Ірландський лоукостер Ryanair перестав приймати роздруковані посадкові талони: для посадки потрібен цифровий талон в додатку myRyanair, повідомила авіакомпанія. Онлайн-реєстрація можлива на сайті та в додатку, після чого посадковий талон автоматично формується в myRyanair. За даними перевізника, раніше частка пасажирів з мобільними посадковими талонами перевищувала 80%.
Компанія пояснює цей крок прагненням прискорити посадку та знизити витрати. На довідковій сторінці зазначається, що Ryanair «переходить на 100% Digital Boarding Passes з 12 листопада 2025 року» і паперові посадкові талони більше не видаються. В окремих аеропортах можуть діяти локальні винятки, перелік яких компанія публікує у своїх роз’ясненнях.
Ряд європейських видань уточнюють, що пасажирам без смартфона або за відсутності доступу до додатка в аеропорту зможуть оформити паперовий талон після онлайн-реєстрації, а деякі національні регулятори нагадують про необхідність дотримання прав пасажирів при впровадженні цифрового формату.
Криптовалютний ринок за останній тиждень 10–16 листопада залишався досить волатильним і завершив період у мінусі. За зведеними котируваннями біржових трекерів Bitcoin відступив із зони 106 тис. до 95–96 тис. дол., денні мінімуми опускалися до 94 тис. Ethereum знизився з приблизно 3,57 тис. до 3,17 тис. дол., Solana відкотилася з близько 167 до 141 дол. Динаміка супроводжувалася неритмічними потоками в спотові ETF: чергувалися дні чистих притоків і відтоків, що посилювало «пилу» цін. Додатковий тиск створювали зростання дохідності держоблігацій США і обережність інвесторів перед інфляційними релізами.
За сегментами BTC утримує опорну зону 94–96 тис., але імпульс ослаблений і чутливий до щоденних потоків в ETF. ETH залишається під тиском відтоків і ротації капіталу в окремі альткоїни. SOL демонструє підвищену бета-волатильність на тлі відносно стійких притоків в екосистемні продукти.
Короткостроковий погляд на 1–2 тижні: базовий сценарій передбачає консолідацію BTC в діапазоні 92–105 тис. дол. з реакцією на щоденні ETF-потоки і дохідність трежеріс. Стійкі кілька днів поспіль притоки в фонди можуть повернути ціну до верхньої межі діапазону, нові відтоки загрожують повторним тестом 94–95 тис. По ETH ймовірний бічний рух 3,05–3,35 тис. до розвороту потоків, по SOL — 135–155 дол. при збереженні високої чутливості до новин екосистеми.
Оцінка до кінця 2025 року: у бичачому сценарії серія чистих притоків в BTC-ETF і поліпшення глобального ризик-апетиту здатні повернути BTC до 105–112 тис. і підтягнути ETH до 3,4–3,7 тис. При нейтральному фоні ймовірна торгівля в коридорі 95–107 тис. по BTC з домінуванням якісних альтів. Ведмежий варіант передбачає посилення долара і прибутковості з ризиком тесту району 90 тис. по BTC і просадки ETH нижче 3,0 тис.
Ключові індикатори на наступний тиждень: денні звіти по притоках і відтоках в спотові ETF на BTC, ETH і найбільші альт-продукти, метрики плеча і ліквідацій на деривативних біржах, а також макрокалендар США (інфляція, аукціони трежерис, коментарі ФРС). Для тактичних стратегій фіксується перевага торгівлі діапазонів і швидких реакцій на потоки. Для стратегічних позицій кращим є дозоване нарощування довгих позицій у міру стабілізації притоків і зниження волатильності.
Негативне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами в січні-вересні 2025 року збільшилося на 50% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до $30,619 млрд з $20,403 млрд, повідомила Державна служба статистики (Держстат) у п’ятницю.
Згідно з її даними, експорт товарів з України за вказаний період у порівнянні з січнем-вереснем минулого року скоротився на 4,1% – до $29,572 млрд, тоді як імпорт зріс на 17,5% – до $60,191 млрд.
Статвідомство уточнило, що у вересні 2025 року порівняно з серпнем-2025 сезонно скориговані обсяги експорту скоротилися на 1,0%, імпорту – на 4,2%.
Сезонно скориговане сальдо зовнішньої торгівлі у вересні-2025 було від’ємним і склало $3,612 млрд, у попередньому місяці воно також було від’ємним – $3,874 млрд.
Коефіцієнт покриття експортом імпорту склав 0,49 (за 9 місяців 2024 р. – 0,60).
Зовнішньоторговельні операції проводилися з партнерами з 222 країн світу.
Обсяг імпорту в Україну електричних телефонних або телеграфних апаратів та відеотелефонів (УКТЗЕД 8517) у січні-жовтні збільшився на 26,9% порівняно з тим самим періодом 2024 року – до $1,28 млрд, свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно із статистичними даними, найбільший обсяг цієї продукції ввезено з Китаю (55,3%, або на $706,2 млн), В’єтнаму (15,2%, $194,5 млн) та США (8,4%, $107 млн), торік це також були Китай (63,7%, $640,5 млн), В’єтнам (16,3%, $163,5 млн) та США (4,3%, $43,2 млн).
Цьогоріч у жовтні Україна ввезла телефонні та телеграфні апарати на $152,04 млн – на 48% більше ніж рік тому.
Водночас експорт цієї продукції з України у січні-жовтні-2025 сягнув $100,9 млн, що на 38,3% більше ніж за 10 місяців минулого року. Постачання були переважно до Угорщини (71%), Польщі (24%) та Нідерландів (менше 1%). У той самий період 2024 року продукція експортувалася здебільшого у ті самі країни, але частка Угорщини становила тоді 60,8%, Польщі – 30%, Нідерландів – 4%.
За даними Держмитслужби, 2024 року в Україну було ввезено телефонних або телеграфних апаратів та відеотелефонів майже на $1,26 млрд – на 10% більше ніж 2023 року.
Україна в січні-жовтні 2025 року імпортувала 24,295 тис. тонн свинини на суму $61,554 млн, що в 11,5 раза (2,12 тис. тонн) більше, ніж за аналогічний період 2024 року, свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно з оприлюдненими статданими, до трійки постачальників свинини в Україну за звітний період увійшли Данія, на частку якої припало 58,62% поставок на суму $36,08 млн, Польща (18,29%, $11,26 млн) та Нідерланди (8,54%, $5,26 млн).
Водночас експорт свинини за 10 місяців поточного року становив 2,152 тис. тонн на суму $6,42 млн, що на 15,7% (2,554 тис. тонн) менше показника аналогічного періоду минулого року.
Крім того, Україна в січні-жовтні наростила імпорт сала, свинячого жиру й жиру птиці на 28,9% – до 15,672 тис. тонн на $18,085 млн.
У ТОП-3 постачальників сала в Україну в 2025 році увійшли Польща (66,86%, $12,091 млн), Німеччина (12,92%, $2,337 млн), Іспанія (9,79%, $1,886 млн).
Обсяг імпорту в Україну трансформаторів, котушок індуктивності та дроселів у січні-жовтні 2025 року зріс на 95,3% порівняно з тим самим періодом 2024 року – до $875,8 млн, свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно із оприлюдненими даними, Китай залишається найбільшим постачальником цієї продукції в Україну. За цей період її ввезено звідти на $738,3 млн (84,3% всього імпорту цих товарів), тоді як рік тому з цієї країни було ввезено трансформаторів і дроселів на $299 млн (66,7%).
Крім того, трансформатори ввозилися з Німеччини (на $42,6 млн) та Туреччини (на $18,6 млн), тоді як в січні-жовтні-2024 імпорт з Туреччини складав $49,4 млн, а з Німеччини – $12 млн.
Зокрема, у жовтні-2025 постачання цього обладнання в Україну збільшилося на 31,8% відносно жовтня-2024 – до $98,7 млн, що у порівнянні з вереснем поточного року – тільки на 3%.
З початку поточного року, як повідомлялося, обсяги імпорту трансформаторів значно перевищували минулорічні – зокрема, в січні їх імпорт збільшився вшестеро, але поступово темп приросту сповільнювався і за підсумками півріччя становив 2,6 раза порівняно із січнем-червнем-2024, а за дев’ять місяців – 2,1 раза.
За даними Держмитслужби, Україна за 10 місяців цього року експортувала трансформатори, котушки індуктивності та дроселі на $28,6 млн проти $28,5 млн за аналогічний період минулого року, переважно постачала їх до Німеччини, Угорщини та Словаччини.
Як повідомлялося з посиланням на Держмитслужбу, імпорт в Україну трансформаторів, котушок індуктивності та дроселів у 2024 році зріс більш ніж удвічі порівняно з 2023 роком – до $596,11 млн, при цьому з Китаю їх було ввезено у 2,5 раза більше – на $400,48 млн.
