ТОВ “Комфі Трейд”, яке розвиває мережу Comfy, оновило управлінську модель і запровадило роль президента компанії, яким став Ігор Хижняк, а новим генеральним директором призначили Геннадія Вербиленка.
“Компанія Comfy повідомляє про оновлення управлінської моделі, яке відбулося на початку січня 2026 року. Рішення спрямоване на посилення стратегічного та операційного управління, забезпечення управлінської спадковості та подальший сталий розвиток компанії як лідера українського ринку побутової техніки та електроніки”, – йдеться у пресрелізі компанії.
Так, нову позицію президента компанії зайняв Ігор Хижняк, який раніше обіймав посаду CEO Comfy. Згідно з повідомленням, як президент компанії він відповідатиме за формування її стратегічних пріоритетів.
Хижняк також увійшов до складу дорадчої ради компанії. Він братиме участь у визначенні стратегічних напрямів розвитку Comfy, оцінці ключових управлінських рішень та забезпеченні балансу між довгостроковими цілями компанії, очікуваннями клієнтів та розвитком ринку.
Крім того, найближчим часом Хижняк обійме посаду Chief Country Representative в Україні у компанії Torwell, що опосередковано співволодіє Comfy. Його завданням на новій посаді буде розвиток інвестиційних проєктів в Україні, повідомила пресслужба.
Новим же СЕО Comfy став Геннадій Вербиленко, який у різні роки обіймав посаду генерального директора компанії та входив до складу її дорадчої ради, а також є міноритарним акціонером Comfy.
“Comfy є зрілою, прозорою та ефективною компанією з сильними позиціями на українському ринку та чітким розумінням власної ролі й відповідальності. Сьогодні ми переходимо до наступного етапу розвитку, який потребує більш чіткого розподілу стратегічних і операційних фокусів. Запроваджені зміни посилюють управлінську модель компанії, сприяють подальшій трансформації бізнес-моделі та створюють основу для довгострокового зростання та нового рівня лідерства Comfy”, – зазначив засновник та ключовий бенефіціарний власник Comfy Станіслав Роніс, слова якого наведено у пресрелізі.
За даними YouControl, власником ТОВ “Комфі Трейд” є Comfy Holdings Limited (100%, Кіпр), кінцевими бенефіціарами – Станіслав Роніс і Світлана Гуцул.
Як повідомлялося, Comfy за дев’ять місяців 2025 року збільшив виторг на 9,7% порівняно з аналогічним періодом 2024 року, до 25,4 млрд грн. За підсумками 2024 року отримав 47 млрд 720,9 млн грн виторгу, що на 27,1% вище від показника 2023-го. 2024 рік став першим, коли компанія перевищила виторг в $1 млрд.
Криворізький гірничо-металургійний комбінат ПАТ «ArcelorMittal Кривий Ріг» (АМКР) за підсумками 2025 року наростив виробництво прокату на 1,4% порівняно з 2024 роком – до 1 млн 556,6 тис. тонн.
Це зростання сталося в умовах надзвичайних викликів: постійних атак на енергетичну інфраструктуру, дефіциту електропостачання, високих тарифів на електроенергію та складної логістики. Упродовж року металургійне виробництво працювало з обмеженнями.
Генеральний директор АМКР Мауро Лонгобардо назвав 2025 рік «роком виживання і постійної адаптації». Він зазначив, що команда зробила максимум можливого для стабілізації роботи, оптимізації витрат і збереження колективу.
Підприємство залишається найбільшим виробником сталевого прокату в Україні, спеціалізуючись на арматурі та катанці.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури та катанки. Підприємство має повний виробничий цикл, його виробничі потужності розраховані на щорічний випуск понад 6 млн тонн сталі, більш ніж 5 млн тонн прокату і понад 5,5 млн тонн чавуну.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
“Метінвест” у межах мілітарної ініціативи “Сталевий фронт” Ріната Ахметова передав 1-му корпусу Національної гвардії України (НГУ) “Азов” партію дронів на 214 млн грн, при цьому загальна допомога за рік сягнула 600 млн.
Згідно з повідомленням групи в середу, мілітарна ініціатива “Сталевий Фронт” Ахметова передала чергову масштабну партію безпілотників 1-му корпусу НГУ “Азов”. Вартість переданого обладнання становить 214 млн грн. Ця поставка стала черговим етапом системної підтримки корпусу з боку групи “Метінвест” у 2025 році.
При цьому уточнюється, що загальний обсяг допомоги корпусу “Азов” протягом року сягнув 600 млн грн. Кошти було спрямовано на забезпечення найбільш критичними технологічними рішеннями для фронту, а також на тилове й технічне забезпечення підрозділів.
“У 2025 році ми продовжили підтримку 1-го корпусу НГУ “Азов” за напрямами, які мають критичне значення для бойової роботи: РЕБ, БПЛА, зв’язок, а також тилове і технічне забезпечення. Загальний обсяг цієї допомоги складає 600 млн грн”, – зазначив керівник офісу генерального директора “Метінвесту” Олександр Водовіз.
У свою чергу у 1-му корпусі НГУ “Азов” наголосили, що ця підтримка є дуже важливою, оскільки сучасна війна вимагає постійного та оперативного оновлення технологічної бази.
“У 2025 році вимоги до оснащення зросли в рази. РЕБи, безпілотники, захищений зв’язок визначають успіх операцій і зберігають життя наших бійців”, – сказав заступник командира корпусу з логістики Іван Ігнатьєв.
Як повідомляється, з початку повномасштабної війни “Метінвест” передав різним підрозділам Сил оборони України понад 1500 БПЛА. Нещодавно чергову партію “пташок” отримала військова частина 27 Сухопутних військ ЗСУ. Серед наданого – 200 FPV-дронів, 30 дронів DJI Mavic FMC та 20 дронів DJI Mavic 3T з тепловізорами. Раніше бригада спеціального призначення “Азов” Нацгвардії України отримала від “Метінвесту” велику партію авто й обладнання на 40 млн грн.
Загалом за півтора року повномасштабної війни “Метінвест” спрямував 2 млрд грн на підтримку української армії в рамках мілітарної ініціативи “Сталевий фронт” Ріната Ахметова.
ПАТ «Запоріжжяобленерго» 13 січня оголосило тендер на обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ), повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro.
Очікувана вартість послуг – 1,713 млн грн.
Документи на участь у тендері приймаються до 21 січня.
«Запоріжжяобленерго» експлуатує розподільні електричні мережі на території Запорізької області та надає послуги з транспортування і постачання електроенергії споживачам. Протяжність повітряних ліній електропередачі становить понад 37 тис. км.
Український ринок пасивного вогнезахисту в 2025 році, за попередньою оцінкою, складає в $8-12 млн, цьому частка імпортних матеріалів знизилася з 80% у 2016 році до 17% у 2025 році, повідомляє аналітичний центр Experts Club.
“Локальне виробництво знижує собівартість порівняно з імпортними аналогами, що особливо важливо для масштабних проектів відновлення”, – цитується у матеріалі співвласник та директор “Ковлар Груп” Костянтин Калафат.
Згідно аналітичному дослідженню українського виробника засобів пасивного вогнезахисту – компанії “Ковлар Груп” на основі проміжних результатів Ukraine Recovery Conference 2025 у Римі, за умови завершення бойових дій, ринок з 2026 року може зрости до $25 млн. Очікується, що у структурі попиту домінуватимуть спеціалізовані вогнезахисні фарби (70-80%), вогнезахисні штукатурки та плити – 5-10%; системи герметизації проходів та захисту комунікацій – 5-10%; вентиляційні, димові канали та засоби для захисту деревини – близько 5%. Додатковим драйвером може стати зростання потреби в епоксидних та поліуретанових вогнезахисних системах для нафтогазової інфраструктури, енергетики та стратегічних об’єктів – сегменті, який раніше обмежувався високою вартістю імпортних аналогів.
Experts Club зазначає, що на тлі війни та логістичних обмежень триває імпортозаміщення, а на ринку у 2025 році одночасно були присутні українські виробники та міжнародні бренди через постачальників та сертифіковані системи, зокрема, Ammokote, Hensotherm, Defens, Promapaint, Steelguard. Лідером сегменту у публічних оцінках називається “Ковлар Груп”, яка заявляє про частку близько 65% ринку вогнезахисних матеріалів України та портфелі понад 25 позицій засобів вогнезахисту та супутніх матеріалів; серед помітних українських виробників також згадуються “Капітель Дніпро” та НВП “Спецматеріали”.
Як повідомляє Сербський Економіст, Чорногорія посилює вимоги до отримання та продовження тимчасової посвідки на проживання (ВНЖ) для іноземців за двома популярними підставами – володіння нерухомістю та управління бізнесом. Закон про зміни до Закону про іноземців опублікований в Službeni list Crne Gore (№ 3/2026).
У парламентських поправках, що стали частиною підсумкового тексту, мінімальна «вартість» об’єкта для ВНЖ на підставі володіння нерухомістю фіксується на рівні не нижче 150 тис. євро. Як підтвердження вказується рішення податкового органу (база для податку на нерухомість), а правило не застосовується до громадян ЄС, ЄЕЗ і Швейцарії.
Примітно, що спочатку урядовий варіант пропонував вищий поріг – 200 тис. євро – і був прив’язаний до оцінки податкового органу; саме цей рівень раніше викликав дискусії в бізнес-спільноті та серед учасників ринку нерухомості.
У частині продовження ВНЖ для підприємців і виконавчих директорів влада переформатувала підхід. Профільний комітет парламенту зафіксував, що уряд вніс поправки, які скасовують вимогу працевлаштування громадян Чорногорії як умову продовження, і замінив її на необхідність надати доказ погашених податкових зобов’язань у мінімальному розмірі 5 тис. євро на рік.
Зв’язок «нерухомість – посвідка на проживання» залишається робочим, але з’являється зрозумілий ціновий фільтр, який може змістити попит в сегмент об’єктів від 150 тис. євро, особливо в прибережних і центральних муніципалітетах. При цьому ризик дисбалансу для півночі країни, де ціни нижчі, раніше прямо відзначався в парламентській дискусії як чутливий момент для регіонів.
Для малого бізнесу нова модель виглядає більш передбачуваною: замість формального найму вводиться вимірюваний критерій «податки не нижче 5 тис. євро», що потенційно знижує бар’єри для компаній без потреби в розширенні штату, але посилює фіскальну дисципліну.
Довідка: уряд пояснював пакет поправок необхідністю подальшого зближення з нормами ЄС щодо міграційного регулювання.
