Компанія Rauta повідомила, що студентська команда Київського національного університету будівництва та архітектури (КНУБА) стала переможцем архітектурного конкурсу Steel Freedom 2025 з проєктом, в якому використані металеві фасадні касети Primo Skyline 150 виробництва Ruukki.
За даними компанії, студенти КНУБА вдало поєднали великоформатні фасадні касети Primo Skyline 150 з відкритими металоконструкціями червоного кольору, які стали композиційним центром будівлі. Фінал Steel Freedom 2025 відбувся 29 листопада, у ньому брали участь найкращі студентські команди профільних вишів України.
Команда-переможець під номером 918, до якої входили студенти КНУБА, була також відзначена в спеціальних номінаціях від компаній Archimatika, AVG Group і «Інтергал-Буд», а також посіла призове місце в рейтингу міжнародного бюро MVRDV, зазначається в матеріалах організаторів конкурсу.
У Rauta наголосили, що використання преміальних вентильованих фасадів Ruukki Primo Skyline з високою точністю геометрії і можливістю перфорації відкриває для молодих архітекторів додаткові можливості під час проєктування сучасних енергоефективних будівель.
Rauta – лідер українського ринку сталевого будівництва, учасник Європейської асоціації будівельної індустрії. Компанія надає проєктні, виробничі та монтажні рішення відповідно до актуальних норм ЄС. Компанія має ліцензію на виконання будівельних робіт із середнім і значним класом наслідків (СС2, СС3). Згідно з даними Єдиного держреєстру, власником 100% статутного капіталу компанії є Андрій Озейчук.
Україна в січні-листопаді 2025 року збільшила імпорт вугілля кам’яного та антрациту (код УКТЗЕД 2701) у 2,4 раза (на 2 млн 415,314 тис. тонн) порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 4 млн 134,636 тис. тонн.
За даними Державної митної служби України, за одинадцять місяців цього року вугілля було імпортовано на $929,485 млн, що в 2,4 раза (на $546,653 млн) більше, ніж у січні-листопаді 2024 року.
Зі США вугілля надійшло на $374,498 млн (частка – 40,29%), Австралії – на $281,793 млн (30,32%), Польщі – на $90,872 млн (9,78%), інших країн – на $182,322 млн (19,62%).
Як повідомлялося, Україна 2024 року збільшила імпорт вугілля у 2,7 раза (на 1 млн 145,951 тис. тонн) порівняно з 2023 роком – до 1 млн 812,592 тис. тонн. У грошовому вираженні його імпортували на $402,219 млн, що у 2,2 раза перевищило обсяги попереднього року ($185,378 млн).
Україна в січні-листопаді поточного року наростила експорт феросплавів у натуральному виразі на 26,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 91,380 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, у грошовому виразі експорт феросплавів збільшився на 22,2% – до $102,586 млн.
При цьому основний експорт здійснювався до Польщі (27,31% поставок у грошовому виразі), Алжиру (22,08%) та Туреччини (22,22%).
Крім того, за 11 місяців 2025 року Україна імпортувала 33,370 тис. тонн цієї продукції – зниження на 57,9% відносно аналогічного періоду 2024 року. У грошовому вимірі імпорт впав на 51,4% – до $65,560 млн. Ввезення здійснювалося переважно з Норвегії (18,15%), Казахстану (15,18%) і Китаю (11,10%).
Як повідомлялося, Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК) і Марганецький ГЗК (МГЗК, обидва – Дніпропетровська обл.), що входять до групи “Приват”, наприкінці жовтня-на початку листопада 2023 року припинили видобуток і переробку сирої марганцевої руди, а НЗФ і ЗЗФ зупинили виплавку феросплавів. Влітку 2024 року феросплавні заводи відновили виробництво.
ПГЗК і МГЗК у 2024 році не виробляли продукцію, тоді як за у 2023 році ПГЗК виробив 160,31 тис. тонн марганцевого концентрату, а МГЗК простоював.
Україна 2024 року скоротила експорт феросплавів у натуральному виразі у 4,45 раза порівняно з 2023 роком – до 77,316 тис. тонн із 344,173 тис. тонн, у грошовому виразі він знизився у 3,4 раза – до $88,631 млн з $297,595 млн. При цьому основний експорт здійснювався до Польщі (27,40% поставок у грошовому виразі), Туреччини (21,53%) та Італії (19,82%).
Крім того, торік Україна імпортувала 82,259 тис. тонн цієї продукції порівняно з 14,203 тис. тонн за 2023 рік (зростання в 5,8 раза). У грошовому виразі імпорт збільшився у 3,3 раза – до $140,752 млн із $42,927 млн. Ввезення здійснювалося переважно з Польщі (32,71%), Норвегії (19,55%) та Казахстану (13,9%).
Бізнес ЗЗФ, НЗФ, Стахановського ЗФ (перебуває на НКТ), Покровського і Марганецького ГЗК до націоналізації фінустанови організовував ПриватБанк. Нікопольський завод феросплавів контролює група EastOne, створена восени 2007 року внаслідок реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват”.
ТОВ “Фінтонік” (Київ) перемогло в аукціоні державного Ощадбанку 10 грудня з продажу пулу кредитів створеної бізнесменом Олегом Бахматюком групи компаній “Укрлендфармінг” (Ukrlandfarming, ULF), запропонувавши мінімально можливу ціну 1 млрд 138,71 млн грн за стартової ціни в 5 млрд 38,52 млн грн.
Згідно з даними системи “Прозорро.Продажі”, “Фінтонік”, в якому 80% належить Андрію Шпильці з Кривого Рогу, а 20% – ексдиректору з розвитку нових напрямків бізнесу СКМ Миколі Нестеренку, було єдиним учасником аукціону.
За даними протоколу, винагорода електронного майданчика ТОВ “СКОМПАНІ”, через який була подана заявка, склала 17,08 млн грн та буде сплачена з 75,58 млн грн гарантійного внеску.
Раніше Ощадбанк зазначав, що цей етап продажу, на якому мінімальна ціна була знижена на 44%, був фінальним, бо після серії попередніх аукціонів із поетапним зниженням можливість подальшого коригування ціни була вичерпана.
На торги були виставлені права вимоги за кредитними договорами та відповідними договорами забезпечення позичальників — групи компаній ULF (ПРАТ “Райз-Максимко”, ПРАТ “Агрохолдинг Авангард”, ТОВ “Імперово Фудз”) та ТОВ “Пакко Холдинг”.
“Нинішні торги — останній шанс для потенційних інвесторів придбати пул кредитів із забезпеченням, до якого входять виробничі активи по всій території України: елеватори, птахофабрики, завод із переробки яєць та інше, а також поруки фізичних і юридичних осіб”, – наголошував Ощадбанк. Він зазначав, що у разі відсутності результату торгів перейде до активної реалізації ліквідаційного сценарію щодо стягнення заборгованості.
На початку грудня цього року Антимонопольний комітет України (АМКУ) оштрафував компанію TNA Corporate Solutions LLC (США) американця Ніколаса Піацци (Nicholas Piazza) на 2 млн 210 тис. грн за порушення законодавства при здійсненні концентрації при набутті часток у статутному капіталі 14 підприємств групи “Укрлендфармінг”, яка була одним із найбільших агрохолдингів в Євразії.
Агрохолдинг заявляє, що залишається одним із найбільших в Україні попри $1,2 млрд отриманих збитків внаслідок військової агресії РФ. Значна частина фінансових зобов’язань ULF перебуває у стані дефолту, починаючи з 2017 року. У листопаді 2017 року група міжнародних кредиторів “Укрлендфармінгу” та “Авангарду” в листі до уряду України оцінювала загальну суму тіла боргових зобов’язань групи ULF приблизно в $1,65 млрд: близько $1,25 млрд боргових зобов’язань перед міжнародними кредиторами і близько $400 млн – перед українськими банками (включаючи державні банки). Своєю чергою борг перед міжнародними кредиторами, за їхніми даними, складався на той момент із близько $775 млн у вигляді єврооблігацій і $475 млн у вигляді кредитної заборгованості перед європейськими та американськими банками (і їхніми відповідними страховиками кредитного ризику).
У жовтні минулого року “Укрлендфармінг” повідомив, що позови, подані Gramercy Funds Management LLC та її афілійованими компаніями проти Бахматюка, Піацци, Олександра Яременка, SP Capital Management LLC, TNA Corporate Solutions LLC та/або Maltofex Ltd, були добровільно відкликані з остаточною відмовою від претензій, а сторони уклали конфіденційну угоду про врегулювання спору в зв’язку з цим.
“Тепер, коли судовий процес проти пана Бахматюка завершено, компанія може вільніше вести переговори з кредиторами та зосередитися на зростанні та відновленні свого бізнесу після того, як вона втратила приблизно половину своєї вартості через вторгнення Росії в Україну”, – зазначалося тоді у релізі.
Згідно з даними НБУ, на початок вересня цього року Ощадбанк з загальними активами 479,1 млрд грн (12,3% від загального обсягу) був другим за цим показником серед 60 банків.
Тиждень 8–14 грудня пройшов для крипторинку під знаком обережного відновлення після жорсткого листопадового падіння. Біткойн закріпився в районі $89–92 тис., частково відігравши провал з рівнів вище $120 тис. минулого місяця, але до нових максимумів поки що далеко.
За даними декількох ринкових зведень, на початку тижня біткоїн провалювався до зон $83,8–88 тис., потім відскакував до ~$94 тис., а до вихідних стабілізувався трохи нижче $90 тис. 8 грудня Binance фіксував BTC в районі $91,9 тис. (+3,1% за добу) при денному діапазоні $87,7–92,3 тис. 14 грудня за даними Binance і Coindesk біткоїн торгувався поблизу $88,8–89,2 тис., втративши близько 1,5–2% за добу. У тижневій перспективі сумарне зростання оцінюється приблизно в +6,5 %, але це як і раніше нижче рівнів початку листопада.
Імплайд-волатильність по BTC після сплеску на початку тижня трохи стиснулася, проте п’ятничне зниження знову підштовхнуло її вгору. Аналітики відзначають, що ринок затиснутий між очікуваннями подальшого пом’якшення політики ФРС США і свіжою пам’яттю про листопадовий «злив», тому реальні обсяги і ризик-апетит помітно нижчі, ніж у першій половині року.
Ethereum рухався у фарватері біткоїна: на кінець тижня ETH закріпився біля $3,1 тис., показавши близько +3% за 7 днів.
На рівні інституційного попиту картина складніша. Після рекордного відтоку в листопаді (коли біткоїн-ETF в США втратили близько $3,5–4 млрд) в грудні ситуація почала розгортатися: сукупні ETF на BTC і ETH показали чистий приплив близько $341 млн, хоча до впевненого відновлення ще далеко. При цьому частина спотових ETF на Ethereum цього тижня все ще фіксували чистий відтік (близько $42,4 млн за день 11 грудня), що свідчить про перерозподіл позицій і обережність інвесторів до альтів другого ешелону.
Загальний ринок ETF в США при цьому зростає рекордними темпами (AUM всіх ETF досягли $13,22 трлн), але частка криптовалют в цьому пирозі як і раніше залишається нішевою і вельми волатильною.
За даними майданчиків, більша частина великих альткойнів на тижні торгувалася гірше за біткоїн: домінування BTC злегка зросло, а по багатьох токенах продовжилося повільне сповзання після осінніх максимумів.
Показовий приклад – Solana. Середня ціна SOL за грудень опустилася приблизно до $133, тоді як у жовтні вона була в районі $187, а у вересні – вище $200. Тобто з ранньої осені Solana втратила на закритті близько третини вартості, незважаючи на все ще високу активність екосистеми.
На коротких відрізках окремі токени, як і раніше, показують двозначну прибутковість: в добовій динаміці на Binance в лідерах тижня були ACA, GLMR і VOXEL (зростання до +38 %, +18% і +16% відповідно), а в дайджестах бірж і трейдерських чатів фігурують нові «мем-історії» на кшталт PENGU або FARTCOIN.
Але загальний фон для альтів залишається складним: обсяги знижуються, ліквідність фрагментована, і будь-яка новина про біткоїн миттєво переїжджає локальні тренди.
На новинному тлі тиждень відзначився двома важливими сигналами для галузі:
1) Розслідування The New York Times і The Daily Beast показало, що за нинішньої адміністрації США різко пом’якшилася правозастосовча практика до ряду великих криптокомпаній: SEC закрила або послабила відразу кілька справ проти майданчиків, пов’язаних з оточенням Дональда Трампа, а засновник Binance отримав президентське помилування. Це знизило регуляторний тиск, але одночасно викликало питання до рівня захисту інвесторів.
2) У Перській затоці найбільші гравці галузі активно шукають «фінансове порятунок»: топ-менеджери криптокомпаній та ідеологи біткоїна провели цілу серію заходів в Абу-Дабі, намагаючись залучити капітал суверенних фондів ОАЕ і закріпити за еміратами статус нового хаба цифрових активів.
Ці процеси посилюють географічне зміщення індустрії: частина ліквідності та інфраструктури йде з традиційних центрів у нові юрисдикції з більш м’якими правилами.
З високою ймовірністю кінець 2025 року ринок зустріне в режимі підвищеної волатильності і «нервової стабілізації»: діапазонні рухи навколо поточних рівнів, різкі викиди на новинах про ставки і регулювання та відсутність єдиного драйвера, який міг би швидко повернути біткоїн до максимумів осені.
