Business news from Ukraine

Угорщина працює над розширенням прикордонних пунктів пропуску з Україною для експорту зерна

Угорщина працює над розширенням прикордонних пунктів пропуску з Україною Чоп-Захонь та Лужанка-Берегшурань, щоб облаштувати коридори для експорту сільгосппродукції в обхід заблокованих РФ українських морпортів.

Про це повідомив Парламентський державний секретар Угорщини Левенте Мадяр у ході зустрічі із головою Закарпатської облради Володимиром Чубірком, організованою для вирішення питань нинішньої та майбутньої гуманітарної підтримки України Угорщиною.

Зі свого боку, голова Закарпатської облради пообіцяв у міру можливостей сприяти реалізації всіх проектів, запланованих Угорщиною для реалізації в Україні, і подарував угорському чиновнику відомі в усьому світі марки та листівку на тему російського корабля.

Як повідомлялося, Україна спільно з Угорщиною має намір звернутися до Європейського Союзу для збільшення пропускної спроможності пунктів пропуску на українсько-угорському кордоні.

“Ми разом звертатимемося до ЄС, щоб ми могли розвивати пропускну спроможність транзитних коридорів як з українського, так і з угорського боку. Ми стурбовані, яким буде продовольче забезпечення миру в результаті війни… Ми зацікавлені, щоб рух товарів прискорився. Це не тільки угорський , український чи європейський інтерес. Це глобальний інтерес”, – сказав міністр сільського господарства Угорщини Івштан Надя минулого тижня.

За даними міністра агрополітики України Миколи Сольського, Словаччина та Угорщина – логістичні коридори на європейському ринку, які не були розвинені, бо Україна експортувала агропродукцію переважно через море.

“У нас кількість пунктів пропуску на кордоні з Угорщиною менша, ніж з Румунією чи Польщею, тому ми плануємо збільшити її і вже працюємо над цим”, – наголосив український міністр.

, , ,

До портів України вже зайшли 16 торговельних суден, які здійснять перевезення зерна на зовнішні ринки

До дунайських портів України через гирло Бистре вже зайшли 16 торговельних суден, які здійснять перевезення українського зерна на зовнішні ринки, ще близько 90 чекають на рейд Сулінського каналу, повідомила пресслужба Міністерства інфраструктури.

“Станом на 20:00 12 липня 2022 року шістнадцять торговельних суден, які будуть перевозити українську аграрну продукцію на зовнішні ринки, уже пройшли каналом гирла Бистре суднового ходу р. Дунай – Чорне море й очікуватимуть на завантаження українським зерном. Ще понад 90 суден очікують на рейді каналу Суліна своєї черги аби зайти саме в українські порти”, – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що загалом на рейді румунського каналу Суліна перебувають 135 суден.

Як повідомив заступник міністра інфраструктури України Юрій Васьков, ці кораблі здійснили проходження через гирло Бистре за останні чотири доби.

“Плануємо зберігати такий темп. Відновлення судноплавства цим каналом – важливий крок, що також дасть змогу розвантажити рейд каналу Суліна та прискорити експорт зернових”, – наголосив Васьков.

За його словами, Україна проводить переговори з Румунією та Єврокомісією щодо збільшення кількості проходжень через Сулінський канал.

У пресслужбі міністерства зазначили, що проходження гирлом Бистре до українських портів на Дунаї стало можливим після звільнення від російських військ острова Зміїний.

, , ,

Україна за 8-15 липня 2022 року експортувала 280 тис тонн зернових культур

Україна за тиждень 8-15 липня 2022 року експортувала 280 тис. тонн зернових культур, що демонструє зниження темпів сільгоспекспорту на 11,9% порівняно з попереднім тижнем 1-8 липня.

Відповідні дані оприлюднено на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства у п’ятницю.

Відповідно до них, цього тижня Україна експортувала 280 тис. тонн зернових культур (40 тис. тонн щодобово), тоді як минулого тижня – 318 тис. тонн (45,4 тис. тонн/добу).

При цьому загальний експорт зернових від початку липня поточного року був на 35,4% нижчим за показники аналогічного періоду минулого року (за 1-15 липня-2021 було експортовано 926 тис. тонн). Такий спад у міністерстві пояснюють блокадою військовими кораблями РФ українських морпортів – ключовою експортною інфраструктурою країни.

Уточнюється, що загалом протягом 1-15 липня експортовано 435 тис. тонн кукурудзи (-10% до аналогічного періоду 2021 року), 119 тис. тонн пшениці (у 2,1 раза менше), 40 тис. тонн ячменю (у 4,5 раза менше) та 1,7 тис. тонн борошна (у 3,5 раза менше).

Як повідомлялося з посиланням на попередні дані Мінагрополітики, Україна в 2021/2022 маркетинговому році (МР, липень-червень) експортувала 48,51 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 8,4% вище за показники попереднього МР. Зокрема, на зовнішні ринки поставлено 18,74 млн тонн пшениці (+12,6% порівняно з аналогічною датою 2020/2021МГ), 23,54 млн тонн кукурудзи (+1,9%), 5,75 млн тонн ячменю ( +35,9%), 70,9 тис. тонн борошна (-44,1%).

Україна в 2020/2021 МР експортувала 44,72 млн тонн зернових і зернобобових культур: 16,64 млн тонн пшениці, 23,08 млн тонн кукурудзи, 4,23 млн тонн ячменю. Також на зовнішні ринки було поставлено 126,9 тис. тонн борошна та 18,4 тис. тонн жита.

,

РУМУНСЬКИЙ ПОРТ КОНСТАНЦА ЗАПУСТИВ ПЛАВУЧИЙ КРАН ДЛЯ НАВАНТАЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО ЗЕРНА – ЗМІ

Порт Констанца (Румунія) почав використовувати плавучий кран для перевантаження сільгоспкультур, що прибувають річкою Дунай на баржах із України, на комерційні кораблі для подальшого відправлення до третіх країн.

Це виключить з логістичного ланцюга необхідність перевантажувати зерно в портові зерносховища і дасть змогу наростити вантажопотік, що обробляється портом, повідомляється на сайті болгарського видання Maritime.bg.

“Компанія Transport Trade Services (TTS) запустила новий комплексний логістичний проєкт, який забезпечує значне збільшення вантажопотоку з України, що транспортується з річкових портів Рені та Ізмаїл, та їх подальшого навантаження на морські комерційні судна в порту Констанца”, – зазначається на сайті видання.

За його даними, українські зернові вантажі перевантажуватимуться плавкраном у глибоководній частині порту Констанца безпосередньо з барж, що прибули річковим транспортом на комерційні судна.

За даними видання, першим судном, завантаженим за новою логістичною моделлю, став теплохід Lausanne (прапор Сьєрра-Леоне), який прийняв 31 тис. тонн зерна з України.

Як повідомлялося, Українські експортери сільгосппродукції через завантаженість логістичних шляхів у Сулінському каналі (Румунія) змушені чекати у черзі на завантаження суден-зерновозів по 10 діб і більше, що сумарно завдає їм $500 тис. збитків на добу.

Український міністр агрополітики Микола Сольський заявив, що логістика української сільгосппродукції через Румунію може ускладнитися і сповільнитися вже у червні, коли до морпортів цієї країни почне надходити новий урожай румунської, сербської, угорської та болгарської озимої пшениці та ячменю і створить конкуренцію постачанням із України.

, , ,

СВІТОВИЙ БАНК МОЖЕ НАДАТИ “УКРЗАЛІЗНИЦІ” $200 МЛН ДЛЯ НАРОЩУВАННЯ ЕКСПОРТУ ЗЕРНА

Світовий банк може надати “Укрзалізниці” (УЗ) $200 млн для розвитку пропускної спроможності експорту зерна, про таку попередню домовленість повідомив голова правління УЗ Олександр Камишін.

“Попередньо домовилися зі Світовим банком про $200 млн фінансування наших проєктів щодо розвитку пропускної спроможності експорту зерна”, – написав він у телеграмі у вівторок за підсумками Конференції з відновлення України в Лугано (Швейцарія).

Раніше Камишін у кулуарах конференції уточнив агентству “Інтерфакс-Україна”, що в червні “Укрзалізниці” не вдалося наростити експорт зернових через логістичні обмеження.

Як повідомлялося, Україна за червень 2022 року експортувала 1,41 млн тонн зернових культур порівняно з 1,2 млн тонн у травні. Водночас експорт через порти до війни зернових культур становив 4-5 млн тонн.

, , ,

ЯПОНІЯ НАДІСЛАЛА ООН $17 МЛН ДЛЯ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ ІЗ УКРАЇНСЬКИМ ЗЕРНОМ

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) заявила у вівторок, що отримала від Японії $17 млн для зберігання українського зерна та збільшення експорту, повідомляє The Guardian.

Організація зазначила, що ці гроші підуть на пластик та модульні контейнери, необхідні для зберігання зерна, які знадобляться після збирання врожаю у липні-серпні.

Українські фермери годують себе та мільйони людей у всьому світі, зазначив представник ФАО.

“Гарантія того, що вони можуть продовжувати виробляти, безпечно зберігати та мати доступ на інші ринки, є життєво необхідною для посилення продовольчої безпеки в Україні, також важливо, щоб країни-імпортери отримували це зерно за прийнятною ціною”, – додав представник ФАО.

, ,