Об’єднання українських медіа, журналістів та громадських організацій “Медіарух” закликає світові медіаасоціації засудити пропагандистів РФ, як це зробили польські журналісти, повідомляється на сайті громадської організації “Інтерньюз-Україна”.
“24 серпня 2022 року Асоціація польських журналістів опублікувала рішучу заяву щодо російських пропагандистів, які мають понести відповідальність як воєнні злочинці… “Медіарух” закликає світові журналістські організації та національні медіаасоціації підтримати позицію Асоціації польських журналістів та єдиним фронтом домагатися справедливого покарання для всіх, чиїми зусиллями пропагандистська машина Кремля працює на повну потужність та щодня призводить до сотень невинних жертв і руйнувань”, – ідеться в розміщеній у п’ятницю заяві.
У “Медіарусі” наголошують, що за заклики до вбивств українців, виправдання воєнних злочинів російської армії, дезінформацію населення РФ та світової спільноти “кремлівські пропагандисти мають відповідати такою ж мірою, як і військові РФ”.
У заяві польських журналістів, зокрема, йдеться про те, що “російських пропагандистів, які видають себе за журналістів, як-от маргаріту сімоньян, владіміра соловйова, дмітрія кісельова, ольгу скабєєву та багатьох інших, слід судити як воєнних злочинців після падіння режиму путіна”.
Україна експортувала 1,7 млн тонн агропродукції з портів “Одеса”, “Чорноморськ” та “Південний” за перший місяць роботи зернової ініціативи, повідомляє пресслужба Міністерства інфраструктури України у п’ятницю.
Згідно з релізом, протягом серпня із розблокованих портів вийшли 68 суден, порти призначення яких розташовані у 18 країнах світу.
При цьому з порту “Одеса” вийшло 19 суден, 13 із “Південного”, а порт “Чорноморськ” відправив 36 суден.
Згідно з повідомленням міністерства, у рамках зернової ініціативи у серпні з портів Одеси вивезено втричі більше агропродукції, ніж за цей місяць автотранспортом.
“Лише в серпні через порти Великої Одеси експортовано понад 1,7 млн тонн продовольства. За аналогічний період через Дунайські порти експортовано майже 1,6 млн тонн, залізницею – близько мільйона тонн, а автотранспортом – понад 600 тис. тонн”, – прокоментував Міністр інфраструктури України Олександр Кубраков.
За його словами, у вересні заплановано вийти на показник перевалки через розблоковані морські порти на рівні не менше 3 млн тонн продукції. При цьому всіма видами транспорту заплановано експортувати щонайменше 8 млн тонн.
За даними міністерства, за серпень “Одеський” порт експортував 419 тис. тонн агропродукції, “Чорноморськ” – 848 тис. тонн, а “Південний” – 459 тис. тонн. При цьому українська агропродукція вирушала переважно до Азії (726 тис. тонн), Європи (640 тис. тонн) та Африки (365 тис. тонн). Також 60,8 тис. тонн було відправлено до Ефіопії та Ємену в рамках продовольчої програми ООН.
За даними міністерства, 66,9% експортованої агропродукції припало на кукурудзу, 21,6% – на пшеницю, 4,8% – на ячмінь та 6,7% на інші агрокультури: соняшник, ріпак, висівки та жом.
У свою чергу, Кубраков наголосив, що у серпні з розблокованих та Дунайських портів, залізницею та автотранспортом було експортовано близько 5 млн тонн агропродукції. За його словами, це рекордний показник з початку повномасштабного вторгнення Росії.
Як повідомлялося, 22 липня у Стамбулі на пропозицію ООН Україна, Туреччина та генеральний секретар ООН Антоніу Гуттереш підписали ініціативу про безпечне транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів “Одеса”, “Чорноморськ” та “Південний”.
Державне агентство автомобільних доріг України (“Укравтодор”) проводить підготовку до зими з диверсифікацією постачання технічної солі.
“До зими ми почали готуватися заздалегідь. На сьогоднішній день в наявності залишки протиожеледних матеріалів з торішнього періоду – це 25 тис. тонн технічної солі та 159 тис. тонн фрикційних матеріалів. На початок погіршення погодних умов заготовимо 283 тис. тонн фрикційних матеріалів та 89 тис. тонн технічної солі (50% від нормативної потреби на весь осінньо-зимовий період). Готуємося, техніка є, до речі, цього сезону плануємо залучити 4885 од. техніки та механізмів”, – сказав перший заступник голови “Укравтодору” Андрій Івко в інтерв’ю агенції “Інтерфакс-Україна”.
Він зазначив, що у зв’язку із зупинкою ДП “Артемсіль” роботи через бойові дії в регіоні та припинення ним постачання технічної солі в “Укравтодорі” змогли знайти альтернативних постачальників цього ресурсу.
“Ми промоніторили інші родовища та виробництва у нашій країні та знайшли альтернативу на заході: Стебницьке родовище калійних солей у Львівській області та Буштинське родовище у Закарпатській області, а також родовища бішофіту на Полтавщині. Ми вже провели технічні випробування матеріалів – наявна сировина не поступається за якістю тій, яку ми закуповували раніше, а іноді навіть краща за плавильністю матеріалу”, – зазначив Івко.
За його словами, окрім технічних характеристик “Укравтодор” враховував і економічну складову таких постачань.
“Також працюємо з нашими європейськими партнерами, спілкуємося щодо забезпечення можливості закупівлі технічної солі з Європи. Тому на 1 листопада 2022 р. будемо готові до зими на всі 100%”, – заявив він.
За словами першого заступника голови “Укравтодору”, щодо заготівлі пального питань також немає.
Крім того, Івко нагадав, що на базі “Укравтодору” працює Оперативний штаб із ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, до якого входять представники Державної служби з надзвичайних ситуацій, Національної поліції, Державної служби безпеки на транспорті, АТ “ДАК “Автомобільні дороги України”, Київської військової адміністрації та міської державних адміністрацій, Всеукраїнської асоціації автомобільних перевізників та Асоціації міжнародних перевізників України.
ПрАТ “Українська аграрно-страхова компанія” (УАСК, Київ) у січні-червні 2022 року зібрала 7,088 млн грн валових премій, що на 71,68% менше обсягу за цей період роком раніше, повідомило рейтингове агентство “Стандарт- Рейтинг”, підтвердивши компанії рейтинг фінансової стійкості на рівні “uaAА” за національною шкалою.
Згідно з повідомленням на сайті РА, зокрема надходження від фізичних осіб компанії знизилися на 46,42%, до 0,232 млн грн. Премії від перестраховиків у даному періоді були відсутні. Таким чином, враховуючи частку фізичних осіб у брутто-преміях на рівні 3,27%, юридичні особи переважали у портфелі клієнта страховика.
Страхові платежі, відправлені перестраховикам, за перше півріччя 2022 року, порівняно з тим же періодом 2021 року, знизилися на 81,70%, до 3,417 млн грн. Коефіцієнт участі перестраховиків у страхових преміях знизився на 26,38 п.п., до 48,21%.
Чисті премії знизилися на 42,28%, до 3,671 млн. грн., а зароблені – на 28,09%, до 4,451 млн. грн.
Компанія за перші шість місяців 2022 року виплатила своїм клієнтам 1,472 млн грн, що на 42,05% менше обсягу виплат за аналогічний період 2021 року, але рівень виплат страховика у аналізованому періоді зріс до 20,77%.
Прибуток компанії від операційної діяльності склав 2,123 млн грн, а чистий прибуток склав 2,993 млн грн, тоді як за перше півріччя 2021 року було отримано чисту та операційну шкоду.
Активи компанії станом на 30 червня 2022 року збільшилися на 10,48%, до 66,178 млн грн, власний капітал – на 6,53%, до 48,837 млн грн, зобов’язання показали приріст на 23,34%, до 17,341 млн грн, грошові кошти та їх еквіваленти зросли на 107,63%, до 7,051 млн. грн.
Станом на звітну дату, ПрАТ “Українська аграрно-страхова компанія” сформувало портфель поточних фінансових інвестицій у сумі 53,209 млн грн, які складалися з депозитних вкладів у банках з кредитним рейтингом на рівні не нижче uaAA у розмірі 5,831 млн грн, та з інвестицій у ОВДП у розмірі 4 млн. грн. Наявність таких інвестицій позитивно впливала на забезпеченість страховика ліквідними активами, які разом у 3,48 разу перевищували його зобов’язання, зазначає РА.
Як повідомлялося, СК “Українська аграрно-страхова компанія” (раніше – СК “Саламандра-Дніпро”) працює на ринку країни з 1995 року. За даними Єдиного держреєстру юридичних осіб та фізосіб-підприємців, 98,26% статутного капіталу агрофірми “Добробут” належить ТОВ “Фірма “Астарта-Київ”.
Експорт товарів з України в серпні зріс на 13,9% до липня – до $3,363 млрд, тоді як імпорт скоротився на 2,3% – до $4,416 млрд, повідомило Мінекономіки у п’ятницю.
Згідно з його даними, в результаті негативне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами минулого місяця зменшилося до $1,053 млрд з $1,569 млрд у липні та $1,549 млрд у червні.
“Зростання експорту пов’язане з частковим розблокуванням портів Великої Одеси. Це дозволило значно наростити обсяги вивезення українських товарів. У результаті перевезення морським транспортом збільшилися на 85% і становили майже 2,9 млн тонн”, – зазначило Мінекономіки.
Воно вказало, що у натуральному вираженні у серпні 2022 року обсяги українського експорту зросли на 25% – до 7,296 млн тонн, тоді як імпорт зменшився на 1% – до 1,961 млн тонн.
За даними Мінекономіки, залізницею Україна вивезла за кордон понад 3 млн. тонн товарів, автомобільним транспортом – 1,36 млн. тонн.
У той же час найбільший виторг експортери отримують від товарів, що експортуються автошляхами – $1,48 млрд, морські вантажі коштували $995 млн, а залізничні – $788 млн.
“Україна робить ставку на експортну модель зростання економіки. До повномасштабної війни наш експорт становив 35% ВВП. Мета Уряду та Міністерства економіки – підняти його до 50%. 75% експорту мають становити готові товари та послуги”, – наводяться у повідомленні слова першого віце -прем’єра – міністра економіки Юлії Свириденко
Лідерами за вартістю експорту в серпні стали, зокрема, олія – $443 млн і кукурудза – $347 млн, обсяги експорту яких зросли відповідно на 30% – до 366 тис. тонн і на 31% – до 1,5 млн тонн, тоді як експорт насіння соняшнику становив $71 млн.
Крім того, у переліку лідерів ріпак – $305 млн, у тому числі експортовано 665 тис. тонн цієї культури нового врожаю, та пшениця – $213 млн, експорт якої у серпні зріс у 2,3 рази ніж у липні, до 880 тис. тонн.
На 30% минулого місяця підскочив експорт сої – до 148 тис. тонн, а у грошовому вираженні – до $62 млн, тоді як виторг від експорту електроенергії подвоївся – до $73 млн, що стало результатом успішної інтеграції української енергетики до ENTSO-E – енергетичної. систему Європейського Союзу.
“Важливо, що стабільну висхідну динаміку демонструє кондитерська переробна продукція: хлібобулочна +19,4%, цукрова +9,1%, шоколад +25%”, – додало Мінекономіки, не уточнивши конкретних показників.
Водночас обсяги експорту руди впали до 1,4 млн. тонн, а у грошовому вираженні – до $172 млн., кабельної продукції – на 9,8%, до $89 млн., м’яса птиці – до $67 млн.
Адміністрація президента США Джозефа Байдена просить Конгрес США виділити Україні додаткову допомогу у сфері безпеки та економіки у розмірі $11,7 млрд, а також $2 млрд на допомогу сфері внутрішніх постачань енергоносіїв, щоб компенсувати вплив війни на світовий енергетичний ринок. п’ятницю американське видання The Hill.
“Ми згуртували світ, щоб підтримати народ України та захистити свою демократію, і ми просто не можемо допустити, щоб ця підтримка України закінчилася”, – сказав журналістам представник адміністрації, ім’я якого видання не називає.
Зокрема, Білий дім просить Конгрес затвердити $4,5 млрд на військову техніку та поповнення запасів Пентагону, $2,7 млрд на оборону та допомогу розвідці для України та $4,5 млрд на бюджетну підтримку уряду України.
Запит у розмірі $2 млрд на підтримку внутрішніх джерел енергії розподіляється так: $1,5 млрд на паливо для ядерних реакторів та $500 млн на модернізацію Стратегічного нафтового резерву.
У Білому домі заявляють, що кошти необхідні для підтримки темпів надання допомоги Україні протягом перших трьох місяців 2023 року фінансового року, який починається на початку жовтня. Представник адміністрації сказав, що приблизно 3/4 коштів, раніше схвалених Конгресом для України, вже витрачено чи виділено.
Видання нагадує, що Конгрес на двопартійній основі вже схвалив виділення понад $53 млрд у вигляді допомоги у сфері безпеки, економіки та гуманітарної допомоги для протидії російському вторгненню в Україну цього року. У Білому домі очікують, що цих коштів вистачить до кінця фінансового року.
“Обидві партії підтримують відправку допомоги Україні, оскільки вона бореться з більш ніж шестимісячними атаками з боку Росії, хоча не виключено, що принаймні деякі республіканці сумніватимуться в останньому запиті на фінансування”, – пише видання.
На додаток до збільшення фінансування для України Білий дім також просить Конгрес санкціонувати додаткові мільярди для фінансування заходів федерального уряду щодо боротьби з пандемією Covid-19, реагування на віспу мавп та надання допомоги постраждалим від стихійних лих. Запит на екстрене фінансування становить $47,1 млрд.
