АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у січні-серпні 2024 року збільшила обсяг перевезення на 24,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 118,04 млн тонн, зазначено в аналітичній записці компанії, підготовленій до засідання Офісу експортерів у середу.
Обсяг перевезення вантажів у серпні 2024 року зріс на 15,5% порівняно з аналогічним періодом 2023 року (1,9 млн тонн), становив 14,18 млн тонн, що на 4,2% більше, ніж у липні 2024 року.
“Масовані ракетні обстріли суттєво вплинули на стан енергетичної галузі, певних видів промисловості, транспортної інфраструктури, що позначається на динаміці обсягів перевезень вантажів”, – зазначено в тексті аналітичної записки.
Обсяг перевезень в експортному сполученні в січні-серпні збільшився на 65,8% – до 57,74 млн тонн. За підсумками восьми місяців 2024 року частка експорту вантажів у загальному обсязі перевезень становила 49% проти 37% за аналогічний період 2023 року.
У серпні 2024 року обсяги перевезень вантажів на експорт становили 6,58 млн тонн, що на 2,8% більше, ніж у липні 2024 року. При цьому, порівняно із серпнем 2023 року, коли було експортовано 3,3 млн тонн, обсяг перевезення вантажів на експорт зріс удвічі.
Обсяг експорту через сухопутні переходи в січні-серпні скоротився на 6,9% порівняно з аналогічним періодом – до 21,31 млн тонн. За підсумками серпня 2024 року обсяг експорту вантажів через сухопутні переходи становив 2,5 млн тонн, що на 2,4% менше, як порівняти з липнем 2024 року.
У напрямку портів у січні-серпні обсяг експорту вантажів зріс у 3,1 раза – до 36,42 млн тонн. За підсумками серпня 2024 року обсяги експорту вантажів у напрямку портів становили 3,9 млн тонн, що на 6,5% більше порівняно з липнем 2024 року.
При цьому 92,3% усіх залізничних перевезень у напрямку портів у січні-серпні припадало на порти Великої Одеси, 7,7% – у напрямку Дунайських портів.
Лідерами відправлених на експорт вантажів залишаються зернові, обсяг яких у серпні становив 2,63 млн тонн, що становить 40,1% загального обсягу. На другому місці залізна і марганцева руда – 2,32 млн тонн (35,3%), третє місце – чорні метали, 0,57 млн тонн (8,6%). Мінбудматеріали становили 0,48 млн тонн (7,2%), посівши четверту позицію в загальному експорті вантажів у серпні, повідомили в компанії.
“Металургійна та аграрна галузі в поточних умовах зберігають статус основи українського експорту. Морські шляхи залишаються основним каналом постачання українських товарів на зарубіжні ринки”, – зазначено в тексті записки.
Раніше голова правління АТ “Укрзалізниця” Євген Лященко повідомив, що компанія в липні-серпні зазнала збитків 600-700 млн грн і очікує невеликий збиток за підсумками 2024 року, незважаючи на прибуткову роботу в першій половині року. За його словами, це сталося через відсутність прибуткових вантажів, які дають запас міцності.
Торгово-виробнича група компаній “Текстиль-Контакт” (ТК-Групп) планує у 2024 році отримати валовий обіг орієнтовно на рівні 2023 року, але можливе і невелике зниження цього показника, повідомив власник групи Олександр Соколовський.
“Я не думаю, що буде зростання, не бачу поки що великих стрибків. Але наші виробничі потужності, як і торік, і 2022 року, завантажені повністю”, – повідомив він на Business Breakfast від видання Forbes Ukraine в середу.
Соколовський не назвав цифри валового обороту за 2023 рік, проте зазначив, що його легко порахувати, виходячи з того, що сплачені 2023 року 443 млн грн податків – це 14% валового обігу (тобто обіг приблизно 3,2 млд грн – ІФ-У).
При цьому він нагадав, що 2022 року група сплатила близько 285 млн грн податків, тобто 2023 року ця сума зросла на 55% більше.
Як зазначив власник ТК-Груп, пік попиту на продукцію легкої промисловості був 2022 року, коли після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну та початкового “хаосу” з’явилася маса замовлень, зокрема з Європи, яка хотіла підтримати Україну.
“Навіть якщо можна було купити зручніше і дешевше – замовляли в Україні. На жаль, потім цей тренд зник, і вже багатьох європейських замовників наші пропозиції не цікавлять, тому що вони бояться розміщувати замовлення в Україні, тим паче поблизу з лінією фронту або біля кордону з Росією”, – пояснив Соколовський.
За його словами, основна стратегія групи, що дає змогу, зокрема, конкурувати на міжнародних ринках, – розвиток виробництва в Україні, а не перенесення за кордон.
“Коли багато хто переносив виробництво в Китай або Південно-Східну Азію, ми, навпаки, розвивалися тут, хоч нам і говорили, що це неправильно. Але за останні п’ять років кількість наших фабрик зросла з семи до 12, зокрема позаминулого року додали виробництво сумок, цього – взуття і дуже розширюємо виробництво одягу”, – розповів Соколовський.
Водночас він повідомив, що в проєкті виробництва взуття на фабриці в Чигирині може з’явитися партнер із Польщі, але подробиць поки що не оголосив.
Відповідаючи на запитання про частку експорту в загальному обігу, він припустив, що за останні два роки вона зросла орієнтовно до 15%, але переважно це продукція “ТК-Домашній текстиль”, яка бере участь у тендерах міжнародних організацій, зокрема в Німеччині, Польщі, Великій Британії, конкуруючи з компаніями з Туреччини, Китаю та інших країн.
“Але ми плануємо виходити в Європу, і якщо в Україні розвиваємо виробничу базу, то європейцям пропонуємо готову продукцію. Наше перше представництво в країнах ЄС у Литві поки що напрацьовує клієнтську базу – великих здобутків там поки що немає, бо в Європі багато бюрократичних процедур, але плануємо виходити з пропозицією розробки соціального одягу, пошиття в Україні”, – повідомив Соколовський.
Водночас найбільшою проблемою для групи її власник назвав кадрову (основна маса працівників – жінки).
“Ми бачимо: які умови не створюй і зарплати не обіцяй, багато жінок виїжджають, тому що їм некомфортно з погляду блекаутів, безпеки, багато хто на нервах і виїжджає, тому що страшно”, – зазначив Соколовський.
Розповідаючи про плани групи щодо проходження опалювального сезону, він сказав, що компанії переважно обходяться генераторами, а коштів для закупівлі, наприклад, газопоршневих станцій, група не має.
“Щоб купити таку станцію, потрібно близько EUR850 тис. У нас таких грошей немає, тому наразі обходимося генераторами”, – зазначив власник групи компаній.
На оптових ринках України поточного тижня зафіксовано зниження відпускних цін на груші з місцевих господарств, повідомляють аналітики проекту EastFruit. Причина такої цінової ситуації, на думку учасників ринку, полягає в сезонному збільшенні пропозиції цієї продукції на ринку, тоді як попит оптових компаній на ці фрукти залишається малоактивним.
Так, на сьогодні груша з місцевих господарств на українському ринку пропонується до продажу великим оптом по 15-30 грн/кг ($0,36-0,73/кг), що в середньому на 25% дешевше, ніж тижнем раніше. За результатами регулярного моніторингу, ціни на груші в поточному сезоні продовжують поступово знижуватися, починаючи з середини серпня поточного року, що є наслідком пропозиції продукції на ринку, яка постійно збільшується.
Нагадаємо, що в поточному сезоні завдяки більш м’яким погодним умовам у зимово-весняний період в Україні помітно зросла середня врожайність у сегменті груш. Як результат, істотне збільшення виробництва негативно позначилося на ціновій ситуації на ринку. Як виняток тут можна виділити Вінницьку область України, де навесні поточного року виробники втратили від 30% і більше від майбутнього врожаю фруктів через заморозки і град. Але загалом це мало позначилося на загальному стані ринку в цьому сегменті.
Якщо порівнювати ситуацію на ринку груш в Україні з іншими країнами регіону моніторингу проекту, то саме в цій країні на сьогоднішній день у продаж надходять найдоступніші груші. Цей факт ще раз свідчить про зростання інтересу українських садівників до вирощування цих фруктів в останні кілька сезонів.
Варто зазначити, що на сьогодні відпускні ціни на груші в Україні вже в середньому на 32% дешевші, ніж в аналогічний період минулого року. Більш детальну інформацію про розвиток ринку груш та іншої плодоовочевої продукції в Україні ви можете отримати, підписавшись на оперативний аналітичний тижневик – EastFruit Ukraine Weekly Pro. З детальною інформацією про продукт можна ознайомитися тут.
Джерело: https://east-fruit.com/novosti/tseny-na-ukrainskie-grushi-na-32-nizhe-proshlogodnikh/
Нагадуємо, що Закони України №3853-IX та №3854-IX, які набули чинності наприкінці липня 2024 року, передбачають звільнення від сплати мита та ПДВ при ввезенні в Україну певних товарів. Це стосується, зокрема, обладнання для генерації та зберігання електроенергії.
Митне оформлення сонячних панелей, інверторів, електричних акумуляторів здійснюється митницями Держмитслужби у товарних позиціях УКТ ЗЕД 8541, 8504, 8507 або ці товари об’єднують і класифікують у товарній позиції 8501.
Сонячні панелі. У товарній позиції 8541 розглядаються «Напівпровідникові прилади (наприклад діоди, транзистори, напівпровідникові перетворювачі); фоточутливі напівпровідникові прилади, включаючи фотогальванічні (сонячні) елементи, зібрані або не зібрані у модулі, вмонтовані або не вмонтовані у панель; світловипромінювальні діоди (LED), незалежно від того, зібрані чи ні з іншими світловипромінювальними діодами (LED); п’єзоелектричні кристали, зібрані».
Згідно пояснень до товарної позиції 8541 спеціальними категоріями фотогальванічних елементів є:
Сонячні елементи, кремнієві фотогальванічні елементи, які перетворюють сонячне світло безпосередньо в електричну енергію. Вони зазвичай використовуються у вигляді сонячних батарей як джерела електричної енергії, наприклад, у ракетах або супутниках, які використовуються для дослідження космосу, для передавачів, застосовуваних для порятунку потерпілих у горах.
До цієї товарної позиції також включаються сонячні елементи, складені в модулі чи не складені, встановлені в панелі або ні. Проте до цієї товарної позиції не включаються панелі чи модулі, обладнані елементами, хоча і простими (наприклад, діодами для регулювання напрямку струму), які безпосередньо подають енергію, наприклад, на двигун, електролізер (товарна позиція 8501).
Інвертори. Товарна позиція 8504 зокрема включає інвертори, які перетворюють постійний струм у змінний.
Акумулятори. У товарній позиції 8507 класифікуються «Акумулятори електричні, включаючи сепаратори для них, прямокутної (в тому числі квадратної) або будь-якої іншої форми».
Об’єднання пристроїв. Згідно текстового опису товарної позиції 8501 УКТ ЗЕД, в ній розглядаються «Двигуни та генератори, електричні (крім електрогенераторних установок)».
У поясненнях до товарної позиції 8501 зазначено, що до цієї товарної позиції також входять фотоелектричні генератори, які являють собою панель фотоелементів у поєднанні з іншими пристроями, наприклад, акумуляторними батареями та електронними пристроями керування (регулятор напруги, інвертор і т.п.) і панелями чи блоками, укомплектованими простими елементами (наприклад, діодами для регулювання напрямку струму), які безпосередньо живлять, наприклад, двигун або електролізер.
Відповідно до Примітки 4 до Розділу XVI, у разі якщо машина (включаючи комбінацію машин) складається з окремих комплектувальних вузлів (незалежно від того, розміщені вони окремо чи з’єднані між собою трубопроводами, трансмісійними механізмами, електричними кабелями чи іншими пристроями), призначених для забезпечення одночасного виконання чітко визначених функцій, включених до однієї з товарних позицій групи 84 або 85, таку машину потрібно класифікувати у товарній позиції, що відповідає визначеній функції.
Таким чином, для об’єднання пристроїв товарних позицій 8541, 8504 та 8507 необхідна технічна документація (проект, схема креслення, розрахунок тощо) щодо можливості їх спільного використання з метою перетворення енергії та подачі її споживачам (товарна позиція 8501).
Отже, класифікація зазначених товарів здійснюється наступним чином:
у разі документального підтвердження спільного використання товарів вони класифікуються у товарній позиції 8501 згідно Примітки 4 до Розділу XVI УКТ ЗЕД;
в іншому випадку – у товарних позиціях 8541, 8504, 8507, що відповідають їх функціональним характеристикам.
Прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович анонсував продовження військової підтримки України, незважаючи на погрози з боку РФ.
«Коли у вас є нужденні друзі, тоді ви показуєте свою дружбу, свою солідарність і свою підтримку повністю. Ось що ми робимо. Це те, що ми продовжимо робити в майбутньому, незважаючи на всі погрози, про які ви могли б згадати», – сказав Пленкович на пресконференції в рамках Кримської платформи в Києві в середу, відповідаючи на запитання, чи не боїться він погроз з боку РФ, надаючи військову підтримку Україні.
Як передає кореспондент агентства «Інтерфакс-Україна», глава хорватського уряду додав, що його країна «є членом НАТО, членом Європейського Союзу, країною, яка знає, коли настає слушний момент, щоб допомогти нашим друзям».
«Ми також підтримаємо вас у відновленні вашого енергетичного сектору, надавши вам конкретні ноу-хау, якими володіє Хорватія в галузі розмінування. Це величезне завдання, і саме тому ми провели першу Міжнародну конференцію голів регіонів з розмінування минулого року в Хорватії», – сказав Пленкович.
«І, звісно, те, що мало хто з країн може вам надати – а саме досвід наших державних прокурорів, наших суддів, наших спеціалізованих поліцейських підрозділів щодо переслідування воєнних злочинів», – додав він.
Також очільник хорватського уряду зауважив, що Хорватія продовжує приймати з України біженців, ветеранів війни для лікування та розміщення у своїх центрах для ветеранів, «і ми продовжимо це робити, а також приймати групи українських дітей, які відвідують Хорватію».
«Ми продовжимо допомагати вам і допомагати вам військовою допомогою, політичною допомогою, нашими дипломатичними ініціативами, які ми дуже раді прийняти вас у Дубровнику на початку жовтня, де ми проведемо саміт між Україною та країнами Південно-Східної Європи… Ви можете розраховувати на Хорватію в усіх питаннях, з якими ви стикаєтеся тут сьогодні», – додав Пленкович.
Як раніше повідомлялося на сайті хорватського уряду, під час візиту Пленковича до Києва представлено новий пакет двосторонньої допомоги Хорватії Україні.
Європейський комісар з питань енергетики Кадрі Сімсон заявляє, що Європейський союз готовий повністю припинити транзит російського газу через українську газотранспортну систему після закінчення чинного контракту в грудні нинішнього року.
«Коли я розмовляла зі своїми колегами в Україні, я дала чітко зрозуміти, що ми готуємося до такої ситуації, коли транзитна угода між Україною і Росією закінчиться до кінця цього грудня. Ми знайшли альтернативні шляхи постачань, а держави-члени або їхні компанії, які все ще отримують газ із Росії, фактично, отримали два додаткові роки порівняно з іншими компаніями, яким Росія вирішила припинити постачання ще 2022 року», – сказала єврокомісар у середу у Брюсселі на пресконференції.
При цьому Сімсон констатувала, що газотранспортна інфраструктура України також є частиною інфраструктури ЄС, оскільки частина європейського газу зберігається в сховищах України, «які надають нам додаткові потужності».
«Україна також є виробником газу, тому ми повинні дбати про те, щоб їхня інфраструктура все ще мала цінність. Але моє послання гранично ясне: немає необхідності шукати якісь нові способи продовження торгівлі з «Газпромом». Альтернативні поставки доступні, і ми взаємодіємо з державами-членами, які постраждали, щоб показати їм, що альтернативні маршрути дозволять доставити необхідні обсяги», – деталізувала вона.
Сімсон також послалася на слова президента України Володимира Зеленського, який наприкінці серпня сказав, що «Україна не зацікавлена в продовженні транзитного контракту з Росією, і що європейські компанії мають право використовувати українську інфраструктуру».
За словами єврокомісарки, її «головна місія – заохочувати компанії, які все ще отримують російський трубопровідний газ через те, що в них були контракти, підписані до початку війни, обирати більш передбачувані альтернативи».
Сімсон також навела цифри, відповідно до яких частка російського газу в імпорті ЄС знизилася з 45% 2021 року до 18% до червня 2024 року, тоді як імпорт від надійних партнерів, як-от Норвегія і США, збільшився. Крім того, в ЄС скоротили попит на газ у період із серпня 2022 року по травень 2024 року на 138 мільярдів кубометрів.
«ЄС досяг свого 90% зимового цільового показника зберігання газу 19 серпня 2024 року, значно випередивши крайній термін 1 листопада, а ціни на енергоносії є більш стабільними і залишаються значно нижчими за пікові рівні енергетичної кризи 2022 року», – деталізувала вона.
