Як повідомляють аналітики проекту EastFruit, на ринку України поточного тижня спостерігається динаміка підвищення цін на столові буряки. Місцеві виробники повідомляють про скорочення запасів буряка товарної якості, в той час як попит оптових компаній і роздрібних мереж на дану продукцію зростає.
У результаті, на сьогоднішній день виробникам вдається вести продажі столового буряка по 14-18 грн/кг ($0,33-0,43/кг), що в середньому на 24% дорожче, ніж наприкінці минулого робочого тижня.
Подорожчання в цьому сегменті учасники ринку пояснюють помітним скороченням цієї продукції на ринку. На сьогоднішній день продажі буряків з необладнаних сховищ практично завершено, також помітно знизилася пропозиція некондиційної продукції, що своєю чергою і дало змогу виробникам підвищити ціни на якісні овочі.
Зазначимо, що наразі ціни на буряк в Україні вже в середньому на 35% вищі, ніж в аналогічний період минулого року. Однак при цьому учасники ринку не виключають, що тенденція зростання цін може бути тимчасовим явищем. На їхню думку, подальше подорожчання може мотивувати фермерів почати розпродаж буряків зі сховищ, що призведе до збільшення постачань і, як результат, до зниження цін у цьому сегменті.
Більш детальну інформацію про розвиток ринку столового буряка та іншої плодоовочевої продукції в Україні ви можете отримати, підписавшись на оперативний аналітичний щотижневик – EastFruit Ukraine Weekly Pro. З детальною інформацією про продукт можна ознайомитися тут.
Джерело: https://east-fruit.com/novosti/v-ukraine-stremitelno-rastut-czeny-na-stolovuyu-sveklu/
Меморандум про об’єднання Асоціації бобових України та асоціації “Українська соя” та створення нової “Бобово-соєвої асоціації України” підписано у Києві в четвер у рамках Всесвітнього дня бобових.
Очільники асоціацій висловили упевненість, що об’єднання дозволить зосередити ресурси, об’єднати зусилля і напрацювати єдину стратегію розвитку для бобової галузі.
“Нам дуже важливо, щоб асоціації були дієвими, щоб підприємництво рухалося вперед. Зараз ми на етапі трансформації, адже ми бачимо вагу бобових. І цього сезону ми бачимо в переробці підсилення соняшнику соєю. А це означає, що паралельно розвиватиметься й тваринництво”, – зауважив міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль.
За його інформацією, Україна 2024 року наростила експорт соєвих бобів на 4,8% до $1,3 млрд, що в 1,6 рази або на $115 млн більше, ніж у 2023 році.
Міністр висловив упевненість, що з об’єднанням двох асоціацій ці відсотки зростуть. Він також наголосив на важливості ініціатив, які мають йти від бізнесу, і сказав, що чиновники чекатимуть на нові пропозиції.
Президентка “Бобово-соєвої асоціації України” Антоніна Скляренко констатувала, що сектор бобових в Україні зростає. У 2024 році країна зібрала 469 тис. тонн гороху з площі 212,3 тис. га, а експорт склав 364 тис. тонн. Очікується, що у 2025 році площі під горохом зростуть на 20%, а під сочевицею — на 10-15%. Прогнозується також подальше розширення площ під соєю.
“Об`єднана асоціація є логічним етапом розвитку галузі, оскільки українські виробники бобових і сої стикаються з посиленням конкуренції на міжнародних ринках, необхідністю адаптації до європейських стандартів і впровадження інновацій для підвищення ефективності”, – резюмувала Скляренко.
Агрохолдинг “Агро-Регіон” у 2025 році збільшить на 15% загальний бюджет витрат на закупівлю товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ), повідомила прес-служба агрохолдингу в Facebook.
“Загальний бюджет на ТМЦ у 2025 році зросте на 15%, але це пов’язано зі зміною сівозміни: ми збільшуємо частку кукурудзи, яка є затратнішою культурою. Якщо розглядати витрати на кожну культуру окремо, то ріст становитиме близько 5%, але це пов’язано не з цінами, а з використанням більш дорогої технології (більше добрив і дорожчі ЗЗР)”, – зауважив директор по закупівлям агрохолдингу Дмитро Тарасюк.
За його інформацією, в структурі закупівель добрива завжди займають найбільшу частку витрат. У сезоні-2025 вони приблизно вдвічі дорожчі за насіння, пальне або пестициди. Проте завдяки ранній закупівлі “Агро-Регіон” зміг суттєво заощадити на добривах. Більшість добрив агрохолдинг придбав у червні 2024 року — на “дні ціни”. Це дозволило уникнути дефіциту фосфорних добрив, який виник у липні – серпні, а також запобігти додатковим витратам, оскільки до січня ціни на азотні добрива зросли на 25%. Агрохолдинг також розділив закупівлю азотних добрив на дві частини, щоб уникнути фінансового навантаження і розподілити ризики.
Тарасюк зазначив, що насіння “Агро-Регіон” також закуповує заздалегідь. Ще в листопаді 2024 року було законтрактовано 90% потреби, скориставшись максимальними знижками за раннє контрактування. Решта 10% — це тестові гібриди, які аграрний підрозділ випробовує.
“Засоби захисту рослин (ЗЗР) також закуповуємо якомога раніше, особливо препарати для протруєння насіння, ґрунтові гербіциди та регулятори росту. Крім того, ми створюємо “аварійний” запас гербіцидів та інсектицидів для можливих форс-мажорів, таких як непередбачувана поява шкідників. Це дозволяє нам бути гнучкими у виробничих процесах”, – розповів керівник напрямку.
Він також повідомив, що Агро-Регіон після початку війни збільшив можливості власного зберігання палива, що дало змогу забезпечити сезонні роботи навіть у кризових умовах. Наразі агрохолдинг має близько 20% від потреби пального на весняну посівну.
“На жаль, ціни на нафту тримаються на рівні $80 за барель, тому ми вирішили відтермінувати основні закупівлі. Спостерігаємо за ринком і, можливо, цього року перейдемо на спотові закупівлі невеликими партіями, оскільки є вірогідність, що чим пізніше купувати, тим буде дешевше”, – резюмував директор із закупівель агрохолдингу.
Агрохолдинг “Агро-Регіон” володіє земельним банком 39 тис. га у Київській, Чернігівській, Житомирській та Хмельницькій областях. Спеціалізується на рослинництві. До його складу входять 11 компаній, об’єднаних у чотири рослинницькі кластери. Має два елеватори – Бориспільський потужністю 73 тис. тонн і Миропільський – 52 тис. тонн.
Щорічний урожай зернових та олійних культур “Агро-Регіон” становить до 200 тис. тонн.
Шведська компанія Lobiu Sala AB, що належить ексміністру економіки України Айварасу Абромавичусу, у квітні 2021 року одержала від Антимонопольного комітету України дозвіл на купівлю шведської Agro Region Stockholm Holding, яка управляє в Україні групою компаній “Агро-Регіон”.
Сукупний державний борг України 2024 року зріс до нового історичного максимуму: у доларовому вираженні – на $22,74 млрд, або 14,3%, до $166,06 млрд, у гривневому – на 1 трлн 461,3 млрд грн, або 26,5%, до 6 трлн 980,9 млрд грн, свідчать дані на сайті Міністерства фінансів.
Згідно з ними, прямий держборг збільшився в доларах на 16,5% – до $159,20 млрд, або до 6 трлн 692,4 млрд грн, і становив 95,9% від загальної суми державного та гарантованого державою боргу.
Сукупний зовнішній держборг України 2024 року збільшився на 18,1%, або на $18,38 млрд – до $114,88 млрд, тоді як сукупний внутрішній – на 16,7%, або на 276,0 млрд грн, до 1 трлн 863,1 млрд грн.
У результаті частка сукупного зовнішнього держборгу зросла за рік із 70,0% до 72,3%.
За інформацією Мінфіну, частка зобов’язань у євро на кінець 2024 року зросла до 33,01%, в американських доларах – до 26,81%, у СПЗ – до 11,39%, у канадських доларах – до 2,83%, в англійських фунтах – до 0,11%, тоді як у гривні зменшилася до 25,33%, а в ієні – до 0,51%.
Відомство також уточнило, що 65,01% держборгу має фіксовану відсоткову ставку, тоді як 11,39% прив’язано до ставки МВФ, 12,66% – до SOFR, 3,80% – до EURIBOR, 0,51% – до TORF і 0,10% – до SONIA.
Ставка ще за 2,08% держборгу прив’язана до індексу споживчих цін, а 4,17% – до облікової ставки НБУ. Йдеться про ОВДП з портфеля Нацбанку. Найновішими з них стали папери з прив’язкою до облікової ставки, які НБУ викуповував у рамках емісійного фінансування бюджету 2022 року.
Нарешті, 0,27% держборгу має ставку з прив’язкою до українського індексу ставок за депозитами фізосіб, що використовується в програмах портфельних гарантій.
Мінфін раніше зазначав, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну 2022 року призвело до різкого зростання співвідношення державного боргу до ВВП – із 43,3% на кінець 2021 року до 79,4% на кінець 2023 року.
Як повідомляли, державний і гарантований державою борг України 2022 року збільшився на $13,4 млрд, а 2023 року – на $33,9 млрд.
МВФ у межах шостого перегляду програми розширеного фінансування EFF з Україною в грудні минулого року поліпшив прогноз зростання держборгу завдяки більшому зростанню ВВП і меншому дефіциту: до 92,2% ВВП на кінець 2024 року і до 104,3% – на кінець 2025 року, тоді як у жовтні він оцінював його на рівні відповідно 95,6% ВВП і 106,6% ВВП.
Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили відео аналіз про стан боргів у світі, детальніше дивіться на YouTube-каналі: https://youtu.be/gq7twYrWuqE
ВВП Німеччини в четвертому кварталі 2024 року зменшився на 0,2% порівняно з попередніми трьома місяцями, ідеться у звіті Федерального статистичного агентства ФРН (Destatis), що представило попередні дані. Консенсус-прогноз експертів, який наводить Trading Economics, передбачав зниження ВВП на 0,1%.
Споживчі та державні витрати в минулому кварталі зросли, проте експорт значно знизився, зазначає Destatis.
У річному вираженні ВВП країни в жовтні-грудні також зменшився на 0,2% з поправкою на кількість робочих днів. Аналітики в середньому не очікували змін. У третьому кварталі економіка Німеччини зросла на 0,1% у квартальному вираженні та скоротилася на 0,3% у річному, як і повідомлялося раніше.
За весь 2024 рік вона зменшилася на 0,2% після спаду на 0,3% роком раніше. Остаточні дані про динаміку ВВП Німеччини за четвертий квартал буде опубліковано 25 лютого.
ПрАТ «ХК “Київміськбуд”» офіційно розпочало процес підготовки до докапіталізації, також є очікування фінансової допомоги від уряду та участь у докапіталізації від міноритаріїв, повідомив заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень, голова комісії з вирішення проблемних питань, пов’язаних із діяльністю «Київміськбуду», Владислав Андронов на зустрічі з інвесторами в середу.
Він нагадав, що на 14 лютого заплановані збори акціонерів компанії, на яких заплановано розглянути питання приведення статуту компанії та внутрішніх регламентних документів у відповідність до чинного законодавства, а також створення необхідних умов для додаткової емісії акцій. За словами Андронова, після внесення змін до статуту і положення про наглядову раду вже на наступних зборах може бути вирішено питання самої додаткової емісії.
«У бюджеті міста є текстова норма, що в разі ухвалення рішення зборами акціонерів «Київміськбуду» про докапіталізацію, такі кошти, близько 2,6 млрд грн, передбачено виділити. Щодо міноритарних акціонерів (їм належить 20% КМБ), місто зацікавлене в їхній участі в докапіталізації», – сказав Андронов.
Як повідомлялося, Київська міська рада підтримала рішення (№ 155/9964) про збільшення статутного капіталу ПрАТ «ХК “Київміськбуд” для стабілізації фінансового становища компанії шляхом додаткової емісії та придбання акцій на суму до 2,56 млрд грн. Також Київрада підтримала рішення (№ 155/9963) про звернення до Кабміну з проханням розглянути питання компенсації ПрАТ «ХК “Київміськбуд”» сумарних запланованих збитків у розмірі 2,28 млрд грн, пов’язаних із добудовою об’єктів «Укрбуду», зокрема шляхом пільгових кредитів та інших форм допомоги.
Щодо компенсації за об’єкти «Укрбуду», то місто активно листується з Урядом, але більшість відповідей від міністерств і відомств формально негативні. Зокрема, директор Департаменту політики міжбюджетних відносин та місцевих бюджетів Мінфіну Олександр Корінь відповів, що «питання здійснення вищезазначеної компенсації за рахунок коштів державного бюджету може розглядатися лише в межах його фінансових можливостей, які в умовах гострого бюджетного дефіциту, зумовленого умовами воєнного стану, є вкрай обмеженими».
Таким чином, основна надія інвесторів на запуск проєктів «Київміськбуду» – на додаткову емісію з ресурсів міськбюджету. За словами Андронова, після проходження всіх процедур Київська міська рада планує виділити компанії кошти, передбачені в бюджеті, протягом 2025 року. Щодо етапності відновлення проєктів і термінів їхнього завершення – це вирішуватиметься безпосередньо в «Київміськбуді», з урахуванням фінансових можливостей і будівельної готовності проєктів.
Як повідомлялося, у березні 2024 року КМДА створила тимчасову комісію з вирішення проблемних питань, пов’язаних із діяльністю ПрАТ «ХК “Київміськбуд”».
За підсумками аудиту «Київміськбуду», проведеного 2023 року держпідприємством «Бейкер Тіллі Україна Консалтинг», ТОВ «Аудиторська фірма НХД-АУДИТ» і ТОВ «Ернст енд Янг», установлено відсутність ознак дій із доведення компанії до банкрутства, приховування фактів фінансової неспроможності або здійснення масових операцій пов’язаними особами. Водночас аудитори встановили, що діяльність «Київміськбуду» була порушена через зовнішні чинники: COVID-19, повномасштабну війну, фактор «Укрбуду».
ХК «Київміськбуд» створено на базі майна державної комунальної будівельної корпорації «Київміськбуд» 1994 року шляхом об’єднання в її статутному капіталі контрольних пакетів акцій 28 підприємств та інших активів. До складу ХК входять 40 АТ, у яких компанія володіє акціями, шість дочірніх підприємств і 51 підприємство на правах асоційованого члена.
Основним акціонером ПрАТ «ХК “Київміськбуд”, згідно з даними Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), є Київська міськрада (80%).
