоні за вказаний період скоротила експорт соняшникової олії – до $2,701 млрд ($2,777 млрд) та шротів – до $682 млн ($774 млн). Відвантаження інших рослинних олій зменшилися – до $393 млн ($438 млн).
Україна станом на 21 лютого з початку 2024-2025 маркетингового року експортувала 28,219 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 2,528 млн тонн було відвантажено у поточному місяці, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства з посиланням на Державну митну службу.
Згідно із повідомлення, станом на аналогічну дату минулого року загальний показник відвантажень становив 27,627 млн тонн, у т.ч. в лютому – 3,751 млн тонн.
При цьому у розрізі культур з початку поточного сезону було експортовано пшениці – 11,714 млн тонн (у лютому – 910 тис. тонн), ячменю – 2,113 млн тонн (49 тис. тонн), жита – 10,8 тис. тонн (0), кукурудзи – 13,954 млн тонн (1,561 млн тонн).
Загальний експорт українського борошна з початку сезону станом на 21 лютого оцінюється у 46,4 тис. тонн (у лютому – 2,9 тис. тонн), у тому числі пшеничного – 42,9 тис. тонн (2,8 тис. тонн).
Україна станом на 14 лютого з початку 2024-2025 маркетингового року експортувала 27,275 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 1,585 тонн було відвантажено від початку поточного місяця, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства з посиланням на Державну митну службу.
Згідно повідомлення, станом на аналогічну дату минулого року загальний показник відвантажень становив 26,269 млн тонн, у тому числі в лютому – 2,393 млн тонн.
Зокрема, з початку поточного сезону експортовано пшениці – 11,464 млн тонн (у 2023/24 МР – 10,14 млн тонн), ячменю – 2,106 млн тонн (1,507 млн тонн), жита – 10,8 тис. тонн (1 тис. тонн), кукурудзи – 13,27 млн тонн (14,355 млн тонн).
Загальний експорт українського борошна з початку сезону станом на 14 лютого оцінюється в 45,5 тис. тонн (у 2023/24 МР – 70,6 тис. тонн), у тому числі пшеничного – 42 тис. тонн (66,9 тис. тонн).
© 2016-2025, Open4Business. Всі права захищені.
Усі новини та схеми, розміщені на цьому веб-сайті, призначені для внутрішнього використання. Їхнє відтворення або розповсюдження в будь-якій формі можливі лише у разі розміщення прямого гіперпосилання на джерело. Відтворення або розповсюдження інформації, яка містить посилання на "Інтерфакс-Україна" як на джерело, забороняється без письмового дозволу інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна". Фотографії, розміщені на цьому сайті, взяті лише з відкритих джерел; правовласники можуть висувати вимоги на адресу info@open4business.com.ua, в цьому випадку ми готові розмістити ваші авторські права на фотографію або замінити її.