Український ринок новорічних ялинок продовжує скорочуватися — і за кількістю дерев, і за попитом. Так, 991 тисячу ялинок цьогоріч Держлісагенство запланували для реалізації. Це на 8% менше, ніж торік. Водночас і українці купують ялинки дедалі рідше — лише 39,8 тисячі різдвяних дерев було продано станом на середину грудня. Це на 11% менше, ніж за той самий період торік. Найбільше новорічних дерев для реалізації традиційно заготовлено на Вінниччині та Житомирщині.
991 тисячу новорічних дерев було заготовлено для продажу у цьому сезоні в Україні. Це на 8% менше, ніж торік.
Втім попит на живі новорічні дерева падає ще швидше, аніж пропозиція. Так, лише 39,9 тисячі ялинок продали в Україні станом на середину грудня 2025 року. Це на 11% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Для порівняння, за весь попередній сезон лісгоспи реалізували 153,7 тисячі дерев — це на 38% менше, ніж у сезоні 2023–2024, і майже на чверть менше, ніж у 2022–2023 роках.
Найбільші обсяги святкових дерев для реалізації цього сезону зосереджені у двох регіонах: Вінниччина — 187 тисяч ялинок, або 19% від загальної кількості та Житомирщина — 142 тисячі, або 14%. Водночас саме Житомирська область залишається лідером за площею земель під вирощування хвойних — 640 гектарів. Це майже чверть від загальноукраїнської площі. За чотири роки вона скоротилася тут на 9%, але навіть на цій території росте близько 1,9 мільйона дерев.
2753,5 гектара складає загальна площа, де в Україні вирощують хвойні для новорічних свят. Це на 6% менше, ніж торік, і на 35% менше, ніж у 2021 році. У деяких регіонах скорочення виглядає особливо драматично: так, на Івано-Франківщині площі зменшилися з 9,6 гектарів у 2021 році до лише 1,7 гектара у 2025-му.
Разом із землями зменшується й кількість самих дерев. Якщо у 2021 році в Україні налічувалося майже 12,4 мільйона хвойних, то нині — близько 7,8 мільйона.
На тлі зменшення легального ринку різко скоротилася і кількість незаконних вирубок. Лише 34 випадки незаконної заготівлі новорічних дерев зафіксовано станом на початок грудня 2025 року. Третину від загальної кількості виявили на Харківщині — 10 випадків. Загалом, у минулому сезоні таких порушень було 328.
https://opendatabot.ua/analytics/legal-christmas-trees-2025
Невиконання дев’яти індикаторів у IV кварталі 2025 року в межах програми Ukraine Facility може призвести до недоотримання EUR2,3 млрд за програмою, йдеться в презентації Консорціуму #RRR4U щодо виконання індикаторів програми.
Згідно з опублікованою презентацією, за жовтень-грудень 2025 року в переліку невиконаних індикаторів – зміни до законодавства щодо держслужби, скасування призупинення дії закону про держдопомогу, набрання чинності закону “Про основні засади житлової політики”, дерегуляцію в окремих секторах, вдосконалення дозвільних процедур для інвестицій у відновлювальні джерела енергії (ВДЕ).
Також у цьому переліку названо призначення номінованого оператора ринку електричної енергії, визначення спецстатусу Національної комісії, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), підтримку розвитку ефективного та більш стійкого централізованого теплопостачання, набрання чинності закону про безпеку руху та інтероперабельність залізничного транспорту.
Крім того, залишаються невиконаними індикатори з попередніх періодів 2025 року: з першого кварталу – збільшення кадрового складу Вищого антикорупційного суду (ВАКС) (орієнтовна вартість невиконаного індикатора EUR0,3 млрд), у другому кварталі – зміни щодо перегляду декларацій доброчесності суддів та їх перевірки й реформа цифровізації виконавчого провадження (EUR0,7 млрд), у третьому – прийняття законодавства для інтеграційного пакету електроенергії (EUR0,3 млрд).
Згідно з інформацією у презентації, загалом за весь цей рік невиконання індикаторів коштувало Україні EUR3,6 млрд.
Ukraine Facility — програма фінансової підтримки України від ЄС на суму EUR50 млрд, спрямована на макроекономічну стабільність, модернізацію, відбудову та прискорення європейської інтеграції України у 2024–2027 роках. Фінансування надається траншами після підтвердження виконання Україною узгоджених структурних індикаторів. Після серпня цього року відбулася процедура оновлення Плану України порівняно із його початковою версію два роки тому.
Загальна сума допомоги Україні в рамках Ukraine Facility, яка була виділена з березня 2024 року, становить EUR26,8 млрд, що відповідає майже 70% коштів, доступних за першим напрямом Ukraine Facility. Останній транш від Єврокомісії надійшов 22 грудня в обсязі EUR2,3 млрд.
Влада Бухареста планує з 2026 року ввести туристичний збір у розмірі 2 євро за ніч з кожного гостя міста.
Збір буде стягуватися з туристів, які розміщуються в готелях і хостелах, а також в апартаментах, що здаються через платформи бронювання, включаючи Booking і Airbnb.
За оцінками мерії, надходження від нового податку можуть досягати 15 млн леїв на рік. Отримані кошти планують спрямовувати на розвиток туристичної інфраструктури, просування Бухареста як туристичного напрямку та поліпшення сервісу для гостей міста.
Румунські прикордонники не пропускають багато автомобілів, що прибувають з України, без підтвердження проходження техогляду, повідомляють очевидці.
Для перетину кордону водіям потрібно пред’явити сертифікат технічного огляду, що підтверджує справність транспортного засобу. Також необхідно мати при собі документи для в’їзду і поїздки, в тому числі паспортні документи, папери на автомобіль і страхування, а в окремих випадках – підтвердження мети поїздки і довіреність при керуванні чужим авто.
Румунська прикордонна поліція раніше вказувала, що при прикордонному контролі водій повинен пред’явити документ, що засвідчує особу, дійсне посвідчення водія, реєстраційні документи на авто і підтвердження дійсного періодичного техогляду, який повинен бути дійсний на момент пред’явлення на пункті пропуску.
Крім того, прикордонники нагадують, що митні обмеження при в’їзді в Румунію поширюються на м’ясо і молочні продукти, мед, а готівка понад 10 тис. євро підлягає декларуванню.
Акціонерне товариство «Українська оборонна промисловість» оголошує про відбір кандидатів на посади незалежних членів Наглядових рад шести ключових підприємств, повідомили в Міністерстві оборони України.
«Акціонерне товариство »Українська оборонна промисловість” оголошує про відбір кандидатів на посади незалежних членів Наглядових рад 6 ключових підприємств за напрямками: Авіабудування; Виробництво радіолокаційної техніки; Виробництво боєприпасів і спецхімії; Виробництво транспортних машин; Виробництво броньованої техніки; Суднобудування”, – йдеться в повідомленні в телеграм-каналі відомства.
Відзначається, що «Укроборонпром» прагне забезпечити формування професійного складу наглядових рад, які сприятимуть довгостроковому сталому розвитку, прозорості, ефективності та контролю над управлінням підприємствами ОПК відповідно до принципів корпоративного управління та кращих міжнародних практик.
«Отже, розпочинаємо пошук кандидатів на посади незалежних членів наглядових рад з досвідом у таких сферах: корпоративне управління; управління персоналом; наукоємне машинобудування», – інформують у Міноборони.
З деталями щодо актуальних вакансій та кваліфікаційних вимог до кандидатів можна ознайомитися на офіційному сайті «Укроборонпром» у розділі «Кар’єра». Документи для участі у відборі (розгорнуте резюме кандидата) прийматимуться до 31.12.2025 включно.
У Болгарії на тлі переходу на євро зберігаються побоювання частини населення щодо можливого зростання цін і посилення політичної напруженості, повідомляють ЗМІ.
До єврозони країна приєднається з 1 січня 2026 року, ставши 21-ю державою, яка прийняла єдину європейську валюту.
Повідомляється також про протестну кампанію під гаслом збереження болгарського лева, а за даними Eurobarometer близько 49% болгар виступають проти введення євро.
У матеріалі зазначається, що ЄЦБ і європейські інститути вказують на потенційні вигоди переходу, а фіксований курс конвертації встановлений на рівні 1,95583 лева за 1 євро.
При цьому, за даними ЗМІ, парламент Болгарії влітку посилив контрольні механізми, щоб припиняти необґрунтоване підвищення цін при зміні валюти.
Можливі сценарії подорожчання життя через введення євро: найм’якший сценарій – короткочасний ефект «округлення» в роздрібній торгівлі, коли частина цін перераховується вгору, що зазвичай дає невеликий і тимчасовий внесок в інфляцію.
Більш жорсткий сценарій – спроби окремих продавців і сервісів скористатися періодом переходу і підняти ціни ширше, ніж диктує конвертація, на тлі вже помітного зростання вартості продуктів і нерухомості в 2025 році.
Негативний сценарій для громадян – якщо зростання цін у споживчому кошику виявиться швидшим за індексацію зарплат і пенсій, реальна купівельна спроможність тимчасово знизиться навіть при формально невеликому прирості інфляції.
