Прогнозовані площі посіву основних ярих культур під урожай 2023 року на контрольованій Україною території станом на 9 березня 2023 року становлять 5,7 млн га, що на 206,5 тис. га, або на 3,4% менше за показники минулого року.
Як повідомляють на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства в п’ятницю, в Україні ярими зерновими та зернобобовими культурами вже засіяно 16,1 тис. га, або 0,2% від запланованих обсягів.
Міністерство уточнило, що до 9 березня до сівби ярих культур приступила тільки Одеська область, при цьому на відповідну дату торік в Україні посів ще не починали. Так, усіма категоріями господарств у регіоні посіяно 16,1 тис. га зернових і зернобобових культур, з яких 6,7 тис. га ярої пшениці, 5,9 тис. га ярого ячменю і 3,5 тис. га гороху.
Як повідомлялося, Україна під час посівної 2022 року засіяла основними сільгоспкультурами 14,16 млн га земель, що становить 83,7% від показника 2021 року в 16,92 млн га. Загалом в умовах повномасштабного російського вторгнення було засіяно 95% від запланованих площ.
Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) оголосило про співпрацю з трьома великими українськими агрохолдингами для розвитку їхньої інфраструктури з експорту та зберігання зерна, загальні інвестиції в проєкт становитимуть $44 млн.
Як повідомляється на сайті видання CNN, ідеться про великих українських виробників агропродукції “Кернел”, “Нібулон” і Grain Alliance.
Уточнюється, що співпраця з компаніями допоможе збільшити можливості України з відвантаження зерна на зовнішні ринки в розмірі понад 3 млн тонн на рік. Інвестиції будуть спрямовані на розвиток інфраструктури зберігання сільгосппродукції та розширення елеваторів.
“Це оголошення є частиною навмисних зусиль адміністрації Байдена щодо розвитку економіки України та пом’якшення глобальної кризи продовольчої безпеки, яка загострилася після вторгнення Росії в Україну”, – уточнило видання в повідомленні.
Як повідомлялося, “Кернел” до війни посідав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (приблизно 7% світового виробництва) та її експорту (приблизно 12%), а також був найбільшим виробником і продавцем бутильованої соняшникової олії в Україні. Крім того, компанія займалася вирощуванням іншої агропродукції та її реалізацією.
У 2022 фінансовому році (ФР, липень-2021 – червень-2022) холдинг отримав $41 млн чистого збитку проти $506 млн чистого прибутку в попередньому ФР, його виручка скоротилася на 5% – до $5,332 млрд, а показник EBITDA скоротився в 3,7 раза – до $220 млн.
ТОВ “СП “Нібулон” (Миколаїв), один із найбільших операторів на зерновому ринку України, 15 квітня 2022 року отримало від Ізмаїльської міської ради (Одеська обл.) дозвіл на будівництво терміналу для перевалки зернових вантажів на земельній ділянці загальною площею 20 га.
“Нібулон” створено 1991 року. До російського військового вторгнення зернотрейдер мав 27 перевантажувальних терміналів і комплексів із приймання с/г культур, потужності для одноразового зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флот із 83 суден (із них 23 буксири), а також володів Миколаївським суднобудівним заводом.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі в 12 областях України та експортував сільгосппродукцію більш ніж у 70 країн світу.
Зернотрейдер 2021 року експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції, досягнувши рекордних обсягів постачань на зовнішні ринки в серпні – 0,7 млн тонн, четвертому кварталі – 1,88 млн тонн і в другому півріччі – 3,71 млн тонн.
Агрохолдинг Grain Alliance навесні 2022 року придбав зерновий логістичний хаб біля кордону України та Словаччини для поставок сільгосппродукції наземними шляхами в обхід українських портів, пропускна спроможність яких істотно знизилася через повномасштабне російське військове вторгнення. Перевантажувальні потужності зернового терміналу в місті Черна-над-Тисой (Словаччина) складуть до 400 тис. тонн на рік.
До війни Grain Alliance обробляв 57 тис. га в Київській, Полтавській, Чернігівській та Черкаській областях, вирощував понад 300 тис. тонн зернових і олійних на рік, і володів більш ніж тисячею голів великої рогатої худоби.
Агрохолдинг має в Україні шість зерносховищ із сумарною ємністю понад 260 тис. тонн.
Засновники ТОВ “Харвест Мун Іст” (смт Баришівка Київської обл.) і BZK Grain Alliance (Швеція) 2009 року створили спільну компанію – Grain Alliance.
Уряд Румунії у співпраці з владою Молдови збудує понтонний міст через прикордонну річку Прут, щоб поліпшити транспортування вантажів з України, переважно зерна, повідомляють на сайті польського видання Gospodarka Morska з посиланням на державного секретаря румунського міністерства транспорту Іринела Скріостяну (Irinel Scriosteanu).
За даними румунського чиновника, нову понтонну переправу побудують на тому місці, де до 1944 року стояв зруйнований потім військами радянської Червоної Армії міст між селом Бумбата (Bumbăta, Румунія) та м. Леова (Leova, Молдова).
Скріостяну утчонил, що понтонний міст використовуватимуть для руху як легкового, так і вантажного транспорту.
“Останніми місяцями уряди Румунії та Молдови оголосили про низку логістичних проєктів для поліпшення транспортування товарів з України, особливо зерна. Через російське вторгнення в Україну румунський порт Констанца має важливе значення для відвантаження зерна з цієї країни через Чорне море”, – підсумувало польське видання.
Як повідомлялося, 2022 року Румунія через російську агресію стала найбільшим імпортером українських зернових культур, хоча 2021 року не входила навіть до топ-20 його імпортерів. Її частка склала 13,6% від загальної вартості поставок Україною цієї товарної групи за кордон. За рік ця країна наростила обсяги імпорту з України у 690 разів порівняно з 2021 роком – до $1,24 млрд із $1,8 млн.
Україна з початку 2022/2023 маркетингового року (МР, липень-червень) і до 27 лютого експортувала 31,78 млн тонн зернових культур, зокрема 18,2 млн тонн кукурудзи (57,2% загального обсягу поставок), 11,24 млн тонн пшениці (35,6%) і 2,05 млн тонн ячменю (6,4%).
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики і продовольства в понеділок, темпи експорту зернових з початку поточного МР на 26,9% нижчі за показники аналогічного періоду попереднього МР, коли за кордон на зазначену дату було поставлено 43,52 млн тонн. Таким чином, 27 лютого досягнуто мінімального за сезон відставання обсягів експорту від показників минулого сезону. Для порівняння, попереднє найменше відставання від минулорічного показника в розмірі “мінус” 28,65% було зафіксовано 13 лютого.
За даними відомства, від початку 2022/2023 МР і до 27 лютого поточного року Україна експортувала 18,2 млн тонн кукурудзи (-5,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року), 11,24 млн тонн пшениці (в 1,61 раза менше), 2,05 млн тонн ячменю (менше в 2,75 раза), 15,8 тис. тонн жита (менше в 10,2 раза) і 97,7 тис. тонн борошна (+43,7%).
Уточнюється, що з початку лютого Україною експортовано 4,7 млн тонн зернових, зокрема 2,94 млн тонн кукурудзи, 1,51 млн тонн пшениці, 229 тис. тонн ячменю, 15,3 тис. тонн борошна і 3 тис. тонн жита.
Як випливає з даних міністерства, за тиждень 20-27 лютого на зовнішні ринки постачалося в середньому 192,9 тис. тонн зернових на добу, тоді як за період, що передував йому, 13-20 лютого – 165,7 тис. тонн/добу, за 3-13 лютого – 170,7 тис. тонн/добу, за 27 січня – 3 лютого – 209,4 тис. тонн/добу, за 20-27 січня – 121,1 тис. тонн/добу, за 9-20 січня – 140 тис. тонн/добу, а за 2-9 січня – 121,7 тис. тонн/добу. Таким чином, середньодобові темпи експорту за звітний період 20-27 лютого зросли на 16,4% порівняно з показником за попередній період 13-20 лютого.
Як повідомлялося, Україна у 2021/2022 МР експортувала 48,51 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 8,4% вище за показники попереднього МР, незважаючи на повномасштабне вторгнення РФ і труднощі з експортом агропродукції через блокаду українських морських портів. На зовнішні ринки було поставлено 18,74 млн тонн пшениці (на 12,6% більше за показники 2020/2021МР), 23,54 млн тонн кукурудзи (+1,9%), 5,75 млн тонн ячменю (+35,9%), 70,9 тис. тонн борошна (-44,1%).
Україна у 2020/2021 МР експортувала 44,72 млн тонн зернових і зернобобових культур: 16,64 млн тонн пшениці, 23,08 млн тонн кукурудзи, 4,23 млн тонн ячменю, 126,9 тис. тонн борошна і 18,4 тис. тонн жита.
У 2019/2020 МР Україна експортувала 56,72 млн тонн зернових і зернобобових культур.
Щодобовий обсяг експортних перевезень зерна залізницею за останній тиждень знизився в середньому на 2-3 тис. тонн на добу – до 108 тис. тонн на добу через штучні затримки в оформленні суден представниками РФ у складі інспекційних груп при Спільному координаційному центрі в Стамбулі та зниження ефективності роботи “зернового коридору”, повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи УЗ Валерій Ткачов на нараді з учасниками ринку в четвер.
“Якщо порівнювати поточні середньодобові показники з показниками тижневої давності, то можна констатувати незначне зменшення середньодобового обсягу перевезення зерна в експортному напрямку: сьогодні ми веземо в середньому 108 тис. тонн на добу, тоді як тиждень тому – 110 тис. тонн, головним чином, через зниження обсягів перевезень у бік морських портів”, – сказав Ткачов.
При цьому, за його словами, обсяги перевезення зерна в напрямку сухопутних залізничних переходів зросли в середньому на 1 тис. тонн на добу – до майже 34 тис. тонн/добу.
Загалом у лютому (дані на 22 лютого) року УЗ уже перевезла в експортному сполученні 2,37 млн т зерна.
Раніше заступник міністра відновлення Юрій Васьков у прямому ефірі Aljazeera English заявив, що з жовтня ефективність “зернового коридору” не перевищує 40% від наявних експортних потужностей.
Україна 15 лютого випустила заяву, в якій закликала міжнародне співтовариство, зокрема ООН і Туреччину як гарантів Чорноморської зернової ініціативи, зажадати від РФ негайного припинення штучних затримок у її роботі та розблокування торговельного судноплавства в українські порти Чорного моря.
Українська сторона зазначає, що представники РФ у складі інспекційних груп при Спільному координаційному центрі в Стамбулі вже кілька місяців поспіль системно затримують огляд суден, що прямують через протоку Босфор до/з українських портів. Щодня із запланованих 10 інспекцій зазвичай відбувається менше половини. Як наслідок, тільки за останні три місяці світ недоотримав 10 млн тонн українського продовольства, а черга з суден, що очікують на інспекцію, у Босфорі перевищила 140 одиниць.
Представники України наголосили, що водночас Росія користується можливістю безперешкодного торговельного судноплавства з російських чорноморських портів: обсяг перевезень через морські порти РФ в Азово-Чорноморському басейні 2022 року становив понад 250 млн тонн, що перевищило показники 2021 року.
Перевезення зернових і олійних культур з України до Польщі залізницею у 2022 році зросли у 27 разів порівняно з 2021 роком, повідомив держсекретар Міністерства інфраструктури Польщі Рафал Вебер на Міжнародній конференції з розвитку транспорту на європейському рівні, не уточнивши абсолютний показник.
Водночас голова Держагентства з відновлення та розвитку інфраструктури України Мустафа Найєм, який брав участь у конференції, зазначив, що за цей період могли з’явитися нові логістичні шляхи.
“Активність центральноєвропейських країн виявилася вирішальною в перші тижні і місяці війни, тож могли з’явитися нові логістичні шляхи”, – наводить його слова прес-служба польського міністерства на сайті відомства.
Найєм наголосив, що ситуація зі зростанням перевезень вимагає мобілізації з польського боку і подальшої інтеграції транспортних систем України та ЄС.
Подальша активізація торговельних потоків ставить Польщу перед необхідністю збільшення перевалочних потужностей портової інфраструктури, можливості якої до останнього часу були стримувальним фактором для зростання поставок зернових з України, наголошували учасники конференції.
“Порти мають бути занадто великими, щоб справлятися зі зростаючими потоками вантажів. Порт Гданськ наразі досягає своєї максимальної перевалочної потужності. Ми повинні передбачити, що станеться, і підготувати більше причалів”, – заявив на конференції директор порту “Гданськ” Лукаш Грейнке.
Минулого року найбільші польські морські порти “Гданськ”, “Гдиня” і “Щецін-Свіноуйсьце” опрацювали загалом понад 133 млн тонн вантажів, що стало рекордом, сказав заступник міністра інфраструктури Республіки Польща Ґжеґож Вітковскі.
Він наголосив, що польський уряд продовжить реалізацію амбітних проєктів у польських портах, щоб вони могли розв’язувати завдання, пов’язані з включенням транспортного коридору “Балтійське море – Чорне море – Егейське море” до основної Транс’європейської транспортної мережі ТЕН-Т.
