Олександр Усик виборов звання абсолютного чемпіона світу перемігши Даніеля Дюбуа нокаутом у 5 раунді поєдинку.
Бій відбувся за звання абсолютного чемпіона світу у надважкій вазі за версіями WBA, WBC, IBF и WBO. Це був поєдинок-реванш: вперше боксери зустрілися на рингу в серпні 2023 року і тоді Усик нокаутував Дюбуа в 9 раунді. Усик повернув собі титул чемпіона за версією IBF, від якого змушений був відмовитися, оскільки свого часу не зміг провести обов’язковий захист титулу, і захистив чемпіонство за трьома іншими версіями.
“Хочу подякувати всій Україні, всім хлопцям, що боронять нашу країну. Отримав безліч повідомлень від різних підрозділів, що боронять Україну”, – сказав Усик по закінченні бою.
У червні 2025 року громадяни України посіли друге місце за кількістю придбаної нерухомості в Туреччині серед іноземних громадян. Про це свідчать свіжі дані Статистичного інституту Туреччини (TÜİK). Згідно з опублікованою інформацією, українці придбали 111 об’єктів нерухомості, поступившись лише росіянам, які традиційно залишаються головними іноземними інвесторами в турецький ринок житла — 326 угод за місяць.
На третьому місці опинилися громадяни Ірану (109), далі йдуть Ірак (97), Німеччина (95), Азербайджан (71), Казахстан (66), Китай (54), США (41) і Палестина (40).
Експерти пов’язують зростання інтересу до турецької нерухомості з наступними факторами:
Безвізовий режим і розвинене авіасполучення між Україною і Туреччиною;
Відносно низький поріг входу: вартість житла в Анталії, Аланії та Мерсині залишається привабливою в порівнянні з європейським ринком;
Можливість використовувати житло як засіб збереження капіталу і варіант евакуаційної адреси в умовах триваючої війни.
Крім того, в червні Туреччина зафіксувала приплив покупців з України у зв’язку з активним туристичним сезоном і інвесторами, які бажають отримати орендний дохід у валюті.
Незважаючи на загальне зниження покупок нерухомості росіянами в порівнянні з піковими значеннями 2022-2023 років, росіяни в червні 2025 року знову стали найбільшими іноземними покупцями в Туреччині. Це підтверджує триваючий тренд релокації, в тому числі у форматі постійного або тимчасового проживання на тлі міжнародної ізоляції РФ.
З урахуванням поточних геополітичних умов і привабливості турецького ринку, Україна може зберегти високі позиції в рейтингу іноземних покупців нерухомості в Туреччині і в найближчі місяці. При цьому очікується пожвавлення інтересу і з боку країн Центральної Азії та Близького Сходу.
В цілому Туреччина залишається одним з провідних напрямків для інвестицій в нерухомість серед громадян пострадянського простору.
Європейський Союз опублікував список фізичних та юридичних осіб, які потрапили до 18-го пакету санкцій проти Російської Федерації, до нього увійшли 22 російських і два китайських банки, чотири компанії, пов’язані з російським фондом прямих інвестицій, ️26 нових суб’єктів, пов’язаних з російським ВПК, а також вісім компаній військово-промислового комплексу Білорусі.
Санкційний список опубліковано в суботу, 19 липня, в Офіційному віснику.
Так, під санкції потрапили 22 російських банки:
Т-банк, банк «Санкт-Петербург», банк «Центрокредит», Яндекс банк, Сургутнефтегазбанк, Меткомбанк, Севергазбанк, Генбанк, Бистробанк, Енерготрансбанк, Татсоцбанк, банк «Зеніт», Трансстройбанк, банк “Фінам”, Озон банк, Експобанк, Локко Банк, банк «Дом.РФ», МСП Банк, Ланта Банк, Банк 131 і банк «РостФінанс».
Вперше під санкції ЄС потрапили два китайських банки за надання криптовалютних послуг: Heihe Rural Commercial Bank і Heilongjiang Suifenhe Rural Commercial Bank.
Також до санкційного списку внесено вісім компаній військово-промислового комплексу Білорусі: Белвнешпромсервіс, ОКБ ТСП, КБ «Безпілотні вертольоти», завод «Легмаш», науково-технічний центр “ЛЕМТ” БелОМО, ТОВ «Лазерні прилади та технології», Вістан, Рухсервомотор.
До санкційного списку внесено 14 осіб і 41 організацію, відповідальних за дії, які підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету і незалежності України. Таким чином, загальна кількість фізичних та юридичних осіб, включених до санкційного переліку, перевищила 2500.
За словами верховного представника ЄС із зовнішньої політики та політики безпеки Каї Каллас, цей пакет є «одним з найжорсткіших на сьогодні». “Кожна санкція послаблює здатність Росії вести війну. Послання чітке: Європа не відступить у своїй підтримці України. ЄС буде продовжувати посилювати тиск, поки Росія не припинить війну”, – підкреслила вона.
Як повідомлялося, Комітет постійних представників ЄС (Corеper) вранці 18 липня затвердив 18-й пакет санкцій Євросоюзу проти Росії.
Україна має наразі 22 млн тонн потужностей для переробки олійних культур, і олійно-екстраційні заводи (ОЕЗ) ще будуються, тож найближчим часом обсяги переробки можуть досягти 25 млн тонн, однак забезпечити їх сировиною буде непросто, повідомив перший заступник міністра аграрної політики і продовольства Тарас Висоцький.
“У нас, як показує оцінка, до 22 млн тонн потужностей (ОЕЗ – ІФ-У), і (ОЕЗ – ІФ-У) ще будуються, тобто буде 22-25 млн. Відверто, що на такий об’єм (забезпечення сировиною переробних підприємств – ІФ-У) вийти буде непросто. Суто агрономічно, агротехнологічно”, – прокоментував він на засіданні Trend&Hedge Club прийняття парламентом рішення про встановлення мита на експорт сої та ріпаку.
Висоцький пояснив, що аграрії не зможуть за рік збільшити виробництво сої за рахунок додаткового зрошення 1 млн га. Подібна інвестиція окупається впродовж 5-15 років і є “довгою історією”. Хоча таке розширення суттєво покращило б ситуацію переробників.
Не бачить заступник міністра і перспектив суттєвого потенціалу для розширення площ і збільшення врожайності для ріпаку.
“Може бути не 3-3,5 млн тонн (прогноз Мініагрополітики щодо виробництва ріпаку на сезон-2025 – ІФ-У), може бути 5 млн тонн, як 2022 року, чи 4,8 млн тонн, як 2023-го.”, – констатував він, зазначивши, що говорити про збільшення виробництва до щорічних 8-10 млн тонн складно, хоча і землі, і всі ділянки, всі території для вирощування є.
На думку Висоцького, українські аграрії можуть виростити соняшнику не 12 млн тонн у сезоні-2025, а 15 млн тонн, у перспективі максимальний врожай культури сягнути навіть 25 млн тонн.
“Це буде стеля, я заявляю, яку можна в межах контрольованих територіях України виростити. В межах контрольованих Україною територій із нинішніх 20,5 млн тонн (виробництва соняшнику – ІФ-У) реально вийти на понад 23 млн тонн. Якщо все складеться – на 25 млн тонн. Але продовж найближчих років це неможливо”, – пояснив він.
Перший заступник міністра наголосив, що галузь переробки виросла більше, ніж її можна забезпечити сировиною на перспективу до 2030 року.
“З точки зору логіки в державі мав би залишатися ринок продавця, але й питання щодо закупівель сировини на переробку не повинно так (гостро – ІФ-У) стояти”, – резюмував він.
Як повідомлялося, Верховна Рада на засіданні 16 липня підтримала законопроєкт №13134 щодо запровадження 10% експортного мита на соєві боби, насіння кользи та ріпаку (подрібнені й неподрібнені) зі щорічним зниженням ставки до 2030 року на 1% – до рівня 5%.
За інформацією Висоцького, Міністерство аграрної політики та продовольства прогнозує в сезоні-2025 виробництво олійних культур на рівні 20,5 млн тонн, зокрема, ріпаку – 3 млн тонн, сої – 5,7 млн тонн, врожай соняшнику у південних областях під загрозою через посуху і може бути нижчим за 13 млн тонн.
Через електронний каталог Prozorro Market за січень-червень 2025 року придбано медичних товарів на 14,26 млрд грн.
Як повідомляє держпідприємство “Медичні закупівлі України” (МЗУ), яке адмініструє медичну частину каталогу, цей показник на 4 млрд грн, або на 42,6%, більше, ніж у першому півріччі 2024 року.
За даними МЗУ, від часу запровадження обов’язковості закупівель через Prozorro Market замовники заощадили 2,05 млрл грн, що в середньому становить 13% від очікуваної вартості.
Крім того, відсоток закриття угод у е-каталозі за цей період склав 79% проти 70% – у відкритих торгах, а середня тривалість процедури – вісім днів проти 16 днів у відкритих торгах.
Кількість замовників за підсумками січня-червня зросла до 2420, кількість кваліфікованих постачальників – до 5294.
Електронний каталог Prozorro Market – це маркетплейс, де публічні замовники можуть легко, ефективно та ощадливо купувати необхідні товари, а постачальники – реалізовувати свою продукцію.
Бізнесмен В’ячеслав Мішалов, який володіє значними активами в декількох секторах, що в основному зосереджені в Дніпровському регіоні, вважає перспективними інвестиції в агропереробку, яка має експортні можливості, і цікавиться такими об’єктами, повідомив він в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
“Мене немає в аграрному секторі. Вирощування мене не цікавить, хоча переробка, як я вважаю, – це наступний великий український кит. Він уже величезний, але буде ще більшим, оскільки різноманітна переробка агрокультур – це нескінченний процес, дуже високотехнологічний, і в Україні ще багато місця на цій галявині для переробки чого завгодно”, – сказав Мішалов.
На його думку, в цьому секторі також багато місця для крафтових речей, тому сюди може увійти і малий бізнес.
Бізнесмен уточнив, що відсутність поки таких об’єктів в його портфелі пов’язана з тим, що в його поле зору поки не потрапили хороші команди з досвідом, необхідним в переробці.
Мішалов також повідомив, що зберігає інтерес до компанії «Дніпропрес Сталь», з числа власників якої вийшов, але має опціон на купівлю цього підприємства згідно з укладеною «досить складною угодою».
За його словами, підприємство продовжує вести дуже активну велику програму модернізації, а сам бізнесмен співпрацює з ним як консультант, радник, незалежний член наглядової ради і продавець його продукції.
«Це експортно орієнтований бізнес, на дистанції він мені дуже подобається. В Україні колись була дуже хороша школа і університети. І хоча сьогодні цього вже немає, Україна – дуже хороше місце для проектів індивідуальної металургії, »перламутрових ґудзиків”, – описав бачення перспектив цієї галузі Мішалов.
Щодо можливості інших інвестицій він зазначив, що поки що їх не планує, за винятком якихось локальних і точкових.
“Сьогодні завершуємо всі великі раніше прийняті інвестиційні рішення і нові поки що не починаємо. Потрібно якийсь час перечекати – ризики дуже високі, горизонт стабільності короткий. За таких факторів займатися великими інвестиціями точно не можна”, – описав свою позицію бізнесмен.
Він уточнив, що зараз завершує проект з альтернативної енергетики, пов’язаний з газовою генерацією, який буде готовий до анонсування протягом найближчих трьох-чотирьох місяців. «Але це, знову ж таки, вимушені заходи. Якби не було власного великого споживання, до проекту газової генерації ми, напевно, теж не пішли б, тому що ризики високі, обладнання фантастично дороге», – додав Мішалов.
За його словами, щодо його активів вже не раз були прильоти, принцип яких незрозумілий, але вони дуже точні, і щоразу збитки вимірюються десятками мільйонів гривень.
Щодо мережі Lotus з чотирьох АЗС у Дніпрі та Новомосковську і торговця нафтопродуктами «Лотус Ойл Трейдинг» бізнесмен зазначив, що ці активи зараз неліквідні через несприятливу кон’юнктуру ринку, на якому «прибутковість хороша, якщо нуль», і падає споживання.
Що стосується новинного порталу «Інформатор», то, як стверджує Мішалов, це всього лише бізнес.
“Були часи, коли це був хороший бізнес, і у мене був дуже успішний досвід продажу подібних активів. Сьогодні, напевно, не найкращий час. Але нічого – почекаємо, продамо трохи пізніше. На дистанції це хороший бізнес«, – сказав він.
За його словами, зараз »Інформатор” демонструє непогані показники, працює в соцмережах і за реальною аудиторією знаходиться близько до першої десятки.
Мішалов, який був секретарем Дніпровської міськради в 2016-2017 роках, категорично спростував плани повернення в політику. «Навіть не знаю, скільки мені потрібно доплатити, щоб я туди повернувся. Ось точно не моє», – заявив бізнесмен.
Як повідомив бізнесмен в інтерв’ю, всі його активи вже досить якісно структуровані, а управління здійснюється через АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Фортресс”. Серед інвестицій Мішалова також фінансова компанія »Є Гроші«, провайдер »Фрегат”, IT-напрямок.
Фондом, у свою чергу, керує компанія з управління активами ТОВ «КУА »МПСС” з Дніпра, власниками якої є Сергій Шишкін – 50%, Ігор Суходольський – 41% і Ольга Мухіна – 9%.
