Українські підприємства в січні поточного року наростили експорт брухту чорних металів на 45,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 8,280 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні експорт металобрухту скоротився на 8,5% – до $2,362 млн.
При цьому в першому місяці року країна не імпортувала металобрухт.
Експорт металобрухту в січні-2023 здійснювався в Польщу (95,68%), Словаччину (2,58%) і Німеччину (1,10%).
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт брухту чорних металів у 11,5 раза порівняно з попереднім роком – до 53,557 тис. тонн, у грошовому вираженні скоротився в 12,4 раза – до $19,271 млн. Водночас за минулий рік країна скоротила імпорт брухту в натуральному виразі у 12,6 раза – до 1,824 тис. тонн, у грошовому вираженні – до $19,271 млн. тонн, у грошовому вираженні в 12,9 раза – до $3,488 млн. Ввезення металобрухту 2022 року здійснювалося здебільшого з Туреччини (78,92% постачань у грошовому вираженні), РФ (13,25%) і Кіпру (5,08%); експорт – у Туреччину (38,97%), Польщу (34,25%) і Грецію (10,12%).
Щодобовий обсяг експортних перевезень зерна залізницею за останній тиждень знизився в середньому на 2-3 тис. тонн на добу – до 108 тис. тонн на добу через штучні затримки в оформленні суден представниками РФ у складі інспекційних груп при Спільному координаційному центрі в Стамбулі та зниження ефективності роботи “зернового коридору”, повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи УЗ Валерій Ткачов на нараді з учасниками ринку в четвер.
“Якщо порівнювати поточні середньодобові показники з показниками тижневої давності, то можна констатувати незначне зменшення середньодобового обсягу перевезення зерна в експортному напрямку: сьогодні ми веземо в середньому 108 тис. тонн на добу, тоді як тиждень тому – 110 тис. тонн, головним чином, через зниження обсягів перевезень у бік морських портів”, – сказав Ткачов.
При цьому, за його словами, обсяги перевезення зерна в напрямку сухопутних залізничних переходів зросли в середньому на 1 тис. тонн на добу – до майже 34 тис. тонн/добу.
Загалом у лютому (дані на 22 лютого) року УЗ уже перевезла в експортному сполученні 2,37 млн т зерна.
Раніше заступник міністра відновлення Юрій Васьков у прямому ефірі Aljazeera English заявив, що з жовтня ефективність “зернового коридору” не перевищує 40% від наявних експортних потужностей.
Україна 15 лютого випустила заяву, в якій закликала міжнародне співтовариство, зокрема ООН і Туреччину як гарантів Чорноморської зернової ініціативи, зажадати від РФ негайного припинення штучних затримок у її роботі та розблокування торговельного судноплавства в українські порти Чорного моря.
Українська сторона зазначає, що представники РФ у складі інспекційних груп при Спільному координаційному центрі в Стамбулі вже кілька місяців поспіль системно затримують огляд суден, що прямують через протоку Босфор до/з українських портів. Щодня із запланованих 10 інспекцій зазвичай відбувається менше половини. Як наслідок, тільки за останні три місяці світ недоотримав 10 млн тонн українського продовольства, а черга з суден, що очікують на інспекцію, у Босфорі перевищила 140 одиниць.
Представники України наголосили, що водночас Росія користується можливістю безперешкодного торговельного судноплавства з російських чорноморських портів: обсяг перевезень через морські порти РФ в Азово-Чорноморському басейні 2022 року становив понад 250 млн тонн, що перевищило показники 2021 року.
Україна в січні поточного року знизила імпорт марганцевої руди і концентрату в натуральному вираженні до мінімуму – до 235 тонн з 44 тис. тонн в аналогічному періоді минулого року.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні імпорт марганцевої руди і концентрату за вказаний період склав $38 тис., тоді як у січні-2022 – $5,827 млн.
При цьому весь імпорт здійснювався зі Словаччини (100% поставок у грошовому виразі).
Минулого місяця Україна не поставляла марганцеву руду і концентрат на експорт, як і в січні-2022.
Як повідомлялося, Україна 2022 року скоротила імпорт марганцевої руди і концентрату в натуральному виразі на 68,1% порівняно з попереднім роком – до 135,798 тис. тонн, у грошовому виразі – на 66,4% – до $18,098 млн. Основний імпорт здійснювали з Гани (99,16% постачань у грошовому виразі), Словаччини (0,71%) і Бельгії (0,10%). У серпні-листопаді-2022 імпорт марганцевої руди майже не здійснювався.
За 2022 рік Україна не постачала марганцеву руду і концентрат на експорт.
В Україні видобувають і збагачують марганцеву руду Покровський (раніше – Орджонікідзевський) і Марганецький гірничо-збагачувальні комбінати (обидва – Дніпропетровська обл.).
Споживачами марганцевої руди є феросплавні підприємства.
Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) з 16 лютого 2023 року і на період дії воєнного стану дозволила профучасникам ринку відмовитися від розрахунку і подачі пруденційних нормативів, а також зупинила правозастосування за цим напрямком.
“Чинним залишається інструмент, запроваджений під час дії воєнного стану – норматив ліквідності активів”, – ідеться в повідомленні регулятора на його сайті в четвер.
Водночас НКЦПФР пом’якшила норматив ліквідності активів: тепер із 1 січня 2023 року він становить щонайменше 0,1, із 1 березня – щонайменше 0,3 і з 1 жовтня цього року – щонайменше 0,5. Під час його введення у вересні минулого року було заявлено, що з 1 січня 2023 року нормативне значення ліквідності активів має становити не менше ніж 0,3, з 1 липня – не менше ніж 0,5 і з 1 січня 2024 року – не менше ніж 1.
Тоді передбачалося, що для профучасників, які отримуватимуть ліцензію після 1 січня 2023 року, цей норматив уже буде на рівні щонайменше 1, однак тепер достатньо і 0,5.
“НКЦПФР зробила черговий крок для зменшення навантаження на професійних учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків. Комісія розраховує, що нововведення сприятиме дотриманню фінансової стабільності на ринках капіталу та організованих товарних ринках, об’єктивній та регулярній оцінці активів та фінансового стану професійних учасників і захисту прав інвесторів”, – наголошується в релізі.
Комісія вказала, що вимоги щодо подання звітних даних і провадження у справах про порушення вимог законодавства відновляться через 90 днів після завершення дії воєнного стану.
Усі перераховані вище зміни закріплені рішенням НКЦПФР №153 від 15 лютого цього року.
Норматив ліквідності активів розраховується за формулою, яка включає грошові кошти, облігації внутрішньої та зовнішньої державної позики, фінансові інструменти та зобов’язання професійного учасника щодо мінімального розміру початкового капіталу, встановленого законодавством для відповідного виду професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках.
Розрахунок та подання нормативу ліквідності здійснюється з 1 січня 2023 року та здійснюється інвестфірмами, компаніями з управління активами та депозитарними установами – станом на кінець кожного робочого дня, іншими профучасниками – станом на кінець останнього дня кожного місяця.
Українські IT-компанії залучили близько $1 млрд венчурних інвестицій 2022 року, головним чином, це були інвестиції іноземних компаній, тоді як активність більшості українських компаній з інших секторів, які інвестували в розвиток IT до війни, впала до нуля, повідомив заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT Олександр Борняков.
“Чітко цифру не назву. Можу припускати, що до $1 млрд минулого року доходила (цифра венчурних інвестицій в IT) навіть в умовах повномасштабної війни”, – сказав він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
За його словами, з початку війни інтерес венчурних інвесторів до сектору різко знизився, проте влітку активність відновилася. Зокрема, було засновано Blue&Yellow Heritage Fund (перший венчурний фонд американської компанії Venture Capital для роботи з українськими IT-проектами – ІФУ) на $50 млн. Також відомо про кілька зарубіжних фондів, готових інвестувати понад $10 млн кожен, додав заступник міністра.
“Я не бачу сьогодні в Україні людей, які б виділяли на це кошти. Уявіть, до війни ті ж самі “ДТЕК”, “Метінвест” мали групи, які займалися інноваціями, інвестиціями. Однак, я не думаю, що на тлі того, скільки об’єктів постраждало через повномасштабне російське вторгнення, ці групи мають фінансування. Аналогічні проєкти мали компанії “Київстар”, Vodafone, група Пінчука. Зараз більшість проєктів згортається”, – зазначив Борняков.
Він додав, що близько $15 млн вдалося залучити як гранти і донати. Приблизно $0,5 млн грантової підтримки надали партнери з USAID CEP, WNISEF, GIST, EIT Raw materials, YEP. Близько $40 млн від початку повномасштабної війни оцінює свій внесок Google, гранти сервісами надавали також Microsoft і Amazon.
У ТОП-3 напрямки, що викликають інтерес у інвесторів, за словами Борнякова, входять web3, mil-tech, штучний інтелект.
Заступник міністра не став робити прогнозів щодо можливих інвестицій, які можуть бути виділені для IT-сфери в Україні 2023 року, зазначивши, що “багато чого залежатиме від ситуації з військовими діями”.
“Однак, з ініціативою, яку ми запускаємо (mil-tech стартапи), якщо все робити правильно, можна залучити навіть більше коштів (ніж у 2022 році)”, – сказав він.
МЗС України подякувало державам-членам ООН за масштабну підтримку української резолюції “Принципи Статуту ООН, що лежать в основі всеосяжного, справедливого і сталого миру в Україні”, яка була ухвалена напередодні ввечері.
“Генеральна Асамблея висловила рішучу підтримку важливості відновлення всеосяжного, справедливого і стійкого миру в Україні на принципах, закладених у Статуті ООН. Ми вітаємо, що бачення шляху досягнення миру в Україні, запропоноване президентом України Володимиром Зеленським в українській Формулі миру, знайшло чітке відображення в ухваленій сьогодні резолюції”, – йдеться в коментарі, оприлюдненому в четвер увечері.
У МЗС зазначили, що Генасамблея підтвердила свою прихильність суверенітету, незалежності, єдності та територіальній цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів, що поширюються на її територіальні води, і визначила подальші кроки, спрямовані на припинення агресії Росії, відновлення миру й територіальну цілісність України та глобальну.
“Резолюція поновлює заклик Росії невідкладно вивести всі війська з території України в межах її міжнародно визнаних кордонів і припинити бойові дії”, – наголосили у відомстві.
Також ідеться, що важливим підсумком стало те, що ООН визнала необхідність гарантування відповідальності за злочини відповідно до норм міжнародного права, скоєні на території України.
“Ми дякуємо державам-членам ООН за масштабну підтримку української резолюції, яка стане важливим кроком на шляху до подальшого втілення Формули миру президента Володимира Зеленського задля відновлення миру та територіальної цілісності й суверенітету України”, – заявили в МЗС.
Як повідомлялося, у четвер, 23 лютого, в рамках оновленої 11-ї надзвичайної спеціальної сесії Генеральної Асамблеї ООН щодо агресії РФ проти України 141 держава проголосувала “ЗА” ініційовану Україною резолюцію “Принципи Статуту ООН, що лежать в основі всеосяжного, справедливого та стійкого миру в Україні”.
