Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” виконав перший етап капітального ремонту доменної печі №3.
Згідно з інформацією підприємства, ремонт здійснили фахівці “Метінвест-Промсервісу”.
При цьому уточнюється, що головним завданням цього етапу для ремонтників стала заміна верхнього газовідсікаючого клапана. Він вирівнює тиск між приймальним бункером і піччю, і дуже важливо своєчасно проводити його заміну, щоб процес завантаження проходив безпечно і безперебійно.
“Наразі домна стабільно працює, а тим часом фахівці готуються до другого етапу капремонту, який розпочнеться вже у квітні”, – констатується в прес-релізі.
Як повідомлялося, “Запоріжсталь” за два місяці наростила випуск прокату вдвічі порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 395,3 тис. тонн зі 196 тис. тонн, сталі в 2,25 раза – до 471,1 тис. тонн, чавуну – на 75,7%, до 512,3 тис. тонн.
Меткомбінат у 2023 році збільшив випуск прокату на 57,2% порівняно з 2022 роком – до 2 млн 54,7 тис. тонн, сталі на 65,4% – до 2 млн 466,9 тис. тонн, чавуну – на 35,3%, до 2 млн 718,9 тис. тонн.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
“Запоріжсталь” перебуває в процесі інтеграції в групу “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Україна отримає EUR100 млн кредиту Банку розвитку Ради Європи на проєкт “еВідновлення”, повідомив віцепрем’єр із відновлення України – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков.
“Плюс EUR100 млн на компенсації за знищене житло від Банку Розвитку Ради Європи. Відповідне рішення ухвалила Адміністративна рада Банку, тривають переговори щодо підписання Рамкової кредитної угоди. Цієї суми вистачить для отримання понад 2 тисяч житлових сертифікатів для українців, чиє житло було знищено внаслідок російської військової агресії”, – написав він у Facebook.
Як повідомлялося, Адміністративна рада Банку розвитку Ради Європи (БРСЕ) на засіданні 25-26 березня затвердила проєкт “НОМЕ. Компенсація за знищене майно”, у рамках якого надала Україні EUR100 млн.
Програма “еВідновлення” стартувала в Україні 10 травня 2023 року, в її рамках компенсацію до 200 тис. грн на ремонт почали отримувати власники пошкодженого житла. Ці кошти можна використати на придбання будівельних матеріалів, оплату будівельних робіт і послуг підрядників, які мають відповідні коди для роботи, а їхні продавці подали заявку на участь у програмі через портал “Дія”. З грудня розпочато виплати на капітальний ремонт пошкодженої житлової нерухомості – максимум 350 тис. грн для квартири і 500 тис. грн – для приватного будинку. З 1 січня 2024 року компенсацію за пошкоджене житло почнуть отримувати українці, які відремонтували його власним коштом.
Із 1 серпня 2023 року в “Дії” стартував прийом заявок на компенсацію за зруйноване через війну житло. Компенсації виплачуватимуть одноосібним власникам житла, яке було зруйноване через бойові дії після 24 лютого 2022 року, не підлягає відновленню і розташовується на неокупованій території та не в зоні активних бойових дій.
З 27 грудня 2023 року розпочалася видача житлових сертифікатів у “Дії”. Від початку дії державної програми компенсацій подано понад 11 тисяч заявок, а від січня вже придбали нову домівку 1637 українських родин на загальну суму в 3,4 млрд гривень.
Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест”, створений на потужностях Дніпровського металургійного комбінату (ДМК, Кам’янське Дніпропетровської обл.), реалізував інвестиційний проект стабілізації тиску коксового газу в системі підприємства для підвищення енергоефективності та енергонезалежності.
Згідно з прес-релізом, на “Каметсталі” було реалізовано інвестиційний проєкт, спрямований на стабілізацію тиску коксового газу в системі комбінату в рамках впровадження сучасних технологій для підвищення економічної ефективності та енергетичної незалежності підприємства.
При цьому уточнюється, що на майданчику енергосилового цеху підприємства завершили комплексні випробування установки системи накопичення коксового газу в газозбірниках з можливістю повернення в газову систему комбінату. В основі проєкту – сучасна технологія збору надлишкового коксового газу, що виникає в мережі в процесі виробництва коксу, в м’які резервуари-газгольдери, щоб використовувати його для потреб підприємства.
До інфраструктури нового комплексу, окрім майданчика обладнання системи стабілізації тиску, на якому встановлено безпосередньо два м’які газгольдери – кожен об’ємом наповнення майже 580 кубічних метрів газу, також входять компресорна будівля, де працюють два турбокомпресори для перекачки газу та один повітряний компресор, вузол збирання конденсату, технологічні мережі та інше обладнання.
І підкреслюється, що використання м’яких синтетичних газозбірників – новітній підхід до питання накопичення газу. Серед їхніх переваг над металевими насамперед економічний і менш трудомісткий етап встановлення, а також поліпшення умов праці персоналу під час обслуговування в процесі експлуатації. Робота газонакопичувального комплексу повністю автоматизована і забезпечена превентивною системою технологічної безпеки.
“Реалізація цього інвестпроєкту – черговий крок підприємства і компанії до пріоритетної мети – стабільного виробництва продукції. У перспективі робота установки накопичення коксового газу дасть нам змогу ефективніше використовувати цей висококалорійний газ, не втрачаючи його надлишкові обсяги. А це можливість бути більш енергонезалежними в рамках потреб підприємства і підвищувати ефективність виробничих процесів”, – пояснив директор з капітального будівництва та інвестицій Михайло Коптєв.
“Каметсталь” створено на базі ПрАТ “Дніпровський коксохімічний завод” (ДКХЗ) і ЦМК ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” (ДМК).
Згідно зі звітом материнської компанії групи “Метінвест” за 2020 рік, Metinvest B.V. (Нідерланди) належало 100% акцій ДКХЗ.
Економіка Німеччини уникне рецесії 2024 року, проте зросте лише на 0,1% через скорочення експорту та слабкий внутрішній попит, прогнозують провідні дослідницькі інститути ФРН.
Попередній прогноз, підготовлений мюнхенським Інститутом економічних досліджень (IFO), Інститутом світової економіки в Кілі (IfW), Рейнсько-Вестфальським інститутом економічних досліджень в Ессені (RWI) та Інститутом економічних досліджень у Галле (IWH), передбачав зростання ВВП Німеччини на 1,3%.
У 2023 році німецька економіка скоротилася на 0,3%.
Економісти попередили, що внутрішній попит зростає повільніше, ніж очікувалося, а експорт страждає через високі ціни на електроенергію, що знижують конкурентоспроможність німецьких енергоємних товарів.
“Циклічні та структурні чинники призводять до ослаблення темпів зростання економіки, – зазначив глава відділу економічних досліджень в IfW Штефан Кутс. – Навесні може початися відновлення, але загалом імпульс до зростання буде не дуже сильним”.
У 2025 році, за оцінками експертів, зростання ВВП Німеччини прискориться до 1,4%.
Прогноз для інфляції на 2024 рік становить 2,3%, на 2025 рік – 1,8%.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустили відео аналіз про зміну ВВП основних країн світу, відео доступне за посиланням – https://youtu.be/w5fF_GYyrIc?si=EpL-_EmhIGfMURGl
Завозити гуманітарну допомогу в Україну з 1 квітня поточного року можна буде тільки через автоматизовану систему реєстрації гуманітарної допомоги, повідомляє міністр соціальної політики України Оксана Жолнович.
“Паралельно ми дали можливість скористатися і паперовими деклараціями. І з 1 квітня паперові декларації призупиняють своє існування. Уся робота, яка буде здійснюватися з точки зору завезення гуманітарної допомоги буде автоматичною за допомогою нашої системи”, – сказала Жолнович на прес-брифінгу в середу в Києві.
За словами заступника міністра соціальної політики Назара Танасишина, ввезення гумдопомоги через автоматизовану систему відбуватиметься так само, як і в період пілотного тестування, що тривало з 1 грудня 2023 року.
Як повідомлялося, у вересні 2023 року Міністерство соціальної політики повідомило про зміну правила ввезення та обліку гуманітарної допомоги з 1 грудня 2023 року. За допомогою вебплатформи “Автоматизована система реєстрації гуманітарної допомоги”, організації, які збираються ввезти гумдопомогу, зможуть зареєструватися, авторизуватися на сайті, сформувати та подати декларацію, яка шляхом інформаційного обміну буде направлятися на митницю.
У листопаді 2023 року Кабінет міністрів України продовжив можливість використання паперових декларацій для ввезення гуманітарної допомоги в Україну до 1 квітня 2024 року.
14 лютого 2024 року міністр соціальної політики Оксана Жолнович заявила, що автоматизована система реєстрації гуманітарної допомоги за перші два місяці роботи довела свою ефективність.
АТ “Кременчуцький сталеливарний завод” (КСЗ, Кременчук, Полтавська обл.) у 2023 році отримало чистий прибуток у розмірі 124,13 млн грн, що в 2,5 раза більше за аналогічний показник 2022 року.
Згідно з оприлюдненим у системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) порядком денним загальних зборів акціонерів компанії, запланованих на 30 квітня, КСЗ планує залишити прибуток нерозподіленим, дивіденди не виплачувати.
За даними ресурсу Clarity-project, на початок поточного року нерозподілений прибуток компанії становив 67,25 млн грн проти непогашеного збитку 56,89 млн грн роком раніше.
Як повідомлялося, АТ “КСЗ” завершило 2022 рік із чистим прибутком 50,28 млн грн, тоді як роком раніше збиток становив 56,83 млн грн.
Кременчуцький сталеливарний завод – провідне підприємство ливарного виробництва України з виготовлення сталевого лиття для вантажних вагонів і великовантажних автомобілів.
Чистий дохід компанії, за даними Clarity-project, у 2023 році скоротився незначно, до 1 млрд 023 млн грн.
За даними НКЦПФР на третій квартал 2023 року, Defano Investments Ltd (Кіпр) через ТОВ “Укрінвестконтракт” володіє 48,4421% акцій ПАТ “КСЗ”, бенефіціаром компанії вказано киянина Артема Герасименка.
У складі акціонерів також ТОВ “Фінансова компанія “ФінЕвроВектор” – 18,8392%, фінкомпанія “Альфа Крос” – 24,9%, ТОВ “АльтаФінанс” – 5,7276%.
