Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

«Гардіан» страхуватиме відповідальність «Київської служби порятунку»

Комунальна аварійно-рятувальна служба «Київська служба порятунку» 14 листопада оголосила про намір укласти з СК «Гардіан» (Київ) договір на закупівлю послуг страхування відповідальності, яка виникає внаслідок використання наземного транспортного засобу (в тому числі відповідальності перевізника).

Згідно з повідомленням в системі електронних держзакупівель «Прозорро», цінова пропозиція компанії склала 108,1 тис. грн при очікуваній вартості 170 тис. грн. У тендері також брала участь СК «Країна» з пропозицією 116,1 тис. грн. СК «Гардіан» входить до складу президії Ліги страхових організацій України. З січня 2020 року отримала статус повного члена МТСБУ, має право реалізовувати поліси «Зелена карта».

, , , ,

Першу АЕС у Казахстані з назвою «Балхаш» побудує «Росатом»

Перша атомна електростанція (АЕС) у Казахстані матиме назву «Балхаш», повідомила прес-служба агентства республіки з атомної енергії.

«За підсумками фінального засідання Конкурсної комісії переможцем визнано назву “Балкаш” атом електр станціяси», яка отримала найбільшу кількість пропозицій від громадян. Обрана назва також відповідає міжнародній практиці найменування атомних електростанцій за географічною ознакою”, – йдеться в повідомленні за підсумками всенародного конкурсу на найкраще найменування АЕС.

Також конкурсна комісія визначила назву російською та англійською мовами: «Атомна електростанція »Балхаш” і Balkhash Nuclear Power Plant.

Першу АЕС, яка розташується поблизу озера Балхаш, побудує «Росатом». Російська компанія підписала з Казахстаном «дорожню карту» на будівництво двох атомних енергоблоків ВВЕР-1200. Будівництво станції займе орієнтовно 11 років і може бути завершене у 2035-2036 роках. Для будівництва станції опрацьовується питання залучення державного експортного фінансування за рахунок РФ.

Дослідницькі роботи поблизу селища Улкен на Балхаші стартували 8 серпня. Тут у рамках попередніх вишукувань фахівці «Росатома» дослідять щонайменше три майданчики в Жамбилському районі, для чого пробурять 50 свердловин глибиною від 30 до 120 м. На основі гідрогеологічних особливостей майданчика, параметрів сейсмічної стійкості та інших буде ухвалено рішення про точне розташування АЕС.

В уряді заявляли, що другу і третю АЕС у Казахстані може побудувати китайська China National Nuclear Corporation (CNNC).

 

, ,

Індія продовжує нарощувати закупівлю золота

Індія в жовтні 2025 року імпортувала золота на $14,72 млрд, йдеться в матеріалах міністерства торгівлі та промисловості країни. Це в 3 рази більше, ніж у жовтні минулого року, в 1,5 рази більше, ніж у вересні поточного, і претендує на історичний рекорд (минулого року повідомлялося про трохи більшу цифру в листопаді, але пізніше вона була скоригована).

«Зростання імпорту золота в жовтні було феноменальним, незважаючи на дуже високі світові ціни, – зазначив заступник міністра торгівлі та промисловості Індії Раджеш Агравал, передає The Hindu. – У сріблі зростання також було феноменальним». Імпорт срібла зріс у 6,3 рази, до $2,72 млрд.

«Безперервне зростання цін на золото напередодні святкового сезону могло призвести до спекулятивного попиту, який може не зберегтися в майбутньому, що, можливо, призведе до деякого зниження обсягів імпорту в наступні місяці», – попереджає Адіті Наяр з індійського рейтингового агентства ICRA.

Всього за 10 місяців 2025 року Індія імпортувала золота на $50,74 млрд, що на 17% більше рівня аналогічного періоду минулого року (результати жовтня розвернули тренд).

Індія є одним з найбільших споживачів золота в світі, практично не виробляючи його сама.

Раніше аналітичний центр Experts Club представив аналіз провідних країн світу – виробників золота у своєму відео на Youtube каналі — https://youtube.com/shorts/DWbzJ1e2tJc?si=YuRnDiu7jtfUPBR9

, ,

«Укрнафта» почала продаж зимового дизпалива

Найбільша мережа АЗК в Україні Ukrnafta розпочала реалізацію зимового дизельного пального, що забезпечить надійну роботу двигуна за низьких температур, повідомили в прес-релізі АТ «Укрнафта» в понеділок.

«Зимовий дизель Ukrnafta має стабільні експлуатаційні властивості та залишається ефективним навіть за температури до -21°C», – зазначила компанія.

Вона нагадала, що використання зимового дизеля дає змогу водіям безперешкодно запускати двигун у морозну погоду та підтримувати оптимальні параметри роботи автомобіля протягом усього холодного періоду.

“Підготовка до зимового сезону традиційно є одним із пріоритетів для нашої компанії. Ми прагнемо забезпечити клієнтам впевненість у своєму транспорті за будь-якої погоди«, – зазначили в »Укрнафті”.

АТ «Укрнафта» – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – Ukrnafta. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV щодо купівлі мережі Shell в Україні. Загалом оперує 663 АЗК.

Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки «NAFTAКарта», що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ «Укрнафта-Постач».

Найбільшим акціонером «Укрнафти» є НАК «Нафтогаз України» з часткою 50%+1 акція. У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належала приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.

 

,

Рада ЄС і Європарламент погодили бюджет

Рада ЄС оголосила в суботу, що погодила з Європейським парламентом бюджет Євросоюзу на 2026 рік у розмірі 192,8 млрд євро.

“Сьогоднішня угода демонструє, що Європа здатна діяти навіть у непрості часи. Бюджет ЄС на 2026 рік дасть нам змогу реалізувати наші спільні пріоритети: безпеку, конкурентоспроможність і прикордонний контроль – і при цьому гарантувати можливість швидкого й ефективного реагування на непередбачувані потреби й кризи”, – заявив міністр фінансів Данії, що головує в Раді ЄС, та головний парламентарій ради щодо бюджету на 2026 рік Ніколай Ваммен.

Загальний обсяг бюджетних зобов’язань ЄС на 2026 рік становить 192,8 млрд євро, а загальний обсяг виплат – 190,1 млрд євро. “Зобов’язання є юридично оформленими обіцянками витратити кошти на заходи, реалізація яких розрахована на кілька фінансових років. Виплати покривають витрати, що виникають із зобов’язань, прийнятих у рамках бюджету ЄС у поточному та попередніх фінансових роках”, – пояснює рада в опублікованому комюніке.

Це шостий річний бюджет довгострокового бюджету ЄС на 2021-2027 роки. Бюджет на 2026 рік доповнюється заходами з підтримки відновлення після COVID-19 у рамках спеціальної програми NextGenerationEU, зазначається в документі.

Виплати на оборону і безпеку ЄС у 2026 році заплановано на 2,25 млрд євро. На міграцію та управління кордонами – 3,88 млрд євро. На політику сусідства і зовнішньополітичну діяльність – 16,56 млрд євро. На спільний ринок, інновації та цифровізацію – 23,33 млрд євро.

Тепер Рада ЄС і Європарламент мають офіційно затвердити досягнуту угоду. Очікується, що Рада ЄС схвалить її 24 листопада. Для ухвалення бюджету потрібна кваліфікована більшість голосів, повідомляється в комюніке.

 

, ,

У 4 рази побільшало справ про СЗЧ за рік

Понад 161 тисячу кримінальних проваджень щодо самовільного залишення військової частини (СЗЧ) відкрито за 10 місяців 2025 року за даними Генеральної прокуратури України. Це у 4 рази більше, ніж за аналогічний період торік. Щомісяця правоохоронці реєструють майже 16 тисяч нових справ про “самоволку”. Наразі до суду дійшло лише 5% справ.

161 461 справи за самовільне залишення військової частини (ст. 407 ККУ) зафіксовано за 10 місяців 2025 року. Це у 4 рази більше, ніж за той самий період торік.

Кількість справ, яка ще три роки тому накопичувалося протягом 12 місяців, тепер фіксується менш ніж за два тижні. Щомісяця правоохоронці реєструють майже 16 тисяч нових справ про “самоволку”, тоді як у 2024 році таких було близько 5 тисяч на місяць, у 2023-му — лише 1,5 тисячі, а у 2022 році — всього 6 тисяч за весь рік.

Попри рекордну кількість проваджень підозру отримали лише 9,3 тисячі військовослужбовців — це близько 6% від усіх зареєстрованих справ, а до суду дійшли лише 5%. Для порівняння, ще у 2022 році кожна п’ята справа доходила до суду.

Нагадаємо, що до 30 серпня 2025 року діяв спрощений механізм повернення військовослужбовців після СЗЧ без кримінальної відповідальності. Так, бійці, які виявлять бажання продовжити службу, могли подати заявку та протягом 72 годин знову повернутись до війська у резервну частину.

Втім ця можливість була доступна для військових, які здійснили СЗЧ до 10 травня. Ті ж, хто зробив це після цієї дати, могли повернутися лише в ту частину, з якої пішли, а поновлення на службі може тривати місяці.

Зазначимо, що самовільне залишення військової частини в умовах воєнного стану карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років.

https://opendatabot.ua/analytics/awol-2025