Національний оператор зв’язку АТ “Укрпошта ” має намір до 1 січня 2026 року виконати вимоги Національного банку України (НБУ) щодо капіталу власними ресурсами, без докапіталізації з бюджету , повідомив генеральний директор компанії Ігор Смілянський.
“Чи приведе “Укрпошта” свій капітал у відповідність до нових вимог до 1 січня 2026 року, як це вимагає постанова НБУ? Приведе. Чи потребує “Укрпошта” для цього докапіталізації з боку держави? Ні, не потребує. Це буде зроблено власними ресурсами”, – написав він у Facebook в п’ятницю ввечері.
За його словами, станом на 1 червня 2025 року капітал “Укрпошти ” становив понад 4 млрд грн. Водночас із цієї ж дати НБУ змінив порядок розрахунку капіталу, що, на думку гендиректора, “стосується усіх, але на практиці – передусім “Укрпошти”. У результаті після перегляду підходів до оцінки капіталу, показник для компанії вийшов від’ємним – мінус 600 млн грн.
Смілянський також пояснив, що документи на отримання можливості відкрити банк “Укрпошта” ще не подавала, бо вже мала негативний досвід таких спроб при спробах купити Альпарі Банк, якого потім було ліквідовано. Гендиректор зазначив, що акціонер компанії – Міністерство розвитку громад та територій (Мінрозвитку), перший віцепрем’єр та Міністерство економіки намагалися знайти спільну мову з регулятором щодо того, як краще вирішити це питання.
“Більш того, ця тема минулого тижня обговорювалася під час місії МВФ, тому, звісно, що ми не робили нічого, що могло викликати питання партнерів “, – додав Смілянський.
За його словами, на зустрічах за участю Мінекономіки, Мінрозвитку та представників НБУ було погоджено, що “Укрпошта” подає спільний з акціонером план дій, який має бути погоджений з НБУ, а лише після – пакет документів відповідно до затвердженого плану.
“Чи подала “Укрпошта” спільно з акціонером проєкт? Подала. Чи відбулася фінальна зустріч? Не відбулася. Більше того — вона вже тричі переносилася НБУ. Чи має сенс подавати документи на банк, не маючи погодженого плану? Ні, не має. Чому? Бо регулятор має настільки широкі повноваження, що може завернути будь-які документи з будь-якої причини”, – додав Смілянський.
Як повідомлялося, цього тижня голова Нацбанку Андрій Пишний повідомив, що центробанк звертався до уряду у відповідь на запит щодо фіскальних ризиків, які бачить у зв’язку зі спробами “Укрпошти” отримати банк.
“Ми ідентифікували можливість потреби докапіталізації “Укрпошти”… Власник істотної участі повинен відповідати вимогам, які визначені законодавством: бути фінансово спроможним, мати розбудовану систему корпоративного управління, чітке розуміння і стратегію банку. Ми чекаємо від наглядової ради, від власника “Укрпошти”, функції якого виконує Міністерство розвитку громад і територій відповідних документів”, – сказав він 11 вересня.
Раніше Смілянський заявляв, що, незважаючи на протидію Нацбанку, запуск банку фінансової інклюзії залишається пріоритетною метою та завданням національного оператору зв’язку АТ “Укрпошта”.
“Укрпошта” в першому півріччі 2025 року збільшила виручку на 5,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 6 млрд 505,0 млн грн, скоротивши чистий збиток на 27,2% – до 311,8 млн грн. Але компанія зустріла середину цього року з від’ємним капіталом 101,6 млн грн порівняно із 210,2 млн грн на початок року.
Ціни на нафту помірно підвищуються вранці в понеділок після зростання за підсумками минулого тижня.
Вартість листопадових ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures за даними на 8:18 кч підвищується на $0,36 (0,54%), до $67,35 за барель. Минулої п’ятниці контракт подорожчав на $0,62 (0,93%), до $66,99 за барель.
Ф’ючерси на нафту WTI на жовтень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) зросли на цей час на $0,36 (0,57%), до $63,05 за барель. За підсумками попередньої сесії вартість цих контрактів збільшилася на $0,32 (0,51%), до $62,69 за барель.
Обидві марки за минулий тиждень подорожчали більше ніж на 1%.
Учасники ринку стежать за новинами про удари українських дронів по об’єктах російської нафтової інфраструктури, зокрема по великих НПЗ і експортних терміналах.
“Атаки на російську енергетичну інфраструктуру можуть скоротити експорт російської нафти та продуктів нафтопереробки”, – зазначив аналітик UBS Джованні Стауново.
Аналітик компанії IG Тоні Сікамор зазначив, що якщо Україна продовжить атакувати російську експортну інфраструктуру, прогнози світових цін на нафту будуть підвищені.
Тим часом дані нафтосервісної компанії Baker Hughes засвідчили, що за минулий тиждень кількість діючих нафтових бурових установок у США збільшилася на дві й досягла 417 одиниць. Кількість газових бурових не змінилося і становило 118 одиниць.
Україна та Міжнародний банк реконструкції та розвитку уклали угоду про позику в сумі $246,5 млн по програмі SURGE “Підтримка відбудови шляхом розумного фіскального управління”, повідомило Міністерство фінансів у суботу.
“Планується, що до кінця 2025 року до загального фонду державного бюджету буде залучено $229,7 млн. Частину позики у сумі $16,8 млн буде спрямовано на капіталізацію відсотків з метою зниження вартості обслуговування кредитних зобов’язань України на найближчі роки”, – уточнив Мінфін.
Мета проєкту – підтримати зусилля уряду України, спрямовані на створення ефективної системи управління публічними інвестиціями в умовах післявоєнного відновлення та відбудови, покращення фіскального управління на місцевому рівні, вдосконалення середньострокового та програмного бюджетування на місцевому рівні та адміністрування доходів, йдеться у релізі.
Згідно з ним, кошти будуть залучені з Цільового фонду з надання Україні необхідної кредитної підтримки (ADVANCE Ukraine), що підтримується урядом Японії. Підписантом угоди від України виступив міністр фінансів Сергій Марченко, від Світового банку – регіональний директор у справах країн Східної Європи Боб Сом.
Проєкт SURGE реалізується в Україні з 2024 року. За цей час Світовий банк уклав з Україною угод на $760 млн фінансування в рамках проєкту, зокрема, на отримання $10 млн грантових коштів. Він здійснюється з використанням фінансового інструменту “Програма кредитування з прив’язкою до результатів, Program-for-results” (PforR), який ґрунтується на досягненні конкретних показників, прив’язаних до виплат.
Власники собак і котів старше 50 років демонструють повільніше зниження когнітивних функцій у порівнянні з тими, хто не має домашніх тварин. Про це свідчать результати масштабного європейського дослідження, опублікованого в журналі Scientific Reports (Nature).
Вчені встановили, що власники собак довше зберігають пам’ять, тоді як господарі кішок повільніше втрачають мовленнєву активність. Дослідники пояснюють це кількома факторами. Взаємодія з тваринами вимагає постійного залучення і служить своєрідним «розумовим тренуванням». Так, контакт з собакою активує префронтальну кору мозку, підсилює увагу і емоційний відгук. Кішки ж, завдяки своїй непередбачуваності, стимулюють зони, пов’язані з мовою і мисленням.
Власність птахів або риб, як показало дослідження, не мала статистично значущого зв’язку з уповільненням когнітивного зниження.
Аналіз базувався на даних восьми хвиль дослідження Survey of Health, Ageing and Retirement in Europe (SHARE) за період з 2004 по 2022 рік. У вибірку увійшли люди віком від 50 років. Когнітивні функції оцінювалися за двома основними напрямками: епізодична пам’ять (здатність запам’ятовувати і відтворювати як миттєві, так і відстрочені події) і виконавчі функції (наприклад, вербальна швидкість — вміння швидко підбирати слова певної категорії).
На думку авторів, отримані результати можуть бути корисні при розробці політик у сфері «здорового старіння». Зокрема, мова йде про підтримку програм, які полегшують умови утримання домашніх тварин літніми людьми, а також про включення цієї тематики в державні та соціальні ініціативи з догляду та психологічної підтримки.
Казахстан вперше надав 10-річну посвідку на проживання в рамках програми Digital Nomad Residency. Одержувач — Павло Філатов, старший спеціаліст у галузі аналітики та BI (business intelligence), з міжнародним досвідом. The Astana Times
Програма діє з січня за указом президента Касим-Жомарта Токаєва і спрямована на залучення провідних фахівців у цифрових технологіях та штучному інтелекті.
Заявку подають онлайн через міжнародний інноваційний кластер Astana Hub. Фахівці кластера супроводжують кандидатів на всіх етапах — від подання документів до отримання посвідки на проживання відповідно до законодавства Казахстану. На сьогодні надійшло понад 270 заявок з близько 20 країн (США, Канада, Франція, Туреччина, держави СНД та ін.). Більшість заявників — професіонали в програмуванні, кібербезпеці, UI/UX дизайні та DevOps.
Казахстан також пропонує два види віз для віддалених працівників:
Посольство Республіки Молдова в Україні організувало дипломатичний прийом з нагоди 34-ї річниці незалежності країни.
В урочистостях взяли участь глави іноземних дипломатичних місій, акредитованих в Україні, представники органів державної влади, в тому числі заступник міністра закордонних справ України Олександр Міщенко, представники молдавської діаспори, культурні та освітні діячі.
Гості вшанували хвилиною мовчання пам’ять усіх загиблих у російсько-українській війні, після чого пролунали державні гімни Молдови та України.
Відкриваючи захід, Надзвичайний і Повноважний Посол Молдови в Україні Валеріу Ківер висловив подяку учасникам за увагу до важливої для його країни події та привітав носіїв румунської мови з недавнім святом — Днем румунської мови, який цього року вперше відзначили і в Україні.
«З початку цього року Президент Республіки Молдова двічі відвідував Україну, а наші лідери зустрічалися ще багато разів під час міжнародних самітів. Міністр закордонних справ здійснив три візити, останній з яких відбувся в серпні для переговорів з колегами з України та Румунії. Після цього ми домовилися, що ця тристороння співпраця отримає офіційну назву «Одеський формат», що символізує наше спільне прагнення до діалогу та партнерства», — зазначив Ківер.
За його словами, двосторонні відносини Молдови та України значно просунулися в сферах енергетики, інфраструктури, освіти та культури. Серед досягнень — спільні проекти в галузі енергетичної безпеки, транскордонні ініціативи з розвитку торгівлі та транспорту, підписання угоди про взаємне визнання дипломів про вищу освіту, а також проведення спільних культурних заходів.
«Молдова залишається непохитною у підтримці незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України проти несправедливої війни, розв’язаної Російською Федерацією», — підкреслив посол.
Він додав, що цей вечір став символом міцної дружби між молдавським і українським народами та нагадуванням про необхідність спільних зусиль заради миру і процвітання в регіоні.
Від імені українського уряду привітання з Днем незалежності Молдови озвучив заступник міністра закордонних справ Олександр Міщенко.
Дипломатичні відносини між Республікою Молдова та Україною були встановлені 10 березня 1992 року. Посольство Молдови в Києві розпочало роботу в 1993 році, а Посольство України в Кишиневі — в 1999 році. Чинний посол Молдови в Україні Валеріу Ківер вручив вірчі грамоти і офіційно приступив до виконання обов’язків у червні 2022 року.
Більше фото, дивіться тут
