Дата і час проведення: 30 вересня — 01 жовтня 2021 року, 09:30 — 19:30 (за київським часом).
Місце проведення: готель Hilton Kyiv, б-р Тараса Шевченка, 30, м. Київ, Україна.
Увага! Для участі у заході попередня реєстрація обов’язкова
https://uba.ua/ukr/registration/4098/
Мета заходу — обговорення з представниками судових інституцій, міжнародними та національними експертами актуальних питань, пов’язаних з функціонуванням судової системи в Україні. Участь у форумі візьмуть судді Конституційного Суду України, Верховного Суду, представники Міністерства юстиції України, народні депутати України, судді, міжнародні експерти та представники Ради Європи, а також практикуючі юристи та представники ЗМІ.
Цього року тема форуму — «Незалежна судова влада — фундамент держави в умовах турбулентності». Захід організовано Асоціацією правників України спільно з проєктом Ради Європи «Підтримка впровадженню судової реформи в Україні». Програмним координатором форуму виступає Анна Огренчук, Президентка Асоціації правників України, керуюча партнерка LCF Law Group.
На заході будуть дотримані всі норми проведення в умовах адаптивного карантину.
Основні теми:
Взаємозв’язок розвитку суспільства та судової влади.
Нові інструменти спрощення доступу до правосуддя — рекомендації Ради Європи та національний контекст.
Медіація: принципи Ради Європи та можливі шляхи їх імплементації Україною.
Стратегія розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021 — 2023 роки.
Судова реформа, реформа КСУ: останні новели та першочергові кроки.
Забезпечення єдності судової практики: рекомендації Ради Європи та досягнення судової влади України.
Процесуальні дилеми як виклики для забезпечення права на справедливий суд.
Антимонопольні спори.
20 років виконання рішень ЄСПЛ Україною: дорослий погляд на стан справ.
Виконання судових рішень: міжнародний аспект.
Усі виступи іноземних експертів забезпечуватимуться синхронним перекладом.
З ПИТАНЬ УЧАСТІ ТА ПАРТНЕРСТВА ЗВЕРТАЙТЕСЯ:
+38 (044) 492-88-48, conference@uba.ua
Тетяна Осауленко, координаторка заходу.
З ПИТАНЬ АКРЕДИТАЦІЇ ЗМІ ТА ВИСВІТЛЕННЯ ЗАХОДУ:
+38 (044) 492-88-48, pr@uba.ua
Юлія Матвєєва, координаторка з PR та міжнародного партнерства.
“Інтерфакс-Україна“ — медіапартнер заходу.
Основні зміни, які мають відбутися в українській митниці, ідентифіковані в Угоді про Асоціацію між Україною та ЄС, – зазначив під час круглого столу «Запровадження митних процедур відповідно до європейської практики: яких змін очікувати українському бізнесу? Практичні аспекти», який відбувся 21 вересня 2021 у прес-центрі ІА «Інтерфакс-Україна» міжнародний експерт EU4PFM з питань митниці, екс-заступник голови митниці Литовської республіки Вітяніс Алішаускас.
Експерт підкреслив, що його радує швидкість, з якою ці зміни відбуваються. «Думаю, за 1-2 роки ми побачимо результати», – прогнозує Вітяніс Алішаускас.
«Зміни до Митного кодексу ЄС зафіксували нову місію європейської митниці. Якщо раніше митниця мала охороняти місцевий ринок і збирати митні збори, то зараз вона стає частиною міжнародного ланцюга торгівлі. І від того, як вона працює, залежить конкурентоспроможність місцевих експортерів», – підкреслив під час «круглого столу» Вітяніс Алішаускас.
Він наголосив на ключових інструментах, які застосовує європейська митниця, щоб економити час для добросовісного бізнесу, – окрім системи спрощень (Програма АЕО та спрощення в режимі спільного транзиту), це система митного аудиту (постаудиту) та система управління митними ризиками.
«Спрощення, які зараз бізнес за тимчасовими положеннями Митного кодексу (до 7 листопада 2022 року – ред.), з часом будуть замінені. Тому я б уже зараз подумав про отримання статусу АЕО», – сказав під час відповіді на запитання директор Департаменту митної політики Міністерства фінансів України Олександр Москаленко. Окрім того, низку спрощень (але для транзиту) передбачає режим спільного транзиту, який зараз запроваджується в Україні.
Повноцінне впровадження функціонування Програми авторизованого економічного оператора (АЕО) є пріоритетом діяльності Держмитслужби на найближчі 2-3 роки. Про це повідомив Андрій Теплий, начальник управління супроводження АЕО Департаменту організації митного контролю та митного оформлення Держмитслужби. Серед головних викликів він назвав «трансформацію відносин «митниця-бізнес»: такі відносини на сьогодні будуються на недовірі бізнесу до митниці, натомість мають бути відкритими та партнерськими».
Як повідомив Олександр Москаленко, «понад 80% підприємств в ЄС увійшли в цю партнерську програму з митницею». «Програма АЕО – це те, що починалося в ЄС 2004 року як програма спрощень, а зараз стало основною системою», – каже представник Мінфіну.
Світлана Аніщенко, директор Департаменту митного аудиту та обліку осіб Держмитслужби, наголосила, що «митний аудит в Європі більше спрямований на зовнішньо-економічну діяльність і діє як система, яка дозволяє прискорювати процес митного оформлення».
«Ми відчуваємо потребу у створенні якісного ІТ інструменту – за підтримки європейських партнерів була створена перша версія Інформаційної системи «Митний аудит», у серпні-вересні вона тестується митницями. Місяць тому була досягнута домовленість з європейськими партнерами про підтримку у створенні 2-гої версії. Також почалася розробка системи управління ризиками для відбору підприємств для проведення митного аудиту», – повідомила представниця Держмитслужби.
URAKIN, АЛІШАУСКАС, АНІЩЕНКО, ДЕМЧЕНКО, ДЕРЖМИТСЛУЖБА, ЕКСПОРТЕРИ, КЛУБ_ЕКСПЕРТІВ, КЛУБ_ЕКСПОРТЕРІВ_УКРАЇНИ, КРУГЛИЙ_СТІЛ, ЛИТВИНОВА, МИТНИЦЯ, МОСКАЛЕНКО, ТЕПЛИЙ, ЧИЖИКОВ, ЭКСПОРТ
Приєднання України до європейської Конвенції про процедуру спільного транзиту очікується наприкінці другого кварталу 2022 року, вже в третьому кварталі українські підприємства зможуть здійснювати транзит із 35 країнами за принципом “один транспортний засіб – одна транзитна декларація – одна фінансова гарантія”, повідомив директор департаменту запровадження міжнародної транзитної системи Держмитслужби Сергій Демченко.
Під час круглого столу “Впровадження митних процедур відповідно до європейської практики: яких змін очікувати українському бізнесу? Практичні аспекти” в агентстві “Інтерфакс-Україна” він уточнив, що йдеться про всі країни ЄС, Європейську асоціацію вільної торгівлі/EFTA, Туреччину, Сербію, Північну Македонію та Велику Британію.
Експерт нагадав, що приєднання до Конвенції передбачено Угодою про асоціацію Україна-ЄС і має активізувати міжнародну торгівлю завдяки встановленню Україною спільних транзитних процедур із країнами Конвенції та використання ними єдиної технології – системи NCTS. Ця система дає змогу країнам Конвенції обмінюватися митними даними в режимі реального часу та контролювати товари на кожному етапі перевезення.
“Система спільного транзиту передбачає для підприємств чотири основних спеціальних транзитних спрощення: авторизований вантажовідправник, авторизований вантажоодержувач, самостійне накладення пломб спеціального типу та загальна фінансова гарантія”, – зазначив Демченко. Він додав, що із забезпечення застосовуються нові підходи, які дадуть змогу зменшувати розмір забезпечення базової суми гарантії при її використанні на 50%, 70% або на 100%.
Для отримання спрощень у NCTS законодавством передбачена спеціальна процедура. Фінансову гарантію можуть забезпечувати компанії, які отримали статус фінансового гаранта. Щоб подати транзитну декларацію до NCTS, підприємству необхідно зареєструватися на Порталі трейдера в “особистому кабінеті” на порталі “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”.
“Українське законодавство щодо режиму спільного транзиту на сьогодні вже загалом сформовано і відповідає найкращим європейським практикам”, – зазначив під час круглого столу міжнародний експерт Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM), екс-заступник голови митниці Литовської республіки Вітяніс Алішаускас.
На сьогодні в системі зареєстровано понад 3000 посадових осіб митних органів, понад 180 компаній отримали доступ до Порталу трейдера, представлено майже 300 декларацій T1UA, три компанії отримали статус фінансового гаранта, працює Helpdesk.
Як повідомлялося, NCTS використовується в Україні поки що в національному масштабі. Однак, як зазначив представник Держмитслужби, “підприємства, які вже використовують NCTS (подали 50 і більше декларацій), можуть подавати до Держмитслужби документи на отримання спрощень, які діятимуть і після приєднання України до Конвенції, тобто при міжнародному застосуванні системи”.
URAKIN, АЛІШАУСКАС, АНІЩЕНКО, ДЕМЧЕНКО, ДЕРЖМИТСЛУЖБА, ЕКСПОРТЕРИ, КЛУБ_ЕКСПЕРТІВ, КЛУБ_ЕКСПОРТЕРІВ_УКРАЇНИ, КРУГЛИЙ_СТІЛ, ЛИТВИНОВА, МИТНИЦЯ, МОСКАЛЕНКО, ТЕПЛИЙ, ЧИЖИКОВ, ЭКСПОРТ
Друзі, ми потонемо в пластику, і наші діти будуть жити в пластмасових джунглях. Щорічно в світі використовується майже 500 мільярдів пластикових одноразових стаканчиків. Це в 60 разів більше населення планети. Нам кришка. Всюди пластикові стаканчики: в офісах, кав’ярнях, школах, садочках, лікарнях, барах. Паперові не вирішують проблему: по-перше, вони теж покриті пластиковою оболонкою, по-друге, робляться з дерева, а це значить, що вирубується ліс. Лиса планета з метровим шаром пластика – ось, що нас чекає.
Щорічно в Україні проводиться понад 500 масштабних фестивалів та заходів і тисячі корпоративів. Після них утворюються тонни сміття із пластику й несортованих відходів.
Асоціація лідерів сталого розвитку запускає перший в Україні інтегрований проект Cup Sharing & Sorting Waste.
На всі заходи національного, регіонального, міського чи корпоративного масштабу ми готові надати багаторазові стакани з бамбукового волокна і пластика, що підходять для вторинної переробки і не виділяють шкідливі речовини в будь-якому температурному режимі. На них можна нанести логотип івенту і залишити як сувенір учасникам. Або такі стакани видають під залог від 50 до 100 грн за великий або 30 – 60 за маленький, залежно від формату заходу. Окремо оплачується нанесення корпоративного логотипу.
На заході учасники за заставну суму беруть нову чашку. Якщо після користування її захочуть поміняти на чисту, то це можна зробити безкоштовно в пункті обміну, що будуть розташовані на івенті.
«За оцінками західних експертів, які реалізують подібні проекти вже досить давно, всього 7-8% учасників заходу повертають посуд. Решта залишають його як сувенір. Деякі починають колекціонувати чашки з логотипами улюблених компаній або заходів. Ми розраховуємо на партнерство влади, бізнесу і суспільства в цьому проекті. Для того, щоб все працювало як годинник, ми залучаємо волонтерів по всій Україні. Розробили креативний мерч, який дістається учасникам в подарунок. Унікальні сміттєві баки, які матимуть незвичайну форму і малюнок з елементами лого івенту, будуть спонукати до правильного сортування відходів. А ми в подальшому будемо роздільно утилізувати все сміття або віддавати в переробку, що стане додатковим інформаційним приводом для організаторів івенту. Тобто осаду після свята у вигляді переповнених сміттєвих баків з різного роду відходами та розкиданого пластика більше не буде. Замість цього буде фірмова чашка і сортовані і перероблені відходи. Першій компанії з кожної галузі, що підтримає проект, ми подаруємо наш мерч і проведемо тренінг із сортування сміття для співробітників», – зазначила Олена Зубарєва, глава Асоціації лідерів сталого розвитку, засновник агентства формування смислів і креативних ідей «Zubarewa: communication and sustainability».
Автором проекту стала Асоціація лідерів сталого розвитку, яка об’єднує бізнес, владу, суспільство і медіа для реалізації соціально-значущих проектів.
Довідка:
Пластикові стаканчики розкладаються близько 500 років. Згідно з дослідженням Массачусетського технологічного інституту, кожен пластиковий стаканчик складається приблизно з 3,2 г бензину. До 2050 року на пластик може припадати 20% світового споживання нафти.
Тільки 1% пластикових стаканчиків потрапляє в переробку.
У всьому світі багато країн вирішили зайнятися одноразовим пластиком і забороняють їх:
З усіх питань:
Зубарева Олена, 0503671699
https://www.facebook.com/CupSharing/
Україна здійснює митну реформу, одним із напрямків якої є запровадження принципів та інструментів, які застосовуються в країнах ЄС. ЄС, в свою чергу, допомагає Україні в розробці та імплементації таких митних інструментів. Про це наголосили учасники Круглого столу, “Впровадження митних процедур відповідно до європейської практики: яких змін очікувати українському бізнесу? Практичні аспекти”, що відбувся 21 вересня 2021 у прес-центрі інформаційного агентства “Інтерфакс-Україна”.
Участь у заході взяли: президент клубу експортерів України Євгенія Литвинова, президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков, представники бізнес-асоціацій, директор Департаменту митної політики Міністерства фінансів України Олександр Москаленко, директор Департаменту запровадження міжнародної транзитної системи Держмитслужби України Сергій Демченко, директор Департаменту митного аудиту та обліку осіб Держмитслужби Світлана Аніщенко, начальник управління супроводження АЕО Департаменту організації митного контролю та митного оформлення Держмитслужби Андрій Теплий, міжнародний експерт EU4PFM з питань митниці, екс-заступник голови митниці Литовської республіки Вітяніс Алішаускас.
Організатор та модератор круглого столу Максим Уракін наголосив, що наразі Державна митна служба забезпечує 35-40% надходжень до державного бюджету, причому ці цифри залишаються стабільними впродовж останніх років.
“Загалом за січень-серпень 2021 року Держмитслужба виконала план надходжень на 107% і перерахувала до держбюджету 291 млрд грн (при запланованих показниках – 272 млрд). При цьому за 8 місяців поточного року порівнянні з аналогічним періодом минулого року, надходження митних платежів збільшилось на 76 млрд грн або на 36%”, – підкреслив Уракін.
Крім того, організатор відмітив, що виходячи з даних моніторингу зовнішньоекономічної діяльності України в 2021 році, проведеного аналітичним центром “Клуб Експертів“, доходи державного бюджету надалі зростатимуть, оскільки країна продовжує нарощувати обсяги міжнародної торгівлі.
“Так, експорт до країн ЄС в першому півріччі 2021 року виріс на 43,9% по відношенню до аналогічного періоду минулого року, імпорт – на 26,3%. Загальний обсяг торгівлі з країнами ЄС за 6 місяців склав майже 25 млрд дол, з Китаєм – близько 9 млрд дол США. Ці дані говорять про те, що стимуляція зовнішньої торгівлі через гармонізацію митного законодавства є ключовим фактором фінансової стабільності держави, забезпечує наповнення бюджету і економічне зростання”, – заявив спікер.
Спікери надали оглядову інформацію про принципи, закладені в Митний кодекс ЄС, та інструменти, які використовують країни ЄС для реалізації цих принципів; які з них слід очікувати в Україні (у тому числі завдяки підтримці європейських партнерів), а також щодо митних інструментів, які запроваджуються або близькі до запровадження в Україні – зокрема, режим спільного транзиту (NCTS), Програма авторизованого економічного оператора (АЕО) та митний аудит.
Особливий інтерес для представників бізнесу становила система митних спрощень, яка застосовується у країнах ЄС і зараз запроваджується в Україні, – зокрема, у рамках реалізації Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС.
Євгенія Литвинова, президент Клубу експортерів України, в свою чергу підкреслила, що для бізнесу важливо знати, що за зміни нас чекають.
“Нас чекають можливості чи додаткові витрати? Круглий стіл дасть поштовх краще зрозуміти очікувані зміни, підготуватися до них, щоб наш експорт після 2022 року був безболісним, ефективним, активним”, – наголосила вона.
“Ми хочемо, щоб одномоментно все стало добре, але митна реформа – процес непростий. Однак те, що ми зараз бачимо, дає велику частку позитиву. І передовсім те, що ми рухаємося в напрямку ЄС, в тому числі ментально”, – зазначив Геннадій Чижиков, президент Торгово-промислової палати України.
За словами Вітяніса Алішаускаса, міжнародного експерта EU4PFM з питань митниці, екс-заступника голови митниці Литовської республіки, зміни до Митного кодексу ЄС зафіксували нову місію європейської митниці. Якщо раніше митниця мала охороняти місцевий ринок і збирати митні збори, то зараз вона стає частиною міжнародного ланцюга торгівлі. І від того, як вона працює, залежить конкурентоспроможність місцевих експортерів
Міжнародний експерт акцентував увагу завданнях, які має бути вирішено за допомогою Митного кодексу ЄС, – щоб підприємцю вигідно було бути добросовісним, щоб добросовісний бізнес економив свій час і кошти, щоб частину процесів, які (як правило) виконуються на митниці, такий бізнес міг робити самостійно.
“Авторизований економічний оператор (АЕО) – це символ добросовісного підприємця, якому довіряє митниця і який має суттєві переваги при митному оформленні”, – уточнив він.
Алішаускас наголосив на ключових інструментах, які застосовує європейська митниця, щоб економити час для добросовісного бізнесу, – окрім системи спрощень (Програма АЕО та спрощення в режимі спільного транзиту), це система митного аудиту (постаудиту) та система управління митними ризиками.
Ці приниципи та інструменти міжнародні партнери допомагають створювати та запроваджувати в Україні.
Олександр Москаленко, директор Департаменту митної політики Міністерства фінансів України підкреслив, що зараз країна працює у векторі, який визначено Конституцією, – євроінтеграції. Європа є нашим найбільшим торговим партнером, і тому важливим є наближення, запровадження найкращих європейських практик – щоб європейська і українська митниця працювали за одними правилами.
“Ми закінчили великий пласт законодавчих змін. Зараз і митниця, і бізнес повинні все це розгортати. Потрібне навчання, просвіта, промоція. Тому я хотів би, щоб міжнародні партнери допомагали нам також проводити навчання для бізнесу. Щоб усі учасники процесу не лише мали права, а й знали, як ними користуватися”, – зазначив представник Мінфіну.
На його думку, прискорення митних оформлень має бути досягнуто не за рахунок команди митникам «швидко працювати», а за рахунок ефективно побудованої системи.
“Ми рухаємося до побудови партнерських відносин між бізнесом та митницею. Це займе певний час”, – резюмував він.
Сергій Демченко, директор Департаменту запровадження міжнародної транзитної системи Держмитслужби, повідомив, що у ІІ кварталі 2022 очікується приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту, а уже в ІІІ кв 2022 – етап міжнародного застосування Україною системи NCTS.
“Вже за рік українські підприємства зможуть здійснювати транзит із 35 країнами (у т.ч. всіма країнами ЄС, EFTA, Туреччиною, Великою Британією) за принципом “один транспортний засіб – одна транзитна декларація, одна фінансова гарантія”, – заявив Демченко.
Він також проінформував про 4 спеціальних транзитних спрощення, які передбачає система спільного транзиту: авторизований вантажовідправник, авторизований вантажоодержувач, самостійне накладення пломб спеціального типу, загальна фінансова гарантія. Щодо гарантування, представник Держмитслужби наголосив, що застосовуються нові підходи, які дозволять зменшувати розмір забезпечення базової суми гарантії при її використанні – на 50%, 70%, або й на 100%.
“Як відомо, зараз NCTS використовується в національному масштабі, однак підприємства, які її використовують (подали 50 декларацій і більше), можуть подавати документи на отримання спрощень, які діятимуть і при міжнародному застосуванні системи. На сьогодні в системі зареєстровано понад 3000 посадових осіб митних органів, понад 180 компаній отримали доступ до Порталу трейдера, подано близько 300 декларацій T1UA, 3 компанії отримали статус фінансового гаранта, працює Helpdesk, проведено 7 семінарів з суб’єктами ЗЕД”, – резюмував представник Держмитслужби.
Як повідомив Андрій Теплий, начальник управління супроводження АЕО Департаменту організації митного контролю та митного оформлення Держмитслужби, повноцінне впровадження функціонування Програми авторизованого економічного оператора (АЕО) є пріоритетом діяльності Держмитслужби на найближчі 2-3 роки. Серед головних викликів він назвав трансформацію відносин митниця-бізнес: такі відносини на сьогодні будуються на недовірі бізнесу до митниці, натомість мають бути відкритими та партнерськими.
“Як відомо, Програма авторизованого економічного оператора (АЕО) діє в Україні з серпня 2020. Її запровадження передбачено Угодою про асоціацію України з ЄС. Вона передбачає низку спрощень та переваг при митному оформленні. Для набуття статусу необхідно пройти досить непросту і тривалу процедуру авторизації. Станом на вересень 2021 до Держмитслужби надійшло 5 заяв про надання авторизації АЕО. З них 1-му підприємству надано авторизацію АЕО, 2-м відмовлено у проведенні оцінки; 2 заяви перебувають на стадії попереднього розгляду”, – наголосив експерт.
Світлана Аніщенко, директор Департаменту митного аудиту та обліку осіб Держмитслужби, наголосила, що митний аудит в Європі більше спрямований на зовнішньо-економічну діяльність і діє як система, яка дозволяє прискорювати процес митного оформлення.
“Ми відчуваємо потребу у створенні якісного ІТ інструменту – за підтримки європейських партнерів була створена перша версія Інформаційної системи «Митний аудит», у серпні-вересні вона тестується митницями. Місяць тому була досягнута домовленість з європейськими партнерами про підтримку у створенні 2-гої версії. Також почалася розробка системи управління ризиками для відбору підприємств для проведення митного аудиту”, – повідомила вона.
Запис події можна переглянути тут: https://www.youtube.com/watch?v=4VBpReShdr8.
Організатори заходу – Програма ЄС з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM), Торгово-промислова палата України, Клуб експортерів України, ІА “Інтерфакс-Україна”.
CHYZHYKOV, URAKIN, АЛІШАУСКАС, АНІЩЕНКО, ДЕМЧЕНКО, ЕКСПОРТЕРИ, КЛУБ_ЕКСПЕРТІВ, КЛУБ_ЕКСПОРТЕРІВ_УКРАЇНИ, КРУГЛИЙ_СТІЛ, ЛИТВИНОВА, МИТНИЦЯ, МОСКАЛЕНКО, ТЕПЛИЙ, ЭКСПОРТ
Лідер фармацевтичного ринку України* та один з найбільших експортерів лікарських засобів компанія «Фармак» відкрила офіс в Об’єднаних Арабських Еміратах.
На ринку Близького Сходу продукція компанії представлена з 2016 року. Здійснюючи реалізацію препаратів через локальних дистриб’юторів, компанія проводила аудит потенціалу ринку й аналіз продуктових ніш фармацевтики регіону. Цього року з метою консолідованого управління бізнесом на Близькому Сході керівництво «Фармак» прийняло рішення відкрити офіс компанії в Об’єднаних Арабських Еміратах.
Наразі виробничі потужності компанії успішно пройшли атестацію в державних органах ОАЕ. Також здійснили реєстрацію ін’єкційних препаратів виробництва «Фармак». Ці лікарські засоби вже закуповуються на державних і локальних госпітальних тендерах регіону.
«Ринок Близького Сходу для нас не є новим, і ми активно масштабуємо свою присутність у цьому регіоні. Центром діяльності на Близькому Сході ми вибрали Об’єднані Арабські Емірати. ОАЕ мають репутацію держави з дуже високим рівнем національної системи охорони здоров’я та жорстким регулюванням діяльності, пов’язаної з виробництвом і розповсюдженням лікарських засобів. Те, що на цьому ринку представлена продукція “Фармак”, ще раз засвідчує високий рівень якості наших препаратів», – коментує Віктор Костюк, директор з розвитку бізнесу АТ «Фармак».
Очолить новий офіс Мурад Ішак Хабіб, який раніше був генеральним директором представництва компанії Tabuk Pharmaceuticals і понад 8 років очолював у регіоні Близького Сходу діяльність компанії Sandoz. За словами Мурада Хабіба, відкриття офісу в Об’єднаних Арабських Еміратах – лише перший стратегічний крок для «Фармак», надалі компанія планує посилити експансію в регіоні та локалізацію в Саудівській Аравії та Єгипті.
Офіс в ОАЕ – шостий міжнародний офіс компанії. У 2020 році «Фармак» збільшив експортні поставки на 40%. Сьогодні продукція виробника представлена у понад 30 країнах ЄС, Центральної та Південної Америки, СНД, Близького Сходу та Азії.
* За обсягами продажу лікарських засобів у грошовому вираженні, за даними Proxima Research.
Довідка про компанію
«Фармак» – лідер фармацевтичного ринку України*. У продуктовому портфелі компанії близько 200 брендів. Серед основних напрямів – ендокринологічні, гастроентерологічні, кардіологічні, неврологічні, офтальмологічні, рентгеноконтрастні та інші препарати.
Компанія щорічно реінвестує в розвиток до 90% прибутку. Загалом з 1995 року було інвестовано в модернізацію виробництва понад 310 млн доларів США. Щорічні інвестиції в наукові дослідження та розробки становлять приблизно 15 млн доларів США. Виробничі потужності, лабораторно-технічний комплекс підприємства мають міжнародну сертифікацію та відповідають високим вимогам європейських стандартів GMP.
У 2020 році «Фармак» збільшив експортні постачання на 40%. Сьогодні продукція компанії представлена у понад 30 країнах ЄС, Центральної та Південної Америки, СНД, Близького Сходу, Азії та ін.
«Фармак» входить до ТОП-25 найінноваційніших компаній, визнаний найбільшим платником податків серед фармвиробників України та кращим роботодавцем**.
* за обсягами продажу лікарських засобів у грошовому вираженні, за даними Proxima Research
** за даними рейтингів видання «Власть денег» (2020 р.), «РЕЙТИНГ. Бізнес в офіційних цифрах» (2021 р.), «ТОП-100. Рейтинги крупнейших» (2020 р.).
