Довідковий курс гривні до долара США на міжбанківському валютному ринку станом на 12:00 кв 12 червня 2024 року.
Показник 11.06.2024 12.06.2024 12.06.2024 Зміна, %
Довідковий курс гривні до долара США (UAH/$) 40.5638 40.4186 -0.36
Дані: НБУ.
Центр реставрації музейних цінностей Пранаса Гудінаса Литовського національного художнього музею допоможе реставрувати 100 картин Марії Примаченко, повідомило Міністерство культури та інформаційної політики України.
“Центр є основною базою навчання реставраторів рухомих мистецьких цінностей у Литві, зокрема, картин і гобеленів. Тут проводяться майстер-класи, семінари та лекції, пов’язані зі збереженням і доглядом за музейними колекціями”, – йдеться в повідомленні пресслужби Мінкультури за результатами візиту до Центру в.о. міністра культури та інформаційної політики Ростислава Карандєєва.
Реставратори Центру вже досліджували та відреставрували понад 50 картин і 1 тис. графічних робіт з українських музеїв, і найближчим часом очікується ще 600 робіт і щонайменше два українські стажисти.
“Крім того, найближчим часом у цьому центрі реставруватимуть 100 картин Марії Примаченко з державної частини Музейного фонду України з фондів комунальної установи “Запорізький обласний художній музей” Запорізької обласної ради”, – ідеться в повідомленні.
На сьогодні на реставрації перебувають картини українського Музею Ханенків, а також литовці відновлюють український килим із Маріуполя.
1 червня 2024 року в Національній музичній академії України імені П.І.Чайковського відбувся мистецький захід з нагоди відзначення 214-й річниці Аргентинської Травневої Революції та 78-ї річниці Дня Італійської Республіки, присвячений аргентинському композитору Астору Пяццоллі.
Цей спільний проект був здійснений за ініціативою та за підтримки Посольства Аргентинської Республіки в Україні, за підтримки Посольства Італії та Італійського інституту культури в Україні у співробітництві з Національною музичною академією України імені П.І.Чайковського.
Мистецький захід дружніх держав Італії та Аргентини став великим проявом солідарності з українським народом та вагомим прикладом культурної дипломатії.
На початку концерту пролунали гімни Італії, Аргентини та України у виконанні Оркестру народних інструментів під керівництвом заслуженого артиста України Андрія Іваниша.
З вітальним словом перед глядачами виступили Надзвичайний і Повноважний Посол Аргентинської Республіки в Україні пані Елена Летісія Тереса Мукусінскі, Надзвичайний і Повноважний Посол Італійської Республіки в Україні П’єр Франческо Дзадзо та т. в. о. Міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв.
В своїй промові Надзвичайний і Повноважний Посол Аргентинської Республіки в Україні пані Елена Летісія Тереса Мукусінскі детально зупинилась на спільній історії Аргентини та Італії в організації цього культурного заходу.
Між 1847 і 1957 роками Аргентина прийняла близько 3 мільйонів італійських іммігрантів і, за оцінками, 60% населення
Аргентини мають італійське походження. Аргентина є латиноамериканською країною з найбільшою кількістю італійських іммігрантів, займаючи друге місце на американському континенті після Сполучених Штатів.
Крім того, Аргентина має найбільшу італійську громаду на своїй території, за нею слідують Німеччина, Швейцарія, Бразилія та Франція. 15% італійців, які оселилися за кордоном, проживають в Аргентині.
Насправді, генерал Мануель Бельграно, національний герой, який відіграв одну з найважливіших ролей у процесі здобуття незалежності Аргентини, коли в травні 1810 року було сформовано Перший національний уряд та став творцем аргентинського прапора, був сином італійського іммігранта з провінції Імперія у регіоні Лігурія.
Список аргентинських президентів італійського походження не менш значимий: Бартоломе Мітре, Карлос Пеллегріні, Артуро Фрондізі, Артуро Ілліа, Маурісіо Макрі та наш нинішній президент Хав’єр Мілей.
А кількість знаних людей, митців, науковців, вчених та спортсменів є незліченною, включаючи Папу Франциска, Хуана Мануеля Фанхіо, Клоріндо Тесту та, серед інших, нашого дорогого Астора П’яццоллу», – зазначила дипломат.
Пані Посол також висловила своє глибоке захоплення мужністю та стійкістю української нації: «Як вам відомо, Аргентина голосувала проти широкомасштабного вторгнення Росії в Україну в усіх резолюціях Генеральної Асамблеї ООН і на міжнародних форумах. Ми беремо участь у двох робочих групах «Формули миру» президента Зеленського».
Зі свого боку Посол Італійської Республіки в Україні П’єр Франческо Дзадзо в своїй промові зазначив, що Астор П’яццолла «не лише вважався одним із найвидатніших композиторів ХХ століття завдяки своїм унікальним творам танго, які також містять елементи джазу та класичної музики, але також був нащадком італійської родини в Аргентині, і його композиції переплітають італійське коріння з аргентинською душею, символізуючи непорушну дружбу між двома націями, об’єднаними пристрастю до музики та культури».
Музичним подарунком для гостей став виступ всесвітньо відомого італійського бандонеоніста Маріо Стефано Пьєтродаркі у супроводі струнного квінтету та оркестру баяністів Академії під орудою художнього керівника і диригента Йосипа Франца.
Маестро Пьєтродаркі підкорив публіку віртуозною грою та неперевершеним стилем втілення образу, виконуючи твори легендарного аргентинського музиканта і композитора Астора П’яццолли, а також не менш легендарних італійських композиторів – Енніо Морріконе, Ніно Рота, Нікколо Піовані.
Аргентина визнала Україну 5 грудня 1991 року. 6 січня 1992 року між Україною та Аргентиною було встановлено дипломатичні відносини. Аргентинське посольство в Україні відкрилося у травні 1993 року.
Італія визнала незалежність України 28 грудня 1991 року. Дипломатичні відносини з Італійською Республікою встановлено 29 січня 1992 року.
З моменту повномасштабного вторгнення Покровська громада стала справжнім гуманітарним хабом, до якої щодня надходить різноманітна допомога від представників як всеукраїнських організацій, так і міжнародних фондів. Всі вони об’єднані спільною метою – допомогти мирному населенню в протистоянні ворогові.
Не менш важливою складовою в такій співпраці є відкритість до взаємодії керівників Покровської МВА, які щодня працюють над тим, аби «закрити» всі потреби мешканців громади.
Днями до міста завітали представники Благодійної організації «Координаційний штаб волонтерів» (м.Київ), які тісно співпрацюють з європейськими країнами в питаннях гуманітарної допомоги.
“Перемагає той, хто руйнує стратегічний план противника. Тому вся увага – саме Донеччині, бо саме цей регіон «most important», що в перекладі з англійської «найбільш важливий». З 2022 року ми активно допомагаємо нашим Захисникам та прифронтовим громадам Донеччини, мешканці яких щодня потерпають від обстрілів”, – розповів голова фонду Олександр Кузняк.
Під час візиту до Покровська благодійники-волонтери зустрілись з керівниками військової адміністрації, зокрема, заступницею начальника Покровської МВА Наталією Іваньо, та обговорили наявні потреби громади.
Із собою привезли електроінструменти, які стануть в пригоді фахівцям комунальних служб міста.
“Ми приїздимо на Донеччину щонайменше 1 раз на місяць. Формуємо фуру з гуманітарним вантажем за потребами, які нам передають військові та керівники громад. У Покровську вже не вперше, тісно взаємодіємо з Сергієм Добряком, який завжди відкритий до співпраці, особливо в гуманітарних питаннях. Плануємо й надалі підтримувати Покровську громаду, яка знаходиться в безпосередній близькості до лінії фронту. Це сьогодні надважливо”, – додав Олександр Кузняк.
Своєю чергою, заступниця начальника Покровської МВА Наталія Іваньо подякувала благодійникам за допомогу та активну громадську позицію.
Посол Дархан Калетаєв взяв участь у презентації ресурсного центру “Будинок мами” в Києві.
У презентації взяли участь представники секретаріату першої леді, Міністерства закордонних справ України, ЮНІСЕФ, офісу омбудсмена України, Київської державної міської адміністрації, Національної дитячої спеціалізованої клініки “ОХМАТДИТ”, Торгово-промислової палати України, надзвичайні та повноважні посли і дипломати європейських держав і країн СНД, акредитовані в Україні, українські підприємці, представники ЗМІ та ін.
Проєкт реалізується Громадським фондом “Ана үйі” за підтримки посольства республіки Казахстан в Україні.
Виконавча директорка громадського фонду “Ана үйі” Ажаркул Клишбаєва під час презентації поінформувала про перший рік роботи ресурсного центру “Будинок мами”. З липня 2023 року до теперішнього часу 18 жінок отримали необхідну допомогу, внаслідок чого 24 дитини уникли потрапляння до інтернатних закладів. Фонд планує відкрити аналогічні установи в інших регіонах України.
Проєкт реалізується в Узбекистані, Киргизстані, Туреччині, Малайзії, Азербайджані.
Українські експортери продукції до країн Євросоюзу та уряд України мають приділяти більше уваги проблемі декарбонізації в рамках стратегії Green Deal і, зокрема, CBAM – додаткового податку для товарів із високим рівнем карбонізації під час виробництва, який вступає в дію з 2026 року.
Таку думку висловили експерти та представники компаній під час круглого столу у вівторок на тему «Вплив CBAM на вітчизняних експортерів», який відбувся в прес-центрі інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна».
Директор департаменту екології енергетики та «зеленої» економіки Федерації роботодавців України Ольга Кулик зазначила, що CBAM дуже важливий, він впливає на експортерів, на кожне підприємство.
За її словами, під час нещодавнього відрядження вона спілкувалася з представниками підприємств і структур у Європі, вони збирають інформацію за звітами в рамках CBAM. Водночас якщо в європейських компаній реалізується вимога про верифікацію звітів щодо викидів, то в українських підприємств у цьому напрямі є проблеми, зокрема українські верифікатори мають бути акредитовані в Єврокомісії.
«Верифікація за даними – час швидко йде, і затягувати ці проблеми ми не можемо. Тому Мінекономіки разом із Мінекології проводитимуть переговори, щоб верифікація була акредитована в ЄК. Але досі питання не вирішене”, – сказала Кулик.
З іншого боку, за її словами, європейські країни також мають певні проблеми з єдиним нормуванням низки моментів, з подальшими кроками щодо реалізації «зеленої» ініціативи. Необхідне створення робочої групи, для роботи в рамках якої Україні потрібно отримати запрошення.
Своєю чергою директор інформаційно-аналітичний центру GMK Center Станіслав Зінченко констатував, що впровадженням механізму CBAM Євросоюз захищає свої ринки. І надалі подібні механізми впроваджуватимуться в інших країнах, таких як Велика Британія, США, Австралія.
«Це нова хвиля протекціонізму, це “зелений” протекціонізм і він крокуватиме планетою. Це призведе до переформатування потоків, але це буде і сприяти зниженню викидів”, – прогнозує Зінченко, додавши, що наразі верифікаторів викидів у ЄС, в Україні та світі не вистачає.
«Менше 10% із 20 тис. компаній у Німеччині, які мали звітувати вчасно, зробили це. І в Україні також проблеми зі звітами, з методикою. Дуже сира процедура, сирий експеримент, але починає впливати на українські компанії. В Україні немає жодного документа щодо CBAM”, – констатував експерт.
За його словами, через форс-мажорні обставини через війну Україна може не підпадати з 2026 року під вимогу подавати верифіковані звіти, а тільки декларативні звіти за CBAM, без плати за сертифікати.
За його даними, у разі набрання чинності жорстких вимог CBAM втрати України, якщо рахувати за цінами 2023 року, можуть скласти з експорту чавуну («мінус» 1,4 млн тонн) $600 млн, напівфабрикатів – $640 млн, прокату – $200 млн. Загалом збитки за метпідприємствами можуть сягнути загалом $1,5 млрд.
Зазнають втрат також інші галузі промисловості.
«Ми не бачимо зацікавленості ні уряду, ні міністерств, які повинні вести постійні переговори. І в ЄС здивовані, чому не бере активної участі Україна в цьому процесі. На жаль, частина працівників уряду вважають, що це проблема бізнесу, а не Кабміну”, – резюмував Зінченко.
Партнерка Arzinger, керівниця практики енергетики та природних ресурсів, захисту довкілля та сталого розвитку Анжеліка Лівіцька наголосила, що CBAM – це мікс екології та економіки, а в України є зобов’язання імплементації законодавства ЄС в Україні.
«Ми реалізуємо низку нормативів з управління з відходами. І ми очікуємо більше співпраці з боку уряду та міністерств. Навряд чи ми встигнемо до 2050 року, але у нас є зобов’язання”, – сказала Лівіцька.
За її словами, в основному під СВАМ потраплятимуть цемент, сталь, алюміній, добрива. І потрібно подавати звіти до 31 травня кожного року, перший раз – до 31 травня 2027-го зі звітом за 2026-й. У разі неподання звітів – значні штрафи, від EUR10 до EUR50 за кожну тонну викидів.
«Уряду потрібно піднімати питання форс-мажорних обставин для українських підприємств», – вважає Лівіцька.
Виконавчий директор асоціації «Укрцемент» Людмила Крипка зазначила, що українські підприємства мають можливість декларативно подавати звіти про викиди.
«Ми ініціювали таку процедуру, ми не зобов’язані купувати сертифікати CBAM в умовах форс-мажорних обставин. Ми пропонуємо і просимо працювати в рамках CBAM за декларативним принципом”, – наголосила Крипка.
Президент ОП «Укрметалургпром» Олександр Каленков зазначив, що металургійні підприємства розглядають CBAM як незворотний процес: «Так чи інакше, це буде впроваджено, і буде в усьому світі, це призведе до якогось переформатування торгівлі в усьому світі».
Раніше до третини металопродукції надходило до ЄС, зараз частка збільшилася внаслідок блокування морського шляху, і вона може зрости, якщо блокада відновиться.
«Важливо уряду долучитися до процесу, приділяти йому більше уваги», – наголосив Каленков, зазначивши, що єврокомпанії від цієї екоініціативи отримують певні субсидії для свого розвитку та модернізації.
«Потрібно зрівняти правила гри українських і європейських компаній – застосувати умови форс-мажору для українських підприємств. Потрібно комплексно підходити до цього питання, враховувати питання модернізації компаній. Міндовкілля і Мінекономіки дотичні до цього процесу, але важливо, щоб був один центр, який буде цим процесом керувати, щоб до європейських колег доносили єдину позицію”, – сказав глава “Укрметалургпрому”.
Він також вважає за необхідне створити в Україні конкурентний ринок верифікаторів, щоб тут могли працювати і місцеві, і європейські компанії.
Раніше керівник з міжнародних зв’язків групи «Метінвест» Андрій Криль під час Ukraine’s Future Summit заявив, що незабаром новою перешкодою для українських компаній у роботі на європейському ринку стане вуглецеве мито (CBAM), яке запрацює в повному обсязі через 18 місяців. Топ-менеджер висловив сподівання, що завдяки діалогу між українським урядом і Єврокомісією ці перешкоди можуть бути подолані, а торговельні потоки залишаться безперебійними.
Своєю чергою, директор з екології та промислової безпеки «Інтерпайпу» Владислав Варнавський на «Саміті експортерів», організованому Forbes Україна, зазначав, що компанії мають більше уваги приділяти екологічним проєктам у рамках вимог ЄС за темою «зеленої» економіки – Green Deal і CBAM. І уточнював, що незважаючи на те, що ця тема стає дедалі ширшою і не тільки політичною, а й економічною, а також суспільною, в Україні поки що небагато компаній приділяють цьому увагу, навіть експортери продукції до ЄС.
Як зазначено на сайті Європейської Комісії, «зелена» угода (Green Deal) – це стратегія, що має привести економіку Євросоюзу до сучасного, ресурсно-ефективного та конкурентоспроможного стану за рахунок зобов’язань знизити викид парникових газів до 2030 року на 55%, а до 2050 року припинити повністю.
CBAM, STANISLAV ZINCHENKO, АНЖЕЛІКА ЛІВІЦЬКА, ЛЮДМИЛА КРІПКА, МАКСИМ УРАКІН, ОЛЕКСАНДР КАЛЕНКОВ
