Портфель облігацій внутрішнього державного запозичення (ОВДП) українських банків зменшився на 3,584 млрд грн (на 0,4%) – до 912,852 млрд грн, нерезидентів – на 0,181 млрд грн (на 1,2%) – до 15,446 млрд грн.
Портфель ОВДП у власності юросіб зріс на 2,073 млрд грн (на 1,1%) – до 190,889 млрд грн, фізосіб – на 0,288 млрд грн (на 0,3%) – до 106,790 млрд грн.
Згідно з даними НБУ, в цілому портфель ОВДП скоротився на 1,449 млрд грн (на 0,1%) – до 1895,060 млрд грн з 1896,509 млрд грн днем раніше, у власності НБУ і теробщін – залишився без змін.
Офіційний курс на 6 листопада – 42,0671 грн/$
ПрАТ “Дніпровський металургійний завод” (ДМЗ, раніше – “Євраз-ДМЗ”), що входить до DCH Steel групи DCH бізнесмена Олександра Ярославського, за підсумками січня-вересня поточного року збільшило чистий збиток у 3,1 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 467,490 млн грн з 152,309 млн грн.
Згідно з проміжним звітом, чистий дохід за звітний період зменшився на 64,6%, до 1 млрд 518,613 млн грн з 4 млрд 289,634 млн грн.
Непокритий збиток на кінець вересня-2025 становив -199,622 млн грн.
Обсяги виробництва у III кв-2025 склали 0,6 тис тонн металопродукції, у II кв – 0,5 тис тонн металопродукції та 20,3 тис тонн коксу і у I кв –2,3 тис тонн металопродукції та 54,9 тис тонн коксу.
З урахуванням поточної ситуацiї в Українi, галузi та дiючих обмежень, а також з урахуванням того, що бюджетна компанiя 2026 року ще не сформована, прогнозний обсяг робiт та послуг намiченi по наступним операцiйнi напрямки дiяльностi: послуги з переробки давальницької заготовки в сортовий прокат – 70 тис. тонн.
Крiм основної виробничої дiяльностi, ДМЗ в 3 кварталi 2025 р. продовжив розширювати сферу дiяльностi та виконувати для контрагентiв роботи з виготовлення i ремонту металоконструкцiй, проведення лабораторних дослiджень.
У III кв. середньооблiкова чисельнiсть штатних працiвникiв складала 699 осiб, розмiр фонду оплати працi (ФОП) – 57,722 млн грн. При цьому ФОП за квартал зменшено на 32,950 млн грн у порiвняннi з II кв-2025, що зумовлено вiдсутнiстю сировини та ринку збуту продукцiї, зупинкою коксохiмiчного виробництва з травня 2025 року з вiдповiдним скороченням персоналу.
Згідно з річним звітом, у 2024 році обсяги виробництва склали 289,1 тис тонн доменного коксу, металопродукція не виготовлялась, але за давальницькою схемою було прокатано 44,6 тис. тонн квадратної заготовки в готовий прокат. При цьому по коксу доменному відбулось зменшення обсягів на 1,2%, по прокату на 57,1%. По структурі металопродукцiї в 2024 роцi частка прокату прокатного цеху (ПЦ) №1 склала 11,3%, ПЦ №2 – 88,7%. Прокатнi цехи ДМЗ випускали швелера, сортовий прокат, шахтну стiйку та рейки.
Середньооблiкова чисельнiсть штатних працiвникiв у 2024 році скоротилась на 12,6%, до 1707 особи, ФОП склав 415,236 млн грн. Рiвень середньої зарплати склав 19442 грн. (+17,4% вiд рiвня 2023 р.).
ДМЗ за підсумками 2024 року отримало чистий збиток у розмірі 222,117 млн грн проти чистого прибутку у 2023 році в розмірі 504,591 млн грн. Чистий дохід зменшився на 20,8%, до 5 млрд 412,422 млн грн з 6 млрд 832,241 млн грн. Нерозподілений прибуток на кінець 2024 року становив 170,605 млн грн.
Як повідомлялось, ДМЗ у 2024 році скоротив надання послуг з прокату на 59,4% порівняно з 2023 роком – до 42,9 тис. тонн, виробництво коксу зменшилось на 1,2% – до 289,1 тис. тонн.
ДМЗ за 7 міс.-2025 скоротило надання прокатних послуг на 23,1% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – до 26 тис. тонн, за січень-серпень 2025 року завод прокатав 33,9 тис. тонн – на рівні січня-липня-2024 (33,8 тис. тонн).
Згідно з інформацією в корпоративній газеті DCH Steel, під час виробничої кампанії в прокатному цеху №2, яка розпочнеться після 10 листопада-2025, передбачено виготовити (прокатати) 6,3 тис. тонн металопродукції.
ДМЗ за підсумками 2022 року отримав чистий прибуток 4,225 млн грн, тоді як у 2021 році він становив 1 млрд 725,157 млн грн. Завод у 2021 році отримав чистий прибуток у розмірі 1 млрд 725,157 млн грн, тоді як завершив 2020 рік із чистим збитком 394,091 млн грн.
ДМЗ спеціалізується на випуску сталі, чавуну, прокату та виробів із них.
Група DCH 1 березня 2018 року підписала договір про купівлю у Evraz Дніпровського метзаводу.
За даними НДУ на другий квартал 2025 року, у власності Drampisco Limited (Кіпр) перебуває 97,73% акцій ДМЗ.
Статутний капітал ПрАТ – 574,994 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
Міжнародна макрофінансова допомога Україні (прогноз на 2025 рік у млрд дол)
Продажі в Україні нових комерційних автомобілів (вантажних та спеціальних) у жовтні 2025 року зросли на 11% порівняно з тим самим місяцем 2024 року – до 1203 од., що також на 8% більше вересня-2025, повідомляє “УкрАвтопром” у Телеграм-каналі.
Лідером цього ринку у жовтні, як і у торік, стала марка Peugeot – 115 од., тоді як у жовтні-2024 було реалізовано 246 од.
Друге місце у Peugeot – 121 авто. Торік у жовтні марка була восьмою в рейтингу з 60 авто.
Третя сходинка рейтингу у Citroen – 95 од. , що на 16 авто менше, ніж у жовтні-2024, коли марка була другою в рейтингу, четвертим став MAN з продажем 90 машин – на 14 од. більше, ніж у жовтні торік.
У п’ятірку найпопулярніших нових спецавто увійшли також Volvo – 84 од., який у жовтні минулого року був 13-м з продажем 17 машин.
За даними “УкрАвтопрому”, всього у січні-жовтні український парк вантажних та спецавтомобілів поповнили 9,853 тис. нових машин, що на 5,5% менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Як повідомлялось, у 2024 році, за даними “УкрАвтопрому”, в Україні зареєстровано 12,9 тис. нових комерційних авто – на 14% більше, ніж у 2023-му.
Генеральний директор Škoda Group Петр Новотни взяв участь у діловому круглому столі в Брюсселі під головуванням Президента Узбекистану Шавката Мірзійоєва. В центрі обговорень було поглиблення співпраці у сфері модернізації транспортної інфраструктури та впровадження європейських технологій.
На зустрічі Škoda Group представила стратегію виходу на узбецький ринок через створення спільного підприємства, яке зосередить діяльність на трьох напрямках:
За словами Петра Новотни, Узбекистан є перспективним ринком, відкритим для європейських інвестицій, а плани Škoda відповідають цілям нового Угоди про розширене партнерство та співпрацю та стратегії ЄС «Глобальний шлюз».
У межах заходу міністр транспорту Узбекистану Ільхом Макскамов провів переговори з керівництвом концерну, обговоривши практичні кроки з розвитку залізничного та міського транспорту. Президент Шавкат Мірзійоєв високо оцінив внесок Škoda Group у передачу європейських технологій та висловив підтримку довгостроковій участі компанії у проєктах країни.
Ініціатива реалізується у контексті нещодавно підписаного СППС між Узбекистаном та ЄС, що відкриває нові можливості для європейського бізнесу на узбецькому ринку. Проєкти у сфері транспорту, енергетики та сталого розвитку фінансуватимуться Європейським інвестиційним банком за підтримки Європейської комісії.
Учасники пресконференції на тему «Проблеми столичної агломерації: межі міста Києва» закликали до системного діалогу між Київською міською владою та громадами приміської зони, наголосивши, що відсутність узгоджених підходів гальмує розвиток і провокує судові спори.
“Є море проблем, але є рішення всіх проблем при бажанні. Якщо не вистачає законів — можна нові проголосувати. Якщо не вистачає кодексів — їх треба створювати. Проте, якщо влада Києва не зацікавлена, то результат буде той самий. Міжнародні партнери готові надавати Україні фінансову та технічну допомогу для впровадження реформ, однак практичний поступ залежить від готовності центральної та місцевої влади працювати разом”, — зазначив голова правління Інституту української політики Олексій Усачов на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у середу.
Він зазначив, що ключовим чинником розвитку столичної агломерації має стати системна співпраця, заснована на взаємній повазі та відкритості до діалогу. Усачов наголосив, що подальше ігнорування проблеми призведе до втрати часу та інвестицій. Підсумовуючи, модератор зауважив, що питання розвитку агломерації набуде реального руху лише за умови демократичних виборів і відновлення політичної відповідальності місцевої влади.
Голова Коцюбинської ОТГ Сергій Даніш заявив, що громада не заперечує предметний діалог щодо майбутнього селища, однак очікує від Києва чітких пропозицій і гарантій.
“Якщо Київ бажає приєднати нас, нашу територію, наших людей — то, мабуть, він має щось запропонувати. Рішення Київради про «приєднання за нуль гривень», не відповідає реаліям і потребам мешканців. Натомість столиця має спершу продемонструвати готовність інвестувати в соціальну інфраструктуру — садочки, школи, дороги — щоб люди самі пішли до Києва завдяки кращим умовам і сервісам”, – підкреслив він.
Даніш також вказав на конфліктні ситуації з державним кадастром і фіскальними нарахуваннями. За його словами, у кадастрі більшу половину селища внесли як Київ, після чого селищній раді надсилали вимоги сплатити земельний податок «під землею селищної ради».
За словами Даніша, попри те, що Коцюбинська, районна й обласна ради підготували повний пакет документів, начальник кадастру пішов на лікарняний і фактично заблокував рух справи, пославшись на невирішеність питання з Києвом. Як ілюстрацію ризиків приєднання без належних гарантій він навів приклад Жулян, де після входження до столиці немає ні доріг, ні освітлення, ні інфраструктури» а інтереси громади представляються за залишковим принципом.
Начальник відділу земельних відносин Департаменту містобудування та архітектури КОДА Світлана Дахно повідомила, що Київська ОВА співпрацює з Коцюбинською громадою та іншими прилеглими ОТГ, однак «відсутність узгодженої позиції між міською громадою Києва і пристоличними громадами негативно впливає на розвиток та породжує значну кількість судових спорів. Вона зауважила, що відсутність узгодженої позиції між Києвом і прилеглими громадами вже має відчутні наслідки, зокрема у сфері земельних відносин і планування територій.
“Київська ОВА безпосередньо співпрацює з Коцюбинською громадою. Відсутність узгодженої позиції між міською громадою Києва та пристоличними громадами негативно впливає на розвиток і породжує значну кількість судових спорів. Обласна адміністрація підтримує позицію територіальних громад і зацікавлена у напрацюванні спільної позиції та переведенні питання в законне русло, адже це безпосередньо впливає на розвиток громад і можливість здійснювати ними свої повноваження на відповідних територіях”, — зазначила Дахно.
Заступник начальника Київської міської військової адміністрації Ігор Рева наголосив на потребі «опустити рівень діалогу» до майданчика громадськості, аби тема агломерації стала суспільно значущою і з’явився «громадський тиск» на ухвалення рішень.
«Якщо робити одні й ті самі речі — буде той самий результат… Необхідно створити майданчик, де громадськість обмінюватиметься думками, вироблятиме конкретні рішення і далі тиснутиме на владу», — сказав він.
Радник Асоціації міст України Іван Фурсенко зазначив, що предметна розмова про київську агломерацію стала можливою з 2020 року після формування довкола столиці спроможних громад із рівними повноваженнями. На його думку, ключем є сталість управлінських рішень і стратегічне планування за європейськими підходами.
«Європа спирається на стратегічні планувальні документи агломераційного рівня. Потрібна сталість влади та політична воля: комусь брати додаткову відповідальність, а комусь — віддавати», — наголосив експерт.
За словами представників обласної влади, законодавча рамка достатня для розбудови моделей співпраці та координації, однак необхідне неухильне виконання норм. Олег Іваненко наголосив, що агломераційна політика не може будуватися на односторонніх рішеннях. Він зазначив, що Коцюбинська громада є спроможною і має достатній бюджет, а будь-які домовленості мають відбуватися у цивілізований спосіб за участі всіх сторін.
Окремо обговорювалося питання інвестиційної участі приміських громад у спільних інфраструктурних проєктах та можливе коригування повноважень у разі ухвалення спеціального закону про київську агломерацію.
«Міста-супутники мають бути готовими суттєво інвестувати у двосторонню взаємодію; в разі створення агломерації їхні повноваження з питань планування та забудови можуть бути частково перерозподілені», — зазначалося на заході.
Учасники також нагадали, що Київська агломерація — найбільше міське утворення в Україні з населенням у кілька мільйонів, тож завданням є забезпечити комфортний простір проживання і збалансований розвиток як столиці, так і навколишніх громад.
У пресконференції взяли участь: депутат Київської обласної ради, паралімпієць Олег Іваненко; соціолог, засновник Active Group Андрій Єременко; радник Асоціації міст України Іван Фурсенко; начальниця відділу земельних відносин КОДА Світлана Дахно; голова Коцюбинської ОТГ Сергій Даніш; заступник начальника КМВА Ігор Рева. Модератор — голова правління Інституту української політики Олексій Усачов.
Джерело: https://interfax.com.ua/news/press-conference/1118304.html
ACTIVE GROUP, DANISH, Дахно, Єременко, Іваненко, Рева, Усачов, Фурсенко
