Агрохолдинг “Агротрейд” у 2023 році експортував зерно в 13 країн світу, найбільшими покупцями з яких стали Єгипет і Туніс, повідомила пресслужба агрохолдингу у Facebook.
Згідно з повідомленням, найбільшими покупцями зерна від “Агротрейду” стали Єгипет, Туніс, Туреччина та Іспанія. Зерно також постачалося в Італію, В’єтнам, Грецію, Угорщину, Румунію, Латвію, Кіпр, Болгарію та Австрію.
“Минулого року ми працювали переважно зі звичними для нас країнами призначення, крім Тунісу, до якого вперше експортували великі партії кукурудзи – майже 56 тис. тонн. Таким чином, ця держава одразу посіла друге місце в структурі нашої зовнішньої торгівлі. Загалом найбільші обсяги зерна в компанії придбав Єгипет – понад 35 тис. тонн кукурудзи та понад 25 тис. тонн сої. Уже традиційно великі обсяги агропродукції ми поставили до Туреччини та Іспанії. Наші південні сусіди купували сою та кукурудзу, а іспанці – пшеницю. Найменші обсяги товарів надійшли до Австрії – 320 тонн сої”, – повідомив директор департаменту зовнішньоекономічної діяльності агрохолдингу Андрій Бут.
Як повідомлялося, 2023 року “Агротрейд” поставив на світовий ринок близько 350 тис. тонн зерна. З них частка власної агропродукції склала 35% або 116 тис. тонн, а сторонніх виробників – 65% або 230 тис. тонн.
Група компаній “Агротрейд” – вертикально інтегрований холдинг повного агропромислового циклу (виробництво, переробка, зберігання і торгівля сільгосппродукцією). Обробляє понад 70 тис. га земель у Чернігівській, Сумській, Полтавській та Харківській областях. Профільні культури – соняшник, кукурудза, озима пшениця, соя та ріпак. Має власну мережу елеваторів із потужністю одночасного зберігання 570 тис. тонн.
Група також виробляє гібриди насіння кукурудзи та соняшнику, ячменю, озимої пшениці. На базі насінницького господарства “Колос” (Харківська обл.) 2014 року було побудовано насіннєвий завод потужністю 20 тис. тонн насіння на рік. У 2018 році “Агротрейд” вивела на ринок власну марку Agroseeds.
Засновник і генеральний директор “Агротрейд” Всеволод Кожем’яко.
Створений Військово-морськими силами Збройних сил України морський коридор через Дунай із серпня 2023 року забезпечив експорт майже 33,8 млн тонн вантажів, що перевищує показники роботи в рамках “зернової ініціативи”, повідомив віцепрем’єр із відновлення України – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури (Мінвідновлення) Олександр Кубраков.
“За 7 місяців через Український коридор було експортовано 33,8 млн тонн товарів. Це перевищує обсяг експорту за рік роботи “зернової ініціативи”, – написав він у соціальній мережі X.
Уточнюється, що з портів Великої Одеси було відправлено 1,14 тис. суден у 40 країн світу.
Із 33,8 млн вантажів, перевезених через український морський коридор, 23,1 млн тонн припадало на продукцію українських аграріїв. Водночас за рік роботи “зернової ініціативи” було експортовано 33 млн тонн сільськогосподарської продукції, зазначив Кубраков.
Згідно з даними Мінвідновлення, у січні 2024 року обсяг експорту аграрних вантажів через коридор становив 3,4 млн тонн при загальному обсязі експорту ним з урахуванням інших вантажів 7,8 млн тонн, у лютому – 2,7 млн тонн за поставлених за кордон загалом 8 млн тонн вантажів, у березні – 2,1 млн тонн за 6,3 млн тонн відповідно.
За даними Кубракова, наразі підходу до портів “Одеса”, “Чорноморськ” і “Південний” очікують 150 суден, які мають експортувати майже 5 млн тонн вантажів.
“Можемо говорити, що ми вийшли майже на довоєнні обсяги експорту з портів Великої Одеси, а також запровадили значно ефективніший логістичний шлях без участі держави-агресора, продовжуючи бути гарантом продовольчої безпеки світу. Це ще одна спільна перемога держави, Об’єднаних сил оборони та всієї морської інфраструктурної галузі”, – написав він у Facebook.
Раніше повідомлялося, що в лютому експорт з України морським коридором у лютому досяг рекордних 8 млн тонн. У середині березня заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Юрій Васьков повідомив, що українським морським коридором від початку роботи пройшло понад 1 тис. суден, якими перевезено вже майже 31 млн тонн.
Після отримання необхідних дозволів з боку ВМС ЗСУ коридор став працювати цілодобово.
Україна у 2023/24 маркетинговому році експортувала 31,887 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 6,8% менше, ніж роком раніше, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства з посиланням на оперативні дані Державної митної служби.
За її даними, 2,217 млн тонн зернових і зернобобових було відвантажено поточного місяця, що на 11,4% більше за минулорічний показник.
Згідно з повідомленням, у розрізі культур з початку поточного сезону Україна експортувала 12,761 млн тонн пшениці, при цьому в березні на зовнішні ринки було поставлено 989 тис. тонн); ячменю – 1,782 млн тонн (159 тис. тонн); жита – 1 тис. тонн (0); кукурудзи – 17,059 млн тонн (1,064 млн тонн).
Сумарний експорт українського борошна станом на 13 березня також поступається показнику минулого року й оцінюється в 75,7 тис. тонн (у березні – 1,7 тис. тонн), у т.ч. пшеничного – 71,9 тис. тонн (1,6 тис. тонн).
Україна станом на кінець лютого 2023/2024 маркетингового року, який стартував 1 липня, відвантажила на експорт уже понад 29,1 млн тонн зернових, зернобобових культур і борошна, повідомив голова комітету Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у Telegram.
Він уточнив, що в розрізі основних культур на зовнішні ринки було поставлено 15,8 млн тонн кукурудзи, 11,5 млн тонн пшениці та 1,6 млн тонн ячменю.
“Якщо порівнювати з аналогічною датою минулого року – то є відставання майже у 2,6 млн тонн (хоча, наприклад, по пшениці відвантажено на чверть мільйона тонн більше, ніж торік)”, – уточнив голова парламентського фінансового комітету.
Уповільнення темпів експорту зерна Гетманцев пояснив тим, що півтора місяця, у липні-першій половині серпня минулого року, коли через вихід Росії зі стамбульської зернової ініціативи морський експорт вимушено опинився на паузі, Україна мала напрацювати “альтернативний зерновий коридор”. У серпні 2023 року завдяки ЗСУ він став доступним, і в перші місяці іноземні судновласники були стриманими й обережними, уважно придивляючись, чи справді новий маршрут безпечний, нагадав він.
“У листопаді 2023 року окремі “друзі та сусіди” під штучними й надуманими приводами почали створювати нам перешкоди на сухопутному кордоні, і ці процеси тривають і досі”, – написав Гетманцев.
Голова парламентського комітету висловив упевненість, що найближчим часом Україна повністю перекриє нинішнє відставання.
Він підкреслив, що в останні місяці спостерігається повернення України на майже довоєнні експортні обсяги, морем відвантажується іноземним замовникам 90% українського зерна, залежність від сухопутного коридору на західному кордоні зменшується.
“Отже, Україна й надалі продовжить відігравати роль одного з гарантів світової продовольчої безпеки, одночасно поповнюючи скарбничку серйозними валютними надходженнями (найближчим часом аграрна продукція залишатиметься ключовою статтею українського експорту)”, – резюмував Гетманцев.