Україна з початку 2022/2023 маркетингового року (МР, розпочався 1 липня-2022) та по 26 вересня експортувала 7,51 млн тонн зернових культур, з них 4,23 млн тонн кукурудзи (56% загального обсягу поставок), 2,61 млн тонн пшениці (35%) та 635 тис. тонн ячменю (8%).
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства у понеділок, темпи експорту зернових з початку поточного МР у 1,75 разу нижчі за показники аналогічного періоду минулого МР (за 1 липня – 26 вересня 2021 року було експортовано 13,13 млн тонн).
Уточнюється, що загалом з початку вересня експортовано 3,21 млн. зернових і зернобобових культур, серед яких 1,35 млн. тонн пшениці, 1,54 млн. тонн кукурудзи, 305 тис. тонн ячменю, 9,9 тис. тонн борошна та 2 ,1 тис. Тонн жита.
За даними міністерства, за період 21-26 вересня на зовнішні ринки поставлено 0,63 млн тонн зернових культур (в середньому 126 тис. тонн щодобово), тоді як за попередні звітні періоди 9-21 вересня – у середньому 132,5 тис. тонн щодобово, 31 серпня-9 вересня – по 147,8 тис. тонн щодобово, 26-31 серпня – 110 тис. тонн/добу, а 19-26 серпня – 61,4 тис. тонн/добу. Таким чином, середньодобові темпи експорту протягом останніх 5 днів скоротилися на 5% порівняно з попереднім періодом 9-21 вересня.
У розрізі культур за період 21-26 вересня за кордон відправлено 313 тис. тонн пшениці, 280 тис. тонн кукурудзи, 37 тис. тонн ячменю, 1,5 тис. тонн борошна та 0,2 тис. тонн жита.
За даними відомства, загалом з початку 2022/2023 МР та до 26 вересня 2022 року Україна експортувала 2,61 млн тонн пшениці (у 3,04 рази менше порівняно з аналогічною датою 2021/2022 МР), 635 тис. тонн ячменю ( у 5,64 рази менше), 2,6 тис. тонн жита (в 11 разів менше) та 22 тис. тонн борошна (на 35,5% менше). Водночас темпи експорту кукурудзи перевищили минулорічні обсяги – її вивезено 4,23 млн. тонн, що у 3,03 рази перевищує показники 2021/2022 МР.
Як повідомлялося, в 2021/2022 МР Україна експортувала 48,51 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 8,4% вище за показники попереднього МР, незважаючи на повномасштабне вторгнення РФ і труднощі з експортом агропродукції через блокаду українських морських портів. На зовнішні ринки поставлено 18,74 млн тонн пшениці (на 12,6% більше за показники 2020/2021МГ), 23,54 млн тонн кукурудзи (+1,9%), 5,75 млн тонн ячменю (+35,9%) , 70,9 тис. тонн муки (-44,1%).
У 2020/2021 МР країна експортувала 44,72 млн. тонн зернових і зернобобових культур: 16,64 млн. тонн пшениці, 23,08 млн. тонн кукурудзи, 4,23 млн. тонн ячменю, 126,9 тис. тонн борошна і 18,4 тис. тонн борошна тонн жита.
У 2019/2020 МР Україна експортувала 56,72 млн тонн зернових та зернобобових культур.
Чергові чотири судна з 88,17 тис. тонн агропродукції вийшли в п’ятницю з портів “Одеса” та “Південний” до країн, Азії та Європи, повідомляє Мінінфраструктура України.
“Від причалів Одеського порту відійшли MAINLAND, NEW FAITH, USICHEM. З порту “Південний” – KARTERIA”, – зазначило відомство у Facebook.
Загалом з моменту виходу першого судна з українським продовольством з огляду на сьогоднішні судна експортовано 4,9 млн тонн агропродукції. Всього з українських портів вийшло 222 судна з агропродукцією, спрямованою до країн Азії, Європи та Африки.
Як повідомлялося, у Стамбулі 22 липня за участю ООН, України, Туреччини та Росії відбулося підписання двох документів про створення коридору для вивезення зерна із трьох українських портів – “Чорноморськ”, “Одеса” та “Південний”.
PORT, АГРОПРОДУКЦИЯ, АЗІЯ, ЄВРОПА, СУДНО
Президент України Володимир Зеленський своїм указом призначив Олексія Макєєва послом України у Німеччині.
Відповідний документ №662/2022 оприлюднено на сайті глави держави у п’ятницю.
“Призначити Макєєва Олексія Сергійовича надзвичайним та повноважним послом України у Федеративній Республіці Німеччина”, – йдеться в указі.
Олексій Макєєв – спеціальний представник Міністерства закордонних справ України з питань санкційної політики.
Попередника Макєєва на посаді посла України у ФРН – Андрія Мельника – було звільнено президентом Зеленським з посади 11 липня. Він обіймав вказану посаду з 2014 року.
Фондові індекси країн Західної Європи не демонструють єдиної динаміки під час торгів у понеділок.
Зведений індекс найбільших компаній регіону Stoxx Europe 600 до 11:27 за київським часом знизився на 0,11% і склав 389,98 пункту.
Британський фондовий індекс FTSE 100 піднявся на 0,06%, тоді як німецький DAX на 0,26%, французький САС 40 – на 0,33%. Італійська FTSE MIB зросла на 1,26%, іспанська IBEX 35 знизилася на 0,35%.
Побоювання щодо стану світової економіки посилюються на тлі стійко високої інфляції та агресивних заходів найбільших центробанків щодо її стримування, пише CNBC.
У центрі уваги, зокрема, знаходяться вибори в Італії.
Демократична партія Італії визнала поразку на дострокових виборах до парламенту, що відбулися в неділю, повідомляють ЗМІ.
Після оголошення офіційних результатів обробки 10% бюлетенів на виборах лідирує коаліція чотирьох правих партій, яка набрала 44% голосів. Найкращі результати у партії “Брати Італії”. Це означає, що її лідерка Джорджа Мелоні у разі приходу правоцентристів до влади може стати новим італійським прем’єром.
Заступник голови Демократичної партії Дебора Серракк’яні визнала поразку та заявила, що демократи переходять в опозицію.
Тиск на ринок також надає геополітичне напруження, що зберігається у зв’язку з референдумами, що проходять у ряді регіонів України про приєднання до Росії.
Тим часом рівень довіри бізнесменів до економіки Німеччини у вересні знизився до 84,3 пунктів з 88,6 пунктів у серпні, йдеться в доповіді дослідницької організації IFO. Показник знаходиться на мінімумі з травня 2020 року і виявився гіршим за прогноз аналітиків на рівні 87 пунктів, пише Trading Economics.
У лідерах падіння серед компонентів індексу Stoxx Europe 600 є акції британської фінансової компанії Virgin Money UK PLC, які дешевшають на 6,7%.
Тим часом у лідерах зростання виявилися папери німецької Uniper SE, які додають 23,2%.
Акції швейцарського виробника систем опалення та вентиляції дорожчають на 8,4%, оскільки експерти Berenberg покращили рекомендацію щодо паперів компанії та підвищили їх ціновий орієнтир.
Європейські виробники, які зіткнулися зі стрибком цін на енергоносії, переносять операції до США, розраховуючи скористатися як більшою стабільністю американського енергоринку, так і державними стимулами, пише The Wall Street Journal.
Експерти попереджають про можливість нової хвилі деіндустріалізації в Європі в умовах різких коливань цін на енергоресурси та стійких проблем у ланцюжках постачання. Операційне середовище в Штатах виглядає набагато сприятливішим, особливо для виробників хімічної продукції та компаній інших енергоємних галузей. У серпні президент США Джо Байден підписав закон Inflation Reduction Act (IRA), який передбачає, зокрема, податкові пільги для промислових компаній та представників сфери “зеленої” енергетики.
Раніше цього місяця WSJ повідомляла з посиланням на джерела, що американський виробник електромобілів Tesla Inc. поставив на паузу план випуску акумуляторів у Німеччині у зв’язку з можливістю отримання податкових пільг у США. Джерела газети повідомляли, що Tesla розглядає можливість відправки до Штатів обладнання для виробництва акумуляторів, яке призначалося для її підприємства в Берліні.
Серед європейських компаній, які оголосили про розширення операцій у США цього року, – автовиробник Volkswagen AG, а також, наприклад, голландська хімкомпанія OCI NV, яка володіє підприємством з виробництва аміаку в штаті Техас.
Європейська сталеливарна компанія ArcelorMittal SA раніше цього місяця оголосила про скорочення виробництва на двох заводах у Німеччині. При цьому результати її техаського підприємства виявилися кращими за очікування, що глава компанії Адітья Міттал пояснив низькою вартістю енергоносіїв у регіоні.
Експерти відзначають, що американська економіка досить добре пройшла пандемію і є більш привабливою для бізнесу, ніж Європа і Китай, незважаючи на рекордну інфляцію, проблеми в каналах постачання та ризики рецесії, що зберігаються, внаслідок посилення грошово-кредитної політики Федеральною резервною системою (ФРС). У Китаї, як і раніше, діють карантинні обмеження для стримування поширення COVID-19, а Європа дестабілізована енергетичною кризою через конфлікт в Україні.
Європейським виробникам буде важко зберегти конкурентоспроможність без зниження цін на енергоресурси чи державні субсидії, зазначає головний виконавчий директор норвезької хімкомпанії Yara International ASA Свейн Торе Холсетер.
“Деяким галузям у результаті доведеться релоцювати виробництво на постійній основі”, – вважає він.