Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Дані збору зернових в Україні поки сильно відстають від показників минулого року

Аграрії станом на 1 серпня намолотили 15,47 млн тонн ранніх зернових і зернобобових культур з 4 млн 423,9 тис. га, що становить 39% площ, засіяних цими культурами, повідомляє Мінекономіки.

Минулого року на 2 серпня було намолочено 25,29 млн тонн зернових з 6 млн 106,1 тис. га, тобто нинішні показники відповідно нижчі на 38,8% і 27,5%, а середня врожайність, яка становить 3,5 тонн/га – на 15,6%.

Як зазначає Мінекономіки, пшениці обмолочено 11,36 млн тонн з 3 млн 54,2 тис. га (торік – 19,44 млн тонн з 4 млн 465,8 тис. га), ячменю – 3,57 млн тонн з 1 млн 14,8 тис. га (4,82 млн тонн з 1 млн 294,1 тис. га).

Середня врожайність цих культур цього року становить відповідно 3,7 тонн/га і 3,5 тонн/га, що на 14,6% і 5,5% менше торішніх показників.

У той же час урожай гороху цього року вже більший за торішній – 0,49 млн тонн з 208,2 тис. га порівняно з 0,45 млн тонн з 205,7 тис. га, а врожайність вища на 7,7% і становить 2,4 тонн/га.

Інші зернові та зернобобові обмолочені на площі 145,5 тис. га, їх урожай – 50,4 тис. тонн.

Відзначається, що серед лідерів, зокрема, Одеська область – з,09 млн тонн з 1 млн 70,4 тис. га, Кіровоградська область – 1,93 млн тонн з 462,9 тис. га, Полтавська область – 1,52 млн тонн з 344,7 тис. га.

До обмолоту проса приступили аграрії Дніпропетровщини та Херсонщини, якого зібрано з площі 1,2 тис. га і намолочено 83 тонни, додало Мінекономіки.

За його даними, ріпаку на 1 серпня вже зібрано 1,76 млн тонн з площі 781,9 тис. га, тоді як торік на 2 серпня – 3,24 млн тонн з 1 млн 195,5 тис. га, а середня врожайність нижча за торішню на цю дату на 16,8% і становить 2,3 тонн/га.

Як повідомлялося, Нацбанк України в опублікованому в ніч на п’ятницю Інфляційному звіті погіршив прогноз врожаю зернових в цьому році з 61,7 млн тонн до 57,9 млн тонн, а олійних – з 22 млн тонн до 21 млн тонн.

НБУ нагадав, що минулого року врожай зернових в Україні знизився до 56,2 млн тонн з 59,8 млн тонн у 2023 році, тоді як олійних – з 21,7 млн тонн до 20 млн тонн.

 

,

Клінічна лікарня «Феофанія» оголосила тендер на страхування автотранспорту

Клінічна лікарня «Феофанія» Державного управління справами 1 серпня оголосила тендер на закупівлю послуг зі страхування автотранспорту.

Згідно з повідомленням в системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість придбання послуг становить 219,574 тис. грн. Кінцевий термін подання пропозицій – 10 серпня.

 

, ,

Огляд-прогноз курсу гривні щодо ключових валют від аналітиків КИТ Group

Випуск № 2 – липень 2025 року

Метою цього огляду є надання аналізу поточної ситуації на валютному ринку України та прогноз курсу гривні щодо ключових валют на основі актуальних даних. Ми розглядаємо поточні умови, динаміку ринку, ключові фактори впливу та ймовірні сценарії розвитку подій.

Аналіз поточної ситуації на валютному ринку України

Друга половина липня й особливо його останні дні принесли цілу низку важливих подій та індикаторів, які визначають курсову траєкторію та валютні очікування на найближчі тижні та місяці.

При цьому дедалі очевиднішим стає домінування зовнішніх факторів у формуванні курсової динаміки на українському ринку. Внутрішні чинники зберігають роль ситуативних каталізаторів короткострокових коливань, але не впливають на широкі довгострокові тренди.

Міжнародний контекст

Одразу два ключові орієнтири для глобальних ринків — ВВП США за II квартал і рішення Федеральної резервної системи щодо ставки — були оприлюднені в один день, сформувавши нову конфігурацію очікувань.

Економіка США в другому кварталі зросла на 3,0% р/р, значно перевищивши прогнози (2,3–2,4%) і реабілітувавшись після падіння на 0,5% у попередньому кварталі. На цьому тлі ринки відреагували прогнозовано: укріплення долара, зростання дохідності держоблігацій і зміцнення фондових індексів США. Це демонструє, що долар на певний час повертає функцію «валюти сили», а не лише «валюти-притулку» — і це має прямий вплив на ринки країн з економіками, що розвиваються, включно з Україною.

ФРС при цьому зберегла ключову ставку на рівні 4,25–4,50% — п’ятий раз поспіль без змін. Але тон супровідної заяви, як і розкол голосів у Комітеті (9–2), свідчить про вичікувальну, але вже не монолітну позицію регулятора. У ФРС явно сформувалося крило, яке вже схильне до пом’якшення політики. Це посилило ринкові очікування зниження ставки — ймовірність вересневого пониження оцінюється у 68%, що створює передумови для можливої глобальної корекції долара найближчими місяцями.

На тлі новин зі США МВФ оновив глобальний прогноз, підтвердивши загальну макростійкість: у 2025 році очікується зростання світової економіки на 3,0% (+ 0,2 в. п.), у 2026-му — 3,1%. При цьому прогноз щодо США підвищено до 1,9% (2025) та 2,0% (2026), а по єврозоні — до 1,0% та 1,2% відповідно. Основні драйвери оптимізму — слабкий долар, м’якіші торговельні бар’єри та несподівана стійкість Китаю, який все ще залишається одним із двигунів глобальної економіки. Все це створює позитивне середовище для зростання апетиту до ризику, але водночас змінює логіку позиціонування основних валют.

Водночас євро потрапив під короткостроковий тиск після укладення нової торговельної угоди між ЄС та США. Домовленість про постійне 15%-ве мито на більшість товарів з ЄС до США попри уникнення гіршого сценарію (30%-го мита) ринки сприйняли як погіршення умов для європейського експорту. Євро втратив 1% у парі з доларом — найбільше денне падіння з травня. Це додало волатильності у парі EUR/USD та опосередковано відобразилося через крос-курси на українському валютному ринку.

Довгостроковими факторами тиску на євро та драйвером зміцнення долара може стати угода між ЄС та США в межах погодження торговельних тарифів щодо зобов’язань Європи інвестувати в американську економіку 600 млрд доларів, а також зобов’язання ЄС із закупівлі у США енергоносіїв на 750 млрд доларів. Це означає потенційне перетікання ліквідності з економік ЄС і створення довгострокової опори для долара США внаслідок формування стабільного довгострокового попиту на нього за умови виконання цих домовленостей. Хоча ослаблення євро проти долара може стати драйвером зростання економік єврозони за рахунок підвищення цінової конкурентоспроможності її товарів і послуг.

У такому середовищі рівень міжнародного впливу на курс гривні зростає, а логіка внутрішнього ринку дедалі більше залежить не від місцевої економіки, а від глобальних очікувань і сигналів центральних банків країн-партнерів.

Внутрішній український контекст

На перший погляд, внутрішній валютний ринок виглядає спокійним: чистий попит на готівкові долари зійшов майже до нуля, банки ввезли стільки ж готівки, скільки й вивезли. При цьому ввезення доларів зменшилося на 17%, а от євро зростає в структурі ввезення (+ 2% у червні).

Це підтверджує, що зміна переваг населення та бізнесу на користь євро — це вже сталий макротренд, а також сигналізує про посилення поведінкового чинника у внутрішньому курсоутворенні. Тиск поведінкового чинника або спроби операторів ринку заробити ажіотажну премію можуть стати найбільш потужними та непередбачуваними драйверами валютного ринку.

Водночас інфляційні ризики залишаються значущими. НБУ погіршив прогноз інфляції на 2025 рік до 9,7% (раніше — 8,7%), а на 2026 — до 6,6%. Серед причин — ослаблення гривні до євро, що призводить до підвищення цін на позиції імпорту, номінованого в євро (пальне, енергоносії, споживчі та промислові товари), висока частка витрат на ведення бізнесу, невизначеність щодо врожаїв і майбутнього експорту. Довгострокові наслідки війни — як постійний фактор ризику та невизначеності. Попри тимчасове уповільнення споживчої інфляції до 14,3% у червні інфляційні очікування залишаються на рівні 10%+, що підігріває побоювання населення та бізнесу щодо купівельної спроможності гривні та підтримує попит на валюти.

На горизонті — ще один критично важливий фактор: розрив у зовнішньому фінансуванні 2026 року, який раніше оцінювався у $40–60 млрд, скоротився до $19 млрд. Це добрий сигнал про потенційне зменшення тиску на український валютний ринок та резерви банківського регулятора у довшій перспективі, хоча проблема нестачі ресурсів залишається відкритою. Додаткове бюджетне навантаження (вже + 450 млрд грн до бюджету 2025 року) та концентрація 66% витрат на обороні формують структурний дефіцит, покриття якого — питання переговорів із МВФ, ЄС і G7, а також подальшого отримання підтримки від міжнародних партнерів.

Таким чином, валютний ринок України входить у серпень у режимі високої чутливості до глобальних сигналів. Долар отримав підтримку сильними макроданими й очікуваннями на м’яку зміну політики ФРС. Євро переживає короткострокову волатильність під тиском геополітичних факторів, але зберігає привабливість для українських домогосподарств і бізнесу як інструмент заощаджень і паркування вільної ліквідності для захисту від знецінення.

Українські фактори: інфляція, поведінкові зсуви, апетит операторів до ажіотажної премії, попит на готівку — зберігають ситуативний вплив. Однак головна траєкторія курсу формуватиметься не в Києві, а у Вашингтоні, Брюсселі та Нью-Йорку.

Раніше команда аналітиків КИТ Group оприлюднила у своєму блозі сценарні моделі розвитку ситуації на міжнародних валютних ринках: вже зараз ми спостерігаємо реалізацію частини сигналів та імовірних довгострокових сценаріїв, спрогнозованих у наших моделях — з ними можна ознайомитися за цим посиланням для ширшого розуміння глобального контексту.

Курс долара США: динаміка й аналіз

У липні курс долара до гривні продовжив демонструвати високу стабільність із незначною внутрішньоденною волатильністю, яка не переходить у трендові рухи.

Другий місяць поспіль ринок зберігає баланс попиту та пропозиції, а валютна пара USD/UAH торгується у вузькому діапазоні: курс купівлі банками — 41,50–41,60 грн/$, курс продажу — у межах у межах 41,85–41,95 грн/$ грн/$. Котирування операторів ринку на купівлю і продаж зберігають рівновіддаленість від офіційного курсу, який також залишається відносно стабільним попри крикливі заголовки в медіа та відіграє якірну стабілізуючу роль — на ринку незначні коливання.

Спред між купівлею та продажем утримується в діапазоні 40–50 копійок, що є індикатором відсутності тиску на курс і підтримки досягненого між регулятором та операторами ринку курсового консенсусу. Коливання курсу не перевищують 0,2%, що для періоду оголошення таких важливих макроекономічних сигналів — винятково спокійна поведінка, яка свідчить — розвиток подій очікуваний, найбільш імовірні сценарії вже раніше були закладені операторами ринку в поточні курси.

Ключові фактори впливу:

Сильні макродані зі США. Стрибок ВВП на 3,0% і збереження ставки ФРС — це сигнал, що долар має потенціал до зростання і, можливо, отримає короткостроковий імпульс. Проте цей потенціал ще не проявився в повній мірі через загальну очікувальну поведінку ринку.

Очікування вересневого зниження ставки в США. Попри сильний звіт ринки бачать простір для корекції, і це обмежує раптове помітне зміцнення долара.

Високий рівень валютних резервів НБУ (понад $45 млрд) і контрольовані інтервенції регулятора дозволяють тримати спокійний ринковий баланс.

Рівновага на ринку готівкової валюти та сходження чистого попиту на долар майже до нуля — ці фактори прибирають внутрішній тиск на курс і відображають відсутність психологічного тиску на ринок.

Відсутність сильного сезонного імпортного навантаження — імпортери не демонструють підвищеної активності, що також знижує ймовірність короткострокових стрибків курсу.

Спокій населення. Основна частина готівкового попиту переключилася на євро, залишивши USD/UAH у стані технічного спокою.

Прогноз:

  • Короткостроково (1–3 тижні): очікується збереження стабільного діапазону 41,40–42,10 грн/$, якщо не станеться різкого посилення імпорту чи нових зовнішніх шоків.
  • Середньостроково (до 3 місяців): можливий поступовий рух до 42,30–42,80 грн/$ у разі характерного для другої половини року посилення бюджетних витрат, пожвавлення імпорту або реалізації очікуваного вересневого зниження ставки ФРС із корекцією долара.
  • Довгостроково (6+ місяців): тренд залишається контрольовано девальваційним. За базовим сценарієм курсовий орієнтир на цей період — 43,00–44,50 грн/$ за умови збереження поточних обсягів міжнародної допомоги, підтримки резервів і відсутності непередбачуваних шоків, насамперед поза економікою.

Курс євро: динаміка й аналіз

У другій половині липня євро перейшов у фазу впевненої корекції на внутрішньому українському ринку. Після періоду поступового зниження з початку місяця останні дні липня ознаменувались різким прискоренням зниження котирувань. Зафіксовано найпомітніше тижневе падіння курсу євро з квітня 2024 року: загальне падіння з початку місяця — понад 1,5 грн/€, із яких близько 1 грн/€ — в останні дня місяця, коли спостерігалося чітке понижувальне прискорення.

Курс купівлі знизився з 48,85 до 47,55 грн/€, продажу — з 49,55 до 48,30 грн/€. Офіційний курс НБУ скоригувався з 48,98 до 48,10 грн/€. Втім, не спостерігається значного відхилення котирувань операторів валютного ринку на купівлю та продаж євро від офіційного курсу.

Спред між купівлею та продажем звузився з понад 70–80 коп. до 50–60 коп., хоча продемонстрував певне коливання в останні дні місяця без формування помітного тренда, що свідчить лише про спроби операторів валютного ринку уникнути втрат внаслідок волатильності.

Загалом динаміка курсу останніх тижнів свідчить, що після фази активного скуповування в червні та на початку липня, ринок почав фіксувати прибутки, відреагувавши на зміну зовнішнього фону.

Ключові фактори впливу:

Нова торгова угода ЄС – США. Постійне 15% мито на більшість товарів з ЄС до США викликало різкий розворот очікувань: євро втратив 1% у парі з доларом за день, що одразу відбилося на українському ринку.

Глобальне посилення долара. Сильний ВВП США та риторика ФРС на користь обережного підходу до зниження ставки створили фундамент для переоцінки євро.

Поведінкова фаза корекції. Ринок наситився готівковим євро: в червні банки завезли в Україну €323 млн (майже стільки ж, як і доларами), після хвилі скупки платоспроможний попит був вичерпаний. Це підштовхнуло до корекції після перекупленості.

Ослаблення імпортного тиску. Частина попередньо купленого євро не конвертується в товарний імпорт миттєво, що знижує попит на ринку в моменті та додасть йому стабільності в перспективі, адже імпортери сформували запас ліквідності в євро і їхній майбутній попит може бути меншим.

Вплив очікувань населення. Після інтенсивного розігріву попиту в червні, настрої частини громадян і операторів ринку стали більш обережними — це позначилося на динаміці курсу.

Прогноз:

  • Короткостроково (1–3 тижні): можливе технічне відскокове коригування до 48,40–48,80 грн/€, але трендовий розворот не очікується без нового зовнішнього імпульсу.
  • Середньостроково (до 3 місяців): зростання ймовірне лише в разі глобального ослаблення долара або підвищення попиту на євро як на альтернативну резервну валюту — тоді можливий рух у бік 49,20–50,00 грн/€.
  • Довгостроково (6+ місяців): базовий сценарій передбачає коливання в діапазоні 49,00–51,00 грн/€ із ризиком нових хвиль волатильності в разі загострення геоекономічних суперечок або зміни монетарної політики в ЄС/США.

Рекомендації: гнучкість — єдина константа в період турбулентності

Для бізнесу:

  • Плануйте в діапазонах, а не в цифрах. Після довгої фази стабільності ринок переходить у сценарну фазу — прив’язка до умовних 43 чи 55 у стратегічному плануванні курсу більше не працює. Для контрактів, фінансового планування та моделювання розглядайте діапазони з допусками.
  • Хеджуйте ризики. Якщо ваші контракти номіновані у валюті (особливо в євро), розгляньте часткову фіксацію курсу або використання фінансових інструментів для мінімізації втрат при волатильності.
  • Контролюйте валютну структуру закупівель. Падіння євро — це момент для перегляду імпортних договорів, прив’язаних до євровалюти. Проте обережно — ослаблення євро може бути короткостроковим.
  • Пильнуйте бюджетні цикли. Друга половина року — традиційний період посилення фіскального тиску. Це може створити додатковий попит на валюту з боку уряду або постачальників держсектору.

Для інвесторів і формування заощаджень:

  • Ліквідність — понад усе. Не варто «бетонувати» ліквідність у строкових інструментах без можливості дострокового доступу. Ринок входить у фазу, де маневреність — головний актив і перевага.
  • Долар — для стабільності, євро — для гнучких гравців. Якщо ви цінуєте передбачуваність — тримайте базу в доларах. Якщо готові до обґрунтованого ризику та маєте навички активного управління ліквідністю — частка в євро після корекції виглядає привабливою для поступового накопичення.
  • Ревальваційні рухи — не сигнал до масових продажів. Поточне зниження євро не означає його краху, що б там не кричали заголовки у медіа та соцмережах. Це класична фаза корекції. Не реагуйте імпульсивно. Розподіляйте валютний портфель у кілька етапів.
  • Гривня — лише на поточні потреби. Навіть стабільна гривня — це валюта з обмеженим горизонтом збереження купівельної спроможності. Тримайте її лише на покриття короткострокових витрат.

Для спекулянтів:

  • Час волатильності — час можливостей. Євро нарешті увійшло у фазу руху: ринок більше не «спить» — це час серфінгу на волатильності.
  • Слідкуйте за DXY та ф’ючерсами на ставку ФРС. Це найшвидші індикатори для короткострокових рухів USD/UAH. Якщо зросте ймовірність зниження ставки — долар «просідатиме», і це дасть змогу заробити тим, хто встигне раніше.
  • Працюйте зі спредами. Спокій на доларі = низький спред = ідеальна ситуація для короткої технічної гри. Євро — навпаки: рух + коливання = час для «стрибків».
  • Уникайте «ефекту твіттера». Ринкова стабільність тримається на холодному розрахунку, а не на заголовках. Якщо щось різко зростає або падає в телеграмі — швидше за все, вже пізно.

Цей матеріал підготовлений аналітиками компанії та відображає їхнє експертне, аналітичне професійне судження. Інформація, представлена в цьому огляді, має суто інформаційний характер і не може бути розцінена як рекомендація для дій.

Компанія та її аналітики не дають жодних запевнень і не несуть відповідальності за будь-які наслідки, що виникли внаслідок використання цієї інформації. Уся інформація надається як є, без будь-яких додаткових гарантій повноти, зобов’язань зі своєчасності чи оновлення або доповнення.

Користувачі цього матеріалу мають самостійно оцінювати ризики й ухвалювати свідомі рішення на основі власного оцінювання й аналізу ситуації з різних доступних джерел, які вони самі вважають достатньо кваліфікованими. Перед ухваленням будь-яких інвестиційних рішень рекомендуємо проконсультуватися з незалежним фінансовим радником.

ДОВІДКА

KИT Group — міжнародна мультисервісна продуктова FinTech-платформа, яка вже 16 років успішно працює на ринку небанківських фінансових послуг. Одним із флагманських напрямків діяльності компанії є обмін валют. KИT Group — один із найбільших операторів цього сегмента фінансового ринку України, входить до переліку найбільших платників податків, є одним із галузевих лідерів за динамікою зростання активів і за розміром власного капіталу.

Понад 90 відділень у 16 найбільших містах України розташовані у зручних для клієнтів локаціях і мають сучасне обладнання для зручності, безпеки та конфіденційності кожної транзакції.

Діяльність компанії відповідає регуляторним вимогам НБУ. KИT Group дотримується стандартів діяльності ЄС, маючи відділення також у Польщі та плануючи транскордонну експансію до країн Європи.

 

Обсяг приватного ринку страхування військових ризиків в Україні не відповідає масштабам ризиків – асоціація

Обсяг приватного ринку вітчизняного приватного ринку для страхування військових ризиків орієнтовно становить 40-60 млн грн, що не відповідає масштабам наявних ризиків, йшлося на засіданні Ліги страхових організацій України (ЛСОУ) щодо створення системи страхування військових ризиків.

Як зазначається на сайті ЛСОУ, страхові компанії зараз, на відміну від 2022 року, вже акумулювали статистику зі страхування військових ризиків, є досвід як укладення договорів страхування, так і врегулювання, здійснення виплат.

Страховики акцентували увагу, що навіть в умовах, коли значна частина міжнародних перестраховиків утримується від активної співпраці, чекаючи стабілізації ринку і гарантій безпеки, частина українських страховиків все ж отримали доступ до міжнародного перестрахування, що дозволило збільшити ліміти страхового покриття, перш за все для компаній малого та середнього бізнесу.

Однак із зростанням частоти та інтенсивності обстрілів страховики та перестраховики змушені постійно переглядати свої умови. Так, котирування перестраховиків (нетто-ставка) в певні періоди зростають з 4-5% до 8-10%. Це свідчить про те, що страхування від військових ризиків у країні, яка вже перебуває у стані війни, – надзвичайно складне завдання. Саме тому український ринок не цікавий для міжнародних перестраховиків, зазначається в прес-релізі.

Моделюючи різні варіанти створення системи страхування військових ризиків, страховики також відзначили важливість державно-приватного партнерства із залученням міжнародних інститутів до цього процесу.

Разом з тим вони зазначили, що, на їхню думку, наявність державної субсидії не є гарантією отримання перестрахування і вирішення питання, а можливо, і навпаки – ускладнить його, оскільки на плечі держави лягає висока ймовірність 100%-ї збитковості, тобто таке страхування перестає мати ознаки страхового бізнесу і перетворюється на фінансування. Тому основним питанням залишається те, хто і як буде платити відшкодування, оскільки ні держава, ні українські страховики не мають можливості взяти на себе військові ризики країни під час війни, зазначає ЛСОУ.

На думку фахівців ринку, ризики, умови та визначення повинні бути зрозумілими і прийнятними для іноземних перестраховиків, модель повинна відповідати міжнародним аналогам (страхування від ризиків тероризму (диверсій). До того ж для опрацювання цих питань і представлення позиції ринку на зустрічі з міжнародними перестраховиками та іншими партнерами необхідно створити робочу групу за участю народних депутатів, представників Мінеконом, НБУ, міжнародних брокерів і страховиків, які здійснюють таке страхування. Такі пропозиції будуть передані парламентському комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.

«Міжнародна практика страхування військових ризиків не має готового рішення для України, тому сформувати його – завдання насамперед для фахівців страхового та перестрахового ринків світу, і це справжній виклик», – підкреслив президент ЛСОУ Віктор Берлін, слова якого наведені в повідомленні.

 

,

Найнижчий рівень безробіття серед найбільших країн єврозони в Німеччині (3,7%), найвищий – в Іспанії

Безробіття в єврозоні в червні становило 6,2%, за даними статистичного управління Європейського союзу. У травні, згідно з переглянутими даними, воно також перебувало на позначці 6,2%, а не 6,3%, як повідомлялося раніше. Аналітики в середньому очікували збереження безробіття на попередньо оголошеному травневому рівні, за даними Trading Economics.

Для порівняння, у червні 2024 року безробіття становило 6,4%.

Безробіття перебувало на рекордно низькій позначці в 6,2% у жовтні та листопаді 2024 року, потім зросло, а у квітні знову опустилося до найнижчого рівня за час ведення розрахунків.

Кількість безробітних у єврозоні в червні зменшилася на 62 тис. порівняно з попереднім місяцем – до 10,7 млн осіб.

Частка непрацюючих серед молоді (населення до 25 років) опустилася до 14,1% з 14,3%.

Найнижчий рівень безробіття серед найбільших держав єврозони було зафіксовано в Німеччині (3,7%), найвищий – в Іспанії (10,4%).

У Європейському союзі безробіття в червні залишилося на рівні 5,9%. Того ж місяця 2024 року воно становило 6%.

http://relocation.com.ua/naynyzhchyy-riven-bezrobittia-sered-naybilshykh-krain-yevrozony-v-nimechchyni-37-nayvyshchyy-v-ispanii/

 

, , ,

ПАТ «Центренерго» оголосило тендер на КАСКО

ПАТ «Центренерго» 30 липня оголосило тендер на добровільне страхування автотранспорту (КАСКО), повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro.

Очікувана вартість закупівлі становить 180,752 тис. грн.

Кінцевий термін подання документів за тендером – 11 серпня.

 

, ,