Як повідомляє Experts Club, Миколаївська, Дніпропетровська та Кіровоградська області стали лідерами в Україні за площами посівів озимих зернових культур під урожай 2027 року. Станом на 4 листопада аграрії цих трьох областей засіяли 1,372 млн га, або 30,9% загальноукраїнських площ, повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства України.
Найбільші площі озимих зернових зафіксовано в Миколаївській області – 500 тис. га. З них пшеницею та тритикале засіяно 401 тис. га, ячменем – 97 тис. га, житом – 2 тис. га.
На другому місці Дніпропетровська область, де озимими зерновими засіяно 475,6 тис. га. Основну частину посівів становлять пшениця та тритикале – 421,8 тис. га. Ще 52,1 тис. га відведено під ячмінь і 1,7 тис. га – під жито.
Третє місце посідає Кіровоградська область із показником 396,7 тис. га. Зокрема, під пшеницю та тритикале відведено 360,5 тис. га, під ячмінь – 34,8 тис. га, під жито – 1,4 тис. га.
До числа найбільших регіонів за посівами озимих зернових також входять Одеська область із 395 тис. га, Полтавська – 281,2 тис. га, Черкаська – 225,4 тис. га та Хмельницька – 223,3 тис. га.
Загалом у цих семи областях озимими зерновими засіяно 2,497 млн га, або 56,1% загальноукраїнських площ.
Водночас географія посівів озимого ріпаку дещо відрізняється від зернових.
Лідером за цією культурою стала Одеська область із 195 тис. га, тоді як Вінницька область посіла друге місце зі 125 тис. га. Далі йдуть Миколаївська область – 98 тис. га, Хмельницька – 85,7 тис. га та Тернопільська – 79,3 тис. га.
Таким чином, Миколаївська область одночасно входить до трійки найбільших регіонів за посівами озимих зернових і ріпаку, тоді як Одеська область є найбільшим виробничим регіоном за площею посівів озимого ріпаку.
Загалом станом на 4 листопада 2026 року аграрії України засіяли озимими зерновими 4,448 млн га, або 85,4% прогнозу. Посіви озимого ріпаку становили 1,152 млн га, або 104,2% плану.
Сукупна площа озимих зернових і ріпаку досягла 5,599 млн га.
Порівняно з відповідною датою минулого року загальна площа цих культур скоротилася приблизно на 309 тис. га, або 5,2%. При цьому скорочення зернових посівів частково компенсувалося збільшенням площ під ріпаком.
Оперативні показники посівної кампанії характеризують фактично засіяні площі станом на дату звіту і можуть змінитися після завершення осінніх польових робіт.
Джерело: Мінагрополітики, оперативні дані про посівну озимих культур від 4 листопада 2026 року.
Як повідомляє Еxperts.news, українські аграрії станом на 4 листопада 2026 року засіяли озимими зерновими культурами 4,448 млн га, що на 400,3 тис. га, або 8,3%, менше, ніж на відповідну дату минулого року, повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства України.
За даними відомства, загалом виконано 85,4% прогнозованих площ під озимими зерновими культурами, які становлять близько 5,21 млн га.
Найбільше скоротилися посіви озимої пшениці та ячменю. Зокрема, пшеницею та тритикале засіяно 3,953 млн га, або 87,1% прогнозу. Це на 350,5 тис. га, або 8,1%, менше порівняно з аналогічною датою 2025 року.
Озимим ячменем засіяно 420,5 тис. га, що становить лише 70,8% прогнозованої площі. Порівняно з минулим роком його посіви скоротилися на 58,2 тис. га, або 12,1%.
Водночас площі під озимим житом збільшилися на 12,7%, до 74,3 тис. га. Аграрії вже виконали 96,9% прогнозу за цією культурою.
Темпи сівби зернових упродовж останніх тижнів уповільнилися. За тиждень з 28 жовтня до 4 листопада площі збільшилися на 234,6 тис. га, тоді як попереднього тижня приріст становив 285,3 тис. га, а ще тижнем раніше – 536,8 тис. га.
Таким чином, тижневий приріст посівів зернових скоротився на 17,8%, а порівняно з показником двотижневої давності – більш ніж удвічі.
Загалом аграріям залишається засіяти близько 763 тис. га озимих зернових для виконання прогнозу, зокрема приблизно 588 тис. га пшениці та тритикале і 173 тис. га ячменю.
За аналогічною датою 2025 року українські аграрії засіяли 4,848 млн га озимих зернових. Тоді посіви пшениці становили 4,304 млн га, ячменю – 478,7 тис. га, жита – 65,9 тис. га.
Поточні показники характеризують хід осінньої посівної кампанії під урожай 2027 року. Остаточна площа озимих зернових залежатиме від завершення польових робіт, а майбутній урожай – також від перезимівлі посівів і погодних умов навесні.
Джерела: Мінагрополітики, оперативні дані про посівну озимих культур від 4 листопада 2026 року; офіційна статистика посівної станом на 4 листопада 2025 року.
Одеська область посідає перше місце в Україні за валовим збором зернових та зернобобових культур у 2026 році. Станом на 27 жовтня аграрії регіону зібрали 5,83 млн тонн зерна з площі 1,26 млн га, свідчать дані Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Основну частину врожаю регіону склала пшениця, якої намолочено 3,83 млн тонн.
Крім того, в Одеській області зібрано 1,50 млн тонн ячменю та близько 300 тис. тонн гороху.
Таким чином, на регіон припадає приблизно 14% загального валового збору зернових та зернобобових культур України, який сягнув 41,7 млн тонн.
Друге місце посідає Дніпропетровська область, де зібрано 2,91 млн тонн зерна з площі 740 тис. га.
Зокрема, урожай пшениці в регіоні сягнув 2,04 млн тонн, ячменю — 570 тис. тонн, гороху — 37 тис. тонн.
Трійку лідерів замикає Миколаївська область із показником 2,78 млн тонн зернових та зернобобових культур, зібраних з площі близько 700 тис. га.
У Миколаївській області намолочено 1,87 млн тонн пшениці, 650 тис. тонн ячменю та 118 тис. тонн гороху.
У сукупності три області забезпечили 11,52 млн тонн зерна, або приблизно 27,6% загальнонаціонального валового збору на звітну дату.
При цьому рейтинг регіонів за врожайністю суттєво відрізняється від розподілу за обсягами виробництва.
Найвищу середню врожайність зернових культур у 2026 році зафіксували в Сумській області — 69,8 ц/га.
На другому місці — Хмельницька область із показником 69 ц/га.
До п’ятірки найбільш врожайних регіонів також увійшли Чернівецька область із показником 64 ц/га, Вінницька — 63 ц/га та Чернігівська — 61,4 ц/га.
Для порівняння, середня врожайність зернових та зернобобових культур в Україні станом на 27 жовтня становила 50,2 ц/га.
Таким чином, показник Сумської області перевищує середній по країні приблизно на 39%, а Хмельницької — на 37%.
Відмінності між регіонами пов’язані, зокрема, зі структурою посівів, природно-кліматичними умовами та врожайністю окремих сільськогосподарських культур. Однак опублікована статистика сама по собі не дозволяє кількісно оцінити внесок кожного з цих факторів.
Згідно з даними міністерства, в Україні повністю завершено збирання пшениці, ячменю та гороху, тоді як збирання кукурудзи триває.
Тому регіональні показники загального виробництва зернових ще можуть змінитися після завершення збирання пізніх культур.
Станом на 27 жовтня 2026 року українські аграрії зібрали 7,89 млн тонн кукурудзи з площі 1,33 млн га, що на 23,9% менше, ніж станом на 31 жовтня минулого року, свідчать дані Міністерства аграрної політики та продовольства України.
За інформацією міністерства, збирання кукурудзи проведено на 29% прогнозованих площ. Середня врожайність становить 59,5 ц/га проти 61,5 ц/га минулого року, що відповідає зниженню приблизно на 3,3%.
У 2025 році станом на 31 жовтня аграрії вже зібрали 10,36 млн тонн кукурудзи з 1,68 млн га.
Таким чином, нинішнє відставання за валовим збором пов’язане насамперед із меншою площею, на якій проведено збирання, а не лише зі зниженням врожайності.
Площа обмолоченої кукурудзи у 2026 році поки що на 21,3% менша за торішній показник, наведений для порівняння.
При цьому протягом останнього тижня темпи збирання суттєво прискорилися. Валовий збір кукурудзи збільшився з 5,4 млн до 7,9 млн тонн, тобто приблизно на 2,5 млн тонн.
Незважаючи на прискорення робіт, значна частина врожаю ще залишається на полях. До кінця жовтня аграріям належить зібрати приблизно 71% прогнозованих площ кукурудзи.
Отже, робити остаточні висновки щодо валового виробництва цієї культури за проміжною статистикою поки що передчасно.
Кукурудза є однією з основних експортних сільськогосподарських культур України та важливою сировиною для комбікормової промисловості, крохмалепатокового виробництва та інших напрямків переробки.
Обсяг її виробництва впливає на експортні можливості аграрного сектору, завантаження транспортної інфраструктури та пропозицію зерна на внутрішньому ринку.
Міністерство аграрної політики та продовольства також повідомило, що загальний збір зернових та зернобобових культур в Україні досяг 41,7 млн тонн із 72% прогнозованих площ.
При цьому збирання пшениці, ячменю та гороху вже повністю завершено. Їхні валові збори перевищують торішні показники відповідно на 15,2%, 23,2% та 26,2%.
Українські аграрії станом на 27 жовтня 2026 року зібрали 41,7 млн тонн зернових та зернобобових культур з площі 8,32 млн га, або 72% прогнозованих посівних площ. Середня врожайність сягнула 50,2 ц/га проти 45,8 ц/га минулого року, повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства України.
Таким чином, врожайність зернових збільшилася приблизно на 9,6%, що дозволило компенсувати відставання у темпах збирання окремих пізніх культур.
Для порівняння: станом на 31 жовтня 2025 року аграрії зібрали 40,20 млн тонн зерна з 8,77 млн га, або 76% площ. При порівнянні показників необхідно враховувати різницю в датах звітності.
Згідно з даними міністерства, в Україні повністю завершено збирання пшениці, ячменю та гороху.
Валовий збір пшениці склав 26,24 млн тонн з площі 5,12 млн га, що на 15,2% перевищує показник минулого року, коли було зібрано 22,78 млн тонн. Середня врожайність збільшилася з 45,1 до 51,2 ц/га, або на 13,6%.
Урожай ячменю зріс на 23,2% — з 5,36 млн до 6,60 млн тонн. При цьому площа збирання збільшилася на 9,8% — до 1,48 млн га, а врожайність підвищилася з 39,7 до 44,5 ц/га.
Ще більш значне зростання зафіксовано щодо гороху. Його виробництво сягнуло 833,6 тис. тонн проти 660,7 тис. тонн минулого року, збільшившись на 26,2%.
Посівні площі під горохом зросли на 11,4 %, до 302,2 тис. га, а середня врожайність склала 27,6 ц/га проти 24,4 ц/га роком раніше.
Таким чином, зростання виробництва трьох основних ранніх зернових та зернобобових культур було забезпечено як збільшенням врожайності, так і розширенням окремих посівних площ.
Водночас збирання кукурудзи залишається на порівняно ранній стадії. Станом на 27 жовтня аграрії обмолотили лише 29 % прогнозованих площ, зібравши 7,89 млн тонн цієї культури.
Подальша динаміка загального врожаю зернових у 2026 році значною мірою залежатиме від результатів збирання кукурудзи, яка залишається однією з основних експортних культур України.
Україна входить до числа великих світових виробників та експортерів зернових культур. Пшениця та кукурудза становлять значну частину аграрного експорту країни, а ячмінь і горох постачаються як на внутрішній ринок, так і закордонним покупцям.
Агрохолдинг “Кернел” у I кварталі 2027 фінансового року (ФР, липень-2026 – червень-2027) переробив 564 тис. тонн олійних культур, що на 1% більше порівняно із I кварталом 2026ФР, тоді як обсяг продажів олії впав до аналогічного кварталу минулого фінроку на 48% – до 165 тис. тонн.
“Попри те, що обсяги переробки олійних культур залишилися загалом стабільними порівняно з минулим роком, на показники продажів суттєво вплинули перебої в портовій логістиці: протягом більшої частини кварталу відвантаження через порти Чорного моря були фактично заблоковані”, – йдеться у біржовому повідомленні компанії у п’ятницю.
“Кернел” уточнив, що порівняно із попереднім кварталом переробка скоротилася на 13% через проведення планових ремонтних робіт, що тривали один місяць; тоді як продаж олії впав 52%. Частка насіння соняшнику в загальному обсязі переробки склала 59%, тоді як решту обсягу забезпечили соя та ріпак, що дозволило підтримати загальний рівень завантаження виробничих потужностей.
Із загального обсягу реалізованої продукції 16 тис. тонн припало на фасовану соняшникову олію.
Згідно з релізом, обсяг надходження зернових та олійних культур на елеватори “Кернел” у I кварталі 2027ФР склав 969 тис. тонн, що на 21% менше порівняно з аналогічним періодом минулого року та пояснюється повільнішими темпами збору врожаю кукурудзи в господарствах групи.
Обсяг експорту зернових культур “Кернелом” з України в I кварталі 2027 ФР склав 574 тис. тонн, що на 54% менше порівняно з аналогічним періодом минулого року та на 71% менше порівняно з попереднім кварталом, йдеться у звіті.
“Експортна діяльність була суттєво обмежена через порушення морської логістики, спричинені російськими атаками на портову інфраструктуру України та комерційні судна. У відповідь на це Група перенаправила частину експортних потоків через порти на Дунаї та західні сухопутні кордони України”, – зазначив “Кернел”.
В той же час компанія уточнила, що з огляду на меншу пропускну здатність і вищі логістичні витрати, ці маршрути змогли лише частково компенсувати втрати в експорті через порти Чорного моря.
Зазначається, що аналогічним чином постраждали показники роботи експортних терміналів: у I кварталі 2027 ФР обсяг перевалки склав 742 тис. тонн, що на 59% менше порівняно з аналогічним періодом минулого року та на 73% менше порівняно з попереднім кварталом. Роботу портових об’єктів “Кернел”, пошкоджених під час атак у липні, було призупинено, тоді як загальні перебої в судноплавстві через глибоководні порти України на Чорному морі додатково обмежили пропускну здатність. Протягом звітного періоду тривали відновлювальні роботи, проте часті й тривалі повітряні тривоги неодноразово переривали процес ремонту, сказано у повідомленні.
Агрохолдинг “Кернел” до війни займав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) та її експорту (близько 12%). Є одним із найбільших виробників та продавців бутильованої олії в Україні. Крім того, займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
“Кернел” за результатами 2026 ФР (липень 2025 року – червень 2026 року) збільшив прибуток EBITDA на 20% – до $558 млн та чистий прибуток – на 35%, до $322 млн за зростання виручки на 7% – до $4,404 млрд.
