Українські виробники сиру завершують рік без очікуваної передсвяткової активізації продажів, хоча у грудні споживання традиційно зростає, все більше покупців віддавали перевагу європейським сирам через нижчу ціну, повідомило галузеве аналітичне агентство “Інфагро “.
Аналітики зауважили, що пропозиція недорогого імпортного сиру наприкінці 2025 року на українському ринку суттєво збільшилася. Уже зараз, за оцінками, значна частка продажів напівтвердих сирів припадає на продукцію з ЄС, і ця тенденція, ймовірно, посилиться.
“Продажі вітчизняної продукції вдалося підтримати переважно за рахунок активних акцій, що негативно позначилося на маржі. Очікуючи слабшого попиту у січні, виробники наприкінці року скорочували обсяги виробництва, а за підсумками року випуск твердих і напівтвердих сирів зменшився порівняно з минулим роком”, – зазначили експерти.
За їх інформацією, учасники ринку не очікують зниження імпорту й у наступному році, адже європейський сир залишається конкурентним за ціною. Українські сири навіть у межах акцій часто дорожчі за імпортні аналоги, що змушує виробників або йти на глибокі знижки, або скорочувати випуск.
“Альтернативою внутрішньому ринку для частини виробників залишається експорт, де цінові умови є привабливішими”, – констатували аналітики.
В “Інфагро ” підкреслили, що ринок плавлених сирів залишається відносно стабільним, без різких коливань попиту чи виробництва, що робить його однією з небагатьох збалансованих ніш у сирному сегменті.
Україна за підсумками 2025 року експортувала агропродукції на суму 22,53$ млрд, що на 8,8%, або на $2,15 млрд, менше за результат попереднього року, повідомив Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ).
В асоціації зазначили, що попри зменшення валютної виручки частка АПК у загальній структурі експорту товарів у 2025 році склала 56,1%.
“Хоча цей відсоток дещо знизився порівняно з рекордним 2023 роком, коли агропродукція займала 61% усього експорту, галузь продовжує генерувати понад половину доходів країни від зовнішньої торгівлі”, – підкреслили аналітики.
Найбільш помітним трендом стало скорочення агроекспорту до Європейського Союзу. Якщо у 2022-2024 роках частка ЄС у структурі українського агроекспорту стабільно перевищувала 50%, то у 2025 році вона впала до 47,5% (10,7$ млрд), свідчить статистика.
Одними із факторів впливу є зміна логістичних маршрутів і посилення регуляторних обмежень на європейському ринку. Також спостерігається загальне зниження динаміки торгівлі, а саме: сальдо з ЄС скоротилося до $6,06 млрд проти $8,87 млрд у 2024-му, констатували аналітики.
Вони наголосили, що на тлі зменшення експортних надходжень спостерігається зворотна тенденція в сегменті імпорту. У 2025 році закупівлі іноземної агропродукції зросли до рекордних за останні п’ять років 8,75$ млрд.
“Хоч частка агротоварів у загальному імпорті України залишається стабільною протягом останніх чотирьох років на рівні близько 10,8%, проте в абсолютних цифрах витрати на імпорт харчової продукції з кожним роком зростають. Водночас у 2025 році понад 53% від усього агроімпорту (4,64 $ млрд) надійшло з країн Європейського Союзу, що підкреслює глибоку інтеграцію споживчого ринку України з європейським”, – резюмували в УКАБ.
5,97 млрд доларів приніс ІТ сектор до державної казни за 11 місяців 2025 року за даними Національного банку України. За рік сума зросла незначно — трохи більше, ніж на 2%.
5,97 млрд доларів заробила Україна на експорті ІТ-послуг за неповний 2025 рік. Це на 2,4% більше, ніж за той самий період 2024 року. Втім сказати, що айті переживає свій розквіт: не можна: це все ще на 3% менше, ніж у 2021, та майже на 10% менше, ніж у піковому 2022 році.
Варто зазначити, що щомісяця експорт ІТ-послуг приносить, в середньому, 543 млн доларів. Для порівняння, середній місячний показник становив 612 млн у 2022-му.
Наразі на ІТ-послуги припадає 42% від усього експорту послуг. Якщо порівнювати з усім експортом країни (і товарами, і послугами), то на ІТ припадає 12% загального обсягу.
Водночас експорт послуг за рік зменшився на 9% — до 14,33 млрд доларів. Загальний експорт товарів і послуг також знизився — на 5% — до 49,21 млрд доларів.
https://opendatabot.ua/analytics/it-export-25
Комунальний заклад “Центр фінансово-статистичного моніторингу, матеріально-технічного та інформаційного забезпечення освітніх закладів” Миколаївської облради до 1 червня поточного року закупить 40 шкільних автобусів Ataman виробництва заводу “Черкаський автобус” за 147,83 млн грн проти 148,36 млн грн очікуваної вартості придбання.
Згідно з повідомленням в “Прозорро”, відповідний договір міськрада підписала з АТ “Ісузу-Атаман Україна” 31 грудня за результатами проведених торгів, де компанія була єдиним учасником.
Зокрема буде придбано 39 звичайних шкільних автобусів за 143,91 млн грн (з ПДВ), ціна одного – 3,69 млн грн та один автобус з двома місцями для школярів з обмеженою здатністю до пересування за 3,92 млн грн.
Передбачена 100%-ва післяоплата протягом 10 банківських днів.
“Ісузу-Атаман Україна” поставить виготовлені 2025 року автобуси екологічного класу Євро 5 з 28 місцями для сидіння школярів та трьома для супроводжуючих осіб та членів екіпажу. Ступінь локалізації – 68,8%.
Спеціалізований автобус має 21 місце для сидіння школярів, враховуючи два для дітей з обмеженою здатністю до пересування, а також два місця для супроводжуючих. Ступінь локалізації – майже 71%.
ПрАТ “Ісузу-Атаман Україна”, яке, зокрема, займається торгівлею транспортними засобами Isuzu та Ataman, за даними YouControl, у січні-вересні 2025 року отримало 49,2 млн грн чистого прибутку – на 56% більше ніж за той самий період 2024 року, а чистий дохід збільшило у 2,4 раза – до 408 млн грн.
Як повідомлялося, субвенція з держбюджету на придбання шкільних автобусів наступного року становить 2 млрд грн проти 1,6 млрд у 2025 році.
Миколаївська область, за даними Мінекономіки, торік придбала 25 автобусів. Субвенція з держбюджету для області становила 23,54 млн грн.
З 2024 року програма “Шкільний автобус” реалізується завдяки фінансовій співпраці між ЄС та Україною в рамках реалізації інструменту Ukraine Facility. Зокрема, шкільні автобуси повинні мати місця для школярів з обмеженими можливостями до пересування.
Необхідний ступень локалізації 2026 року – не менше 30%.
Як повідомлялося за попередніми даними, 2025 року за кошти державної субвенції та співфінансування місцевих громад було реалізовано 720 шкільних автобусів.
Молдова 2025 року значною мірою залежала від імпорту молока та молочних продуктів, Україна забезпечила понад дві третини поставок продукту на місцевий ринок, повідомило молдавське видання rupor.md із посиланням на дані Митної служби республіки.
За даними молдовської митниці, у січні–листопаді 2025 року Молдова імпортувала 26,7 тис. тонн молока і молочних виробів на загальну суму $23,4 млн. Найбільший обсяг сирого молока як сировини надійшов саме з України — 16,8 тис. тонн (66,1% від загального імпорту). Серед лідерів з поставок сировини молока також Румунія, Польща і Білорусь.
За даними митниці, Молдова також імпортувала, в тому числі, готові молокопродукти, включно зі сметаною та молочними сумішами.
Так, у сегменті жирної сметани (понад 10%) частка України була ще вищою — понад 80% імпортних поставок. Крім того, Україна лідирувала за поставками молока та сметани із додаванням підсолоджувачів, де її частка становила майже 68% імпорту.
Україна значно випереджала конкурентів із Румунії, Польщі та Білорусі за поставками молокопродуктів.
“Така залежність Молдови від імпорту молока з України пов’язана з тісними торгивельними зв’язками між країнами та географічною близькістю, що істотно зменшує логістичні витрати для імпортерів”, – пояснили молдавські експерти.
Державне підприємство “Медичні закупівлі України” (МЗУ) в 2025 році придбало 866 позицій медичних товарів на загальну суму15,7 млрд грн за кошти бюджету, а також 48 од. обладнання на 426 млн грн за кошти донорів платформи UNITED24.
Як повідомляє МЗУ в пресрелізі, закуплені за бюджетні кошти медтовари становлять понад 97% від доведених МОЗ кількостей.
Сума заощаджень при закупівлях становить 1,7 млрд грн.
Зокрема, найбільше коштів державного бюджету було витрачено на ліки та медвироби для лікування серцево-судинних захворювань: їх було закуплено 159 позицій на суму 2,7 млрд грн.
На суму 2,4 млрд грн МЗУ закупило 34 позиції інноваційних ліків за договорами керованого доступу (ДКД).
На суму 2,3 млрд грн МЗУ закупило 220 позицій препаратів для лікування онкохвороб, на 1,6 млрд грн – 35 позицій для лікування гемофілії у дорослих та дітей, на суму 1,4 млрд грн – 130 позицій медвиробів для забезпечення донорства крові.
МЗУ зазначає, що за кошти фандрейзингової платформи UNITED24 закупоено 30 евакуаційних бронеавтівок для військових медиків, чотири автомобілі швидкої медичної допомоги та 11 рентгенівських установок загалом на 426 млн грн.
Крім того, МЗУ повідомляє, що в 2025 році через електронний каталог Prozorro Market, медичну частину якого адмініструє МЗУ, закупівлі здійснювали 2874 лікарень які уклали понад 60 тис. угод на понад 21 млрд грн – це майже на третину більше від суми закупівель із застосуванням е-каталогу в 2024 році.
