Антимонопольний комітет України (АМКУ) прийняв до розгляду скаргу СК “Саламандра” (раніше – “ДІМ Страхування”, Дніпро) на умови тендеру Держпідприємства “НАЕК “Енергоатому” на обов’язкове страхування автоцивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Згідно з рішенням АМКУ від 10 жовтня, опублікованим у системі електронних закупівель Prozorro, замовник упродовж двох робочих днів має надіслати в електронному вигляді органу оскарження відповідну інформацію, документи та матеріали щодо проведення процедури закупівлі, а також інформацію про розбіжності між кінцевим терміном у тендерній документації та оголошенні про проведення процедури закупівлі.
Розгляд скарги відбудеться 17 жовтня.
Як повідомлялося, тендер було оголошено 4 жовтня. Очікувана вартість – 258,396 тис. грн.
СК “Саламандра” входить до небанківської фінансової групи “Саламандра”, кінцевим бенефіціаром і власником якої є Юрій Явтушенко.
2 та 3 листопада в Києві відбудеться 21-й Форум Фінансових Директорів, також відомий як Ukrainian CFO Forum.
Головна тема заходу 2023 року “Стратегія та інструменти трансформації бізнесу”. У межах форуму пройдуть виступи, дискусії, інтерв’ю зі сцени, спеціалізовані вебінари та воркшопи, а сама подія об’єднає в офлайн та онлайн форматі понад п’ятисот топ-менеджерів з усієї України.
Чому варто відвідати 21’ Ukrainian CFO Forum?
Під час форуму понад 40 спікерів – фінансових директорів провідних міжнародних та українських компаній, допоможуть визначити стратегічний план узгодження ресурсів з пріоритетами та критичними напрямами розвитку, і поділяться власним досвідом про те, як бізнесу використовувати нові інструменти та стратегії трансформації для гнучкості та зростання.
Ключові теми до обговорення:
Форум відбудеться за підтримки міжнародних компаній Payoneer, Банк Південний, KPMG в Україн, Boyden, Asters, Arzinger, Вчасно, Innoware, EY Україна, ACCA та інших партнерів.
З міркувань безпеки, місце проведення не анонсується. Команда FA Service готує офлайн-подію та онлайн-трансляцію для тих, хто не має можливості відвідати форум наживо.
Детальніше про програму, пул спікерів та партнерів форуму на сайті: https://cfo.ua/ukr/xxi_cfo_forum-2023
До 25 жовтня для читачів Інтерфакс діють спеціальні умови участі. З промокодом BraveInterfax20, ви отримаєте -20% на всі пакети участі. Долучайтеся командами та запрошуйте колег, щоб розділити зони уваги та задати питання спікерам: https://cfo.ua/ukr/xxi_cfo_forum-2023#tickets
Міністерство економічного розвитку і цифровізації Молдови повідомило, що Україна до кінця 2023 р. скасує антидемпінгове мито на імпорт молдовського цементу, повідомляє агентство InfoMarket.
Зазначається, що про таку можливість українська сторона заявила за підсумками конструктивних обговорень, що відбулися в рамках зустрічі співголів молдовсько-української міжурядової комісії з торговельно-економічного співробітництва, що відбулася в Одесі, в якій також узяв участь держсекретар Міністерства економічного розвитку і цифровізації Вадим Гумене.
Однією з основних тем, що обговорювалися на зустрічі, було застосування Україною антидемпінгового мита на імпорт цементу з Молдови, що впливає на діяльність підприємств з виробництва цементу в Молдові та має негативні наслідки для двосторонньої торгівлі між країнами.
У зв’язку з цим Вадим Гумене наполіг на проханні скасувати в найближчому майбутньому антидемпінгове мито на імпорт в Україну цементу молдовського походження, щоб уникнути ініціювання Молдовою процесів торговельного захисту в секторах, які постраждали від масового імпорту з України.
Як повідомляє молдовська сторона, Україна висловила готовність до кінця 2023 р. скасувати антидемпінгове мито на імпорт цементу з Молдови. Крім того, сторони висловили свою відкритість і готовність сприяти усуненню бар’єрів у торгівлі, зокрема, спростити прикордонний контроль для оптимізації потоку товарів, переглянути екологічні мита та забезпечити прозоре одноманітне застосування законодавства обома країнами.
Як повідомлялося, 2019 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (далі – МКМТ) застосувала антидемпінгові мита щодо імпорту в Україну цементу, на рівні: 57,03% до цементу з Республіки Білорусь; 94,46% до цементу з Республіки Молдова; 114,95% до цементу з Російської Федерації. Застосування таких високих ставок мита свідчило про наявність порушення конкуренції з боку цих трьох країн і необхідність захисту українських товаровиробників. Заходи вжито строком на п’ять років і діють до червня 2024 року. Вони можуть бути продовжені за умови ініціювання національним виробником процедури перегляду, під час якої Мінекономіки та МКМТ мають з’ясувати доцільність або недоцільність їх продовження.
Влітку 2023 року МКМТ припинила проміжний перегляд антидемпінгових заходів щодо імпорту цементу виробництва Рибницького цементного комбінату походженням з Республіки Молдова, аргументуючи це тим, що продовження дії остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну цементу походженням із Росії, Білорусі та Молдови, зокрема виробництва ЗАТ “Рибницький цементний комбінат”, необхідне для вирівнювання конкуренції.
У першому півріччі 2023 року Україна посіла друге місце серед основних торговельних партнерів Молдови, на її частку припало близько 14,6% від загального обсягу торгівлі Молдови. Товарообіг Молдови та України в січні-червні 2023 року становив приблизно $929,5 млн. Водночас експорт молдовської продукції на український ринок зріс на 44% – до $359,3 млн, а імпорт української продукції збільшився на 42,6% – до $570,2 млн.
На ринку котеджних містечок Києва у вересні 2023 року налічується 97 об’єктів, що на 11 більше, ніж роком раніше, повідомив директор консалтингової компанії “РеалЕкспо” Віктор Коваленко.
“На ринку котеджного будівництва в Києві протягом року з’явилося 11 нових проєктів: по одному містечку в Голосіївському, Дніпровському, Оболонському та Святошинському районах. По два нових проєкти з’явилося в Дарницькому, Деснянському районах. Три нових містечка з’явилося в Солом’янському районі”, – цитується Коваленко в дослідженні “РеалЕкспо”, оприлюдненому на порталі zagorodna.com.
Таким чином, у Солом’янському районі налічується 27 котеджних містечок, у Голосіївському – 20, у Дарницькому – 17, у Святошинському – дев’ять, у Деснянському – вісім, в інших – п’ять і менше.
У структурі типів нерухомості в котеджних містечках столиці переважають таунхауси (69%), котеджі (30,9%), дуплекси (11,3%). Частка квадрохаусів становить лише 2%.
Як повідомив Коваленко, ціни на котеджні містечка знизилися на 7,8% порівняно з минулим роком, до 53,8 тис. грн/кв. м. Найвищі ціни пропонують у Подільському районі (86,3 тис. грн/кв. м), Голосіївському (77 тис. грн/кв. м) і у Святошинському (50,7 тис. грн/кв. м).
За даними компанії, у вересні поточного року триває будівництво 24 містечок, тоді як кількість завершених становить 65, на стадії проєкту – вісім. Повністю побудовано і продано 41 котеджне містечко в Києві.
За рік було завершено будівництво дев’яти котеджних містечок, стартували будівельні роботи на двох. При цьому в 10 котеджних містечках будівництво припинено.
У Львові під час дводенної конференції стартував відкритий набір учасників трирічного міжнародного культурного проекту “UREHERIT. Архітектори для спадщини в Україні: відтворюючи ідентичність і пам’ять”.
“Під час конференції у Львові ми дали старт відкритому набору учасників проєкту. Ми чекаємо заявок від українських професіоналів і спільнот щодо бажання працювати в тій чи іншій робочій групі”, – повідомила ініціаторка та координаторка проєкту, членкиня ради Асоціації архітекторів Литви Рута Лейтанайте (Rūta Leitanaitė).
Метою трирічного проєкту UREHERIT є дослідження різних тем, пов’язаних зі збереженням і реставрацією культурної спадщини.
“Спадщина – це каталізатор майбутнього для будь-якої країни, і тим паче для України, яка нині справді шукає відновлення, щоб наново відкрити та відтворити свій образ і бачення майбутнього”, – зазначила на відкритті конференції координаторка ЮНЕСКО К’яра Децці Бардескі.
В.о. міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв наголосив, що координація та взаємодія з міжнародним співтовариством є для України ключовим фактором у побудові рішень і напрацюванні алгоритмів оцінювання збитків, а також відновлення та збереження культурної спадщини.
Голова Державного агентства розвитку туризму Мар’яна Олеськів переконана, що вкрай важливим є питання стимулів збереження спадщини, щоб власнику було економічно вигідно реставрувати пам’ятку. “Туризм – один зі способів, щоб спадщина для власника була не ярмом, а комерційно успішним проєктом. Зі свого боку ми думаємо, наприклад, про підвищення категорії готелю, який провів повноцінну реставрацію історичної будівлі”, – повідомила Олеськів.
“Ми розглядаємо культурну спадщину не тільки як щось, що ми маємо зберегти, а й як ресурс для сталого та демократичного відновлення України, міст і самої країни – в економічному, екологічному та культурному плані. Спадщина об’єднує спільноти, дає відчуття місця і гордість нації, а також допоможе повернути людей додому”, – сказала Лейтанайте.
На думку президента Ради архітекторів Європи (Architects’ Council of Europe, ACE) Рут Шагеманн, політики мають усвідомлювати цінність усієї спадщини, а не лише пам’яток архітектури, що мають охоронний статус. Щодо європейського досвіду, то допомогти українцям зберегти архітектурну спадщину можуть “хороші державні закупівлі, хороша конкуренція, прозорі процеси, участь людей, місцевої громади, а також адаптація правил”.
Серед основних тем UREHERIT – оцінювання шкоди, завданої війною культурній спадщині; критерії та методики оцінювання цінності спадщини; участь громадськості у відновленні культурної спадщини; архітектурні конкурси; комплексна реновація модерністського житла; технології та інновації в проєктах відновлення тощо.
На цьому етапі проєкту триває оцінка наявної ситуації та потреб України загалом та окремих міст. Результати аналізу та детальний план за напрямками буде представлено на наступній конференції, у Стокгольмі в травні 2024 року.
У конференції у Львові взяли участь понад 300 професіоналів, під час неї було представлено перші напрацювання, концепції програм і навіть інвестиційні проєкти.
Президент НСАУ Олександр Чижевський підкреслив, що вкрай важливим є впровадження в широку свідомість значущості культурної спадщини. Ключовим завданням він бачить імплементацію напрацювань проєкту в професійну освіту.
Уже триває робота над двома освітніми програмами – для студентів і дипломованих архітекторів. Для студентів освітню програму на тему відродження культурної спадщини як ресурсу стійкої трансформації розробить Харківська архітектурна школа (ХША), програми підвищення кваліфікації для професіоналів розробляють НСАУ і шведські архітектори.
Як повідомлялося, міжнародний культурний проєкт “UREHERIT. Архітектори для спадщини в Україні: відтворюючи ідентичність і пам’ять” ініційований Асоціацією архітекторів Литви. Він співфінансується в рамках програми Європейського Союзу “Креативна Європа” на суму EUR1 млн (код проєкту 101121502 – U-RE-HERIT) і реалізується консорціумом у складі 11 фахових організацій із дев’яти країн.
Вартість будівельно-монтажних робіт в Україні від початку 2023 року зросла на 35% на тлі дефіциту кадрів, що досяг у деяких компаніях 40%, повідомив керуючий партнер групи компаній DIM Олександр Насіковський у коментарі агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Висококваліфікованих кадрів дійсно не вистачає. Сьогодні гостро відчувається брак монолітників, кранівників, малярів, електриків. Подекуди на ринку дефіцит у компаніях сягає 40%, що суттєво позначається на галузі. Вартість будівельно-монтажних робіт з початку року вже зросла більш ніж на 35%, що пов’язано і з інфляцією, і з браком кадрів. Вважаю, до кінця року ще побачимо зростання, щонайменше, на 5-7% у цій категорії”, – сказав він.
Насіковський наголосив, що наявність робочих рук і кваліфікованих кадрів критично важлива для відновлення України, де пошкоджено або зруйновано понад 170 тис. житлових будинків, 19 аеропортів, приблизно 130 залізничних вокзалів і станцій, 3,4 тис. навчальних закладів та інших об’єктів. Україна стоїть перед важливим завданням – забезпечити наявність кваліфікованих будівельників для відбудови і розвитку країни, і це вимагає рішучих дій і підтримки на всіх рівнях.
“Нам дуже потрібна система мотивації на державному рівні, яка стимулювала б молодь іти навчатися на виробничі спеціальності, підтримувала б тих, хто обирає будівельну сферу на професійній реалізації. Це можуть бути і системи соціальної мотивації (соціальні програми іпотеки, скажімо) або додаткові матеріальні стимули”, – зазначив Насіковський.
Група DIM заснована 2014 року, складається з шести компаній, що охоплюють усі стадії будівництва. До теперішнього часу ввела в експлуатацію 12 будинків у шести ЖК загальною житловою площею понад 218 тис. кв. м. На стадії будівництва – шість житлових комплексів категорії “комфорт+” і “бізнес-клас”: “Новий Автограф”, “Метрополіс”, Park Lake City, Lucky Land тощо.
