Ощадбанк минулого тижня офіційно відкрив у Києві перший в його українській мережі бізнес-хаб “Ощадбізнес” та декларує його як флагманський простір для мікро-, малого та середнього бізнесу (ММСБ).
“Український бізнес потребує не лише кредитів, а й середовища, де народжуються ідеї, партнерства та масштабування. Саме тому ми створили Ощадбізнес-хаб, який поєднує фінансування, знання та можливості”, – наголосив голова правління Ощадбанку Сергій Наумов.
У банку зазначили, що простір також передбачає проведення освітніх заходів і бізнес-подій та має місце для нетворкінгу.
У свою чергу член правління, відповідальна за ММСБ, Наталія Буткова-Вітвіцька зазначила, що хаб працюватиме за принципом “єдиного вікна” та стане майданчиком для консультацій, участі у грантових і партнерських програмах, а також доступу до кредитних продуктів.
“У наступному році банк планує розширити мережу хабів Ощадбізнес, не обмежуючись лише столицею”, – зазначила вона без деталізації їх кількості.
Нове відділення розташовано на вулиці Спаській, 26/14 та включає також зону обслуговування преміум-клієнтів.
Ощадбанк є лідером в Україні по кількості відділень – 1142, хоча в третьому кварталі він скоротив свою мережу на п’ять відділень.
За інформацією Ощадбанку, за 2022–2025 роки його кредитний портфель МСБ збільшився утричі. Державні гранти отримали 25 тис. клієнтів банку, близько 1,5 млрд грн підтримки надали міжнародні фінансові організації (МФО). Близько 20% фінансування спрямовано бізнесам у прифронтових регіонах, а половина клієнтів скористалася гарантійними інструментами МФО та уряду.
Як повідомлялося, за жовтень 2025 року кредитний портфель корпоративного сегмента зріс на 2,6%, або на 26,9 млрд грн – до 970,1 млрд грн. Гривневі кредити бізнесу додали 1,7%, або 11,5 млрд грн, досягнувши 689,7 млрд грн, тим часом валютні збільшилися на 4,2%, або на $267 млн – до $6,68 млрд.
Згідно з даними Нацбанку, на 1 жовтня цього року Ощадбанк з загальними активами 485,81 млрд грн був другим за цим показником серед 60 банків України.
Уряд Швеції планує суттєво збільшити допомогу Україні, щонайменше до 10 млрд крон у 2026 році, і в зв’язку з цим поступово припиняє надання розвитку допомоги п’яти країнам: Зімбабве, Танзанії, Мозамбіку, Ліберії та Болівії.
Як повідомляється на офіційному вебпорталі уряду Швеції, у червні 2025 року уряд ухвалив рішення про перенаправлення шведської допомоги та виділив близько 1,7 млрд крон із бюджету допомоги на додаткову підтримку Україні та для життєво важливих гуманітарних заходів у світі.
“Ми перебуваємо у вирішальний момент в історії Європи. Україна зазнає тиску як за столом переговорів, так і на фронті. Щоб збільшити підтримку України, нам потрібно робити складні пріоритети. Тому Швеція поступово припиняє надання розвитку допомоги Зімбабве, Танзанії, Мозамбіку, Ліберії та Болівії”, – сказав міністр допомоги та зовнішньої торгівлі Бенджамін Дуса.
У зв’язку з припиненням двосторонніх стратегій закриваються посольства у Болівії, Ліберії та Зімбабве. Дипломатичні відносини з цими країнами залишаються важливими і будуть підтримуватися, наприклад, через акредитацію з іншої країни в регіоні.
Уточнюється, що гуманітарна допомога не зачіпається припиненням розвитку допомоги, і Швеція продовжує залишатися однією з найбільших світових країн-донорів гуманітарної допомоги та довгострокового розвитку співробітництва по всьому світу.
У понеділок, 8 грудня, в Україні без істотних опадів, лише на півдні країни, вдень подекуди і в центральних областях невеликий дощ, у західних областях вночі та вранці місцями туман, повідомляє Укргідрометцентр.
Вітер південно-східний, східний, 7-12 м/с, у південно-східній частині місцями пориви 15-20 м/с. Температура вночі від 2° тепла до 3° морозу, вдень 0-5° тепла; на Закарпатті та півдні країни вночі 1-6° тепла, вдень 4-9°.
У Києві 8 грудня без істотних опадів, вітер південно-східний, східний, 5-10 м/с, температура вночі близько 0°, вдень 2-4° тепла.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського. Бориса Срезневського, у Києві 8 грудня найвища температура вдень була 12,2 у 1960 р., найнижча вночі -19,7 у 1959 р.
У вівторок, 9 грудня, вночі на сході країни, вдень у північній частині дощ і мокрий сніг; на решті території без істотних опадів. Вночі та вранці в Карпатському регіоні, центральних і південних областях місцями туман.
Вітер південно-західний, на Лівобережжі південно-східний, 5-10 м/с. Температура вночі від 2° тепла до 3° морозу, вдень 0-5° тепла; на Закарпатті та півдні країни вночі 1-6° тепла, вдень 4-9°.
У Києві 9 грудня вночі без істотних опадів, вдень дощ, вітер південно-західний, 5-10 м/с. Температура вночі близько 0°, вдень 2-4° тепла.
Надходження податків, зборів та обов’язкових платежів до загального та спеціального фондів державного бюджету України за січень-листопад 2025 року склали 3,29 трлн грн, тоді як касові видатки – 4,54 трлн грн, це приблизно на 24,1% та 20,3% перевищує відповідні показники аналогічного періоду 2024 року.
Згідно з оперативними даними Державної казначейської служби, які Міністерство фінансів оприлюднило на сайті, за загальним фондом надходження зросли на 23,5% – до 2,34 трлн грн, тоді як видатки – на 18,1%, до 3,54 трлн грн.
У листопаді цього року доходи держбюджету порівняно із листопадом минулого року збільшилися на 6,6% – до 321,5 млрд грн, в тому числі за загальним фондом – на 4,2%, до 229,3 млрд грн. Це пов’язано з надходженням минулого місяця грантів на 34,3 млрд грн, тоді як у листопаді минулого року такого фінансування було 56,4 млрд грн.
Зазначається, що найбільшим джерелом надходжень за результатами січня-листопада цього року залишається ПДВ з ввезених на митну територію України товарів – 486,6 млрд грн (за 11 місяців 2024 року – 424,0 млрд грн).
Після підняття військового збору з 1,5% до 5% та введення умовою бронювання зарплати в 20 тис. грн у цьому році з четвертого на друге місце по надходженням за 11 місяців цього року вийшли податок на доходи фізичних осіб та військовий збір – 324,6 млрд грн проти 200,7 млрд грн торік.
На третьому місці цього року ПДВ з вироблених в Україні товарів – 278,3 млрд грн за відшкодування 166,2 млрд грн (242,7 млрд грн за відшкодування 139,9 млрд грн), тоді як податок на прибуток підприємств склав 277,3 млрд грн (251,3 млрд грн), а акцизний податок склав 255 млрд грн (189,5 млрд грн).
Окрім того, дивіденди та частини чистого прибутку держкомпаній склали 67,8 млрд грн (69,2 млрд грн), ввізне та вивізне мито – 49,7 млрд грн (43,8 млрд грн), рентна плата за користування надрами – 39,6 млрд грн (42,8 млрд грн).
Мінфін додав, що ще 84,2 млрд грн (38,6 млрд грн) додав до бюджету прибуток Національного банку, а гранти – 381,2 млрд грн (325,6 млрд грн).
Надходження ЄСВ до фондів пенсійного та соціального страхування у січні-листопаді 2025 року зросли на 21,1% – до 593,1 млрд грн, у тому числі у листопаді – на 13,6%, до 55,8 млрд грн.
Мінфін також повідомив, що в рамках фінансування загального фонду держбюджету державні запозичення до нього за січень-листопад 2025 року становили 1,96 трлн грн, або 94,3% від плану, у тому числі на внутрішньому ринку від розміщення ОВДП було отримано 512,7 млрд грн, в тому числі в іноземній валюті 124,6 млрд грн – $2,26 млрд та EUR645 млн. При цьому, за рахунок випуску військових ОВДП залучено 242,1 млрд грн.
Згідно з релізом, із зовнішніх джерел надійшло близько $34,7 млрд або 1,44 трлн грн, у тому числі в рамках ERA – близько $24,0 млрд за загального обсягу цього механізму до $50 млрд.
Окрім того, Україна отримала ще EUR7,95 млрд від ЄС в рамках пільгової довгострокової позики Ukraine Facility, $0,96 млрд від Міжнародного валютного фонду (МВФ) та $0,57 млрд від Світового банку за проєктами “Трансформація охорони здоров’я шляхом реформи та інвестицій в ефективність” (THRIVE), “Створення стійкої інфраструктури у вразливих середовищах в Україні” (DRIVE), “Підтримка відбудови шляхом розумного фіскального управління” (SURGE), “Підтримка внутрішньо переміщених осіб в Україні” (HOME) та “Модернізація системи соціальної підтримки населення України”.
Платежі з погашення державного боргу за січень-листопад 2025 року склали 570,9 млрд грн, або 94,2% плану, платежі з обслуговування – 319,9 млрд грн, або 98,2% плану.
Як повідомлялося, держбюджет-2025 в результаті двох його великих збільшень у липні та жовтні наразі має заплановані доходи (без грантів) в обсязі 2,50 трлн грн, тоді як видатки – 4,65 трлн грн, у тому числі загального фонду – відповідно 2,28 трлн грн та 4,29 трлн грн.
За 2024 рік держбюджет отримав 3,12 трлн грн доходів, що на 0,45 трлн грн, або 16,8% перевищило показник держбюджету-2023. За загальним фондом зростання доходів становило 0,51 трлн грн, або 30,9% – до 2,18 трлн грн, зокрема, міжнародна фінансова допомога у вигляді грантів становила 0,45 трлн грн порівняно з 0,43 трлн грн у 2023 році.
Видатки держбюджету у 2024 році зросли порівняно з 2023 роком на 0,46 трлн грн, або на 11,6% – до 4,48 трлн грн, зокрема, за загальним фондом – на 15%, або на 0,45 трлн грн – до 3,49 трлн грн.
Верховна Рада 3 грудня ухвалила держбюджет України на 2026 рік з доходами 2,90 трлн грн та видатками 4,82 трлн грн.
Бундестаг Німеччини прийняв нові закони, які полегшують депортацію осіб до так званих безпечних країн походження і посилюють умови отримання громадянства, повідомляє Die Welt.
Згідно з новими нормами, уряд Німеччини зможе визначати держави як безпечні країни походження за допомогою нормативного акта без узгодження Ради федеральних земель. Це дозволить спростити депортацію осіб з таких країн, хоча Федеральне відомство з міграції та біженців (BAMF) залишає можливість отримати захист у виняткових випадках.
Крім того, закон скасовує державне фінансування обов’язкового адвоката для осіб, які перебувають у депортаційному ув’язненні. Німецька асоціація адвокатів і Федеральна палата адвокатів висловили критику цього рішення. “Позбавлення волі – одне з найсерйозніших обмежень основних прав. Досі більше половини всіх ув’язнень є незаконними. Держава повинна пройти особливо ретельну перевірку”, – зазначили в асоціації.
Також вводиться десятирічна заборона на отримання громадянства для осіб, які навмисно надають неповну або неправдиву інформацію під час процедури, зокрема у зв’язку зі скандалом з фальшивими сертифікатами про знання мови. «Хто вже намагається обдурити під час процедури отримання громадянства, той не заслуговує німецького паспорта», – заявив представник фракції Союзу з внутрішньої політики Олександр Тром (CDU).