Акціонер OTP Bank Plc (Будапешт) на зборах 26 грудня 2024 року ухвалив рішення приєднати ТОВ “ОТП Факторинг Україна” до ОТП Банку, свідчать дані емітента в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
“Здійснити державну реєстрацію реорганізації (припинення) ТОВ “ОТП Факторинг Україна” шляхом його приєднання до АТ “ОТП Банк”, – зазначено в ній.
Згідно з даними Національного банку України (НБУ), на 1 листопада 2024 року за розміром загальних активів ОТП Банк посідав 11-те місце (78,4 млрд грн) серед 62 банків, що діяли в країні. Фінустанова за 10 місяців цього року заробила 4,82 млрд грн чистого прибутку проти 5,29 млрд грн за аналогічний період минулого року.
За даними YouControl, виручка “ОТП Факторинг” за січень-вересень цього року становила 0,12 млн грн проти 0,86 млн грн за той самий період минулого, проте чистий прибуток зріс до 22,81 млн грн з 14,27 млн грн завдяки іншим операційним доходам на 37,55 млн грн.
Капітал компанії на початок жовтня становив 703,86 млн грн.
Україна експортує до Лівану продукції більш ніж на $400 млн, хоча потенціал – $1 млрд, перспективними є поставки великої рогатої худоби, м’яса і молочних виробів, повідомив міністр аграрної політики і продовольства Віталій Коваль за підсумками візиту до Лівану і зустрічі з бізнесом.
Міністерство аграрної політики та продовольства зазначило, що Коваль зустрівся з ліванськими бізнесменами – представниками понад 12 компаній, які займаються імпортом: борошномелами, трейдерами, підприємцями, які купують харчові продукти, м’ясо та зернові з України.
За інформацією міністра, ліванські підприємці імпортують десятки тисяч тонн ВРХ. Нещодавно почали завозити до Лівану й овець. Саме ці напрями скотарства через дефіцит м’яса можуть бути перспективними для українських аграріїв.
“Сьогодні ми експортуємо до Лівану продукцію більш ніж на $400 млн, хоча потенціал – $1 млрд. Саме тому завдання Мінагрополітики – наростити імпорт нашої продукції до Лівану. Обговорив з їхнім бізнесом, що необхідно зробити для збільшення товарообігу. Ліванські підприємці відзначили деякі бюрократичні моменти та логістичні проблеми. Тепер ясно розумію, що потрібно спростити в процедурах. Ліван для нас важливий торговельний партнер, тому працюватимемо над розвитком наших відносин і далі”, – наголосив Коваль.
Міністр звернув увагу на те, що в Лівані дуже активна українська громада. Під час зустрічі з її представниками українська делегація обговорила логістичне сполучення з Україною та збільшення вітчизняних продуктів у ліванських магазинах.
Коваль закликав діаспору бути амбасадорами України: популяризувати українські продукти, наголошувати на їх якості.
Чинна угода про транзит газу між Росією та Україною закінчується наприкінці 2024 року, і Владімір Путін вже заявив, що часу на продовження контракту не залишилося. Чи постраждають східні члени ЄС найбільше?
Наразі російський газ все ще надходить через українську трубопровідну мережу до Європейського Союзу (ЄС), приносячи дохід лідеру Кремля Владіміру Путіну і фінансуючи його війну проти України. Росія стверджує, що без російського газу блок не зможе задовольнити свої енергетичні потреби.
Для України, навпаки, угода про транзит газу завжди означала насамперед наповнення військової скарбнички Путіна, навіть попри те, що частина доходів, які Росія отримує від експорту газу через Україну, залишається в Києві як плата за транзит.
Тепер, коли закінчується 2024 рік, Україна не продовжуватиме угоду про транзит газу з Росією, про що оголосив президент Володимир Зеленський 19 грудня в Брюсселі. Україна більше не дозволить Москві «заробляти додаткові мільярди», продовжуючи агресію проти країни.
Президент Росії Путін також підтвердив розірвання контракту, заявивши журналістам на телевізійному брифінгу 26 грудня, що новий контракт «неможливо укласти за 3-4 дні».
Путін повністю поклав провину за відмову продовжити угоду на Україну.
Однак закінчення дії угоди піднімає питання щодо газопостачання у східних країнах ЄС, які не мають виходу до моря і не можуть імпортувати зріджений природний газ (ЗПГ) морським шляхом. Австрія, Угорщина та Словаччина все ще покладаються на російський газ, який постачається через Україну, тому уряди цих країн прагнуть продовжувати купувати російський газ.
До війни в Україні Росія була найбільшим у світі експортером природного газу, а Європа була найважливішим ринком збуту для Москви. Європейські уряди надавали перевагу доступу до дешевих енергоносіїв над побоюваннями щодо ведення бізнесу з Путіним.
Взаємовигідні відносини розпочалися понад 50 років тому, коли колишній Радянський Союз потребував коштів та обладнання для розробки своїх сибірських газових родовищ. У той час західна частина тоді ще розділеної Німеччини шукала доступну енергію для своєї зростаючої економіки і підписала з Москвою так звану угоду «труби в обмін на газ», за якою західнонімецькі виробники поставили тисячі кілометрів труб для транспортування російського газу до Західної Європи.
Ці енергетичні відносини зберігаються, оскільки європейські імпортери часто пов’язані довгостроковими контрактами, з яких важко вийти.
За даними брюссельського аналітичного центру Bruegel
імпорт викопного палива з Росії до ЄС становив близько 1 мільярда доларів (958 мільйонів євро) на місяць наприкінці 2023 року, порівняно з 16 мільярдами доларів на місяць на початку 2022 року. У 2023 році на Росію припадало 15% від загального обсягу імпорту газу в ЄС, поступаючись Норвегії (30%) і США (19%), але випереджаючи країни Північної Африки (14%). Значна частина цього російського газу надходить трубопроводами через Україну і Туреччину.
Основними споживачами є Австрія, Словаччина та Угорщина. Крім того, такі країни, як Іспанія, Франція, Бельгія та Нідерланди, все ще імпортують російський ЗПГ танкерами, частина якого змішується з іншими джерелами газу в європейській трубопровідній мережі. Як наслідок, він може потрапити навіть до Німеччини, незважаючи на її зусилля відмовитися від російського газу.
Після вторгнення Росії в Україну у 2022 році ціни на газ різко зросли – іноді більш ніж у 20 разів – що змусило деякі європейські заводи скоротити виробництво, а багато малих підприємств – закритись. Згодом ціни знизилися, але залишаються вищими за докризовий рівень, що робить енергоємні галузі, зокрема в Німеччині, менш конкурентоспроможними.
Європейські споживачі також страждають від високих цін на енергоносії, що спонукає багатьох скорочувати споживання на тлі гострої кризи вартості життя. Додаткові витрати є значним тягарем: За даними Єврокомісії, майже 11% громадян ЄС намагалися адекватно обігріти свої будинки у 2023 році.
Припинення українсько-російської угоди вже враховано в прогнозах європейського газового ринку, згідно з аналізом Єврокомісії, про який у середині грудня повідомило агентство Bloomberg.
ЄС впевнений у своїй здатності забезпечити альтернативні поставки.
«З огляду на те, що у світі щорічно виробляється понад 500 мільярдів кубометрів СПГ, заміна близько 14 мільярдів кубометрів російського газу, що йде транзитом через Україну, повинна мати незначний вплив на ціни на природний газ в ЄС», – цитує агентство Bloomberg документ Комісії, який ще не оприлюднений. «Можна вважати, що закінчення транзитної угоди було інтерналізовано в зимових цінах на газ».
ЄС вже давно стверджує, що країни-члени, які все ще імпортують російський газ через Україну – зокрема, Австрія та Словаччина – можуть обійтися без цих поставок. Тому Єврокомісія заявила, що не буде вступати в переговори щодо збереження цього маршруту.
За даними Єврокомісії, з серпня 2022 року країни-члени змогли скоротити споживання газу на 18% порівняно з середнім показником за п’ять років. Крім того, очікується, що Сполучені Штати створять нові потужності з виробництва ЗПГ протягом наступних двох років, і ці поставки можуть допомогти ЄС впоратися з потенційними перебоями.
«Найбільш реалістичний сценарій полягає в тому, що російський газ більше не буде надходити через Україну», – заявила Єврокомісія, додавши, що блок “добре підготувався” до такого розвитку подій.
Незважаючи на запевнення ЄС, Угорщина і Словаччина залишаються стурбованими своїми газовими поставками і тісними зв’язками з Росією. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, наприклад, шукає шляхи збереження поставок газу через Україну, навіть незважаючи на те, що нинішній імпорт країни значною мірою залежить від газопроводу «Турецький потік».
Орбан висував нетрадиційні ідеї, такі як закупівля російського газу до того, як він перетне територію України. «Ми зараз пробуємо трюк… що, якби газ, коли він потрапляє на територію України, вже не був би російським, а був би у власності покупців», – сказав Орбан на брифінгу, повідомляє інформаційне агентство Reuters. «Таким чином, газ, який надходить в Україну, більше не буде російським, а буде угорським».
Прем’єр-міністр Угорщини Орбан є переконаним прихильником російського газу і хоче, щоб потоки через Україну продовжувалисяІмідж: Denes Erdos/AP/picture alliance
Словаччина зайняла більш конфронтаційний підхід, погрожуючи контрзаходами проти України. Прем’єр-міністр Роберт Фіцо запропонував припинити аварійне постачання електроенергії в Україну після 1 січня, якщо не буде досягнуто домовленості. «Якщо буде потрібно, ми припинимо постачання електроенергії, яка необхідна Україні під час відключень», – заявив Фіцо у відео на Facebook.
У відповідь на погрозу президент України Володимир Зеленський звинуватив Фіцо в тому, що він діє за наказом Росії, заявивши в соціальній мережі X, що, схоже, Путін наказав йому «відкрити другий енергетичний фронт проти України».
Фіцо залишається одним з найрішучіших противників військової допомоги Україні з боку ЄС. Під час несподіваного грудневого візиту до Москви Фіцо заявив, що Путін підтвердив готовність Росії продовжувати постачання газу до Словаччини.
Україна виключила 41 державу і додала 9 до переліку країн, операції з контрагентами яких підлягають контролю в рамках адміністрування закону про трансфертне ціноутворення (ТЦУ), відповідну постанову №1505 від 27 грудня Кабінет міністрів опублікував на своєму сайті в понеділок.
«З урахуванням положень закону від 18.06.2024 №3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час станів для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» оновлений перелік держав (територій) замість 78 міститиме 46 держав (територій)», – зазначило Міністерство фінансів у коментарі до постанови.
Мінфін уточнив, що до переліку занесено держави з переліку офшорних зон, затвердженого урядом, і «чорного списку» FATF, а також держави (території), які не забезпечують своєчасного і повного обміну податковою та фінансовою інформацією.
Йдеться про 9 держав і територій: Американське Самоа, Гуам, КНДР, М’янму, Намібію, Нідерландські Антильські острови, Олдерні, Тринідад і Тобаго, Фіджі.
Водночас, додав Мінфін, виключено держави, з якими Україна уклала міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування.
Згідно з ухваленою постановою, з переліку вибула 41 країна або територія, зокрема: Бахрейн, Боснія і Герцеговина, Бруней, Бурунді, Гваделупа, Гватемала, Особливий адміністративний район Китаю Гонконг (ЄС), Джибуті, Домініканська
Республіка, Ірландія, Автономне співтовариство Канарські острови Королівства Іспанія, Кабо-Верде, Катар, Киргизстан, Кіпр, Автономний край Косово і Метохія Республіки Сербія, Куба, Кюрасао, Лаос, Ліван, Маврикій.
Серед виключених із переліку також Особливий адміністративний район Китаю Макао, Колишня Югославська Республіка Македонія, Федеративна територія Лабуан Малайзії, Марокко, Мартініка, Федеративні Штати Мікронезії, Молдова, ОАЕ, Оман, Парагвай, Співдружність Північних Маріанських островів, Автономний регіон Мадейра Португальської Республіки, Сан-Марино, Сан-Томе і Прінсіпі, Судан, Тимор-Лешті, Туркменістан, Узбекистан і Чорногорія.
Згідно з постановою, вона набуває чинності з 1 січня 2025 року.
Як повідомлялося, відповідно до закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення», який набув чинності з 1 вересня 2013 року, правила ТЦУ застосовують до контрольованих операцій із резидентами низькоподаткових юрисдикцій (ставка податку на прибуток у яких нижча за українську ставку на 5 п.п. і більше).
Голова профільного парламентського комітету Данило Гетманцев у понеділок повідомив, що перші звіти про контрольовані іноземні компанії (КІК) уже подали близько 35 тис. платників, а бюджет отримав додатково понад 1,88 млрд грн.
«До речі нагадую, завтра 31 грудня – останній день важкого, але результативного 2024 року. Це останній день для подання повних звітів про КІК за 2023 рік», – нагадав він.
Гетманцев додав, що 26 грудня набули чинності зміни до Кодексу щодо штрафів за неподання інформації та Звітів про КІК, однак у всіх буде можливість відзвітувати протягом шести місяців після скасування воєнного стану, без штрафів.
Державний Укргазбанк (UGB, Київ) оголосив про запуск у співпраці Visa технології безконтактного приймання платежів для малого бізнесу через застосунок UGB Tap&Pay для смартфонів на операційній системі Android, повідомила пресслужба фінустанови в п’ятницю.
“Мобільний еквайринг працює на базі технології безконтактних платежів Visa Tap to Phone, що дає змогу використовувати смартфон на операційній системі Android версії 8.0 і вище як POS-термінал. Тепер підприємцям більше не потрібен фізичний термінал – завантажуйте UGB Tap&Pay і приймайте платежі зручно та миттєво”, – пояснюється в пресрелізі держбанку.
У пресслужбі фінустанови уточнили, що тариф з еквайрингу становить 1,3%. “Укргаз” планує запуск цієї послуги і на смартфонах з операційною системою iOS наступного року.
За даними Нацбанку України, на 1 листопада цього року за розміром загальних активів Укргазбанк посідав 5-те місце (136,18 млрд грн) серед 62 банків, що діяли в країні. Чистий прибуток фінустанови за десять місяців цього року становив 4,84 млрд грн, тоді як за аналогічний період минулого року він був на рівні 3,36 млрд грн.
Українські клініки готуються до запуску закуплених за кошти держбюджету і поставлених у 2024 році апаратів МРТ.
Як повідомляє держпідприємство “Медичні закупівлі України”, протягом 2024 року медзаклади отримали 15 одиниць МРТ.
МРТ уже розпочали роботу в низці медзакладів, зокрема в Павлоградській лікарні інтенсивного лікування (Дніпропетровська обл.) і Сумській обласній клінічній лікарні.
За оцінкою МОЗ, від моменту поставки до моменту першого безпосереднього використання під час діагностики пацієнта в середньому проходить до трьох місяців.
Як повідомлялося, МОЗ у 2023 році на замовлення Міністерства охорони здоров’я закупило 28 апаратів МРТ на суму 2,27 млрд грн, зокрема 22 апарати потужністю 1,5 Тесла і шість апаратів потужністю 3 Тесла.
