Агрохолдинг “Астарта” виплатить дивіденди за 2024 рік у розмірі EUR0,5 за акцію на загальну суму EUR12,5 млн, що відповідає показникам попередніх двох років.
Відповідне рішення прийняли річні загальні збори акціонерів компанії 12 червня, йдеться у її повідомленні на Варшавській фондовій біржі.
Акціонери доручили раді директорів, яка запропонувала такі дивіденди, визначити дати їх виплати.
Окрім того збори затвердили нову редакцію Політики винагороди компанії, що передбачає новий механізм довгострокової мотивації (LTI) для винагороди виконавчого керівництва шляхом виділення або передачі акцій компанії шляхом їх передачі до спеціального трасту, який буде створено радою директорів на користь таких осіб.
Акціонери “Астарти” також схвалили випуск нових акцій на суму до 5% її від статутного капіталу без переважного права на їх придбання за умови, що їх розподіл здійснюватиметься виключно з метою реалізації програми заохочення працівників, та делегували раді директорів повноваження щодо випуску таких акцій.
Згідно з інформацією на біржі, наразі найбільшими акціонерами “Астарти” є Albacon Ventures Ltd CEO Віктора Іванчика – 41,4%, яка на зборах мала 53,3% голосів, а також підконтрольні Fairfax Financial Holdings компанії Odyssey Reinsurance Company – 7,67%, HWIC Global Equity Fund – 7,29% та United States Fire Insurance Company – 6,93%.
Окрім того компанія повідомила, що Albacon Іванчика 12 червня докупила на біржі ще 5,28 тис. акцій за середньою ціною PLN59,97 ($14,04 за поточним курсом) та збільшила свій пакет до 10 млн 364,50 тис. акцій.
Як повідомлялося, “Астарта” вперше виплатила EUR12,155 млн дивідендів у червні 2021 року за підсумками роботи 2020 року в тому самому розмірі, що й зараз – EUR0,5 на акцію. У воєнному 2022 році компанія відмовилася від їх виплати, після чого виплатила у 2023 та 2024 роках.
Акції “Астарти” у п’ятницю, 13 червня, подешевшали на 1,2% – до PLN58,4 за штуку, тоді як приблизно рік тому під час затвердження рішення про дивіденди курс становив PLN29,25 (близько EUR6,81) за акцію, ще роком раніше – PLN32,80 (близько EUR7,28) за акцію.
Агропромхолдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, у 2024 році збільшив чистий прибуток на 34,5% – до EUR83,25 млн, а його консолідований виторг скоротився на 1,1% – до EUR612,15 млн.
Сім’я CEO “Астарти” Віктора Іванчика на початок цього року наразі володіла біля 41,48% акцій, докупивши торік 1,22%. Великим акціонером також є Fairfax Financial Holdings – 29,91%, а ще 2,12% акцій належать самій компанії і були раніше викуплені в рамках buyback.
18-19 червня 2025 року в Києві відбудеться виставка-форум у сфері інноваційних рішень для теплової та альтернативної енергетики – InnoTechEnergy, передає Енергореформа.
Як зазначається в анонсі події, на виставці буде представлене новітнє обладнання, технології та рішення для модернізації систем теплопостачання, децентралізованої генерації, ВДЕ, енергоефективні та цифрові трансформації енергетичної галузі.
У рамках виставки, відбудеться Форум інновацій про майбутнє теплової та альтернативної енергетики – FutureEnergyForum.
Форум стане платформою для обговорення ключових питань та пошуку ефективних рішень у відповідь на виклики сьогодення.
Основний фокус буде зосереджено на ключових акцентах:
Організатори заходу планують об’єднати на єдиному майданчику українські та міжнародні компанії, представників муніципалітетів, громад, профільних міністерств, експертне середовище та бізнесу, щоб продемонструвати та обговорити виклики та перспективи розвитку ключових трендів енергетичного сектору.
Реєстрація на виставкові заходи: https://ite.ticketforevent.com/
З питань участі у заходах та співпраці:
+38(067) 37-57-637
+38(095) 37-57-637
Президент Франції Еммануель Макрон прибув до Гренландії в неділю, де висловив європейську солідарність і підтримку датської автономної території, про наміри встановити контроль над якою раніше заявляв президент США Дональд Трамп, повідомляє France24.
«Важливо показати, що Данія і Європа віддані цій території, яка має дуже високі стратегічні інтереси, і територіальну цілісність якої необхідно поважати», – сказав Макрон.
Президент Франції здійснив візит разом з прем’єр-міністром Данії Метте Фредеріксен по дорозі на саміт «Великої сімки», який пройде в Канаді 15-17 червня. В аеропорту Нуук їх зустрів прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен.
Макрон розкритикував намір Трампа взяти під контроль острів. «Я не думаю, що це те, що можна робити з союзниками», – сказав глава французької держави.
За даними видання, візит також стане можливістю обговорити, як далі зміцнити відносини між ЄС і Гренландією, коли мова йде про економічний розвиток, перехід на низьковуглецеву енергетику і критично важливі корисні копалини.
Пізніше в неділю Макрон, Фредеріксен і Нільсен провели зустріч на датському вертольотоносці, що продемонструвало занепокоєння Франції з питань безпеки в регіоні.
Порівняльний аналіз економік Ізраїлю та Ірану
Показник | Іран | Ізраїль |
ВВП | ~$400 млрд | ~$540 млрд |
ВВП на душу населення | ~$4 400 | ~$54 200 |
Держборг/ВВП | ~18 % | ~67 % |
Військові витрати | 2,5 % ВВП ($10 млрд) | 5 % ВВП ($27 млрд) |
Резерви валют/золото | ~$7,7 млрд | ~$76 млрд |
Інноваційні показники | ~1 патент/млн осіб | ~74 патенти/млн осіб, розвинений hi-tech |
Удари Ізраїлю по газовій інфраструктурі Ірану підштовхнуть ціни на газ в Європі вгору, а значить він може подорожчати і в Україні, вважає екс-глава правління НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв.
«Ізраїль почав знищувати дронами іранську газову інфраструктуру… для тих, хто думає, що робити із закупівлями газу на цю зиму: це матиме істотний вплив на баланс (а отже – і ціну в більшу сторону) природного газу в Європі», – написав він у Facebook у неділю.
Коболєєв пояснив, що Іран постачав газ до Туреччини, яка перепродавала його в ЄС, тоді як зараз через удари Ізраїлю іранський газ під ризиком зупинки, а замінити російським турки його не зможуть, тому що обидва газопроводи завантажені майже на повну.
“Тому Туреччина буде змушена або зменшувати поставки газу в ЄС, або збільшувати частку більш дорогого LNG. У будь-якому випадку це підштовхне ціни в ЄС вгору. А якщо Ізраїль продовжить валити по іранському газовому сектору і далі, то частина російського газу може бути перенаправлена і в Іран«, – підсумував екс-глава »Нафтогазу” і порадив приготуватися до такого впливу на ціни.
Як повідомлялося, Україна через російські удари по газовій інфраструктурі змушена була повернутися до значних обсягів імпорту газу з Європи.
За даними Оператора газотранспортної системи України (ОГТСУ), в травні було імпортовано 501 млн куб. м (54% через Угорщину, 33% через Польщу і 12% через Словаччину), або 16,1 млн куб. м/добу. Водночас екс-голова правління ОГТСУ Сергій Макогон вважає, що Україні для досягнення торішніх планових показників накопичення запасів газу в підземних сховищах газу (ПСГ) потрібно імпортувати приблизно 870 млн куб. м щомісяця або 29 млн куб. м щодня.
Уряд Грузії обговорює пакет змін до Кримінального та Адміністративного кодексів, спрямованих на посилення міграційної політики. Мета — посилити боротьбу з нелегальною міграцією та запобігти зловживанням системою притулку.
Основні поправки:
Статистика депортацій:
Скільки іноземців у Грузії?
За даними Geostat за 2024 рік, до країни в’їхало 135 811 осіб, серед них:
Крім того, до 100 000 росіян перебували в Грузії на піку міграційного потоку — близько 60 000 залишилися, потім близько 30 000 покинули країну в 2023 році. За оцінками ООН і міграційних центрів, в Грузії проживають приблизно 26 000 біженців — переважно українці, а також сирійці, іракці, іранці та росіяни .
Грузія посилює контроль над міграцією, вводячи депортацію з тривалими заборонами, збільшуючи штрафи та прискорюючи обробку заяв. Це частина зусиль з боротьби з нелегальною міграцією та зловживаннями процедурою надання притулку.
Проте скасування візового режиму та спрощені вимоги до перебування до одного року залишаються. У країні проживають десятки тисяч іноземців, особливо з Росії та України, що робить реформи одночасно чутливими та спірними. Зміни в міграційному законодавстві матимуть довгострокові наслідки як для прибуваючих, так і для грузинської міграційної практики.