У сусідній Румунії за чотири дні зареєстровано вісім поштовхів землетрусу, повідомив Інститут національних досліджень і розробок з фізики Землі (INCDFP) Румунії.
За даними INCDFP, останні три поштовхи сталися вночі 25-26 жовтня з перервою трохи менше години. Поштовхи зареєстровані в сейсмічній зоні Вранча — одній з найбільш активних сейсмонебезпечних ділянок Румунії.
Сейсмічна зона Вранча знаходиться на глибині близько 100 км, тому її землетруси відчуваються на значній території. Зокрема, за низкою повідомлень, поштовхи могли відчуватися в Молдові, Болгарії, Сербії та південній Україні, включаючи область навколо міста Одеса.
Зона Вранча відома як одна з найбільш небезпечних внутрішньоконтинентальних сейсмічних областей Європи — глибинні поштовхи там траплялися з магнітудами вище 7,0. У подібних умовах регіональні органи моніторингу посилять спостереження та інформування населення про ймовірність повторних подій.
У Києві 22-23 жовтня 2025 року відбулася головна подія для лідерів українського агріфуд-бізнесу – New Food Summit 2025, що традиційно збирає під одним дахом сотні інноваторів, виробників, інвесторів і експертів з усього ланцюга “від поля до тарілки”. Цього року саміт став справжнім майданчиком для демонстрації проривних рішень у сфері харчових технологій, де ключовою темою стала трансформація агропродовольчої галузі через знання, інновації та співпрацю.
Освіта як рушій прогресу: AgriAcademy серед учасників саміту
Особливу увагу привернула освітня платформа AgriAcademy.org – це безкоштовна платформа онлайн-навчання, створена за ініціативи ЄБРР у межах програми підтримки продовольчої безпеки в Україні. Її мета – посилити конкурентоспроможність та сталий розвиток сільського господарства, яке зазнало значних втрат через війну.
Створення та управління платформою (включаючи розробку курсів, навчальні тури тощо) здійснюється за підтримки та фінансування ЄБРР, а також:
Представники платформи взяли участь у заході, поспілкувалися з учасниками саміту, презентувалиможливості навчання, нові курси та ділилися баченням, як освіта стає ключовою складовою розвитку українського агросектору.
На екранах конференц-зон транслювалися відеоролики провідних компаній та організацій України, серед яких – АгріАкадемі, що викликало жвавий інтерес серед учасників. Багато фахівців агро- і фудсектору вперше дізналися про платформу, яка вже пропонує понад три десятки сертифікованих курсів українською мовою, створених у співпраці з університетами, компаніями та галузевими асоціаціями.
AgriAcademy – платформа майбутнього агроосвіти
Мета ініціативи – посилити конкурентоспроможність українського агробізнесу, надати доступ до практичних знань та сучасних технологій фермерам, студентам, викладачам, дорадникам і менеджерам агрокомпаній. Платформа охоплює теми від виробництва та переробки до сталого розвитку, кліматичної адаптації, точного землеробства та інновацій у тваринництві.
«Сьогодні освіта – це найкраща інвестиція у стійкість і відновлення українського агросектору. Наше завдання – зробити знання доступними для кожного, хто створює продовольство», – зазначили представники AgriAcademy під час неформального спілкування на саміті.
Проривні продукти як результат знань та інновацій
Кульмінацією New Food Summit стало вручення відзнак «Проривний продукт року», якими нагородили найінноваційніші українські розробки у сфері “їжі майбутнього”. Цього року журі відзначило:
Ці приклади показують, як поєднання технологій, підприємництва та освіти формує нове обличчя українського продовольства.
Онлайн-платформа AgriAcademy уже стала майданчиком, що об’єднує виробників, науковців, експертів і студентів навколо спільної мети – створити стійке, інноваційне та конкурентоспроможне агровиробництво. Участь платформи у New Food Summit підтвердила її роль як каталізатора знань і партнерства між усіма учасниками агрофуд-екосистеми.
Хочеш розвиватися в агробізнесі та отримати фахову сертифіковану освіту безкоштовно?
Реєструйся на курси AgriAcademy.org і навчайся разом із найкращими!
Через російську атаку на Київ 25 жовтня було зруйновано склад і офіс другого за величиною фармдистриб’ютора України компанії Оптима-Фарм, передає «Економічна правда».
За інформацією джерела на фармринку, склад компанії «знищений дощенту». Він обслуговував центральні регіони країни. Сума збитків в результаті атаки близька до $100 млн.
За даними з відкритих джерел, площа складу Оптима-Фарм становить 29 тис. кв. м.
«Оптима-Фарм» є другим за розміром фармацевтичним дистриб’ютором після «БаДМ». Компанія працює на українському ринку 31 рік. Власником компанії є Андрій Губський, він не веде публічної діяльності. За інформацією Forbes Україна, його бізнес із часткою 33% і 12 аптечними складами загальною площею 70 000 кв. м залишається одним із найбільших на фармринку.
Ринок криптовалют за період з 20 по 25 жовтня 2025 року показав ознаки обережного відновлення після різких коливань на початку місяця. За даними CoinDesk, Binance і CryptoRank, на тлі стабілізації макроекономічного фону провідні криптоактиви демонстрували помірне зростання, проте зберігали високу волатильність.
Bitcoin за тиждень зміцнився приблизно на 2–3%, знову піднявшись вище позначки 110 тисяч доларів. Експерти відзначають, що утримання цього рівня може стати ключовим сигналом відновлення довіри інвесторів. Ethereum також зріс на 2-3% і закріпився вище 4 тисяч доларів, що відображає збереження інтересу до екосистем смарт-контрактів і децентралізованих додатків.
Серед альткойнів виділився XRP, який додав близько 5% і став одним з лідерів зростання в першій десятці ринку. Solana і Binance Coin (BNB) показали мінімальні зміни — від нуля до одного відсотка, зберігаючи стійкість, але без помітних імпульсів. Cardano зріс приблизно на 2%, продовжуючи розвивати власну екосистему. Dogecoin додав близько 3% на тлі відновлення інтересу роздрібних інвесторів.
Сильніше за інших за тиждень зросли Chainlink і токен HYPE — на 10–14% і 30–40% відповідно. Аналітики пов’язують це з підвищеним інтересом до інфраструктурних проєктів і нішевих рішень, здатних запропонувати нові технології взаємодії в блокчейн-середовищі. Avalanche завершив тиждень із незначним зростанням близько 2%.
За оцінкою експертів, головним фактором тижня стало поступове повернення ліквідності на ринок. Незважаючи на високий відтік коштів з криптовалютних ETF-фондів, інвестори почали обережно нарощувати позиції у великих активах. Посилення очікувань пом’якшення політики Федеральної резервної системи США і уповільнення зростання прибутковості держоблігацій стали додатковим стимулом для ринку.
При цьому регуляторний фон залишається напруженим: Рада з фінансової стабільності (FSB) нагадала про необхідність уніфікації правил обігу криптовалют в різних країнах. Це викликало тимчасове зниження інтересу до ризикованих активів, проте до кінця тижня ринок частково відновився.
Серед ключових тенденцій аналітики відзначають збереження домінування Bitcoin, частка якого перевищує 58% капіталізації ринку. При цьому помірне зростання інтересу до окремих альткойнів може сигналізувати про початок фази ротації капіталу і поступове зміщення акцентів у бік технологічних проектів.
В цілому, тиждень завершився для ринку позитивно: загальний обсяг капіталізації криптовалют утримується поблизу 3,8 трлн доларів. Експерти попереджають, що в умовах невизначеності та слабкої ліквідності можливі нові корекційні хвилі, проте фундаментальні показники лідерів ринку залишаються стійкими.
Джерело: https://www.fixygen.ua/news/20251026/analysis-of-best-cryptocurrencies-from-fixygen.html
Коли ми спілкуємось англійською, часто використовуємо фрази-«буфери» (buffer phrases), багато умовності, ввічливі запити, «м’які» конструкції, які в культурі англомовного світу сприймаються як чемність, доброзичливість. Але українська комунікативна культура — інша: тут більше цінується щирість, прямота, тон, якість взаємодії, а не просто формальна «ввічливість» заради ввічливості. Наприклад, говорять, що українці в формальних стосунках звертаються на «Ви», утримуються від зайвого надмірно доброзичливого тону, бо він може здатися нещирим. Cultural Atlas+2speakua.com+2
Таким чином: фраза, яка в англомовному контексті означає «я доброзичливий, чемний, готовий до співпраці», в українському контексті може звучати як «ти несерйозний», «я не налаштований/а на глибоке спілкування», або навіть «я ставлюся до вас зверхньо». Саме ці «міжкультурні пастки» хочемо сьогодні розібрати.
Перед тим як перейти до конкретних фраз — кілька пояснень механізмів, чому це відбувається:
Отже — тепер до практики: розглянемо конкретні англомовні фрази, їх буквальний/типовий переклад/використання, і як саме вони можуть бути зрозумілі українською (часто не так, як очікує англомовний промовець).
Англійською: “I hope you’re well.”
Що має на увазі англієць: «Сподіваюся, у Вас все в порядку.»
Як це звучить українською: «Сподіваюся, Ви добре почуваєтесь.»
Чому може створити пастку: У контексті робочого листа це може сприйнятися як: «я не впевнений/а, чи Ви тут», «я зайвий/а». У нас більш звично: «Сподіваюся, у Вас усе гаразд» звучить нормально, але якщо це ввідна фраза перед серйозним зверненням — на тлі формалізму може здатися дистанційною.
Як адаптувати: «Добрий день, [Ім’я]» — коротко, чітко, по ділу.
Англійською: “Would you mind…” (“Would you mind sending the report by Friday?”)
Що має на увазі англієць: ввічливо запросити виконати дію.
Як звучить українською дослівно: «Чи не заперечуєте Ви, якщо…?»
Чому може сприйнятися різко: У нас така конструкція досить рідко вживана — і коли її застосовують, вона часто має підтекст «я не дуже хочу, але змушений/а». Тобто «Чи не заперечуєте…?» може сприйматися як «я думаю, Ви могли б не хотіти, але мусимо».
Як адаптувати: Краще: «Чи могли б Ви надіслати звіт до п’ятниці?» або: «Будь ласка, надішліть звіт до п’ятниці.»
Англійською: “Just to check…” (“Just to check if you received my previous email.”)
Що має на увазі: ввічливо нагадати.
Як звучить українською: «Просто перевіряю, чи Ви отримали…»
Чому пастка: «Просто перевіряю» може звучати як: «я сумніваюся, що Ви це отримали», або «я не вірю, що Ви це зробили». У спілкуванні з дорослими українцями — краще уникати слова «просто» як мінімізатора.
Адаптація: «Хотів/ла дізнатися, чи отримали Ви моє попереднє повідомлення.» — чітко, без зменшувачів.
Англійською: “If possible…” (“If possible, could you join the meeting at 3 pm?”)
Що має на увазі: необхідність + готовність прийняти «ні».
Як звучить українською: «Якщо можливо, чи могли б Ви приєднатись…»
Чому може спричинити непорозуміння: Українське «якщо можливо» часто сприймається як «швидше за все це неможливо, не напружуйтесь». Замість тоді: «якщо зручно» — краще «будь ласка».
Адаптація: «Запрошуємо приєднайтесь до зустрічі о 15:00.» Якщо справді можливий варіант «ні», то: «Якщо це для Вас зручно — приєднайтесь о 15:00.»
Англійською: “We’ll keep you posted.”
Що має на увазі: «ми триматимемо Вас в курсі».
Як звучить українською: «Ми Вас інформуватимемо.»
Чому пастка: «Інформуватимемо» часто звучить як «ви пасивні, ми вирішуємо». В українській діловій взаємодії краще підкреслювати спільність: «Ми надамо Вам оновлення», або «Повідомимо Вас про подальші кроки».
Адаптація: «Повідомимо Вам про подальші кроки негайно після узгодження.»
Англійською: “Like I said before…”
Що має на увазі: нагадування про те, що вже говорили.
Як звучить українською: «Як я вже казав/ла раніше…»
Чому може звучати різко: У нас ця фраза може сприйматися як «ви не слухали» або «я повторюю, бо ви забули». І це може викликати напругу.
Адаптація: «Як обговорювали раніше…»
Переводити фрази англійською в українську буквально — це як переносити стилі однієї культури на іншу без адаптації. Але культури комунікації різні: те, що працює в одному середовищі — в іншому може створити дистанцію, непорозуміння або навіть обід.
● Український стиль комунікації більше прямий, менш витончено «обходить», але це не означає «грубий».
● Велика кількість умовностей або буферних висловів може створити відчуття, що ми говоримо нещиро або навіть формально-холодно.
● У діловому чи освітньому контексті дорослої аудиторії часто цінується: чіткість, прозорість, сила аргументу, не «м’якуватість».
● Не зловживайте фразами-«замінниками». Наприклад: «Just checking in» — добре в неформальному листі, але у формальному українському контексті може створити враження непрофесійності.
● Перевіряйте, чи сприймається запит як запит, а не як прохання-виняток. Якщо користуєтесь «If possible», задумайтесь: чи справді можливість є, чи це звучить як «на жаль, мабуть, ні».
● Використовуйте чіткі дієслова. Наприклад: «Надішліть», «Обговоримо», «Програмуємо». Уникайте надмірно м’яких конструкцій, якщо хочете дія.
● Навчайте аудиторію аналізувати культурні сигнали. Наприклад: коли англієць каже «that’s interesting», це часто означає — «я сумніваюся». Подібно, якщо український співрозмовник каже «це цікаво», це не обов’язково комплімент.
● Заохочуйте прямоту із повагою. В українській культурі бути прямим не означає бути грубим — означає бути зрозумілим. Вчіться формулювати шанобливо, але чітко.
Міжкультурна комунікація — це не просто знання слів чи граматики, це чуття контексту, культури та очікувань. Коли ми говоримо англійською «ввічливо» і переносимо ту ж модель на українську, ми ризикуємо бути не просто «формально ввічливими», а створити відчуття дистанції, невпевненості, чи навіть неналежної серйозності. Але це не трагедія — це можливість навчитися адаптувати. Цьому можна навчитися на курсі “Українська для іноземців”
Кетрін Конноллі, незалежний кандидат, здобула переконливу перемогу на виборах президента Ірландії, повідомила Reuters у суботу.
Конноллі, яку підтримали ліві опозиційні партії, отримала понад 64,7% голосів.
Друге місце посіла Хізер Гамфріс із центристської партії «Фіне Гейл», яка отримала 28,2%.
Конноллі, 68-річна законодавиця з Голуея, побудувала свою кампанію навколо меседжів «миру», “єдності” і «нейтралітету». Вона походить з крайнього лівого політичного спектру Ірландії і була підтримана Шінн Фейн, Лейбористською партією, Соціал-демократами та іншими лівими партіями.
Конноллі гостро критикувала Сполучені Штати та Європейський Союз, хоча Ірландія переважно підтримує ЄС. Вона висловлювала свою незгоду зі збільшенням військових витрат в ЄС з початку війни в Україні. Конноллі також критикувала США, Велику Британію та Францію за їхню роль у війні в Газі.
«Президент Ірландії в основному є номінальною особою, яка рідко використовує повноваження перевіряти конституційність законодавства, але часто виступає на світовій арені і запрошує інших глав держав до країни», – зазначає Reuters.
