Україна в січні-березні цьогоріч наростила експорт феросплавів у натуральному вираженні в 40,3 раза порівняно з аналогічним періодом торік – до 27,678 тис. тонн з 687 тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, у грошовому вираженні експорт феросплавів збільшився в 12,2 раза – до $29,540 млн.
При цьому основний експорт здійснювався до Алжиру (35,15% поставок у грошовому вираженні), Польщі (33,63%) та Італії (12,66%).
Крім того, за 3 міс-2025 Україна імпортувала 10,990 тис. тонн цієї продукції – зниження на 58,2% до першого кварталу 2024 року. У грошовому вимірі імпорт впав на 53,2% – до $19,383 млн. Ввезення здійснювалося переважно з Норвегії (23,64%), Грузії (17,05%) і Казахстану (15,10%).
Як повідомлялося, Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК) і Марганецький ГЗК (МГЗК, обидва – Дніпропетровська обл.), що входять до групи “Приват”, наприкінці жовтня – на початку листопада 2023 року припинили видобуток і переробку сирої марганцевої руди, а НЗФ і ЗЗФ зупинили виплавку феросплавів. Влітку 2024 року феросплавні заводи відновили виробництво на мінімальному рівні.
Україна 2024 року скоротила експорт феросплавів у натуральному вираженні в 4,45 раза порівняно з 2023 роком – до 77,316 тис. тонн із 344,173 тис. тонн, у грошовому вираженні експорт знизився в 3,4 раза – до $88,631 млн із $297,595 млн. При цьому основний експорт здійснювався до Польщі (27,40% поставок у грошовому вираженні), Туреччини (21,53%) та Італії (19,82%).
Крім того, торік Україна імпортувала 82,259 тис. тонн цієї продукції порівняно з 14,203 тис. тонн за 2023 рік (зростання в 5,8 раза). У грошовому вираженні імпорт зріс у 3,3 раза – до $140,752 млн із $42,927 млн. Ввезення здійснювалося переважно з Польщі (32,71%), Норвегії (19,55%) і Казахстану (13,90%).
Бізнес ЗЗФ, НЗФ, Стахановського ЗФ (перебуває на НКТ), Покровського і Марганецького ГЗК до націоналізації фінустанови організовував ПриватБанк. Нікопольський завод феросплавів контролює група EastOne, створена восени 2007 року внаслідок реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват”.
Україна за підсумками 2024 року збільшила експорт сільськогосподарської продукції до Європейського Союзу на 11%, йдеться у звіті ЄС щодо торгівлі такою продукцією минулого року.
“ЄС продовжував імпортувати сільськогосподарську продовольчу продукцію від різних торгових партнерів, серед яких головними джерелами були Бразилія, Велика Британія й Україна. Імпорт збільшився з Кот-д’Івуару, України й Нігерії, а знизився з Росії та Австралії”, – йдеться у звіті, повний текст якого оприлюднено на сайті Європейської Комісії.
Згідно з оприлюдненою статистикою, Україна була третім джерелом імпорту агропродовольчої продукції в ЄС у 2024 році (8% від загальної вартості імпорту). Аграрний імпорт з України до ЄС зріс на 11% порівняно з 2023 роком (+EUR1,3 млрд) й сягнув EUR13 млрд. Переважно це було пов’язано зі збільшенням частки в імпорті двох ключових товарів: рослинних олій (EUR3 млрд у 2024 році, + EUR946 млн порівняно з 2023-м), а також олійних і білкових зернових культур (EUR3,1 млрд, + EUR709 млн).
Водночас імпорт українських зернових до ЄС скоротився на 12% у вартісному обсязі (до EUR 4,5 млрд) через зниження цін, однак його обсяг зріс на 6% проти попереднього року.
При цьому загальний обсяг європейського аграрного імпорту в 2024 році сягнув рекордного показника – EUR171,8 млрд (+ 8% проти 2023 року, або + EUR12,4 млрд).
За обсягом споживання європейського аграрного експорту Україна посідає 13-ту позицію з показником у EUR3,634 млрд, що становить близько 2% від загального сільськогосподарського експорту ЄС (EUR235,4 млрд). При цьому й за показником споживання європейських імпортованих сільськогосподарських продуктів Україна продемонструвала зростання на 5% проти 2023 року, коли країна імпортувала з ЄС аграрну продукцію на EUR3,461 млрд.
Україна в січні-березні поточного року наростила імпорт коксу і напівкоксу в натуральному вираженні на 90,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 212,366 тис. тонн з 111,600 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, імпорт коксу в грошовому вираженні за цей період збільшився на 59,2% – до $68,025 млн. Його завезли переважно з Польщі (84% поставок у грошовому вираженні), Індонезії (14,06%) та Чехії (1,92%).
У зазначений період Україна кокс не експортувала.
Як повідомлялося, “Метінвест” у січні поточного року призупинив роботу Покровської вугільної групи у зв’язку зі зміною ситуації на лінії фронту, дефіцитом електроенергії та погіршенням безпекової ситуації.
Україна торік наростила імпорт коксу і напівкоксу в натуральному вираженні в 2,01 раза порівняно з 2023 роком – до 661,487 тис. тонн, завезла його переважно з Польщі (84,76% поставок у грошовому вираженні), Колумбії (7,74%) та Угорщини (2,69%). В грошовому вимірі імпорт зріс на 81,9% – до $235,475 млн.
За 2024 рік країна експортувала 1,601 тис. тонн 84,76% коксу на $368 тис. до Молдови (99,18%) і Латвії (0,82%), водночас у січні, березні, жовтні та листопаді-2024 експорт був відсутній, тоді як за 2023 рік експорт становив 3,383 тис. тонн на $787 тис.
Перший віцепрем’єр – міністр економіки України Юлія Свириденко та делегат Федеральної ради Швейцарії з питань України посол Жак Гербер підписали угоду про зміни до меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством економіки України та Державним секретаріатом Швейцарії з економічних питань (SECO), яка передбачає збільшення фінансування проєктів відновлення в Україні вдвічі – до CHF100 млн.
Як повідомила пресслужба Мінекономіки у вівторок, документ формалізує рішення Швейцарської Конфедерації збільшити підтримку конкурсу проєктів із відновлення України. Участь у конкурсі беруть швейцарські компанії, які вже працюють в Україні та можуть допомогти в її відновленні.
За словами обох сторін, зацікавленість бізнесу виявилася настільки високою, що фінансування вирішили збільшити одразу вдвічі.
«Високий інтерес з боку швейцарського бізнесу – це чіткий сигнал: наші міжурядові домовленості працюють. Додаткові CHF50 млн буде спрямовано на проєкти у сферах захисту цивільного населення, відновлення інфраструктури та розвитку комунальної сфери, а також на модернізацію державних послуг. Ми особливо зацікавлені в розвитку співробітництва в галузях енергетики, транспорту, житлового будівництва, водопостачання, охорони здоров’я, промислового машинобудування та освіти», – цитує пресслужба Свириденка.
Зазначається, що підписана угода відкриває нові можливості для реалізації спільних проєктів у межах міжурядової ініціативи, яку запустили на початку 2025 року. Виділені кошти – частина ширшої програми допомоги Україні від Швейцарії обсягом CHF1,5 млрд на 2025-2028 рр. Загалом Швейцарія планує інвестувати CHF5 млрд у 12-річну програму підтримки.
Як наголосив Жак Гербер, рішення про збільшення фінансування – результат тісної та довірливої співпраці між Україною та Швейцарією.
«Минулого тижня я відвідав Чернігів, а минулого року побачив масштаб руйнувань у Харкові. Потреби України у відновленні та реконструкції величезні. Водночас швейцарські компанії продовжують працювати в Україні, незважаючи на всі виклики. Вони створюють робочі місця та сплачують податки до державного бюджету України. Вони також прагнуть зробити свій внесок у відновлення країни», – пояснив Гербер.
У Мінекономіки нагадали, що меморандум про взаєморозуміння між відомством та SECO щодо впровадження конкурсу проєктів з економічного відновлення та реконструкції України у співпраці зі швейцарськими компаніями було підписано 23 січня 2025 року під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі.
У Мінекономіки додали, що Швейцарія є одним із ключових партнерів України в процесі будівництва. У квітні-2024 швейцарський уряд анонсував програму довгострокової підтримки України загальним обсягом 5 млрд франків на 12 років.
Аналітики Deutsche Bank поліпшили прогнози цін на золото на 2025 і 2026 рр. на тлі геополітичної та зовнішньоторговельної невизначеності, що сприяє підвищеному попиту за захисні активи. Експерти очікують, що золото в поточному році коштуватиме в середньому $3140 за тройську унцію, у 2026 році – $3700 за унцію. Попередній прогноз становив $2725 і $2900 за унцію відповідно. Наприкінці 2025 року, за оцінками експертів, золото коштуватиме $3350 за унцію.
Прогноз Deutsche Bank на 2026 рік є найоптимістичнішим серед провідних банків світу.
Котирування червневих ф’ючерсів на золото на біржі Comex зростають на 1,6% – до $3022 за унцію. Напередодні ціна дорогоцінного металу падала нижче психологічно важливої позначки в $3000 за унцію.
Одним із факторів підтримки золота є активний попит на дорогоцінні метали з боку центробанків світу. За оцінками Deutsche Bank, на центробанки зараз припадає близько 24% світового попиту на золото проти 10% у 2022 році.
Минулого тижня аналітики HSBC поліпшили прогноз цін на золото на 2025 рік до $3015 за унцію, однак у 2026 році вони очікують зниження котирувань до $2915 за унцію.
Загальний виділений капітал перестрахування торік зріс на 5,4% до нового максимуму в $769 млрд завдяки зростанню як традиційного, так і альтернативного капіталу, повідомляє сайт Reinsurance News, посилаючись на дані перестрахувального брокера Gallagher Re. Згідно з аналізом Gallagher Re, спеціальний перестрахувальний капітал зріс із $730 млрд на кінець 2023 року до $769 млрд на кінець 2024 року.
З цього нового максимуму капітал для компаній, на які припадає понад 80% капіталу галузі, збільшився на 5,3%, до $629 млрд. Gallagher Re пояснює це нерозподіленим прибутком і високим чистим прибутком у $117 млрд, дещо компенсованим поверненням капіталу в $58 млрд і амортизацією нереалізованих інвестицій у $23 млрд.
Водночас капітал альтернативного перестрахування, який не враховує страхування життя, нещасних випадків і здоров’я та іпотеку, зріс на 6,6% у річному обчисленні, до $114 млрд завдяки рекордному року для ринку облігацій на випадок катастрофи.
«Крім зростання на основі бухгалтерського обліку, достатність капіталу глобальних перестраховиків залишається високою на економічній основі, показник, який Gallagher Re розглядає як більш підходящий для ухвалення рішень управлінськими командами», – зазначили в компанії.
