Лідер експрес-відправлень в Україні “Нова пошта” з групи Nova опрацювала за одну добу 22 грудня 2,41 млн відправлень – це на 7,1% перевищило попередній рекорд у 2,25 млн, встановлений 23 грудня 2024 року, повідомила компанія у п’ятницю.
“Це спільний рекорд компанії та наших клієнтів, зокрема підприємців, чиї товари ми доставили, і які попри всі виклики та складні умови продовжують працювати та підтримувати економіку нашої країни”, — наводяться у релізі у п’ятницю слова співвласника “Нової пошти” Володимира Поперешнюка.
Зазначається, що у 2023 році рекордним днем було 18 грудня, коли компанія обробила 2,01 млн посилки по всій Україні.
У компанії додали, що у пікові дні грудня до опрацювання посилок було залучено додатково понад 1 тис. колег з офісу.
“Нова пошта” має передноворічну традицію, коли працівники офісу підтримки приєднуються до роботи у відділеннях, на терміналах, фулфілменті, кур’єрами, операторами контакт-центру”, – зазначили у компанії.
“Нова пошта” раніше повідомляла, що у першому півріччі 2025 року доставила 238 мільйонів посилок та вантажів, що на 7% більше ніж за той самий період 2024 року, а також 5,9 млн міжнародних посилок.
Лідер експрес-відправлень в Україні на 6 жовтня мав 44 983 точки сервісу, серед яких 14 336 — відділення та 30 647 – поштомати. У першому півріччі цього року мережа відділень зросла на 708 точок – до 13 985, а поштоматів – більш ніж на 4 тис., до 28 326.
Консолідованим чистий прибуток “Нової пошти” за січень-вересень 2025 року зріс на 35,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2 млрд 876,38 млн грн, консолідований чистий дохід – на 21,7%, до 45 млрд 727,67 млн грн.
Основним видом діяльності “Нової пошти” є експрес-доставка документів, посилок та палетованих великогабаритних вантажів.
Україна увійшла до групи країн із найвищим рівнем зрілості цифрового державного управління за оновленим GovTech Maturity Index 2025 (GTMI) Світового банку, йдеться в опублікованій доповіді організації.
Згідно зі звітом, GTMI 2025 охоплює 197 економік і ділить їх на чотири групи за рівнем розвитку GovTech: A – Extensive, B – Significant, C – Medium і D – Low.
Україну віднесено до групи A, куди входять 80 держав, що демонструють найбільш просунуті рішення у сфері цифрових держпослуг, базових інформаційних систем, відкритих даних і цифрової взаємодії з громадянами.
У документі наголошується, що за період з 2022 по 2025 рік збільшилася частка країн групи A і посилився розрив між лідерами й аутсайдерами цифрової трансформації держсектора. Європа і Центральна Азія загалом залишаються одним із найбільш зрілих регіонів за рівнем GovTech.
Раніше дослідники зазначали, що Україна за останні роки істотно поліпшила свої показники і перейшла з групи B до групи A за індексом GovTech, що відображає прогрес у цифровізації держпослуг, впровадженні систем електронного документообігу та розвитку відкритих даних.
На українському ринку поточного тижня продовжувалось поступове зниження індикативів фуражної кукурудзи на базисі FOB Чорне море, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
“Ціни протягом тижня залишалися під тиском повільних темпів експорту морем внаслідок систематичних атак РФ по портовій та енергетичній інфраструктурі України, які призводять до перебоїв з відвантаженнями, що, зі свого боку, стримувало попит імпортерів”, – розповіли аналітики”.
При цьому вони зазначили, що кукурудза все ще залишається найбільш активною експортною культурою для України, проте це не змогло нівелювати фактори тиску на ціни.
Індикативні ціни попиту/пропозиції фуражної кукурудзи з поставкою в грудні-січні з портів Чорного моря під впливом зазначених факторів менш ніж за тиждень знизилися на 1-3 USD/тонна – до 210-218 та 214-222 USD/тонна відповідно, констатували в “АПК-Інформ”.
Криворізький гірничо-металургійний комбінат ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” (АМКР, Дніпропетровська обл.) створив автономне опалення коксохімічного виробництва (КХВ) задля економії енергоресурсів та підвищення енергоефективності.
Згідно з інформацією первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України (ПО ПМГУ) АМКР на її сайті, енергетики виконали проєкт зі створення на КХВ автономної системи опалення.
При цьому з посиланням на начальника енергетичного цеху КХВ Олександра Мельникова та начальника дільниці пароводопостачання цеху Дмитра Хворостиніна уточнюється, що раніше теплофікаційну воду для системи опалення на КХВ подавали з сусіднього, металургійного, виробництва. Але для більш раціонального використання енергоресурсів та запобігання невиправданим втратам тепла директор КХВ Микола Галушкін запропонував запровадити автономне опалення, яке б функціонувало за принципом повного самозабезпечення.
Майже все необхідне для створення автономної системи опалення знайшли на підприємстві. Так, найбільш габаритний елемент нової системи – накопичувальний резервуар (бак) для теплофікаційної води – раніше уже використовувався на КХВ.
Теплоносієм, який подається в систему опалення, стала хімочищена вода, вироблена на КХВ, а для її підігріву вирішено використовувати пар низького тиску власного виробництва. В результаті створено систему, що працює в режимі замкнутого циклу, максимально ефективно з точки зору енергозбереження. Встановлено відповідні прибори обліку для контролю та регулювання тиску й температуру теплоносія.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник стального прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури та катанки. Підприємство має повний виробничий цикл, його виробничі потужності розраховані на щорічний випуск понад 6 млн тонн сталі, більш ніж 5 млн тонн прокату і понад 5,5 млн тонн чавуну.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
Міністерство закордонних справ КНР оголосило про введення санкцій щодо 10 фізичних осіб і 20 оборонних компаній США у відповідь на чергові поставки американського озброєння Тайваню. Про це йдеться в заяві китайського зовнішньополітичного відомства, поширеній у п’ятницю і цитованій Reuters.
Під обмеження потрапила, зокрема, структура Boeing в Сент-Луїсі, а також ряд інших американських оборонних підрядників. Санкції передбачають заморожування будь-яких активів компаній і осіб на території Китаю та заборону для китайських юридичних і фізичних осіб на ведення з ними бізнесу. Крім того, керівникам, які потрапили до санкційного списку, закрито в’їзд до материкового Китаю, а також до Гонконгу і Макао.
Пекін пов’язав рішення із схваленим Вашингтоном великим пакетом поставок озброєнь Тайваню обсягом понад $10 млрд, що включає системи залпового вогню HIMARS, артилерію та інші види озброєнь для посилення оборони острова.
Китайська влада заявила, що розглядає американські поставки озброєнь як втручання у внутрішні справи КНР і підрив принципу «одного Китаю», пообіцявши і надалі вживати «рішучих заходів» у відповідь на озброєння Тайваню.
Аналітичний центр Experts Club раніше порівнював військові можливості Китаю і Тайваню, детальніше тут – https://www.youtube.com/shorts/kFdxOOC4_Ss
Група “Метінвест” стала переможницею міжнародної премії Глобального договору ООН в Україні Partnership for Sustainability Award 2025 у категорії “Відновлення України” за створення першого сталевого підземного шпиталю на лінії фронту.
Згідно із пресрелізом компанії, Partnership for Sustainability Award – найпрестижніша відзнака у сферах корпоративної сталості та ESG (екологія, соціальна відповідальність та управління). Щорічна премія відзначає найкращі партнерські проєкти, реалізовані бізнесом, державою та суспільством. Ці проєкти спрямовані на досягнення Цілей сталого розвитку, захист довкілля, подолання суспільних та економічних викликів, сприяння миру. З 2018 року премія об’єднала понад 600 кейсів успішних партнерств, які стали прикладами сталого лідерства.
Цьогоріч на конкурс надійшло 150 заявок із 22 країн, із яких до фіналу відібрали 93 проєкти. Їх оцінювало незалежне міжнародне журі, до складу якого, зокрема, увійшли експерти з Гарвардського університету, Лондонської школи економіки, Всесвітнього економічного форуму, Базельського інституту управління та інших впливових міжнародних інституцій.
Переможців визначили у семи категоріях. Категорія “Відновлення України” охоплювала підтримку захисників України, гуманітарну допомогу цивільному населенню, розмінування та евакуацію, захист прав людини та проєкти з відбудови.
Перший в Україні підземний медичний стабілізаційний пункт на лінії фронту “Метінвест” створив у координації з Медичними силами “Схід”. Сталевий шпиталь занурено на глибину 6 метрів та обладнано комунікаціями, системами РЕБ, альтернативними джерелами живлення та засобами безпеки. Усередині є лабораторія, операційне устаткування, кисневі концентратори, апарат ШВЛ, дефібрилятори тощо. За рівнем укомплектованості він відповідає польовим шпиталям другого ешелону (Role/Echelon 2) за стандартами НАТО.
“Цей шпиталь уже врятував близько чотирьох тисяч життів військовослужбовців, які виконують бойові завдання за 8-10 км від лінії зіткнення. Нещодавно один із таких підрозділів зазнав прямого удару – три авіаційні бомби. Завдяки шпиталю вдалося врятувати людей. Слава Богу, весь підрозділ залишився живим”, – сказав командир угрупування Медичних сил “Схід” Роман Кузів.
Шпиталь приймає до 100 поранених на добу.
“Підземні шпиталі – наше ноу-хау, створене на основі сталевих бункерів – “криївок”. Коли йдеться про порятунок життя захисників, вирішальною є кожна хвилина. Саме тому розміщення стабілізаційних пунктів поблизу лінії фронту та їхня прихованість від ворога дають медикам змогу працювати в безпеці та вчасно надавати допомогу. Цей український інженерний винахід уже довів свою ефективність і зацікавив одну з провідних армій світу”, – зазначив операційний директор “Метінвесту” Олександр Мироненко.
Глобальний договір ООН в Україні – офіційне представництво найбільшої у світі спільноти відповідальних бізнесів, що формує ESG-культуру. Ініціатива об’єднує понад 25 тисяч учасників у 167 країнах світу. Українська мережа налічує майже 150 компаній із різних галузей економіки. Група “Метінвест” стала учасником Глобального договору ООН у 2010 році.
