ПАТ “Центренерго” планує закінчити 2025 рік з чистим прибутком приблизно 4,5 млрд грн після багатьох років збитковості, повідомив голова наглядової ради товариства Андрій Гота.
“Цей рік “Центренерго” має завершити з фінансовим результатом, якого вдалося досягти вперше за десятки років. Це приблизно 4,5 млрд грн чистого прибутку. Минулі-позаминулі менеджери компанії за 20 років напрацювало на мінус 16 млрд грн”, – сказав Гота в інтерв’ю інтернет-порталу “Енергореформа”.
Він зазначив, що підприємство перестало показувати збитки з липня 2024 року.
“Також компанія погасила майже 2,5 млрд грн боргів попередніх період, в тому числі перед держшахтами та “Нафтогазом”, і припинила їх накопичувати”, – розповів голова НР.
За його словами, при цьому борг НЕК “Укренерго” перед компанією на балансуючому ринку становить 2,2 млрд грн, збільшившись порівняно з минулорічним показником удвічі.
Як повідомлялося, “Центренерго” є оператором Трипільської ТЕС у Київській області та Зміївської ТЕС у Харківській області. Вуглегірська ТЕС компанії у Донецькій області окупована з середини літа 2022 року. Вперше масований удар по Трипільській ТЕС відбувся у квітні 2024 року, по Зміївській ТЕС – у грудні 2022 року.
Чинна наглядова рада призначена з серпня 2023 року. Тоді вона призначила головою правління “Центренерго” ексдиректора ПрАТ “Харківенергозбут” Андрія Чуркіна, якого у липні 2024 року замінив технічний директор компанії Євгеній Гаркавий.
До 23 грудня триває прийом заявок на конкурс з відбору кандидатів у наглядову раду НР “Центренерго”: трьох незалежних членів та двох представників держави. В інтерв’ю Гота зазначив, що не буде подавати заявку на участь у цьому конкурсі, а залишить компанію.
Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко за підсумками зустрічі з прем’єр-міністром Португалії Луїшем Монтенегру оголосила про перший внесок країни до Енергетичного фонду підтримки України в розмірі EUR600 тис.
“Під час зустрічі премʼєр-міністр Португалії оголосив про перший внесок до Енергетичного фонду підтримки України у розмірі EUR600 000. Ми високо цінуємо цей крок наших партнерів”, – йдеться в повідомленні у Телеграм.
Сторони також обговорили оборонну підтримку України з боку Португалії, зокрема, через механізми PURL та SAFE, а також ініціативи Build in Ukraine та Build with Ukraine, які мають значний потенціал для розвитку співпраці, зокрема у сфері спільного виробництва дронів.
У контексті підготовки до чергової Конференції з відбудови України сторони домовилися опрацювати питання укладення міжурядової угоди (G2G) для сприяння залученню португальського бізнесу та інвестицій на український ринок.
“Також наголосила, пану премʼєру, що Україна вдячна лідерам Європейського Союзу за рішення надати Україні фінансування в розмірі EUR90 млрд на два роки — це неймовірно важлива допомога для України”, – підкреслила премʼєр-міністр.
Швеція оголосила про надання Україні $200 млн прямої бюджетної підтримки у 2026 році, що допоможе забезпечити щоденні потреби громадян у розпал війни, повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
“Це фінансування забезпечить щоденні потреби людей у розпал війни, включно з критично важливими державними послугами, енергопостачанням, охороною здоров’я, школами, пенсіями та іншими виплатами. Ми глибоко вдячні Швеції за рішучість, підтримку та непохитну солідарність”, – зазначив Сибіга у дописі, оприлюдненому в соцмережі Х у суботу.
За його словами, Швеція демонструє приклад лідерства з самого початку: у серпні вона стала першою країною, яка надала Україні $75 млн прямої бюджетної підтримки, а тепер посилює це лідерство додатковим внеском.
За даними SIPRI, десятка найбільших компаній (за виручкою від продажу озброєнь і військових послуг) у 2024 році виглядає так:
1. Lockheed Martin (США) – 64,65 млрд дол. (+3,2% до 2023 р.)
2. RTX Corporation (США) – 43,6 млрд дол. (+4,1%)
3. Northrop Grumman (США) – 37,85 млрд дол. (+3,3%)
4. BAE Systems (Великобританія) – 33,79 млрд дол. (+6,9%)
5. General Dynamics (США) – 33,63 млрд дол. (+8,1%)
6. Boeing (США) – 30,55 млрд дол. (–4,6%)
7. Rostec (Росія) – 27,12 млрд дол. (+26%)
8. AVIC (Китай) – 20,32 млрд дол. (–1,3%)
9. CETC (Китай) – 18,92 млрд дол. (–10%)
10. L3Harris Technologies (США) – 16,21 млрд дол. (+6,6%)
У сумі ці десять корпорацій концентрують левову частку світового виторгу в оборонній промисловості і задають технологічну і виробничу планку для інших гравців.
SIPRI (Stockholm International Peace Research Institute – Стокгольмський міжнародний інститут досліджень проблем миру) – незалежний міжнародний дослідницький інститут, що працює в сфері конфліктів, озброєнь, контролю над озброєннями та роззброєння. Інститут створений в 1966 році рішенням парламенту Швеції і діє в статусі незалежного фонду, штаб-квартира знаходиться в Стокгольмі (Сольна).
SIPRI публікує дані, аналіз і рекомендації на основі відкритих джерел, які широко використовуються урядами, міжнародними організаціями, дослідниками та ЗМІ. Організаційна структура включає
Фінансування SIPRI включає щорічний грант уряду Швеції та кошти інших організацій; інститут підкреслює, що не приймає фінансування, яке може вплинути на незалежність досліджень, і розкриває джерела підтримки.
До числа найбільш цитованих продуктів SIPRI належать щорічник SIPRI Yearbook і відкриті бази даних, у тому числі з міжнародних трансферів основних видів звичайних озброєнь (з 1950 року) і з військових витрат країн світу (часові ряди з 1949 року, оновлюються щорічно).
Джерело: https://expertsclub.eu/top-10-svitovyh-vyrobnykiv-ozbroyen-u-2024-roczi-za-versiyeyu-sipri/
Комунальне підприємство «Електротранс» Кропивницької міської ради 19 грудня оголосило тендер на закупівлю послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСАГО).
Згідно з повідомленням в системі електронних держзакупівель «Прозорро», очікувана вартість становить 718,751 тис. грн. Документи приймаються до 27 грудня.
Як повідомляє Сербський Економіст, парламент Хорватії затвердив закон, що відкриває шлях до будівництва центру з поводження з радіоактивними відходами на майданчику Черкізовац (Čerkezovac) на горі Трговска-гора в Сісаксько-Мославинській жупанії, менш ніж за кілометр від кордону з Боснією і Герцеговиною.
Згідно із законом, майданчик Черкізовац стане центральним об’єктом для зберігання низько- та середньоактивних відходів від словенсько-хорватської АЕС «Кршко», а також так званих «інституційних» радіоактивних відходів з хорватських лікарень та промисловості. Локація розташована приблизно в 800 м по прямій від кордону БіГ і близько 1 км від водозабору громади Нові-Град, звідки отримують питну воду близько 15 тис. осіб.
Прийнятий акт створює нормативну базу для проектування та будівництва об’єкта і закріплює Черкізовац як пріоритетну локацію центру з поводження з відходами. Раніше на майданчику вже проводилися геологічні дослідження, оцінка сейсмічних ризиків і вимірювання «нульового» радіаційного фону, про що хорватська сторона звітувала в документах, направлених до міжнародних структур.
Передбачається поверхневе сховище з експлуатацією до 2090-х років, після чого відходи повинні бути переведені в глибинне захоронення.
Різка реакція Боснії і Герцеговини
Рішення Загреба викликало різку критику політиків і екологічних активістів в Боснії і Герцеговині. Влада країни раніше створювала міжвідомчі експертні та юридичні групи для супроводу питання на міжнародних майданчиках і наполягає, що об’єкт становить ризик для річки Уна, прикордонних громад і питного водопостачання.
Політичні партії та органи влади БіГ розцінюють закон як порушення принципів добросусідства і вимагають від Хорватії переглянути рішення або шукати альтернативний майданчик, посилаючись, зокрема, на Конвенцію Еспо про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті.
Хорватська сторона, у свою чергу, заявляє, що процедура оцінки впливу на навколишнє середовище включатиме участь громадськості та компетентних органів БіГ.
https://t.me/relocationrs/1977
