Трейдингова компанія групи ДТЕК D.Trading, що працює на ринках електроенергії, газу та вугілля, починає торгівлю зерном, повідомив глава компанії Дмитро Маляр.
“Перша угода, укладена на внутрішньому ринку, відкриває нову сторінку в історії компанії. Першу тисячу тонн відвантажено клієнту. Це перший практичний крок компанії в новому трейдинговому напрямку”, – написав Маляр у Facebook у вівторок.
Він уточнив, що агроофіс D.Trading уже працює в Одесі.
“Ми надаватимемо нові ринкові можливості виробникам сільгосппродукції та працюватимемо над розвитком експортного потенціалу”, – зазначив Маляр.
Перші проєкти щодо механізму здешевлення страхування морських перевезень у територіальних водах України вже реалізуються спільно зі страховим ринком, що сприяє безпеці морських перевезень та збільшенню обсягів українського експорту.
Таку інформацію було озвучено під час відеоспілкування першої віцепрем’єр-міністерки України – міністерки економіки Юлії Свириденко зі старшим партнером найбільшої у світі консалтингової компанії з питань управління ризиками Marsh McLennan Кріспіном Еллісоном.
“Страхування суден – один із найскладніших проєктів, у якому задіяні десятки зацікавлених учасників. Це ясно демонструє, що міжнародний страховий ринок готовий працювати в Україні. Наші подальші спільні кроки будуть спрямовані на розширення впровадження подібних страхових інструментів для інших видів експорту”, – наголосила Свириденко, яку цитують на сайті міністерства.
Як повідомлялося, новий механізм страхування морських перевезень у територіальних водах України дасть змогу здешевити вартість страхування зерна приблизно на 2,5 відсоткових пункти від вартості страхового тарифу, що дасть зернотрейдерам змогу заощадити приблизно 100-140 грн на одній тонні вантажу, а загалом сільськогосподарським товаровиробникам це додатково принесе до 4 млрд грн. Ці кошти будуть спрямовані аграріям як за допомогою збільшення ціни придбання, так і на додаткові закупівлі.
“Реалізація механізму страхування морських перевезень дасть змогу забезпечити безпеку судноплавства, сприятиме стабільності морських перевезень, а також забезпечить сталий експорт української продукції через порти країни”, – зазначають у Мінекономіки.
Українські аграрії поточного року виростили 81 млн тонн валового врожаю зернових, що склало 5-6% світового виробництва, повідомив президент Української зернової асоціації (УЗА) Микола Горбачьов.
“Україна знаходиться на таких ґрунтах, що ми залежимо від погодних факторів більше, ніж від технологій. Хоча технології в Україні за останні 20-30 років просунулися вперед, і ми, вирощуючи раніше 30 млн тонн, стали вирощувати вже 100 млн тонн. Цього року нам пощастило з погодою – врожайність за всіма культурами була вищою за середню. Ми отримали, можна сказати, рекордну врожайність по кожній із культур”, – сказав він у рамках Business Breakfast з Forbes Ukraina в середу.
За інформацією президента УЗА, це дало змогу країні компенсувати втрату 6 млн га орних земель, які нині перебувають під окупацією, а також на лінії фронту й не обробляються аграріями.
“У світі виробляється понад 2,5 млрд тонн зерна, з яких Україна цього року виростила понад 80 млн тонн. Якщо взяти в абсолютних цифрах торгівлю зерном, то Україна займає близько 5-6%. Це серйозний вплив (на світовий ринок – ІФ-У)”, – наголосив Горбачов, уточнивши водночас, що ця частка виробленого зерна не дає змоги Україні контролювати світовий ринок.
Він нагадав, що аграрії залежать не від валу виробленої продукції, а від цін на неї, і висловив сподівання, що 2023-2024 маркетинговий рік дасть змогу ще вирівняти світові ціни й українські сільгоспвиробники не опиняться у збитках.
Як повідомлялося, посіви озимої пшениці цього сезону становили 4166 тис. га (-834 тис. га до попереднього), озимого ячменю – 536 тис. га (-255 тис. га), ріпаку – 1374 тис. га (+110 тис. га).
Згідно зі скоригованим прогнозом Мінагрополітики, 2023 року аграрії зможуть зібрати 79,1 млн тонн зернових та олійних культур, з яких зернові – 57,5 млн тонн та олійні – 21,6 млн тонн.
УЗА 3 листопада поточного року оновила оцінку потенційного врожаю-2023, збільшивши її до 81,6 млн тонн зернових та олійних, що на 10,6% більше, ніж 2022 року, коли було отримано 73,8 млн тонн.
Словаччина продовжить ембарго на ввезення українського зерна з 1 січня 2024 року на невизначений термін, а також розширить перелік сільгосппродукції України, доступ для якої на внутрішній ринок країни буде закрито, повідомляє агентство ЕФЕ.
За даними агентства, яке посилається на заяву Мінсільгоспу Словаччини, наприкінці цього року спливає термін ембарго на ввезення в Словаччину українських товарів – пшениці, кукурудзи, буряків і насіння соняшнику. У Братиславі ухвалили рішення зберегти ці обмеження.
Крім цього, уряд країни вирішив розширити список української продукції, щодо якої з 1 січня 2024 року також діятиме заборона на ввезення, це ячмінь, пшеничне борошно, тростинний цукор, солод, соєві боби, мед, а також деякі інші товари.
Усі продукти, на які поширюються обмеження, можуть перетинати кордон країни тільки в запечатаному вигляді транзитом. Мета цих заходів – захист місцевих сільгоспвиробників.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у січні-жовтні 2023 року збільшило обсяг перевезення зерна та продуктів помелу на 5,8%, або на 1,32 млн т порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 24,26 млн т, ідеться у зведенні УЗ.
Згідно з документом, в експортному сполученні за 10 місяців було перевезено 17,55 млн т зерна і продуктів помелу, що на 0,7%, або 129 тис. т менше в порівнянні з аналогічним періодом 2022 року.
Загалом за 10 місяців залізницею в напрямку портів було перевезено 10,46 млн т зернових вантажів, що на 15% менше, ніж за аналогічний період 2022 року. При цьому обсяг перевезень у напрямку прикордонних переходів становив 7,09 млн т (на 31% більше).
Обсяги перевезень зернових вантажів у напрямку портів зростають із серпня, у зв’язку з початком роботи тимчасового морського коридору в порти Великої Одеси, зазначили в УЗ.
Уточнюється, що в жовтні частина перевезень зернових у напрямку портів становила 56,8%.
Раніше повідомлялося, що українським морським коридором, встановленим ВМС ЗСУ, з 10 серпня 2023 року скористалося 151 судно, з яких 121 вже вийшло ним із 4,4 млн тонн експортного вантажу.
Згідно з прогнозом заступника міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Юрія Васькова, за умови повноцінної роботи морського коридору більше ніж 50% експортних відвантажень 2024 року здійснюватимуть морем.
За результатами аналізу експортних операцій з сільськогосподарською продукцією аналітики БЕБ виявили, що за 9 місяців ризикові підприємства експортували зернові невідомого походження на 133,9 млрд грн. Це понад 20% від загальної кількості.
Наразі Бюро економічної безпеки надало свої пропозиції до Кабінету Міністрів України аби мінімізувати ризики в цьому секторі економіки.
Одним з найпоширеніших методів «чорного» експорту зерна є використання ризикових підприємств. Вони заздалегідь створюються для експорту необлікованого зерна, що придбане за готівку.
Тобто аграрії вирощують зерно та за готівку продають компаніям, що зазвичай оформлені на підставних осіб та не займаються постійною господарською діяльністю.
Ці компанії не подають документи про походження зерна або декларують у митних деклараціях удаваних виробників.
Після того, як зерно залишає межі України, його перепродають кілька разів і воно вже легально потрапляє до кінцевого покупця. В результаті валютна виручка не повертається до України, а бюджет не отримує надходжень, оскільки компанії-експортери є фіктивними.
Зазвичай кінцевим покупцем зерна є компанія нерезидент, яка передає кошти за товар іншому нерезиденту, повʼязаному з українським експортером.
Також існує схема, в якій валюта перераховується на розрахункові рахунки нерезидента, який потім закуповує товар, наприклад, у Китаї та імпортує до України, щоб потім реалізувати його за готівку та продати іншим підприємствам податковий кредит.
Задля протидії правопорушенням у цій сфері працівники Бюро економічної безпеки постійно аналізують експортні операції. За результатами такого аналізу було створено 43 аналітичні продукти та довідки, а до ДМС направлено майже 4,5 тисячі доручень щодо ініціювання огляду (переогляду) вантажів. Наприклад, за інформацією ТУ БЕБ в Одеській області митниця відмовила у митному оформленні 75 митних декларацій загальним обсягом 1,6 млн тон на суму понад 430 млн доларів.
В рамках 22 кримінальних проваджень детективи БЕБ повідомили про підозру 12 посадовим особам «ризикових» підприємств-експортерів зерна за вчинення злочинів, передбачених статтями 212 та 205-1 Кримінального кодексу України, проведено 71 обшук, 12 кримінальних проваджень вже скеровано до суду. Судами винесено 8 обвинувальних актів.
