Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Екс-менеджер Ripple: CBDC-проєкти змінили розвиток XRPL

Участь Ripple у пілотних проєктах національних цифрових валют (CBDC) допомогла компанії глибше зрозуміти потреби центральних банків і роль комерційних гравців у майбутній фінансовій системі. Про це заявив колишній радник Ripple з питань CBDC Ентоні Уелфер.

Ripple з 2021 року брала участь у тестуванні цифрових валют спільно з низкою держав. Серед партнерів були Палау, Чорногорія, Бутан, Грузія та Велика Британія. За словами Уелфера, ці проєкти не лише дозволили перевірити технологію на практиці, а й стали поштовхом для розвитку XRP Ledger (XRPL).

«CBDC-експерименти показали, що головний виклик майбутнього — це сумісність. CBDC, стейблкоїни, токенізовані депозити повинні працювати разом, щоб людям і бізнесу було просто й зручно ними користуватися», — наголосив він.

Ripple почала приділяти більше уваги і ринку стейблкоїнів. Ще у 2023 році компанія представила платформу на базі XRPL для випуску як CBDC, так і стейблкоїнів. У серпні 2025 року вона запустила власний токен RLUSD, прив’язаний до долара США. Монета працює як у мережі XRPL, так і в Ethereum. Капіталізація RLUSD уже наблизилася до $790 млн, що залишається невеликою часткою глобального ринку стейблкоїнів (понад $300 млрд).

Паралельно Ripple оголосила про партнерство з DBS та Franklin Templeton для запуску торгових і кредитних токенізованих продуктів на базі XRPL та RLUSD.

Таким чином, компанія намагається інтегруватися у швидко зростаючий сектор цифрових активів, використовуючи досвід, здобутий у пілотах з державами.

https://www.fixygen.ua/news/20251001/eks-menedzher-ripple-cbdc-proekti-zminili-rozvitok-xrpl.html

 

,

У Києві пройшла 19-та CUSTOMER EXPERIENCE CONFERENCE

26 вересня у Києві відбулася 19-та CUSTOMER EXPERIENCE CONFERENCE – єдина кросгалузева подія в Україні, яка обʼєднала бізнес-лідерів та експертів у сфері клієнтського досвіду.

Цьогорічний лейтмотив «Система для прибутку» став відповіддю на ключовий виклик для компаній: як зробити клієнтський досвід не разовою ініціативою, а операційною системою, яка стабільно впливає на прибуток, репутацію та розвиток бізнесу.

У конференції взяли участь офлайн та онлайн 500 топменеджерів, керівників команд і експертів із різних галузей, які прагнуть створювати ефективні стандарти сервісу.

У вітальному слові засновниця KA Group Альона Жупікова підкреслила, що клієнтський досвід завжди означає початок нового етапу розвитку:

«Змінюється клієнт, змінюється контекст, змінюються технології. CX – це живий організм і завдання бізнесу – зрозуміти, як він працює, та вчасно реагувати».

Вона наголосила, що саме дослідження даних, мовна аналітика та впровадження AI-рішень допомагають передбачати потреби клієнтів та створювати продукти майбутнього.

Від стратегії до вимірювань

Олена Цисар, міжнародна експертка зі стратегічного розвитку СХ представила модель зрілості клієнтського досвіду, яку описала як «мозаїку» трьох елементів: мотивації, організації та культури.

«Наша головна мета – повернути в бізнес голос клієнта. CX – це не лише стандарти чи робота зі скаргами. Це про людяність та повагу до шляху кожного клієнта та співробітника», – підкреслила вона.

Продовжив тему Кирило Єжов, директор з розвитку бізнесу Kantar Україна. Він наголосив, що без чітких метрик і відповідальності клієнтський досвід залишається лише гарною ідеєю:

«82% CEO у світі вважають клієнтський досвід фактором зростання. Але справжній результат з’являється лише тоді, коли компанія може не тільки слухати клієнта, а швидко діяти на основі даних».

Він представив підхід, що поєднує X-Data (емоції та досвід клієнтів) та O-Data (операційні показники), наголосивши на важливості узгодженості процесів, ролей і культури у створенні системи CX-менеджменту.

Приклади змін: від банку до суперпреміального бренду

Юлія Мороз, директорка департаменту продажів Ощадбанку, поділилася досвідом масштабної трансформації сервісу. Завдяки автоматизації та мультиканальним сервісам понад 70% звернень клієнтів сьогодні обробляються голосовим помічником.

«Клієнт – це точка відліку всіх змін. Тільки коли CX працює як командна система, клієнт отримує швидкий та безшовний сервіс», – зазначила вона.

Щороку Ощадбанк опрацьовує 400 тисяч звернень та залишається єдиним банком, який має мобільні відділення навіть на прифронтових територіях.

Продовжив цю тему Олександр Котолуп, засновник Figaro Catering. Він зосередився на важливості емоцій у сервісі: «WOW-ефект – це емоція подиву і радості, яка приносить гроші, повторних клієнтів і високу лояльність. Емоції працюють, і їх потрібно режисувати так само, як це робить індустрія моди».

Ігор Блистів, директор із маркетингу та інновацій компанії Kormotech, розповів, як робота з трьома ключовими аудиторіями – ветеринарами, заводчиками та кінцевими споживачами – дала змогу побудувати цілу екосистему бренду Optimeal, яка зміцнила позиції на ринку.
«Дивіться на клієнта в масштабі всієї екосистеми. Створюйте довготривалі ініціативи, які стають пазлами чогось більшого», – підкреслив Ігор Блистів.

Journey management у дії

Олег Косс, засновник Lanka.CX, акцентував увагу на динамічних картах клієнтських шляхів. Він пояснив, що journey management має бути живим інструментом, інтегрованим у щоденну роботу команд. За міжнародними дослідженнями, впровадження такого підходу дає:

+37% зростання задоволеності клієнтів,

+15% додаткових продажів,

+18% покращення утримання клієнтів.

«Складним сервісам потрібен диригент. Journey management синхронізує команди та допомагає фокусуватися на спільному результаті», – зазначив експерт.

Простота як стратегія

Микола Чумак, співзасновник та CEO компанії IDNT, завершив змістовну частину виступів темою простоти у сервісах та продуктах.
«Простота – це не мінімалізм. Це стратегічне очищення від зайвого, яке дозволяє клієнтам взаємодіяти з компанією швидко та зрозуміло», – пояснив Микола Чумак.

Він виокремив п’ять принципів простоти: емпатія, розуміння складності, фокус, людська мова та привабливий дизайн.

СХ на базі даних

Панельна дискусія «Системний CX на базі даних» обʼєднала експертів компаній із Minimal, Uklon, Ajax Systems, Colobridge та агенції Banda.
Вони говорили про те, як поєднати аналітику та креатив, щоб дані не лише фіксували результат, а й допомагали створювати кращий досвід для клієнтів.

Володимир Бражник, маркетинг-директор Minimal: дані – це основа прийняття рішень.

Марія Цвид, менеджерка продукту та аналітикиня-стратег Colobridgе: аналітика вказує напрямок і допомагає створювати релевантні меседжі.

Микола Уманець, керівник з розвитку клієнтського досвіду Uklon: метрики мають базуватися на реальних потребах, інакше вони залишаться цифрами без реального впливу.

Марія Невзорова, директор з технічної підтримки, сервісу і ремонту Ajax Systems: поділилася досвідом масштабування служби підтримки без втрати персоналізованого підходу до клієнтів.

Голос клієнта та інновації

Друга панельна дискусія зібрала представників Dnipro-M, ДІЛА, WOG, NovaIT та Revisior. Вони обговорювали, як інтегрувати голос клієнта у продуктову стратегію та створити культуру швидкого зворотного звʼязку.

Владислав Жиліховський, Dnipro-M, підкреслив, що мовна аналітика дозволяє бізнесу чути клієнта в режимі реального часу та отримувати інсайти, які змінюють якість сервісу та швидкість ухвалення рішень.

Ірина Дергачова, ДІЛА, додала: «Мовна аналітика мінімізує маніпуляції, бо ґрунтується на справжніх голосах клієнтів, а не на припущеннях.

Також серед ключивих тез – технологічний підхід від Олега Кушіля, WOG та Дмитра Романюка, NovaIT.  Вони розповіли, як сучасні алгоритми допомагають швидко аналізувати тисячі клієнтських розмов і виявляти проблеми ще до того, як вони стануть критичними.

Експерти зійшлися на думці, що компанії, які швидко тестують ідеї зворотній зв’язок, стають більш стійкими до змін ринку та здатні запускати нові сервіси швидше за конкурентів.

Практика: СХ як чемпіонська стратегія

Щоб не лише почути ідеї, а й відчути їхню дію, учасники взяли участь у воркшопі Марини Березюк, бізнес-психологині та експертки з сервісу. В основі підходу лежить розуміння сервісу як взаємопов’язаної структури, де кожен елемент впливає на інший. Працюючи в командах, учасники моделювали власні системи клієнтського досвіду, фокусуючись на чотирьох ключових складових: люди, процеси, моніторинг і мотивація. Ця практика показала, як навіть невеликі зміни в одному елементі здатні трансформувати всю систему.

Інсайти учасників

Завершення конференції стало своєрідним підсумком у форматі спільної рефлексії. Учасники ділилися власними відкриттями та ключовими ідеями, які забирають із собою у роботу.
Роман Орлов, Крон: «До конференції мені здавалося, що клієнтський досвід – це лише опитування та зміни. Тепер я бачу, що це цілісна система, де всі інструменти працюють разом».

Руслана Харук, EverHelp:
«Вражаючий клієнтський досвід неможливий без якісного досвіду співробітників. Це фундамент успіху».

Дмитро Пашко, маркетинговий консультант: «Клієнтський досвід стає головною валютою бізнесу. Маркетингові департаменти трансформуються у CX-маркетинг, який глибоко вивчає поведінку клієнтів та стає точкою змін всередині компанії».

Партнери

Генеральний партнер: Ощадбанк.
Офіційні партнери: Kormotech, Colobridge та Linkos Group. Завдяки підтримці партнерів учасники змогли обмінятися досвідом та дізнатися про сучасні рішення у технологіях, харчовій індустрії та цифрових сервісах.

Висновок

CUSTOMER EXPERIENCE CONFERENCE залишила нові знання, партнерства та інсайти, які допоможуть українським компаніям створювати системний, прозорий та прибутковий бізнес, що розвивається через клієнтів.

Календар подій KA Group: https://kagroup.ua/#kalendar
Контакти: info@kagroup.ua
KA Group – kagroup.ua

Інтерфакс-Україна – інформаційний партнер

Україна в сезоні 2024-2025 років скоротила експорт яблук майже в 3 рази

У маркетинговому сезоні 2024-2025 років Україна експортувала на зовнішні ринки 16,8 тис. тонн яблук на суму $10,1 млн, повідомляє EastFruit. Цей показник виявився на 64% нижчим, ніж роком раніше, коли обсяги експорту досягали 47 тис. тонн. При цьому середня ціна реалізації зросла і склала близько $600 за тонну.
З липня 2024 по червень 2025 року Україна також імпортувала 18,2 тис. тонн яблук, що призвело до негативного сальдо в сегменті зовнішньої торгівлі. Майже весь імпортний обсяг (18 тис. тонн) припав на першу половину 2025 року.
Головними покупцями українських яблук стали:

Об’єднані Арабські Емірати – 2,9 тис. т,
Саудівська Аравія – 2,9 тис. т,
Узбекистан – 1,5 тис. т,
Туреччина – 1,4 тис. т,
Швеція – 0,9 тис. т.

Окремо відзначається вихід українських виробників на нові ринки. У березні 2025 року, після переговорів із Канадою, Агентство продовольчої інспекції Канади (CFIA) схвалило програму експорту свіжих яблук з України.

Україна традиційно входить до числа найбільших виробників яблук у Східній Європі, проте обсяги експорту залишаються волатильними. За даними EastFruit, поточне скорочення пов’язане з падінням врожаю і зниженням конкурентоспроможності українських яблук на ключових ринках Близького Сходу. Водночас відкриття нових напрямків може закласти основу для відновлення експортного потенціалу в найближчі роки.

 

,

KFC відкрила у Києві перший ресторан з меню на рослинних альтернативах

Мережа ресторанів KFC у київському ТРЦ Blockbuster Mall у понеділок, 29 вересня, відкрила перший в Україні формат ресторану, де меню повністю побудоване на рослинних альтернативах до м’яса.

Як повідомила пресслужба компанії, запропоновані страви – на основі мікопротеїну, інгредієнта з природного гриба, багатого на білок і клітковину, який не містить холестерину та має значно менший вуглецевий слід порівняно з тваринним м’ясом. У рецептурах також використовуються молочні продукти та яйця, тому лінійка позиціонується як вегетаріанська, а не веганська.

У меню веджі-стріпси, веджі-бургер, веджі-Твістер, рис-бокс та салат з веджі-стріпсами. Окремі страви подаються у спеціальному “зеленому” пакуванні.

Дизайн нового формату ресторану – з зеленими, замість традиційних червоних, акцентами. У компанії підкреслюють, що у залежності від активності споживачів у пілотному ресторані залежить, чи буде рослинна лінійка присутня у всій мережі KFC. KFC працює в Україні з 2012 року, наразі українська мережа KFC налічує понад 60 ресторанів.

 

,

“Нібулон” інвестував $2 млн у цифрову копію елеватора та мобільний застосунок

Один із найбільших операторів зернового ринку України ТОВ “СП “Нібулон” 2024 року інвестував у діджиталізацію виробничих процесів $2 млн, які були спрямовані в створення цифрової копії елеватора і мобільний додаток, повідомив власник і СЕО компанії Андрій Вадатурський.

“У нас близько 100 людей (працює у напрямку цифровізації – ІФ-У). Багато кого ми залучили з ринку, надали фронт роботи. У нас розписані плани по впровадженню проєктів на три роки. Ми знаємо детальний план на місяць, на рік, знаємо перспективи на три роки. Ми також плануємо надавати послуги саме по тим проєктам, які робимо для “Нібулону”. Віримо, якщо це потрібно для “Нібулону”, то це буде потрібно і на ринку”, – сказав він на конференції Forbes Agro в Києві у минулу п`ятницю.

Серед основних проєктів, в які були інвестовані кошти, Вадатурський назвав цифрову копію еліватора, зокрема, закупівлю і встановлення сучасного обладнання, яке визначає якість зерна. Софт встановлено на всіх елеваторах зернотрейдера та об`єднано у спільну мережу. Завдяки йому на елеваторах посилено відповідальність і чітко визначається якість сировини, мінімізовано вплив людського фактора та впорядковано звітність.

Крім того, “Нібулон” розробив мобільний додаток – кабінет фірми, де можна отримувати новини, ціни, інформацію про місцезнаходження транспорту, якість зерна в ній, отримувані кошти, скидки, бонуси тощо.

За словами Вадатурського, найближчим часом цей додаток буде доопрацьовано і перетворено в інформаційну платформу.

“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі у 12 областях України та експортував сільгосппродукцію у понад 70 країн світу. Зернотрейдер у 2021 році експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції та поставив на зовнішні ринки рекордні обсяги у серпні – 0,7 млн тонн, у четвертому кварталі – 1,88 млн тонн та у другому півріччі – 3,71 млн тонн.

Після початку війни компанія була змушена перенести центральний офіс із Миколаєва до Києва.

, ,

ВУСО за півріччя зібрала 2,13 млрд грн премій, приріст 52,6%

ПрАТ “Страхова компанія “ВУСО” (Київ) у січні-червні 2025 року зібрала 2,129 млрд грн валових премій, що на 52,6% більше, ніж за аналогічний період 2024 року, чисті премії виросли на 54,18% до 1,886 млрд грн, а чисті зароблені премії – на 40,98% до 1,764 млрд грн.

Такі дані наведені в інформації РА “Стандарт-Рейтинг” про підтвердження компанії рейтингу фінансової стійкості на рівні “uaAA” за національною шкалою за вказаний період.

Згідно з даними на сайті рейтингового агентства, надходження від фізичних осіб страховика за вказаний період збільшились на 55,36% – до 1,374 млрд грн, а від перестрахувальників – на 17,67%, до 21,652 млн грн. Таким чином, частка фізичних осіб в брутто-преміях страховика за підсумками першого півріччя 2025 року становила 64,54%, а частка перестрахувальників склала 1,02%.

РА зазначає, що нараховані перестрахові премії, передані у перестрахування, за перше півріччя 2025 року виросли на 41,37% у порівнянні з тим самим періодом 2024 року – до 243,143 млн грн. Коефіцієнт участі перестраховиків у страхових преміях знизився на 0,91 п.п. –до 11,42%.

СК “ВУСО” за перші шість місяців 2025 року виплатила своїм клієнтам 787,863 млн грн, що на 9,08% вище обсягу страхових виплат і відшкодувань за аналогічний період 2024 року. Рівень виплат зменшився на 14,77 п.п. до 37,01%.

За підсумками січня-червня 2025 року прибуток від операційної діяльності збільшився на 34,13% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 135,494 млн грн, а чистий прибуток виріс у 2,95 раза і склав 102,332 млн грн.

Активи компанії на 1 липня 2025 виросли на 20,21% – до 2,305 млрд грн, власний капітал показав приріст на 7,59% – до 813,212 млн грн, зобов’язання збільшились на 28,43% – до 1,491 млрд грн, грошові кошти та їх еквіваленти виросли на 24,43% – до 944,106 млн грн.

За даними РА, станом на початок третього кварталу 2025 року компанія мала рівень капіталізації (54,52%), рівень покриття грошовими коштами зобов’язань (63,30%). Крім того, на звітну дату СК “ВУСО” ссформувала портфель інвестицій в ОВДП в розмірі 326,025 млн грн, які в сукупності покривали 85,16% зобов’язань компанії. Крім того залишок коштів у централізованих страхових резервних фондах (МТСБУ) становив 522,123 млн грн, що також позитивно впливало на ліквідність компанії.

СК “ВУСО” засновано у 2001 році. Має 50 ліцензій на страхування, 34 представництва, 2 філії та понад 20 центрів агентських продажів по Україні, понад 700 професіоналів. Є членом МТСБУ, НАСУ та членом Ядерного страхового пулу.

 

,