Hesburger, найбільша мережа швидкого харчування у Фінляндії, планує інвестувати понад EUR12 млн у створення щонайменше 10 нових ресторанів у західних регіонах України протягом найближчих 5 років, повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства.
Згідно з повідомленням, подальші шляхи розвитку співпраці між Україною та Фінляндією заступниця міністра аграрної політики та продовольства України Оксана Осьмачко обговорила з CEO Eastoffice of Finnish Industries Янне Харджунпаа та CEO Hesburger Ukraine Вандою Заміцькою-Бергендейл.
“У березні 2025 року Hesburger здійснив інвестицію у EUR7,3 млн, відкривши під Києвом виробничо-складський комплекс з виготовлення котлет та зберігання продукції. Потужність об’єкта становить до 6 тонн м’яса на добу, а очікуваний обсяг – обслуговування до 50 ресторанів. Створено десять нових робочих місць”, – розповіли в міністерстві і додали, що ця ініціатива стала першою фінською промисловою інвестицією в Україну з початку повномасштабної війни.
East Office of Finnish Industries − офіційне представництво фінського бізнесу, яке виконує функції координаційної платформи для провідних компаній Фінляндії з метою просування їхніх інтересів, розвитку ділових зв’язків та створення сприятливого середовища для інвестиційної та комерційної діяльності.
Серед основних членів East Office − компанії Kone, Wärtsilä, Fortum, Neste, Outokumpu, Valmet, Orion, Tikkurila, Metso та інші ключові гравці фінської економіки. Загальний річний оборот усіх компаній-учасників становить близько EUR50 млрд.
Фінська компанія Hesburger заснована Гейккі Салмела та його дружиною Кірсті Салмела і розпочала бізнес у галузі швидкого харчування в 1966 році у містечку Наанталі.
Hesburger наразі працює у дев’яти країнах і нараховує понад 480 ресторані, зокрема 269 у Фінляндії, 64 – у Литві, 53 – в Естонії, 53 – в Латвії, 32 – в Болгарії, два – в Німеччині та один у Польщі. В Україні Hesburger наразі має сім закладів у Києві та Київській області.
У Фінляндії Hesburger працевлаштовує понад 6 тис. осіб, тоді як загальна кількість співробітників загалом по мережі перевищує 9,1 тис.
Ціни на квартири в Одесі показали найбільше зростання на первинному ринку житла України в першому півріччі 2025 року – до $1130/кв. м, що на 19% більше порівняно з аналогічним періодом торік, повідомив портал нерухомості “ЛУН”.
Згідно аналітичним даним “ЛУН”, до п’ятірки міст, де ціни на новобудови виросли найбільше у січні-березні 2025 року, увійшли також Миколаїв (+8%, до $700/кв. м), Тернопіль (+7%, до $740/кв. м), Чернігів (+7%, до $750/кв. м) та Луцьк (+7%, до $930/кв. м).
На початок липня найдорожчим містом за ціною квадратного метра залишається Львів ($1370/ кв. м), де ціна в червні-2025 зросла в середньому на 2% порівняно з червнем-2024 та на 5% з початку року. У Львівській області ціни виросли на 10% та 6% відповідно, до $890/кв. м.
Квартири у новобудовах Києва додали у ціні 3% порівняно з червнем-2024 та 2% від початку року та сягнули $1290/ кв. м. У Київській області ціни виросли на 8% з початку року, до $820/кв. м.
Івано-Франківськ показав зростання на 10% у червні-2025 до червня-2024 та 3% за півроку, сягнувши $850/кв. м. При цьому в Івано-Франківській області квартири в новобудовах подорожчали тут на 19%, за півроку – на 9%, до $880/кв. м.
“ЛУН” зазначає, що у Дніпрі ціни на новобудови майже не змінилися рік до року: “плюс” 1% у червні-2025 до червня-2024, але “мінус” 1% до січня-2025 – до $1070/кв. м. Аналогічна ситуація склалася у Харкові: “мінус” 5% до червня-2024 та “плюс” 5% до січня-2025 – $660/кв.
За підсумками літнього звіту Eastern European Construction Forecasting Association (EECFA) 2025 року формується значне розшарування будівельної динаміки по регіонах.
Наводимо оновлений огляд по країнах:
• Туреччина: прогнозується значне зростання на ~19 %, підстьобуване великими інфраструктурними та держсубсидованими будівельними проектами.
• Румунія: очікується зростання обсягу галузі на ~15 %, завдяки житловим прогнозам і підтримці від ЄС.
• Болгарія: стійке зростання на ~8,5 %, засноване на об’єктах інфраструктури та цивільного будівництва.
• Словенія: помірне, але стабільне зростання — ~7 %, незважаючи на попереднє зниження.
• Сербія: продовжить стабільне зростання — ~близько 5 %, завдяки великим об’єктам, включаючи EXPO 2027, а також транспортним і житловим ініціативам.
• Україна: незважаючи на війну, прогноз позитивний, за рахунок масштабних відновлювальних та інфраструктурних програм.
• Хорватія: очікуваний помірний приріст ~2,3 %.
Країни з падінням або стагнацією
• Північна Македонія: прогнозує спад на ~3,4 %, через уповільнення інвестицій.
• Боснія і Герцеговина: зниження обсягів до ~–6,2 %, що відображає економічні труднощі.
• Албанія: очікується різке падіння до ~–7,9 % через слабкий інвестпотенціал і невизначену економіку.
EECFA (Eastern European Construction Forecasting Association) — це асоціація, яка публікує піврічні огляди та прогнози щодо будівельних ринків регіону.
В огляд включені держави Південно-Східної Європи, ЄС і країни з перехідною економікою. Прогноз охоплює як житлове, так і інфраструктурне будівництво, а також проекти в сфері охорони здоров’я, освіти та промисловості.
ПАТ «Укрнафта» оголосило тендери на міжнародне страхування «Зелена карта».
Як повідомляється в системі електронних держзакупівель «Прозорро», очікувана вартість закупівлі послуг становить 38,663 тис. грн.
Забезпечення тендерної пропозиції не потрібне.
Кінцевий термін подання – 14 липня.
За час роботи українського коридору у Чорному морі оброблено майже 5 тис. суден і перевалено понад 130 млн тонн вантажів, із яких 80 млн тонн зерно, повідомив голова ДП “Адміністрація морських портів України” (АМПУ) Олександр Семирга під час візиту федерального міністра закордонних справ Німеччини Йоганна Вадефуля і міністра закордонних справ України Андрія Сибіги в Одеський морський порт.
“З моменту запуску Українського коридору оброблено майже 5 тис. суден і перевалено понад 130 млн тонн вантажів. Із них більш як 80 млн тонн — це зерно. Портова інфраструктура постійно зазнає ворожих атак — обстріли відбуваються щотижня. Але кожен працівник галузі розуміє важливість своєї справи і ту роль, яку українські порти відіграють у підтримці глобальної продовольчої та логістичної безпеки”, — процитувала слова Семирги пресслужба АМПУ.
Міністри також оглянули будівлю Одеського морського вокзалу, яка була пошкоджена внаслідок ракетного удару РФ у вересні 2023 року. Семирга уточнив, що атаки носять системний характер — лише з липня 2023 року зафіксовано понад 80 ударів по об’єктах портової інфраструктури в Одеській області.
Обсяг грошових переказів в Україну за січень-травень 2025 року скоротився на 15,4% – до $3,5 млрд, зокрема чиста оплата праці зменшилася на 18,7%, а обсяг приватних трансфертів – на 11,2%, свідчать дані платіжного балансу Національного банку України (НБУ). Як зазначається у статистиці, за травень обсяги приватних грошових переказів зменшилися на 13,2%, до $0,7 млрд.
«Заробітна плата, яку українці отримують з-за кордону, скоротилася на 9,5%, а інші приватні перекази, що надійшли через офіційні канали, знизилися на 9,7%», – коментує Нацбанк.
Загалом обсяг переказів через офіційні канали в травні 2025 року був на 9,6% меншим, ніж у травні 2024-го, тоді як надходження через неформальні канали скоротилися на 18% у річному вимірі.
У травні 2025 року сальдо первинних доходів стало від’ємним і становило $45 млн проти профіциту $20 млн у травні 2024-го.
«Скорочення надходжень за статтею »оплата праці” (на 16,9%) відбувалося швидшими темпами, ніж зменшення виплат за доходами від інвестицій6 (на 2,7%). Профіцит балансу вторинних доходів скоротився”, – пояснює регулятор.
Водночас профіцит балансу вторинних доходів зменшився до $0,7 млрд з $1,0 млрд у травні минулого року через скорочення обсягів технічної та гуманітарної допомоги.
