Українські аграрії станом на 27 жовтня 2026 року зібрали 41,7 млн тонн зернових та зернобобових культур з площі 8,32 млн га, або 72% прогнозованих посівних площ. Середня врожайність сягнула 50,2 ц/га проти 45,8 ц/га минулого року, повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства України.
Таким чином, врожайність зернових збільшилася приблизно на 9,6%, що дозволило компенсувати відставання у темпах збирання окремих пізніх культур.
Для порівняння: станом на 31 жовтня 2025 року аграрії зібрали 40,20 млн тонн зерна з 8,77 млн га, або 76% площ. При порівнянні показників необхідно враховувати різницю в датах звітності.
Згідно з даними міністерства, в Україні повністю завершено збирання пшениці, ячменю та гороху.
Валовий збір пшениці склав 26,24 млн тонн з площі 5,12 млн га, що на 15,2% перевищує показник минулого року, коли було зібрано 22,78 млн тонн. Середня врожайність збільшилася з 45,1 до 51,2 ц/га, або на 13,6%.
Урожай ячменю зріс на 23,2% — з 5,36 млн до 6,60 млн тонн. При цьому площа збирання збільшилася на 9,8% — до 1,48 млн га, а врожайність підвищилася з 39,7 до 44,5 ц/га.
Ще більш значне зростання зафіксовано щодо гороху. Його виробництво сягнуло 833,6 тис. тонн проти 660,7 тис. тонн минулого року, збільшившись на 26,2%.
Посівні площі під горохом зросли на 11,4 %, до 302,2 тис. га, а середня врожайність склала 27,6 ц/га проти 24,4 ц/га роком раніше.
Таким чином, зростання виробництва трьох основних ранніх зернових та зернобобових культур було забезпечено як збільшенням врожайності, так і розширенням окремих посівних площ.
Водночас збирання кукурудзи залишається на порівняно ранній стадії. Станом на 27 жовтня аграрії обмолотили лише 29 % прогнозованих площ, зібравши 7,89 млн тонн цієї культури.
Подальша динаміка загального врожаю зернових у 2026 році значною мірою залежатиме від результатів збирання кукурудзи, яка залишається однією з основних експортних культур України.
Україна входить до числа великих світових виробників та експортерів зернових культур. Пшениця та кукурудза становлять значну частину аграрного експорту країни, а ячмінь і горох постачаються як на внутрішній ринок, так і закордонним покупцям.
Агрохолдинг “Кернел” у I кварталі 2027 фінансового року (ФР, липень-2026 – червень-2027) переробив 564 тис. тонн олійних культур, що на 1% більше порівняно із I кварталом 2026ФР, тоді як обсяг продажів олії впав до аналогічного кварталу минулого фінроку на 48% – до 165 тис. тонн.
“Попри те, що обсяги переробки олійних культур залишилися загалом стабільними порівняно з минулим роком, на показники продажів суттєво вплинули перебої в портовій логістиці: протягом більшої частини кварталу відвантаження через порти Чорного моря були фактично заблоковані”, – йдеться у біржовому повідомленні компанії у п’ятницю.
“Кернел” уточнив, що порівняно із попереднім кварталом переробка скоротилася на 13% через проведення планових ремонтних робіт, що тривали один місяць; тоді як продаж олії впав 52%. Частка насіння соняшнику в загальному обсязі переробки склала 59%, тоді як решту обсягу забезпечили соя та ріпак, що дозволило підтримати загальний рівень завантаження виробничих потужностей.
Із загального обсягу реалізованої продукції 16 тис. тонн припало на фасовану соняшникову олію.
Згідно з релізом, обсяг надходження зернових та олійних культур на елеватори “Кернел” у I кварталі 2027ФР склав 969 тис. тонн, що на 21% менше порівняно з аналогічним періодом минулого року та пояснюється повільнішими темпами збору врожаю кукурудзи в господарствах групи.
Обсяг експорту зернових культур “Кернелом” з України в I кварталі 2027 ФР склав 574 тис. тонн, що на 54% менше порівняно з аналогічним періодом минулого року та на 71% менше порівняно з попереднім кварталом, йдеться у звіті.
“Експортна діяльність була суттєво обмежена через порушення морської логістики, спричинені російськими атаками на портову інфраструктуру України та комерційні судна. У відповідь на це Група перенаправила частину експортних потоків через порти на Дунаї та західні сухопутні кордони України”, – зазначив “Кернел”.
В той же час компанія уточнила, що з огляду на меншу пропускну здатність і вищі логістичні витрати, ці маршрути змогли лише частково компенсувати втрати в експорті через порти Чорного моря.
Зазначається, що аналогічним чином постраждали показники роботи експортних терміналів: у I кварталі 2027 ФР обсяг перевалки склав 742 тис. тонн, що на 59% менше порівняно з аналогічним періодом минулого року та на 73% менше порівняно з попереднім кварталом. Роботу портових об’єктів “Кернел”, пошкоджених під час атак у липні, було призупинено, тоді як загальні перебої в судноплавстві через глибоководні порти України на Чорному морі додатково обмежили пропускну здатність. Протягом звітного періоду тривали відновлювальні роботи, проте часті й тривалі повітряні тривоги неодноразово переривали процес ремонту, сказано у повідомленні.
Агрохолдинг “Кернел” до війни займав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) та її експорту (близько 12%). Є одним із найбільших виробників та продавців бутильованої олії в Україні. Крім того, займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
“Кернел” за результатами 2026 ФР (липень 2025 року – червень 2026 року) збільшив прибуток EBITDA на 20% – до $558 млн та чистий прибуток – на 35%, до $322 млн за зростання виручки на 7% – до $4,404 млрд.
Загальногалузеві темпи експорту української агропродукції на сьогодні скоротилися на 50-60% від потенційних обсягів через суттєве ускладнення та подорожчання логістики, тоді як одному з найбільших українських агроекспортерів – ТОВ «СП «Нібулон» вдалося утримати поточне щомісячне зниження на рівні 25–30%, повідомив директор з торгівлі аграрної компанії «Нібулон» Володимир Славінський.
«Що стосується нашої компанії, то наші щомісячні темпи експорту на сьогодні скорочуються, скажімо так, порівняно з минулорічними або з тим, що було до червня, приблизно на 25–30 %, що ми вважаємо непоганим результатом і бачимо потенціал для нарощування. Але загалом по галузі темпи зниження сягають 50–60 % від того, якими вони мають бути сьогодні», — зазначив він під час панельної дискусії, присвяченої аграрному сектору, на четвертому щорічному експортному форумі «Економічної правди» у Києві в середу.
Як повідомляє кореспондент агентства «Інтерфакс-Україна», за оцінкою «Нібулона», через зниження темпів Україна наразі експортує лише близько 2 млн тонн агропродукції на місяць при потенціалі в 5–6 млн тонн за умов нормальної економіки, що суттєво підриває фінансову стійкість агровиробників та їхню здатність забезпечувати операційну діяльність і посівну кампанію.
Славінський підкреслив, що логістика через Дунай та альтернативні сухопутні маршрути за останні роки суттєво ускладнилася та подорожчала. Зокрема, оскільки аграрії з центральних регіонів не мають можливості самостійно організовувати складну логістику до європейських портів або залізничних станцій, логістичні функції повністю лягли на великі компанії та трейдерів.
«Щоб підтримувати темпи відвантаження та щоденних поставок на стабільному рівні, компанія на сьогодні витрачає практично на 20% і більше оборотного капіталу на логістику. Вартість логістики морського судна зросла вп’ятеро — до $100 замість $20, а термін доставки збільшився з 7 до 30 днів. Це означає, що в транзиті перебуває набагато більше товару, а кошти в транзиті обходяться значно дорожче», — розповів він.
Для подолання цих проблем «Нібулон» ініціює створення механізму державних та міжнародних фінансових гарантій, який дозволив би українському бізнесу отримувати оперативне фінансування в західних банках за адекватними процентними ставками.
Серед інших критичних проблем дунайської та морської логістики представник «Нібулона» назвав кадровий дефіцит і відсутність практичної можливості для українських моряків отримувати кваліфікаційні «дунайські документи», через що українським компаніям вигідніше змінювати прапор на флоті, ніж працювати під українським. Крім того, розширенню сухопутного експорту залізницею та автотранспортом заважають значне підвищення тарифів та обмеження з боку сусідніх країн ЄС.
Водночас у компанії зазначили, що українські агровиробники вже довели свою здатність швидко адаптуватися до надзвичайно складних умов, однак подальша динаміка галузі залежатиме від доступності фінансового капіталу та системної підтримки з боку держави й міжнародних партнерів.
Як повідомлялося, через обмеження в роботі чорноморських портів близько половини українського аграрного експорту (приблизно 32 млн тонн продукції орієнтовною вартістю близько $10 млрд) опинилося під загрозою. Міністр аграрної політики Тарас Висоцький у жовтні 2026 року обговорив з послом Туреччини в Україні Фатмою Джерен Язган можливість допомоги Анкари у відновленні безпечного та стабільного судноплавства в Чорному морі, зазначивши, що альтернативні маршрути (Дунай, залізниця, автотранспорт) не здатні повністю замінити морський експорт, а тривалі обмеження призведуть до скорочення посівних площ.
Крім того, за даними консалтингової компанії Spike Brokers, у вересні 2026 року поставки зерна залізницею до українських портів скоротилися на 38,6 % порівняно з серпнем — до 177,6 тис. тонн. Зокрема, поставки зерна до портів Великої Одеси скоротилися на 46,5% (до 35 тис. тонн), а до експортного
Ізмаїла — на 42,3% (до 42,6 тис. тонн). Загалом у вересні Україна експортувала 3,035 млн тонн агропродукції (групи 01–24 УКТ ЗВД) на суму $1,563 млрд, з яких на зернові (пшениця, кукурудза, ячмінь) припало 1,481 млн тонн. При цьому частка сухопутних переходів продовжує зростати — у вересні через них було відправлено 664,5 тис. тонн, або близько 85% усіх експортних залізничних перевезень зерна.
Джерело: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1061683.html
Як повідомляє сербське ділове ЗМІ Parametar, 10 жовтня в Хорватії сталася серйозна залізнична аварія на підході до станції Мея неподалік від Рієки. З рейок зійшов вантажний поїзд №82318 перевізника Transagent, що прямував у бік Рієки з зерновим вантажем.
За офіційними даними HŽ Infrastruktura, аварія сталася близько 9:25 на вхідній стрілці станції Мея. З рейок зійшли 11 вагонів, які опинилися в глибокому яру. Локомотив та ще два вагони залишилися на станції. Постраждалих немає, проте залізничній інфраструктурі завдано значної матеріальної шкоди, а ділянка Пласе — Мея закрита для руху.
Хорватське Агентство з розслідування подій у повітряному, морському та залізничному транспорті (AIN) розпочало розслідування обставин аварії. Агентство підтвердило, що повідомлення про серйозну подію надійшло 10 жовтня приблизно о 9:25 і стосувалося сходження кількох вагонів поїзда №82318 на лінії M202.
За даними хорватського видання Novi list, 11 вагонів були завантажені зерном, імовірно українського походження. При цьому офіційне повідомлення HŽ Infrastruktura підтверджує лише перевезення зернових і не вказує країну походження вантажу.
Попередньо розглядається версія про відмову гальм локомотива.
Поїзд належав перевізнику Transagent Rail, що входить до логістичної групи Transagent із Рієки. Компанія займається залізничними та мультимодальними вантажними перевезеннями в Центральній та Південно-Східній Європі.
Розслідування цієї аварії триває. Остаточні причини сходження вагонів з рейок мають встановити фахівці AIN.
Джерело: HŽ Infrastruktura, Агентство з розслідування подій у повітряному, морському та залізничному транспорті Хорватії (AIN), Novi list.
Світова торгівля зерном у 2026/27 сільськогосподарському році (липень-червень) становитиме 505,8 млн тонн, що на 3,5% менше, ніж минулого року, прогнозує ФАО (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН).
Як повідомляється в щомісячному зерновому звіті організації, порівняно з попереднім прогнозом, зробленим у вересні, нова оцінка виявилася на 3,5 млн тонн меншою. “Це відображає перегляд у бік зниження прогнозів щодо експорту пшениці та кукурудзи, зумовлений головним чином проблемами з відвантаженням через Чорне море та недостатньою пропускною спроможністю альтернативних транспортних маршрутів, – йдеться у звіті. – Підвищення прогнозу щодо обсягів торгівлі ячменем лише частково компенсує втрачені обсяги торгівлі кукурудзою та пшеницею”.
Прогнози щодо експорту кукурудзи з ЄС були знижені через скорочення пропозиції з України внаслідок логістичних труднощів. Водночас збільшення експортної пропозиції в Австралії дозволило підвищити прогноз щодо торгівлі ячменем, значна частина додаткового обсягу якого буде відвантажена до Китаю.
Покращення прогнозу щодо експорту пшениці з Казахстану не дозволило в повному обсязі компенсувати зниження поставок з Росії та України.
Згідно з прогнозом, у 2026 календарному році обсяг міжнародної торгівлі рисом скоротиться на 2,2%, до того ж у 2027 році він може зрости на 1,7%, до 61,2 млн тонн. “У 2027 році в більшості регіонів прогнозується пожвавлення імпортного попиту, однак наявність у країнах Східної Азії достатніх внутрішніх запасів дає підстави вважати, що тенденція до зниження ними обсягів закупівель може тривати третій рік поспіль”, – йдеться в документі.
За прогнозом ФАО, у 2026 році врожай пшениці становитиме 813,9 млн тонн, що на 3,3% менше, ніж минулого року, загальний обсяг зерна – 2 млрд 979 млн тонн (на 2,1% менше).
Українські аграрії станом на 29 вересня зібрали 34,3 млн тонн зернових та зернобобових культур із 7,1 млн га, або 61% прогнозованих площ, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Середня врожайність зернових та зернобобових становить 48,2 ц/га.
Збір пшениці, ячменю та гороху вже завершено. Пшениці намолочено 26 млн тонн із 5,11 млн га за середньої врожайності 50,8 ц/га, ячменю – 6,6 млн тонн із 1,48 млн га (44,6 ц/га), гороху – 812,3 тис. тонн із 301,9 тис. га (26,9 ц/га).
Кукурудзи зібрано 789 тис. тонн із 153,3 тис. га за врожайності 51,5 ц/га, проса – 75,4 тис. тонн із 32,8 тис. га (23 ц/га), гречки – 44,7 тис. тонн із 34,7 тис. га (13 ц/га).
Найбільші обсяги зернових та зернобобових зібрали аграрії Одеської області – 5,6 млн тонн, Дніпропетровської – 2,76 млн тонн та Миколаївської – 2,65 млн тонн.
Водночас аграрії намолотили понад 8,4 млн тонн олійних культур. Зокрема, збір ріпаку завершено – отримано 3,87 млн тонн із 1,33 млн га за врожайності 29,1 ц/га. Соняшнику зібрано 3,36 млн тонн із 1,66 млн га (20,3 ц/га), сої – 1,22 млн тонн із 571,4 тис. га (21,3 ц/га).
Триває збір цукрових буряків: викопано 296,5 тис. тонн із 5,8 тис. га за середньої врожайності 511,2 ц/га.
