Архієпископ Кентерберійський Джастін Велбі в процесі церемонії коронації у Вестмінстерському абатстві поклав на голову короля Великої Британії Чарльза III корону Святого Едуарда.
Після того, як корона торкнулася голови монарха, гості церемонії слідом за архієпископом прокричали: “Боже, бережи короля!”. По всьому королівству почалися гарматні салюти.
Тепер Чарльза III зведуть на трон, після чого архієпископ, священнослужителі і принц Уельський Вільям присягнуть йому на вірність. Також принести клятву королю зможуть присутні в абатстві. Можливість зробити це буде і у британських телеглядачів, що стало нововведенням.
Далі відбудеться коронація королеви-консорта Камілли.
Чарльз III є 40 правлячим монархом, коронованим у Вестмінстерському абатстві з 1066 року.
Експорт електроенергії, відновлений у квітні після його зупинки в жовтні, становив за місяць 89,7 тис. МВт-год, свідчать дані на сайті мережі системних операторів континентальної Європи ENTSO-E.
Найбільше е/е експортовано до Молдови – понад 40 тис. МВт-год, ще 30,4 тис. МВт-год надійшло до Польщі і 19,2 тис. МВт-год – до Словаччини.
Щодо Молдови трейдери поступово збільшували броньовану потужність перерізу для експорту і останніми днями бронювали близько 85-95% із 650 МВт запропонованої годинної пропускної спроможності. На ринку стверджують, що більша частина поставленої в Молдову е/е далі йде в Румунію.
Загалом найбільше на молдовському напрямку бронювали держенерготрейдер “ЕКУ” (по 150 МВт на кожну годину), ПрАТ “Укргідроенерго” (по 100 МВт на кожну годину), “Д.Трейдінг” (по 130 МВт на кожну годину), “Артлекс-Енерджі” та “Сіпіджі Енерджі” (переважно по 50 МВт на кожну годину). Також переріз бронювали “ДЕ Трейдинг”, “ЕРУ Трейдинг”, “ЕЕС”, “Куб Енерджі”, “Смарт Грід Україна”, “НАП-Ком’юніті”, “НАП-Ком’юніті Трейдинг”, “Астат Енерджі”. Крім того, з 26 квітня на експорт вийшло ПАТ “Центренерго”, яке бронювало по 10-11 МВт на кожну годину.
Експорт е/е до Польщі здійснює “ДТЕК Західенерго” – традиційно по 1800 МВт-год на добу, бронюючи для цього максимальну на даний час потужність перетину – по 75 МВт на кожну годину.
Перетин у Словаччину, єдиний оплачуваний трейдерами через великий інтерес до цього напрямку та конкуренцію на ньому, ділили “ДТЕК Західенерго”, що викуповувало до 146 МВт із 200 МВт його годинної потужності, “ДЕ Трейдінг” (близько 50 МВт), “ЕРУ Трейдинг”, “Ле Трейдінг Україна”, “ТЕС” та один раз держенерготрейдер “ЕКУ”, який викупив 10 МВт на одну годину.
Міжнародні резерви України станом на 1 травня 2023 року, за попередніми даними, становили $35 млрд 943,2 млн, досягнувши рекордно високого рівня за останні 11 років (із серпня 2011 року), повідомляє Національний банк України.
“У квітні резерви зросли на 13% (на $4,065 млрд) завдяки надходженням від міжнародних партнерів на тлі подальшого зниження обсягів чистого продажу валюти Національним банком і помірних боргових виплат країни в іноземній валюті”, – зазначив центробанк.
Він уточнив, що на валютні рахунки уряду в Національному банку у квітні надійшло $5,852 млрд, зокрема $2,707 млрд – у межах нової програми розширеного фінансування МВФ; $1,653 млрд – макрофінансова допомога від ЄС; $1,25 млрд – грант від США (через трастовий фонд Світового банку) і $0,243 млрд – від розміщення валютних облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП).
Надходження зовнішньої допомоги у квітні, згідно з оцінками агентства “Інтерфакс-Україна”, стало найбільшим з початку війни.
Також уряд України виплатив за обслуговування і погашення державного боргу в іноземній валюті $446,0 млн, з яких $282,7 млн – за обслуговування і погашення валютних ОВДП, $113,1 млн – борг перед Світовим банком, решта – борг перед іншими міжнародними кредиторами. Крім того, Україна сплатила Міжнародному валютному фонду $107,4 млн.
НБУ додав, що чистий продаж ним валюти у квітні знижувався четвертий місяць поспіль, скоротившись порівняно з березнем на $0,299 млрд – до $1,370 млрд.
“Така динаміка у квітні зумовлена як галузевими факторами (зменшення імпорту енергоресурсів, збільшення продажів валюти на проведення посівної, певна активізація роботи гірничо-металургійних підприємств), так і подальшим обмеженням непродуктивного відпливу капіталу з України”, – вказав регулятор.
Крім того, послідовна монетарна політика НБУ, спрямована на підвищення привабливості гривневих активів, і відмова від прямого фінансування дефіциту бюджету 2023 року сприяли стабілізації курсових очікувань, додав центробанк.
Крім того, внаслідок зміни ринкової вартості та курсів валют вартість фінансових інструментів у резервах збільшилася на $128,7 млн.
Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 4,7 місяця майбутнього імпорту, підкреслив Нацбанк.
Як повідомлялося, наприкінці квітня НБУ підвищив прогноз міжнародних резервів країни на кінець 2023 року до $34,5 млрд із $27 млрд у січневому прогнозі.
Питання реформи Конституційного суду України (КС) стане одним із ключових у розмові з делегацією Європейської комісії “За демократію через право” (Венеціанської комісії), яка незабаром приїде в Україну, повідомила віцепрем’єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина в коментарі агентству “Інтерфакс-Україна”.
За її словами, представники Венеціанської комісії за результатами візиту нададуть висновки щодо зареєстрованого законопроєкту, який передбачає зміни до проведення відбору кандидатур на посаду судді КС.
“Є домовленість із нашими міжнародними партнерами, які номінуватимуть експертів до Комісії, що добиратиме суддів Конституційного суду, що Комісія діятиме за моделлю Етичної ради, яка формувала склади інших судових органів”, – зауважила Стефанишина, уточнивши, що мається на увазі пріоритет у голосах міжнародних експертів, коли йдеться про оцінювання доброчесності.
За її словами, на сьогодні єдиним проблемним питанням залишається оцінка кандидатів за професійними якостями, де український парламент не згоден віддавати пріоритет міжнародним експертам, оскільки йдеться про формування КС.
Стефанишина розповіла, що після того, як усі питання будуть узгоджені, до 29 травня Верховна Рада має ухвалити відповідний законопроєкт.
Швейцарський Лугано, де в липні 2022 року відбулася Конференція з відновлення України (Ukraine Recovery Conference, URC2022) та було ухвалено відповідні Принципи Лугано, 11-12 травня прийме перший Lugano Business Forum.
“Форум об’єднає представників європейського бізнесу, передусім зі Швейцарії та України, асоціацій, організацій, урядовців та лідерів думок для обговорення актуальних питань участі приватного сектору в реальних проєктах післявоєнної відбудови України”, – зазначається в анонсі форуму.
Його організаторами виступають Україно-Швейцарська бізнес асоціація, Швейцарська торгова асоціація SGV і Блокчейн асоціація України.
Зазначається, що Lugano Business Forum офіційно визнано частиною URC2023 та етапом підготовки основної Конференції з відновлення України, що цьогоріч відбудеться 21-22 червня в Лондоні.
“Бізнес-форум Лугано проводиться для того, щоб надати іноземному бізнесу та капіталу доступ до найбільшого світового проєкту наступного десятиліття: відновлення та трансформації України”, – вказують організатори.
На форумі обговорюватимуть 7 ключових тем: енергоресурси, харчові технології, Digital, FinTech та ІТ, медицина та біотехнології, будівництво та промисловість, венчурний капітал і стартапи, а також видобуток сировини.
Серед промовців заявлені глави Мінвідновлення Олександр Кубраков, Мінприроди Роман Стрілець, Мінстратегпрому Олександр Камишин, Держгеонадр Роман Опімах, мер Житомира Сергій Сухомлин.
Бізнес представлятимуть, зокрема, голова правління Ощадбанку Сергій Наумов, засновниця і керуюча партнерка TA Ventures Вікторія Тігіпко, голова наглядової ради EFI Group Ігор Ліскі, CEO UMGI Андрій Горохов, співвласник HD Group і GFS Group Борис Шестопалов, гендиректорка Geo Alliance Людмила Кучменко, CEO і власник “АПК-Ресурс” Дар’я Дідковська, президент Ozdogu Мурат Кавак.
Кабінет міністрів на засіданні підтримав рішення, яке дає запуск процедурі перетворення держпідприємства “НАЕК “Енергоатом” на акціонерне товариство, повідомляється на урядовому порталі з посиланням на прем’єр-міністра Дениса Шмигаля у вівторок.
“Енергоатом” – один із найбільших операторів АЕС у Європі, компанія стратегічно важлива для енергетичної безпеки держави. Приводимо її до міжнародних стандартів корпоративного управління. При цьому зберігаємо у власності держави 100% акцій підприємства”, – зазначив він.
За словами прем’єра, у підсумку це підвищить ефективність управління, залучить додаткові кошти на реалізацію нових проєктів і посилить енергетичну незалежність.
Як повідомлялося, Верховна Рада України 6 лютого 2023 року підтримала в другому читанні законопроєкт №8067 про корпоратизацію держпідприємства НАЕК “Енергоатом”, який передбачає перетворення “Енергоатома” з державного підприємства на акціонерне товариство, 100% акцій якого належать державі.
Корпоратизація “Енергоатому” передбачена кредитною угодою між компанією та Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) і ратифікованою Верховною Радою гарантійною угодою “Комплексна узагальнена програма підвищення рівня безпеки енергоблоків атомних станцій”.
“Енергоатом” є оператором усіх чотирьох діючих АЕС України. Експлуатує Запорізьку, Южно-Українську, Рівненську та Хмельницьку станції з 15 енергоблоками, оснащеними водо-водяними енергетичними реакторами, загальною встановленою електричною потужністю 13,8 ГВт.
