Національний банк України (НБУ) минулого тижня, майже за відсутності купівлі валюти, збільшив її продаж на міжбанківському ринку на $228,1 млн, або на 33,6%, – до $906,6 млн, свідчить статистика на сайті регулятора.
Згідно з нею, це найбільший обсяг продажу валюти з середини лютого 2025 року, коли регулятор реалізував рекордні від початку року $1191,30 млн.
Дані, які Нацбанк встиг оприлюднити за цей час, свідчать, що протягом минулого тижня сальдо валютних інтервенцій було від’ємним майже щодня, за винятком понеділка, коли воно склало $1,38 млн. Уже у вівторок зафіксовано негативне сальдо в $11,5 млн, у середу – $14,5 млн, а в четвер – $6,8 млн.
Офіційний курс гривні до долара зміцнився з 41,7842 грн/$1 на початку тижня до 41,7514 грн/$1 наприкінці.
На готівковому ринку курс гривні за результатами тижня зміцнився на 5 коп.: купівля – приблизно до 41,61 грн/$1, а продаж – до близько 41,70 грн/$1.
“У липні курс долара до гривні продовжив демонструвати стабільність із незначною корекцією у вузькому діапазоні”,- зазначають експерти великого учасника ринку готівкового валютообміну “КИТ Group”.
На їхню думку, короткостроково (два-чотири тижні) коридор у 41,40–42,10 грн/$ збережеться за відсутності зовнішніх шоків або сплесків попиту з боку імпортерів.
Аналітики “КИТ Group” прогнозують, що в середньостроковій перспективі (два-чотири місяці) курс гривні може поступово знизитися до 42,20–42,80 грн/$ у разі посилення внутрішніх бюджетних витрат, зростання сезонного попиту на валюту або підвищення девальваційних очікувань серед населення та бізнесу.
У довгостроковій перспективі (понад шість місяців) експерти не очікують скорочення зовнішньої фінансової підтримки, тож найбільш імовірним сценарієм вважають поступову контрольовану девальвацію гривні до 43,00–44,50 грн/$. При цьому важливими стримувальними чинниками можуть залишатися курсова політика НБУ та сигнали уряду щодо макроекономічного курсу на 2026 рік.
https://interfax.com.ua/news/economic/1089251.html
Президент України Володимир Зеленський підписав указ про призначення Олександра Щерби надзвичайним і повноважним послом України в Південно-Африканській Республіці.
Відповідний указ №537/2025 опубліковано на сайті президента.
Олександр Щерба в 1996-2000 рр. – аташе і третій секретар в посольстві України в ФРН (Бонн, Берлін).
У 2008-2009 рр. працював в Департаменті ЄС МЗС України.
У 2013-2014 роках – радник першого віце-прем’єр-міністра України Сергія Арбузова, учасник переговорів з МВФ та ЄС щодо підготовки до підписання Угоди про асоціацію.
У 2014-2021 рр. – надзвичайний і повноважний посол України в Австрії.
Інтерес до роудшоу «Київстар», яке зараз проводить найбільший український оператор зв’язку та його материнська компанія VEON, виявився в кілька разів більшим, ніж очікувалося, повідомив голова правління та засновник VEON Огі К. Фабела ІІ в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна»
«Ми провели десятки зустрічей з інвесторами, щоб розповісти історію “Київстар”, і цих зустрічей було набагато більше, ніж ми спочатку планували… Є багато інвесторів, які вірять і хочуть бути частиною цього, тому що вони бачать прибуток і їх приваблює захист повної прозорості публічного лістингу», – сказав він.
Фабела не погодився з думкою, що інтерес інвесторів до України останнім часом знизився через затяжну війну.
“Наш досвід свідчить про величезний інтерес і ентузіазм… Ми бачимо великий інтерес до вивчення можливостей з боку інвесторів, які розуміють ситуацію: вони хочуть інвестувати в Україну не тільки тому, щоб допомогти, але й тому, що бачать для себе бізнес-перспективи«, – зазначив засновник VEON.
СЕО »Київстар” Олександр Комаров підкреслив, що компанія розкриває всі ризики безпеки, але майже три з половиною роки війни довели стійкість команди, бізнесу і в цілому України.
«Історія »Київстар” є дуже успішною. І ми хочемо бути прикладом для інших, що в часи війни все ще можна вести прибутковий бізнес, не тільки в нашому секторі, але і в багатьох інших секторах, таких як енергетика, будівництво, оборонні технології – є безліч можливостей для успішних інвестицій… Ми говоримо світові: подивіться на надзвичайну природу того, що можна зробити в Україні. І все це під час війни, тому уявіть, які були б дивовижні можливості в мирний час, коли економіка була б більш жвавою”, – заявив Фабела.
Він уточнив, що на шляху до лістингу «Київстару» на NASDAQ залишилося отримати погодження Комісії з цінних паперів США (SEC), яка перевіряє всі надані документи, роадшоу і процес зустрічей з акціонерами.
«Все йде за графіком, і наприкінці цього року ми повинні бути готові до завершення процесу підготовки до лістингу… Опосередкований лістинг “Київстар”, який, як ми сподіваємося, відбудеться цього року, – це можливість показати світу, що в Україні можна вести легальний і прибутковий бізнес», – підсумував голова правління VEON.
Як повідомлялося, в січні 2025 року VEON оголосив про підписання протоколу про наміри здійснити розміщення частини акцій «Київстару» на фондовій біржі NASDAQ. У середині березня було підписано угоду про об’єднання бізнесу (Business Combination Agreement, BCA) зі спеціалізованою компанією з придбання активів (SPAC) Cohen Circle, акції якої котируються на NASDAQ, для опосередкованого лістингу «Київстару» на біржі.
Материнською компанією «Київстар» стане Kyivstar Group Ltd, яку на NASDAQ зареєструють під тикером «KYIV» замість поточного тикера Cohen Circle (CIRR). VEON володітиме не менше 80% випущеного і неоплаченого капіталу Kyivstar Group. На момент закриття угоди вартість «Київстару» оцінювалася в $2,21 млрд.
В середині липня VEON і Cohen Circle оголосили про підписання угод про невикуп (NRAs) на загальну суму близько $52,3 млн з акредитованими інституційними інвесторами, серед яких Helikon і Clearline. Тоді зазначалося, що лістинг очікується в III кварталі цього року.
«Київстар» станом на березень 2025 року обслуговував близько 22,7 млн абонентів мобільного зв’язку і понад 1,1 млн абонентів «Домашнього Інтернету». Компанія надає послуги з використанням широкого спектру мобільних і фіксованих технологій, зокрема 4G, Big Data, Cloud solutions, сервіси для кіберзахисту, цифрове ТБ тощо, і задекларувала інвестиції в нові телеком-технології протягом 2023-2027 рр. в розмірі $1 млрд.
VEON надає конвергентний зв’язок і цифрові послуги майже 160 млн клієнтів у шести країнах, де проживає понад 7% населення світу.
Українська компанія “Мономах” заявила про відкритість, готовність до співпраці з правоохоронними органами та рішучість захищати свою ділову репутацію винятково у правовому полі, щоб захистити бізнес від економічної шкоди, яку завдало спотворення інформації в медіа про діяльність компанії.
“Ми рішуче налаштовані захищати свою репутацію в судовому порядку. Українська держава має стояти на боці тих, хто створює робочі місця, підтримує ЗСУ та діє прозоро”, – зазначається на сайті компанії.
У компанії наголосили, що не співпрацюють із РФ і Білоруссю, не мають в цих країнах жодних офіційних представництв або афілійованих компаній, маркетплейс-партнерів і не здійснювали жодних операцій після 24 лютого 2022 року.
“Ми переконані, що судом буде зроблено відповідну оцінку інформаційній атаці в ЗМІ з ознаками маніпуляції громадською думкою”, – зазначили в компанії і закликали журналістів дотримуватись професійних стандартів, перевіряти інформацію, звертатись із запитами напряму до компанії та не поширювати непідтверджені дані.
Наразі “Мономах” працює у штатному режимі.
Як повідомлялося, СБУ 16 червня оголосила у розшук співвласника виробника чаїв “Мономах” Тараса Барабаша.
Видання NV із посиланням на Міністерство внутрішніх страв (МВС) та ухвалу Солом’янського райсуду Києва повідомило, що компанія з вересня 2018 року може бути причетна до продажу своїх товарів до РФ та Білорусі. У суді зазначили, що з вересня 2018 року “Мономах”, здійснював господарську діяльність як з підприємствами-резидентами України, так і зовнішньоекономічну з суб`єктами господарювання-нерезидентами, зокрема шляхом прихованого транзиту товарів через Польщу до Білорусі та в подальшому на територію Білорусі та РФ.
АТ “Мономах” оприлюднило на своєму сайті відповідь, в якій ЗМІ звинуватили в “агресивній інформаційній атаці”, з “необгрунтованими звинуваченнями, що є спланованим тиском на український бізнес”. Компанія додала, що жодних судових рішень, якими встановлено провину посадових осіб “Мономаха”, наразі не існує, і повідомила про намір захищати ділову репутацію й правові інтереси в порядку та в спосіб, встановлений чинним законодавством.
АТ “Мономах” засновано 2000 року в Броварському районі Київської області. Основним видом діяльності є виробництво кави та чаю, оптова торгівля чаєм та кавою під ТМ Monomax, Lovare, Stefano, Ferarra, “ТРИ СЛОНИ”, “Чайні шедеври”, “Кавові шедеври”, Coffe & Tea. Кінцевими бенефіціарами компанії є Тарас та Богдан Барабаш.
Згідно з даними сервісу Opendatabot, 2024 року дохід підприємства збільшився на 26,3% – до 2,271 млрд грн, чистий прибуток – у 1,7 раза, до 303,13 млн грн, боргові зобов`язання зросли на 14% – до 426,87 млн грн, активи – на 53,6%, до 1,594 млрд грн. Чисельність персоналу зросла на 32 особи – до 382.
Майже половина усіх польських компаній, що заснували українці, було відкрито за час великої війни
Близько 30 тисяч компаній, відкритих українцями, зареєстровано у Польщі станом на початок липня 2025 року за даними польського реєстру юридичних осіб Krajowy Rejestr Sądowy (KRS). Майже половину з них було відкрито після початку повномасштабної. Найбільше українських бізнесів сконцентровано у трьох воєводствах: Mazowieckie (зокрема, Варшава), Małopolskie (Краків та регіон) та Dolnośląskie (Вроцлав та околиці).
29 044 компанії, кінцевими бенефіціарами яких є громадяни України, зареєстровано наразі в Польщі. Майже половину з них було відкрито українцями вже від початку повномасштабної війни — 13 014 бізнесів. Загалом 208 251 компанію було відкрито за останні 3,5 роки у Польщі. 6% нових бізнесів за цей час припадає на українців.
Найбільше компаній було зареєстровано українцями у 2022 році — 4780 бізнесів. Це на третину більше, ніж у 2021 році.
Найчастіше українці реєструють аналог українського ТОВ — spółka z ograniczoną odpowiedzialnością — 27 656 або 95% усіх українських бізнесів у Польщі
Також помітно зросла і кількість благодійних організацій, що заснували українці в Польщі: з 2022 року українці створили 486 фундацій. Це у 4 рази більше, ніж до початку повномасштабної.
Найбільше українських компаній сконцентровано у трьох воєводствах: Mazowieckie (зокрема, Варшава) — 11 568 компаній, Małopolskie (Краків та регіон) — 3 200 бізнесів та Dolnośląskie (Вроцлав та околиці) — 3 019.
Більшість українських компаній, зареєстрованих українцями після початку повномасштабної у Польщі — це малий бізнес. Майже 10 тисяч компаній мають статутний капітал менш ніж 10 тис. злотих. Лише у 133 бізнесів капітал понад 500 тис. злотих.
Загалом понад 7,34 млрд злотих складає капітал усіх українських компаній у польському реєстрі. З них 533 млн злотих припадає на бізнеси, відкриті після початку повномасштабної. Варто зазначити, що хоч 45% компаній було створено після початку війни, їхній загальний капітал у 12 разів менший, ніж у “довоєнного” українського бізнесу у Польщі.
Нагадаємо, що у 2024 році українці сплатили майже 1,65 млрд злотих ($414 млн) до держбюджету Польщі податків на доходи фізичних осіб та на прибуток юросіб за даними аналітичного центру міжнародної компанії з працевлаштування Gremi Personal із посиланням на Міністерство фінансів Польщі.
https://opendatabot.ua/analytics/ukrainian-business-in-Poland
Лікарі Першого медобʼєднання Львова провели унікальну операцію ALPPS на печінці 10-місячному хлопчику, фактично виростивши її частину в організмі малюка.
Як повідомляє пресслужба медоб’єднання, майже весь орган немовляти був уражений злоякісною пухлиною, а частка здорових тканин становила лише 15%.
Для порятунку пацієнта хірурги Дитячої Лікарні Святого Миколая, яке входить в Перше медобʼєднання Львова, провели вкрай рідкісну для світової медицини операцію — ALPPS, яка передбачає кардинальну резекцію, тобто майже повне видалення печінки.
Злоякісну пухлину у немовляти виявили у чотири місяці. Малюк втратив апетит, припинив набирати вагу, а його шкіра зблідла. Лікарі Лікарні Святого Миколая, де функціонує єдиний в західних областях України Центр холестатичних захворювань у дітей, виявили у малюка величезну злоякісну пухлину печінки розміром 8 см, яка розповсюдилась на всі чотири сектори цього органу. Її основна частина локалізувалась по центру — там, де проходять головні судини. Тож хлопчика віднесли до категорії пацієнтів групи високого ризику.
Підготовка до операції ALPPS тривала близько місяця. Під час першого етапу хірурги розділили частини печінки на здорову та уражену пухлиною, судини, що живили “хвору” ділянку, перетиснули так, щоб пухлина перестала рости, але орган при цьому продовжував виконувати свою функцію. Після втручання 15% відокремлених здорових тканин печінки за тиждень після операції виросли вчетверо, тож медикам вдалося з критичного малого об’єму виростити достатню кількість тканини для наступного етапу операції.
Новоутвір частково вразив нижню порожнисту вену, яка виводить очищену кров з органу. Під час другого етапу замінили уражену вену та повністю видалили хвору частину печінки. Нині хлопчик продовжує отримувати хіміотерапію.
“Результати регулярних обстежень обнадіюють: печінка регенерувала до свого повного розміру і працює без збоїв. До малюка нарешті повернувся апетит, і він почав набирати вагу. У липні Демʼянчик святкуватиме свій перший День народження”, – прокоментувала динаміку пацієнта преслужба медоб’єдання.
