Ukraine open for business

НБУ прогнозує зростання кредитування на 20–25% у 2025 році

Національний банк України (НБУ) прогнозує, що у 2025 році кредитний портфель банків зросте на 20–25%, що дозволить збалансувати вкладення в ОВДП, повідомила перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова.

“Ми очікуємо, що в 2025 році кредитний портфель зростатиме десь такими темпами – 20-25%, і це буде балансувати вкладення в ОВДП”,- сказала вона під час презентації звіту з фінансової стабільності у вівторок.

Вона зазначила, що частка кредитного портфелю в структурі банківських балансів зростає, і регулятор сподівається, що цей тренд продовжиться.

“За підсумками аналізу реального сектору, балансів підприємств ми бачимо, що з точки зору кредитних метрик бізнесу, таких як платоспроможність бізнесу, співвідношення боргів до виручки, співвідношення витрат по обслуговуванню боргів до доходів, переважна кількість підприємств знаходиться в непоганому стані”, – констатувала Рожкова.

Це свідчить про те, що бізнес зумів адаптуватися та відновитися, зокрема завдяки підтримці державними програмами. У результаті більшість підприємств нині виглядають привабливими для банків як потенційні позичальники, пояснила перша заступниця голови НБУ.

Водночас вона зазначила, що споживчого попиту недостатньо для швидкого зростання економіки, а ключову роль нині відіграє готовність бізнесу інвестувати у виробництво. Вагомим джерелом платоспроможного попиту також виступає держава, зокрема через потреби в обороноздатності, що підживлює економіку та кредитування.

“Наразі всі умови, які сьогодні є на ринку, і банківський сектор, який може надавати кредитну підтримку, хоче це робити і має для цього ресурс. Відповідно до банківського опитування, попит на кредити з боку бізнесу десь на рівні 30% приросту”, – наголосила Рожкова.

Вона зазначила, що регулятор спостерігає зростання частки позик строком від одного до трьох років у кредитному портфелі банків, що свідчить про збільшення обсягу більш довгострокового фінансування, яке часто має інвестиційний характер, зокрема це стосується нових виданих кредитів.

Як повідомлялося, члени комітету з монетарної політики НБУ зазначили, що ставки за кредитами для бізнесу зросли, але залишаються на доковідному рівні, й кредитні портфелі банків продовжують стабільно зростати.

Згідно з даними НБУ, за травень обсяг кредитів у зріс на 1,8%, або на 21 млрд грн – до 1 трлн 186,3 млрд грн, тоді як депозитів зменшився на 0,4%, або на 10,3 млрд грн – до 2 трлн 804,8 млрд грн.

NBU, КРЕДИТУВАННЯ

Угорщина суттєво посилить вимоги до придбання нерухомості іноземцями

Угорщина посилює правила придбання нерухомості іноземцями. З 1 липня вступають обмеження на купівлю житла для нерезидентів.

Іноземні громадяни, які не входять до Шенгену/ЄЕЗ, повинні будуть отримувати дозвіл від урядової комісії для купівлі об’єктів нерухомості, включаючи житлові будинки та квартири. Очікується значне обмеження угод із землею та житловими приміщеннями.

Мета змін — захистити внутрішній ринок житла від надмірного іноземного попиту, особливо в туристичних і приміських регіонах, знизити інфляцію цін і запобігти соціальній напрузі через зростання орендних ставок.

Нові зміни узгоджені з екологічними та соціальними критеріями; угоди з землею вже давно обмежені, тепер аналогічні заходи поширюються і на житлову нерухомість.

За даними Угорського центрального бюро статистики (KSH):

2023 — іноземці придбали понад 6 300 житлових одиниць, що на 1 700 менше, ніж у 2022 році, при частці майже 6 % всіх угод і 7,6 % від ціни портфеля.
2022 — пік — близько 8 000 покупок іноземцями.

Національний і категорійний склад покупців:

Німеччина — на першому місці, понад 1 470 угод у 2023 році, близько 25 % усіх покупок іноземців.
Словаччина, Румунія, Велика Британія — по 600–700 покупок кожна.
Китай — майже 600 покупок, переважно в Будапешті.
Україна — 131 покупка житла.
Всього станом на початок 2025 року в Угорщині проживають приблизно 255 450 іноземних громадян.
Введені ліміти спрямовані на зниження тиску на ціни, особливо в популярних серед іноземців районах — Будапешт, озеро Балатон, прикордонна зона.
Уряд прагне запобігти зростанню вартості житла через інвестиції нерезидентів, а також пом’якшити дефіцит доступного житла для угорців.
Нові правила вимагають узгодження і можуть уповільнити процес купівлі на 2–3 місяці.
Очікується стабілізація цін у вразливих регіонах і зниження динаміки зростання. Угорщина істотно посилить вимоги до іноземців при купівлі нерухомості.

НСЗУ перевіряє лікарні через нестачу ліків і витрат

Національна служба здоров’я України планує впродовж липня завершити моніторинг медичних закладів, законтрактованих за пакетами хірургічної та стаціонарної допомоги.

К повідомляє Міністерство охорони здоров’я, особливу увагу буде приділено наявності антибіотиків та обґрунтованості їх призначення.

Моніторинг стартував у квітні 2024 року, в його основі попередній аналіз медичних записів з електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ), фінансових звітів закладів, кількості пролікованих пацієнтів, обсягів наданих послуг і витрат на закупівлю ліків.

“За результатами аналітики НСЗУ виявила у низки закладів надзвичайно низькі витрати на медикаменти і медвироби на одного пацієнта, що викликає обґрунтовані сумніви в дотриманні умов договорів та незабезпечення пацієнтів необхідним лікуванням за державний кошт”, – зазначає МОЗ.

Відомство нагадує, що запити з вимогою надати пояснення і підтверджуючі документи отримали 206 медичних закладів. Через ненадання обґрунтованих пояснень у травні 2025 року НСЗУ зупинила оплати для 36 з них.

Під час моніторингу НСЗУ виявила, зокрема, що у двох з шести перевірених закладів, які надають допомогу у разі інсульту, яка передбачає ендоваскулярні втручання, виявлено факти використання медвиробів, які не обліковувались у закладі, що може свідчити про їх закупівлю коштом пацієнта.

Крім того, в одному з онкологічних центрів протягом січня-лютого 2025 року були відсутні необхідні витратні матеріали для застосування інфузійних помп у пацієнтів з раком молочної залози. Всього моніторинг за цим напрямком проводиться в семи медзакладах.

ЛІКІ, НСЗУ

Ощадбанк збільшив кредит для OKKO до 2,85 млрд грн

Державний Ощадбанк (Київ) майже подвоїв доступний кредитний ліміт для OKKO Group, збільшивши його з 1,5 млрд грн до 2,85 млрд грн, який надано строком на 2 роки.

“Наразі кредитний портфель OKKO Group в Ощадбанку є найбільшим серед усіх їхніх фінансових партнерів. Рівень ліквідності Ощаду дозволяє нам і надалі розширювати цей портфель відповідно до амбітних планів нашого партнера”, — наголосив заступник голови правління Ощадбанку, відповідальний за корпоративний бізнес, Юрій Каціон, слова якого наводить пресслужба фінустанови.

Підвищення кредитного ліміту дасть змогу групі ефективніше керувати операційними витратами, зокрема підтримувати необхідний рівень запасів пального, що актуально з огляду на динаміку ринку та плани щодо розширення мережі автозаправних комплексів ОККО, яка наразі налічує 410 об’єктів, йдеться у пресрелізі.

Зазначається, що Ощадбанк співпрацює з компаніями OKKO Group з 2016 року, однак партнерство суттєво посилилося після початку повномасштабної війни. У березні 2022 року, під час паливної кризи фінустанова надала одній із компаній групи овердрафт на 500 млн грн, забезпечивши їй тим самим можливість імпортування додаткового пального. Відтоді обсяг фінансування обігового капіталу зріс до 1,5 млрд грн.

OKKO Group — всеукраїнський холдинг, що об’єднує бізнеси у сферах торгівлі, будівництва, АПК, енергетики, туризму та сервісу. Основу групи становить мережа АЗК ОККО, яка також включає заклади харчування, лабораторії контролю якості пального, магазини при АЗК, гуртові продажі нафтопродуктів і супутні послуги.

Як повідомлялося, у першому кварталі 2025 року Ощадбанк уклав майже втричі більше кредитних договорів із корпоративними клієнтами, ніж за той самий період 2024 року. Торік кредитний портфель корпоративного сегмента зріс на 9,3 млрд грн порівняно із 2023 роком. Близько 34% угод, укладених у 2024-му, були спрямовані на фінансування інвестиційних проєктів.

КРЕДИТ, ОККО, ОЩАДБАНК

«ІНГО» застрахувала ризики АТ «Антонов» на майже 4 млн грн

АТ “Антонов” (Київ) 13 червня повідомило про намір укласти з АСК «ІНГО» (Київ) договір на послуги зі страхування ризиків цивільної авіації (за класами страхування 1, 5, 11), повідомляється в системі електронних закупівель Prozorro.

Цінова пропозиція АСК «ІНГО» склала 3,991 млн євро, при очікуваній вартості 4,006 млн євро.

Як повідомлялося, за класами страхування 1, 5, 11: страхування повітряних суден, страхування відповідальності авіаційного перевізника за шкоду, заподіяну пасажирам, багажу, вантажу та пошті; страхування відповідальності експлуатанта цивільного повітряного судна комерційної авіації за шкоду, заподіяну третім особам. Компанія була єдиним учасником тендеру, а також переможцем аналогічного року раніше. АТ «Страхова компанія «ІНГО» надає страхові послуги протягом 30 років. З 2017 року основним акціонером є українська бізнес-група DCH.

INGO, АТ «Антонов, страхування ризиків

Американська торговельна палата закликає Уряд та народних депутатів не допустити повернення експортного мита для олійних культур

Бізнес-спільнота, об’єднана Американською торговельною палатою в Україні (Палата), занепокоєна потенційними ризиками пов’язаними з можливістю повернення до практики запровадження експортного мита та/або квот для олійних культур.

Режим безмитної торгівлі з Європейським союзом (ЄС), який є основним покупцем українських олійних культур, є запорукою швидкої та успішної відбудови України. Водночас запровадження Україною митних або інших торговельних обмежень може поставити під загрозу переговори щодо оновлення зони вільної торгівлі з ЄС, зокрема через ризик запровадження дзеркальних обмежень на український експорт.

Також, експерти компаній-членів Палати вважать за необхідне нагадати, що досвід запровадження у 2017 році експортних мит на сою та ріпак, які були згодом скасовані у 2020 році, продемонстрував що такі заходи не призводять до значного збільшення виробництва олії. Натомість, такі обмеження створюють фінансові втрати для аграрних виробників та призводять до відповідного скорочення посівів олійних культур.

Таким чином, Палата закликає Уряд та народних депутатів не допустити повернення експортного мита та/або квот для олійних культур та не підтримувати такі ініціативи.

Джерело: https://interfax.com.ua/news/press-release/1080636.html

АМЕРИКАНСЬКА ТОРГОВЕЛЬНА ПАЛАТА, МИТО, ЭКСПОРТ