Другий за величиною український оператор мобільного зв’язку “ВФ Україна” (“Vodafone Україна”, VFU) за І півріччя 2025 року скоротив чистий прибуток на 13% порівняно із аналогічним періодом минулого року – до 1,705 млрд грн, тоді як його виручка зросла на 15% – до 13,518 млрд грн.
“Основними факторами зростання, як і раніше, є розвиток фіксованого бізнесу, збільшення обсягів користування дата послугами та кількості інтернет-користувачів і, відповідно, доходів від послуг – як мобільного, так і фіксованого зв’язку”, – йдеться у фінансовому звіті компанії в п’ятницю.
Згідно із ним, зменшення чистого прибутку спричинене додатковими витратами, пов’язаними з відтермінуванням виплат за єврооблігаціями на два роки, а також зростанням витрат на обслуговування боргу через підвищення процентної ставки у 1,5 рази відповідно до нових умов реструктуризації.
Як повідомлялося, у січні-березні 2025 року виручка зросла на 14% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 6,59 млрд грн, тоді як чистий прибуток впав на 24% – до 697 млн грн.
“Vodafone Україна” зазначає, що показник OIBDA у першому півріччі 2025 року зріс на 12% порівняно з І півріччям 2024 року – до 7,17 млрд грн, а маржа OIBDA знизилася на 1,7 відсоткових пункти у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – до 53,1%.
Компанія наголосила, що у першому півріччі збільшила інвестиції на 66% порівняно з аналогічним періодом 2024 року, вклавши понад 3,5 млрд грн у критичну інфраструктуру, а загалом за 3,5 років повномасштабної війни інвестиції досягли в Україні майже 19 млрд грн.
В структурі інвестицій у першому півріччі цього року 51% складають будівництво та відновлення мережі, а також підготовка її до роботи у блекаути, 31% – утримання мережі, 11% – розвиток фіксованого зв’язку, 4% – на програму обміну біллінгом.
Зазначається, що чистий борг компанії на середину цього року складав 13,65 млрд грн: 23,55 млрд грн валового боргу, з яких 12,43 млрд грн за євробондами, проти 9,9 млрд грн вільних грошових коштів, враховуючи й ОВДП.
Також “Vodafone Україна” зауважила, що у липні-серпні 2025 року виплатила дивіденди на загальну суму 97 млн грн.
Згідно зі звітом, за другий квартал 2025 року відбулося зменшення кількості клієнтів на 3,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 15,4 млн, проте ARPU (середній дохід на одного користувача на місяць) збільшився на 18,5% – до 136 грн.
У Vodafone заявили, що вперше в Україні впровадили інноваційну технологію енергозбереження – Powerstar 2.0, засновану на штучному інтелекті, а також розпочали підключення мобільних базових станцій через пасивні оптичні мережі xPON (1/10 Gigabit/s Passive Optical Network), що має дозволити відносно швидко переходити на нові технології мобільного зв’язку – 5G, а в перспективі і 6G.
Крім того, розпочато модернізацію телеком інфраструктури оператора фіксованого зв’язку “Фрінет”, який входить до групи з серпня 2023 року: заміна FTTB мережі на GPON, що забезпечить клієнтам до 72 годин автономної роботи і надасть в 10 разів вищу швидкість інтернету.
Також зазначається, що з травня 2025 року “Vodafone Україна” отримала і почала використовувати радіочастоти 1940–1945/2130–2135 МГц, які раніше належали оператору “ТриМоб”, що дозволило підвищити ефективність використання спектру та зміцнити ємність мережі.
Згідно з фінзвітністю, у серпні 2025 року Група зобов’язалася взяти участь у спільному проекті, який передбачає будівництво нової системи підводних кабелів через Чорне море, що з’єднає Україну з міжнародним транзитним маршрутом між Європою та Азією. Система з’єднає Болгарію, Україну, Грузію та Туреччину, а її завершення очікується протягом п’яти років. Загальна вартість, яку понесе група, оцінюється в EUR65 млн.
“Vodafone Україна” з грудня 2019 року входить до складу NEQSOL Holding.
У Грузії набудуть чинності нові правила, які скасовують можливість працювати без дозволу для громадян країн з безвізовим режимом. З 2026 року для легального працевлаштування буде потрібно отримати дозвіл на роботу та відповідну посвідку на проживання, повідомляє телеграм-канал Сербський економіст.
Парламент країни 26 червня прийняв поправки до законів «Про трудову міграцію» та «Про правове становище іноземців». Тепер будь-який іноземець, який не має постійного дозволу на проживання, зобов’язаний буде оформити дозвіл на трудову діяльність, навіть якщо він в’їхав до країни за безвізовим режимом.
Основні зміни
• Безвізовий режим перестає давати право на роботу — він стосується тільки в’їзду і короткострокового перебування.
• Вводяться поняття «трудовий мігрант» і «самозайнятий іноземець» — обидві категорії повинні отримувати дозвіл.
• Роботодавці зобов’язані оформляти документи на іноземних співробітників до їх офіційного виходу на роботу.
Кого торкнеться нововведення?
За даними Geostat, у 2015–2023 рр. офіційно зареєстровано менше 3800 трудових мігрантів, при цьому фактична кількість іноземців, які працюють у країні, значно вища — тільки у 2022–2023 рр. у Грузії залишалося понад 239 000 іноземців. Багато з них працювали нелегально.
Найбільший вплив зміни матимуть на громадян:
• Росії — за різними оцінками, в Грузії проживає від 80 до 120 тисяч росіян, значна частина з яких працює віддалено або в сфері послуг без формального дозволу;
• сусідів Грузії (Вірменія, Азербайджан);
• України;
• Близького Сходу;
• Південної Азії;
• деяких країн Європи та Латинської Америки.
Для росіян, які стали однією з найбільших груп іноземців у Грузії після 2022 року, нові правила можуть призвести до необхідності масового оформлення трудових дозволів. В іншому випадку існує ризик штрафів і неможливості продовжити діяльність.
Реформа спрямована на легалізацію ринку праці та захист прав громадян Грузії. Вона закриває лазівку, що дозволяє іноземцям працювати за безвізовим режимом, і створює нові правові рамки для десятків тисяч людей. Особливо помітно це торкнеться громадян РФ і країн СНД, які в останні роки складають основне ядро іноземної присутності в економіці Грузії.
Джерело: https://t.me/relocationrs
Китай зробив новий крок у гонці за лідерство в технологіях зв’язку майбутнього. Вчені з Пекінського університету та Міського університету Гонконгу розробили перший у світі універсальний 6G-чіп, який здатний забезпечувати швидкість передачі даних понад 100 Гбіт/с і працювати на будь-яких частотах у діапазоні від 0,5 до 115 ГГц. Про це повідомили видання South China Morning Post і Interesting Engineering з посиланням на публікацію в журналі Nature.
Пристрій розміром з палець (11×1,7 мм) дозволяє завантажити, наприклад, 8K-відео обсягом 50 ГБ за лічені секунди.
Модем використовує фотонно-електронну архітектуру, що дозволяє об’єднати різні частотні діапазони в єдину систему.
Розробка вирішує ключову проблему майбутніх мереж 6G — фрагментацію спектру. Зараз обладнання створюється окремо під «низькі», «середні» і «міліметрові» частоти, що ускладнює впровадження. Новий чіп універсальний і може використовуватися як в сільській зоні (для покриття на низьких частотах), так і в мегаполісах (для надшвидкісних з’єднань на високих частотах).
Раніше в Японії демонструвалися прототипи, що передавали дані зі швидкістю 100 Гбіт/с на обмежених відстанях, а в Китаї в 2024 році була запущена експериментальна 6G-мережа. Однак саме китайський універсальний модем вперше охопив весь діапазон частот, що робить його унікальним.
Наступний крок — інтеграція технології в компактні модулі USB-формату і адаптація під смартфони, базові станції і пристрої інтернету речей. Це наблизить масове впровадження 6G, яке експерти очікують в 2030-х роках.
Китай закріплює лідерство в розвитку 6G, пропонуючи світу унікальне рішення, здатне змінити ландшафт мобільних технологій. Проривний універсальний модем відкриває можливості для цифрової революції — від медицини до індустрії розваг.
Федеральний апеляційний суд постановив, що більшість тарифів Дональда Трампа є перевищенням його повноважень як президента.
Так звані взаємні тарифи, введені майже на всі країни, з якими торгують США, є незаконними, заявив у п’ятницю Апеляційний суд США.
Це рішення підтверджує травневу постанову Міжнародного торгового суду, який також відхилив аргумент Трампа про те, що його глобальні тарифи були дозволені відповідно до закону про надзвичайні економічні повноваження.
Суд не скасував тарифи, а заявив, що вони будуть діяти до середини жовтня, що створює основу для подальшого судового розгляду у Верховному суді США.
Ще багато чого залишається невідомим, але ось що ми розуміємо на даний момент про рішення суду і про те, що воно може означати для флагманської політики президента США.
У своєму рішенні 7-4 апеляційний суд підтримав висновок суду нижчої інстанції про те, що президент Трамп не мав повноважень вводити глобальні тарифи.
Це було в основному через закон, який Трамп використовував для виправдання своєї політики, — Закон про міжнародні надзвичайні економічні повноваження (IEEPA), який, на думку суддів, не дає «права вводити тарифи, мита тощо, а також права стягувати податки».
Апеляційний суд США відхилив аргумент Трампа про те, що тарифи були дозволені в рамках його надзвичайних економічних повноважень, назвавши ці збори «недійсними, оскільки суперечать закону».
Трамп негайно відкинув це рішення, написавши в Truth Social через кілька годин після його винесення, що апеляційний суд «дуже упереджений», а саме рішення є «катастрофою» для країни.
«Якщо це рішення залишиться в силі, воно буквально зруйнує Сполучені Штати Америки», — написав він.
Цей закон, прийнятий кілька десятиліть тому і неодноразово застосовуваний Трампом протягом обох термінів його перебування на посаді, наділяє президента США значними повноваженнями для реагування на надзвичайні ситуації в країні або серйозні загрози з-за кордону.
Закон 1977 року гласить, що президент може застосовувати ряд економічних важелів «для протидії будь-якій незвичайній і надзвичайній загрозі, яка повністю або значною мірою походить з-за меж Сполучених Штатів і спрямована проти національної безпеки, зовнішньої політики або економіки».
Він використовувався як президентом Бараком Обамою, так і Джо Байденом, які застосували цей закон для введення санкцій проти Росії після незаконної анексії Криму в 2014 році, а потім знову після повномасштабного вторгнення в Україну вісім років по тому.
Однак апеляційний суд у своєму рішенні заявив, що надзвичайний закон «не надає президенту широких повноважень для введення тарифів».
IEEPA «не згадує тарифи (або будь-які їхні синоніми) і не містить процедурних гарантій, які б чітко обмежували повноваження президента в області введення тарифів», — заявили вони.
Трамп, оголошуючи про введення глобальних тарифів, стверджував, що торговельний дисбаланс завдає шкоди національній безпеці США і, отже, є надзвичайною ситуацією національного масштабу.
Однак суд постановив, що введення тарифів не входить до повноважень президента, а «право розпоряджатися державними фінансами (включаючи право стягувати податки) належить Конгресу».
Крім того, що це значний удар по центральному пункту програми президента Трампа — тарифах, — рішення федерального апеляційного суду може мати безпосередній вплив на економіку США, а також викликати ланцюгову реакцію на світових ринках.
«Бізнес буде схильний до невизначеності», — заявила в програмі BBC Today доктор Лінда Юе, економіст Оксфордського університету і Лондонської бізнес-школи.
Поки країни чекають, чи прийме Верховний суд цю справу, що здається ймовірним, вони можуть вирішити призупинити ведення бізнесу з США.
Якщо це станеться, за словами доктора Юе, це може «послабити економічну активність».
Існують також значні наслідки, які можуть проявитися в політичній сфері.
Наприклад, якщо Верховний суд скасує рішення федерального апеляційного суду і підтримає адміністрацію Трампа, це може створити прецедент, який підштовхне президента до більш агресивного використання IEEPA, ніж він робив досі.
Справа, швидше за все, буде передана до вищої судової інстанції США, про що Трамп повідомив у Truth Social.
«Наші байдужі та недалекоглядні політики дозволили використовувати тарифи проти нас, — написав Трамп. — Тепер, за допомогою Верховного суду США, ми будемо використовувати їх на благо нашої нації і зробимо Америку знову багатою, сильною і могутньою!»
Консервативна більшість у вищому суді США може потенційно збільшити ймовірність того, що він підтримає точку зору президента.
Шість із дев’яти суддів були призначені президентами-республіканцями, у тому числі троє — Трампом під час його першого терміну в Білому домі.
Однак суд також більш критично ставиться до президентів, коли вони, на його думку, перевищують свої повноваження в питаннях, не схвалених Конгресом.
Наприклад, під час президентства Джо Байдена суд розширив те, що він назвав «доктриною важливих питань», щоб визнати недійсними спроби демократів використовувати існуючі закони для обмеження викидів парникових газів електростанціями і прощення боргів за студентськими кредитами мільйонів американців.
Федеральний апеляційний суд розділився 7-4 у своєму рішенні про те, що майже всі загальні тарифи Трампа є незаконними. Тепер він дав адміністрації США час до середини жовтня, щоб подати апеляцію до Верховного суду США у справі, що має наслідки як для економіки США, так і для її торговельних відносин з рештою світу.
Якщо Верховний суд підтвердить це рішення, це може викликати невизначеність на фінансових ринках.
Виникнуть питання про те, чи доведеться США повертати мільярди доларів, які були зібрані у вигляді імпортних мит на продукти з країн, які платили їх протягом останніх кількох місяців.
Це також може поставити під сумнів, чи будуть великі економіки, включаючи Великобританію, Японію і Південну Корею, прив’язані до індивідуальних торговельних угод, які вони уклали з США до закінчення терміну в серпні. Інші торговельні угоди, які в даний час знаходяться на стадії переговорів, також можуть опинитися в хаосі.
Якщо рішення апеляційного суду буде залишено в силі, це також завдасть величезного удару по політичному авторитету Трампа і його репутації як переговірника. Але якщо воно буде скасовано Верховним судом, це матиме зворотний ефект.
Це рішення стосується «взаємних тарифів» Трампа, які включають в себе набір різних ставок для більшості країн світу, в тому числі інші податки, введені щодо Китаю, Мексики та Канади.
Ці імпортні мита на майже всі товари з майже всіх країн, з якими США ведуть торгівлю, будуть діяти до середини жовтня.
Після 14 жовтня вони більше не будуть діяти, заявила апеляційна інстанція.
Окремо, тарифи на сталь, алюміній і мідь, які були введені на підставі інших президентських повноважень, залишаться в силі і не будуть зачеплені рішенням суду.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан на екстреному засіданні парламенту оголосив про повний розрив економічних і торговельних зв’язків з Ізраїлем. Він також підтвердив закриття турецького повітряного простору для урядових і збройових рейсів з Ізраїлю, а також заборону на заходження ізраїльських суден в турецькі порти. Турецькі судна також більше не зможуть заходити в ізраїльські порти.
Фідан підкреслив, що саме рішення вже частково реалізується: турецькі портові служби почали вимагати від суден підтвердження, що вони не пов’язані з Ізраїлем і не перевозять зброю.
Раніше, в травні 2024 року, Анкара призупинила прямі торговельні відносини з Тель-Авівом у відповідь на його дії в Газі.
У 2023 році обсяг товарообігу між країнами досягав $7 млрд. Туреччина звинувачує Ізраїль у геноциді в Газі, що Ізраїль заперечує. Анкара також почала готуватися до гуманітарних повітряних рейсів для доставки допомоги Палестині. Про це Фідан заявив, підкресливши, що для цього вже отримано згоду президента і залишається чекати дозволу від Йорданії.
Туреччина робить рішучий геополітичний розворот, повністю припиняючи економічні та логістичні зв’язки з Ізраїлем. Дії охоплюють повітряну, морську та торговельну сфери і поглиблюють розрив у відносинах між країнами, підкреслюючи наростаючу напруженість у всьому регіоні.Туреччина, Ізраїль
Міністр оборони Данії Троельс Люнд Поульсен заявив, що найближчим часом українські оборонні компанії можуть розпочати виробництво в Данії.
«Друга річ, яку я сьогодні згадаю, – це те, що можна назвати »данським моделлю 2.0″. Сподіваюся, що через кілька тижнів ми запросимо першу українську оборонну компанію розпочати виробництво тут, у Данії, в безпечному середовищі”, – сказав він під час брифінгу з главою дипломатії ЄС Каєю Каллас у п’ятницю.
Поульсен зазначив, що очікує приєднання інших українських оборонних компаній до цього процесу пізніше цього року. «І я вважаю, що це також буде шляхом до надання ще більшої підтримки Україні», – підкреслив він.
Міністр також повідомив, що обговорював цю ініціативу під час візиту до Києва в неділю. «Під час цього візиту я мав можливість поговорити як з президентом Зеленським, так і з новим міністром оборони Денисом Шмигалем про перспективи запрошення українських оборонних компаній розпочати виробництво тут, в Данії. І вони повністю підтримують цю ідею», – сказав він.
