Туреччина закликала Росію та Україну домовитися про мораторій на атаки на судна та об’єкти, пов’язані з судноплавством, у Чорному морі на тлі різкого зростання кількості ударів по комерційному флоту.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив 8 серпня, що Анкара пропонує сторонам створити спеціальний механізм, який дозволить припинити взаємні атаки в Чорному морі.
«Ми закликали обидві сторони створити механізм для оголошення мораторію», — сказав Фідан в інтерв’ю турецькому державному агентству Anadolu. За його словами, Україна раніше вже висувала подібну пропозицію, після чого Туреччина передала її російській стороні й зараз очікує на реакцію Москви.
Глава турецького МЗС зазначив, що війна фактично поширилася на все Чорне море. Якщо спочатку атаки здебільшого зачіпали військові порти та військові кораблі, то тепер під удари дедалі частіше потрапляють комерційні судна.
Особливе занепокоєння Анкари викликають атаки на судна, пов’язані з Туреччиною — ті, що плавають під турецьким прапором, належать турецьким компаніям або мають турецьких членів екіпажу.
За словами Фідана, Росія та Україна також атакують логістичні об’єкти, що мають значення для протилежної сторони, і подальше розширення таких дій стає «вкрай небезпечним».
Заява Анкари пролунала після різкого погіршення ситуації з безпекою торгового судноплавства.
За даними Міністерства розвитку громад та територій України, які наводить Reuters, лише в липні Україна зафіксувала 35 атак на судна в портах, 22 атаки на судна в морі та 67 ударів по портовій інфраструктурі.
Для порівняння: за весь 2025 рік Reuters нарахував 14 атак на судна в українському сегменті Чорного моря. Водночас Україна посилила удари по танкерам, пов’язаним із російською нафтовою торгівлею. Москва та Київ заявляють, що їхніми цілями є об’єкти, пов’язані з військовою діяльністю.
Ескалація вже позначається на світовій торгівлі зерном і нафтою. Через українські чорноморські порти проходить понад 90% аграрного експорту країни, тоді як російські Новоросійськ і Туапсе залишаються великими експортними центрами зерна та нафтопродуктів.
Вартість військового страхування суден, що заходять у чорноморські порти, зросла приблизно до 2% вартості судна проти близько 1% двома тижнями раніше, а вартість фрахту нафтових танкерів на окремих маршрутах перевищила $300 тис. на добу.
На тлі зростання ризиків з’явилася інформація, що Туреччина почала обмежувати прохід окремих комерційних суден у Чорне море. Однак 9 серпня двоє турецьких чиновників повідомили Reuters, що рух через Босфор і Дарданелли триває у звичайному режимі. Анкара дійсно запровадила тимчасові додаткові заходи безпеки, але вони не означають закриття проток для комерційного судноплавства.
Прохід регулюється Конвенцією Монтре 1936 року, яка надає Туреччині контроль над Босфором і Дарданеллами та особливі повноваження щодо військових кораблів, водночас передбачаючи свободу проходу цивільних суден.
Для Анкари безпека Чорного моря має принципове економічне значення. Через цей регіон проходять великі потоки російської та української сільськогосподарської продукції, нафти та нафтопродуктів, а турецькі судновласники активно працюють на цих маршрутах.
Туреччина з початку повномасштабної війни підтримує контакти одночасно з Києвом і Москвою та намагається відігравати роль посередника. Анкара не приєдналася до західних санкцій проти Росії, при цьому продовжує співпрацю з Україною та неодноразово виступала посередником у питаннях чорноморського судноплавства.
