Зменшення пропозиції на ринку житлової нерухомості Києва та стабільний попит зі сторони покупців утримують тренд на зростання цін на новобудови, до кінця року вартість квадратного метра виросте на 10-15%, повідомила агентству “Інтерфакс-Україна” група компаній DIM.
“За даними аналітиків групи компаній DIM та галузевих спостережень, якщо темпи другого півріччя не впадуть нижче, ніж у першому то за підсумками року місто отримає приблизно 12-14 тис. нових квартир, що на 15-20% менше, ніж торік. При цьому обмежена пропозиція при стабільному попиті сприятиме подальшому зростанню цін на первинному ринку на 10-15% до кінця року”, – йдеться у повідомленні групи.
За даними DIM, у першому півріччі 2025 року середня ціна на новобудови зросла приблизно на 14% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Так, на сьогодні середні вартість квадратного метра у новобудовах становить близько $1 тис./кв. м в сегменті “економ”, $1,3 тис./кв. м – у “комфорті”, $2,2 тис./кв. м – у “бізнес”, $4,4 тис./кв. м – у “преміумі”.
Водночас темпи здорожчання житла на вторинному ринку столиці повільніші: у першій половині 2025 року ціни виросли на 8-10%, середня вартість квадратного метра на “вторинці” становить $2 тис./кв. м.
За словами молодшого партнера DIM Арсенія Насіковського, можливість заїхати у готове житло є основним фактором вибору житла на вторинному ринку. Втім, подальше скорочення пропозиції новобудов у разі погіршення безпекової ситуації також зміщатиме фокус на об’єкти “вторинки”.
“Вибір між “первинкою” і “вторинкою” у 2025 році залежить від балансу між готовністю, ризиком і фінансовими можливостями покупця. Якщо покупець цінує формулу “заїжджай і живи” – обирає “вторинку”. Новобудови ж пропонують принципово інший рівень комфорту, у першу чергу – новий рівень безпеки, що дуже важливо в умовах війни, сучасні планування, енергоефективність, наявність укриттів і паркінгів”, – пояснив експерт.
За прогнозом DIM, відновлення обсягів введення новобудов до довоєнного рівня можна очікувати не раніше кінця 2027 року. На сьогодні же у продажу на ринку столиці перебуває лише 140-145 житлових комплексі, що на чверть менше, ніж до війни.
Портфель девелоперської компанії DIM складається з нерухомості у Києві та області загальною площею понад 900 тис. кв. м. В експлуатацію введено понад 3,6 тис. квартир, збудовано понад 356 тис. кв. м житлових та комерційних площ. На стадії будівництва перебувають шість проєктів загальною площею понад 346 тис. кв. м.
DIM, анализ, жито, КИЇВ, нерухомсть
Дефіцит жита у сезоні-2025/2026 буде 100%, що неминуче призведе до подорожчання житнього хліба, заявив в інтерв`ю “Інтерфакс-Україна” директор Спілки “Борошномели України” Родіон Рибчинський.
“Із упевненістю можна сказати, що на 100% в сезоні-2025/26 буде дефіцит жита. Уже зараз в Україні частково переробляється польське жито, а хлібопеки користуються балтийським житнім борошном. Це, на жаль, вже наші реалії”, – сказав він.
За словами очільника галузевої асоціації, причиною дефіциту жита є небажання сільгоспвиробників сіяти культуру, оскільки її врожайність на третину нижча, ніж у пшениці – до 40 ц/га проти 60 ц/га відповідно.
Крім того, раніше весь дефіцит покривався з Білорусі, що й призвело до скорочення обсягів виробництва жита в Україні – аграріям було складно конкурувати з поставками з Білорусі. Водночас жито не належить до числа популярних експортних культур. Попит на жито є лише на внутрішньому ринку.
Рибчинський привернув увагу, що наразі ціна на жито більше, ніж конкурентна: якщо 2024 року 1 тонна жита коштувала 6-7 тис. грн, то станом на травень 2025 року – 12-14 тис. грн.
Відповідаючи на запитання чи призведе дефіцит жита до подорожчання житнього хлібу, експерт наголосив, що однозначно подорожчає.
“Наразі ціна українського житнього борошна – 18 тис. грн за тонну, з імпортної сировини – близько 20 тис. грн, тоді як торік у травні житнє борошно коштувало 10 тис. грн. Це не просто буде зростання ціни на житній хліб – багато виробників хлібобулочних виробів просто припинять його випікати”, – наголосив він.
Очільник спілки “Борошномели України” прогнозує, що 2025/2026 маркетинговий рік Україна проживе із дефіцитом жита і купуватиме його на зовнішніх ринках за європейськими цінами. Це зробить жито цікавим для українських аграріїв. Відтак у 2026/2027 МР, найімовірніше, сільгоспвиробники збільшать площі під житом, що зможе вирівняти ситуацію на ринку.
Центральний гірничо-збагачувальний комбінат (ЦГЗК, Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи “Метінвест”, направив понад 4 млн грн на засівання 80 га промислових територій озимим житом у рамках боротьби з пиленням.
Згідно з інформацією компанії, ЦГЗК продовжує використовувати зелені технології для зменшення техногенного навантаження на довкілля. На підприємстві засіяли 80 гектарів озимого жита на сухих картах хвостосховища, на екологічний проект “Метінвест” направив понад 4 млн. грн.
При цьому наголошується, що для того, щоб рослини краще зійшли, екологи комбінату використовували мінеральні добрива селітри та нітроамофоски. На сьогоднішній день вже зійшло 80% посівів. Рослини незабаром утворюють потужну кореневу систему та наземні пагони, які стримуватимуть пил і дозволять знизити пилення більш ніж на 230 тонн на рік.
“ЦГЗК системно впроваджує зелені технології, завдяки яким суттєво знижується вплив підприємства на навколишнє середовище. Посів озимого жита на комбінаті здійснюємо вже понад п’ять років. Це хороша практика, яка має гарний ефект – рослини утворюють захисний бар’єр і не дають поширюватися пилу на пляжах хвостосховища комбінату. “, – пояснює начальник відділу охорони навколишнього середовища ЦГЗК Наталія Білозерова, яку цитує прес-служба.
При цьому нагадується, що висаджування озимих, озеленення території підприємства та прилеглих міських селищ – один із пріоритетних напрямів екологічної програми ЦГЗК. Лише за три останні роки комбінат висадив понад 3 тисячі зелених насаджень.
ЦГЗК входить до п’ятірки найбільших виробників гірничорудної сировини України. Спеціалізується на видобутку та виробництві залізорудної сировини – концентрату та котунів.
ЦГЗК входить до групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (СКМ, Донецьк) (71,24%) та група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).
Керуючою компанією групи “Метінвест” є ТОВ “Метінвест Холдінг”.
