Група компаній Vitagro завершує будівництво двох нових силосів місткісттю 11 тис. тонн одночасного зберігання на елеваторі в Ізяславському районі Хмельницької області і готує майданчик для зберігання у зернових рукавах на 15 тис. тонн, повідомила пресслужба компанії.
Згідно із повідомленням, загальна потужність елеватора підвищиться до 66 тис. тонн одночасного зберігання. Остаточно завершити роботи планують на початку літа 2025 року для зберігання нового урожаю озимих.
“Роботу над проєктом ми почали восени 2024 року. Тоді ж законтрактували обладнання та запланували хід будівництва. Загалом на першу чергу проекту буде витрачено приблизно 153 млн грн. У рамках збільшення потужностей ми не лише збільшимо об’єм зберігання, а й додамо ще одну робочу вежу, що дозволить приймати одночасно дві різні культури та вантажити зерно паралельно на залізничний та автомобільний транспорт. При цьому швидкість відвантаження зросте з 1400 тонн на добу до 2300 тонн на добу”, – пояснив директор департаменту зберігання зерна групи компаній Vitagro Олександр Кулигін.
У Vitagro нагадали, що почали розвивати елеваторний напрямок 2017 року з будівництва елеватора в селищі Закупне, Кам’янець-Подільського району Хмельницької області. Зараз група має у власності п’ять елеваторів у Хмельницькій та Рівненській області загальною потужністю 385 тонн одночасного зберігання. Найбільший з них – у Закупному. Його нинішня потужність складає 106 тис. тонн.
Група компаній Vitagro – одна з найбільших промислових груп України з активами в аграрній, енергетичній, переробній, будівельній та хімічній галузях. Заснована та веде свою діяльність з 1998 року. Має у власності підприємства у Хмельницькій, Рівненській, Волинській, Івано-Франківській та Київській областях. Обробляє близько 90 тис. га. землі, а також займається тваринництвом, садівництвом, відновлюваною енергетикою, виробництвом добрив і комбікормів, будівництвом і виробництвом будівельних матеріалів. Під час повномасштабного вторгнення група побудувала і запустила 5 переробних підприємств. Головний офіс Vitagro знаходиться у Хмельницькому.
За даними Єдиного держреєстру юридичних осіб та фізосіб-підприємців, кінцевим бенефіціаром інвестиційної компанії “Вітагро” є народний депутат Сергій Лабазюк (парламентська фракція “За майбутнє”).
Виробник кави ПрАТ “Галка” (Львів) у 2024 році на 7,5% скоротило прибуток до 2,7 млн грн проти 2023 року.
Відповідно до оприлюдненого у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) рішення зборів акціонерів, прийнято рiшення про виплату дивідендів у сумі 4 497 204 грн, що складає 12,85 грн на одну просту іменну акцію.
Дирекцію зобов`язали скласти перелік осіб, які мають право на отримання дивідендів до 23 квітня 2025 року, та провести виплату дивідендів безпосередньо акціонерам протягом шести місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів шляхом їх перерахування на банківські рахунки акціонерів, або за їх бажанням у касі товариства.
“Здійснити виплату всієї суми дивідендів у повному обсязі. Повідомити осіб, які мають право на отримання дивідендів про дату, розмір, порядок та строк їх виплати шляхом розміщення відповідного повідомлення на веб-сайті товариства”, – йдеться у протоколі загальних зборів.
Згідно даних сервісу Opendatabot, ПрАТ “Галка” в 2024 році несуттєво збільшило дохід до 5,274 млн грн, що фактично відповідає довоєнному рівню – 5,29 млн грн 2021 року. Боргові зобов`язання зросли на 20,2% – до 504,2 тис. грн, активи скоротилися на 6,6% – до 24,11 млн грн.
ПрАТ “Галка” створено 1994 року на базі львівської кавової фабрики, що розпочала свою діяльність 1932 року як “Львівська кооперативна фабрика домішок до кави “Суспільний промисл”. Із моменту започаткування спеціалізувалася на випуску цикорію та солодової кави “Луна”, підмінки кави “Пражінь”. На підприємстві 1971 року було встановлено обладнання фірми “Niro Atomizer” для виробництва розчинної кави, з якою Львівська кавова фабрика вийшла на експорт. Потужності українсько-англійського виробника “Галка” наразі становлять 120 тис. пачок кави на добу.
Акціонерами з великими частками є Ярослав Волинець (8,9%) та Лідія та Андрій Волинець (по 6,9%), Наталія, Ольга та Юрій Дубові (по 7,7% кожен), Роман і Володимир Пастернаки (7,1% і 7,6%) Ірина Попович (7,1%), ТОВ Холдинг Галка (19,39%).
В Україні у січні-лютому 2025 року було вироблено 0,9 млн тонн молока, що на 3,5% менше, ніж у відповідний період 2024 року, повідомило галузеве інформаційно-аналітичне агентство “Інфагро”.
Сільгосппідприємства у лютому виробили на 1,7% більше молока, ніж у лютому 2024 року. З урахуванням того, що 2024 рік був високосним, річний ріст у лютому склав 5,3%, – зауважили аналітики.
Експерти підкреслили, що станом на 1 березня в Україні налічувалося 1,15 млн корів, що на 8,4% менше, ніж на цю ж дату торік. Офіційні цифри кількості корів у сільгосппідприємствах демонстрували негативну річну динаміку з незначним зниженням – 0,1% до 1 березня 2024 року.
“У квітні можна очікувати стабілізації ринку молока за рахунок росту загального попиту, а це означає, що темпи зниження закупівельних цін сповільняться, перегляди цін набудуть точкового характеру”, – наголосили в “Інфагро”.
При цьому, у березні 2025 року закупівельна ціна сирого молока в Україні продовжила зниження, ціни повернулися приблизно до рівня вересня 2024 року. Березнева корекція цін відбувалася вже важче, ніж у лютому. Конкуренція за сировину відновилась через прогнозований ріст обсягів акційних продажів молочної продукції на внутрішньому ринку та активізації європейського попиту на українські товари, передусім, на вершкове масло.
Аналітики привернули увагу, що пропозиція сировини на внутрішньому ринку продовжує зростати. Запускаються нові виробничі потужності та нові проєкти у молочній галузі. Тому тиск на ціну молока однаково відбувається.
Середня вартість сировини у березні 2025 року у сільгосппідприємствах становила 16,6 грн/кг без ПДВ, що на 5,1% нижче, ніж у лютому, але на 15% вище, ніж у березні-2024; вартість сировини від населення – 10,5 грн/кг без ПДВ, що на 4,1% нижче, ніж у лютому, але на 14% вище, ніж у березні 2024 року.
Діапазон заготівельних цін молока у кінці березня переважно складав від сільгосппідприємств – 15,8-17,0 грн/кг без ПДВ, населення – 9,5-11,0 грн/кг без ПДВ.
“Розрахункова маржа виробництва молока у березні продовжила активно знижуватися. Середній розрахунковий рівень операційної маржі у березні склав 15%, що на 7 пунктів менше, ніж у лютому, та на 29 пунктів нижче, ніж у березні 2024 року”, – резюмували в “Інфагро”.
56,48 млрд грн склав сукупний дохід кращих ІТ з Індексу Опендатабота 2025. Трійка лідерів належать американським компаніям, з них перше місце отримала Глобаллоджик Україна. Також топ-10 покинули 2 компанії, одна з яких входила до Індексу 2 роки. 7 з 10 компаній Індексу знаходяться в реєстрі Дія City
На першому місці за доходом дебютувала компанія Глобаллоджик Україна (GlobalLogic), що належить американській Bonus Technology INC. Дохід за рік змінився незначно — 11,66 млрд грн (+2%), водночас прибуток зменшився на 28% та склав 653 млн грн. Попри те, що компанія знаходиться в Індексі вже 3 рік, лідируючу позицію вона зайняла вперше.
“Маємо за честь продовжувати та розвивати бізнес в Україні, адже розуміємо, якою високою ціною здобувається така можливість. GlobalLogic в Україні поєднує тисячі талановитих інженерів. Саме їх розум, освіта, працелюбність та висока ефективність допомагає компанії розвиватись в Україні та сплачувати податки в економіку нашої держави. Наші інженерні команди в Україні створюють високотехнологічні рішення у сферах штучного інтелекту, автомобільної та медичної галузей, напівпровідників тощо. Ці розробки високо цінуються нашими замовниками у США та Європі”, — коментує Анна Щербакова, операційна директорка GlobalLogic Ukraine.
Решту сходинок у топ-3 поділили між собою дві компанії Epam, заснованої Аркадієм Добкіним. На них припадає третина заробітків десятки кращих. Епам Системз (Epam), яка раніше 2 роки поспіль очолювала Індекс, спустилась на сходинку вниз із доходом у 11,35 млрд грн. Це на 10% менше, ніж у 2023 році. Натомість прибуток зріс на 27% — до 1,67 млрд грн.
Водночас доходи та прибутки Епам Діджитал більшають рік до року. Із доходом 7,5 млрд грн (+25%) та прибутком 838 млн грн (+11%) компанія посіла третю сходинку Індексу. Варто зазначити, що ця юридична особа була заснована лише у грудні 2021 року.
«EPAM Україна вже декілька років утримує лідерство в ІТ-галузі за ключовими показниками: кількістю спеціалістів, сумою виторгу та обсягом податкових відрахувань до бюджету країни. Минулого року ми сплатили понад 1 мільярд гривень податків, що підтверджує нашу позицію одного з найбільших платників податків в ІТ-секторі України. З початку повномасштабного вторгнення компанія виділила 100 мільйонів доларів на підтримку своєї української команди, їхніх родин, українських захисників та критичних потреб країни», — коментує Степан Мітіш, віцепрезидент, голова EPAM Україна
Другий рік поспіль четвертою в Індексі залишається Люксофт солюшнс — дочка швейцарської Luxoft, заснованої Дмитром Лощининим. Її дохід впав на 7% до 5,45 млрд грн, а прибуток знизився на 12% — до 263,6 млн грн.
Інститут інформаційних технологій “Інтелліас“ посів 5 сходинку з доходом 4,06 млрд грн (-6%). Водночас прибуток компанії зріс на 18% та склав 300,7 млн грн. Бізнес належить компанії Айтіеліті Лімітед, кінцевими власниками якої є Віталій Седлер та Михайло Пузраков.
На дві сходинки вверх торік піднялася компанія Софтсерв технології (SoftServe), яку заснували львів’яни Тарас Кіцмей та Ярослав Любинець: 6 місце. Дохід компанії зріс у 1,6 раза за рік до 3,83 млрд грн, а прибуток лишився таким самим – 210 млн грн.
Фінтех бенд, яка належить засновникам Монобанку Олегу Гороховському та Михайлу Рогальському, втратив цьогоріч дві позиції в Індексі найкращих. Через суттєве зменшення виторгу — аж у півтора рази — компанія опинилась на сьомому місці: 3,71 млрд грн. Ще помітніше скоротились прибутки: у 2,7 рази, до 1,15 млрд грн.
Дев’яте місце посідає Інфопульс Україна, яку заснували Олексій Сіговий та Андрій Анісімов. Зараз вона належить шведській компанії NUK HOLDING AB. Дохід компанії зменшився на 5% до 3,06 млрд грн, а прибуток зменшився на 14% і склав 332,7 млн грн.
Водночас у цьогорічному айті Індексі Опендатабота є й новачки, які дебютували із приголомшливими результатами. Із доходом у 3,22 млрд грн та рекордним серед топ-10 компаній прибутком – 2,4 млрд грн в Індексі з’явилась компанія Хайлоад солюшнс (екс Favbet Tech) Дмитра Матюхи. На компанію, зареєстровану в січні 2022 року, припадає третина від загального прибутку компаній рейтингу.
Ще один новачок в Індексі замикає десятку лідерів — це молода компанія Сквод Україна (SQUAD), створена у серпні 2022 року. Бізнес належить кіпрській компанії Сквод Ай-Ті Лімітед, власниками якої є українці Любомир Васильєв та Юрій Катков. Дохід Сквод торік виріс у 2,8 раза за рік та склав 2,6 млрд грн, а прибуток — у 3,4 раза, до 80,6 млн грн.
Варто зазначити, що 7 компаній з топу обрали правовий режим Дія City, за винятком Епам Системз, Люксофт солюшнс та Інституту інформаційних технологій “Інтелліас”. Це означає, що ці компанії не користуються спеціальними податковими пільгами, спрощеним адміністративним процесом та іншими інструментами для розвитку ІТ сфери від держави.
Водночас цьогоріч з Індексу ІТ-компаній вибули:
https://opendatabot.ua/analytics/index-it-2025
Стаття представляє ключові макроекономічні показники України та світової економіки за січень-грудень 2024 року. Аналіз ґрунтується на офіційних даних Державної служби статистики України, Національного банку України, МВФ, Світового банку, а також Організації Об’єднаних Націй, на основі яких Максим Уракін, кандидат економічних наук, засновник інформаційно-аналітичного центру «Experts Club», представив аналіз макроекономічних тенденцій в Україні та світі. Розглянуто такі ключові аспекти, як динаміка валового внутрішнього продукту (ВВП), інфляція, безробіття, зовнішня торгівля та державний борг України, а також глобальні макроекономічні тенденції.
Макроекономічні показники України
У 2024 році економіка України продемонструвала помірне зростання, незважаючи на триваючі виклики, пов’язані з війною та зовнішніми економічними факторами. За даними Державної служби статистики України, реальний ВВП країни зріс на 2,9% порівняно з попереднім роком. Номінальний ВВП становив 7,66 трлн грн, з дефлятором на рівні 12,3%.
«Не дивлячись на виклики, пов’язані з війною та нестабільною геополітичною ситуацією, Україна зуміла втримати макроекономічну стійкість. Зростання ВВП на 2,9% – це сигнал відновлення економіки та довіри з боку інвесторів», – зазначив Максим Уракін.
Інфляція залишається значною проблемою для економіки. Згідно з даними Державної служби статистики України, річна інфляція сягнула 12% у грудні 2024 року, прискорившись з 11,2% у листопаді. Споживчі ціни в грудні зросли на 1,4% порівняно з листопадом.
«Зростання інфляції – тривожний сигнал. Це результат не тільки внутрішніх факторів, а й зовнішнього тиску: подорожчання імпорту, енергетичні ризики, а також коливання валютного курсу. Політика Національного банку відіграватиме вирішальну роль у стабілізації ситуації», – пояснив експерт.
Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами за січень-листопад 2024 року збільшилося на 3,6% порівняно з аналогічним періодом 2023 року, сягнувши $25,239 млрд. Експорт зріс на 16,5% до $38,423 млрд, а імпорт – на 11% до $63,662 млрд.
«Збільшення негативного сальдо торгівлі свідчить про те, що імпорт випереджає експорт. Україна повинна сконцентруватися на розширенні експортного потенціалу та підтримці стратегічних галузей: агропромислового комплексу, ІТ і машинобудування», – підкреслив Уракін.
Міжнародні резерви України станом на 1 січня 2025 року досягли $43,788 млрд, збільшившись за грудень на 9,7%.
«Це позитивний сигнал. Резерви зростають завдяки надходженням від міжнародних партнерів. Це забезпечує макрофінансову стабільність і стійкість гривні», – зазначив експерт.
Глобальна економіка
За прогнозами МВФ, світове економічне зростання у 2024 році становило 3,2% . Однак геополітична нестабільність, торгові війни та уповільнення зростання в ключових економіках продовжують чинити тиск на перспективи.
«Світова економіка відновлюється, але залишається вразливою. Геополітичні ризики, високі відсоткові ставки і зниження споживчого попиту в розвинених країнах є основними факторами нестабільності», – зазначив Уракін.
Економіка США продемонструвала стабільне зростання. За даними Бюро економічного аналізу США, ВВП країни в четвертому кварталі 2024 року зріс на 2,4% у річному вираженні, чому сприяло зростання споживчих витрат.
«Сильний внутрішній попит – драйвер американської економіки. Однак зростання боргового навантаження і дорогі кредити можуть уповільнити динаміку у 2025 році», – зазначив економіст.
Економіка Єврозони показала слабкі темпи зростання. У четвертому кварталі 2024 року ВВП Єврозони збільшився на 0,1% порівняно з попереднім кварталом.
Індія продовжує демонструвати стабільне зростання. Згідно з даними уряду Індії, ВВП країни у 2024 році зріс на 8,2%.
Економіка Китаю зросла на 4,6% у третьому кварталі 2024 року, проте прогноз на рік було знижено до 4,8% через слабкий внутрішній попит і труднощі в секторі нерухомості.
«Китай потребує перезапуску внутрішнього споживання. Без стимулювання попиту зростання може сповільнитися ще сильніше», – наголосив експерт.
Висновок
Економічні показники України та світу за 2024 рік демонструють змішану картину. Зростання ВВП і позитивні сигнали на глобальних ринках поєднуються з інфляційними ризиками та дисбалансами зовнішньої торгівлі. Глобальна економіка також відчуває тиск безлічі невизначеностей.
«Для України ключовими завданнями залишаються структурні реформи, нарощування експорту, модернізація інфраструктури та активне залучення інвестицій. Це запорука стійкого економічного зростання у 2025 році і далі», – підсумував Максим Уракін.
АТ «Укрпошта» (Київ) 7 квітня оголосило тендер на послуги страхування нерухомого майна.
Очікувана вартість закупівлі послуг становить 351,909 тис. грн. Кінцевий термін подання пропозицій за тендером – 15 квітня.
