ДП «Ліси України» уклало договір з Міністерством оборони України на поставку майже 65 тис. куб. м круглих лісоматеріалів, повідомив генеральний директор держпідприємства Юрій Болоховець.
«Торги пройшли за спрощеною тендерною процедурою. Ми, як завжди, запропонували військовим найкращі цінові умови. Ціна поставки включає вартість вивезення з проміжного складу, навантаження у вагони та доставку залізницею. Саме на залізницю припадає майже половина (!) вартості. Щоб зменшити витрати, доводиться обшивати вагони дошкою, збільшуючи їхню місткість», – написав він у Facebook.
За інформацією Болоховця, договір є прикладом найбільш раціонального механізму постачання деревини для військових. Завчасно резервується потрібний ЗСУ ресурс, планується логістика, оптимізуються витрати. Жодних цінових дисбалансів, коли в прифронтових лісгоспах ажіотажний попит, а в інших регіонах деревина не викуповується. Жодних посередників і перекупників. Жодних ризиків постачання деревини невідомого походження.
Згідно з повідомленням, інженерні війська будуватимуть з отриманої деревини фортифікаційні споруди першої лінії оборони – бліндажі, вогневі споруди, траншеї. Лісоматеріали відправлятимуть Столичний, Центральний, Слобожанський, Північний і Подільський лісові офіси протягом найближчих трьох місяців. Деревина відправлятиметься залізничним транспортом у Харківську, Донецьку та Херсонську області.
Загалом цього року ДП «Ліси України» уклало 10 договорів з військовими частинами на поставку 32 тис. куб. м деревини, з яких 26 тис. вже поставлено.
«Більша частина поставок, як і раніше, відбувається на безоплатній основі – військовим передано 150 тис. куб. м деревини на суму 275 млн грн, що на третину більше, ніж за весь минулий рік. Усі заявки від військових ДП «Ліси України» закриває на 100%», – резюмував гендиректор держпідприємства.
Як повідомлялося, в Україні з 2016 року розпочалася реформа лісового господарства. У її рамках уже впроваджено продаж необробленої деревини на електронних аукціонах. З 2021 року в низці областей у тестовому режимі працює інтерактивна карта розміщення об’єктів переробки деревини.
У галузі впроваджено проєкт «Ліс у смартфоні», який містить перелік лісорубних квитків на заготівлю деревини та дає змогу перевірити законність здійснення рубок на онлайн-карті відомства.
З 1 червня 2023 року Україна запустила пілот електронної видачі лісорубних квитків і сертифікатів походження лісоматеріалів. Крім того, ДП «Ліси України» розпочало пілотний проєкт із закупівлі послуг із заготівлі деревини через електронний майданчик Prozorro.
Голова Митного комітету Узбекистану Акмалхужа Мавлонов зустрівся у Вашингтоні із комісаром Митно-прикордонної служби США Троєм Міллером.
За останні 32 роки між Узбекистаном та США вперше проводиться офіційна очна зустріч такого формату між керівниками митних служб двох країн.
Важливі домовленості, досягнуті під час узбексько-американських зустрічей на найвищому рівні у 2018 та 2023 роках, відкрили шлях до розширення взаємної співпраці у всіх сферах.
За даними відомства, зовнішня торгівля Узбекистану товарами США за останні 6 років зросла на 48%. За 8 місяців поточного року цей показник збільшився на 64%, порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Наголошується, що для збільшення цих показників необхідно стимулювати розширення зовнішньої торгівлі шляхом налагодження взаємної співпраці та обміну інформацією між митними службами обох країн.
Саме тому основна увага на переговорах була зосереджена на таких актуальних питаннях, як моніторинг ризиків на митниці, цифровизація митних процедур та ефективне використання людських ресурсів.
Керівники митних служб двох країн підписали угоду про співпрацю та взаємну допомогу, яка є важливою правовою основою співробітництва у сфері митної справи. Цей документ, який відкриває нову сторінку у взаєминах, забезпечує можливість обміну інформацією між Узбекистаном та США у сфері митної справи та служить подальшому зміцненню співробітництва у боротьбі з незаконним обігом наркотиків, торгівлею людьми, транснаціональними злочинними угрупованнями, відмиванням грошей та ухилення від митниці.
Примітно, що США підписали подібні двосторонні угоди про митне співробітництво лише з 17 країнами із 200 країн світу, а Узбекистан значиться у цьому списку 18 країною.
У ході переговорів детально обговорювалися можливості залучення до Узбекистану фахівців прикордонної та митної служб США, а також можливості підвищення кваліфікації узбецьких фахівців у США.
В ході візиту заплановано ознайомлення делегації Узбекистану з діяльністю Національного таргетингового центру США, Академії кінології, міжнародного аеропорту Сан-Антоніо у Техасі, автоприкордонного митного поста у місті Ларедо на кордоні з Мексикою та міжнародного залізничного пункту пропуску «Техас-Мексика».
https://president.uz/ru/lists/view/7559
Іспанські фермери з асоціації Unión de Uniones у понеділок провели мітинг перед будівлею Європейської Комісії в Мадриді з вимогою вжити заходів проти надмірного імпорту зерна з України, повідомляє uniondeuniones.org.
Згідно з повідомленням, асоціація також виступила із засудженням спекуляцій із цінами на корми, від яких страждають тваринники.
«Unión de Uniones провела мітинг перед будівлею Єврокомісії в Мадриді на знак протесту проти надмірного імпорту агропродовольчої продукції, який створює недобросовісну конкуренцію з європейським виробництвом, особливо зерном з України, що призводить до падіння цін для фермерів, у той час як власники ранчо продовжують платити за дорогі корми», – наголошується в повідомленні.
Асоціація зареєструвала лист президенту Європейської Комісії зі своїми вимогами та пропозиціями щодо вирішення ситуації.
Unión de Uniones об’єднає близько тридцяти виробників, які представляють основні регіони-виробники Іспанії.
Кабінет міністрів призначив Надію Кузьмічову заступником міністра освіти і науки України та Оксану Сахнацьку державним секретарем Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України.
Як повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук у телеграм-каналі, відповідне рішення ухвалено на засіданні уряду у вівторок.
Європейський Союз змінює правила перетину кордонів іноземцями, включно з українцями, повідомляє прес-служба уряду України.
«З 10 листопада на кордонах ЄС запрацює нова IT-система EES (Entry/Exit System). Вона автоматично фіксуватиме в’їзд і виїзд усіх іноземців до країн Шенгенської зони. Це стосується всіх негромадян ЄС, включно з українцями, незалежно від наявності візи або безвізу», – вказується в повідомленні в телеграм-каналі.
Як повідомляється, система EES одноразово фіксуватиме біометричні дані особи, яка перетинає кордон, і зберігатиме їх три роки.
«Штампів у паспорті більше не буде. Реєстрація відбуватиметься автоматично через термінали самообслуговування», – вказують в уряді.
Так, під час першого в’їзду особи на територію ЄС у неї візьмуть біометричні дані: відбитки пальців і фото обличчя.
«Час проходження кордону може збільшитися – приблизно на 40 секунд, поки збиратимуть ваші дані. Біометричні дані зберігатимуться 3 роки, повторно здавати їх не потрібно. Якщо відмовитеся від біометрії, вам відмовлять у в’їзді. Далі при кожному перетині кордону потрібно буде сканувати паспорт у терміналі самообслуговування», – роз’яснюється в повідомленні.
Очікується, що нова система спростить перетин кордонів, посилить безпеку за допомогою біометричних документів, а також допоможе із запобіганням використанню підроблених паспортів і протидією нелегальній міграції.
Франція до кінця поточного року надасть Україні щонайменше EUR60 млн до кінця цього року, повідомив спеціальний уповноважений президента Франції з питань допомоги та відновлення України П’єр Ельброн.
“Із наближенням зими ситуація стає критичною – ми повинні діяти зараз, щоб швидко запропонувати конкретні енергетичні рішення”, – написав він у соцмережі X за підсумками засідання міністерської групи G7+ з енергетичної підтримки України на рівні глав МЗС на полях 79-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН у понеділок увечері.
Держсекретар США Ентоні Блінкен на цій зустрічі зазначив, що країни G7+ від початку повномасштабного вторгнення РФ мобілізували понад $4 млрд на підтримку енергетичного сектору України.
У заяві за результатами міністерської зустрічі G7+ наголошується, що країни вітають подальші зобов’язання з надання фінансування та підтримки в негрошовій формі для покриття найнагальніших потреб українського енергетичного сектору, зокрема ремонту пошкоджених електростанцій і систем централізованого теплопостачання, розгортання нових, розподілених джерел енергії, аварійного резервного живлення для критично важливих служб і пасивного захисту енергетичної інфраструктури.
