23 травня у м. Київ у рамках святкування 100-річчя утворення Кара-Киргизької автономної області Посольством організовано науково-практичну конференцію «Манас – нематеріальна культурна спадщина людства».
У дипломатичному заході взяли участь Міністр культури України Р. Карандєєв, 13 депутатів Верховної Ради України, представники дипломатичного корпусу, політичні та громадські діячі, українські науковці в галузі тюркології/філології, представники вищих навчальних закладів м. Києва, представники киргизької діаспори. Також з киргизького боку за допомогою відеоконференцзв’язку взяли участь президент ДУ «Національна академія “Манас” Т.Бакчієв, перекладач книжки – голова Українського товариства “Берегиня” в Киргизстані В.Нарозя та художник З.Іліпов.
Конференція проходила киргизько-українсько-англійською мовами, на якій обговорювалася тема впливу Манаса на світову культуру. Учасникам було продемонстровано відеоролик «Манас», а також відбулася презентація виданої нещодавно українською мовою книжки Саякбая Каралаєва «Киргизький народний епос Ер-Тоштюк», що видана на кошти українських спонсорів. У подарунок кожному учаснику конференції було вручено нову книгу.
Спікери обговорили вплив киргизької культури на світову літературу та наголосили на важливості такого заходу для поглиблення киргизько-українського культурно-гуманітарного співробітництва.
Дипломатичний захід пройшов на високому рівні та отримав позитивний відгук учасників.
Нові книжки передаватимуться до ВНЗ та бібліотек України.
Киргизька Республіка визнала незалежність України 20 грудня 1991 року. 19 вересня 1992 року було встановлено дипломатичні відносини. У 1993 році в Києві відкрито Посольство Киргизької Республіки, а у 2000 році Посольство України в Киргизстані.
За І квартал 2024 року в Україну завезли 86 тис. легкових автомобілів. Їхня загальна заявлена вартість склала $1,1 млрд, а держбюджет отримав 11,1 млрд грн за імпорт цих авто. Для порівняння, за І квартал 2023 року в Україну було завезено 52 тис. автомобілів (на 67% менше, ніж у І кварталі 2024 року) із заявленою вартістю понад $705,8 млн (на 61% менше, ніж у І кварталі 2024 року) та до бюджету сплачено 7,4 млрд грн (на 49% менше, ніж у І кварталі 2024 року).
Найбільше машин завезли з Німеччини – 17,1 тис. авто, США – 14,5 тис. авто та Китаю – 9,1 тис. авто. До ТОП-5 увійшли автомобілі з Японії – 8,9 тис. авто та Південної Кореї – 4,4 тис. авто. Десятку лідерів серед країн, з яких найбільше завозили автівки в Україну, закривають: Словаччина – 4,2 тис автомобілів, Франція – 4,1 тис. автомобілів, Мексика – 4 тис. автомобілів, Велика Британія – 3,7 тис. автомобілів та Чехія 3,7 тис. автомобілів.
За вартісними обсягами найбільший імпорт авто завезено з США – на $ 211,2 млн (до держбюджету було сплачено 2 млрд грн), Німеччини – $168,7 млн (до держбюджету сплачено понад 2,1 млрд грн), Китаю – $138,2 млн (держбюджет отримав 182,3 млн грн).
До ТОП-5 за заявленою вартістю імпортованих машин увійшли Японія – $133,6 млн (бюджет отримав майже 1,8 млрд грн) та Словаччина – $81,7 млн (до держбюджету сплачено 788,4 млн грн).
До 10-ки країн, за вартісними обсягами імпортованих легкових авто, увійшли: Велика Британія – на $59,6 млн (до бюджету сплачено майже 492 млн грн), Угорщина – $53,2 млн ( бюджет отримав понад 515,3 млн грн), Південна Корея – $49,3 млн ( бюджет отримав 468,4 млн грн), Польща – $40,2 млн ( до держбюджету сплачено понад 351,6 млн грн) та Румунія – $38,8 млн (311,9 млн грн були перераховані до бюджету України).
В рамках міжнародної співпраці та культурного обміну, представники Посольства Республіки Казахстан в Україні відвідали Центральний державний історичний архів України у місті Києві. Основною метою візиту стала церемонія передачі цифрових копій актових книг Кам’янець-Подільського вірменського війтівського суду, написаних вірмено-кипчацькою мовою.
На урочистому заході були присутні радники Посольства Алібек Алібєков, Євгеній Катрєнов та Данияр Сатибалдін, директор Центрального державного історичного архіву України Ярослав Файзулін, а також співробітники архіву і представники казахського бізнесу.
Ці унікальні історичні документи мають велике значення для культурної спадщини та історії як України, так і Казахстану. Вони свідчать про багаті культурні та історичні зв’язки між народами, які проживали на території сучасної України та Казахстану.
Особливу подяку висловили представники казахського бізнесмена та мецената Айдина Рахімбаєва, завдяки якому стало можливим отримання цих історичних документів. Айдин Рахімбаєв відомий своїми численними благодійними проектами та підтримкою культурних ініціатив. В знак вдячності за співпрацю, від імені А. Рахімбаєва Центральному державному історичному архіву України було передано п’ять сучасних комп’ютерів.
Цей жест сприяє зміцненню двосторонніх відносин між країнами, а також підтримує збереження історичної спадщини та розвиток культурних зв’язків.
Давньо-кипчацькі книги – це рукописні документи, створені у період середньовіччя, коли кипчаки (половці) були одним з наймогутніших кочових народів на теренах Східної Європи та Центральної Азії. Ці книги містять цінні історичні, правові та літературні тексти, які відображають суспільне життя, традиції та правові системи тих часів.
Вірмено-кипчацька мова вважається унікальним історико-лінгвістичним феноменом, що виник внаслідок тривалого співіснування вірменських та кипчацьких громад на території сучасної України. Ця мова використовувалася вірменами, які мешкали у Криму, Кам’янці-Подільському та інших містах, де кипчаки мали значний вплив. Вірмено-кипчацька мова є змішаною мовою, яка поєднує елементи кипчацької (половецької) та вірменської мов, що робить її унікальною культурною спадщиною.
Кам’янець-Подільський вірменський війтівський суд – це судова установа, яка діяла в Кам’янці-Подільському в період середньовіччя. Вона вирішувала правові питання місцевої вірменської громади. Актові книги цього суду є цінними джерелами з історії права, етнографії та соціального життя тогочасного суспільства. Ці книги зберігалися в архіві протягом століть і тепер стали доступними завдяки їх оцифруванню.
Тепер Казахстан отримав цифрові копії унікальних давньо-кипчацьких книг, які тепер доступні для вивчення та дослідження, збагачуючи історичну спадщину обох країн.
22 липня 1992 року між Республікою Казахстан і Україною були встановлені дипломатичні відносини. А в грудні 1994 року відкрито Посольство Республіки Казахстан в Україні.
З 18:00 понеділка до опівночі вівторка введуть графіки погодинних відключень для всіх регіонів України, повідомляє «Укренерго».
«Завтра, 20 травня, з 18:00 до 24:00 для промислових і побутових споживачів у всіх регіонах України діятимуть графіки погодинних відключень», – ідеться в повідомленні в телеграм-каналі.
Енергоживлення об’єктів критичної інфраструктури не обмежується, додали у відомстві.
У Хорватії відбулось перше засідання обраного на виборах 17 квітня парламенту. Спікером обрано Гордана Яндроковича, за його кандидатуру проголосували 144 з 151 депутатів, повідомляє хорватське видання «Jutarnji list». Гондар Яндрокович представляє партію ХДС (Хорватська демократична співдружність) і став спікером хорватського парламенту втретє.
«Отримати довіру в третій раз на виконання обов’язків Хорватського парламенту – це надзвичайна честь. Ми живемо в небезпечний історичний період: війна в Україні та на Близькому Сході, ми не можемо уникнути того факту, що сусідство також є потенційним джерелом нестабільності, ми стикаємося з викликами кліматичних змін, порушеннями в глобальних ланцюгах постачання», – сказав Яндрокович.
Після кількатижневих переговорів в парламенті було сформовано коаліцію, до якої увійшли партії ХДС та Вітчизняний рух. Прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович повідомив, що допрацьовується програма діяльності нового уряду.
На початку повномасштабного російського вторгнення в Україну, парламент та уряд Хорватії висловили підтримку Україні, надання їй статусу країни-кандидата на членство в ЄС і надання економічної підтримки.
Джерела:
www.jutarnji.hr (https://www.jutarnji.hr/vijesti/hrvatska/plenkovic-komentirao-nove-ministre-susnjara-sam-tek-upoznao-ppd-pitao-sam-ga-vidjet-cemo-15461328)
Понад 2,6 тисячі компаній було засновано іноземцями в Україні від початку повномасштабного вторгнення. Найчастіше створюють бізнес в Україні громадяни Туреччини, Узбекистану, Польщі та Америки.
2652 компанії відкрили іноземці в Україні після початку повномасштабної війни. Загалом гроші в країну під час війни інвестували громадяни зі 100 країн світу.
Серед всіх іноземних бізнесменів найчастіше в Україні відкривали бізнес громадяни Туреччини. Резиденти республіки зазначені як власники у 354 українських компаніях. Це 13% від загальної кількості нових бізнесів з іноземними бенефіціарними власниками.
Громадяни Узбекистану є власниками у 274 нових українських компаніях та обіймають другу позицію рейтингу. Це 10% від загальної кількості. Замикають трійку лідерів громадяни Польщі — 193 бізнеси або 7% від загальної кількості компаній з іноземними власниками, відкритих після 2022 року.
До топу також потрапили громадяни США, Казахстану, Німеччини, Азербайджану та Ізраїлю. Варто зазначити, що на одну компанію може припадати більше 1 власника.
Найбільшим бізнесом, відкритим іноземцями від початку повномасштабної, стала компанія ТОВ “ТЕНС1МА” із статутним капіталом у 1,28 млрд грн. Власником бізнесу є громадянин Вірменії.
На другому місці — АТ “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Юген”. Статутний капітал цієї компанії становить 700 млн грн, а кінцевим власником є громадянин США.
Замикає трійку лідерів компанія ТОВ “ЛФС” зі статутним капіталом 300 млн грн, власником якої є громадянин Польщі.
