26 вересня 2024 року в Київському міському центрі зайнятості відбулася зустріч, на якій ветерану Даниїлу Гончаренку вручили ваучер на навчання в Національному університеті фізичного виховання і спорту України. Завдяки цьому ваучеру він зможе навчатися за спеціальністю 017 «Фізична культура і спорт», освітньо-професійна програма «Фізкультурно-спортивна реабілітація», щоб стати фізичним та спортивним реабілітологом.
Даниїл Гончаренко, який віддано служив країні, обрав цю спеціальність щоб у майбутньому допомагати та реабілітувати своїх побратимів. “Під час проходження реабілітації в Навчально-реабілітаційному центрі НУФВСУ я зрозумів наскільки важливо допомагати своїм побратимам і донести важливість пожиттєвої підтримки власного здоровʼя. Моя мета — використати здобуті знання для підтримки тих, хто пройшов через важкі випробування війни. Хочу допомогти побратимам повернутися до повноцінного життя,” — поділився він під час вручення.
Ваучер на навчання — це документ встановленого зразка, який дає можливість сплатити за навчання за певною спеціальністю у закладах вищої або професійної освіти. На підставі ваучера здійснюється перепідготовка за робітничими професіями, підготовка за спеціальностями для здобуття ступеня магістра, а також підготовка на наступному рівні освіти, спеціалізація та підвищення кваліфікації за професіями і спеціальностями згідно з пріоритетними видами економічної діяльності. Особа самостійно обирає професію або спеціальність із затвердженого переліку, а також форму та місце навчання.
Представники Київського міського центру зайнятості підкреслили важливість підтримки ветеранів у їхній адаптації до цивільного життя. Ваучери на навчання дають можливість колишнім військовослужбовцям здобути затребувані професійні навички та успішно інтегруватися в суспільство.
Національний університет фізичного виховання і спорту України пропонує сучасні освітні програми, які відповідають міжнародним стандартам. Спеціальність 017 “Фізична культура і спорт”, освітньо-професійна програма «Фізкультурно-спортивна реабілітація» готує фахівців, здатних ефективно працювати у сфері реабілітації та фізичного здоров’я.
25-27 вересня в Києві відбувся ХVІ Рішельє-форум публічної служби “Публічна служба в умовах війни: Переосмислення ідентичності”. Захід об’єднав стейкхолдерів у сфері публічного управління, які обговорювали необхідність переосмислення національної управлінської ідентичності на шляху європейської інтеграції.
Відкриваючи Рішельє-форум, Голова Національного агентства України з питань державної служби Наталія Алюшина зазначила, що у перші роки незалежності українська система державного управління відчувала пострадянську інерцію – стриманість до внутрішніх змін і зовнішніх впливів. Це гальмувало становлення національної управлінської ідентичності й формувало у суспільстві некоректне сприйняття понять «державна служба» і «державний службовець». Звідти – суспільна звичка називати держслужбовців «чиновниками» і неготовність відзначати очевидні позитивні зміни у державі: системну стійкість чи адаптивність до змін. Водночас, за словами Голови НАДС, з роками архітектура української публічної служби наблизилася до вимог і потреб незалежної держави.
«Шок повномасштабної війни змусив людей поглянути на власну державу іншими очима. Для громадян став цілковитою несподіванкою неймовірний рівень стійкості і гнучкості публічної служби. Публічні службовці виявилися відповідальними та спроможними у критичних умовах забезпечити життєдіяльність громад і всієї країни. Відбулось пробудження віри людей у власну державу. А також – готовність переосмислити вагу державних інституцій у власному житті та в житті держави», – зазначила Голова НАДС під час відкриття Рішельє-форуму.
Наталія Алюшина підкреслила, що кількість людей, які високо оцінюють спроможність державної служби в Україні з 2021-го до 2023 рік зросла майже учетверо (з 7% до 30%).
Перший день Рішельє-форуму був присвячений міжнародному співробітництву, партнерству та обміну досвідом в реформуванні державного управління. В рамках кількох панелей учасники обговорили важливість інституційної спроможності в контексті євроінтеграційних процесів України, роль публічних службовців, міжнародної технічної допомоги та експертної підтримки на шляху інтеграції України в ЄС, професійні компетентності публічних службовців, що беруть участь у переговорному процесі, імплементацію найкращого міжнародного досвіду та ін.
Другий день Рішельє-форуму був присвячений темі доброчесності на публічній службі – Форум доброчесності для державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування
Голова НАДС Наталія Алюшина підкреслила, що доброчесність – це не просто вимога часу, але й вимога суспільства, яка диктується прагненням до справедливого, прозорого та відповідального врядування.
«Питання доброчесності особливо актуальне в умовах війни та відбудови країни, коли довіра до органів публічної влади стає основою для відновлення та подальшого розвитку. Наше завдання сьогодні – мотивувати кожного керівника державного органу влади і місцевого самоврядування, кожного публічного службовця переосмислити свою роль в процесі забезпечення доброчесності на всіх рівнях публічної служби. Маємо обговорити рівень відповідальності кожного та спільно окреслити конкретні кроки для впровадження принципів доброчесності у повсякденну роботу органів публічної влади», – підкреслила Наталія Алюшина.
В рамках тематичних панелей на Форумі доброчесності дискутували про доброчесність як відповідь на виклики сучасності, важливість побудови довіри між владою, громадянським суспільством та медіа, просування доброчесності через відповідальне лідерство, тощо.
Третій день Рішельє-форуму було присвячено гендерно відповідальній та інклюзивній публічній службі – Міжнародний семінар «Гендерно відповідальна та інклюзивна публічна служба». Відкриваючи захід, Голова НАДС Наталія Алюшина зазначила, що Уряд України спрямований на досягнення гендерної рівності на публічній службі. На забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків та подолання усіх форм дискримінації за ознакою статі.
За словами Голови НАДС, війна стала чинником подолання гендерної нерівності, зокрема на публічній службі та в ЗСУ.
“Жінки отримують мотивацію відмовлятися від законного “привілею” — бути вільною від мобілізації. Частка військовослужбовиць в українській армії – одна з найвищих у світі — близько 15%. Близько 48 000 жінок служить в лавах ЗСУ. Загалом за останні три роки у ЗСУ збільшилась кількість жінок на 23%“, – підкреслила Наталія Алюшина.
В рамках трьох дискусійних панелей учасники Міжнародного семінару обговорили питання гендерної рівності в державних політиках та програмах, адаптацію ветеранів та ветеранок до цивільного життя на запит суспільства та пропозицію держави, безбар’єрність на публічній службі.
Крім того, протягом всіх трьох днів Рішельє-форуму 2024 учасники мали можливість поспілкуватись із Спеціальними гостями заходу. Зокрема, видатним українським вченим-психіатром, професором, академіком Олегом Чабаном, який прочитав лекцію-тренінг «Чи можна собі дозволити щастя під час війни? Або девʼять аксіом щастя». Також у якості Special Guest виступили: директор з питань доброчесності та етики в Кабінеті Міністрів, що входить до складу Уряду Великої Британії Саймон Медден (Simon Madden), який поділився ключовими стратегіями формування доброчесності Сполученого Королівства, та керівник академічних програм EF Language Learning Solutions Ltd, доктор Девід Біш, спільно з яким в Україні реалізовується проєкт «Eng4PublicService» з безкоштовного вивчення публічними службовцями англійської на мультимедійній онлайн платформі EF (Education First).
Додатково: Рішельє-форум публічної служби – це платформа для міжнародного експертного діалогу, обміну досвідом, практиками та тенденціями з актуальних питань підвищення ефективності державного управління і публічної служби. Захід проводиться щорічно Національним агентством України з питань державної служби, Центром адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу, Вищою школою публічного управління за підтримки проектів та програм МТД та міжнародних організацій.
https://nads.gov.ua/news/v-kyievi-vidbuvsia-khvi-rishelie-forum-publichnoi-sluzhby-2024-pidsumky
Українські порти в січні-вересні 2024 року збільшили перевалку вантажів у 1,8 раза – до 74 млн т, повідомило державне підприємство «Адміністрація морських портів України» (АМПУ).
«За оперативними даними ДП «АМПУ», із січня по вересень 2024 року українські морські порти перевалили 74 млн т вантажів. Це істотно більше порівняно з аналогічним періодом минулого року, коли обсяги становили 41,1 млн т», – йдеться в повідомленні АМПУ у Facebook у четвер.
Вказується, що значну частину вантажообігу – 46,3 млн тонн – становить аграрна продукція. Це підкреслює її важливість для національної економіки та експорту, зазначили в АМПУ. У вересні обсяг оброблених у портах вантажів зріс до 7 млн т, що вдвічі більше, ніж у вересні 2023 року, коли було оброблено 3,4 млн т, ідеться в повідомленні АМПУ. Із цього обсягу – 4,1 млн т припадає на агропродукцію, яку поставляли на міжнародні ринки.
Раніше повідомлялося, що вантажообіг портів України в серпні поточного року також становив 7 млн т. Лідери вантажообігу – зернові та рудні вантажі – 4 млн т і 1,2 млн т відповідно. При цьому вантажообіг через український морський коридор у серпні склав 5,9 млн тонн, з яких 3,6 млн тонн – продукція українських аграріїв.
Загалом за січень-серпень 2024 року порти України обробили майже 67 млн тонн вантажів порівняно з 37,7 млн тонн за аналогічний період роком раніше.
Новий французький уряд хоче скоротити бюджетний розрив на 60 млрд євро у 2025 році і готує тимчасове підвищення податків.
Новий уряд Франції оголосив про рішення підвищити податки з 2025 року. Про це в ефірі RTL radio сказав міністр фінансів країни Антуан Арман.
Проєкт бюджету на 2025 рік із конкретними пропозиціями має бути оприлюднено 10 жовтня.
Мета французької влади – скоротити бюджетний дефіцит на 60 млрд євро. Частково це планують зробити шляхом скорочення витрат (на 40 млрд євро), частково – збільшенням надходжень до бюджету.
«Щойно нам вдасться суттєво скоротити видатки, знадобиться виняткова і тимчасова допомога від тих, хто має дуже високі доходи», – сказав Арман. Він запевнив, що люди з низькими та середніми доходами будуть звільнені від додаткового фіскального навантаження: «Розміри податку на доходи для тих, хто щодня ходить на роботу, не зміняться».
Його колега по уряду Лоран Сен-Мартен, міністр бюджету і фінансових рахунків, в ефірі France 2 у четвер сказав, що підвищення податків відчують тільки 0,3% населення – найбагатші домогосподарства Франції, де немає дітей і які отримують річний дохід 500 000 євро.
Підвищення податків торкнеться і найбільших компаній.
Прем’єр-міністр Франції Мішель Барньє раніше цього тижня попередив, що нинішня фінансова ситуація в країні – це дамоклів меч, що висить над кожним громадянином Франції. «Потрібно діяти зараз, щоб забезпечити стабільне фінансове майбутнє нашої країни. Наші борги перевищують 3,2 трлн євро, і це ситуація, яку ми не можемо ігнорувати», – сказав він.
У вересні 2024 року вперше з часів світової фінансової кризи прибутковість державних облігацій Франції перевищила прибутковість іспанських паперів. Причина – занадто великий дефіцит бюджету у Франції.
Минулого року він становив 5,5% проти планових 4,9%, а цьогоріч може сягнути 6%, що значно перевищує ліміт Європейського Союзу в 3%. Повернутися до цільового показника Франції вдасться, у кращому разі, не раніше кінця нинішнього десятиліття.
Тенденції світової та української економіки можна відстежувати за допомогою інформаційно-аналітичного каналу Experts Club – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Банк «Глобус» за більш ніж два місяці з початку дії пільгових програм енергокредитування видав 55 кредитів на загальну суму 42 млн грн, повідомив директор департаменту роздрібного бізнесу банку «Глобус» Дмитро Замотаєв.
Він уточнив, що 26 позик видано приватним домогосподарствам на суму 10 млн грн, 13 позик на суму 14 млн грн надано малому і середньому бізнесу і 16 позик на 18 млн грн профінансовано ОСББ, які беруть участь у програмах «Енергодім» і «ГрінДІМ» від Фонду енергоефективності, зокрема ОСББ і ЖБК у рамках державної програми «Доступні кредити 5-7-9». Енергокредити видано банком у 16 містах України, наразі в роботі за напрямом енергокредитів сумарно перебуває ще 27 заявок.
За його словами, цей результат можна вважати цілком прийнятним, а зростаючий попит на енергокредити з часом може трансформуватися в лібералізацію кредитних умов.
«Поки що ми спостерігаємо стрімке зростання попиту власників домогосподарств на такі кредити – у жовтні банк планує потроїти кредитний портфель за програмами енергокредитів», – підкреслив Замотаєв.
Експерт звернув увагу, що головні причини відмов у наданні кредитів полягають у недотриманні позичальниками умов участі в програмах. Наприклад, для фізосіб – це високий сукупний щомісячний дохід сім’ї за шість місяців, що перевищує передбачену в програмі суму в 189 тис. грн, або загальна площа будинку понад 250 кв. м. Для ОСББ та ЖБК відмова в кредитуванні трапляється вкрай рідко, адже подати заявку можуть лише ті організації, які не мають боргів/або мають незначну заборгованість перед ресурсопостачальними компаніями.
Банк «Глобус» зареєстровано 2007 року. За даними НБУ, станом на 11 квітня 2023 року акціонерами банку були Олена Сильнягіна (100%), Дмитро Полковський (16,198866%), Євген Варягін (9,899307%), Сергій Мамедов (9,899307%), Андрій Пінчук (9,899307%) і Тарас Лесовий (3,599748%), які володіють статутним капіталом опосередковано.
Згідно з даними Нацбанку України на 1 травня 2024 року, за розміром загальних активів «Глобус» посідав 26-те місце (9,4 млрд грн) серед 60 банків, що діяли в країні. Станом на квітень 2024 року. Регіональна мережа налічує 31 відділення
Україна продовжує утримувати третє місце серед основних експортерів агропродовольчої продукції в ЄС після Бразилії та Великої Британії, повідомила пресслужба Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) із посиланням на аналітичний звіт Європейської комісії.
Згідно з повідомленням, частка України в імпорті агропродукції до ЄС за шість місяців 2024 року зросла лише на 2% (EUR124 млн) порівняно з аналогічним періодом 2023 року.
Загалом імпорт агропродовольчої продукції в ЄС сягнув EUR13 млрд. Найбільше у вартісному вираженні збільшився імпорт із Кот-д’Івуару – на EUR951 млн (+46%), за ним слідує Нігерія з EUR473 млн (+132%), що пояснюється зростанням цін на какао.
Водночас, імпорт з Тунісу збільшився більш ніж удвічі (+107%), головним чином завдяки зростанню обсягів і цін на імпортовану оливкову олію. Імпорт з Австралії значно скоротився на EUR843 млн (-46%) через зменшення обсягів ріпаку, а з Бразилії – на EUR634 млн (-7%).
Як повідомляється, сукупний експорт агропродовольчих товарів із ЄС за період січень-червень 2024 року сягнув EUR116,4 млрд, що на 1% (+EUR1,1 млрд) більше порівняно з аналогічним періодом 2023 року.
У першій половині 2024 року найбільше зріс експорт ЄС у США, збільшившись на EUR1 млрд (+8%) насамперед завдяки вищим цінам на оливки та оливкову олію. Цей сектор також сприяв збільшенню експорту до Бразилії на EUR209 млн (+18%).
Експорт ЄС до Китаю скоротився на 9% (-EUR689 млн) у період із січня до червня 2024 року порівняно з 2023 роком.
Це здебільшого пояснюється скороченням кількох основних продуктів, що експортуються з ЄС у Китай, зокрема свинина, молочні продукти та зернові.
