Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест” (Кам’янське Дніпропетровської обл.) розпочав серію капітальних ремонтів основного прокатного обладнання за програмою 2025 року.
Згідно з інформацією підприємства, першим на капітальне оновлення став трубозаготівельний стан (ТЗС) – виробник шахтної стійки СВП-27 і заготовки для помольних шарів великого діаметру.
При цьому уточнюється, що на головному етапі капремонту зусилля спеціалістів цеху ремонту металургійного устаткування та цеху ремонту устаткування зосереджені на роботах з оновлення енергетичного, зокрема електричного та механічного устаткування ключових великовузлових дільниць, ремонтне втручання у які можливе лише при повній тривалій зупинці стана.
Так, на дільниці прокатних клітей оновлюють лінійки маніпулятора, міняють електричні панелі видачі нагрівальних печей та направляючі вкладиші кліті 900. Проводять ретельне обстеження вузлів із виконанням усіх необхідних ремонтних операцій на першій, другій та третій клітях 750. На рольганговому полі ТЗС для забезпечення стабільності руху прокату проводять заміну підшипників на роликах і безпосередньо роликів рольгангу, зношених внаслідок тривалої експлуатації.
Також серед важливих завдань – заміна ділянки трубопроводу подачі води, що дозволить створити додаткове резервне введення комунікацій для подальшого безаварійного водопостачання для технологічних потреб трубозаготівельної дільниці.
Працівники прокатного цеху, своєю чергою, проводять очищення гідротунелю – звільняють від окалини, що накопичилася, комунікаційну споруду для відведення технічної води.
“Це важливий для цеху і всього підприємства капітальний ремонт, спрямований насамперед на підвищення надійності роботи обладнання трубозаготівельного стана, який виробляє стратегічний профільний прокат СВП-27 для шахтарів. Також дільниця є важливою ланкою виробництва заготовки для прокату молольних шарів великого діаметру – продукції підвищеного попиту, яку виробляють на шаропрокатних станах цеху”, – констатується у інформації підприємства.
“Каметсталь” входить у групу “Метінвест”.
В Україні у вересні 2025 року було перероблено максимальний місячний обсяг ріпаку, що перевищував 250 тис. тонн, уперше за тривалий час внутрішня переробка перевищила місячний експорт даної культури в 236 тис. тонн, повідомило аналітичне галузеве агентство “АПК-Інформ”.
“Водночас у кінці вересня – на початку жовтня у даному секторі спостерігалося сповільнення торгівлі через очікуване прийняття рішення стосовно механізму звільнення виробників сої та ріпаку від 10% експортного мита. Пропозиція ріпаку на цьому тлі скоротилася”, – зауважили аналітики.
Експерти додали, що низка переробників повідомляли про низьке надходження ріпаку на підприємства та ймовірне завершення його переробки і перехід на соняшник, запаси якого за вересень вдалося накопичити досить непогані.
Тим не менше заводи підвищували ціни попиту на ріпак, намагаючись залучити більше пропозицій, до 23000-23500 грн/тонна СРТ і вище за реальні обсяги та великі партії, констатували в “АПК-Інформ”.
Біткойн встановив новий історичний рекорд за ніч, піднявшись вище 126 000 доларів, що стало другим поспіль історичним максимумом за два дні. З початку 2025 року найбільша у світі криптовалюта подорожчала більш ніж на 33%, досягнувши одного з найсильніших періодів зростання в своїй історії та зміцнивши свою позицію провідного цифрового активу на світовому ринку.
Різке зростання відбулося після короткочасного падіння нижче 108 000 доларів трохи більше тижня тому. З 28 вересня біткойн подорожчав приблизно на 13%. Аналітики пов’язують цей стрибок з хвилею припливу інституційного капіталу та більш широкими макроекономічними факторами, включаючи побоювання щодо можливого закриття уряду США та очікування подальшого зниження процентних ставок Федеральною резервною системою США.
Згідно з ринковими даними, ETF на криптовалюту залучили близько 2,5 млрд доларів у серпні 2025 року, що свідчить про зростання довіри великих інвесторів до біткойна як хедж-активу.
«Наступні 12 тижнів будуть дуже цікавими для власників біткойнів», — написав Ентоні Помпліано, засновник і генеральний директор Professional Capital Management.
Прогнози ринку залишаються оптимістичними. Аналітики очікують, що до кінця року біткойн досягне 150 000–165 000 доларів, а Citigroup прогнозує 12-місячну ціль у 181 000 доларів.
Однак не всі експерти вірять, що зростання триватиме безперервно.
Девід Моррісон, старший аналітик ринку в Trade Nation, зазначив:
«Біткойн, можливо, потребуватиме консолідації, перш ніж отримає чергову можливість для зростання».
Технічні індикатори також вказують на можливі короткострокові корекції, якщо ціна не втримається вище ключових рівнів підтримки.
Поточне зростання біткойна збігається з широким підйомом ринку криптовалют — загальна ринкова капіталізація перевищила 4 трильйони доларів. Однак аналітики підкреслюють, що це зростання зумовлене переважно інституційними інвесторами, тоді як участь роздрібних інвесторів залишається відносно помірною.
Експерти вважають це потенційним поворотним моментом для галузі, що сигналізує про початок нової ери інституційної домінації на криптовалютних ринках, де основні фінансові гравці все частіше розглядають біткойн як легітимний засіб захисту від макроекономічних ризиків.
З 6 жовтня 2025 року в Чорногорії офіційно розпочала роботу платіжна система SEPA (Single Euro Payments Area), що дозволило здійснювати перекази в євро за єдиними для Європи тарифами та з мінімальними комісіями.
Україна вже активно готується до вступу в SEPA (Single Euro Payments Area, Єдина зона платежів у євро). На даний момент країна ще не є повноправним учасником SEPA, але значна законодавча і технічна підготовка вже ведеться. Нижче — що відомо на сьогодні і які можуть бути перспективи.
У червні 2025 року Україна офіційно оголосила про намір приєднатися до SEPA. У цей момент було анонсовано, що подано відповідні плани та законопроекти до Верховної Ради. Направлено проект закону № 13233 «Про внесення змін до законодавчих актів України для забезпечення відповідності європейським правилам і критеріям EPC (European Payments Council) щодо приєднання до SEPA». У квітні 2025 року Кабінет Міністрів затвердив пакет законопроектів, спрямованих на гармонізацію законодавства України з вимогами ЄС у сфері боротьби з відмиванням грошей, забезпечення прозорості та безпеки платежів — це важливий крок для офіційної подачі заявки на SEPA.
Європейська Бізнес Асоціація (EBA Ukraine) публічно підтримує законопроект про приєднання України до SEPA, але просить доопрацювати низку положень, що стосуються фінансового моніторингу, регулювання звітності та захисту даних.
У Національному банку України вже діє нове покоління платіжної інфраструктури (SEP-система, за стандартом ISO 20022) з підтримкою схем SCT (Credit Transfer) по 24/7, що вважається частиною підготовки до SEPA. У планах — впровадження миттєвих платежів в євро.
За оцінками експертів, учасники ринку (громадяни та підприємства) зможуть економити €70–100 млн щорічно за рахунок зниження комісій на європерекази. Для бізнесу це означає зниження витрат на транскордонні розрахунки, спрощення фінансових потоків, скорочення кількості посередників. Для громадян — швидші платежі в євро на території SEPA, прозоріші умови і, ймовірно, зниження комісії за операції.
Основні поточні проблеми:
SEPA (Single Euro Payments Area) — єдина зона безготівкових платежів у євро, що включає країни ЄС, ЄЕЗ, Швейцарію, Велику Британію, Андорру, Ватикан, Сан-Марино і тепер — Сербію та Чорногорію.
Головна мета SEPA — спростити та здешевити перекази в євро, забезпечуючи однакові правила та терміни для всіх учасників.
Україна оголосила міжнародний тендер на закупівлю сучасного багатофункціонального судна для портів Дунаю, яке виконуватиме екологічні, аварійно-рятувальні та технічні завдання.
Згідно з повідомленням ДП «Адміністрація морських портів України» (АМПУ), судно буде призначене для роботи у портах Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ, які нині є ключовими логістичними вузлами на півдні країни.
За технічним завданням, нове судно зможе: збирати нафтопродукти та сміття з поверхні води; гасити пожежі на суднах і портових об’єктах; виконувати функції буксира-кантувальника, допомагаючи у маневрах великим судам.
Проект реалізується в межах програми RELINC (Restoration of Essential Logistics Infrastructure and Network Connectivity) за підтримки Міжнародного банку реконструкції та розвитку (IBRD).
Експерти відзначають, що нове судно стане не лише технічним підсиленням портової інфраструктури, а й важливим елементом екологічної безпеки всього Дунаю.
Дунайські порти нині обробляють понад 40% усього українського експорту агропродукції та відіграють ключову роль у міжнародній логістиці, особливо після блокування чорноморських маршрутів.
Довжина Дунаю: приблизно 2 850 км, друга за довжиною річка Європи після Волги.
Басейн ріки протікає через 10 країн — Німеччину, Австрію, Словаччину, Угорщину, Хорватію, Сербію, Румунію, Болгарію, Молдову та Україну.Впадає у Чорне море через дунайську дельту, частина якої розташована в Одеській області.
За оцінками Європейської комісії та Міжнародної комісії з захисту Дунаю (ICPDR), рівень забруднення річки залишається помірним, але спостерігається накопичення важких металів, пестицидів та мікропластику, особливо у притоках.
Основні джерела забруднення — промислові скиди, агрохімікати, побутові відходи та судноплавство.
