Втрати серед цивільних осіб з 24 лютого 2022 року, після початку Росією повномасштабної війни проти України, до 1 травня 2023 року становили 23 375 осіб (станом на 24 квітня – 23 015), зокрема 8709 загиблих (8574), повідомило управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ ООН) у вівторок.
“УВКПЛ ООН вважає, що реальна кількість випадків загибелі або поранення цивільних осіб є значно вищою, оскільки багато повідомлень із місць, де такі випадки мали місце, як і раніше, потребують додаткового підтвердження, водночас як отримання інформації з деяких місць, де тривають бойові дії, затримується”, – наголошується в документі щодо даних ООН.
Це стосується, наприклад, таких населених пунктів як Маріуполь (Донецька обл.), Лисичанськ, Попасна і Сєвєродонецьк (Луганська обл.), де, за повідомленнями, зафіксовано численні випадки загибелі або поранення цивільних осіб.
За підтвердженими даними ООН, загинули 3933 чоловіки, 2341 жінка, 270 хлопчиків і 214 дівчаток, тоді як стать 31 дитини та 1920 дорослих поки що не вдалося встановити.
Серед 14 666 поранених 431 хлопчик і 304 дівчинки, а також 278 дітей, стать яких поки що не вдалося встановити.
Порівняно з даними на 24 квітня загинуло дев’ять дітей і ще 14 було поранено.
Якщо раніше зведення УВКПЛ ООН про кількість втрат виходило щодня, а потім тільки в робочі дні, то з липня воно стало щотижневим. У цьому зведенні, як і в попередньому, наведено дані за місяцями.
Згідно з ними, кількість загиблих у квітні становила 169 порівняно зі 181 за березень, 141 за лютий, 198 у січні, 206 у грудні та 186 у листопаді.
Найсмертоноснішим місяцем, як вказує ООН, для цивільних осіб залишається березень – мінімум 4094 загиблих. У квітні, згідно з публікацією УВКПЛ, кількість смертей цивільних через війну знизилася до 798, у травні – до 534, у червні – до 426 і в липні – до 379. У перші п’ять днів війни з 24-го до 28 лютого загинуло 362 людини, у серпні – 336, у вересні – 393 і в жовтні – 305.
Кількість поранених за квітень досягла 496 порівняно з 592 у березні, 458 у лютому, 539 у січні, 617 у грудні та 541 у листопаді. У жовтні кількість поранених скоротилася до 795 з 981 у вересні, коли вона виявилася вищою за показник серпня – 917. До цього щомісяця кількість поранених перевищувала тисячу: липень – 1130, червень – 1105, травень – 1138, квітень – 1890, березень – 2987. За п’ять перших днів війни в лютому минулого року було поранено 465 осіб.
Згідно зі зведенням, у квітні цього року від зброї вибухової дії з великою зоною ураження загинуло 165 осіб та ще 456 було поранено, тоді як від мін та вибухонебезпечних пережитків війни померло четверо та було поранено 4 осіб (7% від загальних втрат).
На контрольовані урядом території, за даними ООН, у квітні припало 84% жертв.
У зведенні традиційно зазначено, що зростання показників до попереднього зведення не слід зараховувати лише на випадки після 24 квітня, оскільки протягом цього періоду Управління верифікувало деяку кількість випадків за попередні дні.
Модернізована НЕК “Укренерго” спільно з польським оператором системи передачі PSE потужна міждержавна лінія електропередачі між Польщею та Україною з 27 квітня успішно пройшла триденне тестування, повідомила НЕК.
За інформацією “Укренерго”, загальна вартість проєкту становила 350 млн грн, крім того, приблизно 1 тис. тонн необхідного обладнання було надано безкоштовно польськими партнерами.
У компанії пояснили, що основний обсяг робіт було виконано в цьому вузлі, щоб вироблена українською енергосистемою електроенергія могла бути перетворена на європейську напругу 400 кВ і передана в Європу.
“Це був складний, але взаємовигідний проєкт, який ми реалізували у співпраці з нашими європейськими колегами. Він важливий як для України, так і енергетичної безпеки Європи”, – прокоментував голова правління “Укренерго” Володимир Кудрицький, слова якого наводяться в повідомленні компанії в Телеграм-каналі у вівторок.
За його словами, лінія посилить зв’язки між українською та європейською енергосистемами, складаючи додатковий елемент європейської енергетичної безпеки та сприяючи розвитку стабільної енергомережі в Україні.
“Якщо потреби будуть іншими, ми зможемо імпортувати електроенергію з Європи”, – зазначив Кудрицький.
У НЕК додали, що загальна протяжність лінії становить майже 400 км, понад 70% з яких проходить територією України. Лінія підключена до магістральної мережі через відкритий розподільний пристрій на одному з українських енергооб’єктів. На будівництві об’єкта з боку України протягом п’яти місяців під час війни працювали 125 фахівців – 45 співробітників “Укренерго” і 80 підрядників.
Водночас польський оператор PSE на своїй аукціонній платформі у вівторок оголосив односторонній місячний аукціон із розподілу доступної спроможності перетину на лінії Жешув-Хмельницька АЕС на період поставки 15-31 травня. Пропонована на аукціоні потужність для експорту з України становить 200 МВт, для імпорту з Польщі – 350 МВт. Згідно з умовами аукціону, заявки від учасників приймають до 16:00 8 травня, результати буде оголошено о такій самій годині 10 травня. Оскільки НЕК “Укренерго” на період війни може за вимогами ENTSO-E проводити лише добові аукціони, вона має провести їх за два дні до дня поставки, тобто перший можна очікувати 13 травня на ту саму потужність, яку розподілить польський оператор.
Водночас на ринку зазначають, що на перший тиждень травня “Укренерго” не розподіляє потужність перерізу на лінії Добротвір-Замосць, через яку “ДТЕК Західенерго” здійснює експорт по 75 МВт щогодини до Польщі, через низку святкових днів у цій країні та непроведення аукціонів польським оператором.
Як повідомлялося, на кінець квітня було заплановано запуск у роботу реконструйованої лінії ХАЕС-Жешув 400 кВ. Реконструкція лінії 750 кВ Хмельницька АЕС (ХАЕС) – Жешув, яка не експлуатується з 90-х років, передбачала її переведення на напругу 400 кВ, яка використовується в європейській мережі. Її запуск дає змогу на 25-30% збільшити український експортний потенціал. Лінія працюватиме в синхронному режимі, тобто доступ до неї матимуть усі учасники українського та європейського ринків.
Єдиний реєстр зниклих безвісти осіб запрацював у вівторок, 2 травня, повідомили в Міністерстві реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
“Відсьогодні дані про зниклих вноситимуться до єдиного реєстру зниклих безвісти. Реєстр розроблено Міністерством внутрішніх справ спільно з уповноваженим щодо зниклих безвісти та іншими відомствами”, – йдеться в повідомленні прес-служби Мінреінтеграції у вівторок.
Зазначається, що в реєстрі буде зібрано та централізовано дані про зниклих безвісти: ПІБ особи, місце і дата народження, сімейний стан, місце проживання, територія, на якій відбулося зникнення, обставини і час зникнення, прикмети зниклого.
Також до реєстру буде внесено інформацію про наявність або відсутність рішення суду про визнання осіб безвісти зниклими або оголошення померлими, а також інші дані, що використовуються для забезпечення обліку осіб.
Нагадаємо, що раніше редактори та видавці великих українських ЗМІ запустили проєкт із пошуку зниклих цивільних осіб – “Знайди близьких”. Проєкт був призначений для пошуку близьких у найважчі дні війни.
Ініціатором і координатором проєкту “Знайди близьких” є заступник керівника інформагентства “Інтерфакс-Україна” і видавець проєкту Open4Business Максим Уракін.
Рейтинговий комітет РА “Експерт-Рейтинг” відкликав рейтинг фінансової стійкості страховика ПрАТ “ПРОСТО-страхування” (Київ) за національною шкалою, повідомляється на сайті РА.
Також зазначається, що рішення ухвалено у зв’язку з відкликанням 27 квітня Національним банком України ліцензії компанії на здійснення господарської діяльності з надання фінансових послуг у зв’язку з тим, що структура власності страховика не відповідає вимогам законодавства України.
РА повідомляє, що АТ “ПРОСТО-страхування” не надавало йому інформацію про невідповідність структури власності вимогам законодавства. Також агентство зазначає, що АТ “ПРОСТО-страхування” з 28 квітня 2023 року втрачає право: укладати договори (подовжувати строк чинних договорів), укладати договори (вносити зміни до чинних договорів), що призводять до збільшення зобов’язань перед клієнтами. При цьому, компанія продовжує виконувати всі свої зобов’язання за договорами страхування, які було укладено до дня набрання чинності зазначеним рішенням НБУ.
Як повідомлялося, згідно з останньою поданою звітністю за 2022 рік, станом на кінець року обсяг страхових премій СК становив 204,931 млн грн, вартість активів – 568,122 млн грн, страхові резерви – 175,885 млн грн.
Частка ринку компанії за страховими преміями склала 0,6% від загального обсягу ринку (в тому числі зі страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів (за внутрішніми договорами) – 1,52%).
СК “ПРОСТО-Страхування” зареєстрована 1997 року. Спеціалізується на наданні послуг у сфері ризикового страхування.
За даними НКЦПФР станом на четвертий квартал 2022 року, 99,998% акцій страховика належать компанії Lavidia Limited (Кіпр).
Розмір середньої страхової премії з обов’язкового страхування автоцивільної відповідальності (ОСЦПВ) у січні-березні поточного року становив 1,051 тис. грн, що на 15,7% більше, ніж в аналогічному періоді минулого року, та на 36,8% більше за показник за перший квартал 2021-го, повідомляється на сайті Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ). Зазначається також, що водночас розмір середньої виплати зріс до 29,020 тис. грн, або на 30,6% до показника першого кварталу 2022 року і на 44% до січня-березня-2021.
Як повідомлялося, у першому кварталі 2023 року було укладено майже 1,6 млн договорів ОСЦПВ (+14,1% і “мінус” 17% відповідно).
Сума страхових платежів становила 1,7 млрд грн (зростання на 32,1% і 13,5%).
Страхові компанії врегулювали шляхом здійснення страхових виплат 31 тис. вимог (зниження на 1,7% і 27% до показників порівнянних періодів двох попередніх років) і виплатили постраждалим у ДТП майже 0,9 млрд грн (зростання на 28,4% і 4,4%).
При цьому кількість електронних договорів ОСЦПВ у січні-березні-2023 перевищила 1 млн на суму 1,2 млрд грн. Частка електронних договорів у загальній кількості договорів становила 64,4%, у загальній сумі премій – 71,1%. Це найвищі показники з моменту введення системи електронного поліса.
Кількість вимог, врегульованих за спрощеною системою без виклику поліції – “європротоколом”, зросла порівняно з першим кварталом 2022 року на 2,9%, до 2,7 тис. шт. Порівняно із січнем-березнем-2021 показник упав на 17,8%.
Частка вимог, врегульованих за допомогою “європротоколу” в загальній кількості врегульованих страхових подій, продовжує стабільно зростати: з 20,5% в I кв. -2022 до 22,5% за три місяці поточного року.
Сума виплат за “європротоколами” зросла на 40,9% до січня-березня минулого року і склала 202,7 млн грн. Питома вага вимог, врегульованих за “європротоколами”, у загальній сумі сплачених вимог досягла 41,0%, що є рекордним рівнем.
ПрАТ “Страхова компанія “Престиж” (Київ) завершило січень-березень поточного року з чистими преміями в розмірі 11,773 млн грн, що на 3,6% менше, ніж за аналогічний період роком раніше, повідомляють в інформації страховика в системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Згідно з нею, валові премії СК за перший квартал скоротилися на 18%, до 15,5 млн грн, передані перестраховикам зросли на 4,3% – до 5,6 млн грн.
У першому кварталі поточного року компанія виплатила 2,6 млн грн (-19,1%). Адміністративні витрати збільшилися до 820 тис. грн (+16,5%), а витрати на збут зросли до 8,238 млн грн (+3.2%).
Фінансовий результат до оподаткування становив 476 тис. грн (-15,3%), чистий прибуток – 15 тис. грн (-44,5%).
ПрАТ “СК “Престиж” створено 2012 року. Акціонерами є фізичні особи – громадяни України. Компанія має 14 ліцензій на здійснення добровільних видів страхування та 11 ліцензій на здійснення обов’язкових.
