Президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган прагне домогтися підписання угоди щодо українського зерна на цьому тижні, повідомили західні ЗМІ у середу.
“В результаті переговорів у Стамбулі минулого тижня було досягнуто згоди про загальні риси процесу в рамках плану ООН. Тепер ми хочемо закріпити цю угоду, підписавши документ”, – заявив Ердоган. Він висловив сподівання, що план почне реалізовуватися найближчими днями.
Минулого тижня на переговорах Росії, Туреччини, ООН та України на тему вивезення українського зерна учасники домовилися про створення координаційного центру в Стамбулі і досягли згоди щодо системи спільного контролю зерна в портах.
Федеральний міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок повідомила, що підтримує пропозицію Єврокомісії щодо призначення центрального координатора в особі ЄС, який викупить готівкове в Україні зерно і раціонально розподілятиме його експорт існуючими логістичними каналами.
Відповідну заяву вона зробила 18 липня після відвідин румунського порту Констанца, який перевалює значні обсяги сільгоспсировини з України в умовах блокади українських морпортів, повідомляється на сайті видання Spiegel.
“Слід подумати про те, чи не скуповувати все (українське – ІФ-У) зерно, щоб потім мати можливість розподіляти його логістично набагато швидше”, – цитує видання німецького міністра.
Бербок нагадала, що через російську блокаду українських портів в Україні накопичилося 18 млн тонн готової до експорту агропродукції. Після чотиристоронніх переговорів між Україною, ГО, Туреччиною та РФ з’явилася надія на деблокаду української експортної інфраструктури у Чорному морі, проте досі важливо шукати альтернативні зернові маршрути, наприклад, через Констанцу.
Як повідомлялося, Кабінет міністрів України 28 червня схвалив проект угоди із Всесвітньою продовольчою програмою (ВПП) ООН про поновлення роботи її офісу в країні, що дозволить організації, зокрема, закуповувати продукцію АПК в українських компаній для виконання міжнародних гуманітарних програм.
Участь ЗПС передбачається у закупівлі сільськогосподарських та продовольчих товарів у українських компаній для потреб міжнародних гуманітарних проектів ООН.
Народний депутат Дмитро Соломчук у червні написав, що невизначеність з експортом українських зернових, що веде до світової продовольчої кризи та зростання цін на продовольство, можна вирішити шляхом викупу в України торішнього та нинішнього врожаїв на загальну суму $30-35 млрд через спеціально створений фонд. Це сприятиме розвитку експорту з країни та її внутрішньої переробки до АПК, а також забезпечить український агросектор обіговими коштами та можливістю продовжувати роботу в умовах військового вторгнення РФ.
Угорщина працює над розширенням прикордонних пунктів пропуску з Україною Чоп-Захонь та Лужанка-Берегшурань, щоб облаштувати коридори для експорту сільгосппродукції в обхід заблокованих РФ українських морпортів.
Про це повідомив Парламентський державний секретар Угорщини Левенте Мадяр у ході зустрічі із головою Закарпатської облради Володимиром Чубірком, організованою для вирішення питань нинішньої та майбутньої гуманітарної підтримки України Угорщиною.
Зі свого боку, голова Закарпатської облради пообіцяв у міру можливостей сприяти реалізації всіх проектів, запланованих Угорщиною для реалізації в Україні, і подарував угорському чиновнику відомі в усьому світі марки та листівку на тему російського корабля.
Як повідомлялося, Україна спільно з Угорщиною має намір звернутися до Європейського Союзу для збільшення пропускної спроможності пунктів пропуску на українсько-угорському кордоні.
“Ми разом звертатимемося до ЄС, щоб ми могли розвивати пропускну спроможність транзитних коридорів як з українського, так і з угорського боку. Ми стурбовані, яким буде продовольче забезпечення миру в результаті війни… Ми зацікавлені, щоб рух товарів прискорився. Це не тільки угорський , український чи європейський інтерес. Це глобальний інтерес”, – сказав міністр сільського господарства Угорщини Івштан Надя минулого тижня.
За даними міністра агрополітики України Миколи Сольського, Словаччина та Угорщина – логістичні коридори на європейському ринку, які не були розвинені, бо Україна експортувала агропродукцію переважно через море.
“У нас кількість пунктів пропуску на кордоні з Угорщиною менша, ніж з Румунією чи Польщею, тому ми плануємо збільшити її і вже працюємо над цим”, – наголосив український міністр.
До дунайських портів України через гирло Бистре вже зайшли 16 торговельних суден, які здійснять перевезення українського зерна на зовнішні ринки, ще близько 90 чекають на рейд Сулінського каналу, повідомила пресслужба Міністерства інфраструктури.
“Станом на 20:00 12 липня 2022 року шістнадцять торговельних суден, які будуть перевозити українську аграрну продукцію на зовнішні ринки, уже пройшли каналом гирла Бистре суднового ходу р. Дунай – Чорне море й очікуватимуть на завантаження українським зерном. Ще понад 90 суден очікують на рейді каналу Суліна своєї черги аби зайти саме в українські порти”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що загалом на рейді румунського каналу Суліна перебувають 135 суден.
Як повідомив заступник міністра інфраструктури України Юрій Васьков, ці кораблі здійснили проходження через гирло Бистре за останні чотири доби.
“Плануємо зберігати такий темп. Відновлення судноплавства цим каналом – важливий крок, що також дасть змогу розвантажити рейд каналу Суліна та прискорити експорт зернових”, – наголосив Васьков.
За його словами, Україна проводить переговори з Румунією та Єврокомісією щодо збільшення кількості проходжень через Сулінський канал.
У пресслужбі міністерства зазначили, що проходження гирлом Бистре до українських портів на Дунаї стало можливим після звільнення від російських військ острова Зміїний.
Україна за тиждень 8-15 липня 2022 року експортувала 280 тис. тонн зернових культур, що демонструє зниження темпів сільгоспекспорту на 11,9% порівняно з попереднім тижнем 1-8 липня.
Відповідні дані оприлюднено на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства у п’ятницю.
Відповідно до них, цього тижня Україна експортувала 280 тис. тонн зернових культур (40 тис. тонн щодобово), тоді як минулого тижня – 318 тис. тонн (45,4 тис. тонн/добу).
При цьому загальний експорт зернових від початку липня поточного року був на 35,4% нижчим за показники аналогічного періоду минулого року (за 1-15 липня-2021 було експортовано 926 тис. тонн). Такий спад у міністерстві пояснюють блокадою військовими кораблями РФ українських морпортів – ключовою експортною інфраструктурою країни.
Уточнюється, що загалом протягом 1-15 липня експортовано 435 тис. тонн кукурудзи (-10% до аналогічного періоду 2021 року), 119 тис. тонн пшениці (у 2,1 раза менше), 40 тис. тонн ячменю (у 4,5 раза менше) та 1,7 тис. тонн борошна (у 3,5 раза менше).
Як повідомлялося з посиланням на попередні дані Мінагрополітики, Україна в 2021/2022 маркетинговому році (МР, липень-червень) експортувала 48,51 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 8,4% вище за показники попереднього МР. Зокрема, на зовнішні ринки поставлено 18,74 млн тонн пшениці (+12,6% порівняно з аналогічною датою 2020/2021МГ), 23,54 млн тонн кукурудзи (+1,9%), 5,75 млн тонн ячменю ( +35,9%), 70,9 тис. тонн борошна (-44,1%).
Україна в 2020/2021 МР експортувала 44,72 млн тонн зернових і зернобобових культур: 16,64 млн тонн пшениці, 23,08 млн тонн кукурудзи, 4,23 млн тонн ячменю. Також на зовнішні ринки було поставлено 126,9 тис. тонн борошна та 18,4 тис. тонн жита.
Порт Констанца (Румунія) почав використовувати плавучий кран для перевантаження сільгоспкультур, що прибувають річкою Дунай на баржах із України, на комерційні кораблі для подальшого відправлення до третіх країн.
Це виключить з логістичного ланцюга необхідність перевантажувати зерно в портові зерносховища і дасть змогу наростити вантажопотік, що обробляється портом, повідомляється на сайті болгарського видання Maritime.bg.
“Компанія Transport Trade Services (TTS) запустила новий комплексний логістичний проєкт, який забезпечує значне збільшення вантажопотоку з України, що транспортується з річкових портів Рені та Ізмаїл, та їх подальшого навантаження на морські комерційні судна в порту Констанца”, – зазначається на сайті видання.
За його даними, українські зернові вантажі перевантажуватимуться плавкраном у глибоководній частині порту Констанца безпосередньо з барж, що прибули річковим транспортом на комерційні судна.
За даними видання, першим судном, завантаженим за новою логістичною моделлю, став теплохід Lausanne (прапор Сьєрра-Леоне), який прийняв 31 тис. тонн зерна з України.
Як повідомлялося, Українські експортери сільгосппродукції через завантаженість логістичних шляхів у Сулінському каналі (Румунія) змушені чекати у черзі на завантаження суден-зерновозів по 10 діб і більше, що сумарно завдає їм $500 тис. збитків на добу.
Український міністр агрополітики Микола Сольський заявив, що логістика української сільгосппродукції через Румунію може ускладнитися і сповільнитися вже у червні, коли до морпортів цієї країни почне надходити новий урожай румунської, сербської, угорської та болгарської озимої пшениці та ячменю і створить конкуренцію постачанням із України.
