На території Києва введено обмеження руху великогабаритного вантажного транспорту в неділю.
«Для збереження дорожнього покриття вантажівкам заборонено рухатися за температурних показників повітря понад +28 градусів за Цельсієм. Заборона стосується транспорту фактичною масою понад 24 т і навантаженням на вісь понад 7 т», – повідомляють у телеграм-каналі.
Перечекати спекотний період водії можуть на майданчиках для тимчасової стоянки в смугах відводу автомобільних доріг і біля об’єктів дорожнього сервісу.
Про зняття обмеження КМДА повідомить у телеграм-каналі.
Українські виробники меду за останні 10 років посилили свої позиції на світовому ринку меду та наростили обсяги експорту в період із 2012 до 2023 року більш ніж у п’ять разів, повідомила пресслужба Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ).
«У 2024 році український мед, незважаючи на складнощі повномасштабної війни, продовжує демонструвати стійку позитивну динаміку на світовому ринку. За перші три місяці цього року експорт меду склав понад 23 тис. тонн, що в грошовому еквіваленті становить $44 млн. Найбільший попит постійно спостерігається в країнах Європейського Союзу, зокрема в Німеччині, Польщі та Франції, на які припадає майже половина валютної виручки», – зазначили аналітики.
За їхньою інформацією, Україна протягом кількох років перебуває в топ-5 світових експортерів меду. Так, за підсумками 2023 року Україна в експорті меду посідає четверте місце серед традиційних світових лідерів із 55,4 тис. тонн. У цьому рейтингу її випереджають Китай зі 152,6 тис. тонн, Індія – 98,7 тис. тонн, Аргентина – 68,9 тис. тонн, а на п’ятій позиції перебуває Бразилія з 28,5 тис. тонн меду.
Українські банки за січень-червень цього року збільшили чистий прибуток на 11,4 млрд грн, або на 16,8%, порівняно з показником за аналогічний період 2023 року – до 79,04 млрд грн, повідомив Національний банк України (НБУ).
«Головні чинники прибутковості – збереження високої чистої відсоткової маржі та майже нульові відрахування до резервів під збитки від активних операцій», – пояснив НБУ причини зростання прибутковості.
«За перше півріччя тільки сім малих банків із 62 платоспроможних були збитковими із сукупним збитком 171 млн грн», – поінформував Нацбанк.
За його даними, прибутковість основних активів банків протягом другого кварталу надалі знижувалася. Зокрема, найстрімкіше вона падала для депозитних сертифікатів НБУ, у зв’язку з чим банки зменшили обсяги вкладень у ці цінні папери, зазначив регулятор.
Водночас ставки за облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП) також пішли вниз, але обсяги вкладення в них зростали.
«Саме за рахунок нарощування активів банки зберегли досить високу чисту процентну маржу і наростили доходи», – наголосив регулятор.
Зазначається, що рентабельність капіталу банків за перше півріччя 2024 року становила 48,4%, що нижче за аналогічний показник першої половини 2023 року, який становив 56%.
Обсяг нарахованого банками податку на прибуток за шість місяців поточного року становив 21,9 млрд грн порівняно з 12,4 млрд грн за зіставний період минулого року, оскільки ставку податку на прибуток було підвищено з 18% до 25%.
Згідно з даними НБУ, за минулий рік чистий прибуток банківської системи становив 82,8 млрд грн після нарахування 76,2 млрд грн податку на прибуток за підвищеною ставкою 50%.
Експорт олії ріпакової в липні-червні 2023-2024 маркетингового року (МР) сягнув рекордної позначки у понад 420 тис. тонн, повідомила асоціація “Укроліяпром”.
“Українська олія ріпаку впевнено виходить на ринки Китаю, ЄС, Малайзії, Сінгапуру та інших країн світу. Позитивна динаміка спостерігається і щодо ріпакового шроту”, – зазначили в галузевому об’єднанні.
За інформацією “Укроліяпром”, уперше за всі роки в Україні перероблено 1,0 млн тонн насіння ріпаку, що становило 22,3% від урожаю 2023 року, і це незважаючи на те, що насіння ріпаку вважається переважно експортно спрямованою сировиною.
Крім того, продовжує зростати експорт олії соєвої та шроту, відповідно їхнє виробництво та переробка, особливо в січні-червні 2024 року.
“Зростання внутрішньої переробки насіння та сої, а також значне нарощування експорту продукції з високою доданою вартістю, а саме олії та шроту, підтверджує позицію асоціації щодо необхідності створення умов для максимальної переробки насіння олійних культур на вітчизняних потужностях. Подальший розвиток олійно-жирової галузі України передбачаємо не стільки в нарощуванні переробки насіння соняшнику, скільки таких олійних культур, як соя та насіння ріпаку, що й досі розглядаються як експортно спрямовані. У цьому питанні сподіваємося на підтримку Мінагрополітики та Мінекономіки України”, – наголосили в галузевій асоціації.
В “Укроліяпромі” констатували, що експорт соняшникової олії в січні-червні 2024 року зріс удвічі, якщо порівнювати з аналогічним періодом 2022 року, та в 1,3 раза – 2023-го. За десять місяців 2023-2024 МР експорт соняшникової олії збільшився в 1,2 раза порівняно з аналогічним періодом 2022-2023 МР.
Україна в січні-липні поточного року наростила імпорт коксу і напівкоксу в натуральному вираженні втричі порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 343,678 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, імпорт коксу в грошовому вираженні за цей період зріс у 2,25 раза – до $124,520 млн.
Ввезення здійснювалося переважно з Польщі (87,67% поставок у грошовому виразі), Угорщини (4,25%) і Китаю (3,08%).
За сім місяців року країна експортувала 1,025 тис. тонн коксу на $231 тис. до Молдови (99,57%) і Латвії (0,43%), водночас у січні та березні-2024 експорт був відсутній.
Як повідомлялося, Україна 2023 року скоротила імпорт коксу і напівкоксу в натуральному вираженні на 8,5% порівняно з 2022 роком – до 328,697 тис. тонн, імпорт у грошовому вираженні знизився на 25,8% – до $129,472 млн.
Україна за 2023 рік експортувала 3,383 тис. тонн коксу, що нижче, ніж у 2022 році, на 12,3%. У грошовому вираженні він скоротився на 22,2% – до $787 тис. Експорт здійснювали до Молдови (100% постачань у грошовому вираженні), тоді як ввезення переважно з Польщі (88,47%), Колумбії (7,72%) і Чехії (3,15%).
Держслужба з лікарських засобів та контролю за наркотиками призупинила дію ліцензії лабораторії Інституту громадського здоров’я імені Марзєєва.
“З огляду на системність виявлених порушень, дію свідоцтва про галузеву атестацію, виданого лабораторії, призупинено до усунення зауважень”, – повідомляють на сайті Держлікслужби.
У Держслужбі зазначили, що дію свідоцтва призупинено за підсумками обстеження загального рівня відповідності лабораторії критеріям галузевої атестації з організації лабораторного контролю лікарських засобів, яке було проведено 18-19 липня.
За інформацією служби, під час обстеження “було встановлено невідповідності, які стосуються системи управління якістю, обладнання та проведення випробувань лікарських засобів”.
“Основні висновки свідчать, що численні порушення цілісності даних ставлять під сумнів результати контролю якості лікарських засобів, які були перевірені під час обстеження. Встановлено проведення досліджень за методами, які не відображені в затверджених в Україні методах контролю якості”, – повідомляє Держлікслужба.
Крім того, у держслужбі зазначили, що лабораторія не поінформувала Держлікслужбу, зокрема, про відсутність ресурсів для проведення досліджень і неузгодження субпідрядних робіт, порушення поводження зі зразками лікарських засобів.
Держлікслужба наголошує також, що наразі окрім лабораторії інституту ім. Марзєєва прекваліфікацію ВООЗ мають ще дві лабораторії: Центральна лабораторія Держлікслужби та лабораторія фарманалізу ДП “Державний експертний центр (ДЕЦ) МОЗ”. Крім того, ДП “Центральна лабораторія з аналізу якості лікарських засобів та медпродукції” акредитована Європейським директоратом з якості лікарських засобів (EDQM) і входить до загальноєвропейської мережі лабораторій OMCL.
Як повідомлялося, раніше лабораторія Інституту громадського здоров’я ім. Марзєєва звернулася до президента України Володимира Зеленського та прем’єр-міністра, керівництва СБУ і МОЗ із проханням запобігти передачі ринку лабораторного контролю лікарських засобів у приватні руки. У лабораторії наголосили, що “держконтроль якості лікарських засобів переводять у руки приватного бізнесу, при цьому Держлікслужба використовує у своїх цілях приватну уповноважену лабораторію ТОВ “Добробут-Лікілаб”, створену під себе”.
Як повідомлялося раніше, лабораторія Інституту громадського здоров’я ім. Марзєєва просить президента України Володимира Зеленського. Марзєєва просить президента України Володимира Зеленського, прем’єр-міністра, керівництво СБУ та Міністерства охорони здоров’я запобігти передачі ринку лабораторного контролю лікарських засобів у приватні руки.
3авідувачка лабораторії інституту ім. Марзєєва Наталія Останіна вважає, що керівництво Держлікслужби витісняє лабораторію з ринку контролю якості лікарських засобів, передаючи направлення на контроль якості від Держлікслужби приватній лабораторії ТОВ “Добробут Лікілаб”.
Державну науково-дослідну лабораторію з контролю якості лікарських засобів ДУ ІОЗ ім. Марзєєва НАМНУ створено 1996 року, в ній працюють чотири доктори наук, 10 кандидатів наук і 30 наукових співробітників. Акредитована Національним агентством з акредитації України відповідно до вимог ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 (EN ISO/IEC 17025:2017, IDT; ISO/IEC 17025:2017 IDT), атестована Держлікслужбою, Система управління якістю сертифікована Українським медичним центром сертифікації на відповідність вимогам ДСТУ EN ISO 9001:2018. Лабораторія єдина серед наукових держустанов була прекваліфікована ВООЗ на право проводити контроль якості лікарських засобів.
