Попит на антидепресанти у 2024 році зріс на 46% порівняно з 2023 роком, на вітаміни – на 45,5%, повідомили аналітики сервісу Liki24.com.
Згідно з даними аналітиків сервісу, засоби для психічного здоров’я і вітаміни “стали лідерами зростання, традиційно поступившись лише сезонним препаратам від грипу (50%), болю в горлі (48%) і нежиті (46%)”.
Водночас антидепресанти увійшли до першої десятки найпопулярніших груп ліків за обсягом замовлень із 24 лютого 2022 року, разом зі знеболювальними, ліками від підвищеного тиску, від болю в суглобах і м’язах, а також седативними препаратами.
За інформацією Liki24.com, у 2024 році порівняно з 2023 роком стали більше купувати ліків проти нежитю (+46%), проти болю в горлі (+48%), проти грипу (+50%), антидепресантів (+46%), анальгетиків або знеболювальних (+40%), препаратів від підвищеного тиску (+11%).
Водночас попит на снодійні препарати залишився практично на рівні 2023 року.
ПриватБанк вп’яте виставив на аукціон на електронному майданчику Openmarket (ДП “СЕТАМ»” Міністерства юстиції України) ТЦ “Приозерний” у Дніпрі, знизивши стартову ціну до 289,3 млн грн (з ПДВ).
Згідно з повідомленням пресслужби ПриватБанку, до складу лота входять шестиповерховий торговий центр площею 32,4 тис. кв. м. Інфраструктура об’єкта також включає підземний паркінг із обладнаним укриттям.
За даними в оголошенні, до лота також входять 12 земельних ділянок. Переможець торгів зобов’язаний також придбати основні засоби на суму 2,2 млн грн.
Побудований у 2009 році ТЦ “Приозерний” розташований у центрі міста поруч із Центральним ринком і вокзалом. Об’єкт включає як торгові галереї, так і офісні, складські приміщення, розважальну та спортивну зону. Інфраструктура ТЦ включає підземний паркінг на 100 місць, наземну парковку на 40 автомобілів.
Аукціон призначено на 20 грудня. Гарантійний внесок становить 14,4 млн грн.
Стартова ціна об’єкта на перших торгах становила 430 млн грн.
Як повідомлялося, у квітні 2024 року Верховний Суд остаточно підтвердив право власності ПриватБанку на ТЦ “Приозерний”, залишивши без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо законності набуття права власності на об’єкт і відхиливши касаційну скаргу компанії “Місія-1”, яку банк пов’язує з його ексвласниками.
Раніше 2016 року ПриватБанк у рахунок погашення кредитної заборгованості придбав право власності на торговельний центр, на той момент його вартість становила понад 778 млн грн.
Потім 2021 року колишній власник “Приозерного” ТОВ “Місія-1” подав позов для оскарження права власності держбанку на ТЦ і повернення його у свою власність.
Господарський суд Дніпропетровської області відмовив компанії в позові, а згодом, законність права власності на ТЦ “Приозерний” ПриватБанк відстояв і в Центральному апеляційному господарському суді (м. Дніпро).
Данія виділить EUR6 млн на відновлення енергетичної інфраструктури України, пошкодженої внаслідок російських атак.
Як повідомляється на урядовому порталі, про це йшлося під час зустрічі віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції – міністерки юстиції України Ольги Стефанішиної з делегацією Данії на чолі з міністром у європейських справах Данії Марією Б’єрре Хольст, яка прибула з візитом до Києва.
“На початку зустрічі Марія Б’єрре Хольст оголосила про новий пакет допомоги для відновлення енергетичної інфраструктури України: EUR6 млн буде спрямовано до Фонду енергетичної підтримки України Енергетичного співтовариства”, – йдеться в повідомленні.
Стефанішина подякувала Данії, яка на сьогоднішній день є одним із лідерів серед партнерів України за обсягом допомоги у відсотках від власного ВВП.
Як повідомлялося з посиланням на міністра енергетики України Германа Галущенка, Фонд підтримки енергетики України від початку свого заснування навесні 2022 року і станом на початок жовтня акумулював приблизно EUR700 млн на відновлення українських енергооб’єктів. Раніше міністр заявляв, що Данія стала першим спонсором Фонду підтримки енергетики України, зробивши внесок у відновлення української енергоінфраструктури ще у квітні 2022 року, її перший донат становив EUR0,5 млн.
Фонд підтримки енергетики України було створено за спільною ініціативою Галущенка та єврокомісара з енергетики Кадрі Сімсон навесні 2022 р. Внески до Фонду зробили, зокрема, Німеччина (близько EUR300 млн), Австралія, Велика Британія, Австрія, Швеція, Ісландія, Естонія.
90% мікрокредитів українці беруть онлайн
Українці беруть менше мікропозик, ніж до повномасштабної війни. Майже 6 млн позик у мікрофінансових організаціях (МФО) на загальну суму 37,11 млрд грн оформили українці за 9 місяців 2024 року. Середня сума кредитів зросла у 1,3 рази порівняно з відповідним періодом минулоріч — до 6 190 грн. А загальна заборгованість по мікропозиках зросла майже удвічі від початку року.
5,9 млн мікрокредитів взяли українці цьогоріч. Сума виданих позик сягла 37,11 млрд грн. Хоча кількість позик залишилася майже незмінною у порівнянні з минулим роком, сума виданих кредитів зросла у 1,3 рази.
За рік середня сума мікропозики виросла на 28%: зі 4 830 грн (126 доларів) торік до 6190 (приблизно 150 доларів) цьогоріч. Варто зазначити, що у порівнянні з 2021 роком сума мікропозики в еквіваленті навіть дещо впала: на то час українці, в середньому, позичали 168 доларів.
670 тисяч договорів укладається в середньому щомісяця цьогоріч — стільки ж, як і в торік. Для порівняння, у 2021 році цей показник сягав 1,2 мільйона на місяць.
Від початку цього року загальна сума заборгованості українців за мікрокредитами зросла у 1,7 рази: із 9,3 млрд грн до 16,02 млрд грн.
Варто зазначити, що 90% мікропозик цьогоріч беруться онлайн, а більшість договорів укладалися на строк від 3 місяців до 1 року.
https://opendatabot.ua/analytics/mfo-2024-3
Жовчнокам’яна хвороба — це одна з найпоширеніших патологій органів травлення. За даними ВООЗ, до 10% населення світу стикається з цією проблемою, а в Україні частота захворювання серед дорослих сягає 12–15%. При цьому, жінки хворіють удвічі-тричі частіше за чоловіків через гормональні особливості, вагітність та вплив інших чинників. До утворення каменів у жовчному міхурі особливо схильні люди старше 40 років, ті, хто мають генетичну схильність, ожиріння або цукровий діабет.
На жаль, ЖКХ часто проходить безсимптомно, що ускладнює ранню діагностику. Зазвичай захворювання виявляють випадково під час ультразвукових досліджень, але в разі прогресування можливі серйозні ускладнення, які потребують негайного втручання.
Чому з’являються камені, які існують способи лікування та чим загрожує ігнорування проблеми — розповідає Олександр Федосенко, лікар хірург вищої категорії, завідувач хірургічного відділення МЦ “Лелека“.
Чому утворюються камені?
Камені в жовчному міхурі формуються через порушення обміну речовин, коли баланс компонентів жовчі змінюється. Основними видами каменів є:
До факторів ризику належать:
Як розпізнати проблему?
У більшості випадків жовчнокам’яна хвороба протікає безсимптомно, а камені виявляються випадково під час ультразвукового обстеження органів черевної порожнини. Проте в окремих ситуаціях пацієнти можуть помітити:
Гострі інтенсивні болі можуть свідчити про розвиток ускладнень, таких як гострий холецистит, і потребують негайної медичної допомоги.
Як лікувати жовчнокам’яну хворобу?
Єдиним ефективним методом лікування ЖКХ є хірургічне видалення жовчного міхура. Золотим стандартом є лапароскопічна холецистектомія — мінімально інвазивна операція, яка виконується через невеликі проколи в черевній стінці. Цей метод забезпечує швидке відновлення пацієнтів, які можуть бути виписані вже наступного дня.
Водночас ігнорування проблеми може призвести до серйозних ускладнень, таких як:
Щоб знизити ризик розвитку жовчнокам’яної хвороби:
Жовчнокам’яна хвороба — це не вирок, а нагадування про важливість здорового способу життя та своєчасного звернення до лікаря. Дбайте про своє здоров’я та пам’ятайте: будь-якій хворобі запобігати, ніж лікувати.
Незважаючи на війну та кліматичні виклики, українським фермерам вдається зберігати кількість площ, на яких вирощуються овочі. Однак лідерство з виробництва багатьох сільськогосподарських культур в Україні поступово переходить від домогосподарств до більш крупних гравців ринку, пише SEEDS.
Про це розповів Президент Української плодоовочевої асоціації Тарас Баштанник під час конференції Конференція VeggiFruits. Переробка овочів і фруктів.
З приводу дефіциту овочів в Україні, який виник з початком повномасштабного вторгнення в 2022 році, на думку експерта, його досить швидко вдалось замістити і з точки зору площ дефіциту не спостерігалось, вони могли виникнути тільки з точки зору врожайності.
«В цьому році аномальна спека не могла не вплинути на будь-яку овочеву культуру і те, що ми бачимо по картоплі. Але ми можемо спрогнозувати, що наступного року приблизно пів України буде «в картоплі». А потім -навпаки. І так по колу», – переконаний Тарас Баштанник.
На думку експерта не тільки в Україні, а й у всьому світі завжди існують певні чинники, які впливають на врожайність тієї чи іншої культури. Однак жоден дефіцит не впливатиме на роботу переробних підприємств.
«Швидка реакція імпортерів на певний дефіцит, який заповнює внутрішній ринок, більше стосується кінцевого споживача і роздрібної торгівлі. Переробні підприємства не дуже люблять не мати законтрактованих об’ємів та планових цін», – каже Президент УПОА.
Крім цього Тарас Баштанник звернув увагу на зміни, які сталися останнім часом в Україні, стосуються вони процесів виробництва багатьох культур.
«Наразі державній статистиці стає легше обліковувати багато речей, тому, що ми бачимо перерозподіл по виробництву багатьох культур з домогосподарств на дрібні, середні та крупі підприємства, які хоч якусь статистику здають.
Раніше 95 плюс, а радше 98-99% виробництва будь-якої позиції, – це були домашні підсобні господарства», – нагадав Тарас Баштанник.
сільськогосподарські культури, Тарас Баштанник, Українські фермери
