Звинувачення включають діяльність незареєстрованих бірж, брокерів-дилерів та клірингових агентств, спотворення даних щодо контролю та нагляду за торгівлею на платформі Binance.US, а також незареєстровану пропозицію та продаж цінних паперів, – U.S. Securities and Exchange Commission (SEC)
Сьогодні Комісія з цінних паперів та бірж США звинуватила компанію Binance Holdings Ltd. (“Binance”), яка управляє найбільшою в світі платформою для торгівлі криптовалютами Binance.com, американській компанії BAM Trading Services Inc. (“BAM Trading”), яка разом з Binance управляє платформою для торгівлі криптовалютами Binance.US, а також їхньому засновнику Чанпен Чжао в ряді порушень законодавства про цінні папери.
Серед іншого, Комісія стверджує, що, хоча Чжао і Binance публічно заявляли, що американським клієнтам заборонено здійснювати операції на Binance.com, Чжао і Binance насправді підривали свій власний контроль, щоб таємно дозволити великим американським клієнтам продовжувати торгувати на платформі Binance.com. Крім того, Комісія стверджує, Чжао і Binance публічно заявляли, що Binance.US була створена як окрема, незалежна торгова платформа для американських інвесторів, Чжао і Binance таємно контролювали операції платформи Binance.US за лаштунками.
Комісія з цінних паперів та бірж США також стверджує, що Чжао і Binance здійснюють контроль над активами клієнтів платформи, дозволяючи їм об’єднувати активи клієнтів або перенаправляти їх на свій розсуд, в тому числі до компанії Sigma Chain, яка належала Чжао і контролювалася ним. У скарзі Комісії також стверджується, що BAM Trading і BAM Management US Holdings, Inc. (“BAM Management”) вводили інвесторів в оману щодо неіснуючого контролю за торгівлею на платформі Binance.US, в той час як Sigma Chain займалася маніпулятивною торгівлею, яка штучно завищувала обсяг торгів на платформі. Крім того, у скарзі стверджується, що відповідачі приховали той факт, що вони змішували мільярди доларів активів інвесторів і відправляли їх третій стороні, Merit Peak Limited, яка також належить Чжао.
У скарзі також звинувачуються в порушенні важливих положень федерального законодавства США про цінні папери, пов’язаних з реєстрацією:
“Тринадцятьма звинуваченнями ми стверджуємо, що компанії Чжао та Binance брали участь у розгалуженій мережі обману, конфліктів інтересів, недостатнього розкриття інформації та навмисного ухилення від виконання закону”, – заявив голова Комісії з цінних паперів та бірж США Гері Генслер. “Як стверджується, Чжао і Binance вводили інвесторів в оману щодо контролю ризиків і спотворювали обсяги торгів, активно приховуючи, хто керував платформою, маніпулятивну торгівлю її афілійованого маркет-мейкера, і навіть де і у кого зберігалися кошти інвесторів і криптоактиви. Вони намагалися обійти закони США про цінні папери, оголошуючи про фіктивний контроль, який вони ігнорували за лаштунками, щоб утримати на своїх платформах дорогих американських клієнтів. Громадськість повинна остерігатися інвестувати будь-які свої важко зароблені активи в ці незаконні платформи або на них”.
“Ми стверджуємо, що Чжао та компанії Binance не тільки знали правила гри, але й свідомо вирішили їх порушити, піддаючи ризику своїх клієнтів та інвесторів – і все це з метою максимізації власного прибутку”, – заявив Гурбір С. Ґревал, директор Відділу правозастосування Комісії з цінних паперів та бірж США. “Беручи участь у численних незареєстрованих пропозиціях, а також не пройшовши реєстрацію і одночасно поєднуючи функції бірж, брокерів, дилерів і клірингових агентств, платформи Binance під контролем Чжао створювали надмірні ризики і конфлікти інтересів для інвесторів. Ці ризики та конфлікти лише посилюються через недостатню прозорість платформ Binance, залежність від транзакцій з пов’язаними сторонами та брехню про засоби контролю для запобігання маніпулятивній торгівлі. Незважаючи на їхні багаторічні зусилля не “бути притягнутими до відповідальності”, сьогоднішня скарга розпочинає процес притягнення до неї”.
НЕЗАРЕЄСТРОВАНА БІРЖА, БРОКЕР ТА КЛІРИНГОВЕ АГЕНТСТВО
У скарзі Комісії, поданій до Окружного суду округу Колумбія, стверджується, що принаймні з липня 2017 року Binance.com і Binance.US, перебуваючи під контролем Чжао, працювали як біржі, брокери, дилери та клірингові агентства і заробили щонайменше 11,6 мільярда доларів США, зокрема, за рахунок комісійних за транзакції від американських клієнтів. У скарзі Комісії стверджується, що: (1) стосовно Binance.com компанія Binance повинна була зареєструватися як біржа, брокер-дилер і клірингове агентство; (2) стосовно Binance.US компанії Binance і BAM Trading повинні були зареєструватися як біржа і як клірингові агентства; (3) BAM Trading повинна була зареєструватися як брокер-дилер. Комісія також стверджує, що Чжао несе відповідальність як особа, що контролює Binance і BAM Trading, за відповідні реєстраційні порушення.
НЕЗАРЕЄСТРОВАНА ПРОПОЗИЦІЯ ТА ПРОДАЖ КРИПТОАКТИВІВ
Комісія звинуватила Binance в незареєстрованих пропозиціях і продажах BNB, BUSD і криптокредитних продуктів, відомих як “Simple Earn” і “BNB Vault”. Крім того, комісія звинуватила BAM Trading у незареєстрованій пропозиції та продажу програми Binance.US “стейкінг як послуга”. У скарзі також зазначається, що Binance таємно контролює активи, вкладені американськими клієнтами в програму BAM.
НЕСПРОМОЖНІСТЬ ОБМЕЖИТИ ДОСТУП АМЕРИКАНСЬКИХ ІНВЕСТОРІВ ДО BINANCE.COM
У скарзі Комісії стверджується, що Чжао і Binance створили компанії BAM Management і BAM Trading у вересні 2019 року в рамках складної схеми, спрямованої на обхід федерального законодавства США про цінні папери, стверджуючи, що BAM Trading самостійно управляє платформою Binance.US і що американські клієнти не можуть використовувати платформу Binance.com. У скарзі стверджується, що насправді Чжао і Binance зберігали значну участь і контроль над американською компанією і що за лаштунками Чжао давав вказівки Binance дозволяти і приховувати постійний доступ до Binance.com багатьом американським клієнтам, які мають значні кошти, і приховувати їх. В одному випадку керівник відділу комплаєнсу Binance написав своєму колезі, що “ми працюємо як фіктивна неліцензована біржа цінних паперів в США, брате”.
ВВЕДЕННЯ В ОМАНУ ІНВЕСТОРІВ
Згідно зі скаргою Комісії, BAM Trading та BAM Management вводили в оману клієнтів Binance.US та інвесторів щодо існування та адекватності ринкового нагляду та контролю для виявлення та запобігання маніпуляцій з обсягами торгівлі криптовалютами на платформі Binance.US. У скарзі також стверджується, що стратегічна і цілеспрямована торгівля з метою вимивання коштів, яку в основному здійснювала основна нерозкрита “маркет-мейкерська” торгова фірма платформи Binance.US Sigma Chain, що також належить Чжао, демонструє неправдивість заяв BAM Trading про нагляд і контроль за ринком.
Розслідування Комісії з цінних паперів та бірж США щодо порушень на платформі Binance.US проводили Кетлін Хітчинс, Енн Розенфілд і Колбі Стіл, за сприяння Ейнслі Керр, Джона Маріно і Дональда Батла та під керівництвом Пола Кіма.
Розслідування порушень щодо платформи Binance.com проводили Майкл Бейкер, Донна К. Норман і Мартін Цервіц, за сприяння Сачина Верми і Олександра Леффертса та під керівництвом Дебори А. Тарасевич. Обидві справи курирували Хорхе Г. Тенрейро та Девід Хірш з Відділу криптоактивів та кіберпростору Комісії з цінних паперів і бірж США (SEC). Судовий процес очолюють Метью Скарлато, Дженніфер Фарер та Дж. Емметт Мерфі за сприяння Хоуп Холл Августіні та під керівництвом Девіда Нассе, Олівії Чоу та пана Тенрейро.
Джерело: https://www.sec.gov/news/press-release/2023-101
Автор: Іванета Микита
Заборону на експорт пшениці, ячменю, ріпаку та насіння соняшнику з України в Польщу, Угорщину, Словаччину, Румунію та Болгарію, запроваджену 2 травня на період до 5 червня, продовжать до 15 вересня, повідомив міністр сільського господарства та розвитку сільських районів Польщі Робер Телуш.
“Він (відповідний регламент) ще не затверджений і не опублікований, але в нас є інформація про те, що Єврокомісія продовжила заборону на імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України до середини вересня 2023 року”, – процитувала міністра прес-служба польського відомства в понеділок увечері.
За інформацією Телуша, якщо інформація про заборону ввезення підтвердиться, відзавтра до Польщі не зможе надходити зерно за контрактами, укладеними до 2 травня 2023 року.
Польський міністр також повідомив, що переговори з так званими прикордонними східно-європейськими країнами та Єврокомісією триватимуть. На них обговорюватимуть перспективу подальшого продовження заборони на імпорт українського зерна в ці країни після 15 вересня 2023 року.
Заборону можуть зробити більш гнучкою з урахуванням специфіки окремих країн, зазначили в аграрному міністерстві Польщі.
Говорячи про експорт зерна, Телуш повідомив, що в березні з Польщі було експортовано 1,054 млн тонн зернових, у квітні – 1,152 млн тонн і стільки ж було експортовано в травні.
“Це дає загалом понад 3 мільйони тонн зернових, що експортуються з Польщі. При цьому імпорт падає. У лютому було 270 тис. тонн, у березні 260 тис. тонн, а у квітні всього 49 тис. тонн”, – резюмував міністр.
Як повідомлялося, у понеділок вранці Телуш повідомив про отримання від ЄС проєкту нової постанови щодо продовження заборони імпорту чотирьох видів зернових та олійних з України до п’яти країн до 15 вересня 2023 року і висловив сподівання, що її буде запроваджено вже з 6 червня.
Речниця Єврокомісії з питань сільського господарства і торгівлі Міріам Гарсіа Феррер на брифінгу опівдні уточнила, що на цьому етапі рішення ще не ухвалено, обговорення тривають.
Заборона ЄС на імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України набула чинності 2 травня і замінила односторонні рішення про заборону імпорту, запроваджені прикордонними з Україною країнами, зокрема, Польщею, Болгарією, Угорщиною, Словаччиною, на порушення Угоди про асоціацію та внутрішніх норм Євросоюзу ще з 28 квітня.
Як зазначав ЄС, Болгарія, Угорщина, Польща і Словаччина зобов’язалися скасувати односторонні заходи щодо цих та всіх інших товарів походженням з України, а також вільно пропускати транзит.
Дефіцит державного бюджету України у квітні 2023 року зріс до 88,3 млрд грн із 32,6 млрд грн у квітні та 59,2 млрд грн у березні, повідомило Міністерство фінансів на сайті в п’ятницю.
Воно уточнило, що за загальним фондом дефіцит збільшився до 91,6 млрд грн із 65,6 млрд грн і 72,6 млрд грн відповідно.
Мінфін із посиланням на оперативні дані Держказначейства уточнив, що касові видатки держбюджету в травні також збільшилися на 364,7 млрд грн із 295,8 млрд грн у квітні та 300,8 млрд грн у березні.
Така сама картина і за загальним фондом: зростання – до 277,7 млрд грн із 229,7 млрд грн у квітні та 225,2 млрд грн у березні.
Як зазначив Мінфін, у травні 2023 року надходження до загального фонду держбюджету знову зросли – до 184 млрд грн зі 162,8 млрд грн у квітні та 152,2 млрд грн у березні.
Водночас грантова міжнародна допомога, надана США, становила ті самі 45,7 млрд грн, що й у попередні два місяці.
Загалом за січень-травень цього року касові видатки держбюджету сягнули 1 трлн 407,9 млрд грн, зокрема загального фонду – 1 трлн 142,9 млрд грн, або 95% розпису проти 93,8% за підсумками квітня, тоді як доходи держбюджету дорівнювали 1060,9 млрд грн, з яких 225 млрд грн становила грантова міжнародна допомога.
За ці п’ять місяців держбюджет було виконано з дефіцитом 341,2 млрд грн, зокрема загальний фонд – 401,9 млрд грн проти запланованого розписом загального фонду дефіциту 713,9 млрд грн.
Як повідомлялося, Верховна Рада 21 березня 2023 року збільшила видатки держбюджету-2023 на 487 млрд грн, доходи – на 61 млрд грн, що спричинило зростання дефіциту на 419 млрд грн.
Тепер доходи держбюджету визначено в розмірі 1 трлн 390,4 млрд грн, зокрема за загальним фондом – 1 трлн 233,8 млрд грн, тоді як видатки – відповідно 3 трлн 75,9 млрд грн і 2 трлн 783,4 млрд грн.
Граничний розмір дефіциту держбюджету встановлено на рівні 1 трлн 719,7 млрд грн, зокрема загального фонду – 1 трлн 543,9 млрд грн. Передбачається, що він буде профінансований майже повністю за рахунок зовнішніх запозичень у розмірі $42 млрд.
Мінфін уточнив, що податок на додану вартість (ПДВ) з вироблених в Україні товарів у травні приніс 17,3 млрд грн порівняно з 16,6 млрд грн у квітні, проте відшкодування ПДВ знову знизилося з 11,4 млрд грн до 9,9 млрд грн.
Імпортний ПДВ додав бюджету ще 28,5 млрд грн (у квітні – 25,1 млрд грн), податок на доходи фізичних осіб та військовий збір – 14,1 млрд грн (13,4 млрд грн), рентна плата за користування надрами – 4,5 млрд грн (4,9 млрд грн); податок на прибуток підприємств – 28,5 млрд грн (2,3 млрд грн).
Акцизний податок приніс держбюджету ще 9,5 млрд грн (9,9 млрд грн), ввізне і вивізне мито – 2,5 млрд грн (2,2 млрд грн), при цьому податкова перевиконала розпис на 9,1%, або на 8,4 млрд грн.
Крім того, якщо у квітні загальний фонд держбюджету отримав ще 35,9 млрд грн від Нацбанку у вигляді перерахування частини прибутку (і ще стільки ж пішло Фонду ліквідації наслідків збройної агресії РФ у спецфонді держбюджету), то в травні загальний фонд підтримав ПриватБанк дивідендами на 24,2 млрд грн.
Надходження ЄСВ до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування в травні 2023 року зросли до 38,5 млрд грн із 37,9 млрд грн у березні, додав Мінфін.
Згідно з його даними, фактичні державні запозичення до загального фонду держбюджету в травні 2023 року скоротилися до 142 млрд грн із 193,4 млрд грн у квітні та 176,7 млрд грн у березні, а сумарно за п’ять місяців вони становили 738,9 млрд грн, або 87,9% плану.
Зокрема, від розміщення ОВДП за п’ять місяців було отримано 240,3 млрд грн (за травень – 68,6 млрд грн), з яких в іноземній валюті – 80,3 млрд грн (40,7 млрд грн), або $1027,7 млн, і EUR86,9 млн ($616,4 млн і EUR418 млн).
Кредитні надходження із зовнішніх джерел за п’ять місяців становили 425,2 млрд грн, зокрема в травні – 73,4 млрд грн.
Водночас платежі з погашення держборгу в травні-2023 зросли до 55,1 млрд грн із 46 млрд грн у квітні, тоді як з обслуговування – до 45,7 млрд грн із 13,9 млрд грн.
Мінфін наголосив, що ролловер за ОВДП за п’ять місяців був повним: залучені за ОВДП кошти дали змогу повністю покрити потреби у виплаті за ними.
Церемонія приведення до присяги президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана відбулася в суботу в турецькому парламенті.
“Урочиста церемонія складання присяги і вступу на посаду президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана відбулася в суботу 3 червня в будівлі турецького парламенту в Анкарі”, – передає агентство “Анадолу”.
На церемонії були присутні представники 78 країн, включно з главами держав і урядів 20 країн.
69-річний Ердоган обраний на третій президентський термін – до 2028 року.
Пізніше Ердоган покладе вінок до мавзолею засновника і першого президента Турецької Республіки Мустафи Кемаля Ататюрка. Також заплановано обід на честь прибулих на захід гостей.
У суботу Ердоган також назве новий склад кабінету міністрів Туреччини.
Ердоган переміг у другому турі виборів президента Туреччини, який відбувся 28 травня. Згідно з даними після опрацювання 99,75% бюлетенів, Ердоган отримав 52,1% голосів, а його опонент, лідер опозиції Кемаль Киличдароглу, набрав 47,9%.
Раніше у відео на каналі Клуб експертів було проаналізовано ситуацію в Туреччині після виборів. Повне відео можна подивитися за посиланням:
Обсяг фактично виділеного Україні міжнародними партнерами в січні-травні 2023 року фінансування на покриття дефіциту становив $17,97 млрд порівняно з $32,14 млрд за минулий рік, повідомило Міністерство фінансів.
Згідно з оприлюдненими ним на сайті даними, на частку грантів припало $6,16 млрд, або 31,1%, зокрема $6 млрд надали США, $52 млн – Німеччина, $50 млн – Іспанія, а по $21 млн – Фінляндія та Ірландія.
Найбільшим кредитором України цього року виступає ЄС – $8,12 млрд, що вже перевищило показник за весь минулий рік, який становив $7,96 млрд.
Замикає трійку за обсягом виділеного цього року фінансування МВФ – $2,706 млрд проти $2,693 млрд минулого року.
Далі йдуть Канада з $1,76 млрд, а також Світовий банк і Великобританія – відповідно $0,55 млрд і $0,50 млрд.
Мінфін уточнив, що внутрішнє фінансування держбюджету за рахунок розміщення ОВДП за цей час становило $6,74 млрд.
Як повідомлялося, загалом 2023 року Україна розраховує на зовнішнє фінансування держбюджету в обсязі близько $42-42,5 млрд.
Кабінет міністрів підвищив із 1 червня тариф на електроенергію для населення до 2,64 грн/кВт-год.
“Галущенко терміново з голосу вніс постанову про підвищення тарифів на електроенергію для населення. Тепер 2 грн 64 коп. Рішення було підтримано урядом. Має запрацювати з 1 червня”, – повідомило агентству “Інтерфакс-Україна” джерело в уряді.
Як повідомлялося, тариф для населення становить 1,44 грн/кВт-год за місячного споживання 250 кВт-год і 1,68 грн/кВт-год (з ПДВ) за споживання обсягів, що перевищують цей показник.
Раніше Національна комісія, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), офіційно внесла пропозиції щодо визначення з 1 червня 2023 року єдиного тарифу на електроенергію для побутових споживачів на рівні 2,88 грн/кВт-год (з ПДВ) у рамках першого етапу корекції цін.
