Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Україна експортувала майже 3 млн тонн зернових культур – Мінагрополітики

Україна з початку 2022/2023 маркетингового року (МР, липень-червень) експортувала 2,98 млн тонн зернових культур, серед яких 1,94 млн тонн кукурудзи (65% загального обсягу поставок), 783 тис. тонн пшениці ( 26%) та 257 тис. тонн ячменю (8,8%).

Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства у п’ятницю, темпи експорту зернових з початку поточного МР були в 2,06 раза нижчими за показники аналогічного періоду минулого року (за 1 липня – 19 серпня 2021 року експортовано 6,12 млн тонн).

При цьому, за даними відомства, за період 11-19 серпня на зовнішні ринки поставлено 770 тис. тонн зернових культур (96,2 тис. тонн щодобово), тоді як за попередній період 5-11 серпня – 340 тис. тонн зернових культур (48,6 тис. тонн щодобово), за 27 липня-5 серпня – 640 тис. тонн зернових культур (71,1 тис. тонн щодобово), а за 15-27 липня – 627 тис. тонн зернових культур (52,25 тис. тонн щодобово). Таким чином, середньодобові темпи експорту за звітний період подвоїлися порівняно з попереднім періодом і досягли максимального значення з початку МР.

Для порівняння, за вісім днів (11-19 серпня) країна поставила на зовнішні ринки обсяги зернових культур, аналогічні до обсягів за 28 днів квітня (1-28 квітня 2022 року), коли їхній експорт становив 763 тис. тонн. Це пов’язано з дією Стамбульських зернових угод, які відкрили експорт сільгоспкультур із трьох українських морських портів – лише за 1-15 серпня вони відправили на зовнішні ринки 21 суховантажне судно з 563 тис. тонн продукції АПК.

Загалом з початку 2022/2023 МР та до 19 серпня 2022 року Україна експортувала 783 тис. тонн пшениці (у 3,7 раза менше порівняно з аналогічною датою 2021/2022 МР), 257 тис. тонн ячменю (увосьмеро менше) та 7,4 тис. тонн борошна (у 2,55 раза менше). Проте темпи експорту кукурудзи перевищили минулорічні обсяги – її вивезено 1,94 млн тонн, що на 67,8% більше за показники 2021/2022 МР.

Як повідомлялося, в 2021/2022 МР Україна експортувала 48,51 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 8,4% вище за показники попереднього МР, незважаючи на повномасштабне вторгнення РФ і труднощі з експортом агропродукції через блокаду українських морпортів. На зовнішні ринки поставлено 18,74 млн тонн пшениці (на 12,6% більше за показники 2020/2021МР), 23,54 млн тонн кукурудзи (+1,9%), 5,75 млн тонн ячменю (+35,9%) , 70,9 тис. тонн муки (-44,1%).

У 2020/2021 МР країна експортувала 44,72 млн тонн зернових та зернобобових культур: 16,64 млн тонн пшениці, 23,08 млн тонн кукурудзи, 4,23 млн тонн ячменю, 126,9 тис. тонн борошна та 18,4 тис. тонн борошна тонн жита.

У 2019/2020 МР Україна експортувала 56,72 млн тонн зернових та зернобобових культур.

,

Україна в липні імпортувала 760 тис. тонн нафтопродуктів – Мінекономіки

Україна в липні імпортувала 760 тис. тонн нафтопродуктів, повідомив перший заступник міністра економіки Денис Кудін.

“Україна імпортувала орієнтовно 760 тис. тонн бензину, дизеля й автогазу. Це можна порівняти з імпортом довоєнного періоду”, – сказав він під час засідання комітету Верховної Ради з питань фінансів.

Як повідомлялося з посиланням на міністра економіки Юлію Свириденко, в березні 2022 року Україна імпортувала 60 тис. тонн нафтопродуктів, у квітні – 191 тис. тонн, у травні – 380 тис. тонн.

За її словами, в червні планувалося збільшити імпорт нафтопродуктів у 1,6 раза порівняно з травнем – до 600 тис. тонн. Зокрема, 2/3 з них має становити дизпальне, 1/3 – бензин і скраплений газ.

,

Україна пропонує ЄС застосувати до українських біженців “ковидний прецедент”, щоб уникнути подвійного оподаткування

Уряд України направить лист до всіх податкових відомств та урядів країн ЄС з проханням застосувати “ковидний прецедент”, коли багато людей через скасування авіарейсів виявилися вимушеними не в країнах свого податкового резидентства, і до них не було застосовано “правило податкового резидентства 180 днів”.

Таке рішення ухвалив Економічний штаб при Міністерстві економіки на засіданні у четвер, повідомив його член Михайло Кухар у Facebook.

За його словами, листа підпише перший віце-прем’єр – міністр економіки Юлія Свириденко, яка очолює Економштаб і схвалила таку пропозицію.

Кухар додав, що також готуються зміни до відповідних інструкцій Нацбанку та Держподаткової служби, щоб дозволити українським фізособам-підприємцям відкривати рахунки у закордонних банках.

Як повідомлялося, раніше Європейська бізнес-асоціація закликала уряд вирішити питання податкового резидентства українських громадян за кордоном, оскільки, перебуваючи за межами країни понад 183 дні, вони можуть бути визнані резидентами країни перебування та виникне ризик подвійного оподаткування.

За даними ООН, наразі найбільше українських біженців до Європи набули статусу тимчасового захисту у Польщі – 1 млн 274,1 тис., Німеччини – 670 тис., Чехії – 413 тис., Італії – 150,3 тис., Іспанії – 133,8 тис., Болгарії – 129,4 тис., Франції – 96,5 тис., Словаччини – 86,8 тис. та Австрії – 78,2 тис.

Більшість із них залишили Україну наприкінці лютого та березні.

, ,

Президент Туреччини підписав Меморандум про участь Туреччини у відновленні інфраструктури України

Президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган підписав Меморандум про участь Туреччини у відновленні інфраструктури України. Крім того, турецькі кампанії також надаватимуть консультаційну та технічну допомогу, повідомив заступник керівника Офісу президента (ВП) Кирило Тимошенко.

“У Львові під час зустрічі Президента України Володимира Зеленського та президента Туреччини Реджепа Тайіпа Ердогана було підписано Меморандум про участь Туреччини у відновленні інфраструктури України”, – написав він у телеграм-каналі.

За його словами, турецькі державні та бізнес-структури розвиватимуть конкретні проекти відновлення, а також надаватимуть консультаційну та технічну допомогу.

“Як перший проект розглядається відновлення мосту в селі Романівка Київської області”, – наголосив Тимошенко.

“Дякую наших партнерів за підтримку Fast Recovery plan і наших ініціатив”, – написав заступник голови ВП.

, ,

“Укрзалізниця” планує збільшити парк зерновозів на 500 вагонів

АТ “Укрзалізниця” (“УЗ”) докладає максимум зусиль для того, щоб збільшити робочий парк зерновозів, і планує наростити його ще на 500 штук, повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи “УЗ” Валерій Ткачов.

“У нас ще є плани, голова правління ставить завдання, наростити парк зерновозів найближчим часом. До 500 одиниць ми спробуємо підняти”, – цитує його слова з онлайн-наради з представниками зернового ринку в четвер профільне видання Rail.insider.

Ткачов уточнив, що наразі робочий парк зерновозів “УЗ” становить 7 тис. одиниць, тоді як загалом на ринку – понад 24 тис. Крім того, компанія пропонує клієнтам для перевезення зерна цементовози та мінераловози, при цьому “УЗ” створила умови для того, щоб вартість таких перевезень не відрізнялася від транспортування у зерновозах.

Представник УЗ також повідомив, що від початку місяця станом на 18 серпня у напрямку прикордонних переходів черга з вагонів скоротилася на 2,6 тис. вагонів – до 29 тис. од. Зокрема, простій зернових скоротився на 15% – з 10 тис. вагонів до 8,5 тис., а збільшення черги зафіксовано лише на переході “Ягодин-Дорогуськ” (Польща) – на 191 вагон до 1,2 тис. одиниць.

Ткачов, який опублікував у своєму фейсбуці звіт Rail.insider з наради, також повідомив, що в серпні зросло середньодобове навантаження зернових – до 47,5 тис. тонн із 39 тис. тонн у липні, а 16 серпня було навантажено 73 тис. тонн зерна.

За його словами, якщо в липні залізницею вдалося експортувати 917 тис. тонн зернових, то за підсумками місяця планується перевищити показник в 1 млн тонн.

Представник УЗ додав, що на зростання обсягів навантаження та перевезення суттєво вплинуло відкриття у серпні “зернового коридору” з трьох українських портів “Великої Одеси” на додачу до дунайських портів.

Він уточнив, що найбільше зерна навантажено на адресу порту “Чорноморськ” – понад 100 тис. тонн, а загалом у бік морських портів України відправлено залізницею понад 300 тис. тонн агропродукції.

Як повідомила АМПУ в четвер, після підписання 22 липня у Стамбулі документів між Україною, ООН, Туреччиною та Росією з українських портів було відправлено 25 суден із понад 600 тис. тонн агропродукції.

, ,

З 1 вересня страховики пропонуватимуть автовласникам “Зелену карту” в електронному вигляді

Страховики-повні члени Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ), які мають право укладати договори міжнародного страхування “Зелена картка”, з 1 вересня запропонують автовласникам можливість укладання таких договорів в електронному вигляді.

Як повідомляється на сайті МТСБУ, процедура оформлення електронної “Зеленої карти” буде аналогічна до укладення внутрішнього електронного договору ОСАЦВ:

Власник транспортного засобу вносить відомості, необхідні для укладання договору, до електронної форми на сайті компанії. На підставі отриманої інформації формується пропозиція про укладання електронного договору та надсилається автовласнику через електронні канали комунікації (наприклад, на електронну пошту, вказану при реєстрації).

Власник транспортного засобу підписує електронний договір страхування через інформаційну систему компанії відповідно до законодавства, що регулює організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції, та сплачує страхову премію страховику. Через електронні канали комунікації отримує pdf-файл із згенерованим чорно-білим страховим сертифікатом “Зелена картка”, а також візуальну форму страхового полісу та інформаційний лист про необхідність роздрукування отриманого страхового сертифіката.

МТСБУ уточнює, що pdf-файл візуальної форми страхового сертифікату необхідно роздрукувати, оскільки норми міжнародної системи автомобільного страхування “Зелена карта”, що діють, вимагають від автовласника пред’явлення паперової (біло-зеленої або чорно-білої) версії міжнародного страхового сертифікату.

За підсумками першого півріччя 2022 року кількість договорів “Зелена карта” більш ніж удвічі (+119%) перевищила показник відповідного періоду 2021 року, склавши 720 тис. шт. Сума премій за такими договорами становить 1,6 млрд. грн. (+105%). За договорами міжнародного страхування врегульовано 2730 вимог (+10%) на суму 7,1 млн. євро (+19%).

,