Агрохолдинг “Агротрейд” у 2023-2024 маркетинговому році (МР) експортував понад 390 тис. тонн зерна, що на 10% більше, ніж у попередньому сезоні, повідомила пресслужба агрохолдингу на фейсбук-сторінці.
Згідно з повідомленням, 51,7% усіх експортних поставок склала власна агропродукція компанії, 48,3% – сторонніх виробників. Головними покупцями зерна стали країни ЄС, Північної Африки та Близького Сходу.
“Підбиваючи підсумки минулого сезону, хочу відзначити, що завдяки відкриттю українського “зернового коридору” і його ритмічній роботі нам стало значно легше працювати. Він додав прогнозованості, тому наразі ми можемо планувати поставки на довший період. Це дозволило експортували більше зерна, ніж прогнозували. У новому сезоні очікуємо, що структура торгівлі компанії частково розпочне повертатися до довоєнного формату — знову з’являться продажі на базисах EXW та CPT, а також побільшає форвардних контрактів, адже ситуація на ринку стабілізується, а конкуренція посилюється”, – зазначив директор департаменту зовнішньоекономічної діяльності групи “Агротрейд” Андрій Бут.
Серед продукції компанії найбільшим попитом у покупців користувалися кукурудза, пшениця, соя та ріпак. Загалом у сезоні 2023/24 “Агротрейд” експортував зерно до 14 країн світу.
Група компаній “Агротрейд” – вертикально інтегрований холдинг повного агропромислового циклу (виробництво, переробка, зберігання і торгівля сільгосппродукцією). Обробляє понад 70 тис. га земель у Чернігівській, Сумській, Полтавській та Харківській областях. Профільні культури – соняшник, кукурудза, озима пшениця, соя та ріпак. Має власну мережу елеваторів із потужністю одночасного зберігання 570 тис. тонн.
Група також виробляє гібриди насіння кукурудзи та соняшнику, ячменю, озимої пшениці. На базі насінницького господарства “Колос” (Харківська обл.) 2014 року було побудовано насіннєвий завод потужністю 20 тис. тонн насіння на рік. У 2018 році “Агротрейд” вивела на ринок власну марку Agroseeds.
Засновником і генеральним директором “Агротрейд” є Всеволод Кожем’яко.
Україна у 2023-2024 маркетинговому році, що завершився 30 червня 2024 року, експортувала 57,5 млн тонн зернових та олійних із врожаю у 82,8 млн тонн, водночас перехідні запаси становлять близько 7 млн тонн, повідомила Українська зернова асоціація (УЗА).
“Минулого сезону найважливішим фактором для експорту українського зерна стало відкриття Українського гуманітарного коридору, що дав змогу експортувати морським шляхом із глибоководних портів Одещини. Другим за значенням фактором стало запровадження Україною разом із міжнародними партнерами робочого механізму страхування суден, які заходять в українські порти, що здешевило витрати експортерів і, відповідно, українських агровиробників на логістику експорту”, – зазначили в асоціації.
За даними аналітиків УЗА з посиланням на інформацію Державної митної служби, у грошовому еквіваленті експорт зернових та олійних у 2023/2024 МР становив $10,76 млрд, а експорт з урахуванням продукції з них, зокрема соняшникової олії та інших олій, макухи та шроти, – $17,86 млрд.
Експорт пшениці склав 18,4 млн тонн на суму $3 млрд, при виробництві близько 22 млн тонн. У топ-3 країн-імпортерів української пшениці увійшли Іспанія, яка придбала 5,899 млн тонн, Єгипет – 1,721 млн тонн, Індонезія – 1,515 млн тонн.
Ячменю Україна поставила за кордон майже 2,5 млн тонн на $376 млн, при виробництві 5,8 млн тонн. Найактивнішими її покупцями стали Китай – 702 тис. тонн, Індонезія – 460 тис. тонн, Кіпр – 221 тис. тонн.
Кукурудзи в минулому сезоні Україна експортувала 29,3 млн тонн на суму $4,7 млрд, при виробництві минулого року – 29,6 млн тонн. Її основними покупцями стали Іспанія – 6,011 млн тонн, Китай – 4,832 млн тонн, Єгипет – 3,874 млн тонн.
Сої в інші країни реалізовано майже 3 млн тонн на суму $1,1 млрд, за врожаю 4,9 млн тонн. У топ-3 її покупців увійшли Єгипет – 956 тис. тонн, Туреччина – 674 тис. тонн, Німеччина – 235 тис. тонн.
Україна експортувала ріпаку 3,7 млн тонн на суму $1,4 млрд, при виробництві минулого року 4,5 млн тонн. Найактивніше його купували Німеччина – 1,226 млн тонн, Румунія – 609 тис. тонн, Нідерланди – 420 тис. тонн.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у 2023-2024 маркетинговому році (МР, червень-липень) перевезла 35,122 млн тонн зернових вантажів, що стало найкращим показником за останні чотири роки, повідомив заступник директора департаменту технології перевезень і комерційної роботи УЗ Валерій Ткачов на зустрічі з учасниками аграрного ринку в четвер.
За його інформацією, у червні в усіх напрямках сполучення залізницею було перевезено 3,48 млн тонн зернових – на третину більше, ніж за аналогічний місяць 2023 року.
За шість місяців поточного року УЗ перевезла 21,85 млн тонн зерна, що на 30% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
При цьому в експортному сполученні в червні транспортовано 2,558 млн тонн зерна, а за шість місяців – 18,731 млн тонн, що на 43% більше, ніж роком раніше.
Збільшилися й обсяги перевезення на експорт олії та макухи і шротів. Так, у січні-червні-2024 залізницею транспортовано 954 тис. тонн олії рослинної, що на 30% більше за минулорічний показник. Перевезення макухи і дробу за цей період зросли на 19% – до 1,41 млн тонн, резюмував Ткачов.
Аграрії шістнадцяти областей України розпочали збирання ранніх зернових і зернобобових культур і намолотили 721,4 тис. тонн зерна з 209,8 тис. га, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства у п’ятницю.
За її даними, намолочено 36,2 тис. тонн пшениці з 36,2 тис. га за врожайності 31,2 ц/га, 545,7 тис. тонн ячменю з 145,8 тис. га за врожайності 37,4 ц/га, 56,3 тис. тонн гороху з 25,9 тис. га за врожайності 21,7 ц/га.
Крім того, сім областей розпочали збирання ріпаку. Його намолочено 63,6 тис. тонн із 31,7 тис. га.
При цьому аграрії Одеської області лідирують за темпами обмолоту зернових, яких зібрано з 85,7 тис. га. Аграрії Тернопільської області лідирують за врожайністю – 78,1 ц/га.
Україна станом на 26 червня з початку 2023-2024 маркетингового року (липень-червень) експортувала 50,305 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 3,373 млн тонн було відвантажено в червні, повідомило Міністерство аграрної політики і продовольства з посиланням на дані Державної митної служби.
Згідно з повідомленням, у розрізі культур з початку поточного сезону було експортовано пшениці – 18,268 млн тонн (у червні – 831 тис. тонн), ячменю – 2,475 млн тонн (89 тис. тонн), жита – 1,6 тис. тонн, кукурудзи – 29,02 млн тонн (2,44 млн тонн).
Сумарний експорт українського борошна оцінюється в 97,3 тис. тонн (у червні – 4,8 тис. тонн), зокрема, пшеничного – 91,9 тис. тонн (у червні – 4,7 тис. тонн).
Агрохолдинг “Астарта” розпочав збиральну кампанію, під час якої планує зібрати ранні зернові з площі 61 тис. га, зокрема озиму пшеницю – з 49 тис. га, повідомила пресслужба агрохолдингу у Facebook.
“Сьогодні ми почали обмолот ріпаку. Роботи стартували на Полтавщині. Це ультраранні строки – випереджають середні багаторічні календарні показники – але прогнозовані строки збирання. Наприкінці цього тижня також плануємо розпочати збирання пшениці. Підприємства західного регіону планують початок жнив не раніше 7-9 липня. Наразі найбільші виклики вбачаємо в забезпеченні безперебійності всіх етапів жнив в умовах одночасного збирання кількох культур, через постійні повітряні тривоги та знеструмлення”, – розповів керівник управління рослинництва агрохолдингу Роман Павлик.
Аграрії агрохолдингу також завершили збирання озимого гороху з площі 599 га. Це нова для “Астарти” культура з ультраранніми термінами збирання.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
Агрохолдинг у 2023 році скоротив чистий прибуток на 5,0% – до EUR61,9 млн, а його EBITDA знизилася на 6,1% – до EUR145,77 млн за зростання виручки на 21,3% – до EUR618,93 млн.
У першому кварталі 2024 року “Астарта” скоротила чистий прибуток на 44,1% порівняно з першим кварталом попереднього року – до EUR9,02 млн, а її консолідована виручка зросла на 1,4% – до EUR165,78 млн.
