Пасажиропотік через український кордон із наближенням різдвяних свят у перший тиждень зими (з 30 листопада до 6 грудня) збільшився на 3,7% порівняно з попереднім тижнем – до 452 тис. пасажирів.
Як свідчать дані Держприкордонслужби у Facebook, кількість перетинів на виїзд зросла з 222 тис. до 229 тис., тоді як на в’їзд – з 214 тис. до 223 тис.
Щодо розподілу їх за днями тижня, то згідно з інформацією прикордонників, традиційно максимальний потік на виїзд був у п’ятницю-неділю, тоді як на в’їзд – у суботу-понеділок.
Кількість транспортних засобів, які прослідували через пункти пропуску, за тиждень збільшилася зі 118 тис. до 122 тис., тоді як потік машин із гуманітарними вантажами трохи скоротився – з 577 до 565.
Держприкордонслужба вказує, що станом на 12:00 неділі невелика черга спостерігалася тільки в одному пункті пропуску (ПП): “Устилуг” на кордоні з Польщею – 10 авто, тоді як на всіх інших ПП черги були відсутні.
Сумарні показники перетину кордону людьми в перший тиждень зими цього року вищі за торішні: тоді за подібні сім днів з України виїхало 206 тис. осіб, а в’їхало 209 тис., потік машин становив 108 тис. Минулого року збільшення пасажиропотоку фіксували з другого тижня грудня.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відплив біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб. Однак із кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксували перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Воно тимчасово припинилося в другій половині грудня – на початку січня на період свят, проте потім знову відновилося і сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., тоді як із початку третього року – ще на 184 тис.
Як зазначив на початку березня минулого року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%. Мінекономіки в макропрогнозі на цей рік заклало повернення в Україну 1,5 млн осіб.
Водночас Нацбанк, навпаки, у жовтневому інфляційному звіті знову погіршив прогноз відтоку з України цього року з 0,4 млн до 0,5 млн. В абсолютних цифрах ідеться про зростання кількості мігрантів, які залишаються за кордоном цього року, до 6,8 млн. Водночас оцінку відтоку на наступний рік знижено з 0,3 млн до 0,2 млн.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 18 листопада цього року оцінювали в 6,226 млн, а загалом у світі – в 6,786 млн, що на 34 тис. більше, ніж на 15 жовтня цього року.
У самій Україні, за останніми даними ООН на серпень цього року, було 3,669 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО), що на 121 тис. більше, ніж на квітень цього року.
За даними регіональної влади, на які посилаються в ООН, з 1 серпня Донецьку область на сході України залишили понад 128 тис. осіб, зокрема 24 тис., які втекли від активних бойових дій, а залишаються в області приблизно 330 тис., зокрема приблизно 63 тис. у зонах активних бойових дій.
У Сумській області влада оцінює, що з 1 серпня до 3 жовтня було евакуйовано 36 тис. осіб, зокрема 6 тис. дітей.
“Державний оператор тилу” за рік закупив майже 163 тис. бронежилетів, цього було б достатньо, щоб повністю забезпечити армії кількох країн НАТО разом узятих; також поставлено 11 тисяч вагонів палива, повідомив генеральний директор ДОТ Арсен Жумаділов.
“Ми закупили 162 тисячі бронежилетів. Майже 163 тисячі. Цього було б достатньо, щоб одягнути армії кількох країн НАТО”, – сказав він під час заходу “DOT. Рік реформи забезпечення” у Києві у суботу.
Як зазначили у ДОТ, цього вистачило б, щоби повністю забезпечити армії Угорщини, Нідерландів, Болгарії, Бельгії, Швеції разом узятих.
“Це дуже багато. Я дуже вдячний виробникам, які включилися та нарощують свої здатності з виробництва”, – додав Жумаділов.
Також він поінформував, що було поставлено 11 тисяч вагонів палива. Як зазначили у ДОТ, за кількістю це як “залізнична колона цистерн із пальним від Києва до Житомира”.
За словами Жумаділова, на сьогодні можна говорити про наявність певного рівня прогнозованості закупівель та постачання для ЗСУ. Зокрема, зимовий одяг закуповується влітку; постачальників на 2025 рік контрактують у 2024 році; терміни поставок за контрактами із постачальниками загалом становлять 3-6 місяців.
Державний оператор тилу (ДОТ) – державне агентство, що забезпечує потреби Збройних сил України. Міністр оборони України Рустем Умєров 30 жовтня 2023 року підписав контракт та указ про призначення Арсена Жумаділова гендиректором ДП “Державний оператор тилу”
БРОНЕЖИЛЕТ, ДОТ, ЗСУ, ПАЛИВО
Країни-вкладники Рахунку міжнародного співробітництва для Чорнобиля анонсували виділення близько EUR7 млн на розвиток Чорнобильської зони відчуження, повідомила міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук у фейсбуці.
“Канада заявила про свої плани перевести 5 млн євро із фонду, який нещодавно закрили у росії. Єврокомісія додає 1,7 млн євро до 5 млн, які були надані раніше. Також буде додано внесок Бельгії. На засіданні схвалені важливі рішення, а саме про створення Групи управління проєктами для більш ефективної реалізації грантових угод, погоджений напрям роботи з демонтажу нестабільних конструкцій об’єкта “Укриття”, – розповіла міністр про результати засідання Асамблеї країн-вкладників рахунку, організованому Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР).
Вона уточнила, що кошти вкладників буде спрямовано на відновлення зруйнованого та пошкодженого під час російської окупації обладнання Чорнобильської АЕС.
Гринчук нагадала, що це не перші внески в рахунок. Раніше Україна вже отримала понад EUR26 млн від 18 країн-вкладників.
Міністр запевнила, що робота з відновлення Чорнобильської зони триватиме. Так, 5 червня набув чинності закон України про ратифікацію Рамкової угоди між Україною та European Bank for Reconstruction and Development (EBRD) про діяльність Рахунку міжнародного співробітництва для Чорнобиля. Крім того, Україна має широкий спектр можливостей для партнерства в напрямі ядерної безпеки. В планах на 2025 рік – підписання нових грантових угод і реалізація спільних проєктів.
Деякі українські біженці отримуватимуть менше підтримки від Словаччини з березня 2025 року, після того як наприкінці листопада законодавці схвалили незначні поправки до імміграційного законодавства – Закону про проживання іноземців та Закону про притулок, повідомило видання Slovak Spectator.
“З 1 березня 2025 року особам, які отримали статус українського біженця після 28 лютого 2025 року, буде дозволено перебувати в притулках не більше ніж 60 днів, порівняно з нинішніми 120 днями. Аналогічним чином, допомога на проживання буде обмежена першими 60 днями, а не 120 днями, як це було з липня цього року”, – йдеться в повідомленні.
Зміни не стосуватимуться вразливих груп населення: пенсіонерів, старших за 65 років, дітей до п’яти років або одиноких опікунів цих дітей.
Уряд стверджує, що ці заходи дадуть змогу Міністерству внутрішніх справ заощадити EUR2 млн, що є необхідним кроком з огляду на нинішній тиск на державні видатки.
Заступник міністра внутрішніх справ Словаччини Петер Крауспе виступив на захист змін, зазначивши, що українські біженці зазвичай забезпечують себе роботою та житлом протягом двох місяців після прибуття до Словаччини. “Нам потрібно економити гроші там, де це можливо”, – сказав він.
Однак опозиційні депутати заявили, що скорочення надмірні, наголосивши, що сусідні країни надають підтримку до 90 днів. Вони також критикують відсутність прозорості та консультацій під час внесення цих змін в останню хвилину.
Експорт електроенергії до Європи в листопаді знизився на 31% порівняно з жовтнем і був майже вчетверо меншим за її імпорт, повідомив Український аналітичний центр у сферах політики, енергетики та безпеки DiXi Group з посиланням на Energy Map.
“Минулого місяця експорт е/е впав на 31% – до 41,9 тис. МВт*год”, – йдеться в повідомленні DiXi Group у Facebook.
Згідно з ним, 30% або 12,7 тис. МВт*год надійшло до Словаччини, ще 23% (9,4 тис. МВт*год) – до Угорщини. По 19% (8,1 тис. МВт*год і 7,8 тис. МВт*год) – у Молдову та Румунію. 9% (3,9 тис. МВт*год) надійшло до Польщі.
За наведеною DiXi інформацією, імпорт становив 162,4 тис. МВт*год, що на 11% менше за показник жовтня і майже вчетверо більше за експорт.
DiXi пояснила, що експорт зазнав падіння в другій половині минулого місяця, а імпорт водночас зріс унаслідок масованих атак РФ на енергетичну інфраструктуру 17 і 28 листопада, що призвело до дефіциту в енергосистемі.
Як повідомлялося, за даними “Д.Трейдінг”, у листопаді-2024 Україна залишається нетто-імпортером електроенергії, а її імпорт становив 165 млн кВт*год, що на 9% нижче за показник жовтня.
Як повідомляла DiXi, у жовтні-2024 Україна експортувала 60,7 тис. МВт*год замість 0,7 тис. МВт*год у вересні.
Попри загальний дефіцит е/е, спричинений 11 цьогорічними масованими атаками РФ на енергосистему, у певні години, зокрема, активної роботи ВДЕ-генерації, а також уночі, в Україні є її надлишок, який дає змогу експорту. Альтернативою експорту є, зокрема, примусове обмеження виробництва е/е з ВДЕ, яке має компенсуватися НЕК “Укренерго”. Через профіцит також мають знижувати потужність інші види генерації.
Президент України Володимир Зеленський і обраний президентом США Дональд Трамп залишили Єлисейський палац після зустрічі, повідомив телеканал BFMTV.
Тристороння зустріч за участю Володимира Зеленського, Емманюеля Макрона і Дональда Трампа тривала 35 хвилин.
