Дефіцит жита у сезоні-2025/2026 буде 100%, що неминуче призведе до подорожчання житнього хліба, заявив в інтерв`ю “Інтерфакс-Україна” директор Спілки “Борошномели України” Родіон Рибчинський.
“Із упевненістю можна сказати, що на 100% в сезоні-2025/26 буде дефіцит жита. Уже зараз в Україні частково переробляється польське жито, а хлібопеки користуються балтийським житнім борошном. Це, на жаль, вже наші реалії”, – сказав він.
За словами очільника галузевої асоціації, причиною дефіциту жита є небажання сільгоспвиробників сіяти культуру, оскільки її врожайність на третину нижча, ніж у пшениці – до 40 ц/га проти 60 ц/га відповідно.
Крім того, раніше весь дефіцит покривався з Білорусі, що й призвело до скорочення обсягів виробництва жита в Україні – аграріям було складно конкурувати з поставками з Білорусі. Водночас жито не належить до числа популярних експортних культур. Попит на жито є лише на внутрішньому ринку.
Рибчинський привернув увагу, що наразі ціна на жито більше, ніж конкурентна: якщо 2024 року 1 тонна жита коштувала 6-7 тис. грн, то станом на травень 2025 року – 12-14 тис. грн.
Відповідаючи на запитання чи призведе дефіцит жита до подорожчання житнього хлібу, експерт наголосив, що однозначно подорожчає.
“Наразі ціна українського житнього борошна – 18 тис. грн за тонну, з імпортної сировини – близько 20 тис. грн, тоді як торік у травні житнє борошно коштувало 10 тис. грн. Це не просто буде зростання ціни на житній хліб – багато виробників хлібобулочних виробів просто припинять його випікати”, – наголосив він.
Очільник спілки “Борошномели України” прогнозує, що 2025/2026 маркетинговий рік Україна проживе із дефіцитом жита і купуватиме його на зовнішніх ринках за європейськими цінами. Це зробить жито цікавим для українських аграріїв. Відтак у 2026/2027 МР, найімовірніше, сільгоспвиробники збільшать площі під житом, що зможе вирівняти ситуацію на ринку.
Центральний гірничо-збагачувальний комбінат (ЦГЗК, Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи “Метінвест”, направив понад 4 млн грн на засівання 80 га промислових територій озимим житом у рамках боротьби з пиленням.
Згідно з інформацією компанії, ЦГЗК продовжує використовувати зелені технології для зменшення техногенного навантаження на довкілля. На підприємстві засіяли 80 гектарів озимого жита на сухих картах хвостосховища, на екологічний проект “Метінвест” направив понад 4 млн. грн.
При цьому наголошується, що для того, щоб рослини краще зійшли, екологи комбінату використовували мінеральні добрива селітри та нітроамофоски. На сьогоднішній день вже зійшло 80% посівів. Рослини незабаром утворюють потужну кореневу систему та наземні пагони, які стримуватимуть пил і дозволять знизити пилення більш ніж на 230 тонн на рік.
“ЦГЗК системно впроваджує зелені технології, завдяки яким суттєво знижується вплив підприємства на навколишнє середовище. Посів озимого жита на комбінаті здійснюємо вже понад п’ять років. Це хороша практика, яка має гарний ефект – рослини утворюють захисний бар’єр і не дають поширюватися пилу на пляжах хвостосховища комбінату. “, – пояснює начальник відділу охорони навколишнього середовища ЦГЗК Наталія Білозерова, яку цитує прес-служба.
При цьому нагадується, що висаджування озимих, озеленення території підприємства та прилеглих міських селищ – один із пріоритетних напрямів екологічної програми ЦГЗК. Лише за три останні роки комбінат висадив понад 3 тисячі зелених насаджень.
ЦГЗК входить до п’ятірки найбільших виробників гірничорудної сировини України. Спеціалізується на видобутку та виробництві залізорудної сировини – концентрату та котунів.
ЦГЗК входить до групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (СКМ, Донецьк) (71,24%) та група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).
Керуючою компанією групи “Метінвест” є ТОВ “Метінвест Холдінг”.
