Агрохолдинг “Агротрейд” за підсумками 2025 року експортував понад 333 тис. тонн зернових та олійних культур, повідомила пресслужба компанії у Facebook.
Згідно з повідомленням, 187 тис. тонн склала продукція власного виробництва, ще 146 тис. тонн — частка сторонніх виробників. Основними напрямками експорту залишалися Туреччина, Єгипет, Італія та інші країни Середземноморського регіону.
“Сезон 2025 року вкотре підтвердив, що в умовах підвищених ризиків вирішальне значення мають гнучкість і репутація. Попри складну безпекову ситуацію, логістичні обмеження та простої, експортна програма групи “Агротрейд” упродовж року виконувалася без зривів. Навіть коли інфраструктура зупиняється, а ризики для судновласників зростають, наше завдання — виконувати взяті на себе зобов’язання. Саме це дозволяє зберігати довіру міжнародних партнерів і продовжувати роботу”, — зазначив директор департаменту зовнішньоекономічної діяльності агрохолдингу Андрій Бут.
У структурі експорту основний обсяг відвантажень сформували кукурудза та пшениця. Водночас спостерігалося скорочення експорту сої через зміни в регуляторному полі та переорієнтацію частини ринку на внутрішню переробку.
В агрохолдингу також прогнозують, що низькі темпи експорту з України в поточному сезоні можуть призвести до формування суттєвих перехідних запасів, що вплине на ціни майбутнього врожаю.
Група компаній “Агротрейд” — вертикально інтегрований холдинг повного агропромислового циклу (виробництво, переробка, зберігання та торгівля сільгосппродукцією). Обробляє понад 70 тис. га земель. Профільні культури — соняшник, кукурудза, озима пшениця, соя та ріпак. Має власну мережу елеваторів із потужністю одноразового зберігання 570 тис. тонн.
Група також виробляє гібриди насіння кукурудзи та соняшнику, ячменю, озимої пшениці. На базі насінницького господарства “Колос” (Харківська обл.) 2014 року було збудовано насіннєвий завод потужністю 20 тис. тонн насіння на рік.
Засновником “Агротрейду” є Всеволод Кожемяко.
Національний банк України у січневому інфляційному звіті збільшив оцінку врожаю зернових і зернобобових у 2025 році до 63,5 млн тонн з 61,5 млн тонн у жовтневому звіті, натомість знизив оцінку врожаю олійних до 18,6 млн тонн з 19,3 млн тонн.
“Оцінку врожаю олійних культур у 2025 році погіршено на 0.7 млн тонн через дещо нижчий, ніж очікувалося, урожай сої та неможливість зібрати частину врожаю соняшнику внаслідок несприятливих погодних умов і складної безпекової ситуації в регіонах вирощування культури”, – йдеться у документі.
Це вже другий подібний перегляд оцінок від НБУ: у липневому інфляційному звіті минулого року він очікував врожаю зернових у 57,9 млн тонн та олійних 21,0 млн тонн. У 2024 році їх врожай склав відповідно 56,2 млн тонн та 21,3 млн тонн.
Нацбанк уточнив із посиланням на дані МінАПК, що станом на кінець 2025 року зібрано 89% кукурудзи і 95% зернових та зернобобових культур. Водночас завдяки суттєво вищій урожайності кукурудзи загальний урожай зернових і зернобобових перевищив показник попереднього року: за оперативними даними МінАПК – на 7,4% або на 3%, якщо порівнювати з кінцевими даними Держстату.
Щодо врожаю 2026 року, то НБУ зберіг прогноз щодо зернових на рівні 62,9 млн тонн та знизив прогноз щодо олійних з 21,4 млн тонн до 20,9 млн тонн.
“У 2026–2027 роках обсяги виробництва зернових і зернобобових (62,9 млн тонн та 63,5 млн тонн відповідно) залишатимуться близькими до поточного рівня та суттєвіше зростуть у 2028 році (65,0 млн тонн). Виробництво олійних культур помірно зростатиме у 2026–2028 роках (до 22 млн тонн наприкінці прогнозного періоду) на тлі поступового поліпшення продуктивності в галузі, однак його стримуватимуть кліматичні зміни у регіонах півдня, посилені наслідками руйнування Каховської ГЕС, а також безпекові ризики”, – вважають у Нацбанку.
В той же час НБУ й надалі припускає збереження від’ємного внеску тваринництва в додану вартість сільського господарства через очікуване скорочення поголів’я та тиск з боку виробничих витрат. Проте цей внесок буде меншим, ніж очікувалося раніше, завдяки зростанню птахівництва та активному відновленню свинарства після суттєвих втрат 2024 року, зазначено у Інфляційному звіті.
Незважаючи на зростання врожаю у 2025 році порівняно із 2024 роком, за даними МінАПК, перевезення вантажів на експорт у ІV кварталі минулого року скоротилося на 23% р/р (порівняно з 34% р/р у ІІІ кварталі), насамперед за рахунок подальшого спаду морських перевезень на 22% р/р (порівняно з 30% р/р у ІІІ кварталі).
Як уточнив Нацбанк, залізничні перевезення скоротилися на 28% р/р (порівняно з 58% р/р у ІІІ кварталі), автомобільні – на 42% р/р (порівняно з 53% р/р у ІІІ кварталі).
За даними Держстату, скорочення вантажообігу прискорилося до 18% р/р у середньому в ІV кварталі з 13% в ІІІ кварталі. Зростання пасажирообігу сповільнилося до 0% р/р у середньому в ІV кварталі (порівняно зі зростанням на 7% у середньому в ІІІ кварталі).
Україна у січні 2026 року експортувала 5,0 млн тонн продукції агропромислового комплексу (АПК), що на 0,8% менше за показник попереднього місяця, повідомив Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ).
За даними аналітиків, у перший місяць року спостерігалося зростання обсягів експорту лише у сегменті зернових, тоді як за всіма іншими видами продукції зафіксовано зниження. Основною експортною позицією наразі залишається кукурудза.
У структурі експорту продукції АПК у січні 2026 року, за інформацією експертів, зернові культури зросли на 13% проти попереднього місяця і становили 3,4 млн тонн (кукурудза – 83%, пшениця – 16%), олійні культури скоротилися на 32% до 351,7 тис. тонн (соя – 63%, ріпак – 35% та соняшник – 1%), рослинні олії — на 6% до 479,7 тис. тонн (соняшникова олія – 82%, ріпакова – 10% та соєва – 7%), макухи після вилучення рослинних олій — на 32%, до 411,0 тис. тонн (соняшникова – 73%, соєва – 27%), інші види агропромислової продукції — на 15%, до 349,9 тис. тонн.
Виробник елеваторного обладнання KMZ Industries (Карлівський машинобудівний завод, Полтавська обл.) підписав угоду на виготовлення силосів і транспортного обладнання для агропідприємства з Чернігівської області, повідомила пресслужба компанії у Fаcebоok.
Згідно із повідомленням, замовник, який спеціалізується на вирощуванні кукурудзи та молочному тваринництві, планує збільшити власні потужності зі зберігання зерна для більш гнучкого управління запасами.
У межах угоди KMZ Industries виготовить три силоси на плоскому дні загальною місткістю 21 950 куб. м, оперативний силос для автовідвантаження об’ємом 90 куб. м і транспортне обладнання (норії та ланцюгові транспортери) продуктивністю 50 та 100 тонн/год.
Для реалізації проєкту господарство планує скористатися державною програмою 25%-ї компенсації вартості сільгосптехніки та обладнання вітчизняного виробництва.
Керівник регіонального представництва KMZ Industries Владислав Переходько зауважив, що цей кейс унаочнює тенденцію інвестування агровиробників у розширення наявних елеваторних майданчиків із фокусом на енергоефективності.
KMZ Industries є найбільшим виробником елеваторного обладнання в Україні та виготовляє його повний спектр, включно із силосами, зерносушарками, транспортним обладнанням і сепараторами, а також надає послуги з автоматизації та монтажу.
Компанія, за її даними, побудувала понад 5 тис. об’єктів. В експлуатації – силоси KMZ Industries сумарним обсягом понад 12,5 млн куб. м.
Як повідомляє Сербський Економіст, в Албанії у 2025 році посилилася залежність від імпорту зернових на тлі скорочення внутрішнього виробництва і зростання площ занедбаних сільгоспземель, при цьому основним постачальником зерна стала Сербія, повідомляє сайт Pamfleti.
У 2025 році Албанія ввезла понад 374 тис. тонн зерна, що майже на 40 тис. тонн більше, ніж у 2024 році, водночас основний імпорт припав на пшеницю і кукурудзу.
Агроекономіст Зеф Г’єта пов’язав зростання імпорту з відсутністю реальних реформ і державного фінансування агросектору, наголосивши, що без підтримки фермерів країна втрачає виробничий потенціал і стає більш залежною від зовнішніх поставок.
Структура поставок змінилася – Сербія вийшла на перше місце серед експортерів зерна в Албанію, тоді як раніше значні обсяги надходили з Росії та Румунії. При цьому витрати на закупівлю, за оцінкою джерела, залишилися близькими до рівня 2024 року через коротшу логістику та зміцнення національної валюти Албанії, незважаючи на зростання фізичних обсягів.
Албанія також експортувала 248 тонн зерна на суму близько 28 млн леків, що майже вдвічі більше, ніж роком раніше, проте ці обсяги залишаються незначними. Площа сільгоспугідь у країні оцінюється приблизно в 700 тис. га, при цьому площі під зерновими культурами скорочуються, а площі занедбаних земель зростають, попереджають експерти.
https://t.me/relocationrs/2148
“Кернел”, один із найбільших українських агрохолдингів, у другому кварталі 2026 фінансового року (ФР, жовтень-грудень 2025р.) переробив 995 тис. тонн олійних культур, що більше на 2% порівняно з аналогічним періодом минулого року та на 78% порівняно з попереднім кварталом, повідомив агрохолдинг у квартальному звіті.
Він уточнив, що насіння соняшнику становило 85% загального обсягу, а решта – соєві боби, які були перероблені для часткової компенсації впливу обмеженої доступності насіння соняшнику на внутрішньому ринку.
Обсяги переробки олійних культур, за інформацією агрохолдинга, у липні-грудні 2025 року зменшилися на 6% порівняно з аналогічним періодом минулого року, до 1,6 млн тонн, що є наслідком зменшення обсягів переробки за давальницькими угодами проти відповідного показника рік тому.
Реалізація харчової олії “Кернелом” у другому кварталі 2026 ФР становила 411 тис. тонн – на рівні торішнього аналогічного періоду, але сумарно показник першого півріччя на 30% перевершили результат того самого періоду рік тому завдяки більшим обсягам переробки олійних культур. В загальних обсягах реалізовної продукції 17 тис. тонн становила бутильована соняшникова олія.
Надходження до силосів у другому кварталі 2026 ФР становили 2,3 млн тонн, таким чином, за перші шість місяців 2026 ФР вони сягнули 3,5 млн тонн.
“Збільшення на 35% у річному обчисленні було підтримано вищою загальною доступністю зерна, зумовленою збільшенням врожаю кукурудзи у власному сегменті сільського господарства групи, а також збільшенням споживання зерна від сторонніх постачальників”, – пояснив агрохолдинг.
Обсяг експорту зерна “Кернелом” досяг 1,5 млн тонн у другому кварталі 2026 ФР, що на 21% більше порівняно з попереднім кварталом. У річному обчисленні обсяги зросли на 10%, що головним чином відображає низьку порівняльну базу попереднього року. Агрохолдинг додав, що загальні темпи експорту залишалися обмеженими через затримки у збиральній кампанії та продовження повільних продажів фермерам.
Пропускна здатність експортного терміналу “Кернела” у другому кварталі 2026 ФР становила 2,5 млн тонн, що на 35% більше порівняно з попереднім кварталом. Зернові культури становили 71% від загального обсягу перевезень, харчові олії – 16%, а рослинні шроти – решту.
“Водночас за півроку пропускна здатність терміналів зменшилася на 11% порівняно з аналогічним періодом минулого року на тлі посилення російських атак на українські порти Чорного моря та Дунаю в Одеській області, що призвело до тривалих тривог та порушення роботи терміналів групи”, – констатували в агрохолдингу.
“Кернел” нагадав, що в жовтні-грудні 2025 року російські безпілотники двічі пошкодили портову інфраструктуру групи в Одеській області, зокрема резервуари для зберігання рослинної олії та низку виробничих потужностей. Попередні оцінки свідчать про втрату приблизно 500 тонн соняшникової олії.
Агрохолдинг “Кернел” до війни посідав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) та її експорту (близько 12%). Є одним із найбільших виробників та продавців бутильованої олії в Україні. Крім того займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
