Адміністрація президента США Дональда Трампа посилює тиск на ключових союзників в Індо-Тихоокеанському регіоні, зокрема на Японію та Австралію, вимагаючи чітких зобов’язань щодо їхньої ролі в разі війни між США і Китаєм через Тайвань, повідомляє Financial Times з посиланням на поінформовані джерела.
«Заступник міністра оборони США з питань політики Елбрідж Колбі протягом останніх місяців активно піднімає це питання на зустрічах з представниками оборонних відомств Японії та Австралії. За словами джерел, це викликає подив союзників, оскільки США самі не надають Тайваню гарантій безпеки», – йдеться в повідомленні.
«Конкретне оперативне планування і навчання, які мають безпосереднє застосування до непередбаченої ситуації на Тайвані, просуваються з Японією та Австралією», – зазначив один із співрозмовників видання.
Натомість у Міністерстві оборони Японії зазначили, що питання надзвичайної ситуації на Тайвані є гіпотетичним і відповіді на нього повинні ґрунтуватися на національному та міжнародному праві. Посольство Австралії в США утрималося від коментарів.
Зусилля Колбі, за даними видання, є частиною реалізації порядку денного Трампа щодо «відновлення стримування і досягнення миру через силу», що включає заклики союзників до збільшення оборонних витрат.
Також зазначається, що Колбі виступає за перегляд угоди про безпеку AUKUS, яка дозволяє Австралії придбати атомні підводні човни, і закликає європейських союзників зменшити військову присутність в Індо-Тихоокеанському регіоні, зосередившись на євроатлантичному напрямку.
Віцепрем’єр-міністр з відновлення — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба та віцепрем’єр-міністр — міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні підписали грантову угоду на EUR6 млн безповоротної допомоги на реконструкцію двох зрошувальних систем в Одеській області, повідомила пресслужба Міністерства розвитку громад та територій.
“Це рішення дозволить підвищити ефективність агровиробництва на півдні України, стабілізувати водопостачання та зменшити втрати ресурсів у посушливих районах”, – зазначив міністр віцепрем’єр-міністр з відновлення — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
У міністерстві додали, що міністри підписали ще низку угод, які стосуються фінансування ключових напрямів відновлення: аграрної інфраструктури, об’єктів культурної спадщини, медичних закладів, житлових програм, а також забезпечення доступу України до фінансових механізмів Італії.
Імпорт в Україну трансформаторів, котушок індуктивності та дроселів у січні-червні 2025 року зріс у 2,6 раза порівняно з тим самим періодом 2024 року – до $494,2 млн, свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно із оприлюдненими даними, Китай залишається найбільшим постачальником цієї продукції в Україну – за цей період її ввезено на $407,5 млн (82,5% всього імпорту цих товарів), тоді як роком раніше з цієї країни було ввезено трансформаторів і дроселів на $103,9 млн (53,7%).
Крім того, трансформатори ввозилися з Німеччини (на $28,8 млн) та Туреччини (на $15,3 млн), тоді як в січні-червні-2024 імпорт з Туреччини складав $38,4 млн, з Чехії – $7,2 млн. Зокрема, у червні імпорт цього обладнання збільшився у 3,6 раза порівняно з аналогічним місяцем торік, та майже вдвічі до травня цього року – до $103,4 млн.
Водночас, Україна за перше півріччя поточного року експортувала трансформатори, котушки індуктивності та дроселі на $13,7 мн проти $8,6 млн торік, переважно постачала їх до Німеччини, Угорщини та Польщі.
Як повідомлялося з посиланням на Держмитслужбу, імпорт в Україну трансформаторів, котушок індуктивності та дроселів у 2024 році зріс більш ніж удвічі порівняно з 2023 роком – до $596,11 млн, при цьому з Китаю їх було ввезено у 2,5 раза більше – на $400,48 млн.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) виділив кредит до EUR50 млн ТОВ “Нова пошта” з групи компаній (ГК) Nova для фінансування частини програми капітальних інвестицій на 2025-2026 роки.
Як зазначається у пресрелізі банку в п’ятницю, що кредит буде мультивалютним з можливістю вибірки коштів у гривні та євро і складатиметься з двох траншів: перший транш на EUR35 млн буде надано з моменту підписання, другий на EUR15 млн банк резервуватиме виключно на власний розсуд.
Згідно з релізом, підтримувана кредитом стратегія розвитку “Нової пошти” включає вдосконалення фізичної інфраструктури, оптимізацію та розширення мережі, модернізацію IT-систем, покращення енергоменеджменту та відновлення людського капіталу, а також декарбонізацію та ширший доступ для жінок.
Загальна вартість проєкту, згідно із повідомленням, становить EUR69,1 млн.
Фінансування ЄБРР має гарантію перших збитків, що покриває 15% суми кредиту ЄБРР, яка надається Європейським Союзом (ЄС) в рамках Ukraine Investment Framework для розвитку муніципальної інфраструктури та промислової стійкості (UIF MIIR). Очікується також, що буде надано інвестиційний грант у розмірі до EUR1,5 млн для підтримки програм декарбонізації та відновлення людського капіталу, що підтримуються Фондом технічного співробітництва TaiwanBusiness – ЄБРР та Спеціальним фондом реагування на кризи (CRSF).
Як йдеться у релізі, у 2024 році “Нова Пошта” встановила новий рекорд, доставивши 429 млн відправлень – на 16% більше, ніж у 2023 році, а значне зростання попиту, у свою чергу, створило потребу в подальшому розширенні.
“Нова пошта” є основною операційною дочірньою компанією ГК Nova, яка належить двом українським бізнесменам – В’ячеславу Климову та Володимиру Поперешнюку. Вона керує мережею з понад 39 тис. пунктів обслуговування та має близько 33 тис. співробітників в Україні, щомісяця обслуговуючи понад 11 млн клієнтів.
ЄБРР успішно співпрацює з “Новою Поштою” з 2018 року, за цей час профінансував чотири проекти “Нової пошти”.
Згідно із фінансовим звітом “Нової пошти” за перший квартал 2025 року, її чистий консолідований дохід зріс на 20,7% порівняно із першим кварталом минулого року – до 14 млрд 333,2 млн грн, тоді як чистий прибуток скоротився на 21,4% – до 567,7 млн грн. Кінцевими бенефiцiарними власниками компанії є Володимир Поперешнюк і В’ячеслав Климов.
Міністри закордонних справ України та Італії – Андрій Сибіга та Антоніо Таяні – підписали Декларацію про наміри в межах Талліннського механізму на полях Конференції з питань відновлення України URC2025 у Римі, повідомляє пресслужба Міністерства закордонних справ України.
“Документ засвідчує незмінну підтримку Італії у зміцненні цивільної кіберстійкості України та у сприянні повоєнному відновленню нашої держави. Він також передбачає наміри сторін щодо поглиблення співпраці у сфері кібербезпеки, цифрової трансформації та реалізації довгострокових ініціатив і проєктів у рамках Талліннського механізму”, – вказується у повідомленні в телеграм-каналі.
Зазначається, що з цією метою Італія задекларувала виділення 1 млн євро на фінансування відповідних проєктів.
Українські підприємства у січні-червні поточного року збільшили споживання металопрокату на 11,65% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн 938,7 тис. тонн.
Згідно із пресрелізом об’єднання “Укрметалургпром” у п’ятницю, за цей період імпортовано 716,7 тис. тонн, або 36,97% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
За даними “Укрметалургпрому”, за шість місяців 2025 року метпідприємства виробили 3,070 млн тонн металопрокату (97,8% відносно аналогічного періоду 2024 року), з яких, за інформацією Державної митної служби України, експортовано близько 1,848 млн тонн, або 60,2%. У січні-червні 2024 року частка експорту становила 63,6% (1,996 млн тонн при загальному виробництві металопрокату 3,140 млн тонн).
Частка напівфабрикатів в експортних поставках в січні-червні 2025 року становить 30,90%, що значно нижче за показник січня-червня 2024 року (45,39%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках в січні-червні-2025 помітно перевищує показник січня-червня 2024року (46,81% та 41,73% відповідно). Частка сортового прокату також значно вища за показник січня-травня 2024 року (22,29% у 2025 році проти 12,88% у 2024 році).
Структура імпорту у січні-червні 2025 року, як і раніше, характеризується суттєвим домінуванням плоского прокату над сортовим (77,31% та 20,96% відповідно); в січні-червні 2024 року, домінування плоского прокату над сортовим також було значним (відповідно, 80,06% та 18,30%).
“За шість місяців 2025 року ємність внутрішнього ринку становила 1938,7 тис. тонн металопрокату, з яких 716,7 тис. тонн, або 36,97% припадає на імпорт. В січні-червні 2024 року ємність внутрішнього ринку була 1736,4 тис. тонн, з яких 592,4 тис. тонн, або 34,12% імпортовано. Таким чином, у січні-червні 2025 року спостерігається збільшення ємності внутрішнього ринку відносно січня-червня 2024 року на 11,65%, з одночасним підвищенням частки імпортної складової на 2,85%”, – констатується у пресрелізі.
Основними експортними ринками українського металопрокату за шість місяців 2025 року, за даними Держмитслужби, є країни Європейського союзу (83,1%), іншої Європи (7,5%) та СНД (6,7%).
Серед металургійних імпортерів у січні-травні 2025 року перше місце обіймають інші країни Європи (57,4%), на другому ЄС-27 (23,3% ), на третьому – країни Азії (18,7%).
Як повідомлялося, ринок металопрокату України у 2024 році скоротився на 6,26% порівняно з попереднім роком – до 3 млн 288,4 тис. тонн, тоді як у 2023 році збільшився у 2,19 раза порівняно з 2022-м – до 3 млн 505,6 тис. тонн.
