Міністерство сільського господарства США (USDA) у серпневому звіті підвищило прогноз виробництва пшениці в Україні у 2026/2027 маркетинговому році (липень-червень) на 1,4 млн тонн порівняно із липневим звітом – до 25,4 млн тонн, фуражного зерна – на 2,31 млн тонн, до 38,59 млн тонн, у тому числі кукурудзи – на 1,8 млн тонн, до 31,8 млн тонн.
У той же час прогноз експорту пшениці з України на цей маркетинговий рік понижено на 1 млн тонн – до 13,5 млн тонн, фуражного зерна – на 1,21 млн тонн, до 24,27 млн тонн, у тому числі кукурудзи – на 1,0 млн тонн, до 22,0 млн тонн.
За оцінками Мінсільгоспа США, майже вся ця різниця осяде у перехідних запасах цього МР: по пшениці їх оцінка збільшена на 2,27 млн тонн – до 4,80 млн тонн, по фуражному зерну – на 3,40 млн тонн, до 7,13 млн тонн, у тому числі по кукурудзі – на 2,80 млн тонн, до 4,86 млн тонн.
“Обсяги світової торгівлі (пшеницею) знижені на 0,3 млн тонн і становлять 212,7 млн тонн через скорочення експорту з Росії та України, яке лише частково компенсувалося зростанням експорту з Канади та Казахстану. Експорт Росії та України знижується через логістичні перебої, спричинені загостренням конфлікту між цими двома країнами в Азовському та Чорному морях”, – зазначило USDA.
Одночасно прогнозні світові перехідні запаси на 2026/27 рік збільшені на 0,4 млн тонн – до 273,3 млн тонн, оскільки зростання показників України та Росії з лишком компенсує скорочення в Індонезії, Австралії та кількох інших країнах.
Щодо кукурудзи, то прогноз її експорту на цей МР навіть збільшено на 0,6 млн тонн – до 210,48 млн тонн за рахунок США.
Для Росії USDA знизило прогноз експорту пшениці на 1,5 млн тонн – до 46,0 млн тонн, фуражного зерна – на 0,4 млн тонн, до 7,58 млн тонн, у тому числі кукурудзи – на 0,2 млн тонн, до 3,8 млн тонн.
Як повідомлялося, у квартальному звіті представництва USDA в Києві на початку серпня прогноз експорту з України у цьому МР було погіршено значно сильніше: пшениці – на 3,7 млн тонн, до 10,8 млн тонн, кукурудзи – на 9 млн тонн, до 14 млн тонн, але ячменю збільшено на 0,1 млн тонн – до 2,5 млн тонн.
Як повідомлялося, з 22 липня цього року через збільшення російських атак по портах та суднах, зокрема із застосуванням ракет, припинено суднозаходи до українських портів на Чорному морі.
“Тривале блокування роботи портів створює масштабну фінансову кризу для аграрного сектору. У 2026/2027 маркетинговому році Україна має експортувати близько 64,4 млн тонн аграрної продукції. Водночас через тривалі обмеження роботи морських портів експорт може скоротитися майже вдвічі – до близько 29,6 млн тонн”, – зазначило Міністерство аграрної політики та продовольства України 7 серпня.
Днями глава Мінагрополітики Тарас Висоцький дав агентству Reuters іншу оновлену оцінку експорту зерна – 38-40 млн тонн замість попередньої у 43 млн тонн.
Відвантаження зернових залізницею в напрямку портів Великої Одеси за перші п’ять днів серпня скоротилися на 84,3% порівняно з аналогічним періодом липня – до 40,8 тис. тонн, повідомила брокерська компанія Spike Brokers.
За її даними, загальний обсяг експорту агропродукції з України за 1-6 серпня становив 312,9 тис. тонн проти 784,5 тис. тонн за аналогічний період липня, скоротившись на 60,1%. При цьому експортна виручка зменшилася на 38,4% – до $201,5 млн із $326,9 млн.
Найбільше скорочення припало на зернові: експорт пшениці за перші шість днів серпня становив 93,2 тис. тонн проти 294,9 тис. тонн на початку липня, кукурудзи – 33,5 тис. тонн проти 293,7 тис. тонн відповідно.
Водночас у структурі серпневого експорту з’явився сезонний потік ріпаку обсягом 27,9 тис. тонн, а відвантаження соєвої макухи зросли до 25,7 тис. тонн із 18,6 тис. тонн за аналогічний період липня. Експорт соняшникової олії скоротився до 30,7 тис. тонн із 52,1 тис. тонн.
За перші п’ять діб серпня залізницею загалом перевезено 182 тис. тонн зернових вантажів і продуктів перемелу, що на 44,1% менше за аналогічний період липня.
“Дані УЗ за перші п’ять днів місяця показують різке скорочення залізничного зернового потоку до морських портів, тоді як сухопутні залізничні переходи та автомобільний експорт працюють відносно активніше”, – зазначено в повідомленні.
Щодо сухопутних логістичних каналів, за 1-6 серпня через автомобільні пункти пропуску експортовано 59,6 тис. тонн агропродукції проти 53,6 тис. тонн за аналогічний період липня (на 11,3% більше).
За даними Spike Brokers, середньодобова передача зернових вантажів і шротів через прикордонні переходи за перші п’ять днів серпня становила 142 вагони проти 139 вагонів у липні.
Найбільше зросли обсяги на румунському напрямку – до 31,2 вагона на добу, або на 29,3 вагона більше за липневий рівень. Польща збільшила передачу до 27,4 ваг./добу (+13.8). Натомість Угорщина скоротила цей показник до 23 ваг./добу (-15.9), Словаччина – до 14,2 ваг./добу (-2.7). Накопичення зернових вагонів у напрямку кордону піднялося з 369 до 521 вагона, або на 41.2%
“На відміну від слабшого загального темпу аграрного експорту, автомобільний канал почав серпень активніше, ніж липень. Проте його абсолютна місткість залишається недостатньою для компенсації скорочення великотоннажних зернових потоків через морські порти”, – зазначено в повідомленні.
На дунайському напрямку також зафіксовано зростання активності: кількість зерновозів у русі збільшилася до 1 296 вагонів (+155), середньодобове вивантаження – до 157 вагонів (+106).
Понад 1,4 мільйона т зерна вже намолочено на Вінниччині, повідомила очільниця обласної військової адміністрації Наталя Заболотна.
“Жнивна кампанія в області триває. Аграрії вже обмолотили 246 тисяч гектарів ранніх зернових і зернобобових культур – це 60% від запланованих площ. Середня урожайність становить 59,6 ц/га – на 1,9 ц/га більше, ніж за відповідний період минулого року”, – написала вона у Телеграмі у суботу.
За даними ОВА, найбільше наразі намолочено озимої пшениці – 1,2 млн т. Її середня урожайність також вища за торішню. Вже завершено збір озимого ячменю та гороху. Активно триває збирання ярого ячменю, ярої пшениці та жита. Паралельно аграрії завершують збір озимого ріпаку. Обмолочено вже 80% площ.
Українські аграрії станом на 4 серпня обмолотили 4,01 млн га, або 34% прогнозованих площ, та намолотили 17,59 млн тонн зерна нового врожаю, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Пшениці обмолочено 2 736,5 тис. га (53% площ), намолочено 12,51 млн тонн при середній урожайності 45,7 ц/га.
Ячменю обмолочено 1 015,0 тис. га (68%), намолочено 4,42 млн тонн при урожайності 43,5 ц/га.
Гороху – 261,7 тис. га (88%), намолочено 669,5 тис. тонн при урожайності 25,6 ц/га.
За обсягами збору ранніх зернових та зернобобових культур наразі лідирує Одеська область, де намолочено 3,593 млн тонн з площі 857 тис. га (пшениці – 2,108 млн тонн, ячменю – 1,252 млн тонн, гороху – 232,5 тис. тонн).
У Миколаївській області зібрано 2,125 млн тонн з площі 606,2 тис. га (пшениці – 1,440 млн тонн, ячменю – 577,9 тис. тонн, гороху – 106,8 тис. тонн).
У Дніпропетровській – 1,911 млн тонн з площі 475,4 тис. га (пшениці – 1,421 млн тонн, ячменю – 455,6 тис. тонн, гороху – 34 тис. тонн).
Озимий ріпак уже обмолочено на 910,6 тис. га (68% площ), намолочено 2,39 млн тонн.
Україна станом на 31 липня 2026 року експортувала від початку 2026/27 маркетингового року (МР, липень-червень) 2,601 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 54,9% більше, ніж на аналогічну дату рік тому, коли цей показник становив 1,679 млн тонн.
Як повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства з посиланням на дані Державної митної служби, загальний експорт зернових, зернобобових культур та борошна сягнув 2,603 млн тонн проти 1,684 млн тонн на аналогічну дату минулого маркетингового року.
Зокрема, експорт пшениці становив 1,059 млн тонн проти 744 тис. тонн рік тому, кукурудзи – 1,244 млн тонн проти 627 тис. тонн, ячменю – 294 тис. тонн проти 267 тис. тонн. Жито, як і торік, не експортувалося.
Експорт борошна від початку 2026/27 МР становив 1,8 тис. тонн, що удвічі менше, ніж на аналогічну дату минулого маркетингового року (3,6 тис. тонн). Зокрема, експорт пшеничного борошна скоротився також удвічі – до 1,7 тис. тонн із 3,4 тис. тонн рік тому.
Український Дунайський портовий кластер наприкінці липня різко збільшив прийом зерновозів на тлі уповільнення роботи портів Великої Одеси, однак критичне зниження рівня води в Дунаї може обмежити пропускну здатність альтернативного експортного маршруту.
За даними брокерської компанії Spike Brokers, кількість зерновозів, що прямують до дунайських портів, за тиждень збільшилася майже в сім разів — зі 167 до 1 141 тис. вагонів. Середньодобове вивантаження зросло на 17 вагонів — до 51 вагона на добу.
Водночас кількість зерновозів у напрямку портів Великої Одеси скоротилася приблизно на 70% — до рекордно низьких 1 356 тис. вагонів проти 4 525 тис. тижнем раніше. Середньодобовий вивантаження знизився на 160 вагонів — до 690, навантаження — на 203 вагони, до 580 вагонів на добу.
У липні до українських морських портів залізницею було перевезено 1,38 млн тонн зернових, що на 37% менше, ніж у червні. Додатковими обмеженнями стали переповнення окремих портових терміналів та затримки з перевантаженням зерна з вагонів на судна.
Таким чином, зростання подачі вагонів до Дунаю поки що виглядає як оперативна реакція ринку на уповільнення роботи Великої Одеси. Однак можливості дунайського маршруту також опиняються під тиском через стрімке обміління річки.
Наприкінці липня витрата води в Дунаї на вході до Румунії знизилася до 1,65 тис. кубометрів на секунду при середньому липневому рівні близько 4,75 тис. кубометрів. До 4 серпня показник, згідно з прогнозом, може впасти до 1,5 тис. кубометрів на секунду, наблизившись до історичного мінімуму 1985 року в 1,4 тис. кубометрів.
Румунська Адміністрація Нижнього Дунаю ще в липні зафіксувала різке зниження рівнів води практично на всій судноплавній ділянці від Базіаша до Суліни. Біля Корабії кілька барж сіли на мілину, а фактичні глибини на окремих критичних ділянках зменшилися до 1,5–1,7 метра. Днопоглиблювальні роботи проводяться для підтримки глибин хоча б на рівні 1,8–2 метрів.
Головний ризик для України полягає не обов’язково в повній зупинці дунайських портів, а в скороченні допустимої осадки суден. Баржі та судна змішаного типу «річка-море» будуть змушені приймати менше зерна, що збільшить кількість рейсів, вартість перевезення та час обороту флоту.
Навіть якщо термінали в Рені та Ізмаїлі збережуть можливість приймати вагони, уповільнення навантаження зерна на судна може призвести до накопичення рухомого складу на припортових станціях. Розрив уже помітний: до дунайських портів прямує 1,141 тис. вагонів, тоді як середньодобове вивантаження становить лише 51 вагон.
За умови збереження такого співвідношення термінали можуть знову зіткнутися з переповненням, після чого «Укрзалізниці» доведеться вводити обмеження на відправлення окремих вантажів або тимчасові обмеження.
Другий ризик пов’язаний зі збільшенням черг на румунських ділянках Дунаю та Сулінському каналі. Порти Рені та Ізмаїла залежать не лише від глибин безпосередньо біля українських причалів, а й від стану всього низодунайського маршруту. Як зазначає Дунайська комісія, окрема мілководна ділянка може стати «слабкою ланкою» та обмежити рух по всьому міжнародному коридору.
Обміління також ускладнює перевезення українського зерна баржами до румунської Констанци. Зниження завантаження однієї баржі означає необхідність залучати більше суден для транспортування колишнього обсягу вантажу. Це підвищує фрахтові ставки, витрати на перевалку та ризик штрафів за простої суден.
Третій ризик — одночасне зниження стабільності двох основних морських напрямків. Порти Великої Одеси зараз працюють повільніше через переповнення терміналів і затримки з завантаженням суден, а Дунай, який має виконувати функцію резервного маршруту, стикається з природним обмеженням пропускної спроможності.
Особливо чутливим цей фактор стає в період надходження зерна нового врожаю. Зростання логістичних витрат може знижувати закупівельні ціни в Україні, затримувати виконання експортних контрактів і збільшувати різницю між цінами в українських портах та на світовому ринку.
Адміністрація морських портів України 24 червня розпочала експлуатаційне днопоглиблення в акваторії Ізмаїльського порту. Роботи мають відновити проектні глибини біля причалів і дозволити використовувати максимально можливу осадку суден та розмір суднових партій. Завершити їх планувалося протягом двох місяців.
Однак поглиблення дна всередині українського порту не здатне повністю компенсувати зниження рівня води на румунських і транскордонних ділянках Дунаю. Для збереження стабільного руху знадобиться синхронна робота України та Румунії, оперативне позначення фарватера, постійні вимірювання глибин, поглиблення критичних ділянок та регулювання черг суден.
Міністерство інфраструктури раніше називало поглиблення дна одним із основних «вузьких місць» дунайської логістики та обговорювало з Єврокомісією та Румунією координацію руху, використання цифрової системи PRIMUS та заходи на випадок зниження пропускної спроможності маршруту Одеса-Дунай.
Дунайські порти залишаються стратегічним резервом української зовнішньої торгівлі.
Після початку повномасштабної війни їхня пропускна здатність була збільшена до 35 млн тонн на рік. При цьому фактична перевалка скоротилася з 17,4 млн тонн у 2024 році до 8,9 млн тонн у 2025-му, а на 2026 рік влада раніше прогнозувала близько 5 млн тонн.
Нинішнє збільшення надходження зерновозів свідчить про те, що бізнес готовий швидко повертатися до Дунайського маршруту в разі виникнення проблем у Великій Одесі. Однак рекордне міління річки може не дозволити портам повністю прийняти цей додатковий потік і перетворити перенаправлення вантажів залізницею на новий логістичний затор.
